Президент США підписав тимчасовий закон про бюджет-2016, який продовжує фінансування федерального уряду до 11 грудня цього року. При цьому Барак Обама закликав законодавців ухвалити бюджет на цілий рік, щоб уникнути шкоди для економіки країни.

«Я не підпишу іншого «короткозорого бюджету», –  заявив журналістам Барак Обама, зауваживши при цьому, що тимчасовий бюджет створює ризик появи фінансової кризи напередодні Різдва. Різдвяні свята у США відзначають наприкінці грудня.

Тепер адміністрація президента і Конгрес мають 10 тижнів на те, щоб погодити проект бюджету країни на наступний рік, інакше робота уряду опиниться під загрозою. Утім між президентом-демократом та республіканською більшістю в обох палатах Конгресу не припиняються суперечки з низки статей основного фінансового документу країни. 

Одним із найгостріших питань лишається необхідність підвищення стелі державного боргу країни. Нещодавно спікер Палати представників Конгресу Джон Бейнер отримав листа від міністра фінансів країни. Джейкоб Лью попередив законодавців, що в разі, якщо до 5 листопада Конгрес не підвищить ліміт державного боргу США, країна буде не в змозі виплатити свої борги кредиторам. А відтак вперше в історії може опинитись на межі технічного дефолту.    

Джон Бейнер напередодні оголосив про свою відставку з посади спікера. Внутрішні суперечки між республіканцями щодо кандидатури його наступника також заважають більшості взятися за бюджет.

«Я впевнений, перегони за посаду спікера ускладнюють переговори по бюджету», – сказав президент Обама на прес-конференції з журналістами.

Господар Білого дому заявив, що Конгресу пора почати «робити свою роботу» і домовитися про бюджетні пріоритети. Він також зазначив, що політичні чвари і непродумане скорочення бюджету підривають довіру споживачів, перешкоджають економічному зростанню і ставлять під питання роль Америки як глобального лідера.

Продовження закону про бюджет до 11 грудня Палата представників і Сенат ухвалили у середу 30 вересня, за кілька годин до півночі. Якби цього не сталося до 1 жовтня, федеральний уряд мусив би призупинити роботу державних відомств, що призвело б до так званого «шатдауну» (shutdown). Востаннє таке трапилось у 2013 році.

Дивіться також: Наталія Яресько розповідає про свої пріоритети на посаді міністра фінансів

У Німеччині відзначають 25 річницю об’єднання країни.

Чверть століття тому п’ять земель колишньої Німецької Демократичної Республіки – Бранденбурґ, Мекленбурґ-Передня Померанія, Саксонія, Саксонія-Ангальт і Тюрінґія увійшли до складу Федеративної Республіки Німеччина.

Цього року основні святкові заходи проходять у Франкфурті-на-Майні у федеральній землі Гессен. У них беруть участь представники політичного керівництва ФРН, включно із президентом Йоахімом Ґауком і канцлером Анґелою Меркель.

Перед возз’єднанням, Меркель працювала в Центральному інституті фізичної хімії Академії наук НДР,  Ґаук – був протестантським пастором у НДР та одним з лідерів правозахисного руху. Очолена ними об’єднана Німеччина сьогодні є одним з лідерів Європи та економічною потугою.

Урочистості розпочалися у ФРН в п’ятницю вдень і триватимуть до вечора неділі. Всього в місті під девізом «Подолати кордони» відбувається понад 300 заходів, на яких очікують близько півтора мільйона людей.

Дивіться також: Чому президент Грузії сподівається на раціональність Росії? – Інтерв’ю

Лише 5% російських бомбардувань у Сирії були націлені на екстремістів з угруповання ІДІЛ, – про це заявив міністр оборони Великобританії Майкл Феллон, посилаючись на дані розвідки.

Інтерв’ю з міністром опублікувало видання The Sun у суботу 3 жовтня. Майкл Феллон у статті розповідає, що більшість російських авіаударів були спрямовані проти мирного населення та сирійських повстанців, включно із так званою групою Вільна Армія Сирії, яку підтримує міжнародна коаліція.  

«Ми аналізуємо розташування авіаударів щоранку. Переважна більшість зовсім не спрямовані на ІДІЛ, – цитує видання слова міністра оборони Великобританії. «Отримані нами докази свідчать, що російські бойові літаки обстрілюють райони, населені мирними мешканцями, що призводить до загибелі цивільних», – сказав Майкл Феллон.

Російські літаки-винищувачі вже четвертий день поспіль обстрілюють північно-західну територію Сирії. За словами Кремля, їхня ціль – екстремісти терористичного угруповання «Ісламська держава». Утім, як вважають країни-члени коаліції по протидії ІДІЛ, мішенню росіян є сирійська опозиція.   

