Сполучені Штати покладають відповідальність за напад у п’ятницю, 22 березня, на московський концертний зал, у результаті якого загинули понад 130 осіб, на афганську гілку терористичного угруповання “Ісламська Держава”, відому як “Ісламська Держава – Хорасан” або “ІД-Хорасан”.
Представник Державного департаменту США підтвердив Голосу Америки, що США зібрали розвідувальні дані, які свідчать про те, що ІД-Хорасан планував “неминучу” атаку на російську столицю. Саме через цю інформацію Посольство США в Москві на початку цього місяця видало попередження про загрозу атаки.
За словами посадовця, розвідка США вказує на те, що смертоносна атака в п’ятницю є результатом втілення цієї загрози.
Наразі заяви про відповідальність за атаку в Москві надійшли від агенцій новин ІД або від інших основних каналів ІД, включно з однією заявою, в якій говориться, що атаку здійснила мережа ІД в самій Росії.
Але посадовці США та Заходу неодноразово попереджали про намір ІД-Хорасан завдати ударів за межами кордонів Афганістану.
“ІДІЛ-Хорасан має намір проводити зовнішні операції та поширює англомовні медіарелізи, які мають на меті глобалізувати місцеві невдоволення групи серед західної аудиторії”, — попереджав міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас у жовтні минулого року.
У травні минулого року директор національної розвідки США сказав законодавцям США, що ІД-Хорасан “зберігає намір здійснювати зовнішні атаки”, тоді як інші співробітники розвідки попередили, що такі атаки можуть відбутися протягом року.

Офіційні особи США також звинуватили ІД-Хорасан у здійсненні смертоносного теракту в Кермані, Іран, у січні минулого року. Цей напад являв собою подвійні вибухи, в результаті яких загинули майже 100 людей.
“Незалежно від того, чи відповідає гілка ІДІЛ в Афганістані за організацію цього нападу, напад демонструє, що ІДІЛ залишається потужною глобальною загрозою”, — заявив Майкл С. Сміт II, аналітик з питань тероризму, який спеціалізується на операціях впливу джихадистів.
“Це додатково демонструє, що не було зроблено достатньо у спробах позбавити групу можливості організовувати та іншим чином спричиняти напади з масовими жертвами, включно з тими, що здійснюються прихильниками, які не пройшли терористичної підготовки”, — сказав Сміт Голосу Америки.
Походження ІД-Хорасан
ІД-Хорасан, одна з найбільш активних і жорстоких регіональних гілок бойового угруповання Ісламська Держава, з’явилася в Афганістані наприкінці 2014 року. Угруповання названо за старим терміном, який позначав регіон, що включав частини Ірану, Туркменістану та Афганістану.
ІД-Хорасан була заснована незадоволеними членами пакистанського Талібану, Ісламського руху Узбекистану та іншими групами, які присягнули на вірність ІД. Чисельність терористичного угруповання скоротилася після свого піку приблизно у 2018 році, частково через зусилля Талібану та Сполучених Штатів знищити його.
Раніше офіційні особи США оцінювали кількість бойовиків ІД-Хорасан у кілька сотень. Але дані розвідки, надані державами-членами Організації Об’єднаних Націй, свідчать про те, що кількість бойовиків може бути значно більшою, а основна група перебуває у провінціях Кунар і Нангархар в Афганістані й налічує від 1500 до 2200 бійців.
Крім того, спостерігачі в регіоні попереджають, що ІД-Хорасан також почала виходити за межі самого Афганістану та намагається закріпитися в Казахстані, Киргизстані та частині Таджикистану.
Дедалі більша небезпека
Іен Маккері, заступник спеціального представника Державного департаменту США у Глобальній коаліції з боротьби з ІДІЛ, заявив у четвер, 21 березня, у Вашингтонському інституті близькосхідної політики: “Ми чітко усвідомлюємо тривалу загрозу, яку представляє ІДІЛ”.
“Ми бачимо, що гілка ІДІЛ — афганський так званий ІДІЛ-Хорасан — становить зовнішню загрозу”, — сказав Маккері.
“ІДІЛ-Хорасан не лише хоче підривати пологові будинки та школи та вбивати жінок і дітей”, — сказав Маккері, додавши, що угруповання прагне посіяти “хаос за межами Афганістану, а також… У них є дуже нігілістичний світогляд”.
Представники США ще у 2022 році висловили занепокоєння щодо зростання загрози з боку ІД-Хорасан.
ІД-Хорасан здійснив численні напади всередині та за межами Афганістану з моменту свого заснування.
У 2021 році група здійснила напад на міжнародний аеропорт Кабула, убивши 13 американських військових і 170 афганців під час виходу США з Афганістану.
Приналежність до Талібану
ІД-Хорасан має значні розбіжності з Талібаном, який, на її думку, відмовився від джихаду. ІД-Хорасан продовжує становити загрозу владі Талібану в Афганістані.
Жорстокий напад в Москві – не перший випадок, коли ІД-Хорасан атакує Росію. У 2022 році бойовики ІД-Хорасан взяли на себе відповідальність за смертоносний теракт у посольстві Росії в Кабулі.
На думку деяких аналітиків, ІД-Хорасан здійснює напади на Росію через дії, які терористичне угруповання вважає пригнобленням російським урядом мусульман, у тому числі в Афганістані, Чечні та Сирії, згідно з повідомленнями.
За повідомленнями медіа, після п’ятничного нападу в Москві російська влада затримала 11 осіб, у тому числі чотирьох підозрюваних, які безпосередньо причетні до нападу.
Кореспондент Голосу Америки Ліем Скотт взяв участь у написанні цієї статті. Деяку інформацію для статті було взято з Reuters.

