Війни Вікіпедій. Як українські автори протидіють російським наративам на сторінках найпопулярнішої інтернет-енциклопедії | NLight DC++
Війни Вікіпедій. Як українські автори протидіють російським наративам на сторінках найпопулярнішої інтернет-енциклопедії | NLight DC++

Війни Вікіпедій. Як українські автори протидіють російським наративам на сторінках найпопулярнішої інтернет-енциклопедії

Азовці є “неонацистами”, Малайзійський боїнг “зазнав катастрофи”, а не був збитий росіянами, армія РФ не вчиняла катувань проти українських військовополонених, Крим “приєднався до Росії через “українську політичну кризу”, а кібервійни, яку Росія веде проти Заходу, не існує як явища — кожне з цих формулювань було чи й досі присутнє на сторінках російської Вікіпедії.І, попри те, що найпопулярніша у світі онлайн-енциклопедія має ретельно продуману та організовану редакційну політику, російська пропаганда знаходить можливості обходити правила та лобіювати свої наративи на сторінках енциклопедії.Протистоїть їм невелика група українських вікіпедистів, які знаходять приховану, чи явну російську дезінформацію, та відстоюють правду про Україну, причому не лише російською, чи українською мовами, а в інших мовних редакціях Вікіпедії.

Adobe. Головна сторінка Wikipedia

Чи можна перемогти у битві за правду на платформі, написання якої є нескінченним процесом?

Росіяни намагаються маніпулювати даними у власних цілях

“Англомовні адміністратори, звісно не знають російської чи української. Щоб зрозуміти контекст, вони використовують перекладачі. Мовний бар’єр не сприяє глибокому зануренню у питання і тут підключаються росіяни, які намагаються маніпулювати даними у власних цілях», – розповідає Богдан Дубильовський, керівник громадської організації “ВікіПатруль”.
Наприклад, англійська та українська версії Вікіпедій визначають авіатрощу малайзійського Boeing 777 у небі над Донбасом 17 липня 2014, як “акт знищення збройними силами РФ цивільного пасажирського літака”.

Знімок екрана з Zoom. Богдан Дубильовський

Водночас російська Вікіпедія називає інцидент “катастрофою”. Таке пасивне формулювання не передбачає винних і відповідає офіційній позиції російської влади, яка не бере на себе відповідальності за вчинений злочин, пояснює Дубильовський.В одній з архівних версій статті про збиття боїнга, можна знайти вандальну примітку російською “Короче. Виноваты укрОпы Катастрофа Boeing 777”.

Знімок екрана. Архівна сторінка статті російською мовою з Wikipedia

Інший приклад – стаття про батальйон “Азов” російською мовою містить тезу про те, що “підрозділ та його учасників пов’язують та раніше пов’язували з ідеологією ультраправих й неонацизму”.
Саме присутність “неонацистів” в Україні, президент РФ Володимир Путін використав, як один з приводів для повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Втім, у цьому конкретному прикладі Вікіпедія у “шапці” статті попереджає, що матеріал “частково або повністю посилається на недостовірні джерела”.

Російські солдати проходять по базі українського полку «Азов», прикрашеній емблемами підрозділу.

Є приклади і з давнішої історії, за яку також іде боротьба в онлайн-просторі. Нестора-літописця українська версія енциклопедії визначає, як київського літописця, у той час, як російська привласнює собі історичну постать, називаючи Нестора “древнєруським” агіографом. Під назвою «Дрєвнєрусское государство» у Великій російській енциклопедії фігурує Київська Русь, цю ж назву росіяни хотіли прогянути і у Вікіпедію. Подібних прикладів на сторінках енциклопедії чимало.
І далеко не всі вони стосуються України. Відомим є випадок, що стався у 2005 році, коли анонімний користувач створив у Вікіпедії містифіковану статтю з біографією американського письменника Джона Сайгенталера. У ній Сайгенталер був представлений громадянином СРСР, який причетний до вбивства братів Кеннеді.
Редактор під псевдонімом Essjay тривалий час видавав себе за професора університету, але виявився 24 річним студентом, який покинув коледж. Інцидент став приводом для скандалу, оскільки такі випадки ставлять під сумнів авторитетність та компетентність окремих редакторів Вікіпедії.

