Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Опального політика Бо Сілая виключено з Комуністичної партії Китаю

За повідомленням державних засобів масової інформації КНР, колишнього члена ЦК компартії Бо Сілая, який опинився в центрі одного з найбільших за багато років політичних скандалів у країні, виключено з Комуністичної партії, і буде притягнуто до судової відповідальності.
 
У повідомленні інформаційного агентства «Сіньхуа» зазначається, що Бо, якого вважали зіркою, як сходить на китайському політичному обрії, буде пред’явлено звинувачення у корупції, зловживанні владою, хабарництві і «неналежних» стосунках з жінками. Дії Бо, як повідомляє «Сіньхуа», спричинили серйозні наслідки і завдали значної шкоди репутації партії і держави».
 
Бо Сілая, який вже місяцями не з’являється на людях, було звільнено з усіх партійних посад кільках місяців тому коли стало відомо, що його дружину Гу Кайлай звинувачено у причетності до вбивства британського бізнесмена Ніла Гейвуда.
 
Тим часом, в окремому повідомленні «Сіньхуа» зазначається, що 18-ий з’їзд КПК, на якому обиратимуть нове покоління китайських лідерів, розпочнеться 8 листопада.

Напади на журналістів стають звичним явищем в Україні

В Україні почастішали напади на журналістів. Експерти пов’язують це з виборами та безкарністю тих, хто фізично перешкоджає професійним обов’язкам працівників ЗМІ. Як результат – звуження тем, зменшення кількості журналістських розслідувань та остаточна зачистка медіа-простору.

«Кількість нападів виросла у два з половиною рази і продовжує рости», – сказала у коментарі Голосу Америки представник організації «Репортери без кордонів» в Україні Оксана Романюк:
 
«Якщо минулого року дві третини нападів скоювали чиновники, представники силових структур, то цього року ця статистика виросла приблизно 50% на 50%. Результат такий, що на журналістів тепер нападають охоронці в супермаркеті, кандидати у депутати, чи представники бізнесу».

Тільки за останній тиждень з’явилося кілька фактів побиття журналістів. Дмитро Волков, співробітник телеканалу «1+1», який займався розслідуванням про «земельний дерибан у Вишгородському районі», зараз перебуває у лікарні. У нього пошкоджена щелепа та гематома на голові. Керівник департаменту журналістських розслідувань телеканалу Максим Шиленко в коментарі Інтернет порталу про ЗМІ «Телекритика» розповів, що коли Волков вийшов з офісу, йому здалося, що за ним хтось стежить.

«Коли він підійшов до свого будинку, побачив ту людину, яку він помітив коло роботи. Потім йому перетнула шлях ще одна молода людина, яка сказала: «Ти більше до Вишгорода не поїдеш», а далі нанесла удар», – розповів Шиленко.

Раніше, журналістка телеканалу СТБ та депутат Коцюбинської селищної ради Ірина Федорів заявила про те, що їй погрожують та вимагають припинити журналістську роботу. Утім, вже цього тижня вона повідомила, що правоохоронці знайшли людину, яка їй погрожувала.

Співробітниця «Кореспондента» Ксенія Карпенко також постраждала під час виконання професійних обов’язків. Коли 24 вересня вона прийшла до намісника Києво-Печерської лаври і депутата Київради від Партії регіонів митрополита Павла і запитала, чому батюшки їздять на таких шикарних авто, він заломив їй руки та забрав телефон, на який вона записувала інтерв’ю.

«Просто хотіла дізнатися його думку. Він почав говорити і каже: «Можете, це записувати, я нічого не боюся». А тоді раптом став викручувати мені руки і забрав мій телефон, на який я записувала коментар», – розповіла Карпенко у коментарі «Українській правді». У четвер журналістка повідомила, що священнослужитель повернув їй телефон з шоколадкою та іконкою.

Експерти пов’язують таке ставлення до журналістів з наближенням виборів, адже громадяни, які самі не змогли відстояти власні права, часто звертаються по допомогу до журналістів з надією, що їх матеріали привернуть увагу до проблеми та зроблять її публічною і зможуть допомогти її вирішенню. Проте Романюк вважає, що безкарність нападів на журналістів вказала чиновникам та тим, проти кого спрямовані матеріали співробітників ЗМІ, на те, як можна вирішувати проблему.

