Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Чи завадить Мітту Ромні мормонська віра стати президентом?

Хоча американці не задоволені станом економіки, більшість симпатизують Обамі, і на даному етапі він випереджає в опитуваннях громадської думки свого опонента. Однією з причин недовіри до Мітта Ромні аналітики називають його релігію. Ромні належить до Церкви святих останніх днів, більш відомої як мормонська віра.

Лише приблизно 6 мільйонів американців належать до цієї церкви, що з’явилась у 20-х роках XIX сторіччя. Свого часу мормонів переслідували, і досі навколо них існує ореол містичності. Релігійним центром мормонів стало місто Солт-Лейк Сіті у штаті Юта, яке прикрашає величезний храм церкви святих останніх днів. Однак, духовне життя мормонів не обмежується відвіданими храмів. 

Чимало релігійної роботи триває в середині родин. Наприклад, в родині Ларсенів під час традиційного родинного місяця вивчають книгу мормонів. Як розповідає Тамі Ларсен, сім’я для мормонів – святе:

«Ми віримо, що будемо сім’єю завжди, не лише до смерті».

«Мене непокоїть доля моїх християнських братів і сестер, яких заманюють до цієї, як на мій погляд, cекти».

Щонеділі Ларсени ходять до церкви, при якій діє недільна школа, яку відвідують не лише діти, а й дорослі. Мормони не палять, не вживають алкоголь, каву та навіть чай. Їх пастори не отримують гроші за роботу.

Церква та кампанія Ромні прагнуть представити мормонську віру, як таку, що пропагує та розвиває сімейні цінності. Однак, критики, для прикладу Том Кімбол, сам мормон, кажуть, що у реальному житті все набагато складніше.

«Нас спонукають мати великі родини, на що у нас нема коштів. І ми повинні виглядати щасливими, гарно вдягатися, мати ідеальне подвір’я. І, коли всього цього у нас немає, а у більшості немає, у людей починається депресія», – каже Кімбол.

Том говорить, що лідери церкви намагаються спрямувати у позитивне русло увагу, яку привернула до їх віри участь Ромні у виборчій кампанії президента. Для самих мормонів, це величезне досягнення. 

«Ми пройшли довгий  шлях перед тим, як член Церкви святих останніх днів став кандидатом на посаду президента від республіканців. Це історична подія для нашої віри», – каже Майк Віндер, мер містечка Вест-Валей Сіті.

Віндер пишається ще й тому, що Ромні його, хоч дуже далекий, але родич.

Один зі стереотипів в американському суспільстві, який існує про мормонів, це те, що вони досі практикують багатоженство. І справді, існують окремі віруючи, які дотримуються вчення свого пророка-засновника  Джозефа Сміта, який спонукав мати кілька дружин. Однак, принаймні офіційно, Церква святих останніх днів відхрещується від багатоженців.

Щоправда, це не зупиняє відвідувачів цього музею, що демонструє життя мормонів у середині 19 сторіччя, розпитувати мормонів саме про цей аспект історії та сьогодення мормонів.

«Вони питають скільки у мене матерів. Я відповідаю, що у мене лише одна мама і один батько», – ділиться мормонка Дженіфер Лідс.

Однак, такі люди як Роб Сівулка не переконані. Християнин- євангеліст впевнений, що релігія мормонів помилкова. Одруженій на колишній прихожанці Церкви святих останніх днів, Роб не залишає надії переконати мормонів, що їх віра не витримує іспиту Біблією. 

«Мене непокоїть доля моїх християнських братів і сестер, яких заманюють до цієї, як на мій погляд, cекти», – каже Роб.

Хоча Роб і не визнає віри мормонів, він, з невеликими застереженнями, підтримує кандидатуру Мітта Ромні на посаду президента.

«Так, я довіряю йому до певної міри, щоправда, не коли мова йде про мої внутрішні справи», – говорить він.

Для більшості американців мормонська віра залишається чимось майже містичним. Багато з них вирішують, чи готові довірити керувати державою людині, що вірить у щось мало для них зрозуміле. Але для самих мормонів, не  залежно від результатів виборів, участь Мітта Ромні у змаганнях за президентське крісло, безумовно є нагодою вивести свою віру на якісно новий рівень сприйняття суспільством.

ЄС – Україні: «менше – за менше»

Підсумки прогресу та відставань у реформуванні шести держав-сусідів на сході від Євросоюзу сьогодні підбивали у Брюсселі на конференції, організованій Фондом відкритого суспільства.
 
Цього року умова «більше допомоги з боку Європейського Союзу в обмін на більші досягнення на шляху реформ» вже позначилася на фінансовій підтримці країн-сусідів, що є членами ініціативи «Східне партнерство». Згідно з даними брюссельських дипломатичних джерел, скажімо, Молдова цього року отримала з фондів ЄС на третину більше грошей, ніж передбачалося. На 22 мільйони євро збільшили допомогу й Грузії, на 15 мільйонів більше надійшло до Вірменії.
 
Що ж стосується України, яка ще донедавна була, так би мовити, флагманом платформи «Східного партнерства», то їй не виділили взагалі нічого. «Київ не виконує умов, необхідних для надання допомоги», – пояснюють у Брюсселі.
 
Європа на поступки не піде – експерт
 
«Вибіркове судочинство, вільні та прозорі вибори за європейськими стандартами та реформи юстиції та Конституції згідно з лінією Венеціанської комісії. Ці три вимоги залишаються в силі», – каже експерт із брюссельського Центру Карнеґі Ольга Шумило-Тапіола, яка на конференції була одним з головних доповідачів.
 
