«Така акція – це зараз єдиний спосіб протесту проти закону. Ви бачили яким чином його ухвалили у першому читанні – представники Партії регіонів проголосували за нього майже одноголосно», – сказав Голосу Америки журналіст Інтернет-видання «Українська правда» Сергій Лещенко. «Якби цей закон ухвалювали у Західній Європі, було б десятки тисяч людей на вулиці, тому, що люди відчувають прямий зв’язок між їх правом на інформацію та соціальними правами, пенсіями, доступом до правосуддя, у нас цього не відчувають».
Журналісти вказують на те, що законопроект передбачає ув’язнення за наклеп, а оскільки довести, де справедлива критика та розслідування, а де наклеп – складно в умовах української судової системи, працівники ЗМІ побоюються, що з прийняттям законопроекту, в медіа почнеться тотальна цензура.
Через годину після початку акції, до її учасників вийшов голова комітету з питань свободи слова Юрій Стець, який розповів, що було прийнято рішення розглянути у вівторок постанову про скасування першого читання документа. Після цього організатори запропонували розійтися і зібратися у вівторок. Так, представники ЗМІ хочуть створити громадський тиск на членів погоджувальної ради парламенту, щоб вони внесли постанову про скасування законопроекту про наклеп на голосування, а депутати підтримали її.
«Влада боїться свободи слова… якщо зараз не буде свободи слова, будуть заарештовувати за критику влади», – сказав кореспондент видання «Комерсант-Україна» Артем Скоропадський. «Все іде за російським сценарієм».
Учасники акції у особистих розмовах вказували на те, що зачистка інформаційного поля уже активно проходить і це стосується не тільки ЗМІ, а й, на приклад, історії, адже уже є приклади того, як у деяких книгах з історії зникла інформація про те, як раніше «придушували» пресу.
Хоча серед протестувальників більшість були співробітники ЗМІ, деякі представники аудиторії також долучилися до акції. Учасники переконують – всі розуміють, що закон про наклеп стосується не лише журналістів.
«Для мене, все що стосується наклепу – це ще пам’ять того, що відбувалося в 30-х роках. Зараз небезпека у тому, що всіх будуть садити, хто, що на кухні скаже. Ми зараз тут стоїмо обговорюємо, що відбувається в країні, а тоді будемо боятися», – сказала Марія, учасниця протесту.
Невисоку участь представників громадськості у подібній акції деякі експерти пояснюють тим, що є нерозуміння того, що законопроект означатиме, а також загальна недовіра до того, що можна змінити ситуацію.
«Певна депресія у суспільстві буває, є активніші, ті хто не опускають руки, а є частина, яка тільки спостерігає, а потім вийде та підтримає свій вибір, може не мітинг, але свій політичний вибір – я думаю, що більшість українців до цього готові», – сказав Голосу Америки журналіст Андрій Куликов.
У понеділок до протесту приєднався і україномовний розділ Вікіпедії. На всіх сторінках ресурсу розміщений банер «Ми маємо право знати: Вікіпедія говорить «Ні! Закону про наклеп». Прес-служба Вікіпедія-Україна повідомила, що українські автори ресурсу засуджують прийняття подібного законопроекту.
Раніше, на знак протесту проти законопроекту про наклеп виступили Інтернет-видання, вони вийшли з рекламою, якою закликали читачів телефонувати депутатам, які проголосували за законопроект та спитати навіщо вони це зробили. Невдовзі, до акції приєдналися і друковані ЗМІ, які у якості протесту вийшли у друк з порожніми першими шпальтами. Серед таких видань «Кореспондент», «Kyiv Post», та львівські газети «Високий замок», «Zik», «Львівська газета», «Львівська пошта», «Ратуша», «Коловорот».
Перша справа стосується того, чи американські суди можуть розглядати справи проти компаній, звинувачених у порушенні прав людини в іноземних країнах.
Справа стосується 12 нігеріців, які подали до суду компанію Royal Dutch Petroleum, звинувачуючи її в причетності до тортур, страт та інших порушень, вчинених у Нігерії за правління військового керівника Сані Абачі.
Це питання привернуло міжнародну увагу. Представники урядів Німеччини, Великобританії і Аргентини, разом з верховним комісаром ООН з прав людини Наві Піллай, енергетичними компаніями і правозахисними групами, що підтримують жертв, узяли участь у засіданні як так звані «друзі суду».
Наступного тижня судді Верховного суду розглядатимуть справу, яка кидає виклик преференційному статусу расових меншин у прийнятті до вищих навчальних закладів.
