Голос Америки | NLight DC++
Голос Америки | NLight DC++

Голос Америки

В Україні стартував новий проект з протидії ВІЛ/СНІДу

В Україні стартував новий проект з протидії ВІЛ/СНІДу, фінансований Агентством США з міжнародного розвитку. Програма розрахована на 5 років і має бюджет у 22 мільйони доларів безоплатної допомоги від американського народу.  Ініціатори проекту кажуть про нову стратегію боротьби зі СНІДом і очікують на якісно новий результат.

В українських медиків поки що немає добрих новин. Зі СНІДом боряться, але показники інфекції невпинно ростуть. Торік  число зареєстрованих носіїв сягнуло найвищого рівня за всю історію епідемії в Україні – 46 інфікованих на 100 тисяч населення. Ситуація з ВІЛ/СНІДом в Україні – далі найзагрозливіша серед усіх країн Європи.

Уповільнити розвиток інфекції покликаний новий проект, фінансований урядом США. П’ятирічна програма сфокусується на групах найвищого ризику – споживачах ін’єкційних наркотиків, ув’язнених, працівниках комерційного сексу. Саме їхня ризикована поведінка залишається рушійною силою епідемії. Проект не тільки зосередиться на групах ризику, але й надаватиме послуги цим групам на місцях. Такий підхід уже показав свою ефективність у світі, і як вірять ініціатори програми, спрацює і тут в Україні, зазначив посол США Джон Теффт:

Ми сподіваємося від цього проекту, що він зможе змінити ситуацію за 5 років.

«Я був особисто причетний до запровадження цього 5-річного проекту, допомагав провести міжурядові переговори, щоб запуск програми відбувся. І я щасливий бути тут сьогодні, аби засвідчити мою підтримку цієї нової ініціативи, на яку ми покладаємо великі надії».

Проект виконуватиме в Україні американсько-український тандем неурядових організацій.

Марк Візо – президент міжнародної організації “ПАКТ”:

«Ми сподіваємося від цього проекту, що він зможе змінити ситуацію за 5 років. Він має зробити місцеві громадські організації та урядові установи спроможними надавати більш якісні послуги представникам груп ризику. Ми також сподіваємось на прориви у профілактиці СНІДу».

Олена Герасимова, директор проекту «Покращення послуг у сфері ВІЛ/СНІД» каже:

«Ми спускаємось на місцевий рівень, ми спускаємось ближче до потреб людей. І в цьому новизна проекту. Тому що ми віримо, що рішення знаходяться на місцевому рівні. І тому ми будемо працювати саме на місцевому рівні».

Обама та Ромні інтенсивно готуються до своїх перших теледебатів

Президентська виборча кампанія у США підійшла до чергової важливої стадії. У середу кандидати зійдуться у словесній баталії на своїх перших телевізійних дебатах. В умовах майже рівних рейтингів і підвищеної уваги виборців до події, дебати можуть визначити долю президентства. Отож, кандидат від Демократичної партії Барак Обама і кандидат від республіканців Мітт Ромні готуються до екзамену прямим ефіром і складними запитаннями. 

Президент Обама ще в неділю прибув у штат Невада. Наступні кілька днів він проведе у заміському клубі, де займатиметься лише одним – підготовкою до теледебатів.

Екс-губернатор штату Массачусетс Ромні також наполегливо готується до поєдинку зі своїм опонентом. Для нього, каже політичний оглядач Мет Дод, дебати важать особливо багато:

«Це критична подія для Мітта Ромні. Якщо він погано проведе дебати, в нього залишиться дуже мало шансів виправити ситуацію на свою користь».

Це можливість для кандидатів, розповісти про своє бачення, про свої цілі, свої мрії. А також можливість пояснити, як він збирається виконувати свої обіцянки.

