Європейські експерти розмірковують над фактом вступу до Євросоюзу Хорватії та самим майбутнім об’єднаної Європи, яка зазнає кризи разом із системною кризою ліберального капіталізму. Тут також йдеться про долю посткомуністичних країн Східної Європи, включно з Україною, яка стала центром наростаючого антагонізму між ЄС та Росією. Хоча Україна, як зауважують оглядачі, у роздумах на межі двох світів. Тимчасом у Києві, як пишуть європейські газети, вирішили повернути Німеччині дещо з так званого «трофейного мистецтва» та домовляються про подальшу співпрацю.
 
Відома хорватська письменниця Славенка Дракуліч, яку в Загребі свого часу охрестили «відьмою» за її європеїзм і звинуватили у наведенні «порчі» на хорватський народ, розмірковує на сторінках швейцарської Neue Zurcher Zeitung про долю Хорватії, яка відкрила двері Євросоюзу цього понеділка. Дракуліч вважає, що сьогодні в Загребі вже й не знають, як їм про цей факт вступу до Європи, про який колись дуже мріяли, думати. Радості вже не так й багато. Бо навіть в опитуваннях громадської думки брали участь останнім часом менше половини хорватів. Щоправда, понад 60 відсотків із них – за вступ до ЄС. Супротивники вступу до ЄС лякають хорватів швидким крахом Євросоюзу, втратою національного суверенітету, економічної уніфікацією та «підкоренням чужому глобальному капіталізмові». Славенка Дракуліч пише про досить дивне враження від цього вступу Хорватії до ЄС: «Ми вели 20 років тому війну, щоб звільнитися один від одного на Балканах, а тепер збираємося знову разом у іншій але вже не тій спільноті». Дракуліч вважає, що ЄС, через реальну нерівність його членів, виглядає сьогодні як поїзд, де Хорватія опинилася на дерев’яній лавиці вагону третього класу, але «єдиною втіхою стало те, що все ж трясеться вона у тому ж самому поїзді, що й інші», та має шанс поліпшити своє становище, адже попереду ще перспектива – вагони другого, першого і навіть класу «люкс». Бо це, на думку письменниці, може й краще, аніж «безнадія тих, хто далеко позаду, поза межами цього поїзда, і навіть не сподіваються, що потраплять коли-небудь хоча б куди-небудь. Хіба що зі зміною стратегічних обставин, як для України чи Білорусі». Дракуліч резюмує, що тепер для Хорватії, коли вона вже бере пряму участь у проекті «спільної Європи», варто замислитися над активною участю у його покращенні, не зважаючи на «слабкості демократії в умовах кризи капіталізму».
 
Йонас Ґретц із Центру з дослідження проблем безпеки в Цюріху (Center for Security Studies ETH Zürich) оприлюднив великий аналіз із проблеми відносин Європи з Росією, де попереджає про стратегічну небезпеку захоплення економічною співпрацею з Москвою, забуваючи про політичні наміри наростаючого авторитаризму в Росії. Автор вважає, що «наростаюче напруження у стосунках Росії із Заходом також виходить на перший план, коли мова йде про спільні сусідні країни, де конкуренція між Росією та Євросоюзом посилилась». Ґретц наголошує також, що «цей антагонізм у даний момент зосереджений на Україні», коли ЄС пропонує Україні альтернативу членству в ЄС – договір про асоціацію і зону вільної торгівлі, а Кремль «не вважає Україну повністю незалежною державою» і хоче втягнути її у свій Євразійський економічний союз. Проблема є ще й у тому, як зауважує швейцарський експерт, що навіть у цій ситуації «українська еліта намагається відкласти ухвалення складного рішення стосовно вибору між Росією та Євросоюзом». Кажучи про співпрацю Швейцарії з Росією, Йонас Ґретц попереджає: «У той же час, зважуючи свої інтереси, Берн не повинен випускати з поля зору стратегічні інтереси Росії та йому варто подбати про те, щоб не втратити на боці своїх європейських сусідів та інших партнерів того, що набувається у відносинах із Москвою».
 