Російська ракета перетнула повітряний простір Польщі, країни-члена НАТО. Оглядачі на Заході вказують на ризик повномасштабної війни Росії з НАТО та закликають підтримати оборону Україну, а також допомогти Польщі тиснути на Росію.
“НАТО опинилось сьогодні за дюйм від повномасштабної війни з Росією”, – пише британське видання Express, посилаючись на заяви міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша. Навіть помилкове вторгнення російської ракети до повітряного простору країни НАТО, Польщі, загрожує ескалації війни, пише NBC News.
Підтримати Польщу у вимогах пояснень від Росії закликав країни НАТО колишній координатор санкцій Держдепу США Деніел Фрід.
“Польща вимагатиме пояснень від Росії щодо останнього порушення території російською ракетою, – твітує аналітик. – НАТО та країни-члени НАТО мають підтримати Польщу. Мовчання = дозвіл”.
Колишній посол США в Росії, аналітик Стенфордського університету Майк Макфол закликає озброїти Україну, “щоб нам не довелось воювати”.
“Польща — це союзник. Замість того, щоб чекати нападу Путіна на союзника по НАТО, що затягне нас у війну, я хочу озброїти українців, щоб нам не довелось воювати”, – твітує експерт.
24 березня Польща активізувала свої літаки та літаки НАТО, після того, як ідентифікувала російську ракету в повітряному просторі своєї країни. Польща також поінформувала союзників по НАТО про інцидент.
“Літаки Польщі та союзників активовано”, – вказали Польські збройні сили в дописі в X. Військові “залишаються в постійній готовності, щоб забезпечити захист польського повітряного простору”.
Косіняк-Камиш на брифінгу в неділю вказав, що ракету не було збито, бо “не було жодних ознак” того, що ця ракета “прямувала до цілей в Польщі”.
Польське оперативне командування повідомило в X, що ракета перебувала в повітряному просторі Польщі менше хвилини.
“Об’єкт залетів до повітряного простору Польщі поблизу села Осердов (Люблінського воєводства) і провів там 39 секунд. Під час польоту за ним спостерігали військові радари”, – йдеться в дописі Оперативного командування.
Інцидент відбувся під час російських обстрілів, що пошкодили енергоінфраструктуру на заході України.
Польща закликала Росію зупинити “терористичні повітряні напади на Україну” і звернулась до Кремля з вимогою пояснити, “ще одне порушення” повітряного простору країни.
Раніше Росія порушила польський повітряний простір 29 грудня 2023 року. Тоді польське оборонне відомство заявило про підстави вважати, що то була російська ракета.