Зазвичай під час президентської кампанії у США, кандидати проводять три раунди теледебатів. Крім того, один раз між собою зустрічаються кандидати у віце-президенти. Головна мета дебатів – дати виборцям можливість порівняти кандидатів, коли вони знаходяться в рівних умовах, на одній сцені, і ненадовго зняти з них фільтр старанно відрежисованих відеороликів та завчених гасел.

Досі кандидати вибудовували свої кампанії, розміщуючи в телеефірі рекламні ролики, де підкреслювали особливості своїх виборчих програм. Дебати дадуть виборцям можливість почути деталі програм з перших вуст. А також – зробити висновок, чи справді кандидат готовий відстоювати те, про що він говорить у політичній рекламі.

«Це можливість для кандидатів», каже професор Джорджтаунського університету Марк Ром, «розповісти про своє бачення, про свої цілі, свої мрії. А також можливість пояснити, як він збирається виконувати свої обіцянки».

Формат, у якому проходять теледебати, нагадує інтерв‘ю, що проводить модератор – авторитетний журналіст. Пояснює Кендіс Нельсон з Американського університету:

«На перших і других дебатах між кандидатами у президенти, а також на дебатах між кандидатами у віце-президенти, буде один модератор, який ставитиме питання кандидатам, по черзі. Після того, як кандидат відповість, його опонент матиме можливість прокоментувати цю відповідь. Задум такий, що модератор зможе контролювати хід дискусії і зробить так, щоб усі мали рівні можливості висловити свої позиції».

Дебати у середу триватимуть 90 хвилин. Головною темою буде внутрішня політика США – економіка, бюджет, соціальні питання.

Наступного разу кандидати сконцентруються на питаннях американської зовнішньої політики.
 
Президентські теледебати у США проводяться постійно, починаючи з 1976 року. А вперше їх провели у 1960 – коли за Білий дім змагалися Джон Кеннеді та Ричард Ніксон.

Деяких кандидатів, кажуть експерти, саме дебати привели до президентства, як наприклад, Рональда Рейґана. У 1980-му він поставив запитання, яке на думку багатьох, дозволило йому перемогти тоді чинного президента Джиммі Картера:
 
Це критична подія для Мітта Ромні. Якщо він погано проведе дебати, в нього залишиться дуже мало шансів виправити ситуацію на свою користь

Це критична подія для Мітта Ромні. Якщо він погано проведе дебати, в нього залишиться дуже мало шансів виправити ситуацію на свою користь.

«Я думаю, коли ви будете приймати рішення, за кого голосувати, вам не завадить запитати себе: а чи живете ви сьогодні краще, ніж ви жили 4 роки тому».
 
Часто дебати навпаки шкодять кандидатам. У 1976 році, у розпал Холодної війни,  під час дебатів з демократом Джиммі Картером, чинний президент Джеральд Форд зробив заяву, яка здивувала багатьох і змусила засумніватися в його компетентності.
  
«Радянський Союз не домінує у Східній Європі. І він ніколи не буде там домінувати, поки при владі моя адміністрація», – заявив Джеральд Форд під час дебатів у 1976 році.

Форд програв Картеру. Його рейтинги впали одразу після дебатів.

Серед інших невдах теледебатів  – Джордж Буш старший, який на дебатах у 1992-му поглядав на свій годинник, чекаючи, коли це все закінчиться. І Альберт Ґор, який чомусь вирішив вийти в центр сцени, коли на питання відповідав Джордж Буш молодший.

Дебати цього року між Бараком Обамою та Міттом Ромні також можуть як допомогти комусь з них стати президентом, так і закрити шлях до Білого дому. Тому кожен кандидат готується до них як до свого найголовнішого іспиту.

Журналісти об’єдналися проти закону про наклеп

«Ганьба! Ганьба!» – такими вигуками українські працівники ЗМІ, які зібралися біля комітетів Верховної ради розпочали протест проти прийняття закону про наклеп. Учасники акції тримали білі листки паперу, як алегоричний символ – якщо закон буде прийнято, то всім доведеться виходити з порожніми за змістом шпальтами тому, що ніхто не зможе собі дозволити говорити правду та критикувати владу. Журналісти та редактори, які виступали під час мітингу, пояснювали, що під законом про наклеп прихований закон про цензуру.