За повідомленням, обстріляно автомашину біля містечка Мір Алі у племінному районі Північний Вазиристан, що поблизу афганського кордону.
Поки що особи загиблих не встановлено.
На території Північного Вазиристану розташовані опорні пункти повстанських угруповань, включно з мережею Гаккані, яка пов’язана з аль-Кайдою.
Операції з використанням безпілотників-дронів викликають гострі протести у Пакистані, де чимало людей вважає їх порушенням суверенітету країни, і каже, що вони часто вбивають цивільних.
Проте Вашингтон твердить, що застосування безпілотних літаків є критично-важливою стратегією для придушення діяльності бойовиків, які становлять загрозу безпеці США.
За повідомленням НАТО, серед жертв теракту було троє військовослужбовців Альянсу та їхній перекладач. Командування військ США повідомило, що загиблі солдати – американці. Афганські органи влади повідомили, що поранення отримало понад 60 людей.
Відповідальність за атаку взяло на себе угруповання Талібан.
Місцева влада повідомила, що терорист-смертник на мотоциклі протаранив патруль афганських та коаліційних солдатів, які вийшли зі своїх автомобілів, щоб пройти через ринкову площу в Хості. У повідомленні зазначається, що також загинуло шестеро цивільних осіб і четверо поліцейських. Поліцаї входили до складу сил швидкого реагування.
У момент теракту на ринку було велике скупчення людей, що й призвело до такої кількості постраждалих.
Стурнарас представить пропозицію про скорочення витрат у понеділок разом із пропонованим бюджетом на 2013 рік.
Він також має зустрітися з представниками Міжнародного валютного фонду, Європейського центрального банку і Європейського Союзу, які мусять погодитись на скорочення витрат у бюджеті на 17 мільйонів доларів перед наданням позики.
Тим часом Європейський Союз оприлюднив нові дані про безробіття, які вказують, що протягом минулого року рівень безробіття у Греції був вищий, ніж в будь-якій іншій європейський країні.
Ці дані вказують, що безробіття і далі переслідує континент і що в Європейському Союзі без праці залишається понад 25 мільйонів людей.
Такі штати називають «полем битви». І одним з таких є західний штат Колорадо. Сьогодні опитування громадської думки вказують, що Барак Обама та Мітт Ромні мають приблизно однакові рейтинги, тож кандидати завзято борються за кожний голос. До того ж, цього тижня вони агітували саме у Колорадо. На зустріч з Бараком Обамою у передмісті Денвера прийшли тисячі людей, яких президент привітав коротко і лаконічно:
«Чудово знову повернуться у Колорадо».
Чотири роки тому він отримав у цьому штаті перемогу. Багато його місцевих прихильників і сьогодні налаштовані до нього прихильно. Кількість демократів тут дорівнює кількості республіканців, тому ключовими стануть голоси незалежних виборців, таких як Шеррі Томс. Сьогодні вона каже, що віддає перевагу нинішньому президенту:
«Поміняти все зараз та повернути на всі 360 градусів, обравши республіканську партію, не найкраща ідея».
Самого кандидата від республіканців Мітта Ромні в той день у Колорадо не було, однак його син Джош зустрівся з виборцями неподалік місця, де агітував за себе Обама. У 2008 році Обама отримав велику кількість голосів молодих виборців, сьогодні дехто з них віддає перевагу Ромні. Серед таких Алекс Інко:
«Я не побачив ніяких змін. Я сподівався на зміни, а нічого не сталося».
Близько вісімдесяти відсотків населення штату проживають у містах. У Колорадо, яке раніше було малозаселеним штатом, демографічна ситуація останніми роками змінилась, що перетворило його з республіканського штату на так зване «поле битви». Багатьох, хто приїхав сюди в останні роки, привабила місцева природа. Але щоб жити нормально, потрібна робота. Рівень безробіття в Колорадо трохи перевищує загальнонаціональний, і невпевненість щодо майбутнього економіки може вплинути на політичні вподобання виборців. Про це говорить політолог університету Колорадо Кеннет Бікерс:
«Якщо на всі проблеми дивитися через призму економіки, то такі фактори як знецінення нерухомості, неможливість заощаджувати кошти, щоб відправити власних дітей у коледж, чи навіть просто залити повний бак бензину, – виборці швидше за все підтримають республіканців».
Однак, додає політолог Бікерс, якщо під час кампанії на передній план вийдуть такі соціальні питання як аборти, проти яких виступають республіканці, жінки-виборці підтримають Обаму. З цим погоджується виборець Тара Спайґел:
«Якщо ви послухаєте, що говорить Ромні і що говорить Обама, то немає сумніву – Обама виступає за жінок та захищає наші права».
