Туреччина продовжує відплатні дії проти Сирії з приводу мінометної атаки. Вже другий день поспіль турецька артилерія обстрілює територію Сирії, а парламент в Анкарі прийняв рішення, яке дозволяє збройні дії поза кордонами країни.

Посмічник прем’єр-міністра Реджепа Таїпа Ердогана заявив, що Туреччина не зацікавлена у війні із Сирією, але що в разі потреби може вдатися до відплатних дій.

Турецька артилерія обстрілює район, з якого, на думку турецьких військових, обстріляно з мінометів житловий район міста Акчакале.
Турецькі офіційні особи і сирійська опозиційна організація Syrian Observatory for Human Rights повідомили, що в результаті відплатних ударів неподалік прикордонного міста Тель Аб’яд загинули сирійські солдати, але не сказано, скільки.

У рішенні турецького парламенту сказано, що Сирія вдалася до «агресивних дій» проти турецької території, незважаючи на повторні попередження і дипломатичні ініціативи. Як сказано, тепер потрібно вдатися до швидких дій перед лицем додаткових ризиків і загроз.

Уже раніше Туреччина прийняла закон, який дозволяє військове втручання у відповідь на дії курдських сепаратистів із своїх баз у північному районі Іраку.

У середу ввечері Барак Обама та Мітт Ромні взяли участь у перших президентських дебатах, які відбулися у місті Денвер, штат Колорадо.

У 90-хвилинній дискусії, оперуючи цифрами і фактами та пропонуючи нові ідеї, Мітт Ромні видався агресивнішим дуелянтом. Він звинуватив чинного президента в прагненні підпорядкувати усю владу в країні одному великому уряду. Натомість сам Ромні пропонує віддати більше влади штатним урядам. Втім, Обама впевнено захищав свою позицію і зазначив, що в час, коли його програма дає очевидні результати, пропозиції Ромні приречені на поразку.

Під час словесного поєдинку обидва кандидати вкотре намагалися пояснити виборцям свої позиції щодо вирішення проблем, які найбільше хвилюють американське суспільство. Насамперед це питання економіки, безробіття, податків, охорони здоров’я та освіти.

​​
“Становище Америки покращується тоді, коли покращується становище середнього класу”, – зазначив Обама, говорячи про створення нових робочих місць. Він також додав, що план Ромні щодо зниження податків для багатих не може зміцнити стан економіки, якого очікують пересічні американці.

“Я думаю, що математика, здоровий глузд і наша історія показують нам, що це не може бути рецептом створення нових робочих місць”, – сказав Обама.

Втім Мітт Ромні відкинув критичні зауваження Обами щодо плану скорочення податків, заявивши, що це в жодному разі не збільшить бюджетнй дефіцит. Ромні навпаки заявив, що намір чинного президента підняти податки для багатого класу призведе до ще більшого безробіття в країні.

“Національна федерація незалежного бізнесу заявляє, що це коштуватиме 750 тисяч робочих місць. Я не хочу, щоб американці продовжували втрачати роботу”, – сказав Ромні.

Він також заявив, що Обама проштовхує ту ж політику, яку він запропонував чотири роки тому, коли став президентом. Але пропозиції Обами не змогли знизити високий рівень безробіття і не призвели до обіцяного росту економіки, – зазначив Ромні.

Обидвох кандидатів у залі підтримували їхні дружини. До речі, саме в цей день Барак та Мішель Обама відзначили 20-ту річницю свого весілля.

​​Обама відкрив дискусію, пообіцявши дружині, що наступного року вони не будуть відзначати свій ювілей на очах у 40-ка мільйонів людей. А Ромні пожартував, що Обама знайшов найромантичніше місце для відзначення круглої дати.

Ромні, який за даними соцопитувань, відстає від Барака Обами, намагається зберігати оптимізм. У дебатах він має чималий досвід. Під час виснажливих попередніх виборів серед республіканців, упродовж 2011-2012 років він взяв участь у 22-ох дебатах.

Для модератора Джима Лерера це були 12-ті президентські дебати. Наступні поєдинки обох кандидатів відбудуться 16-го жовтня у Нью-Йорку та 22-го жовтня у штаті Флорида. Віце-президент Джозеф Байден і напарник Ромні – конгресмен Пол Раян, зустрінуться у словесному двобої 11-го жовтня в Кентуккі.