«Така акція – це зараз єдиний спосіб протесту проти закону. Ви бачили яким чином його ухвалили у першому читанні – представники Партії регіонів проголосували за нього майже одноголосно», – сказав Голосу Америки журналіст Інтернет-видання «Українська правда» Сергій Лещенко. «Якби цей закон ухвалювали у Західній Європі, було б десятки тисяч людей на вулиці, тому, що люди відчувають прямий зв’язок між їх правом на інформацію та соціальними правами, пенсіями, доступом до правосуддя, у нас цього не відчувають».

Журналісти вказують на те, що законопроект передбачає ув’язнення за наклеп, а оскільки довести, де справедлива критика та розслідування, а де наклеп – складно в умовах української судової системи, працівники ЗМІ побоюються, що з прийняттям законопроекту, в медіа почнеться тотальна цензура.

Влада боїться свободи слова… якщо зараз не буде свободи слова, будуть заарештовувати за критику влади. Все іде за російським сценарієм.

Через годину після початку акції, до її учасників вийшов голова комітету з питань свободи слова Юрій Стець, який розповів, що було прийнято рішення розглянути у вівторок постанову про скасування першого читання документа. Після цього організатори запропонували розійтися і зібратися у вівторок. Так, представники ЗМІ хочуть створити громадський тиск на членів погоджувальної ради парламенту, щоб вони внесли постанову про скасування законопроекту про наклеп на голосування, а депутати підтримали її.

«Влада боїться свободи слова… якщо зараз не буде свободи слова, будуть заарештовувати за критику влади», – сказав кореспондент видання «Комерсант-Україна» Артем Скоропадський. «Все іде за російським сценарієм».

​​​​Учасники акції у особистих розмовах вказували на те, що зачистка інформаційного поля уже активно проходить і це стосується не тільки ЗМІ, а й, на приклад, історії, адже уже є приклади того, як у деяких книгах з історії зникла інформація про те, як раніше «придушували» пресу.

Хоча серед протестувальників більшість були співробітники ЗМІ, деякі представники аудиторії також долучилися до акції. Учасники переконують – всі розуміють, що закон про наклеп стосується не лише журналістів.

«Для мене, все що стосується наклепу  – це ще пам’ять того, що відбувалося в 30-х роках. Зараз небезпека у тому, що всіх будуть садити, хто, що на кухні скаже. Ми зараз тут стоїмо обговорюємо, що відбувається в країні, а тоді будемо боятися», – сказала Марія, учасниця протесту.

Така акція – це зараз єдиний спосіб протесту проти закону. Ви бачили яким чином його ухвалили у першому читанні – представники Партії регіонів проголосували за нього майже одноголосною.

Невисоку участь представників громадськості у подібній акції деякі експерти пояснюють тим, що є нерозуміння того, що законопроект означатиме, а також загальна недовіра до того, що можна змінити ситуацію.

«Певна депресія у суспільстві буває, є активніші, ті хто не опускають руки, а є частина, яка тільки спостерігає, а потім вийде та підтримає свій вибір, може не мітинг, але свій політичний вибір – я думаю, що більшість українців до цього готові», – сказав Голосу Америки журналіст Андрій Куликов.

У понеділок до протесту приєднався і україномовний розділ Вікіпедії. На всіх сторінках ресурсу розміщений банер «Ми маємо право знати: Вікіпедія говорить «Ні! Закону про наклеп».  Прес-служба Вікіпедія-Україна повідомила, що українські автори ресурсу засуджують прийняття подібного законопроекту.