«Я не впевнена щодо готовності українців їх виконати. Першу й третю там наразі виконувати ніхто навіть не збирається. Щодо виборів, то попередній звіт ОБСЄ вже є дещо негативним. Це свідчить про те, що, напевне, й другу вимогу Київ не виконає. Європейці на пом’якшення не підуть і, вочевидь, чекатимуть аж до президентських виборів 2015 року», – додає вона.
 
На думку експерта, нині українська влада намагається підтримувати активні стосунки принаймні зі США. Адже Євросоюз свої відносини з Києвом останнім часом скоротив максимально. Але і це марно, бо Сполучені Штати щодо цінностей координують свою позицію із об’єднаною Європою, каже експерт.
 
«Хибною є думка про те, що якщо ми даємо збагачений уран чи війська для якихось окремих операцій НАТО, то Сполучені Штати заплющуватимуть очі на те, що відбувається в Україні, на відхід від демократичних принципів. Нажаль, це марне витрачання коштів українських платників податків», – додає Ольга Шумило-Тапіола.
 
Різниця поглядів
 
Зупинка процесу підписання угоди про асоціацію з Україною теж витікає з принципу «більше – за більше», точніше, з його зворотнього трактування – «менше – за менше». У європейських дипломатичних колах пояснюють: те, що наразі відбувається в Україні, свідчить про значну різницю в поглядах із Києва та Брюсселя на демократичні принципи та європейські цінності.
 
Наступної середи, 10 жовтня, Єврокомісія оприлюднить цьогорічний звіт щодо прогресу, зробленого країнами-сусідами співдружності.

Іран перешкоджає у передачах програм Голосу Америки

Призначена американським урядом Рада директорів з питань мовлення, яка завідує Голосом Америки, та інші, підтримувані США, організації радіо і телебачення, з обуренням зареагували на найновіші випадки заглушування з боку іранського уряду праці супутника, через який передаються міжнародні програми перською мовою, називаючи це «обурливим порушенням прийнятих міжнародних угод».

У заяві Ради директорів з питань мовлення сказано, що заглушування припинило перськомовні передачі Голосу Америки, Мережі новин перською мовою, Радіо Фарда і перськомовні передачі Радіо Вільна Європа. Це мало також вплив на програми Бі-Бі-Сі.

У заяві вказується на те, що заглушування збіглося в часі з повідомленнями про вуличні протести і арешти, що сталися цього тижня після того, як іранці, зареагували на колапс їх національної валюти – ріала.

Практика навмисного перешкоджання у передачі програм, яка назагал відома як «заглушування», заборонена правилами Міжнародного телекомунікаційного союзу. Державні іранські ЗМІ поки що не коментували заглушування передач.

Головування в ОБСЄ вимагає від України чітких цілей та справжньої демократії – експерти

Найкращим варіантом для України, на думку експертів, є формування реалістичного порядку денного та зазначення конкретних цілей

На думку експертів, це виклик не тільки для дипломатів, але і для країни в цілому.
 
“Головування в ОБСЄ покаже, наскільки компетентною є країна, професійними є українські дипломати, а також підвищить рівень розуміння України іншими країнами”, – зазначив під час дискусії в Інституті світової політики заступник директора програми Росії та Євразії Фонду Карнегі у Вашингтоні Метью Рожанскі.
 
Саме тому велике значення матиме підхід до головування в цій організації та людський фактор – професійність тих, хто матиме честь працювати від імені України. На думку Метью Рожанскі, підхід не повинен бути “суто національним”. “Україна повинна показати інтерес до загальноєвропейських проблем: безпеки і прозорості у відносинах, проблем навколишнього середовища”.
 
Найкращим варіантом для України, на думку експертів, є формування реалістичного порядку денного та зазначення конкретних цілей. Проти “розпорошення” виступає і заступник керівника робочої групи з питань підготовки та забезпечення головування України в ОБСЄ, представник МЗС України Євгеній Цимбалюк.
 
“Метою головування є продовжити виконання пріоритетів ОБСЄ, щоб організація була успішною і довела свою практичну цінність. Відтак, ми виходимо з того, які питання у першу чергу могли би бути реалізовані з точки зору України, досвіду України, геополітичної ролі України”, – зазначив Євген Цимбалюк. Він додав, що Україна буде займатися контролем за звичайними озброєннями в Європі та розв’язанням “заморожених конфліктів”, зокрема, у Придністров’ї.
 
Викликом для України, як майбутньої голови в ОБСЄ, є власна непроста ситуація. Справа Тимошенко, яка привертає увагу як Вашингтону, так і Брюсселю, означає, що країна неправильно розвивається, каже Метью Рожанскі. До того ж, Київ має досить складні стосунки із Москвою.   
 
“Цього не можна уникнути. Отже Україна повинна демонструвати на всіх цих питаннях справжню демократію, це стосується і виборів, незалежності суддів і дотримання прав людини. Україна повинна показувати, що пов’язана із європейськими принципами”, – сказав Метью Рожанськи.

Історія мага: пожертвувати кар’єрою заради чаклунства?

Магія з давніх часів приваблює людство. Навіть у наш час, коли здається не залишилось секретів, майстри чаклунства продовжують захоплювати публіку. Сьогодні виступ чаклуна не рідко межує з театральною виставою. А дехто заради магії навіть ладний відмовитись від перспективної роботи.