Окремі випадки ставлять під сумнів авторитетність та компетентність деяких редакторів Вікіпедії

Хто та як може редагувати Вікіпедію?
Як пояснює Дубильовський, редагувати енциклопедію може будь-який користувач, який має доступ до інтернету та вміє користуватися пошуковиками. Вікіпедія дозволяє спільне створення та редагування матеріалів – задум засновників платформи полягає у тому, що завдяки колективному розуму її авторів, можна написати детальну та вичерпну статтю на вибрану тему.

Богдан Дубильовський. Вікіпедист з досвідом у 15 років. Засновник організації “ВікіПатруль”.

Історія редагувань та обговорень для кожної сторінки Вікіпедії є відкритою, що сприяє прозорості. Спільнота редакторів працює над покращенням статей, виправляючи помилки та неточності, актуалізує інформацію.
Вікіпедію можна редагувати навіть без реєстрації. У цьому випадку, IP-адреса редактора стає видимою і перестає буде анонімною, пояснює Дубильовський. Це найнижча сходинка вікі-ієрархії. Наступні у порядку зростання можливостей — автопідтвердженні користувачі. Це ті, хто зареєструвалися понад 4 дні тому і здійснили більш як 10 правок. З плином часу та досвіду можна зростати у своїх повноваженнях на платформі.
Після 30 днів та 500 правок є “підвищення” до користувача з розширеними правами. В англійській версії енциклопедії такі користувачі можуть створювати статті з нуля, у той час, як юзери нижчого рівня можуть тільки редагувати матеріали. Більш просунута ланка — патрульні, це виборна позиція, обійняти яку можна лише шляхом голосування спільноти. Патрульні перевіряють статті на присутність інформаційного вандалізму і допомагають редакторам з ними боротися.
Наступний за зростанням рівень — адміністратори, вони мають повноваження видаляти статті, блокувати користувачів і позбавляти прав. Бюрократи Вікіпедії здійснюють менеджмент адміністраторів та інтерфейсу. Конфлікти між бюрократами та адміністраторами вирішує арбітражний комітет, який є свого роду “верховним судом”.
Ще в системі є приховувачі — особлива каста, уповноважена “витирати” чутливі теми, які порушують правила спільноти. Це, зокрема, теми релігійного, політичного чи сексуального характеру.
І, нарешті, на вершині ієрархії — так звані чек-юзери та стюарти. Чек-юзерів всього 54 у світі. Вони можуть перевіряти користувачів за геолокацією, IP-адресою, дізнатися деталі про пристрій чи навіть браузер. Стюарти, яких всього 29 у всій Вікіпедії мають повний доступ до глобального інтерфейсу платформи.

Ієрархія Вікіпедії. Джерело: Wikimedia.

Як пояснює сама Вікіпедія, її система організації містить елементи як демократії, так і автократії. Це допомагає ресурсу зберігати неупередженість і залишатися проєктом спільноти для спільноти.
Пропри всі ці запобіжники, існує запізнення між часом написання статей і їхнім виправленням, тому точність вмісту іноді може бути сумнівною, що вимагає від читачів пильності. Через це Вікіпедія часто не сприймається за надійне джерело у контексті академічних та професійних досліджень.
Труднощі перекладу і легкість проникнення пропаганди
Вікіпедія є найбільшою онлайн-енциклопедією, це безкоштовна довідкова бібліотека, у якій будь-який користувач інтернету може прочитати майже про все 339 мовами світу. Енциклопедія обслуговує багатомільйонну авдиторію, пропонуючи знання різним культурним та мовним групам.
Статті на одну й ту ж тему в мовних редакціях Вікіпедії можуть відрізнятися одна від одної.