Разом з тим, у багатьох передмістях Денвера великій кількості жінок симпатизує Ромні. Серед них – волонтерка його передвиборчого штабу Марла Вейнмен:
«Жінки з дітьми розуміють, в якому стані опинилась економіка, і як впливає дефіцит на національну безпеку».
У наступні тижні обидва кандидати планують провести ще кілька агітаційних зустрічей з виборцями Колорадо, щоб заручитися підтримкою тих незалежних, чиї голоси стануть ключовими для перемоги.
Вибори матимуть надзвичайно велике значення для майбутнього Грузії. Новий склад законодавчого органу призначить голову уряду, з новими, президентськими повноваженнями. На виборах партії влади протистоїть сильна опозиція на чолі із мільярдером Бідзіна Іванішвілі. В країні тривалий час точилась війна компроматів, тож ніхто не знає, яка із сторін отримає перемогу завтра.
Бідзіна Іванішвілі вже тривалий час вважається найбагатшою людиною Грузії. Тепер він – обличчя опозиції і кандидат в президенти.
На парламентських виборах у понеділок стане зрозуміло, чи зумів Іванішвілі конвертувати свої мільярди у підтриму викборців. Іванішвілі відзначився доброчинністю і користується повагою у грузинів.
Грузія – острівець демократії на просторах колишнього СРСР. Хто переможе у понеділок – справді невідомо. Саакашвілі очолює країну з 2003-го року, коли прийшов до влади на хвилі Революції троянд. Він популярний. Проте чи достатньо популярний, щоб утримати владу?
Минулого тижня імідж влади зазнав ще одного удару. Опозиція показала кадри зґвалтувань в’язнів в грузинській тюрмі. Тисячі обурених людей вийшли на вулиці, протестуючи проти свавілля влади.
Миттєва реакція офіційного Тбілісі – відставки міністрів та розслідування – грузинів не задовольнили.
Олександр Ронделі, голова аналітичного центру в Тбілісі, каже, що викриття збиткувань у в’язницях завдали серйозного удару по Саакашвілі.
“Інформація з’явилась безпосередньо перед виборами. Правляча партія просто не могла встигнути нейтралізувати її наслідки. Побачимо, як це відіб’ється на виборах”, – каже політолог.
Тортури обурили грузинів, які побачили, що демократична влада може давати прихисток нелюдям. Ряди прихильників Іванішвілі зросли. У суботу на вулиці Тбілісі вийшли десятки тисяч людей, щоб підтримати лідера опозиції.
Чи стане він та його сила новими лідерами країни – покажуть результати виборів у понеділок.
Прийняття Верховною Радою України у першому читанні законопроекту, що встановлює кримінальну відповідальність за наклеп, викликало значний резонанс в українському суспільстві.
Проти такої норми в унісон виступили українські видання. Критично щодо такої ініціативи висловлюються експерти на Заході. Відкликати законопроект вимагають політики з різних політичних таборів, включаючи однопартійців регіонала Журавського – автора скандального документу.
Більшість критиків погоджуюються, що така норма остаточно підірве основи свободи слова в України і, зважаючи на корупційність української судової системи, дасть можливість владі позбавлятися від незручних для неї журналістів.
У рамках нашої традиційної рубрики Тема Тижня ми запитали Вас наших глядачів, Чи повинні журналісти нести кримінальну відповідальність за наклеп?
20 відсотків людей, які проголосували на нашому веб сайті, відповіли ТАК. Переважна більшість, 77 відсотків опитаних, висловилися проти. 3 відсотки, вибрали варіант “Не Знаю”.
Беріть участь у голосуванні та діліться з нами своїми міркуваннями. Також запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску програми Час-Time.
«Я єврей», – сказав Геннадій Фраєрман. У відповідь пролунало: «А ми ненавидимо євреїв. Нам твій ніс не подобається». Після цього чоловіка вдарили по голові. «Я упав, вони вп’ятьох накинулися на мене. Водій Олег кинувся мене відбивати, вони його вдарили, розбили обличчя й око. Люди з будинку стали кричати, й вони пішли – не побігли, а тихо пішли», – розповідає потерпілий.
Чотирьох із п’яти нападників зі спини зафіксувала камера відеоспостереження. На місце події одразу ж прибув наряд міліції, однак у щоденних зведеннях міліцейських прес-служб цей випадок до вчорашнього дня не фігурував.