Дехто шукає своє покликання все життя. А буває так, що це стається само собою.
         
«Я робив трюки з 12 років і одразу знав, що це на все життя», – каже Джош Норіс.

Джош закінчив Мерілендський університет з відзнакою, отримав кілька пропозицій роботи, але…відхилив всі, щоб присвятити себе кар’єрі мага:

«Нічого божевільного в тому не було. Я хотів займатися тим, що люблю. Що ж божевільного у тому, що ти слідуєш своїм мріям». 

Саме особлива атмосфера вистави тримає Джоша міцно на сцені, а аудиторію в залі.

У Йорданії мітингують на підтримку конституційних реформ

Тисячі людей вийшли на вулиці столиці Йорданії на знак протесту проти повільного темпу запровадження в країні конституційних реформ.
 
Під час демонстрації в Аммані у п’ятницю мітингувальники тримали плакати і прапори та скандували антиурядові гасла.
 
Акцію протесту з вимогами проведення кардинальних реформ зорганізувала найчисельніша в Йорданії ісламістська опозиційна партія – «Брати-мусульмани». Братство закликає до більш демократичного парламенту.
 
За день до запланованої акції, королівський двір заявив про розпук парламенту королем Абдаллою ІІ і проведення дострокових виборів.

Янукович хоче змінити Конституцію та правити вічно – Анатолій Гриценко

Г.А. : Чи, на вашу думку, покращився бізнес-клімат в Україні, чи дала плоди боротьба з корупцією, яку нинішня влада оголосила своїм пріоритетом?

А.Г.:  Про боротьбу з корупцією говорять, але з нею ніхто не збирається боротися. Головна умова успішної боротьби з корупцією – це коли вона починається згори. Тоді люди підтримають. Тому що людей це дістало – на кожному кроці давати хабарі. Але до кого піти поскаржитися?

Свобода слова це не тільки право говорити, це обов’язок влади слухати і реагувати

До підприємця підходять і кажуть: віддай бізнес. Він намагається себе захищати і дуже швидко усвідомлює, що ті, хто мав би захищати, правоохоронні органи, – в долі, вони стають на захист бандитів. Ця влада називає їх «смотрящімі». І тому на камеру вам ніхто з підприємців не скаже, що йде масовий розгул відбирання бізнесу по всій країні, незалежно від того, хто до якої політичної сили належить, кого підтримує чи взагалі нікого не підтримує. Дехто каже, що команда Януковича розпродує країну. Вона її скуповує насправді.

Тому доки в першому кріслі буде сидіти нинішній президент, який сам показує фіктивну декларацію, а живе, як живуть мільярдери, це сигнал для всіх чиновників. Можна красти, можна брати хабарі і уникати відповідальності. Ніхто у цю «боротьбу з корупцією» не вірить.

Г.А.:  Опозиція нарікає на брак свобод, зокрема, свободи слова. Але ж ви, Анатолій Гриценко, опозиційний політик, у прямих телеефірах  жорстко критикуєте владу. Хіба це не свобода слова?

А.Г.: Свобода слова це не тільки право говорити, це обов’язок влади слухати і реагувати. Скільки разів уже я озвучував резонансні кримінальні оборудки, які спричинили для країни мільярдні втрати. Нуль реакції! Чи знає президент про вишки Бойка і вкрадені 2,5 мільярда – знає напевно. Реакції нема. Чи знає генпрокурор, прем’єр ? Знає. Реакції нема. Тобто «папєрєдніков» вони переслідують, а своїх прикривають. Це перше.  

Друге – проблема доступу опозиції до засобів масової інформації. Під час виборчої кампанії я як представник Об’єднаної опозиції «Батьківщина» двічі був на ток-шоу у Савіка Шустера. А до того останній раз був у листопаді минулого року. Тобто опозиції зараз дають можливість сказати слово – частково, щоб не втратити зовсім обличчя перед західними спостерігачами.

Але співвідношення присутності влади і опозиції на центральних каналах, які найбільше впливають на поінформованість людей, становить 9 до 1. Це об’єктивні заміри, які робили не ми, опозиція, а які робили громадські організації.

Г.А.:  Влада зобов’язалася провести вибори чесно і прозоро. Чи відповідає кампанія цим критеріям?

А.Г.:  Коли я чую розмови про те, що наші зарубіжні партнери сподіваються, що вибори будуть справедливими, я хочу сказати: вони не будуть справедливими. Вони уже несправедливі. Візьміть той же нерівний доступ влади і опозиції до ЗМІ, явно нерівні можливості в інформуванні громадян.

Якісь «Русское единство», «Русский блок», яких ніхто не знає, повлазили в усі комісії, і тепер вони будуть впливати на підрахунок голосів

Або візьміть спосіб формування виборчих комісій, який завершився ганебною присутністю в них незрозумілих партій.  Якісь «Русское единство», «Русский блок», яких ніхто не знає, повлазили в усі комісії, і тепер вони будуть впливати на підрахунок голосів. Я вже не кажу про ті сотні мільйонів гривень народних коштів з державного бюджету, які пішли на підтримку конткретних кандидатів. Ясно, що не від опозиції, а від Партії регіонів або таких, як Литвин. Тобто ця нерівність закладена уже зараз.