«Оскільки напади на журналістів лишаються безкарними, це стає сигналом, що з журналістами можна безкарно поводитися, що за це нічого не буде, тебе за це не покарають», – сказала Романюк. «Звичайно, це негативно впливає на якість журналістики, тому що людина, яка боїться, що на неї нападуть, що її поб’ють, буде фільтрувати  те, що вона збирається написати. Вона не буде писати на якісь теми, які можуть спровокувати негативну реакцію, вона почне себе цензурувати».

Оскільки напади на журналістів лишаються безкарними, це стає сигналом, що з журналістами можна безкарно поводитися, що за це нічого не буде, тебе за це не покарають.

Медіа-юристи говорять, що з такою тенденцією складно боротися у правовому полі, тому що теорія та практика законодавча дуже віддалені одна від одної. У п’ятницю Рада ООН із прав людини схвалила резолюцію про захист прав журналістів, у якій члени ради наголошують на необхідності гарантування безпечних умов для роботи співробітників ЗМІ, а також закликають уряди провести незалежні розслідування насильств, скоєних щодо журналістів. Проте експерти вважають, що цей документ не буде впливати на ситуацію в Україні, адже потрібна воля держави та багато часу, щоб втілити декларації ООН на рівні окремої держави.

«Законодавчо – це теорія, вона абсолютно може не мати жодного стосунку до практики. У нас існує грандіозний розрив між ними, тобто законодавством та практикою його виконання. Зміна норми ще нічого не означає», – сказав у коментарі Голосу Америки юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. «Загалом, потрібно суспільство змінювати, бо це проблема суспільства та загального рівня культури. Якщо охорона вважає, що вона може будь-якого громадянина взяти за шкірку і вишвирнути чи дати йому в зуби, чи щось подібне, а на це навіть ніхто не зверне уваги».

Самі ж представники журналістської спільноти вважають, що єдиний спосіб захистити власне права на роботу – це об’єднати зусилля, розповсюджувати інформацію про правопорушення та протидію виконання професійних обов’язків, для того, щоб нападників карали.

Утім, найбільшою завадою для цього є ситуація на українському медіа-ринку, адже, за словами Романюк, центральні ЗМІ належать п’ятьом олігархам. Це впливає на вибір тем, редакційну політику та спосіб висвітлення контроверсійних питань.

Кенійські війська атакували опорний пункт сомалійських екстремістів

Кенійські війська атакували сомалійське портове місто Кісмайо, щоб витіснити з нього пов’язане з аль-Кайдою екстремістське угруповання аль-Шабаб.

Представник кенійських збройних сил полковник Сайрус Огуна заявив, що проведена в п’ятницю вранці атака включала дії морських сил і авіації у співпраці з військами Африканського Союзу та сомалійських урядових частин.

Огуна сказав, що кенійські війська перебрали контроль над містом в умовах «мінімального опору». Проте угруповання аль-Шабаб повідомило на Твіттері, що «Кісмайо незмінно залишається в руках» бойовиків і що очевидці повідомляють про продовження боїв.

Контингент Африканського Союзу в Сомалі закликав усіх бойовиків у Кісмайо скласти зброю і обіцяв безпеку всім, хто здасться мирно.

Кісмайо є останнім важливим опорним пунктом угруповання аль-Шабаб, яке користувалося морським портом дл придбання зброї та інших товарів.

Кенійській війська ввійшли до Сомалі торік після ряду викрадень людей через кордон, у відповідальності за які кенійці звинувачували це екстремістське угруповання.

У сирійському Алеппо точаться запеклі бої

Сирійські активісти повідомляють, що повстанці ведуть інтенсивні бої з проурядовими силами за контроль над містом Алеппо на півночі країни.

Мешканці Алеппо та правозахисники називають сьогоднішні зіткнення – безпрецедентними. Повстанці розгорнули нову наступальну операцію в місті з метою витіснити звідти урядові війська Сирії.

Базована у Великобританії правозахисна організація Syrian Observatory for Human Rights повідомляє про сутички в містах Дейр-Еззор, Дераа та Гама, як також в столиці Дамаску.

Тим часом на зустрічі у п’ятницю, міністри кількох країн Заходу та їх союзників обговорюватимуть заходи щодо координації дій глибоко розколотої сирійської опозиції.

У сьогоднішній зустрічі вибраних членів групи «Друзі Сирії», яку влаштовує у Нью-Йорку державний секретар США Гілларі Клінтон, візьмуть участь міністри з понад 20 держав і представники місцевих сирійських революційних рад.

