Обама виграв дебати у Ромні
Дата публікації 17.10.2012 | 
Згідно з результатами опитування серед зареєстрованих виборців, проведеного телекомпанією CNN відразу після дебатів, 46% респондентів прийшли до висновку: дискусію виграв Барак Обама, 39% віддали перевагу Мітту Ромні. Обама взяв реванш за поразку в першому турі (тоді рахунок був 67% -25% на користь Ромні), проте переміг з невеликим відривом.
Більшість опитаних CNN віддали першість Ромні щодо низки важливих позицій: вони, наприклад, визнали, що кандидат-республіканець краще підготовлений для того, щоб вирішити економічні проблеми США
Другий тур дебатів відбувся у вівторок в Університеті Гофстри у штаті Нью-Йорк і пройшов у форматі «міського зібрання»: питання кандидатам ставили заздалегідь підібрані американці, які не визначилися зі своїм вибором.
Експерти були впевнені, що під час цієї зустрічі Обама повинен атакувати. Справа в тому, що він програв першу очну зустріч з Міттом Ромні, у результаті чого колишній губернатор штату Массачусетс зміг істотно зміцнити свої позиції в декількох «ключових» штатах, підсумки голосування в яких здатні вирішити долю виборів.
На відміну від попереднього раунду дебатів, ця зустріч пройшла в набагато більш агресивному тоні. Обидва учасники дебатів перебивали один одного і звинувачували суперника у перекручуванні фактів. Модератору дебатів – політичному журналісту і телеведучі Кенді Краулі зі CNN – доводилось заспокоювати пристрасті.
Як і очікувалося, левова частка дискусії була присвячена обговоренню проблем в економіці та соціальній політиці. Були задані традиційні для президентських виборів трьох останніх десятиліть питання про погляди кандидатів на контроль над особистою зброєю, про їхнє бачення імміграційної реформи і про захист прав жінок. Відповідаючи на ці питання, Обама і Ромні повторювали свої програмні постулати, підкреслюючи, що програми їх суперника не дадуть позитивних результатів. У виступах демократа й республіканця звучали декларації про те, що вони діють і мають намір діяти в інтересах «середнього класу» США.
Обама і Ромні згадували про свій особистий досвід – про свої сім’ї, про зустрічі з різними людьми, – аби підкріпити свої аргументи.
Ромні підкреслював, що Обама не виконав обіцянок, даних ним чотири роки тому. Обама стверджував, що він дотримав слова і, що програма Ромні не дозволить вирішити проблем, що стоять перед країною.
На Обаму і Ромні чекає ще один раунд дебатів – 22 жовтня у штаті Флорида. Президентські вибори в США призначені на 6 листопада.
Спалах вірусного менінгіту у США стався через прийом заражених стероїдів
Дата публікації 16.10.2012 |
Триває слідство у справі спалаху у США інфекційного менінгіту, внаслідок якого протягом останніх двох тижнів померло 15 людей, а захворіли понад 200. Слідчі кажуть, що вірус поширився через партію заражених стероїдів, ін’єкцію яких отримали тринадцять тисяч пацієнтів з хронічним болем у спині та суглобах. Стероїдні препарати бути виготовлені массачусетською аптекою, яка робить ліки за індивідуальним замовленням. Партія ліків з обігу вилучена, робота аптеки призупинена.
Працівники галузі охорони громадського здоров’я США швидко зупинили поширення вірусу. Джон Ланза, лікар у Флориді, намагається зв’язатися з кожним пацієнтом, який отримав потенційно заражені стероїди, щоб попередити про ризик захворювання.
«Вірусний менінгіт – дуже небезпечна хвороба, тому ми робимо все у наших силах, щоб попередити цих людей про потенційну загрозу», – каже Ланза.
Внаслідок спалаху вірусу увага громадськості повернулась до питання прогалин у нормах, що регулюють діяльність так званих бутікових фармацевтичних компаній. Ці невеликі компанії створюють рецептурні препарати для пацієнтів за індивідуальними замовленнями. Дейвід Міллер – виконавчий віце-президент Міжнародної академії аптек-виробників ліків за індивідуальним замовленням.