Усім відомо й про спроби масового підкупу громадян. По 100, 150, 200 гривень приносять людям у конвертах. А люди доведені до відчаю, вони отримують 900 гривень на місяць, і для них 100 гривень – це можливість купити собі ліки. Їх залякують, їм розказують байки про те, що ти ж дивись, там відеокамера, вона перевірить, як ти проголосував. А люди, на жаль, не знають законів, вони й справді думають, що хтось буде перевіряти відеокамерами кабінки для голосування.  І ми, спілкуючись з виборцями, бачимо цей страх і роз’яснюємо людям очевидні речі: не буде ніякої відеокамери в кабінці для голосування, голосування було і буде таємним.

Г.А.:  Влада заявляє, що після виборів імідж України у світі покращиться, а ставлення Заходу до України потеплішає. На чому, на вашу думку, грунтуються такі заяви?

А.Г.:  Янукович говорить про те, що ставлення Заходу до України зміниться на краще не тому, що він справді поділяє європейські цінності чи він справді хотів би, щоб вибори пройшли чесно. Це особистий страх. І це також бажання за будь-яку ціну отримати кошти. Тому що в Кабміні не можуть звести бюджет уже цього року. Кінці з кінцями не сходяться, величезна фінансова дірка. І нам перестали давати кредити.  МВФ тримає паузу вже другий рік. Європейський банк, Світовий банк бачать, що відбувається в країні, і не хочуть давати грошей. Дає Росія, але умови вкрай невигідні для нас, вони вигідні для Росії. Приміром, для підтримки НАК «Нафтогаз» дали 2 мільярди доларів, а віддати треба 3,5. Фінансові проблеми ростуть, як ота снігова куля.

Тому причина заяв про «покращення іміджу України після виборів» полягає у тому, що Янукович хотів би якимось чином розморозити відносини з міжнародними фінансовими інституціями. Питання цінностей його не цікавить. Питання просто в тому, щоб не обвалилася економіка і гривня зокрема.

Г.А.:  Чи ви вважаєте виправданими погрози, що лунають з боки Європи і США, про можливість застосування санкцій проти українських високопосадовців? Наскільки вам видається реальним, що санкції таки будуть застосовані, і чи бояться санкцій українські чиновники?

А.Г.:  Я не знаю, чи приймуть і коли приймуть рішення щодо санкцій ті чи інші країни. Це буде їхнє суверенне рішення.  Я знаю, що коли той чи інший диктатор виходить за межу, то демократичні держави ідуть на такий крок. Це було щодо Мубарака, це було щодо Каддафі, білоруських чиновників, російських чиновників. Тобто це не якась фантазія. Це може бути. Питання тільки, коли увірветься терпець.

Мені відомо, що цілий ряд українських олігархів уже зараз нев’їзні в Америку. Американське посольство не назве їхні прізвища. Вони не отримують візи, але американський посол вам того не підтвердить. В них немає такої практики, вони мовчать і не коментують. Але ті олігархи, які тут зараз корумпують владу і скуповують цілі галузі, знають, хто з них не отримає американську візу.

Це було ганебно – чути, як Міністерство закордонних справ України говорить, що була порушена процедура в американському Сенаті

Можливість санкцій – це для влади серйозний аргумент.  Є страх. Адже представники влади повиводили свої кошти за кордон, зареєстрували там свої фірми, купили там для себе нерухомість, зберігають цінності в західних банках. Вони бояться все це втратити. Бо як тільки візи будуть перекриті або постане питання про замороження рахунків, як це вже було щодо деяких авторитарних керівників або диктаторів – оце для них страшно. Більше нічого на Заході Януковича і його команду не цікавить.

Причому я хочу наголосити: коли Захід говорить про санкції, то не йдеться про ізоляцію українського народу чи українських громадян. Ідеться про те, що найбільш корумповані українські чиновники, які задіяні в схемах порушення прав людини, можуть бути обмежені в пересуванні світом. Це логічно і це правильно.

Г.А.:  Але скидається на те, що українська влада не сприймає застереження Заходу всерйоз. Згадати хоча б недавню історію з резолюцією Сенату США, яку в Україні назвали прийнятою за сумнівною процедурою.

А.Г.:  Це було ганебно – чути, як Міністерство закордонних справ України говорить, що була порушена процедура в американському Сенаті. Тут же нарвалися на пряму відповідь американського посла, який сказав, що резолюція, в якій ідеться про можливі санкції, була прийнята од-но-го-лос-но. Які питання? Це Україна вчитиме Америку, як має працювати парламент?

Це Грищенко буде розказувати, як має працювати чийсь парламент, коли тут у нас Чечетов махнув рукою – і приймається будь-що, на порушення Конституції, законів, коли в залі уночі сидять 46 людей, а на табло висвітлюється 260?  Тому я думаю, що наше зовнішньополітичне відомство замість того, щоб просувати наші національні інтереси і бути міністерством закордонних справ, перетворилося на таке собі  міністерство пропаганди. Так колись за радянських часів СССР усім розказував, як треба поважати права людини в усьому світі, ігноруючи при цьому права своїх власних громадян. Це дуже сумно.  Повертається те, що, здавалося, забуто назавжди.

Г.А.:  І знову до теми виборів. Соціологи кажуть – рейтинги Об’єднаної опозиції падають. У вас є пояснення, чому? Тому, що Тимошенко не присутня у кампанії?