Росія втретє за останні чотири дні провели масовану ракетну атаку по Україні. В ніч на 24 березня, повідомляє український уряд, Росія запустила по Києву та Львову 57 дронів та ракет. Українські ВПС повідомили в соцмережі Telegram, що знищили 18 з 29 запущених Росією ракет і 25 з 28 дронів.
Росія продовжує обстріли безпілотниками та ракетами “не звертаючи уваги на мільйони мирних жителів, порушуючи міжнародне право”, йдеться в дописі посолки США в Україні Бріджит Брінк.

Через атаку пошкоджено об’єкти Нафтогазу України на заході, повідомив голова правління НАК Нафтогаз Олексій Чернишов.
“Зранку ворог знову атакував енергетичну інфраструктуру”, – йдеться в дописі Чернишова.
Під час атаки Росія запустила ракету “Кинджал” з МіГ-31К, написав в Телеграм голова Львівської ОВА Максим Козицький. Пошкоджено той самий об’єкт, на якому виникла пожежа, через попередні російські обстріли, вказав Козицький. Він відзначив, що вогнеборці, які гасили пожежу, встигли евакуюватись.
Польща закликала Росію зупинити “терористичні повітряні напади на Україну” і звернулась до Кремля з вимогою пояснити, “ще одне порушення” повітряного простору країни. За повідомленнями польського оборонного відомства, російська ракета ненадовго залетіла до повітряного простору Польщі.

“Коли я навіть уявляю, що я зараз буду грати Рахманінова, з цими російськими дзвонами, чи концерт Чайковського зі святкуванням у фіналі, то навіть якщо там є українські теми, то я все одно святкування уявляю святкування на честь анексії українських територій”

Цьогоріч долучитися до них запросили й ветеранську збірну України. Це розповідь про одного з її учасників, який встиг здобути вже дві золоті медалі у змаганнях з легкої атлетики.

Відповідальність за п’ятничну стрілянину у великому концертному залі в Підмосков’ї, де загинуло понад 60 людей, взяло на себе угруповання «Ісламська держава».У заяві в Telegram-каналі угруповання, опублікованій її інформаційним агентством Aamaq, група заявила, що напала на велике зібрання християн у Красногорську на околиці Москви, убивши та поранивши сотні людей.
Російські ЗМІ посилаючись на очевидців, повідомляють, що у п’ятницю кілька озброєних людей у камуфляжі відкрили стрілянину у Crocus City Hall, зал на 6200 місць на західній околиці Москви, убивши понад 60 людей, поранивши понад 100, а також підпаливши зал.
На відео, опублікованому в соцмережах, видно, як люди кидаються до виходу, коли лунає стрілянина. На інших відео видно, як чоловіки з гвинтівками пересуваються майданчиком і стріляють у людей в упор.
Нападники також кинули вибухівку, спричинивши велику пожежу в комплексі.
Федеральній службі безпеки Росії повідомили, що загинуло понад 60 осіб, а органи охорони здоров’я оприлюднили список із 145 постраждалих, 115 із них госпіталізовані.
США попередили про екстремістів
Раніше цього місяця Сполучені Штати зібрали розвідувальні дані про запланований терористичний акт у Москві, який потенційно був спрямований проти великих зібрань.
Уряд США «поділився цією інформацією з російською владою відповідно до своєї давньої політики «обов’язку попереджати»», – заявила в п’ятницю ввечері речник Ради національної безпеки Адрієнн Вотсон.
На початку березня посольство США також попередило, що «екстремісти» мають плани нападу на Москву. Ці попередження повторили інші західні посольства, і вони прозвучали через кілька годин після того, як російське агентство безпеки заявило, що запобігло нападу, який угруповання «Ісламська держава» готувало на московську синагогу.
New York Times повідомила в п’ятницю, що розвідка США визначила, що йдеться про Ісламську державу-Хорасан, відому як ІДІЛ-К, гілка групи, що базується в Афганістані. Члени ІДІЛ активно діяли в Росії, заявив виданню один американський чиновник.
Мер Москви скасував зібрання
Напад у п’ятницю стався лише через кілька днів після того, як президент Росії Володимир Путін був переобраний на посаді президента Росії, виборах, які не були визнані чесними, чи вільними через відсутність реальної опозиції, залякування чи ув’язнення більшості потенційних опонентів.
У Кремлі заявили, що Путіну повідомили про атаку через кілька хвилин після її початку.
“Президент постійно отримує інформацію про те, що відбувається і про заходи, які вживаються через усі відповідні служби. Глава держави дав усі необхідні доручення”, – сказав прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