Раніше у суботу прем’єр-міністр Британії Дейвид Камерон заявив, що Путін лише ускладнив ситуацію, допомагаючи «м’яснику Асаду». Він закликав світових лідерів працювати разом, щоб домогтися політичного переходу у Сирії.  

Наступного тижня до Лондона прибуває міністр оборони США, який обговорюватиме питання безпеки з представниками британського уряду.  

Дивіться також: “Росія колись отямиться”, – президент Грузії в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки». 

Міністр оборони США наступний тиждень присвятить питанням європейської безпеки. З понеділка до четверга Ештон Картер планує провести зустрічі з колегами у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі, на військових базах США в Іспаніі та Італії, а також зустрінеться з представниками британського та італійського урядів. 

За повідомленням Пентагону, серед заходів, де Картер планує взяти участь, засідання європейсько-грузинської комісії в рамках НАТО та конференція на тему ядерної стратегії Альянсу. Крім того, у Брюсселі пройде низка дискусій на тему, як Сполучені Штати можуть найкраще відповідати на потенційні загрози з південного флангу.   

У четвер у Лондоні Ештон Картер на зустрічі з Філліпом Гаммондом, міністром закордонних справ Великобританії, обговорить нинішню стратегію оборони та безпеки.

У багатьох країнах НАТО зараз лунають розмови, яким чином Північноатлантичний альянс має відреагувати на дії Росії у Сирії.

Дивіться також: Як Віра Савченко в ООН переписувалась по смс з Пєсковим.  

Париж – Перемовини «нормандської четвірки» у Парижі, як і обіцяли учасники напередодні, до пізньої ночі не затягнулися. Президенти Франції, України й Росії та канцлер Німеччини Анґела Меркель обговорювали проблеми утвердження миру на Донбасі загалом близько чотирьох годин. Крім того, встигли поговорити й про остаточне підписання зимового газового пакету. Після їхнього завершення французький глава держави Франсуа Олланд озвучив ідею ухвалення виборчого закону для територій, що нині захоплені угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Український президент Петро Порошенко про це нічого не сказав, наголосивши лише, що місцеві вибори на цих територіях мають відбуватися за українським законодавством.

Після завершення переговорів Анґела Меркель спробувала задати оптимістичний тон оцінкам та сприйняттю їхніх результатів.

«Ті питанні, які ми обговорювали сьогодні, – це велика праця, це складна праця, але ми маємо позитивні досягнення, і в цього процесу є подальші перспективи», – сказала вона.

Конкретні результати переговорів того вечора озвучили окремо один від одного український та французький президенти.

Всі учасники наголосили на неприпустимості «фейкових виборів» – президент України

Петро Порошенко після закінчення засідання «нормандської четвірки» поспішив до українського посольства, вирішивши провести прес-брифінг саме там лише для українських ЗМІ. Хоча, як пояснили організатори, у нього була можливість дати прес-конференцію у стінах Єлисейського палацу. Там би могли бути присутніми й іноземні медіа.

Почав свою заяву для преси український президент із того, що на цій зустрічі сторони домовилися про забезпечення доступу ОБСЄ до всієї території, що нині захоплена підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», і до державного кордону України з Росією на непідконтрольних наразі Києву ділянках. Власне, про вільний доступ та пересування спостерігачів ОБСЄ сторони домовлялися й раніше у різних форматах і на різних переговорах. Цього разу президент наголошував на гарантіях доступу експертів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ саме до східного українсько-російського кордону.

Проблему проведення місцевих виборів на неконтрольованих Україною територіях Петро Порошенко прокоментував таким чином: «Важлива річ, яку вдалося сьогодні провести, – це абсолютно чітке наголошення всіх учасників на неприпустимості проведення «фейкових виборів» 18 жовтня та 1 листопада».

За словами глави держави, сторони погодилися, що вибори на тих територіях мають бути проведені тільки відповідно до українського законодавства й з дотриманням критеріїв ОБСЄ. Чи доведеться створювати фактично нове «українське законодавство» під такі вибори, яке б забезпечило для них особливі умови, президент так і не уточнив.



Президент Франції Франсуа Олланд. Париж, 2 жовтня 2015 року



Має бути ухвалений виборчий закон для територій сепаратистів – Олланд

Чи не найконкретнішим у своїх заявах після зустрічі був французький президент Франсуа Олланд. Він чітко сказав про те, що місцеві вибори на окупованих нині незаконними збройними формуваннями територіях Донбасу мають відбутися на основі якогось окремого виборчого закону і що вибори 18 жовтня, оголошені сепаратистами, не варті підтримки. У разі досягнення легітимних домовленостей щодо порядку місцевих виборів на їхню організацію має бути буде відведено 80 днів, сказав він.