Раніше, на знак протесту проти законопроекту про наклеп виступили Інтернет-видання, вони вийшли з рекламою, якою закликали читачів телефонувати депутатам, які проголосували за законопроект та спитати навіщо вони це зробили. Невдовзі, до акції приєдналися і друковані ЗМІ, які у якості протесту вийшли у друк з порожніми першими шпальтами. Серед таких видань «Кореспондент», «Kyiv Post», та львівські газети «Високий замок», «Zik», «Львівська газета», «Львівська пошта», «Ратуша», «Коловорот».

Розпочалася нова сесія Верховного суду Сполучених Штатів

Розпочинається нова сесія Верховного суду Сполучених Штатів, в ході якої судді ознайомляться з аргументами сторін і винесуть важливі рішення щодо одностатевих подруж, преференційного статусу расових меншин і виборчих прав.

Перша справа стосується того, чи американські суди можуть розглядати справи проти компаній, звинувачених у порушенні прав людини в іноземних країнах.

Справа стосується 12 нігеріців, які подали до суду компанію Royal Dutch Petroleum, звинувачуючи її в причетності до тортур, страт та інших порушень, вчинених у Нігерії за правління військового керівника Сані Абачі.

Це питання привернуло міжнародну увагу. Представники урядів Німеччини, Великобританії і Аргентини, разом з верховним комісаром ООН з прав людини Наві Піллай, енергетичними компаніями і правозахисними групами, що підтримують жертв, узяли участь у засіданні як так звані «друзі суду».

Наступного тижня судді Верховного суду розглядатимуть справу, яка кидає виклик преференційному статусу расових меншин у прийнятті до вищих навчальних закладів.

У Пакистані внаслідок повітряного удару загинуло двоє людей

Представники розвідки Пакистану кажуть, що в північно-західній частині країни внаслідок авіаудару, здійсненого підозрюваним безпілотним літаком США, загинуло двоє людей.

За повідомленням, обстріляно автомашину біля містечка Мір Алі у племінному районі Північний Вазиристан, що поблизу афганського кордону.

Поки що особи загиблих не встановлено.

На території Північного Вазиристану розташовані опорні пункти повстанських угруповань, включно з мережею Гаккані, яка пов’язана з аль-Кайдою.

Операції з використанням безпілотників-дронів викликають гострі протести у Пакистані, де чимало людей вважає їх порушенням суверенітету країни, і каже, що вони часто вбивають цивільних.

Проте Вашингтон твердить, що застосування безпілотних літаків є критично-важливою стратегією для придушення діяльності бойовиків, які становлять загрозу безпеці США.

В Афганістані нападник-смертник підірвав спільний афгансько-натовський патруль

У місті Хост на сході Афганістану терорист-смертник вчинив напад на спільний афгансько-натовський патруль внаслідок чого загинуло щонайменше 20 людей.

За повідомленням НАТО, серед жертв теракту було троє військовослужбовців Альянсу та їхній перекладач. Командування військ США повідомило, що загиблі солдати – американці. Афганські органи влади повідомили, що поранення  отримало понад 60 людей.

Відповідальність за атаку взяло на себе угруповання Талібан.

Місцева влада повідомила, що терорист-смертник на мотоциклі протаранив патруль афганських та коаліційних солдатів, які вийшли зі своїх автомобілів, щоб пройти через ринкову площу в Хості. У повідомленні зазначається, що також загинуло шестеро цивільних осіб і четверо поліцейських. Поліцаї входили до складу сил швидкого реагування.

У момент теракту на ринку було велике скупчення людей, що й призвело до такої кількості постраждалих.

Уряд Греції готовий запропонувати парламенту новий бюджет

Міністр фінансів Греції Янніс Стурнарас готовий представити парламентові останній раунд заходів економії, а також зустрітися з кредиторами, щоб отримати необхідну фінансову допомогу.

Стурнарас представить пропозицію про скорочення витрат у понеділок разом із  пропонованим бюджетом на 2013 рік.