«У вас може бути алергія до якогось компоненту препарату. Якщо ви – пацієнт похилого віку, ваша печінка та нирки вже не функціонують так, як у молодої людини, і Ви переносите ліки по-іншому. Тому ми створюємо полегшений варіант ліків», – пояснює Міллер.
Компанія також може зробити дитячі ліки більш приємними на смак. Міллер, сам фармацевт за фахом, каже, що зараження може статися багатьма шляхами.
За умов стерильної медицини треба звертати увагу на все: фармацевта, який працює над препаратом, середовище, інструменти. Якщо, наприклад, я погано помив руки, моя шкіра чи волосся торкнеться препарату, я можу занести бактерію. Середовище повинно бути стерильним, повітря відфільтрованим, дезінфікованим
Поки що не встановлено, яким чином вірус менінгіту потрапив у стероїди в массачусетській лабораторії. Втім, місцева влада вже підняла питання, чи може бутікова аптека виконувати роль постачальника ліків на загальнонаціональному рівні. Для цього, кажуть, вони, діяльність таких аптек повинна регулюватися федеральними нормами. Патрік Люкалай представляє «Фармакопію» – групу науковців, що встановлює стандарти виготовлення ліків у США. Він каже, що діяльність аптек по всьому світі треба контролювати більш жорстко.
«Мені здається, найкращий підхід до захисту ринку ліків у країнах всього світу – це надання контролюючим органам більших наглядових повноважень», – каже експерт.
У Сполучених Штатах та інших країнах світу такі бутікові фармацевтичні компанії часто допомагають з проблемою дефіциту ліків, особливо, коли йдеться про вакцини. Вони вважаються невід’ємною частиною фармацевтичної індустрії. Тому, кажуть експерти, цілком логічно застосувати до таких компаній більш жорсткі норми та правила ведення бізнесу.
Церкви стали фактором українських виборів – експерт
Дата публікації 16.10.2012 |
У студії «Голосу Америки» голова Релігійно-інформаційної служби України при Католицькому університеті Тарас Антошевський розповів про релігійні свободи в Україні і про те, чи впливає релігія на вибори.
Ворожнеча в мас-медіа існує доти, доки в суспільстві є на це запит – експерт
Дата публікації 16.10.2012 | 
Ворожнеча в медійному просторі існує доти, доки в суспільстві існує на це запит. Дотримуватися певного рівня толерантності і не піддаватися на не завжди цивілізований запит суспільства – таким є завдання мас-медіа. Про це та про те, як відрізнити право на власну думку від мови ненависті в інтерв’ю Радіо Свобода поділився своїми міркуванням асистент програми «Європа у світі» з центру Європейської політики Василь Бельмега.
– Ненависть завжди пов’язана з емоціями, а емоції – це завжди річ, яка не дуже об’єктивна, тому сказати чітко, що є ненависть, що є власна думка, це дуже важко. Я думаю, на цьому ґрунті тому й виникає дуже багато конфліктів. Але безпосередньо європейський раціоналізм відбив у своєму законодавстві чітко речі, якими не можна спекулювати, чи на ґрунті яких не можна розігрівати цю ненависть. Це питання і ксенофобії, і питання нетерпимості, і питання релігійної нетерпимості і так далі. Якщо на цьому ґрунті виникає нетолерантна поведінка, це вже можна сказати, що має місце ненависть.
– Чи існують якісь загальноєвропейські принципи відповідальності за розпалювання ворожнечі?
Будь-яка ненависть може мати кримінальну відповідальність
– Звісно, ці принципи існують і ці принципи існують на рівні документів, ухвалених і Радою Європи, і документів, на яких базується існування Європейського Союзу як міжнародної організації, як спільноти 27 країн, де чітко зазначається, що це є спільнота, де поважаються права людини і немає ні расової, ні етнічної, ні мовної, ні релігійної дискримінації. Документи, які визначають, де може мати місце ненависть і щоб уникнути цього, вони є. І якщо ми говоримо про правові країни Європейського Союзу, то ці документи виконуються, вони не є декларативними, будь-яка ненависть може мати кримінальну відповідальність і так далі. Тобто в Європі це врегульований інститут суспільного життя.