А.Г.:  Я вам скажу як людина, яка очолювала Центр Разумкова, у структурі якого працює соціологічна служба. Рейтинги, які оприлюднюють серйозні компанії – не оті одноденки, які з’являються під вибори, а справжні фахові соціологи – зараз дають лише якісну картину. Ну наприклад, хто перший, хто другий, хто третій, хто четвертий. Цифри зараз мають другорядне значення.  Я поясню.  Наука соціологія працює тоді, коли люди дають відповіді на запитання. А якщо більше 30% тих, кого просять дати відповідь, відмовляються з різних причин, тоді наука соціологія вже не працює. Зараз процент відмов перевищує 50%.

Люди бояться, не хочуть відповідати. Ну, наприклад, якщо ви підійдете в Луганську, запитаєте – за кого ви будете голосувати? – а людина не збирається голосувати за Партію регіонів, вона вам може не сказати. Вона відмовиться від відповіді, бо вона боїться. Вона не знає: з тим бейджиком, це соціолог чи це від глави адміністрації хтось прийшов, щоб потів узяти за жабри і тиснути.

Тому оцей відсоток відмов дуже високий. І всі попередні вибори показували, що опозиція набирає більше за  рейтинги, які оприлюднюються. Тому що сказати відверто, що ти не будеш голосувати за владу, для багатьох страшно. Вчительці страшно, пенсіонерці страшно. Тому реальні рейтинги – це буде голосування 28 жовтня. А 28 жовтня – ви дивилися в календарі чи ні? що там написано? День звільнення України від окупантів. Дуже символічно. Є шанс.

Що НАРОД робитиме, коли Янукович реалізує свій план правити вічно? Яка перспектива буде у ваших дітей, у тих людей, які дивляться нас, і їхніх дітей?

Тому що насправді це ж окупанти. Німецькі генерали Вермахту, гауляйтери – як вони пересувалися територією України? Вони їздили в мерседесах з охороною. А зараз не те саме? Та влада була чужа, вона поводилася так, як поводяться на окупаційній території. І нинішня влада те саме. Зараз Азаров виїде, Тігіпко, Хорошковський – за ними охорона. Кого боятися? Своїх власних громадян? Тоді треба визнати, що це не їхня країна, це чужа для них територія, чужі для них люди. Ось чому День звільнення від окупантів – це досить влучна назва для дня виборів 28 жовтня.

Г.А.:  А якщо уявити, що опозиція програє? Що всіма правдами і неправдами влада знову зібє  більшість у парламенті? Що тоді ви робитимете у новій Верховній Раді?  Знову будете дивитись, як Чечетов махає руками?

А.Г.:  Ви ставите питання про те, що робитиме опозиція в парламенті, якщо вона знову опиниться в меншості, як зараз. Що ви робитимете. Слово «ви» треба замінити на слово «ми». Тому що це насправді не питання опозиції. Уявіть собі: немає взагалі опозиції, зникла. Немає «Батьківщини», немає «Свободи», вибори проходять так, як у Білорусі. Що НАРОД робитиме, коли Янукович реалізує свій план правити вічно? Яка перспектива буде у ваших дітей, у тих людей, які дивляться нас, і їхніх дітей? Бандитська держава, несправедливий суд, країна в ізоляції – оце повинно спонукати до дії.

І зараз дія не вимагає подвигу. Зараз треба просто переконати, крім себе, ще трьох, п’ятьох, десятьох людей – а значить, буде в три, в п’ять, в десять разів більше людей у будинку, в селищі голосувати за опозицію. І 28-го не полінуватися, піти і чесно, по совісті проголосувати. Замість того, щоб малювати песимістичні сценарії і вже зараз прогнозувати, що робитиме опозиція в меншості.

Г.А.:  Але чи може знову статися так, що люди проголосують за опозицію, а потім депутати, за  яких вони голосували, перебіжать до влади? Які гарантії, що серед вас не буде  «тушок»?
А.Г.:  Мене не менше, ніж вас, турбує питання чистоти рядів і послідовності позицій. Саме тому лідери партій, які об‘єдналися – а їх 8 під прапором Об‘єднана опозиція «Батьківщина» – наполягли на тому, щоб кожен прийняв письмову присягу.  Це не просто формальний акт. З юридичної точки зору він взагалі не має ваги. Теоретично хтось може поставити підпис і обманути потім, стати «тушкою». Але. Це було зроблено в присутності двадцяти телекамер, щоб було зафіксовано: якщо виявиться, вибачте, падлюка, яка зрадить цю публічну присягу – а лежала Біблія на столі, двадцять камер і кількадесят журналістів з друкованої преси – та людина себе як політик вб‘є. Зараз я перед вами, представляю об‘єднану опозицію «Батьківщина», я, Анатолій Гриценко. У мене немає капіталів.

Єдиний мій капітал – це моя репутація. І для мене той акт присяги – це виключно важливо. Я виходжу до людей на зустрічі, остання була у Новограді-Волинському, потім в Овручі. Я ставлю питання: я вас колись обманював? Ні. Тоді продовжимо розмову. Я хочу так само вийти і через рік, і через п’ять до людей, і щоб вони мені тиснули руку, а не кидали каміння навздогін. А більшість із тих, хто зараз працює в парламенті, не можуть поставити таке питання, бояться взагалі виходити до людей.

Ось чому, щоб не було розмов про «тушки», ми записали в цю присягу: людина, яка вийшла із фракції тієї політичної сили, яка привела її до парламенту, автоматично втрачає мандат. Не хочеш – іди, парламент це ж справа добровільна.
              