“Забуття – гірше за смерть”, – переконана Людмила Гусейнова, колишня цивільна заручниця, яка три роки провела у СІЗО Донецька за свою громадянську позицію.Мешканка окупованого Росією Новоазовська, вона була затримала у 2019-му за свою проукраїнську позицію. Вона пройшла катівню “Ізоляція” та провела три роки за ґратами в Донецькому СІЗО.
У жовтні 2022-го її було звільнено під час обміну, і відтоді вона бореться за звільнення усіх жінок, яких російська влада затримала за їхню позицію, і особливо тих, які досі залишаються в тому СІЗО, з якого звільнили Гусейнову.
Саме розголос, переконана активістка, допомагає витягати з російської неволі незаконно затриманих цивільних, тому на усіх можливих майданчиках вона розповідає їхні історії та закликає світ допомогти у звільненні. Нещодавно Гусейнова взяла участь у щорічному засіданні Комісїї ООН зі становища жінок.Україна не має точної кількості цивільних, яких Росія незаконно утримує у в’язницях та СІЗО, починаючи з 2014-го року. Наразі, за даними громадської організації “Цивільні у полоні” підтверджено близько 1,5 тисячі випадків утримання цивільних заручників. Водночас їхня кількість зрростає щодня, адже на окупованих територіях росіяни продовжують затримують людей.
Кореспондента Голосу Америки Ірина Соломко зустрілася з Людмилою Гусейновою у штаб-квартирі ООН. Активістка розповіла про те, скільки жінок їй вдалося звільнити за останній рік, чому розголос рятує цивільних заручників та чому так важко працювати з жертвами сексуального насильства.

Людмила Гусейнова вже двічі відтоді, як її обміняли у жовтні 2022-го, бере участь у засіданні Комісії ООН зі становища жінок, яке відбувається щорокук у березні у штаб-квартирі ООН

Ірина Соломко, кореспондентка Голосу Америки: Людмило, приємно вас знову бачити в Нью-Йорку. Рік тому, коли ми вперше бачилися, ви лише поверталися до звичного ритму життя після трьох років російської неволі. Яким був для вас цей рік?
Людмила Гусейнова, активістка, колишня цивільна заручниця: Рік був непростим. Було багато сподівань і впевненості, що зараз має все зрушитися, змінитися, але все це йде дуже повільно. І це трохи дратує, але намагаюся не втрачати надію.
І.С.: Рік тому було багато проблем зі здоров’ям, вам достатньо було року, щоб трішки пройти до тями?
Л.Г.: У мене одного разу дуже близька людина запитала, мовляв, ти вже рік на волі, і треба якось уже по-іншому дивитися та сприйняти реальність. Проте, я відповіла, що лише рік на волі, а до цього три роки я була її позбавлена, жила у закритому просторі.