– А чи є статистичні дані про динаміку мови ненависті у європейських засобах масової інформації ?
Ворожнеча в медіа існує настільки, наскільки існує запит у суспільстві з цього приводу
– Те, що мова ненависті присутня, то це є факт. Хочу сказати, що ця мова ненависті зі зростанням економічних проблем у Європі, вона навіть посилилася. Недавно відбувся візит Анґели Меркель до Афін. Люди її зустрічали, це був багатотисячний натовп, який зустрічав її з плакатами, де була і свастика зображена. Меркель звинуватили у всіх тих проблемах, які зараз існують у Греції, економічних і так далі. А засоби масової інформації використали цей факт по-різному. Одні це подали як просто існуючий факт, що грецьке суспільство так от сприйняло Анґелу Меркель. Інші це подали під іншим кутом зору. І в результаті, наприклад, зараз німецьке суспільство думає: от греки нашого канцлера так сприйняли і вони дійсно думають, що ми є такі. Моя точка зору з цього приводу, що ворожнеча в медіа існує настільки, наскільки існує запит у суспільстві з цього приводу. Задача медіа в таких ситуаціях – витримувати цей певний рівень толерантності і не піддаватися на не завжди цивілізаційні запити суспільства.
– Ви живете і працюєте в Європі. Наскільки часто Вам доводиться чути лексику, відому як мова ворожнечі з уст європейських політиків, громадських діячів?
– Це досить хороше питання. Тому що, як ми знаємо, вже декілька років існує така тенденція, коли вся політична боротьба зараз ведеться на телебаченні, боротьба, яка спрямована на маси. Такі випадки трапляються в Європі. Я не можу сказати, що це дуже часто. І наприклад, якщо порівняти з українськими реаліями, їх менше, але вони все ж таки трапляються. Тут ще є питання, яку лексику вони використовують. Вони не йдуть в порівняння з тими словами, які можуть бути використані українськими політиками на телебаченні. Тут в Європі є такі неписані червоні смуги, через які переступати не можна.
– Пане Бельмега, а якщо порівнювати мову політичної ворожнечі в Україні і, скажімо, в країнах так званої нової Європи, то де ситуація, на Вашу думку, більш небезпечна?
– Я не можу сказати, що суспільство є надто толерантне так само в цих країнах, як і в Україні. В Україні і конотація тих слів, які використовуються політиками, щоб образити своїх опонентів, вона набагато гостріша і сильніша. Як це може бути сприйнято суспільством? Якщо, ми пам’ятаємо, в Угорщині, наприклад, були спроби урізати там свободу слова і так далі, то це потягнуло за собою масові демонстрації. Суспільство просто не давало цього зробити. Порівнювати важко звісно, тому що цю мову ворожнечі, її не можна поставити на вагу. Але ми можемо говорити про те, що і громадянське суспільство, і закон власне, в Центрально-Східній Європі, він стоїть на сторожі і протидіє таким явищам у суспільстві.
Ромні та Обама встановили рекорд на Twitter-і
Дата публікації 14.10.2012 | Одне два покоління тому, ми чекали наступного ранку, щоб дізнатись, що сталось в ході виборчої кампанії. Сьогодні ми отримуємо новини та коментарі щодо них в реальному часі на Twitter
Вибори президента США сприймаються американцями як доленосні. Про це свідчить небувалий ажіотаж навколо дебатів, як між кандидатами у президенти Бараком Обамою та Міттом Ромні так і між ймовірними віце-президентами, республіканцем Полом Раяном та демократом Джо Байденом.
Дослідники з Центру Пью днями повідомили, що кожен десятий американець одночасно слідкував за дебатами по телебаченню та на екрані свого комп’ютеру чи мобільного.
Так, Келі Болтон, студентка Центрального Коледжу у місті Денвіл у штаті Кентукі, де цього тижня відбулись дебати між другими номерами команд Барака Обами та Мітта Ромні. Келлі, отримує останні політичні новини не з телебачення чи традиційних джерел інформації, а просто з мобільного.
Джерелами інформації для Келі є соціальні мережі Twitter та Facebook, якими американці все активніше користуються зі своїм мобільних телефонів.