Статті на одну й ту ж тему в мовних редакціях Вікіпедії можуть відрізнятися одна від одної

Це стається природнім шляхом – автори посилаються на різні джерела, мають відмінні формулювання думок та структуру викладу фактів, пропонують альтернативні кути розгляду питань.
Особливо різниці у підходах помітні на прикладах матеріалів держав, які мають напружені дипломатичні відносини або перебувають у конфлікті.
Втім, як зауважує Дубильовський, статті про Україну російською мовою в окремих випадках можуть містити навмисно внесені пропагандистські наративи, слідувати прокремлівській позиції та “зрізати гострі кути” щодо наслідків діяльності самої Росії.
При цьому, як каже експерт, такі статті будуть відповідати формальним правилам Вікіпедії – вони спиратимуться на наукові публікації, міститимуть джерела у статтях, посилатимуться на «загальновідомі факти». Адже за багато десятиліть панування російського наративу як у самій Росії, так і серед західних русистів, написані цілі монографії, де значна кількість українських історичних діячів представлені ксенофобами, антисемітами чи нацистами, а українська історія спотворена русоцентричним підходом.

Знімок екрана. Російська сторінка Wikipedia

Вікіпедія зобов’язує підкріпляти твердження у статтях джерелами. Але оскільки посилання на ЗМІ також вважається прийнятним, російські лобістські групи у Вікіпедії, зацікавленні у просуванні кремлівських наративів, апелюють до пропагандистських ЗМІ. Так Russia Today (RT) чи Sputnik легітимізуються та фігурують як авторитетні джерела, розповідає Дубильовський.
Що може протиставити Україна?
Кожна мовна версія Вікіпедії має свою команду модераторів та адміністраторів, каже Дубильовський.

Кожна мовна версія Вікіпедії має свою команду модераторів та адміністраторів

“Щодо російських авторів та адміністраторів — все залежить від їхніх поглядів у тому числі й політичних”, – пояснює експерт.
Активісти з його команди “ВікіПатруль” моніторять російські статті, зокрема про Україну. Якщо матеріал має очевидний російський наратив, неточність чи дезінформацію — починається «битва виправлень».Дубильовський розповідає, що підготовка до вікі-боїв починається з перевірки джерел. «Ми маємо чорні списки різних “жовтих” видань, які поширюють фейки й не можуть бути використані, як правдиве джерело», – каже Дубильовський.«Перевіряючи джерела, ми вже можемо видалити велику кількість неправдивих тверджень. Починаємо правити, уточнювати інформацію. Створюємо дискусії на сторінках обговорення. У більшості випадків вдається стабілізувати більш об’єктивну версію, ніж та, яка була запропонована», – пояснює експерт.
Наприклад, Архівна версія російської статті про анексію українського Криму, визначала аншлюс як “процес приєднання Криму до Російської Федерації, унаслідок політичної кризи в Україні”. Завдяки багаторазовому переписуванню статті та редагуванню вікіпедистів, остання версія статті використовує саме термін “анексія” на позначення процесу окупації Криму Росією.
«Нам вдалося прибрати багато фейків і перекручень, наприклад, зі статей про “Азов”, Бучанську різанину, Збиття боїнга під Донецьком.

Нам вдалося прибрати багато фейків і перекручень зі статей про “Азов”, Бучанську різанину, Збиття боїнга під Донецьком