Перші місяці – це якась ейфорія, ти не відчуваєш проблеми фізичного або психологічного характеру. Здається, головне, що ти можеш рухатися, дивитися на небо і сонце, цим насолоджуватися, але кожен місяць виявляє якісь проблеми

Що стосується здоров’я, перші місяці – це якась ейфорія, ти не відчуваєш проблеми фізичного або психологічного характеру. Здається, головне, що ти можеш рухатися, дивитися на небо і сонце, цим насолоджуватися, але кожен місяць виявляє якісь проблеми. У мене проблеми зі сном, я постійно прокидаюся від кошмарів.
І.С.: Минулого року, коли ми з вами спілкувалися, ви говорили, що зараз – на волі, можете подорожувати, розповідати світу правду, але жінки, з якими ви сиділи в Донецькому СІЗО досі там. Чи вдалося за цей рік вам когось витягнути?
Л.Г.: Я думала, що це неможливо або можливо лише завдяки державним зусиллям. Але досі і наша держава і інші кажуть, що немає механізму звільнення, бо, згідно з Женевськими конвенціями, Росія не може утримувати цивільне населення. І це глухий кут, вирішення цього питання немає.
І.С.: Ви маєте на увазі, що ці люди поза дією міжнародного гуманітарного права, і головна проблема у тому, що вони – не існують для системи?

Якщо людина не знає, що за неї борються, це просто обриває крила. Це я знаю на власному прикладі

Л.Г. Так, це головна проблема, вона лишається невирішеною. Але я бачу, як наші голоси, і не тільки можуть допомогти. За цей рік я зверталася скрізь, щоб люди та інституції розповсюджували інформацію, щоб зробити цих людей “видимими”, щоб ці обличчя бачили, щоб ці імена чули. Бо я знаю, що забуття – воно гірше за смерть. І якщо людина не знає, що за неї борються, це просто обриває крила. Це я знаю на власному прикладі.
За рік ми зробили не дуже багато, але зробили. Я розповідала про Олю Мелещенко, котру затримали, коли її сину було чотири роки. Її тримали в полоні три роки. Це жінка з Горлівки, затримали її за якісь там лайки в соцмережах.
Про неї рік тому я розповідала з трибуни ООН. Я казала, це покарання – неможливе, бо карають не тільки цю жінку, карають дитину, котра росте без матері. Так не має бути.

Коли вона повернулася з цього судового залу додому, щоб обійняти свого сина, котрого не бачила три роки, дитина злякалася

І от кілька місяців тому безпосередньо у залі суду Олю випустили з відстрочкою виконання покарання до повноліття дитини. Вона не може виїхати з окупованої території, але вона поруч зі своєю дитиною. У неї дуже багато заборон.
Я знаю, що коли вона повернулася з цього судового залу додому, щоб обійняти свого сина, котрого не бачила три роки, дитина злякалася. Вона сховалася за татка, і запитала, хто ця жінка, мовляв, я її боюсь. Бо за ці три роки Оля дуже сильно змінилася.
Зараз у них важкий період адаптації. Я знаходжу можливість підтримувати зв’язок з нею. Мені дуже шкода і боляче, що вона не може приїхати на вільну територію або за кордон, щоб отримати належну психологічну та медичну допомогу, бо вона хворіє.
Але її звільнення – це все одно такий малесенький крок та перемога. Я знаю щонайменше 15 чоловіків та жінок, яких за цей рік таким чином відпустили з в’язниць.
І.С.: Яким саме чином?

Людей просто випускають без вироків, єдина умова – вони не можуть виїхати з окупованої території

Л.Г.: Коли ми про них говоримо. Коли ми цю інформацію доносимо до всього світу. Коли я говорю про те, що там незаконно отримують людей роками не без будь-якого слідства. Людина сидить у камері, начебто про неї забули. Тому коли ми починаємо про це говорити, це має вплив.
Адже інші країни запитують Росію, чому ця людина знаходиться там без слідства. Людей просто випускають без вироків, єдина умова – вони не можуть виїхати з окупованої території.