“Всю інформацію я отримую в реальному часі. Так я першою дізнаюсь, якими є рейтинги кандидатів, та що кажуть Обама та Ромні”, – каже студентка.
Адам Шарп, який представляє сайт Twitter, каже, що під час президентських дебатів трафік сайту зростає в 100 раз. Від тисячі повідомлень на хвилину до понад сотні тисяч.
“Одне два покоління тому, ми чекали наступного ранку, щоб дізнатись, що сталось в ході виборчої кампанії. Сьогодні ми отримуємо новини та коментарі щодо них в реальному часі на Twitter”, – розмірковує Шарп.
Кандидати у президенти США готуються до нових дебатів
Дата публікації 14.10.2012 | У Сполучених Штатах соціологи щодня публікують рейтинги кандидатів у президенти, довіра до яких досить велика.
Річ у тім, що проводять їх компанії, які протягом багатьох років довели свій авторитет і вдосконалили процес збору та аналізу інформації. Значну увагу до соціологічних опитувань звертають і самі політики. Для них зміна рейтингів є індикатором успішноcті їхньої кампанії.
Наприклад, після перших теледебатів тиждень тому між Міттом Ромні та Бараком Обамою, рейтинги президента покотилися вниз. Штаб Обами відреагував миттєво. Президент додав своїм виступам енергії, намагається звучати більш впевнено і жорсткіше атакує програму свого опонента. Саме цього, за висновками соціологів, Обамі бракувало під час перших дебатів. До других дебатів, які пройдуть у вівторок, Барак Обама протягом трьох дів буде готуватися у заміській резиденції у штаті Вірджинія.
«Я не думаю, що губернатор Ромні стане занадто самовпевненим. Але я думаю він повинен продовжувати робити те, що і під час перших дебатів»,
Тим часом Мітт Ромні намагається закріпити свій успіх, здобутий після перших дебатів. Ромні також взяв паузу у кампанії щоб підготуватися до чергової словесної баталії з Президентом.
«Я не думаю, що губернатор Ромні стане занадто самовпевненим. Але я думаю він повинен продовжувати робити те, що і під час перших дебатів», – говорить експерт із зв’язків Бретт о‘Донел.
Другі дебати між кандидатами у президенти пройдуть у дещо іншому форматі – запитання кандидатам ставитиме не модератор, а виборці, які сидітимуть у залі.
Расова дискримінація … білих. Верховний суд США з’ясовує правду
Дата публікації 12.10.2012 | Чи може раса чи етнічна приналежність бути фактором при прийнятті в університет? І, якщо так, то який вплив цей чинник може мати, порівняно з іншими, такими як оцінки в школі чи результати тестів? Саме ці питання розглядав Верховний суд США у справі Абігайл Фішер проти Техаського університету. Жінка звинувачує приймальну комісію університету в тому, що їй було відмовлено в прийомі на навчання через те, що вона… біла.
«Раса та етнічна приналежність не мусять братися до уваги під час прийому на навчання в Техаському університеті».
Слухання у Верховному суді супроводжували дебати під його стінами. Студентка Техаського університету Жасмін Кайлс вважає, що навчальні заклади мусять брати расу абітурієнта до уваги, бо це створює середовище різноманітності:
«Після того, як ми закінчимо навчання, ми опинимося у реальному світі, де інші на тебе не схожі, не думають так, як ти. І це прекрасно. Ми звикаємо до цього почуття різноманітності під час навчання, щоб потім, коли ми вливатимемося у глобальну економіку, були вже до цього готові».
Але позивач Абігайл Фішер, якій було відмовлено у вступі до у 2008-му році, так не вважає. Вона та її прихильники говорять, що вона мала кращі оцінки, ніж деякі інші абітурієнти, але стала жертвою дискримінації за ознакою кольору шкіри:
«Раса та етнічна приналежність не мусять братися до уваги під час прийому на навчання в Техаському університеті».