Ми розуміємо, що після обрання нової Верховної Ради одразу проблеми не зникнуть. Це буде найтяжчий етап між формуванням нової Ради і президентськими виборами. Найскладніше буде психологічно кожному з депутатів. Тому що будуть одних спокушати, купувати посадами, грошима, майном, інших будуть ламати. Адже Віктор Янукович хоче змінити Конституцію так, щоб він правив вічно. І йому для того треба 300 голосів. Він знає, що мого голосу там не буде. І він боїться, що опозиція стримає своє слово. Мій прогноз: масового явища «тушок» більше не буде в новому парламенті. Не виключаю, що будуть якісь поодинокі випадки, але то вже буде аномалія. Тому що люди того вже не сприймають, і це вже відторгається суспільством. І це правильно.

Г.А.:  Як ви сприймаєте партію УДАР Віталія Кличка? Як союзника? Як опонента? Чи це опозиція, чи «третя сила», як колись Тігіпко?

А.Г.:  Я представляю «Батьківщину». Тому абсолютно логічно, коли я приїжджаю у той чи інший регіон, я розповідаю про нашу програму, про нашу команду і агітую, щоб голосували за «Батьківщину», номер 19, і за кандидата від «Батьківщини», який іде від цього мажоритарного округу. Якщо там немає нашого кандидата, а є «Свобода» – а ми погодили кандидатів – значить, я прошу підтримати «Свободу». Тому що я знаю, що Олег Тягнибок і його команда не проголосують за те, щоб продовжити владу Януковича. Вони не проголосують за ринок земель і вони проголосують за імпічмент Януковича. Тобто з цих ключових питань ми домовилися.  З партією УДАР Віталія Кличка у «Батьківщини» також є основа для порозуміння. Але є одне «але»: це має бути зафіксовано публічно.

Це принципово важливо. Що партія УДАР не проголосує за оту мрію Януковича, щоб президента обирали в парламенті, а не всенародно

Коли була остання передача у Савіка Шустера, де ми були разом з Віталієм, ми там говорили не цю тему. Я висловив своє бачення того, на якій основі ми би могли знайти це порозуміння.  Перше: партія УДАР публічно заявляє, що не проголосує за закон про ринок земель, і навпаки, так, як і ми, проголосує за продовження мораторію на ринок земель принаймні до наступних президентських виборів.  Друге: партія УДАР проголосує і за закон про імпічмент президента, і конкретно за відсторонення від посади Януковича Віктора Федоровича. Третє. Партія УДАР не проголосує за те, що хоче Янукович – щоб депутатів позбавили недоторканності, а президента залишили в Межигір’ї недоторканним.

Це принципово важливо. Що партія УДАР не проголосує за оту мрію Януковича, щоб президента обирали в парламенті, а не всенародно. Попередньо Віталій сказав, що він не проти. Тоді я сказав – вперед, на прес-конференцію, або публічна заява щодо ключових позицій, яка зафіксується вами, журналістами, і стане зобов’язанням уже і Віталія Кличка, і партії УДАР, яку він очолює.
 Тоді це буде логічно. Тому що свою частину зобов’язань ми зафіксували публічно. І я бачив, як приймали люди присягу.

Я тоді стояв поряд із Яценюком, Турчиновим на сцені, бачив, як підходили депутати і в присутності журналістів приймали присягу. В декого рука тремтіла. Дехто думав. А потім,  зціпивши зуби, ставив підпис. Тобто це відповідальний момент. Кожна людина, яка ставила підпис під тим, що вона проголосує за відсторонення Януковича від посади, розуміла, що буде тиск, будуть карні справи, буде намагання вплинути на членів сім’ї, на близьких. Тому це дуже відповідальний момент. І я хотів би, щоб на цій основі ми одразу на березі домовилися з Кличком, щоб потім не було несподіванок.

Тому коли ми говоримо про можливість об’єднання зусиль з партією Кличка у парламенті, моя відповідь – це можливо. Але тільки на твердій публічній основі. Без якихось підкилимних, чи під столом,  домовленостей. Тоді відкривається можливість для того, щоб «Батьківщина» разом із Кличком домовлялися про кандидатів у конкретних округах. Зараз жовтень місяць починається – є ще час, приблизно 2 тижні, для прийняття рішення про зняття кандидата. Хто з кандидатів має більший шанс пройти – той і залишається.  Бо інакше, якщо цього не зробити, тоді збільшується шанс, що пройде представник від влади. Чи прямо від Партії регіонів, чи самовисуванець, який домовився з Партією регіонів, – таких ви вже багато прикладів бачите.

Я тоді стояв поряд із Яценюком, Турчиновим на сцені, бачив, як підходили депутати і в присутності журналістів приймали присягу. В декого рука тремтіла. Дехто думав

Домовленості з Кличком поки що немає. Зараз проходять консультації, якраз навколо цих принципових, базових питань. Я думаю, є шанс, щоб ці домовленості відбулися. Тут потрібна політична воля двох сторін, потрібна щирість і відповідальність. І останнє, що я сказав уже, – публічність. Щоб було ясно.

Г.А.:  Який найбільш пріоритетний законопроект готуєте на розгляд нового парламенту ви, Анатолій Гриценко, і який найпріоритетніший законопроект готується подати Об’єднана опозиція?