Людмила Гусейнова подорожує світом та розповідає правду про українських заручників. Нещодавно вона взяла участь заходах у рамках весняної сесії Ради ООН з прав людини (на фото Гусейнова на мітингу у Женеві)

І.С.: З вами у камері були і інші цивільні заручниці, яких затримали за проукраїнську позицію. Скільки з них наразі залишається в Донецькому СІЗО?

Я знаходжу можливість передавати якусь інформацію до цих затриманих жінок, якусь гуманітарну допомогу. Але з кожним разом це стає все складніше і складніше

Л.Г.: Особисто я не була знайома з усіма, але так звана “тюремна пошта” донесла інформацію по кожній з цих дівчат. Я знаю щонайменше 15 жінок, котрі залишаються або в Донецькому СІЗО, або вже в колонії у Сніжному.
Ще я знаю про одну жінку з Луганська – Дарію Сафонову. Її мама попросила, щоб ми взялися за її історію та оприлюднили інформацію про неї, бо немає іншого шляху допомогти. Бо про неї, начебто, також всі забули.
Я знаходжу можливість передавати якусь інформацію до цих жінок, якусь гуманітарну допомогу. Але з кожним разом це стає все складніше і складніше.
І.С.: Окупована частина України – дуже ізольована. Ви маєте контакти там. Розкажіть, яка ситуація там наразі?
Л.Г. Так, справді, не вистачає інформації. Я про це також говорю цілий рік. Треба знаходити ресурси та шляхи, як передавати туди інформацію. Якщо до повномасштабного вторгнення люди з окупованої території мали можливість пересуватися через лінію розмежування, приїжджати на вільну територію України, дивитися новини в інтернеті, зараз цього немає.

Ми цілий рік піднімали питання, чому досі з 2014-го року у нас нема реєстру цивільних полонених

Але є люди, які вірять в Україну. У мене є знайома родина, котра залишилась на окупованій території через хворих батьків. У них є маленькі діти. Вони пішли в школу, де російська пропаганда та наративи. Але батьки вдома працюють з ними, пояснюють, що через бабусю поки не можуть виїхати, але є Україна, і це їхня країна. Вчать дітей і українській мові.
І.С.: Ви вже зазначили, що все ж таки хотілося, щоб і держава Україна, і інші країни та інституції, робили більше для звільнення цивільних заручників та протидіяли новим затриманням. Ви бачите ситуацію зсередини, як би ви могли її оцінити?

Чому серед цих затриманих ніхто не бачить героїв? Адже ці люди отримуються не через те, що вони дорогу у неправильному місці перейшли або торгували картоплею не там… Вони всі затримані за свою позицію

Л.Г.: Ми цілий рік піднімали питання, чому досі з 2014-го року у нас нема реєстру цивільних полонених. Чому досі нема уповноваженої особи або якогось органу, котрий би займався саме цивільними? Чому серед цих затриманих ніхто не бачить героїв?
Адже ці люди отримуються не через те, що вони дорогу у неправильному місці перейшли або торгували картоплею не там… Вони всі затримані за свою позицію. І ми про це мовчимо. Чому мовчить наша держава?
Чому не хоче говорити про те, що під час так званого референдуму у 2022-му щодо приєднання окупованих територій до Російської Федерації його проводили в тюрмі. Вони по одній людині заводили в кімнату юриста в’язниці, де на столі були два стоси: один – заповненні бюлетені, інша – порожні. І поруч – два охоронця з кийками, які дають тобі порожній бюлетень і показують, що ти мусиш поставити тут галочку “за”.
Я поставила “проти”, і отримала побиття, образи та більш жорсткий режим утримання. Оля, про яку я розповідала, також поставила “проти”, а також ще дві жінки, котрі досі знаходяться в СІЗО. Для мене ці жінки – герої. На всю в’язницю – чотири жінки, які поставили галочку “проти”, не побоятися і не зрадили собі.
Зараз у тих самих в’язницях примушують брати російське громадянство та російські паспорти. І серед тих жінок, які досі у російській неволі, є дві, котрі категорично відмовились це робити. І я уявляю, в яких вони зараз умовах.
І.С.: Чи доноситься ця інформація до Червоного Хреста, адже є міжнародні організації, які мають слідкувати за дотриманням цих базових прав людини.