Німецька Berliner Zeitung інформує, що «Україна повертає Німеччині радянські воєнні трофеї». Мається на увазі, зокрема, факт повернення цими днями Берліну понад 700 цінних книг, які радянські вояки вивезли наприкінці Другої світової війни з берлінського музею цукру, що є частиною Музею технологій Берліна. У Києві цінні книги німецькою, французькою, італійською та англійською мовами, видані у період із 1832 по 1944 роки, передав німецькому послу в Україні Крістофу Вайлю заступник українського міністра культури Броніслав Стичинський. Як зазначено, обидві сторони продовжать взаємний пошук і повернення культурних цінностей, які зникли під час Другої світової війни.

Брюссель – Литва стала першою країною колишнього Радянського Союзу, яка розпочала піврічне керівництво Європейським союзом. І хоча литовців налічується тільки три мільйони, плани на час головування у співдружності у цієї держави доволі амбіційні. Одна з таких непростих цілей – підписати з Україною угоду про асоціацію та наблизити до ЄС інші держави-сусіди на східних кордонах.
 
Характеризуючи історію своєї держави, президент Литви Даля Грібаускайте емоційно зазначила: «Це країна, що протягом століть потерпала через своє перебування на периферії Європи. Це держава, що завжди жила з відчуттям небезпеки, яка може надійти або зі сходу, або зі заходу… Для нас жити в мирі у Європі й навіть мати відповідальність нею керувати протягом 6 місяців – це майже диво».
 
Водночас, Вільнюс усвідомлює те, що залишати на периферії європейської геополітики такі держави, як Україна, Молдова, Білорусь, Грузія чи інші, було б помилкою. Тому, Литва поставила за мету в листопаді у Вільнюсі домогтися зближення з цими сусідами, що входять до так званої програми «Східного партнерства».
 
У понеділок, 1 липня, презентуючи пріоритети головування у Раді ЄС, голова постійного представництва Литви при євроустановах Раймондас Каробліс нагадав про важливість саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі 28 листопада.
 

«Ні для кого не є секретом, що саміт у листопаді буде головною подією нашого головування. Ми намагаємося сконцентруватися на результатах щодо України, Молдови, Грузії та Вірменії», – каже литовський дипломат.
 Ще є трохи часу
 
У той час, як Європейський союз планує парафувати угоди про асоціацію з представниками Кишинева, Тбілісі та Єревана, то з українським керівництвом Литва хотіла б підписати такий, вже понад рік тому парафований документ.
 

«Для підписання угоди про асоціацію та поглиблену й всеосяжну ЗВТ Україна все ще повинна зробити істотний прогрес. Гадаємо, що час для цього ще є», – сказав на запитання Радіо Свобода щодо стислих термінів, що залишилися у Києва до саміту, Раймондас Каробліс.
 

Втім, литовський дипломат зауважив: «Якщо Україна не поспішатиме, то і Євросоюз теж цього не робитиме. Насамперед, нам потрібні об’єктивні результати, якщо їх не буде, то є ризик, що угода підписана не буде. Але повторюю: ми віримо, що ще є можливість просунутися до результатів та виконання всіх умов для підписання цієї угоди».
 Чи буде амбіційною стратегія відносин ЄС і «Східного партнерства»?
 
Втім, зацікавленість в успіху Вільнюського саміту висловлюють не лише представники головування Литви в ЄС. На думку низки брюссельських політичних аналітиків, провал цього заходу може стати істотним програшем всієї Європейської політики сусідства. Саме тому в дипломатичних колах співдружності дедалі частіше йдеться про необхідність створення дорожньої карти для ініціативи «Східного партнерства» вже на післявільнюський період. Саме це останніми днями підтвердила й голова європейського дипломатичного корпусу Катрін Аштон.
 
«Рада (міністрів закордонних справ) чітко заявила, що нам треба також думати, що робити далі, після Вільнюса. Необхідно приготуватися до стратегічного обговорення та бути амбіційними у розробці післявільнюського плану дій», – заявила вона на засіданні комісії із закордонних справ Європейського парламенту.
 
Водночас, верховний представник ЄС із закордонної політики додає, що прорив у європейсько-українських відносинах у Вільнюсі є можливим, «але Євросоюз все ще занепокоєний проблемами з верховенством права та селективним судочинством».