Як розповіла помічник начальника Рівненського міськвідділу міліції Юлія Кривульська, слідство вбачає в діях невстановлених осіб ознаки хуліганства.
Справу передали до прокуратури, яка в п’ятницю повідомила про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства, вчиненого групою осіб стосовно двох громадян, одним із яких є представник місцевої єврейської громади.
Церковна рада Рівного вбачає в нападі антисемітизм
Натомість представники Церковної ради заявляють про наміри домагатися перекваліфікації злочину. Адже ще в червні молодики нищили меморіал у Сосонках і малювали на могилах свастику, а в серпні у місті побили рабина. Такий же випадок побиття рабина стався в Рівному рівно рік тому. Представник Всеукраїнської духовної ради у Рівному Сергій Мусеєвич висловив стурбованість, що поблажливість до дій скінхедів не додає честі державі.
«Хто підкормлює цю ненависть? І Бог, і Конституція її засуджують. Ми закликаємо державу вступитися й захистити гідність євреїв на території Рівненщини», – наголосив Сергій Мусеєвич.
Він також зауважив, що автори шовіністичних і антисемітських реплік в інтернеті нерідко позиціонують себе як націоналісти. На що присутні журналісти зауважили, що подібні репліки заховані за псевдонімами, а відтак є провокаційними. Потрібно зрештою пояснити людям, що таке твердження є фальшивим, погодився Сергій Мусеєвич.
У попередні роки Геннадій Фраєрман висловлював переконання, що навіть підпільні розкопки на місці розстрілу 17 з половиною тисяч рівненських євреїв були зроблені мародерами, котрі шукали в могилах золоті прикраси. Нині ж він уже вдруге після червневого погрому заявив, що це брудна політична провокація.
«Розігрується єврейська карта у переддень виборів. Я шкодую, що євреї стають об’єктом політтехнологій», – сказав потерпілий.
Поки що жодна політична сила на Рівненщині не виступила на підтримку заяви Церковної ради. Тим часом керівник обласної організації Української народної партії Світлана Ніколіна і народний депутат України Юрій Прокопчук висловили обурення фактом побиття керівника єврейської громади. Вони висловили упевненість, що йдеться про намагання очорнити націонал-патріотів перед виборами.
«Це нагадує технології 2004 року, коли Ющенка на донбаських плакатах називали нацистом із намаганням створити негативний образ кандидата в президенти», – каже Світлана Ніколіна.
Триває досудове слідство, правоохоронці шукають нападників. Як щойно повідомили в обласній прокуратурі, тут перевірять і можливість вчинення злочину з мотивів образи почуттів громадян у зв’язку з національною належністю.
Четвертого жовтня у Рівному триватиме суд над трьома рівнянами, котрі спаплюжили єврейський меморіал. Геннадій Фраєрман продовжить участь у ньому як свідок.
Передрук з “Радіо Свобода” |
«Є сенс лібералізувати, зокрема, податки на зарплату. Тінізація економіки в Україні становить 33 відсотки через те, що підприємці змушені йти в тінь, коли є загроза самому існуванню бізнесу. Для прикладу, в Грузії питання тінізації не стоїть, бо законодавство в них максимально лібералізоване, держава йде назустріч платнику податків, – наголошує правник. – Сподіваюся, колись ми знайдемо золоте співвідношення в оподаткуванні, і тягар буде зменшено. І ми наблизимося до таких країн, як Грузія. Наразі цього співвідношення в нас не знайдено, і в рейтингу Світового банку за простотою і легкістю оподаткування ми на одному з останніх місць».
Про необхідність спрощення української податкової системи говорить і директор Міжнародного центру перспективних досліджень Ярослав Жаліло. Але, на його думку, вже зараз умови для українського малого бізнесу істотно покращилися.
«У результаті поступових змін модель оподаткування середнього класу набула сформованого вигляду в Податковому кодексі, – каже він. – Інша річ, що практика не завжди збігається з законом, і демонструє певні проблеми. Можна сказати, що відносно середнього класу, середнього бізнесу українське оподаткування є індиферентним – тобто, воно не заважає розвитку».
Експерт також вважає, що подальші реформи податкової системи мали б відокремити успішний малий бізнес як такий, і способи ухиляння від податків з використанням пільг малого бізнесу.
За дослідженням Світового банку, Україна щодо простоти сплати податків та часу, який витрачає бізнесмен на спілкування з податківцями, на 174-му місці у світі. За кількістю податкових платежів в України одна з найгірших позицій у світі.