Офіційні особи повідомили, що в північно-східному районі Нігерії озброєні особи вбили щонайменше 25 людей. Атака сталася в понеділок в житловому комплексі Федерального політехнічного коледжу в місті Мубі.

Представник поліції Мухаммед Ібрагім у місті Баучі сказав Голосу Америки, що серед убитих є 19 студентів коледжу.

Радикальне ісламістське угруповання Боко Гарам здійснило чимало атак у північно-східному районі Нігерії. Проте органи влади кажуть, що вони не знають мотивів атаки в Мубі.

Представник національного агентства з надзвичайних ситуацій Юшау Шуаїб заявив, що інцидент, можливо, був викликаний внутрішньою політикою в студентському містечку після виборів.

Шуаїб сказав, що поранених в атаці осіб забрали до місцевих лікарень і що вже відновлено «нормальний» стан.

Кримінального покарання за наклеп не буде. Скандальний законопроект, прийнятий два тижні тому у першому читанні, тепер скасований. За це рішення проголосувала і провладна більшість, і опозиція: загалом 349 народних депутатів.

За скасування законопроекту, що передбачав кримінальну відповідальність за образу словом, проголосував навіть сам його автор, регіонал Віталій Журавський. На брифінгу після засідання він подякував народним депутатам за те, що підтримали його рішення відкликати документ. А голова Верховної ради Володимир Литвин закликав парламентарів більше не ухвалювати подібних рішень, які потім доводиться скасовувати.

Журналісти святкують перемогу. Медійники, які другий день поспіль протестували під Верховною радою з білими аркушами в руках, вважають відкликання драконівського законопроекту своєю заслугою.

«Усі побачили, і парламент у першу чергу, що вони мають справу з організованою грізною силою. Реально тут були головні редактори, тут були телезірки, тут були найкращі репортери. Я думаю, що це дало результат», – заявив під стінами Ради український журналіст і громадський діяч Єгор Соболєв.

Рішення Верховної ради зняти з порядку денного одіозний закон уже привітав генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд. «Я вітаю рішення відкликати проект закону про криміналізацію наклепу Верховною радою України. Наклеп викликає обґрунтоване занепокоєння, однак кримінальні санкції – неправильна відповідь», – цитує прес-служба слова Ягланда.

А тим часом українська опозиція побоюється, що влада не відмовилась остаточно від свого наміру криміналізувати наклеп. Такі підозри опозиціонерам навіяло те, що провладна більшість скасувала своє власне рішення блискавично, без жодних обговорень та пояснень.

«Як коти, нашкодили і повтікали», – заявив з трибуни Ради один з лідерів об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк.
Як він спрогнозував, влада робитиме все, щоб після виборів знову спробувати протягти цей закон. Сьогоднішнє скасування законопроекту Яценюк назвав перемогою громадянського суспільства і журналістської спільноти, «які не дали провладним депутатам отримати закон, який закриває рот журналістам». «Але боротьба не завершена, боротьба повинна тривати», – додав опозиціонер.

Нагадаємо: 18 вересня Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроект, що запроваджував кримінальну відповідальність за наклеп. Документ був різко скритикований європейськими інституціями , а також спричинив до масштабних протестів журналістів, які побачили в законі спробу залякати ЗМІ. Під тиском критики, президент Віктор Янукович заявив, що закону про наклеп не буде, і зажадав від його автора, депутата-регіонала Віталія Журавського, відкликати законопроект. Зрештою 2 жовтня Верховна рада скасувала своє власне рішення про ухвалення закону в першому читанні.

Поліція Гонконгу затримала 6 членів екіпажів двох пасажирських суден, що зіткнулися в пізніх голинах у понеділок у гавані Вікторія біля острова Ламма. Втім водолази продовжують шукати уцілілих після катастрофи, жертвами якої стали щонайменше 37 людей.
 
Виступаючи на прес-конференції у вівторок, шеф гонконгської поліції сказав, що за попередніми результатами слідства підозрюється, що екіпажі обох суден не виявили під час керування необхідної обережності для гарантування безпеки як човнів, так і людей на них. Проте він не подав інших деталей цієї найбільшої катастрофи у судноплавстві Гонконгу за останні десятиліття.
 
