17,6 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги, третина – “катастрофічно” – Офіс ООН | NLight DC++
17,6 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги, третина – “катастрофічно” – Офіс ООН | NLight DC++

17,6 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги, третина – “катастрофічно” – Офіс ООН

Війна РФ проти України спричинила масові смерті, руйнування, переміщення та людські страждання. Щонайменше 17,6 мільйонів людей наразі потребують багатосекторальної гуманітарної допомоги. Йдеться про 6,3 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, 4,4 мільйонів репатріантів та 6,9 мільйонів людей, які упродовж всієї війни залишалися вдома. Такими є дані звіту, оприлюдненого Офісом ООН з координації гуманітарних питань.
Серед названих людей 45% – жінки, 23% – діти, 15% осіб мають особливі потреби.
27% потреб за шкалою їх тяжкості визнано на найвищому рівні – “катастрофічний”, 8% присвоєно статус “надзвичайний”, 52% – “важкий”.
Найбільш гості потреби – у людей на територіях, що перебувають під тимчасовою російською окупацією та на територіях, які безпосередньо постраждали від активних бойових дій, – свідчать аналітики.
“Наслідки повномасштабної війни, низькі температури взимку в поєднанні з енергетичною кризою з жовтня загострюють існуючі потреби та, ймовірно, призведуть до нових міжсекторальних гуманітарних потреб, – наголошують автори звіту. – Мільйони українців пережили понад десять місяців інтенсивних бойових дій, а ті, хто живе в Луганській і Донецькій областях, уже вісім років переживають конфлікт без належного доступу до їжі, води, охорони здоров’я та психічного здоров’я, освіти, захисту та інших основних послуг. Масове руйнування інфраструктури призвело до знищення основних послуг і залишило людей без домівок і засобів до існування. Багато з них живуть у зруйнованих будинках або в приміщеннях, які не пристосовані для захисту на зимовий період”, – йдеться у звіті.
Згідно з інформацією, опублікованою у звіті Офісу ООН, кількість таких центрів в Україні зросла зі 160 у 2021 році до 7200. Вони можуть прийняти приблизно 500 000 людей. 61% їх мешканців – жінки. У 70% центрів немає кімнат, розділених за статтю. Та здебільшого вони заселені більше, ніж однією сімєю, наражаючи ВПО на численні ризики. Автори звіту зауважуть, що душові кабіни часто навіть не можуть бути замкнені, не мають достатнього освітлення, суттєво збільшуючи ризик гендерно обумовленого насильства та сексуальної експлуатації.
Діти та молодь складають 25 % жителів центрів, із них 7% – діти до п’яти років.
Вся Україна постраждала від повномасштабної війни, водночас найбільш проблемна ситуація – у безпосередній близькості від активних бойових дій на півдні та сході країни. Вік, інвалідність, належність до меншин відіграють ключову роль у визначенні того, як на людей впливає війна. Найбільш уразливими визнано внутрішньо переміщених осіб, включаючи тих, хто перебуває у центрах колективного проживання. Багато з них не обладнані належно, щоб задовольнити потреби в довгостроковому розміщенні, і терміново потребують опалення та палива, будівельних ремонтів, ванних кімнат та іншої міжгалузевої допомоги, – кажуть в ООН.
За даними Офісу ООН з координації гуманітарних питань, понад 7,7 млн українців проживають як зареєстровані біженці в Європі. Приблизно 6,5 мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними протягом перших кількох тижнів повномасштабної війни, цифра сягнула 8 мільйонів у травні 2022 року. Відтоді спадала, оскільки люди поверталися додому, але багато хто був змушений тікати повторно.
Огляд було здійснено на основі оцінок і аналізу, проведених до жовтня 2022 року, тож він не повністю відображає нові потреби, що виникли внаслідок нещодавньої ескалації восени минулого року, – кажуть автори дослідження. З огляду на динамічне середовище планується оновити дані у 2023 році на основі нових оцінок.
Гуманітарний доступ до територій, які перебувають під тимчасовим військовим контролем Російської Федерації, є вкрай обмеженими, а в деяких випадках неможливими. Це, як ідеться у коментарях до звіту, перешкоджає комплексній оцінці, впливаючи на глибину аналізу гуманітарних потреб.
В матеріалі використані дані Офісу ООН з координації гуманітарних питань.

Напишіть відгук