Ахмадінеджад розповів про своє бачення майбутнього світового порядку

«Ахмадінеджад – забирайся з ООН». Такими гаслами супроводжували виступ  іранського президента кілька сотень учасників протестів, які зібралися під стінами Об’єднаних Націй. Махмуд Ахмадінеджад, який наступного року залишає президентську посаду, виголосив досить стриману промову – фокусуючи увагу присутніх на своєму баченні майбутнього світового порядку. Лише раз він вибухнув гнівною реплікою на адресу Ізраїлю, який, за словами Ахмадінеджада, погрожує бомбити Іран через те, що той прагне розвивати мирні атомні технології для блага свого народу:

«Погрози від дикунів-сіоністів щодо можливого військового вдару по нашій величній нації є яскравим прикладом сумних реалій сьогодення».

Під час цього виступу, місця представників Сполучених Штатів пустували. Але, в цілому, на відміну від попередніх років, під час промови Ахмадінеджада обійшлося без масових виходів делегацій з залу.


«Погрози від дикунів-сіоністів щодо можливого військового вдару по нашій величній нації є яскравим прикладом сумних реалій сьогодення».

Президент Єгипту, Мухамед Мурсі, який очолив країну 3 місяці тому, виклав свій погляд на події у Північній Африці та на Близькому Сході. Він засудив появу на заході відеороликів, що ображають Іслам. Щодо Сирії, Мурсі заявив, що кровопролиття та гуманітарна криза у цій країні повинні бути зупинені, а сирійський народ сам повинен вирішувати свою долю:

«Після того, як цей режим, який щодня вбиває власних людей, впаде, сирійський народ самостійно обере нову владу, яка буде представляти його інтереси і поверне Сирії її справжнє місце серед  демократичних держав».

Прем‘єр Великобританії Дейвид Камерон закликав Раду Безпеки ООН негайно прийняти узгоджене рішення щодо Сирії. Також він розкритикував Іран за таємні домовленості з режимом Ассада, які, за його словами, мають на меті втягнути регіон у війну:

«Єдиний спосіб завершити сирійську проблему – це рухатися до політичної зміни в країні. Майбутнє Сирії – це майбутнє без Ассада».

Під час Генеральної Асамблеї відбулося представлене на міністерському рівні спеціальне засідання ради безпеки ООН. Головна тема – налагодження співпраці з Лігою Арабських держав у контексті кризи у Сирії та Палестинсько-Ізраїльського конфлікту.

Простий пристрій визначає справжність ліків

Команда американських науковців розробила недорогий і простий у використанні пристрій, здатний за лічені хвилини визначати справжність лікарських препаратів.

Експерти уже кажуть, що він може стати надійною зброєю у боротьбі з підробками доля яких, за даними  ВООЗ, у лікарнях та аптеках світу складає близько 10 відсотків. За приблизними даними, на одному лише Африканському континенті від 30 до 50 відсотків ліків є підробкою. Доктор Алекс Доду, який вже багато років працює з пацієнтами в Африці говорить, що контрафактні ліки є серйозною проблемою в лікуванні хворих у Гані:

«В окремих випадках, наприклад з протималярійними засобами чи антибіотиками, ситуація ще складніша. Сьогодні наше найголовніше завдання – визначити ступінь серйозності проблеми та почати якось її вирішувати. Але проблема існує. І ситуація лише погіршується».

Дослідники лабораторії коледжу Сент Мері, що у штаті Індіана, переконані – їх новий пристрій може вирішити проблему підроблених медикаментів як в Африці, так і в інших країнах. Всього за кілька хвилин він покаже – справжні перед вами ліки чи ні. Розповідає дослідниця Елізабет Багіма:

«Берете пігулку, проводите нею вздовж спеціальної червоної лінії так, щоби пігулка залишила слід, трохи порошку після себе. Тоді ви берете спеціальний кусок паперу і занурюєте у воду ось до цієї синьої лінії. За кілька хвилин папір змінить колір в залежності від того, справжні ліки чи ні».

Елізабет Багіма і Діана Веґа Пантога, разом зі своїм професором Тоні Барстіс, створили оброблений хімікатами папір спеціально для того, щоби визначити знеболювальний і жарознижуючий препарат – панадол. Його вони обрали тому, що саме серед цих препаратів зустрічається чи не найбільше підробок.

«І якщо панадол підроблений, то автоматично підробленими стають також і ліки, до складу яких входить цей препарат. Наприклад це анти-малярійні препарати, антиретровірусні, антибіотики, протитуберкульозні ліки, і цей список можна продовжувати ще довго», – говорить Тоні Барстіс.