Пором, який належав компанії Hong Kong Electric, пішов на дно через кілька хвилин після зіткнення з іншим пасажирським судном. На момент трагедії на його борту перебувало понад 120 працівників компанії і членів їхніх сімей, які направлялися на вечірній розважальний круїз, щоб помилуватися феєрверками з нагоди національного свята.
 
Поки що невідомо, що стало причиною аварії, оскільки умови видимості були нормальними і, назагал, громадський транспорт у Гонконгу вважається безпечним.

Правозахисна організація Міжнародна амністія закликає уряд Єгипту привести поліцію і представників збройних сил до судової відповідальності за зловживання щодо демонстрантів та реформувати ці інститути, щоб запобігти майбутнім зловживанням.

В одному із двох документів, оприлюднених у вівторок, ця базована в Лондоні правозахисна організація заявила, що проведені нею розслідування вказують, що єгипетські війська завдавали тортур і вбивали демонстрантів. Ідеться про період протестів під правлінням колишньої військової ради.

Міжнародна амністія заявила, що демонстрантів судили військові суди, але що солдати, відповідальні за ці зловживання, не відповідали перед незалежними цивільними судами.

У другому звіті з’ясовано зловживання з боку трьох головних поліцейських сил. Серед цих зловживань були побиття, довільні арешти і навіть обстріл натовпів бойовими кулями.

Єгипет мусить провести «значні реформи» своїх поліцейських сил, щоб здобути довір’я з боку громадськості, сказано у звіті Міжнародної амністії.

Президент Грузії Михайло Саакашвілі визнав поразку своєї правлячої партії «Єдиний національний рух» на парламентських виборах у понеділок, заявивши про перемогу опозиційної коаліції, яку очолює Бідзіна Іванішвілі.
 
У телезверненні до грузинського народу, Саакашвілі пообіцяв співпрацювати з опозицією у процесі формування нового уряду.
 
За даними Центральної виборчої комісії, блок мільярдера Бідзіни Іванішвілі “Грузинська мрія” веде перед набравши 54% голосів, а партія “Єдиний національний рух” – 41%.
 
У понеділок увечері обидві партії заявили про свою перемогу. Тисячі прихильників опозиції зібралися на Площі свободи в центрі Тбілісі.
 
Згідно із ухваленими раніше змінами до Конституції Грузії, прем’єр-міністр перебере на себе чимало повноважень, які тепер належать президенту, після того , як наступного року закінчиться другий й останній термін президентства Саакашвілі. Парламент обиратиме прем’єр-міністра.
 
Під час передвиборчої кампанії, Саакашвілі заявляв, що перемога «Грузинської мрії» і прихід до влади на посаді прем’єра Іванішвілі відверне Грузію від Заходу, і поверне її під вплив Москви. Такі твердження Іванішвілі заперечує.
 
Прихильники Іванішвілі називають президента Саакашвілі диктатором. Вони звинувачують його відповідальності за короткотривалу, але катастрофічну, війну з Росією навколо Південної Осетії.
 
Кампанія правлячої партії зазнала значного удару коли менш ніж за два тижні до дня голосування з’явилися відеокадри знущань і сексуальної наруги над в’язнями однієї з тбіліських тюрем.

Сирійські активісти повідомляють про тривалий обстріл з боку урядових сил. День раніше генеральний секретар ООН Пан Гі Мун висловив занепокоєння з приводу тривалих повітряних та артилерійських атак.

Активісти заявили, що у вівторок, у результаті обстрілу передмістя Дамаска Дума, загинуло двоє людей. Урядові сили атакували також інші повстанські об’єкти поза столицею.

За повідомленням Міцевих координаційних комітетів, атаки сталися в Дараа та Ідлібі.

Представник ООН заявив у понеділок, що генеральний секретар ООН закликав міністра закордонних справ Сирії Валіда аль-Муалема «виявити співчуття до свого народу». Вони мали зустріч при нагоду сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку.

У своїй промові до Генеральної Асамблеї Муалем звинуватив Сполучені Штати, Францію, Катар, Саудівську Аравію і Туреччину у підтримці «тероризму» в Сирії тим, що вони постачають зброю і кошти повстанцям. Він також охарактеризував заклики до президента Сирії Башара аль-Асада, щоб він подав у відставку, як «кричуще втручання» у внутрішні справи Сирії.