В штаті Аризоні, на південному заході США, в боротьбі з пожежами загинули 19 пожежників. Цю інформацію підтвердили в Асоціації працівників пожежної служби США на їх сторінці в Facebook. Представник адміністрації штату розповів телеканалу CNN, що загиблі входили до складу елітної бригади пожежників. За його словами, вони виявилися у вогневому кільці, і до того моменту, коли до них змогла добратися допомога, пожежники були вже мертві.

Пожежа спалахнула у п’ятницю біля містечка Ярнелл, що за приблизно 130 кілометрів на північний захід від Фінікса. З того часу вогоньохопив територію площею в 800 гектарів, знищивши кілька будівель. У боротьбі з вогняною стихією беруть участь понад 200 пожежників.

Президент Барак Обама, який перебуває з візитом в Африці, зробив заяву, в якій він назвав загиблих героями. Він також зазначив, що він і перша леді Мішель Обама приєднується до «молитов і думок про сім’ї цих хоробрих людей і всіх тих, чиї життя докорінно змінилися в результаті цієї жахливої трагедії».

Влада евакуює мешканців Ярнелл і ще одного населеного пункту, який знаходиться поблизу. Під загрозою перебувають сотні будинків.

Останніми днями в штатах Аризона, Каліфорнія і Невада зареєстровано рекордно високу температуру.

Батько Едварда Сноудена, колишнього співробітника Агентства національної безпеки, який розкрив ЗМІ інформацію про існування в американських спецслужбах секретних програм стеження, визнав, що його син порушив закон Сполучених Штатів. У той же час він наполягає, що його син – не зрадник і може повернутися в США.

«На даний момент я не відчуваю, що він зрадив батьківщину. Так, він порушив закон в тому сенсі, що він розкрив секретну інформацію, – сказав Лонні Сноуден в розмові з кореспондентом NBC. – Якщо на нього хочуть навісити ярлик зрадника, то тоді він дійсно зрадив свій уряд. Але я не вірю, що він зрадив народ Сполучених Штатів».

Сноуден-старший передав міністру юстиції США Еріку Голдеру, через свого адвоката, що його син, швидше за все, повернеться додому, якщо Міністерство юстиції дасть обіцянку не затримувати його до суду і не винесе на його адресу постанову про нерозголошення інформації. Він також хоче, щоб його син сам вибрав місце, де проходитиме суд.

Минулої неділі Сноуден вилетів рейсом з Гонконгу до Москви на шляху в Еквадор, де, як передбачається, він може отримати притулок. Цими днями Сноуден перебуває у транзитній зоні в одному з аеропортів Москви.

У четвер президент Еквадору Рафаель Корреа назвав ситуацію зі Сноуденом «складною» через те, що для початку розгляду його прохання про надання йому політичного притулку він повинен перебувати або на території Еквадору, або в одному з його посольств.

«Для того, щоб це відбулося, приймаюча країна повинна дозволити йому в’їзд на свою територію, – сказав Корреа. – Ми не знаємо, як вирішиться це питання».

Сноуден, імовірно, отримує допомогу від WikiLeaks, чий засновник Джуліан Ассандж вже протягом року знаходиться на території посольства Еквадору в Лондоні.

Лонні Сноуден не розмовляв зі своїм сином з квітня цього року. Він побоюється, що Едвард може стати жертвою маніпуляцій WikiLeaks, і хотів би з ним зв’язатися.

«Я не хочу піддавати його небезпеці, але я стурбований тим, хто його оточує, – сказав Сноуден-старший. – Мені здається, що WikiLeaks, беручи до уваги їх минуле, не особливо дотримуються Конституції Сполучених Штатів. Їм важливо викласти якомога більше інформації за найкоротший термін».

На західні штати США насувається хвиля небезпечної спеки.

У місті Фінікс, штат Аризона, відкрилися тимчасові центри охолодження для бездомних і літніх людей. У місцевому зоопарку тиграм дають заморожену рибу.

Авіакомпанії стежать за підвищенням температури, щоб встановити, наскільки безпечно здійснювати польоти.

Потужний антициклон, який пануватиме в регіоні в п’ятницю і на вихідних, принесе на південний-захід США екстремальні температури навіть за місцевими мірками.

За прогнозами синоптиків, температура повітря в знаменитій Долині Смерті може досягти 53 градусів за Цельсієм, що лише трохи менше рекордних 56 градусів, зафіксованих рівно 100 років тому.