А.Г.:  У нас є програма, зареєстрована в ЦВК, де викладені ключові позиції, з чим ми йдемо в парламент. І під цю програму є пакет законопроектів, які будуть внесені після формування нової Верховної Ради, а з деяких питань уже внесені. Ми не чекаємо завершення виборів. Ну наприклад: ми ліквідуємо податкову міліцію.

Я зареєстрував уже такий законопроект. Є законопроект, пов’язаний з підвищенням відповідальності за корупцію, за хабарництво. Є законопроект,  внесений Яценюком, пов’язаний зі створенням Національного антикорупційного бюро. Ми розуміємо, що у нинішній Верховній Раді шансу прийняти ці законопроекти немає. Але принаймні це вже обговорення, це вже залучаються експерти, це вже проходить перший етап.

Тому існує цілий пакет законопроектів – я думаю, їх буде понад 80 – під ту програму, з якою ми йдемо на вибори. Який з них перший, який другий – це не має принципового значення. Тому що це системний підхід. Ясно, що пріоритет буде віддаватися тим законопроектам, які мають більший вплив на більшу кількість людей. І серед них ті, що пов’язані із скасуванням законопроектів, незаконно прийнятих нинішньою командою. Коли вони вночі штампували усе підряд. Там треба буде провести ревізію і розібратися, які з них скасувати і які прийняти замість них, щоб працювали в інтересах країни.

Минулого місяця рівень безробіття у США понизився до 7.8%

Рівень безробіття у Сполучених Штатах за місяць вересень несподівано понизився до 7.8%. Це вперше за останні 44 місяці безробіття впало нижче 8 %. У важливому урядовому документі, оприлюдненому Міністерством праці за місяць до президентських виборів, сказано, що минулого місяця в країні створено 114 тисяч робочих місць. У документі також переглянуто і виправлено приблизні дані про збільшення кількості нових працівників із 96 тисяч до 142 тисяч.

Рівень безробіття у серпні залишався на рівні 8.1%, і деякі економісти висловлювали передбачення, що у вересні він навіть підніметься. Міністерство праці США заявило, що рівень безробіття минулого місяця понизився тому, що працедавці додали більше робітників на неповний робочий тиждень.

Стан американської економіки, яка є найбільшою у світі, знаходиться в центрі політичної кампанії перед президентськими виборами шостого листопада. Нинішній президент Барак Обами і його республіканський суперник, багатий бізнесмен Мітт Ромні аргументували на дебатах цього тижня про те, хто із них протягом наступних чотирьох років міг би збільшити кількість робочих місць.

З часу Другої світової війни не було переобрано на другий термін жодного американського президента, якщо рівень безробіття у той час сягав понад 7.4%.

1-0 на користь Ромні

У Сполучених Штатах відбулися перші президентські дебати, які по телебаченні та в Інтернеті подивилися щонайменше 60 мільйонів американців. Чинний президент Барак Обама і кандидат від республіканців Мітт Ромні під час свого двобою зосередилися на питаннях податків, реформи системи охорони здоров’я та створенні нових робочих місць. 
 
Ромні збудував у своєму штабі точну копію зали дебатів, де до деталей відпрацьовував кожен свій рух і кожне можливе запитання. Обама готувався до поєдинку 4 дні на орендованій резиденції в штаті Невада

Самі дебати пройшли в Денверському Університеті у Колорадо. Окрім ЗМІ, політиків та їх родин, в залі були присутні сто студентів університету, обрані шляхом лотереї. 
  
Багато хто чекав від цих дебатів затятої суперечки. Натомість, мільйони глядачів отримали чемну дискусію. Дебати почалися з дружнього рукопотискання.

Після цього президент Обама привітав свою дружину Мішель з двадцятою річницею весілля і зосередився на досягненнях своєї адміністрації: 
         
«Було створено 5 мільйонів робочих місць, автоіндустрію врятовано, ринок нерухомості росте».

Я завжди виходив з принципу, що дослухатимусь до ідей будь-кого – демократа чи республіканця – у разі, якщо вони посилюють середній клас та надають можливості середньому класу для зростання.

Ромні, як і очікувалося, не погодився:
         
«Якщо Обама буде переобраний, ви побачите хронічне безробіття. В нас вже 43 місяці поспіль безробіття залишається на рівні понад 8%. Якщо я стану президентом, то допоможу створити 12 мільйонів нових робочих місць».
 
Обидва кандидати апелювали до середнього класу.
         
«Чотири роки тому я сказав, що не є ідеальним чоловіком і не буду ідеальним президентом. Думаю, що Ромні погоджується, що як раз цю обіцянку я виконав. Але я також пообіцяв, що кожний день боротимусь за американський народ, за середній клас і за всіх тих, хто намагається стати середнім класом. Я виконав цю обіцянку. І якщо ви за мене проголосуєте, я обіцяю, що продовжуватиму свою боротьбу за середній клас під час другого терміну», – заявив Обама.
 
«В мене не залишається сумнівів, що, якщо президент буде переобраний, середній клас ставатиме біднішим через зменшення прибутків та зростання цін. Я зроблю так, що прибутки знову почнуть зростати», – зазначив Ромні.
 
Чимало уваги під час дебатів було присвячено питанню реформи системи охорони здоров’я. Ця реформа, яка є найбільшим досягненням президентства Барака Обами, має за мету забезпечити медичним страхуванням мільйони американців та зменшити медичні витрати шляхом оптимізації процесу. Ромні ж назвав цю реформу «вбивцею робочих місць»:
 
«Я не знаю, як президент міг прийти в офіс, маючи 23 мільйони безробітних, зростаюче безробіття, економічну кризу і витратити всю свою енергію та завзятість протягом двох років на медичну реформу замість того, щоб боротися за створення нових робочих місць. Це вбило ринок праці», – заявив Ромні.