Державне агентство новин САНА повідомило у вівторок, що сирійські збройні сили знищили групу терористів і «фабрики вибухівки» в Алеппо.

Одна з картинок сучасного життя України – майданчики захисту української мови у більш як десяти містах країни. Українці протестують проти утисків прав та зневаги на адресу української мови, що їх демонструє чимало політиків, чиновників, митців. Чому ж на початку 21-го століття мова, яка так довго боронила своє право на існування і яку вважають однією з найбільш мелодійних у світі, опинилась під загрозою?

Згідно зі статистикою, українську мову вважають рідною понад 60 відсотків громадян України. Але в Україні існує така специфічна ситуація, що не всі, для кого українська мова рідна, постійно її вживають. Це результат спроб спершу російського царату, а потім радянської влади знищити українську мову, «переписати» її історію й перетворити Україну на Малоросію. І це основна відмінність між українською мовою та мовами інших слов’янських народів, вважає історик, професор Михайло Кірсенко.

Він також зазначає, що українська мова має шанс подолати складнощі у разі належної підтримки з боку її носіїв, як це відбулось у Центрально-Східній Європі.

«Чехи впадали у зневіру, як і українці. Вони долали цю невіру. Більше того, це абсолютно нормальний процес у народів Східної та Центральної Європи, – каже Кірсенко. – Литовський музикант і художник Чюрльоніс до своїх 25 років не знав жодного слова литовською мовою. У ті ж часи поляки думали по-німецьки або по-російськи, а говорили по-польськи і прекрасно працювали на Польщу!».

Українці в усьому, хоч і з місцевими особливостями, наслідують успіхи й поразки своїх сусідів, переконаний експерт. Українцям варто не лише вивчити успішний досвід Польщі або Чехії, але й трагічний досвід Білорусі, котра за панування авторитарного режиму Лукашенка фактично втратила білоруську мову, зауважує Кірсенко.

«Розстріляне українське відродження» і сьогоденна «інтелектуальна пустка»

Професор Кірсенко вважає, що знищення у 1930-х роках інтелектуальної еліти України спричинило величезну, непоправну втрату для українського духовного, наукового, культурного розвитку. І до відродження незалежності Україна підійшла з «інтелектуальною пусткою», каже історик.

Знищення інтелектуальної еліти дається взнаки досі, адже в Україні складно знайти науковця, який системно і постійно розробляє й утілює проект під назвою «українська мова», як це робили чехи, впевнена письменниця і перекладачка Наталка Позняк-Хоменко.

«Масарик, який запропонував і втілив відродження чеської мови, сам жив так, як і його народ: спілкувався чеською мовою, їздив з простими людьми на трамваї. Ця енергія віри Масарика передалась усім. Відтак, проект Масарика, його колег став успішним, адже це був загальнонаціональний проект!» – зауважує письменниця.

Подібного проекту Україні бракує, зазначила Наталка Позняк-Хоменко у розмові з Радіо Свобода. «У нас в Україні ті, хто пропонує проект розвитку мови та культури самі доволі часто у мові й культурі орієнтуються на Росію. Їхні ж діти навчаються за кордоном. Тобто, вони ніби і пропонують проект відродження нації, але самі не вірять у можливість цього проекту», – каже письменниця.

Розвиток держави як поштовх до розвитку мови

Експерти вважають, що найголовніша умова існування мови – це наявність держави, в якій вона існує. Без держави Україна неможлива й українська мова, ці поняття завжди були синонімами. А наприкінці 1980-х, як і на початку 1990-х років, без розвитку української мови не могла б постати й Україна.

У розмові з Радіо Свобода поет, видавець Іван Малкович пригадав: «Згадайте, яке піднесення було на першому фестивалі «Червона рута», у кінці 1980-х років, коли визрівала Українська держава! Тоді багато людей це пов’язували зі своїм добробутом, з усім українським. Але за цей час так і не справдилось багато надій, і до влади дістались люди, які тоді і не голосували б за українську Незалежність, а дехто з високих посадовців відверто заявляє: «Мы – русские».

На думку Малковича, багато чиновників та посадовців, таких як міністр освіти Дмитро Табачник, роблять усе, щоб знизити значущість української мови як мови державної. Вони ініціюють антиукраїнські по суті законодавчі акти, відміняють обов’язковий іспит із української мови до вищих навчальних закладів тощо. Тобто, українська мова відтісняється від процесів національного і міжнародного розвитку, вважає митець.