Техаський університет бере до уваги такий фактор як раса під час набору 20% першокурсників. Мета цього – досягти расової різноманітності серед студентів. Подібної політики дотримуються понад сто університетів та коледжів. Волтер Вебер, старший радник Американського Центру за закон та справедливість, вважає, що раса не має визначати, чи потрапить абітурієнт до університету чи ні:
«Адміністрація Техаського університету визнала, що вони базують свої рішення на кольорі шкіри. Наша ж позиція така: ми не будемо дивитися на расу, ми оцінюємо кожного абітурієнта за його здібностями».
Юрист Джош Цівін не погоджується: «Чи мусять університети мати усі інструменти у своєму розпорядженні, аби вони могли досягти різноманітного навчального середовища? Ми віримо, що не можна в них забирати один з найпотужніших інструментів, тому що це важливо для нашого майбутнього як суспільства, є основою нашої демократії».
Подібна справа вже слухалася у Верховному суді. У 2003-му році суд місцевого рівня визнав расові преференції під час набору в Мічиганський університет неконституційними, порівнявши їх з системою квот. Але Верховний суд це рішення скасував, оскільки раса не була визначальними, а лише одним з багатьох факторів, які бралися до розгляду. Утім, цього разу суддівський склад консервативніший.
«Я думаю, що університет програє. Єдині, хто може його підтримати, – Верховний суддя Робертс і суддя Кеннеді. Але і вони публічно виступали проти расових преференцій», – каже експерт Ілля Шапіро.
Експерти кажуть, що суд може як повністю скасувати расові преференції, так і встановити межу їх застосування. Позивач та її прихильники сподіваються, що політиці, започаткованої ще в 60-их роках, незабаром буде покладено край.
Дніпропетровські ЗМІ перед виборами: «джинса», стоп-аркуші, замовчувані теми
Дата публікації 12.10.2012 | 
ЗМІ Дніпропетровщини напередодні парламентських виборів не дають повної й об’єктивної картини життя своїй аудиторії, констатують незалежні експерти. Державні – «грають» на боці влади й провладних кандидатів. Комерційні – не піднімають актуальні теми, незручні для їхніх власників. І ті, й інші насичені замовними матеріалами. У ЗМІ для внутрішнього користування з’явились так звані стоп-аркуші: про кого не можна писати, заявляє Незалежна асоціація журналістів. В порівнянні з попередньою виборчою кампанією, кажуть аналітики, регіональна преса стала більш упередженою.
Чи не найбільше зауважень незалежних експертів – до регіональних мас-медіа державної та комунальної власності. Кажуть: ті перетворились на філії або прес-служби органів влади та провладних сил. На екранах обласного державного та міського, частково муніципального, телеканалів майже нема реклами опозиціонерів, а всі політичні телесюжети – або про «добрі справи» владоможців, або критичні – щодо їхніх конкурентів.
Агітація проти чи «чорний піар»?
На боці влади – й обласна газета «Зоря», що видається коштом бюджету. Перед виборами вона стала майданчиком для чорного піару, стверджують у громадянській мережі «Опора». Спостерігачі зафіксували: щодо 24-го виборчого округу, де за крісло депутата між собою змагаються двоє регіоналів з потужними ресурсами, – «Зоря» піарить одного і дискредитує іншого.
«Приміром, газета «Зоря», яка фінансується з обласного бюджету, №39 за 27 вересня. Тут друга сторінка повністю присвячена кандидату Анатолію Крупському та його заслугам. А сторінка №3 – присвячена його конкуренту Якову Безбаху. Тут розміщений відкритий лист заслуженого металурга України, що несе негативний характер. Ми вбачаємо в цьому ознаки «чорного піару», – повідомила Радіо Свобода представник «Опори» у Дніпропетровську Ольга Солодушко.
В обласній газеті «Зоря» такі зауваження відкидають. Головний редактор видання Світлана Колесникова зазначає: редакція надає рівні можливості всім учасникам перегонів.
«Зоря», найстаріша газета краю, – це єдина газета, яка друкує програми абсолютно всіх кандидатів і партій, учасниць виборів. Я не знаю іншої такої газети в регіоні. Жоден кандидат, який звернувся до редакції газети з пропозицією про співпрацю і хотів укласти угоду, не отримав відмови. Ми працюємо з кандидатами, які уклали угоди і оприлюднюємо їхні матеріали, оплачені з виборчих фондів. А закон про вибори, як відомо, передбачає і агітацію за, і агітацію проти», – сказала в коментарі Радіо Свобода редактор.