«Вибори 18 жовтня не можна підтримати… Але місцеві вибори потрібно провести. Для цього має бути ухвалений виборчий закон. І він має бути обговорений у рамках відповідної робочої підгрупи (підгрупи з політики Мінської контактної групи, яку координує П’єр Морель – ред.)», – заявив французький президент.

Крім того, говорив Франсуа Олланд і про закон щодо «амністії» для сепаратистів, яка «має відбутися разом із виборами».

Порошенко висловив обережні сподівання, що Росія дотримається угод

Чи можна сподіватися, що домовленості «четвірки» вважатиме обов’язковими для себе й Росія? Петро Порошенко вважає, що так, але обережно.

«Я висловлюю обережне сподівання на те, що результати цих наших домовленостей у «нормандському форматі» будуть доведені відповідним сторонам для ухвалення відповідних рішень», – сказав президент.

Ці слова українського президента залишили більше запитань, аніж відповідей щодо того, чи так звані вибори 18 жовтня та 1 листопада на неконтрольованих територіях будуть скасовані сепаратистами, чи готова Верховна Рада ухвалювати окремий виборчий закон для цих територій і чи можна вважати Мінські угоди такими, що виконуються за графіком, якщо Україна так і не відновить контроль за кордоном до кінця 2015 року, бо місцеві вибори в окупованій наразі частині Донбасу не будуть проведені до того часу.

Путін обіцяє сприяти у визволенні з полону українського військового

Окрім усього іншого, Петро Порошенко також повідомив, що Володимир Путін пообіцяв посприяти у визволенні з полону одного з командирів 81-ї бригади з позивним «Рахман». Український президент відзначив, що загалом обговорив із російським керівником проблему звільнення з полону українських громадян, зокрема військових, і закликав звільнити Надію Савченко, Олега Сенцова та інших українських політв’язнів.

Українська сторона на переговорах у Парижі також «висловила занепокоєння» щодо недопуску на неконтрольовані нею території міжнародних гуманітарних організацій.



Зрештою, після довгого і, як випливало зі слів Петра Порошенка, складного переговорного дня на запитання про те, чи означають нинішні домовленості завершення війни, той відповів: «Вони означають, що є перемир’я. Війна буде закінчена тоді, коли буде звільнений останній клаптик української землі».

Із 3 жовтня сторонам конфлікту буде виділений рівно 41 день для відведення не лише важкого, але й легкого озброєння.



Президент Росії Володимир Путін. Париж, 2 жотвня 2015 року

Щодо четвертого фігуранта «нормандської четвірки» – російського президента Володимира Путіна, то він, приїхавши першим на перемовини, першим і поїхав геть, не давши жодних коментарів. Не підійшов він до власних ЗМІ і в аеропорту, як повідомили самі російські журналісти.

Передрук з “Радіо Свобода”

Дивіться також «Голос Америки»: Хто головний у “нормандській четвірці”?

Опубліковано 07.07.2015 Крайній термін досягнення угоди постійно відсувають саме тому, що вона має надзвичайне значення. Дізнайтесь, що ви пропустили!

Опубліковано 18.05.2015 Вашингтон хоче скористатися своїми зв’язками з усіма учасниками процесу, щоб сприяти врегулюванню конфлікту. Коментувати

Опубліковано 07.05.2015 Росіяни говорять про “бандерівців”, щоб не замислюватись, що Сталін, Путін робили з українцями – вважає Марк Кац. Коментувати

Конгресмен Білл Паскрелл звернувся з відкритим листом до держсекретаря Джона Керрі з тим, щоб він посилив тиск на адміністрацію США, щоб та посприяла звільненню з російського полону українського пілота Надію Савченко. Лист вже підписали 22 конгресмени.
 
Конгресмен Паскрелл представляє штат Нью-Джерзі, де проживає велика кількість українців. З активною українською громадою він завжди підтримував тісні зв’язки. За подіями в Україні конгресмен уважно слідкує з самого початку протистояння з Росією. Незаконне захоплення Надії Савченко стало для законодавця останньою краплею.
 
Білл Паскрелл говорить:
 
«Вона геройська людина. Її захоплення Росією викликало у мене справжню злість. Я думав, що межа моєї злості по відношенню до російського уряду була досягнута, але ні. Не по відношенню до російського народу, а по відношенню до російського уряду.
 