Він також має зустрітися з представниками Міжнародного валютного фонду, Європейського центрального банку і Європейського Союзу, які мусять погодитись на скорочення витрат у бюджеті на 17 мільйонів доларів перед наданням позики.

Тим часом Європейський Союз оприлюднив нові дані про безробіття, які вказують, що протягом минулого року рівень безробіття у Греції був вищий, ніж в будь-якій іншій європейський країні.

Ці дані вказують, що безробіття і далі переслідує континент і що в Європейському Союзі без праці залишається понад 25 мільйонів людей.

Обама і Ромні агітували за себе в Колорадо

Результат президентських перегонів у США часто залежить від настроїв виборців тих штатів, де мешканці не голосують послідовно від виборів до виборів за одну і ту ж партію.

Такі штати називають «полем битви». І одним  з таких є західний штат Колорадо. Сьогодні опитування громадської думки вказують, що Барак Обама та Мітт Ромні мають приблизно однакові рейтинги, тож кандидати завзято борються за кожний голос. До того ж, цього тижня вони агітували саме у Колорадо. На зустріч з Бараком Обамою у передмісті Денвера прийшли тисячі людей, яких президент привітав коротко і лаконічно:

«Чудово знову повернуться у Колорадо».

Чотири роки тому він отримав у цьому штаті перемогу. Багато його місцевих прихильників і сьогодні налаштовані до нього прихильно. Кількість демократів тут дорівнює кількості республіканців, тому ключовими стануть голоси незалежних виборців, таких як Шеррі Томс. Сьогодні вона каже, що віддає перевагу нинішньому президенту:

«Поміняти все зараз та повернути на всі 360 градусів, обравши республіканську партію, не найкраща ідея».

Самого кандидата від республіканців Мітта Ромні в той день у Колорадо не було, однак його син Джош зустрівся з виборцями неподалік місця, де агітував за себе Обама. У 2008 році Обама отримав велику кількість голосів молодих виборців, сьогодні дехто з них віддає перевагу Ромні. Серед таких Алекс Інко:

«Я не побачив ніяких змін. Я сподівався на зміни, а нічого не сталося».

«Я не побачив ніяких змін. Я сподівався на зміни, а нічого не сталося»

Близько вісімдесяти відсотків населення штату проживають у містах.  У Колорадо, яке раніше було малозаселеним штатом, демографічна ситуація останніми роками змінилась, що перетворило його з республіканського штату на так зване «поле битви». Багатьох, хто приїхав сюди в останні роки, привабила місцева природа. Але щоб жити нормально, потрібна робота. Рівень безробіття в Колорадо трохи перевищує загальнонаціональний, і невпевненість щодо майбутнього економіки може вплинути на політичні вподобання виборців. Про це говорить політолог університету Колорадо Кеннет Бікерс:

«Якщо на всі проблеми дивитися через призму економіки, то такі фактори як знецінення нерухомості, неможливість заощаджувати кошти, щоб відправити власних дітей у коледж, чи навіть просто залити повний бак бензину, – виборці швидше за все підтримають республіканців».

Однак, додає політолог Бікерс, якщо під час кампанії на передній план вийдуть такі соціальні питання як аборти, проти яких виступають республіканці, жінки-виборці підтримають Обаму. З цим погоджується виборець Тара Спайґел:

«Якщо ви послухаєте, що говорить Ромні і що говорить Обама, то немає сумніву – Обама виступає за жінок та захищає наші права».

Разом з тим, у багатьох передмістях Денвера великій кількості жінок симпатизує Ромні. Серед них – волонтерка його передвиборчого штабу Марла Вейнмен:

«Жінки з дітьми розуміють, в якому стані опинилась економіка, і як впливає дефіцит на національну безпеку».

У наступні тижні обидва кандидати планують провести ще кілька агітаційних зустрічей з виборцями Колорадо, щоб заручитися підтримкою тих незалежних, чиї голоси стануть ключовими для перемоги.