Перед Новим роком Дмитро Лубінець, уповноважений по правам людини, знайшов якусь можливість передати невеличку передачу та листи цим дівчатам. Була умова, що листи мають бути російською мовою. І це дуже важливо, що вони знають, що ми пам’ятаємо та чекаємо на зустріч, що ми не забули

Л.Г.: Я про це говорю на зустрічах у Координаційному центрі. Там зараз створили окремий підрозділ, котрий буде займатися цивільними полоненими. Сподіваюсь, ми зможемо зробити щось більше.
Перед новим роком Дмитро Лубінець, уповноважений з прав людини, знайшов якусь можливість передати невеличку передачу та листи цим дівчатам. Була умова, що листи мають бути російською мовою. І це дуже важливо, що вони знають, що ми пам’ятаємо та чекаємо на зустріч, що ми не забули.
І.С.: Чи має Україна мережу адвокатів на окупованих територіях, які працюють з незаконно затриманими цивільними?
Л.Г.: Це скоріше співпраця. Але ми маємо розуміти, що насправді ці адвокати не можуть нічого зробити. Російська система не дозволяє людину звільнити, бо плює на всі закони.
Але задача адвоката в цих ситуаціях, і це безцінно, ідентифікувати людину, знайти, де її утримують. Адвокат також може приїхати і передати якусь інформацію та слова підтримки.
Адже, ще раз наголошу, якщо людина знає, що за нею борються, це надихає та дає сили вижити. Також інколи адвокатам дозволяють передати ліки. І це надзвичайно важливо, бо багато людей мають хронічні захворювання і просто потребують цих ліків, котрі їм там не надають.
І.С.: Окрім звільнення цивільних ви також займаєтеся темою сексуального насильства, адже практично всі незаконно ув’язнені жінки та чоловіки пройшли через насилля, у тому числі сексуальне. Чи змінюється громадська думка щодо цього, адже ця тема непроста для комунікації.
Л.Г.: Я хотіла би подякувати доктору Муквеге [лауреат Нобелевської премії миру 2018 року Дені Муквеге], а також його Глобальному фонду тих, хто вижив за їхню підтримку у цьому питанні. Вони надають підтримку і жінкам, і нашій організації SEMA Україна, яка об’єднує таких жінок.

Перші 500 людей, котрих вже ідентифікували, отримають проміжні репарації з міжнародних фондів

Ми багато робимо для того, щоб висвітлювати це питання, навчаємо журналістів, як треба брати інтерв’ю, про що можна говорити, на що краще звертати увагу. Тішить, що до нашої думки прислухаються і звертаються за консультаціями.
Активізувалася і держава. Почав діяти координаційний центр, котрий займається допомогою та організацією реабілітаційних програм.
Сподіваюсь, найближчим часом запрацює пілотна програма з надання грошової підтримки жертвам. Це стало можливим завдяки нашим міжнародним партнерам. Перші 500 людей, котрих вже ідентифікували, отримають проміжні репарації з міжнародних фондів.
І.С.: Чи маєте ви цифри, скільки жінок і чоловік постраждали від сексуального насильства під час війни?
Л.Г.: Ні, насправді кожного дня виявляються нові і нові історії. Не кожна жінка або чоловік, які пережили це, можуть говорити про це. Але коли вони бачать таку підтримку, ставлення змінюється. І це дуже важливо, бо не може людина жити з такими стражданнями.