Тривалий час ми відстоювали матеріал про рашизм — росіяни постійно його видаляли, заважаючи нашій роботі», – каже експерт.
Але, на війні, як на війні. Не всі битви вдається виграти.
«Бувають випадки, що наших користувачів блокують в російській Вікіпедії. Зокрема, ми готували статтю про реакцію світу на збиття Малайзійського боїнга МН 17, яку росіяни постійно перекручували й видаляли. Також зусиллями російської спільноти у Вікіпедії було видалено статтю про Катування та вбивства військовополонених під час війни на сході України, не вдалося відстояти матеріал про російські кібервійни, який, втім доступний англійською мовою», — наводить приклади експерт.Він каже, що працювати у російській Вікіпедії найважче. До англомовних адміністраторів значно простіше апелювати, можна навіть досліджувати джерела разом з ними.
“Англомовна Вікіпедія значно об’єктивніша за російську”, – каже Дубильовський, втім додає, що навіть у цьому випадку не завжди вдається захистити матеріал.
Наприклад, статтю про російсько-українську церковну війну, яку написали українські вікіпедисти російською та англійською мовами, не вдалося відстояти її ні в одному, ні в другому середовищі. Залишилась тільки україномовна версія.
Матеріали про українських кіборгів та стаття про документування російських злочинів в Україні різними мовами також значно відрізняються, різними є контекст та глибина пропрацювання.
Проце редагування є тривалим та трудомістким. Статті виправляються, відкочуються до більш ранніх версій чи взагалі видаляються, тому “ВікіПатруль” час від часу перевіряє спірні матеріали. Редагування може тривати від кількох тижнів до нескінченності.
За словами Дубильовського, коли йдеться про Вікіпедію, перевага вимірюється людиногодинами та інтелектуальним ресурсом. Кількість авторів, модераторів та всіх, хто залучений до написання статей, прямо і безпосередньо впливає на їхню якість. У випадку з російською та українською Вікіпедією перевага сил не на користь українців.
Для всієї цієї роботи українська Вікіпедія має 52 адміністратори, російська — 66, англійська — 900. Співвідношення патрульних тих, хто перевіряє матеріали й затверджує зміни, для українців є ще меншою. Українців у цьому процесі — 245, в той час, як російська Вікіпедія їх має в 10 разів більше – 2,5 тисячі, для порівняння, англійська — 9 тисяч.
Тому пропагандистські та фейкові статті можуть “висіти” у Вікіпедії місяцями, допоки їх не помітить добросовісний редактор, каже Дубильовський.

Пропагандистські та фейкові статті можуть “висіти” у Вікіпедії місяцями, допоки їх не помітить добросовісний редактор

Що робить керівництво Вікіпедії?
Опитані Голосом Америки експерти відзначили, що ресурс і сам вживає заходів з протидії поширенні дезінформації та упереджених наративів. Зокрема Вікіпедія почала маркувати статті, які посилаються на недостовірні джерела та зробила більш жорсткими підходи щодо верифікації джерел, запровадила спам-фільтр.
«Хоча ці редакційні політики створюються учасниками спільноти незалежно для кожної мовної версії Вікіпедії, усі вони дотримуються політики щодо можливості перевірки, нейтральної точки зору та відсутності оригінальних досліджень», — мовиться у письмовій відповіді представника фонду Wikimedia, який здійснює нагляд за роботою Вікіпедії.
Маріелі Ґерреро (Mariely Guerrero) на запит Голосу Америки пояснює, що статті не містять оригінальні матеріали і повинні цитувати «вже опубліковані надійні джерела».

Статті Вікіпедії не містять оригінальні матеріали й повинні цитувати вже опубліковані джерела