Певні теми вже відкриваються у ЗМІ
Телеканали Дніпропетровщини теж отримали низку зауважень. Чимало матеріалів – без дотримання журналістських стандартів: поняття балансу наче й не існує, констатує керівник Незалежної асоціації журналістів Іван Красиков. В регіональних ЗМІ для внутрішнього користування, каже він, з’явились так звані стоп-аркуші, де вказано, про кого можна говорити, про кого – ні. Комерційні мас-медіа деякі актуальні проблеми регіону все ж піднімають, але тільки ті, де нема інтересу їхніх власників.
«У нас є комерційні канали. Там ми можемо почути частку правди. На приватних телеканалах ми можемо побачити теми, які владою замовчуються, – через протистояння власників цих каналів з владою якісь теми відкриваються. Якби зараз певні структури з ресурсами не змагались між собою на виборах, то ми б у місті Дніпропетровську не побачили взагалі б ніякої критики. А так є скандали, є інтерес міжнародних спостерігачів. І є надія на вільну думку. Теж, я розумію, можливо, не всі ці теми теж об’єктивно розкриваються. Виборцю зараз важко чітко отримати повну інформацію про події, які відбуваються в області. Є атмосфера страху, є атмосфера такого напівтерору: всі комерційні структури, які обслуговують виборчу кампанію, перебувають певною мірою на контролі певних владних організацій», – сказав у коментарі Радіо Свобода Іван Красиков.
Водночас у Незалежній асоціації журналістів зазначають: на відміну від читачів газет, глядачі місцевих телеканалів все ще не навчились відрізняти замовні матеріали від звичайних новин. Зазначають: найближчим часом на краще ситуація навряд чи зміниться – щонайменше має прийти нове покоління журналістів, які не погоджуватимуться на «джинсу» та «темники».
Чи не найбільше зауважень незалежних експертів – до регіональних мас-медіа державної та комунальної власності. Кажуть: ті перетворились на філії або прес-служби органів влади та провладних сил. На екранах обласного державного та міського, частково муніципального, телеканалів майже нема реклами опозиціонерів, а всі політичні телесюжети – або про «добрі справи» владоможців, або критичні – щодо їхніх конкурентів.
Агітація проти чи «чорний піар»?
На боці влади – й обласна газета «Зоря», що видається коштом бюджету. Перед виборами вона стала майданчиком для чорного піару, стверджують у громадянській мережі «Опора». Спостерігачі зафіксували: щодо 24-го виборчого округу, де за крісло депутата між собою змагаються двоє регіоналів з потужними ресурсами, – «Зоря» піарить одного і дискредитує іншого.
«Приміром, газета «Зоря», яка фінансується з обласного бюджету, №39 за 27 вересня. Тут друга сторінка повністю присвячена кандидату Анатолію Крупському та його заслугам. А сторінка №3 – присвячена його конкуренту Якову Безбаху. Тут розміщений відкритий лист заслуженого металурга України, що несе негативний характер. Ми вбачаємо в цьому ознаки «чорного піару», – повідомила Радіо Свобода представник «Опори» у Дніпропетровську Ольга Солодушко.
В обласній газеті «Зоря» такі зауваження відкидають. Головний редактор видання Світлана Колесникова зазначає: редакція надає рівні можливості всім учасникам перегонів.
«Зоря», найстаріша газета краю, – це єдина газета, яка друкує програми абсолютно всіх кандидатів і партій, учасниць виборів. Я не знаю іншої такої газети в регіоні. Жоден кандидат, який звернувся до редакції газети з пропозицією про співпрацю і хотів укласти угоду, не отримав відмови. Ми працюємо з кандидатами, які уклали угоди і оприлюднюємо їхні матеріали, оплачені з виборчих фондів. А закон про вибори, як відомо, передбачає і агітацію за, і агітацію проти», – сказала в коментарі Радіо Свобода редактор.