Щонайменше 80% людей, котрих незаконно отримують в Російській Федерації та на окупованих територіях, страждають від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом

Ми знаємо, що щонайменше 80% людей, котрих незаконно отримують в Російській Федерації та на окупованих територіях, страждають від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. І це не тільки цивільних стосуються, а і військовополонених.
Ми знаємо, що чоловіки взагалі не готові ще про це говорити. Але вже в Херсонській області на деокупованих територіях є декілька чоловіків, котрі взяли на себе таку сміливість. І вони будуть організовувати громадське об’єднання, котре об’єднає саме чоловіків. Це лише перший крок, але він дуже потрібен. Бо це – майбутнє нашої України. Бо від цього залежить вміння вибудовувати сімейне відносини, жити без травми, робити щось для цього суспільства.
І.С.: Досвід України у цьому плані унікальний, адже війна та злочини ще тривають, а в Україні вже намагаються працювати з цими травмами.
Л.Г.: Це справді унікальний досвід. Це стосується десятків тисяч людей, сексуальне насильство – це один з видів воєнних злочинів, і держава почала включатися в це.
Зараз у Верховній Раді вже є законопроект, який готується до розгляду. Він передбачає надання на державній гарантованій основі медичної, психологічної та будь-якої іншої допомоги жертвам цього злочину. Тут унікальний випадок, коли спрацювало партнерство держави і громадських об’єднань. І це дає сподівання, що не все ще втрачено.
І.С.: Що вам особисто дає сили продовжувати боротьбу?
Л.Г.: Те саме, що рік тому – розуміння, що там, у неволі, залишилися жінки. Це розуміння не дає розслабитися. Воно не дає насолоджуватися свободою на повні груди.
А мені дуже хочеться все ж таки цю насолоду від свободи встигнути відчути. Але я отримаю її лише, коли всі ці жінки будуть вільні.

В 1947-му році – тоді ще молоду дівчину відправили з рідної Львівщини на 10-річну російську каторгу в Сибір. На початку повномасштабної війни Росії проти України – вже старенька жінка – бігла від ворожих обстрілів з Оріхова, де прожила 50 років.

Сьогодні у Студії Вашингтон. Конгрес США йде на двотижневу перерву, навіть не почавши розгляд законопроєкту, де передбачена допомога Україні. Представник Білого Дому Джон Кірбі називав повідомлення із Москви “жахливими” і висловив співчуття родинам жертв теракту.

22 березня Росія провела “наймасштабнішу атаку на українську енергетику за останній час”, намагаючись спричинити масштабний збій в роботі енергосистеми країни, заявив міністр енергетики України Герман Галущенко в дописі у Facebook.Зупинити російські атаки проти українського населення та енергоінфраструктури закликав верховний представник ЄС із зовнішньополітичних питань Жозеп Боррель.

В соцмережевому дописі Боррель вказав на те, що такі удари зокрема шкодять безпеці Запорізької АЕС. “Це має зупинитись! Всіх винних треба притягнути до відповідальності”, – твітує Боррель.
Через напад Росії пошкоджено об’єкти генерації, системи передачі та розподілу електроенергії в різних областях. В семи регіонах перебої зі світлом, повідомили в Укренерго.

“;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = “Facebook API failed to initialize.”;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = “facebookSnippetProcessed”;
thisSnippet.style = “display:flex;justify-content:center;”;
if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”)
window.addEventListener(“load”, render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що в результаті понад 15 ударів росіян по обʼєктах енергетики, “місто фактично повністю без світла”.
Для стабілізації енергомережі, Україна отримала нагальну допомогу від Польщі, Румунії та Словаччини, повідомляє Reuters з посиланням на дані української влади. Обстріли призвели до пожежі на Дніпровській ГЕС. “Загрози прориву немає. Ситуація на плотині станції контрольована”, – повідомили в Укргідроенерго. Заступниця міністра закордонних справ Україні Еміне Джапарова у дописі в Х розмістила відео пожежі, яку спричинили обстріли.

На межі блекауту опинилась окупована Росією Запорізька АЕС, після того, як обстріли знеструмили одну з ліній електропередачі. В “Укренерго” повідомили, що лінію вже вдалось відновити. Після початку повномасштабного вторгнення ЗАЕС, найбільше атомна електростанція в Європі, 8 разів опинялась на межі блекауту.
“Ворогу нас не залякати і не зламати”, – вказав міністр Галущенко в соцмедійному дописі.