Щоправда, якість джерел може відрізнятися, залежно від того, що публікується тією, чи іншою мовою.
«Більшість джерел, наведених як посилання в кожній мовній редакції Вікіпедії, належать до джерел інформації, доступних цією відповідною мовою. У цьому випадку це означало б, що україномовні статті Вікіпедії здебільшого посилаються на джерела, такі як новинні статті, дослідження тощо українською мовою. Так само російськомовні статті Вікіпедії часто цитуватимуть російськомовні джерела», – пояснив Ґерреро.
Він каже, що на додаток, редактори-волонтери для різних мовних видань Вікіпедії створюють конкретні вказівки та політику на основі конкретних проблем, з якими вони стикаються у своїх мовних виданнях. Наприклад, добровільні редактори англійської Вікіпедії створили певні вказівки щодо блокування конфіденційних IP-адрес.
Як каже Ґерреро, увесь процес є відкритим і прозорим — усе, починаючи від того, як стаття розвивається з часом, закінчуючи цитатами, необхідними для перевірки фактів, і обговоренням вмісту серед редакторів, усе є загальнодоступним.
«Хоча проблеми, пов’язані з контентом, зазвичай вирішуються волонтерами негайно, у Фонду також є команда довіри та безпеки, яка повідомляє спільноті волонтерів про проблеми з контентом, коли такі повідомлення надходять», – каже Ґерреро.
Він додає, що у деяких випадках команда Фонду з питань довіри та безпеки розслідує «серйозніші питання щодо дезінформації чи шкідливого вмісту», який може з’явитися на сайті.
«Це включає розслідування систематичних або узгоджених зусиль з маніпулювання вмістом будь-якого з понад 300 проєктів Wikimedia», – запевняє представник онлайн енциклопедії.
І оскільки це проєкт спільноти для спільноти, Ґерреро нагадує: «ми наполегливо рекомендуємо користувачам Вікіпедії позначати будь-які проблеми, пов’язані з вмістом, безпосередньо на сторінці обговорення кожної статті, яка регулярно контролюється редакторами-добровольцями, зацікавленими в цих темах».
Російська пропаганда – давня та добре змащена машина
Фонд Wikimedia фінансується за кошти пожертв читачів та патронів проєкту. Зібрані гроші використовують, щоб покрити витрати на функціонування сервісу, забезпечити матеріально-технічну базу, як, наприклад сервери, де зберігаються статті.
Частина ж коштів, втім, направляється на розвиток авторів, їхнє навчання та популяризацію енциклопедії. Автори з різних країн, для яких праця над статтями – додаткова та неоплачувана робота, переважно радо приймають таку підтримку.
Але росіяни, як розповідає Дубильовський, відмовилися від неї, сказавши, що їх достатньо забезпечує власний уряд.

Уряд Росії фінансово підтримує російських вікіпедистів

«Ще до початку повномасштабного вторгнення на Всесвітній конференції вікіпедистів, російські редактори відмовилися від грантового фінансування фонду Вікімедіа, оскільки мали значну підтримку від російського уряду. Це дуже гарна ілюстрація, яким чином і на кого вони працюють”, — вважає Дубильовський.
Соціальний технолог та експерт з протидії дезінформації Віктор Березенко нагадує, що російська пропаганда в інформаційному просторі не є чимось, що прийшло з появою інтернету.

Знімок екрана з Zoom. Віктор Березенко

“Є історично зафіксовані факти, коли Російська імперія системно проводила дезінформаційні та пропагандистські кампанії ще у XIX ст”. У Франції через російського міністра закордонних справ графа Каподістрію відбувалося створення та розповсюдження замовних статей, які у позитивному світлі висвітлювали Російську імперію та її царя” — розповідає Березенко.
Можна згадати і приклад поета Федора Тютчева, який значну частину свого життя провів на Заході на дипломатичній службі, де просував імперські інтереси Росії, адже вважав, що російське царство повинно простягатися «від Нілу до Неви, від Ельби до Китаю».
Медійній пропаганді РФ щонайменше 200 років, вважає Березенко. Традиційно на неї не шкодують ресурсів.
“Минулого року на розповсюдження пропаганди й дезінформації, росіяни виділили близько 2 мільярдів доларів. Якщо вони інвестували стільки у створення фейків, скільки ми маємо інвестувати у їх протидію? Наші зусилля мають бути пропорційними”, – вважає Березенко.

Минулого року на розповсюдження пропаганди й дезінформації, росіяни виділили близько 2 мільярдів доларів

Бійців інформаційного фронту Росія готує вже зі студентської лави. Бути частиною машини пропаганди є умовою академічного кар’єрного зростання, пояснює Антон Ширіков, докторант з російської політики в Інституті Гаррімана Колумбійського університету.
«Співробітники державних університетів можуть слідувати тим чи іншим директивам, щоб їх помітили потрібні люди, а студентів підштовхують до вибору визначених підручників. На мою думку, в Росії зараз неможливо провести неупереджене дослідження, особливо, якщо це стосується тем підтримки російської опозиції або протестів проти російсько-української війни», – каже дослідник.