Коли це сталося з Надією, я просто озвірів. На той момент я вже тиснув на наш уряд надати зброю Україні, щоб вони могли захистити себе. Як мінімум мати можливість захиститися. І потім Кримське питання, коли Росія відібрала частину території суверенної України. І звичайно ж, росіяни ніколи не зупиняться на досягнутому».
 
Отже зупинити Путіна мають союзники України, говорить: конгресмен Паскрелл:
 
«Якщо ми хочемо допомогти нашому союзнику, це не означає, що ми обов’язково повинні висилати солдатів. Але, безумовно, ми повинні, як мінімум, допомогти країні себе захистити, ми маємо дати їм інструменти самозахисту проти брутальної сили Путіна.
 
Ізраїль потребує зброю для захисту від ракет, які літають у них над головою. Ми допомагаємо Ізраїлю. Так само ми повинні допомогти нашому союзнику Україні».
 
Санкції проти Росії мають бути посилені, каже законодавець:
 
«Ми хочемо посилення санкцій. Так, як ми посилили санкції проти Ірану, ми так само можемо посилити їх і проти Росії. Очевидно, вже діючі обмеження мають негативний вплив на російську економіку, пропри те, що говорить Путін, применшуючи наслідки. Мені подобається, коли він це робить, це означає, що санкції діють».
 
В певних колах звучить думка про те, що США не готові іти на відверту конфронтацію з Росією заради України. Паскрелл такі припущення категорично відкидає:
 
«Сполучені Штати не збираються жертвувати Україною чи будь-якою іншою державою. Ми спочатку реагували дуже повільно, як на мене. У світі багато чого відбувається. Але наші союзники повинні знати, ми будемо поруч у добрі часи та у погані часи. Для України зараз дуже важкі часи і Україна не повинна мати жодного сумніву щодо того, яку позицію, по відношенню до неї займають США… Нема жодного сумніву – ми не відкинемо лапки перед Путіним. Але також ми не очікуємо, що Путін піде повністю нам на поступки. Ми на рівних. Але те, що вони зробили в Україні – це зло. Вони порушили їa суверенітет. Про це неодноразово говорила ООН. Введені санкції. Але ми хочемо більшого, більш вагомої підтримки Україні».
 
Ідею того, що можливою умовою компромісу між Заходом та Росією може стати гарантія ненадання Україні членства в НАТО, Паскрелл називає безглуздою. Членство в НАТО – це питання вирішатиме сама Україна. Він пояснює:
 
«Чому Україна не повинна бути членом НАТО? Чому хтось може заборонити іншій країні стати частиною НАТО? Росія бачить у цьому загрозу? Я не думаю, що Україна, будучи членом НАТО стане претендувати на якусь частину російської території».
 
Головне ж для країни сьогодні – це реформи, які зроблять Україну сильною та непохитною, каже конгресмен:
 
«Ми хочемо, щоб Україна отримала демократичне суспільство. Ми хочемо, щоб вона сама визначила своє економічне майбутнє. Ми хочемо. Щоб Україна була світовим гравцем. Ми хочемо, щоб Україна знала, що ми – союзники і завжди ними будемо».
 

Європейський Союз підготував проект заяви міністрів закордонних справ 28 держав – членів ЄС про рішення продовжити дію санкцій проти Росії ще на шість місяців, додати нових осіб до переліку та підготувати нові заходи.

Міністри закордонних справ скликали на четвер надзвичайне засідання після обстрілу Маріуполя проросійськими бойовиками, внаслідок якого загинули 30 людей.

«З огляду на погіршення ситуації Рада (міністрів закордонних справ) погодилася продовжити обмежувальні заходи щодо осіб і організацій за загрозу чи порушення суверенітету та територіальної цілісності України… до вересня 2015 року», – сказано в проекті заяви за підсумками засідання, який потрапив у розпорядження Reuters.

Міністри також звернуться до виконавчої Комісії ЄС та її дипломатичної служби з проханням протягом тижня доповнити перелік осіб, які можуть підпадати під санкції, сказано в проекті заяви.

Міністри й надалі пильно стежитимуть за ситуацією на місці та «діятимуть відповідно». Вони звернуться до відповідних органів з проханням підготувати пропозиції щодо «будь-яких необхідних дій, зокрема щодо подальших обмежень, з метою швидкого та всеосяжного виконання» мирної угоди, підписаної у вересні в Мінську, яку порушує Москва.

Очікується, що рішення про подальші економічні санкції проти Росії може бути прийнято на наступній зустрічі керівників держав – членів ЄС 12 лютого.