Зима. Друг чи ворог для українського війська? | NLight DC++
Зима. Друг чи ворог для українського війська? | NLight DC++

Зима. Друг чи ворог для українського війська?

Бойові дії в умовах зими можуть бути надзвичайно складними – степ пронизує морозний вітер, танк замерзає, а військова форма просочується вологою. Утриматися на позиціях у таких умовах кілька днів, чи навіть тижнів, може стати неабияким випробуванням для військових – українських та і противника.
Тому зараз зусилля союзників спрямовані на те, щоб якомога краще оснастити українських військових зимовим одягом та спорядженням, щоб українська армія могла продовжити свій контрнаступ. При цьому деякі експерти кажуть, що як підказує історичний досвід, зокрема Фінляндії, зима може навіть сприяти українському війську.
Кожній країні НАТО оснастити по дивізії – пропозиція від Естонії
Як допомогти українській армії воювати в умовах зими та за постійних обстрілів української інфраструктури з боку Росії, коли тепла не вистачає навіть цивільним? Це було одне з основних питань, які обговорювали союзники з понад 50 країн, що зібралися минулого тижня на нараду міністрів оборони.
«Ми зробимо все можливе, щоб вони мали все, що потрібно, щоб Україна могла повернути свою територію та бути ефективною на полі бою», – заявив міністр оборони Ллойд Остін у Брюсселі.
Говорячи від імені Альянсу, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в найближчий час завданням союзників буде дати українцям змогу «проводити значні операції протягом зими та продовжувати забезпечувати їх усім: від палива, зимового одягу, наметів до передової зброї».
Як повідомив часопис Politico, кілька країн НАТО вже почали спішно відправляти в Україну зимову техніку та одяг. Зокрема Канада оголосила цього місяця, що відправить в Україну зимовий одяг на суму 15 мільйонів доларів – півмільйона зимових курток, штанів, черевиків і рукавичок, вилучених з військових запасів та придбаних у канадських компаній.
Згідно з Politico, міністр оборони Естонії Ганно Певкур у кулуарах закликав союзників по НАТО наслідувати приклад його країни і надати зимове спорядження «на одну-дві бригади» (українська бригада налічує близько 3 тисяч осіб, – ред.).
Але на думку деяких військових експертів, зима не обов’язково має стати стримуючим чинником для українців. Вони наводять приклад Зимової війни 1939-1940 року, яку СРСР вів проти Фінляндії, та мусив завершити, не досягнувши своїх цілей.
Фіни показали, як використати глибоку зиму собі на користь, проти погано підготовленого противника – генерал Раян
На думку Міка Раяна, генерал-майора австралійської армії у відставці, який нині є співробітником Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, фінська війна дає важливий урок, що «війни можна вести, а битви можна вигравати під час найекстремальнішої погоди, включаючи глибоку зиму».
Він вважає, що метою Росії в Україні буде втримати позиції до весни та протягнути війну якомога довше – щонайменше до середини наступного року в надії виснажити і українців і їхніх союзників. Для цього росіяни будуть використовувати новобранців для стабілізації лінії фронту.
«Але найважливішим аспектом стратегії Росії на зиму є її стратегічна енергетична війна», – каже Раян. Він пояснює, що Росія методично знищує українську енергетичну інфраструктуру, для того щоб завдати шкоди цивільному населенню.
«Ця «відмова у теплі» з боку Путіна в найхолодніші місяці війни є навмисною стратегією щоб як тероризувати населення, так і чинити тиск на український уряд з метою або припинення вогню, або досягнення угоди з російськими загарбниками, – пише Раян у серії твітів. – Але, судячи з витривалості українців, їхня стійкість і дуже висока підтримка ідеї вигнання російської армії означає, що для Путіна це малоймовірний результат».

Для армії, як каже Раян, воювати у такій ситуації важко, але як показує фінський досвід, можливо. Раян наводить думку іншого експерта, Іскандера Реймана, який каже, що «недостатньо адаптуватися до суворої географії».
Потрібно «розробити нові форми оперативного мистецтва, які дозволять використати ту саму географію проти непристосованого ворога». Фіни, наприклад, швидко пересувалися на лижах, і були цілком безшумними та непомітними у лісі, бо використовували оленів для перевозки військових вантажів. Вони нападали на радянських військових тоді, коли ті розпалювали вогонь уночі, щоб зігрітися, не давали їм таким чином заснути, що позначалося на ефективності цих бійців у бою.
Безліч менших і більших хитрощів дозволити фінам зазнати мінімальних втрат і завдати максимальної шкоди противнику, коли фіни втратили протягом 105 днів війни 25 тисяч, а Радянський Союз – 200 тисяч військових.
Як каже Раян, українці вже показали свою винахідливість на полі бою раніше, тож слід чекати, що і цієї зими вони зможуть використати фінський досвід і зможуть обернути суворі умови зими собі на користь.

Напишіть відгук