Певні теми вже відкриваються у ЗМІ
Телеканали Дніпропетровщини теж отримали низку зауважень. Чимало матеріалів – без дотримання журналістських стандартів: поняття балансу наче й не існує, констатує керівник Незалежної асоціації журналістів Іван Красиков. В регіональних ЗМІ для внутрішнього користування, каже він, з’явились так звані стоп-аркуші, де вказано, про кого можна говорити, про кого – ні. Комерційні мас-медіа деякі актуальні проблеми регіону все ж піднімають, але тільки ті, де нема інтересу їхніх власників.
«У нас є комерційні канали. Там ми можемо почути частку правди. На приватних телеканалах ми можемо побачити теми, які владою замовчуються, – через протистояння власників цих каналів з владою якісь теми відкриваються. Якби зараз певні структури з ресурсами не змагались між собою на виборах, то ми б у місті Дніпропетровську не побачили взагалі б ніякої критики. А так є скандали, є інтерес міжнародних спостерігачів. І є надія на вільну думку. Теж, я розумію, можливо, не всі ці теми теж об’єктивно розкриваються. Виборцю зараз важко чітко отримати повну інформацію про події, які відбуваються в області. Є атмосфера страху, є атмосфера такого напівтерору: всі комерційні структури, які обслуговують виборчу кампанію, перебувають певною мірою на контролі певних владних організацій», – сказав у коментарі Радіо Свобода Іван Красиков.
Водночас у Незалежній асоціації журналістів зазначають: на відміну від читачів газет, глядачі місцевих телеканалів все ще не навчились відрізняти замовні матеріали від звичайних новин. Зазначають: найближчим часом на краще ситуація навряд чи зміниться – щонайменше має прийти нове покоління журналістів, які не погоджуватимуться на «джинсу» та «темники».
Крим пропонує тримовне навчання у школі
Дата публікації 10.10.2012 | 
У Криму освітяни ініціюють експеримент з одночасним тримовним навчанням у середній школі. Учасники міжнародної конференції «Кримська школа»: перспективи і моделі багатомовної освіти», яка 10 жовтня завершується в Сімферополі, закликали освітні відомства Криму та України підтримати цей експеримент і сприяти запровадженню відповідних методик у сфері освіти автономної республіки.
Ідея запровадження в Криму мультилінгвальної освіти – навчання одночасно українською, російською і кримськотатарською мовами – виникла в учасників міжнародного проекту «Кримський політичний діалог» як один з механізмів запобігання конфліктів в Криму, спосіб гармонізації міжетнічних відносин і
Ідея запровадження в Криму мультилінгвальної освіти – навчання одночасно українською, російською і кримськотатарською мовами – виникла в учасників міжнародного проекту «Кримський політичний діалог» як один з механізмів запобігання конфліктів в Криму, спосіб гармонізації міжетнічних відносин і
підвищення рівня безпеки в регіоні. Разом з тим, як вважає співдиректор цього проекту, співробітник миротворчої організації PATRIR Денис Матвєєв, створення мультлінгвальної освітньої моделі, названої «Кримська школа», дасть поштовх у збереженні і розвитку української, російської і кримськотатарської мов на півострові, дозволить реалізувати кримчанам право на освіту рідною мовою, уникнувши сегрегації за мовною ознакою.
Провідний експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер каже, що для Криму питання безпеки і розвитку мов взаємопов’язані, а багатомовність є природною.
«Безпека через мультикультурний, полілінгвальний простір як компонент сучасного європейського співтовариства. Як звичний, нормальний, природний спосіб співіснувати в сучасному світі та Європі. Для Криму це більш ніж природно», – вважає Наталія Беліцер.
Природною називає багатомовність у кримському шкільництві й голова профільної комісії у Верховній Раді Криму Валерій Косарєв. За даними Міністерства освіти автономії, зараз в Криму вже є елементи мультилінгвальної освіти, тут діє майже 40 шкіл з трьома мовами викладання. Валерій Косарів припускає, що деякі з них зможуть взяти участь в експерименті, коли навчання вестиметься не паралельно, а одночасно українською, російською і кримськотатарською мовами.