За даними Національної метеорологічної служби, у неділю в Фініксі очікується 47 градусів, і така ж спека буде в Лас-Вегасі. За всю історію цього міста така висока температура фіксувалася тут лише двічі.

Спекотна погода очікується і далі на північ – у місті Ріно, штат Невада, по всій Юті і в окремих районах штатів Вайомінґ і Айдаго.

Синоптики прогнозують, що в районі міста Бойзі в Айдаго, температура на вихідних буде триматися вище позначки в 35 градусів.

Київ – Коригування Основного закону на референдумі відповідає політичній ситуації. Адже Верховна Рада не здатна ухвалити зміни до нього. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив голова конституційної асамблеї, екс-президент України Леонід Кравчук. Він наголошує на необхідності внесення змін до Конституції, адже її чинна редакція ухвалена не в правовому полі. За його словами, концепція конституційної реформи має бути схвалена не раніше другої половині жовтня цього року.

– Серед змін до Конституції, зокрема, передбачене призначення суддів президентом, а не парламентом.

– Це європейська норма, яку схвалила Венеціанська комісія. Це демократична норма, бо тут вводиться в активну функцію Рада юстиції, яка стає надзвичайно важливим органом для підготовки документів для призначення суддів, для відбору суддів.

Зараз дехто з наших політиків, не розібравшись у деталях і не почувши Венеціанської комісії, волають, що, мовляв, гряде диктатура або монополія влади. Ну, я думаю, що це перебільшення чи нерозуміння європейської практики.

– Міністр юстиції Олександр Лавринович переконує, що Конституцію можна міняти шляхом референдуму. Чи потрібно проводити референдум, коли проект змін буде затверджений?

– Якщо брати перший розділ Конституції – джерелом влади є народ, і лише народ може змінювати устрій, владу – то народ є сувереном і носієм влади. Тому говорити, що народ може, а що не може – це формальний бік справи. Якщо брати саме формальний бік справи, то згідно з ХІІІ розділом Конституції, зміни до Конституції вносить Верховна Рада. А щодо І, ІІІ і ХІІІ розділів – то, після схвалення парламентом, вони виносяться на референдум. Отже, референдум передбачає не всі, а три розділи Конституції. Тобто, говорити, що референдум взагалі не передбачений при ухваленні Конституції – це неточно.

Але в даному разі ми повинні дивитися на політичну ситуацію в Україні. Склад конституційної асамблеї, її фаховий рівень, її практичні і теоретичні знання дозволяють нам внести проект змін до Конституції, які б відповідали корінним національним інтересам українського народу і взяли б за основу європейські нормативні цінності й таке інше. Може Конституційна асамблея підготувати проект, подати його президентові. Він подає його до Верховної Ради. Але Верховна Рада в такому складі, як вона є зараз, і в такій суперечливій політичній ситуації – ми уявляємо, що Верховна Рада проявить нездатність ухвалити зміни до Конституції.

От я тепер і питаю – що тоді робити українському народові? Керуватися буквою Конституції? Це правильно, але ж усі, і Венеціанська комісія також, кажуть, що нинішня Конституція не прийнята в правовому полі. То що робити людині, яка хоче жити в правому полі? Не змінюючи Конституцію, ми зупиняємо судову реформу і реформу місцевого самоврядування, зупиняємо зміни до розділу «прокуратура» і реформу правоохоронної системи. Тобто, зупиняємо ті речі, які торкаються демократії, прав людини, верховенства права.

Ми тоді повинні звернутися до народу і сказати: «Ось така ситуація. Верховна Рада не хоче або не може – у них більше амбіцій, ніж інтересів України». Я думаю, що народ в такому разі повинен визначитися.

– Як Ви вважаєте, чому поширеною є думка, що Конституція ніколи не зупиняла тих, хто мав бажання і можливості нею знехтувати?

– На жаль, маємо приклади, коли Конституцією маніпулювали, коли нею нехтували, коли по ній відверто топталися. І за це ніхто не ніс відповідальності. Всі 22 роки Конституція робилася не для народу, не для інтересів України,а для інтересів певних політичних сил.