Подивіться, що відбувається на Близькому Сході! У світі відбувається багато подій, які викликають велике занепокоєння. І республіканці і демократи люблять Америку, але нам потрібне справжнє лідерство.

Діючий президент вказав на те, що його на реформу системи охорони здоров’я надихнули зміни, запроваджені самим Ромні, коли той був губернатором штату Массачусетс:
 
«Іронія долі полягає в тому, що ми бачили, як добре ця модель працює в Массачусетсі. Губернатор Ромні ефективно працював з демократами в штаті і побудував фактично ідентичну до нашої модель, завдяки якій мільйони людей отримали медичне страхування. Це не знищило робочі місця», – зазначив Барак Обама.
 
Кожен з опонентів також намагався переконати виборців, що саме він є сильним лідером, який зможе об’єднати навколо себе американців.
 
«Подивіться, що відбувається на Близькому Сході! У світі відбувається багато подій, які викликають велике занепокоєння. І республіканці і демократи люблять Америку, але нам потрібне справжнє лідерство», – наголосив Ромні. 
 
«Я завжди виходив з принципу, що дослухатимусь до ідей будь-кого – демократа чи республіканця – у разі, якщо вони посилюють середній клас та надають можливості середньому класу для зростання», – зазначив Обама. 
 
Опитування громадської думки і висновки експертів за підсумками дебатів були однозначними – у цьому раунді переміг Мітт Ромні.
 
Барак Обама можливо був занадто розслабленим, сказала стратег Демократичної партії Дона Бразіл. «Він виглядав трохи відірваним від дискусії, ніби не хотів там бути».
 
Виборці, які ще коливаються, одначе, не у захваті від обох.
 
Виборець з Огайо Пол Ледді:
 
«Вибір такий – ще 4 роки Обами або 8 років президентства Ромні…як на мене, 4 роки збіжать швидше, а 8  – це довго».
 
Барак Обама і Мітт Ромні зустрінуться на дебатах ще двічі. Наступні дебати, які пройдуть в штаті Нью-Йорк 16 жовтня, зосередяться на питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.

Українці хочуть долучити свою спадщину до «Пам’яті світу»

Біблія, надрукована Йоганном Ґутенберґом, щоденник Анни Франк, фільми братів Люм’єрів – все це належить до так званої «Пам’яті світу», створеної ЮНЕСКО. Світова пам’ять складається із документальної спадщини, представленої різними країнами для збереження та офіційного визнання. Українські просвітяни захотіли доповнити цей список виданнями Петра Могили, Памви Беринди та іншими.

Один об’єкт від України вже є у списку – зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912 – 1947). Також до реєстру «Пам’яті» був прийнятий транснаціональний об’єкт від декількох країн, у тому числі і України – архів Радзивіллів та Несвізька бібліотечна колекція.

Втім, українські просвітяни впевнені, що мають більшу спадщину, яка заслуговує на визнання світу.

Директор Національної історичної бібліотеки Алла Скорохватова говорить, що у збірці її закладу розташована велика колекція стародруків 16-18 століття, чимала кількість різноманітних документів, які потребують захисту. До офіційної світової спадщини хочуть запропонувати ряд стародруків, створених при Києво-Печерській лаврі, видання Памви Беринди, Петра Могили тощо.

«Ми збираємо нашу колекцію понад 70 років, як ми її називаємо – «перлина історії нашої держави». Більшість книжок тільки в одному чи двох примірниках та розміщені тільки у нашій бібліотеці», – каже Алла Скорохватова.

«Внесення до міжнародного реєстру «Пам’яті світу» так само важливо, як і внесення історико-культурних пам’яток до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це визнання документальної спадщини, а це архіви, бібліотечні фонди, звукозаписи, фільми. Всі ці об’єкти будуть визнані по всьому світу», – каже в коментарі Голосу Америки заступник генерального директора з міжнародного співробітництва Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Влада Прокаєва.

Ми збираємо нашу колекцію понад 70 років, як ми її називаємо – «перлина історії нашої держави». Більшість книжок тільки в одному чи двох примірниках та розміщені тільки у нашій бібліотеці.

Престиж та офіційне визнання – не всі переваги участі у «Пам’яті світу». Програма передбачає і оцифрування найцінніших документальних пам’яток та формування загальнодоступних електронних ресурсів. Тобто, доступ до історичних скарбів значно спрощується.

За словами Влади Прокаєвої, фінансової підтримки програма не передбачає. «Організація сподівається на підтримку національних меценатів та спонсорів», каже вона. В Україні ж поки що ідея просування національних пам’яток до реєстру ЮНЕСКО підтримується Міністерством культури, Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником та Національною історичною бібліотекою.

Міжнародна консультаційна рада ЮНЕСКО буде приймати рішення у березні 2013 року. Українські просвітяни мають обрати до того часу 3 найбільш гідні об’єкти. Досвід відмови вже є – у 2005 році ЮНЕСКО відхиляла Нікомедійське та Пересопницьке Євангелія, а у 2007 – колекцію українських і білоруських ірмолоїв (збірки духовних церковних піснеспівів) 16-18 століття