«Берете спеціальний кусок паперу і занурюєте у воду ось до цієї синьої лінії. За кілька хвилин папір змінить колір в залежності від того, справжні ліки чи ні».

Тим часом Патрік Лакалей з американської неприбуткової організації «PHARMACOPEIA» додає:

«Я впевнений, що підроблені ліки призвели до затяжних захворювань, адже їх не лікували, як належить. Наприклад малярія, туберкульоз чи ВІЛ/СНІД. І ця проблема щодня стає гострішою. Вона заважає якісно боротися з цими недугами в країнах, що розвиваються».

Патрік працює директором програми з нагляду за якістю медпрепаратів в американській неприбутковій організації «Фармакопія», яка слідкує за якістю медикаментів та інгредієнтів у харчових продуктах, які виробляють по всьому світі. За його словами, багато фармацевтів в країнах, що розвиваються, продають контрафактні медпрепарати, адже просто не можуть розрізнити підробку від справжніх ліків. Тоні Барстіс каже, що її команда працює з фармацевтами в Кенії:

«Наразі ми тісно співпрацюємо з фармацевти. Адже саме вони відповідають за закупівлю ліків. Вони особисто зацікавлені у покращенні ситуації, тож ми вирішили спочатку попрацювати з ними».

За її словами, вони також співпрацюють з  інженерами, щоби ще більше вдосконалити свій пристрій, аби його могли використовувати не тільки фахівці і фармацевти, але й пересічні люди.

Греків виводять на вулиці протестувати проти "грецького голокосту"

Протести планувались як мирні акції незадоволення політикою суворої економії. Втім, вже за кілька годин напруження досягло піку, та протестувальники почали кидати каміння та пляшки з вибуховою сумішшю. Це – перша загальна акція протесту з часу обрання три місяці тому нового коаліційного уряду на чолі з прем’єром Антонісом Самарасом, який підтримує прийняття допомоги від Європи в обмін на запровадження в країні заходів жорсткої економії.

У четвер, після тижнів важких перегорів, три партії – члени урядової коаліції погодилися урізати бюджетні витрати ще на 15 мільярдів доларів переважно за рахунок зменшення зарплат, пенсійних виплат та пільг. Також планується збільшити бюджетні надходження за рахунок збільшення податків та удосконалення процедури їх збору. Алексіс Ціпрас очолює ліву партію «Сиріза», яка до коаліції не входить.       

«Якщо коаліційний уряд пана Самараса не може захистити права народу Греції, приймає та підписується під варварськими заходами, які призведуть до грецького Голокосту, тоді народ Греції має право висловити своє незадоволення», – говорить Ціпрас.

Протести на вулицях проходили одночасно з загальним страйком, організованим двома найбільшими профспілками, які представляють близько половини всіх працівників Греції. Так, тригодинна зупинка роботи авіадиспетчерів призвела до скасування великої кількості авіарейсів по всій країні. Не працювали крамниці. Музеї та інші туристичні принади також зачинили свої двері. Рамон Пачеко Пардо спеціалізується на Греції в Королівському Коледжі у Лондоні.

«Цей страйк напевно є однією з найважливіших акцій від початку кризи. Він є спробою поєднати та представити інтереси різних груп, які виступають проти бюджетних скорочень та вимагають нового раунду обговорень щодо потреби збереження в Греції євро. Протестуючі ставлять під сумнів, чи є бюджетні скорочення найкращим шляхом для майбутнього країни», – каже експерт.

Грецький уряд тим часом опинився під тиском, з одного боку, власного народу, з іншого – міжнародних позичальників, які рятують економіку Греції вже з 2010 року. Лише за умов додаткових скорочень Європа готова надати ще сорок мільярдів доларів, необхідних Греції для уникнення банкрутства. Викладач Лондонської школи економіки Спірос Економідес каже, що для Самараса – це перший тест на здатність проводити в країні політику економії.   

«Якщо тиск стане нестримним, почнуть лунати заклики до нових виборів. Ці вибори потенційно приведуть до влади новий уряд, який, можливо, очолить лідер однієї з головних опозиційних партій. І вони заявляли досить категорично: «Якщо ми прийдемо до влади, ми залишимо Єврозону, повернемось до грецької драхми», – що, на мою думку, сьогодні загрожує найбільшою для Греції катастрофою», – говорить він.

Економідес додає, що цей страйк, скоріш за все, лише перший з серії запланованих, що робить завдання уряду Греції втримати ситуацію в країні під контролем все важчим.