Порушують тому, що сама Конституція приймалася не публічно, не відкрито. Це не була Конституція, як договір між суспільством і владою. І тому на неї дивляться як на документ тимчасового характеру, який не має обов’язкових вимог для посадових осіб. Ось у цьому основна причина.

Державний секретар США Джон Керрі веде човникову дипломатію між Йорданією та Ізраїлем, щоб заохотити обидві сторони повернутися за стіл переговорів. У п’ятницю він мав зустріч з палестинським президентом Махмудом Аббасом в Аммані, після чого негайно повернувся до Ізраїлю на другий раунд розмов з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу.

Керрі заявив, що він не встановлює конкретного терміну для відновлення переговорів, але попередив, що відстрочка «створить вакуум, який заповнять люди, що не бажають поступу на переговорах».

Американські офіційні особи охарактеризували розмови Керрі з Аббасом у п’ятницю як «дуже конструктивні». Згідно з повідомленнями, на них обговорювались також питання Ірану та Сирії.

Керрі і Нетаньягу мали також робочу вечерю в четвер в Єрусалимі. Ізраїльський лідер заявив, що його країна не піде на поступки щодо питання безпеки. Держсекретар здійснює човникову дипломатію між Єрусалимом і столицею Йорданії Амманом у надії, що вдасться відновити близькосхідні мирні переговори, які кілька років тому зайшли в глухий кут.

Київ – Колишній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко запропонувала створити національний круглий стіл для виконання Україною критеріїв, необхідних для підписання угоди про асоціацію з ЄС. Юлія Тимошенко звернулася не лише до опозиції й громадськості, а й до влади, розповіла її дочка Євгенія. За її словами, підписання угоди про асоціацію нині під загрозою, а національний круглий стіл та відмова депутатів від літніх канікул вирішать ситуацію, і навіть за 67 днів можна буде впоратись із завданнями. Натомість у провладній більшості заклики колишнього екс-прем’єра називають черговим піаром і переконують, що підготовка до підписання угоди з ЄС триває і без круглого столу, і без участі Тимошенко.

Екс-прем’єр Юлія Тимошенко пропонує створити національний круглий стіл для виконання Україною необхідних критеріїв підписання з ЄС угоди про асоціацію. За її словами, залишилося тільки 67 робочих днів для виконання десяти критеріїв, запропонованих Європейським союзом, і без їхнього виконання угоду не буде підписано.

«Сьогодні підписання угоди про асоціацію – під загрозою. Як патріоти ми не маємо права на порожнє критиканство, на домашню війну. Давайте піднімемося над обставинами та зробимо цей крок до Європи разом. Я обов’язково братиму участь у роботі національного круглого столу та звертаюся з проханням до партії «Батьківщина» долучитися до цього процесу і знайти державницьке рішення для виконання критеріїв ЄС», – зачитала слова Юлії Тимошенко її донька Євгенія Тимошенко.

Учасниками цього круглого столу, на думку Юлії Тимошенко, мають стати президент, визначені ним посадові особи його адміністрації й уряду, голова Верховної Ради, лідери всіх парламентських фракцій, керівники профільних комітетів Верховної Ради, які беруть участь в євроінтеграційних процесах, представники Венеціанської комісії, представники делегації Європейського союзу, лідери політичних груп Європарламенту та посли ЄС в Україні. Вона також зазначає, що доцільно запросити до роботи також екс-міністрів закордонних справ усіх українських урядів, а також моральних авторитетів нації, лідерів громадських рухів та організацій.

За словами політика, круглий стіл слід скликати раз на тиждень і проводити його в присутності представників ЗМІ. Екс-прем’єр вважає, що у зв’язку з цим потрібно відкласти літні парламентські канікули до завершення всіх справ для виконання умов для підписання угоди. А проводити цей круглий стіл політик пропонує в Українському домі.

Тимошенко висловила переконання, що тільки максимально публічна, скоординована робота влади, опозиції, громадянського суспільства, європейських структур і журналістів допоможе «зробити диво за 67 робочих днів». Про це Юлія Тимошенко написала у своїй статі під назвою «67 робочих днів», розміщеній на «Українській правді».

«Це можливо, якщо ми маємо відповідальних політиків, а не популістів»

Підтримали ідею Юлії Тимошенко історик Ярослав Грицак, почесний президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький та колишній віце-спікер парламенту, юрист Віктор Мусіяка, які взялися за організацію цієї роботи і в четвер презентували громадську ініціативу Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього».