Знімок екрана з Zoom. Антон Ширіков

Окрему досить детальну програму з Вікіпедії має Московський державний університет (МГУ). Частина лекцій є у вільному доступі на YouTube. Лекторій присвячений вивченню основ програмування енциклопедії та пропонує навчитися писати, редагувати та затверджувати статті.

Курс по Вікіпедії. Знімок екрана з сайту Московського державного університету

«МГУ — це контрольована державою установа, — коментує Ширіков, – Тож я не вважаю, що посібник із написання вікі-статтей використовується виключно для неупереджених академічних досліджень. Бо бути вікіпедистом, це не щось, що є обов’язковим для студента».
«Якщо існує методичка, очевидно, що це в інтересах російської держави», – додає дослідник.

Якщо існує методичка, очевидно, що це в інтересах російської держави

Чи є надія на перемогу у вікі-просторі?
Коли ресурси обмежені, а сили нерівні, чи варто витрачати зусилля на боротьбу?
Вікіпедія є величезним ресурсом, який невпинно зростає, зараз енциклопедія нараховує понад 46 мільйонів користувачів. У питаннях, що стосуються України, вона є першим, і часто єдиним джерелом знань для широкої світової аудиторії.
Станом на січень 2024, українська Вікіпедія перебуває на 14-му місці серед усіх мовних розділів енциклопедії за кількістю статей (1 305 583), обігнавши корейську та португальську. Російська займає 6-ту сходинку і є однією з найбільших мовних редакцій. Англійська, жодних сюрпризів, є лідером.
Досягти високих результатів росіянам вдалося й не без зусиль українських авторів, які до 2014 року писали матеріали російською, каже з жалем Дубильовський.
Але широкомасштабне вторгнення Росії у 2022 році внесло багато змін. Багатьох добровольців воно мобілізувало на антидезінформаційний фронт, але не менше їх було мобілізовано і прямо до ЗСУ, значна частина українських вікіпедистів воює, дехто перебуває в еміграції, каже Дубильовський.
«Ми втратили дуже багато людей, які або перестали редагувати взагалі, або роблять це менше, ні раніше. Наприклад, за 2022 ми мали 88 тисяч створених статей, за 2023 прогнозуємо що будемо мати 85 000. До повномасштабного вторгнення у 2019-2020 — було 94.9. Бачимо падіння на 8-10%», – пояснює експерт.
Віктор Березенко вважає, що лави вікіпедистів зараз, у період війни, поповнювати особливо важливо.
«Чим більше освічених у тому чи іншому питанні українців, вмітимуть правити Вікіпедію, тим більше шансів отримати перевагу в інформаційній війні на цьому майданчику», – каже він.

Чим більше українців, вмітимуть правити Вікіпедію, тим більше шансів отримати перевагу в інформаційній війні

Для цього потрібно готувати кадри, підготовлені волонтери потрібні й на інформаційному фронті.
“Існують курси з ведення TikTok та Instagram, так само необхідно задати тренд на вивчення Вікіпедії. Кожен, хто має акаунт у соцмережах є засобом інформації, який може посилати інформаційні імпульси. Відповідальність кожного з нас критично ставитися до всього, що відбувається в інтернеті”, — переконаний Березенко.
Він каже, що ситуація на полі інформаційного бою постійно змінюється, російська дезінформація знаходить нові шляхи обходу обмежень, наприклад створює маріонеткові сайти чи дзеркальні копії.
Також російська пропаганда відкрила кілька фронтів — вона говорить і англійською, і французькою, і китайською, і що десятками мов. І статті про Україну цими мовами також можуть містити неточності, прокремлівські наративи чи перекручені факти.

Adobe. Головна сторінка Wikipedia

«Ми живемо у світі двобою відкритих джерел, які не завжди є верифікованими. Саме тому важливо долучатися до редагування Вікіпедії різними мовами», — вважає Березенко.Експерт переконаний, що перемогти в інформаційній війні остаточно неможливо. М’яч буде постійно переходити з однієї сторони на іншу. Головне для українців – утримати цей м’яч на своєму полі та здобути тривалу і стабільну перевагу.

Напишіть відгук