На черзі – практичні кроки
Головна наша мета – створити на рівні АРК програму мультилінгвальної освіти
«Головна наша мета – створити на рівні АРК програму мультилінгвальної освіти. Ми беремо на себе зобов’язання – через Центр законодавчих ініціатив кримського парламенту вийти на Верховну Раду України, Кабінет міністрів, Міністерство освіти України, Адміністрацію Президента з пропозицією про необхідність створення такої програми», – зазначив голова Постійної комісії з питань освіти Верховної Ради АРК Валерій Косарєв.
На конференції в Сімферополі він повідомив, що до кінця місяця при місцевому парламенті буде затверджено склад Координаційної ради з багатомовної освіти в Криму. Водночас, учасники заходу сформували Науково-методичну раду, яка, з огляду на наявний міжнародний досвід, розроблятиме свою систему мультилінгвальної освіти, адаптовану до кримських реалій.
Представник Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України Юрій Кононенко каже, що відкриття перших шкіл з навчанням одночасно трьома мовами можливе вже за рік-два, і цю ідею в Києві підтримують.
«А що стосується роботи тут, то зараз заступник міністра освіти Криму Володимир Буякевич дуже чітко сказав. Вони зацікавлені в тому, щоб це перевести на практичні рейки. Тобто, розробити програму експерименту так, як це необхідно для проведення будь-якого експерименту в галузі освіти. Я думаю, це абсолютно реально, зараз для цього немає жодних перешкод», – вважає Юрій Кононенко.
Співдиректор «Кримського політичного діалогу» Денис Матвєєв теж оптимістично розцінює перспективи «Кримської школи». Він каже, що настав уже час конкретних кроків. За його даними, до кінця року буде визначено перелік навчальних закладів автономії, де, найвірогідніше, з 1 вересня 2014 року розпочнеться експеримент з впровадження багатомовної освіти в Криму. До цього часу слід підготувати і програму, і методики, і вчителів. В Криму сподіваються на підтримку у цьому з боку Європейського Союзу.
Іванішвілі і «Грузинська мрія» обіцяють дотримуватися курсу на Захід
Дата публікації 09.10.2012 | 
Грузинські посадовці, які готуються до першої мирної передачі влади з часу відокремлення Грузії від Радянського Союзу, обіцяють, що зміна не матиме жодного впливу на прагнення країни наблизитись до Заходу.
Бідзіна Іванішвілі, лідер коаліція «Грузинська мрія», що здобула перемогу на парламентських виборах минулого тижня, мав зустріч у вівторок у Тбілісі з президентом Михайлом Саакашвілі.
Іванішвілі зазначив, що незважаючи на явні розходження у поглядах у багатьох ділянках, обидва керівники погоджуються, що Грузії необхідно продовжувати курс на Захід.
Чимало аналітиків вважає бізнесмена-мільярдера проросійським політиком і сам Іванішвілі закликає до тісніших відносин з Росією. Проте минулого тижня він повідомив, що в разі його буде обрано прем’єр-міністром Грузії він здійснить свій перший закордонний візит до Вашингтона.
Втім, у Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив сподівання, що новосформований уряд Грузії дотримуватиметься курсу на нормалізацію відносин зі всіма сусідами, включно з Росією, Абхазією та Південною Осетією.
Бідзіна Іванішвілі, лідер коаліція «Грузинська мрія», що здобула перемогу на парламентських виборах минулого тижня, мав зустріч у вівторок у Тбілісі з президентом Михайлом Саакашвілі.
Іванішвілі зазначив, що незважаючи на явні розходження у поглядах у багатьох ділянках, обидва керівники погоджуються, що Грузії необхідно продовжувати курс на Захід.
Чимало аналітиків вважає бізнесмена-мільярдера проросійським політиком і сам Іванішвілі закликає до тісніших відносин з Росією. Проте минулого тижня він повідомив, що в разі його буде обрано прем’єр-міністром Грузії він здійснить свій перший закордонний візит до Вашингтона.
Втім, у Москві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив сподівання, що новосформований уряд Грузії дотримуватиметься курсу на нормалізацію відносин зі всіма сусідами, включно з Росією, Абхазією та Південною Осетією.
NLight Project DC++ ©, 2008-2021. Всі права захищено.
Виконано 51 запитів за 0.363 секунди.
Виконано 51 запитів за 0.363 секунди.