Для Саакашвілі понеділок може стати днем прощання з владою

Про тортури та згвалтування у грузинських тюрмах стало відомо просто перед виборами. Влада не мала часу нейтралізувати негатив, який викликав у суспільстві цей скандал

Вибори матимуть надзвичайно велике значення для майбутнього Грузії. Новий склад законодавчого органу призначить голову уряду, з новими, президентськими повноваженнями. На виборах партії влади протистоїть сильна опозиція на чолі із мільярдером Бідзіна Іванішвілі. В країні тривалий час точилась війна компроматів, тож ніхто не знає, яка із сторін отримає перемогу завтра.

Бідзіна Іванішвілі вже тривалий час вважається найбагатшою людиною Грузії. Тепер він – обличчя опозиції і кандидат в президенти.

На парламентських виборах у понеділок стане зрозуміло, чи зумів Іванішвілі конвертувати свої мільярди у підтриму викборців. Іванішвілі відзначився доброчинністю і користується повагою у грузинів.

Грузія – острівець демократії на просторах колишнього СРСР. Хто переможе у понеділок – справді невідомо. Саакашвілі очолює країну з 2003-го року, коли прийшов до влади на хвилі Революції троянд. Він популярний. Проте чи достатньо популярний, щоб утримати владу?

Любов грузинів до Міхо похитнулась у 2008-му році, коли російські війська вторглись в країну. Війська Росії досі знаходяться на територіях, які грузини вважають своїми

Минулого тижня імідж влади зазнав ще одного удару. Опозиція показала кадри зґвалтувань в’язнів в грузинській тюрмі. Тисячі обурених людей вийшли на вулиці, протестуючи проти свавілля влади.

Миттєва реакція офіційного Тбілісі – відставки міністрів та розслідування – грузинів не задовольнили.

Олександр Ронделі, голова аналітичного центру в Тбілісі,  каже, що викриття збиткувань у в’язницях завдали серйозного удару по Саакашвілі.

“Інформація з’явилась безпосередньо перед виборами. Правляча партія просто не могла встигнути нейтралізувати її наслідки. Побачимо, як це відіб’ється на виборах”, – каже політолог.

Тортури обурили грузинів, які побачили, що демократична влада може давати прихисток нелюдям. Ряди прихильників Іванішвілі зросли. У суботу на вулиці Тбілісі вийшли десятки тисяч людей, щоб підтримати лідера опозиції.

Чи стане він та його сила новими лідерами країни – покажуть результати виборів у понеділок.

Кожен п’ятий хотів би, щоб за наклеп саджали – результати опитування

Більшість критиків погоджуюються, що така норма остаточно підірве основи свободи слова в України і, зважаючи на корупційність української судової системи, дасть можливість владі позбавлятися від незручних для неї журналістів

Прийняття Верховною Радою України у першому читанні законопроекту, що встановлює кримінальну відповідальність за наклеп,  викликало значний резонанс в українському суспільстві.

Проти такої норми в унісон виступили українські видання. Критично щодо такої  ініціативи висловлюються експерти на Заході. Відкликати законопроект вимагають політики з різних політичних таборів, включаючи однопартійців регіонала Журавського – автора скандального документу.

Більшість критиків погоджуюються, що така норма остаточно підірве основи свободи слова в України і, зважаючи на корупційність української судової системи, дасть можливість владі позбавлятися від незручних для неї журналістів. 

У рамках нашої традиційної рубрики Тема Тижня ми запитали Вас наших глядачів, Чи повинні журналісти нести кримінальну відповідальність за наклеп?

20 відсотків людей, які проголосували на нашому веб сайті, відповіли ТАК. Переважна більшість, 77 відсотків опитаних, висловилися проти. 3 відсотки, вибрали варіант “Не Знаю”.

Беріть участь у голосуванні та діліться з нами своїми міркуваннями. Також запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску програми Час-Time.