«Мудрі люди знаходили можливість здолати розбіжності заради вищої мети. Скажімо, той круглий стіл у Польщі, за який сіли здавалося б, непримиренні опоненти. Ну, і ми бачимо результати – успіхи Польщі у побудові європейської справді держави. Тому ініціатива такого круглого столу є надзвичайно актуальною. Жодна політична партія не може виступити з ініціативою до іншої партії і сказати: давайте сядемо і обговоримо. Там зайшло вже так далеко у цій взаємоненависті, що потрібна якась інша сила. Це можливо сьогодні здійснити, якщо ми маємо відповідальних політиків, а не популістів» – сказав під час презентації круглого столу академік В’ячеслав Брюховецький.

Олійник: влада завжди готова до діалогу, але…

А народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник каже, що звернення Юлії Тимошенко є нічим іншим, як черговим піаром, хоча влада, зазначає він, до діалогу завжди готова.

«Третього червня на закритому засіданні «Батьківщини» обговорювалося питання нових підходів щодо європейської інтеграції, де чітко Немиря заявив (і його усі підтримали): перш за все – звільнення Юлії Тимошенко, а потім будемо ухвалювати закони і будемо всі інші вимоги виконувати. Ну, неправильний підхід, не державницький. Тому, на мій погляд, це – черговий піар, щоб в якійсь мірі показати, що без неї ці процеси в Україні не відбуваються. Вони відбуваються, якби вони тільки хотіли працювати. Але навіщо ви блокуєте діяльність у Верховній Раді? Чому Ви не йдете до президента? Це, мабуть, швидше заклик до Кличка, до Тягнибока: ідіть туди. А влада, будь-яка, завжди готова до діалогу, бо владі не вигідна конфліктність в державі», – сказав Володимир Олійник.

Україна планує підписати угоду про асоціацію з ЄС у листопаді на саміті країн-часниць програми «Східне партнерство» у Вільнюсі. Для цього Європа ставить перед Україною низку умов, зокрема, вдосконалення виборчого законодавства, усунення випадків вибіркового правосуддя, в першу чергу у справі екс-прем’єра Юлії Тимошенко, яка відбуває 7-річне ув’язнення за її роль в укладенні газових контрактів із Росією в 2009 році.

Президент Барак Обама в п’ятницю відбув зі Сенегалу до ПАР, продовжуючи своє турне трьома країнами Африки. Поїздка покликана засвідчити розширення участі США у справах континенту.

Останній день перебування Обами в Сенегалі був присвячений одному з пріоритетних напрямів політики його адміністрації щодо Африки – зміцненню продовольчої безпеки.

Обама відвідав форум за участю лідерів бізнес-спільноти та міністрів сільського господарства країн Західної Африки та інших держав континенту.

На цій зустрічі Сенегал оголосив про проведення ключових реформ, необхідних для приєднання до ініціативи щодо продовольчої безпеки, про яку Обама і лідери «Великої вісімки» оголосили на саміті минулого року.

Увечері в п’ятницю президент Обама прибув в ПАР, де, як і в усьому світі, люди засмучені погіршенням стану здоров’я екс-президента Нельсона Мандели.

На брифінгу без телекамер заступник радника з національної безпеки Бен Роудс підкреслив, що Обама повністю залишає на розсуд сім’ї Мандели можливість зустрічі з ними.

Програма візиту Обами включає відвідування острова Роббен, де Мандела провів у в’язниці майже двадцять років.

Обама поділився своїми думками про Манделу на спільній прес-конференції з президентом Сенегалу Макі Салль в четвер.

За словами президента, його надихає приклад і жертви людини, яка стала символом руху проти апартеїду.

«Він мій особистий герой, але я не думаю, що я унікальний у цьому відношенні, – сказав Обама. – Думаю, він герой для всього світу. І коли трапиться, що він покине цей світ, ми всі будемо знати, що його спадщина залишиться на віки».

Заступник радника з національної безпеки Роудс повідомив, що однією з тем переговорів Обами з президентом ПАР Джейкобом Зумою стане політична ситуація в країні і становище з правами людини в сусідньому Зімбабве.