А відтак інтелектуали за підтримки усього суспільства мають повернути повагу до української мови політикам і чиновникам; зробити українську мову необхідною для отримання якісної освіти та високих посад. А ще українська мова має стати модною у молодіжному середовищі, як про це пишуть у соціальних мережах студенти: «Навчайся англійською, вдягай італійське, спілкуйся українською і будь українцем!».

Понад 300-річний досвід парламентаризму у Британії виробив особливі правила і стиль політичної реклами. Найпомітніші з них – це різні вимоги до преси і телебачення, й радіо.
 
Пересічний скептичний британець, напевне, скаже, що практично усе, що політики роблять на людях можна назвати політичною рекламою. Наприклад, цього тижня, для чого британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон після виступу в ООН подався на канал американський телеканал CBS для участі у програмі The Late Show with David Letterman?
 
Камерон не знав відповідей на усі запитання, але причарував аудиторію гумором. І, звичайно ж, репортажі про це з’явилися у британських ЗМІ, що відповідає інтересам прем’єра і його Консервативної партії.

Телебачення без засилля політичної реклами
 
Проте, коли йдеться про пряму політичну рекламу, Британія дуже відрізняється і від США і від України. На британському телерадіомовленні платна політична реклама заборонена.
 
Натомість провідні партії під час виборчих кампаній мають право на безкоштовний ефір – кілька хвилин, які можуть бути прямими зверненнями політиків, громадських діячів, або яскравими рекламними роликами.
 
В одному з таких відеозвернень науковець Роберт Вінстон закликав голосувати за лейбористів, щоб «врятувати» Національну систему охорони здоров’я NHS від реформ Консервативної партії.
 

На відміну від телерадіомовлення політична реклама у британських газетах чи наочна реклама на вулицях може з’являтися коли завгодно і обмежена насамперед фінансовими правилами.
 
Грошові рамки і контроль
 
Під час типової парламентської виборчої кампанії британський кандидат має право витратити до 25 тисяч фунтів і додатково по 7 пенсів на кожного виборця в окрузі. Кандидат зобов’язаний повідомляти про джерела фінансування кампанії.
 
Правила вимагають, щоб пожертви сумою понад 50 фунтів були документально зареєстровані. Виборча комісія домагається, щоб кандидати документували надходження і витрати з підтвердженням у вигляді чеків, квитанцій тощо.
 
Партійні фінанси також підлягають контролю і перевіркам. Партії зобов’язані декларувати фінансові потоки Виборчій комісії, яка регулярно публікує звіти про їх надходження і видатки.
 
Пожертви на користь партії, які перевищують 7 тисяч 500 фунтів повинні бути задокументовані з вказуванням імені жертводавця.
 
Реклама з іронією
 
Чи має політична реклама у Британії якийсь особливий стиль? Фахівець із лондонської рекламної фірми AMV BBDO Венедикт Принґл вважає, що на відміну від американців британці не дуже люблять прямолінійність.

«У Британії люди більш стримані і не люблять виставлятися. Реклама це відображає. Британська реклама не така відверта. Часто використовується іронія. Я вважаю, що в кожній країні реклама відображає культуру народу, на який намагаються вплинути рекламодавці», – сказав Венедикт Принґл в інтерв’ю Радіо Свобода.
 
Останнім часом британські політики намагаються вплинути на виборця і через інтернет.
 
Наприклад, Нік Клеґ – лідер Ліберально Демократичної партії, яка є партнером консерваторів в урядовій коаліції, прямим відеозверненням в мережі просив вибачення у суспільства за те, що його партія не змогла дотриматися однієї з головних обіцянок – не підвищувати ціни на навчання в університетах.
 
Цей крок спрацював із несподіваним поворотом. Комп’ютерні умільці переробили слова пана Клеґа «I am sorry» (мені шкода) на смішну пісню, яка блискавично поширилася в таких cоціальних мережах як Фейсбук.

 
Наскільки шкідливою стала ця пародія на виступ лідера Ліберальних демократів буде зрозуміло на наступних загальних виборах – приблизно через два роки. Хоча чимало британців стверджують, що політична реклама на них не діє, а обіцянкам політиків вони вірять щораз менше.