Заява Трампа про Крим може спричинити серйозні наслідки ‒ політолог зі США | NLight DC++
Заява Трампа про Крим може спричинити серйозні наслідки ‒ політолог зі США | NLight DC++

Заява Трампа про Крим може спричинити серйозні наслідки ‒ політолог зі США

Минулого тижня видання BuzzFeed News із посиланням на два джерела в дипломатичних колах повідомило: президент США Дональд Трамп сказав лідерам «Групи семи», що Крим є російським, адже всі, хто живе на півострові, говорять російською. За інформацією видання, заява Трампа прозвучала під час вечері з лідерами G7 в межах саміту в Канаді минулої п’ятниці. Інформація, що з’явилася в пресі, поки не отримала офіційного підтвердження.
При цьому низка американських політологів зазначає: якщо така заява дійсно була, вона може мати набагато серйозніші наслідки, ніж це здається на перший погляд. Зокрема, саме таку думку висловив в інтерв’ю проектові Української служби Радіо Свобода Крим.Реалії відомий американський аналітик, в минулому ‒ спеціальний радник Державного департаменту США щодо Радянського Союзу Пол Ґобл.

Використання Трампом путінського аргументу небезпечне

«Особливу тривогу в заяві американського президента викликає не тільки те, що він виправдовує російську анексію Криму, а й те, які аргументи він використовує для цього. З 2014 року навіть Путін як головний свій аргумент наводить результати так званого «референдуму», проведеного ним в окупованому Криму. Але Трамп сказав, що Крим належить Росії вже на тій підставі, що «всі люди там говорять по-російськи», використовуючи тим самим більш ранні твердження Путіна про «русскій мір». Держдепартамент США вже дав зрозуміти, що, незважаючи на повідомлення про коментарі Трампа в Оттаві, позиція Вашингтона щодо Криму не змінилася. Але навіть у цьому випадку використання Трампом путінського аргументу небезпечне», ‒ впевнений американський експерт.
За словами Пола Ґобла, такого кшталту заяви не тільки підтримують уявлення Путіна про те, що мова визначає етнічну належність і, отже, має визначати громадянство, а й ігнорують теперішні реалії як у світі в цілому, так і на пострадянському просторі зокрема.

Москва не має прав на російськомовних у Білорусі, на півночі Казахстану або в Україні, але Путін думає, що має таке право

«Існує багато країн, населення яких розмовляє, наприклад, англійською або французькою, проте це не означає, що всі вони мають бути частиною однієї країни. Насправді, найчастіше країни, що говорять однією мовою, найбільше розходяться одна з одною. На пострадянському просторі путінське уявлення про світ і його визнання Трампом спричиняє дві небезпеки. З одного боку, воно ігнорує той факт, що багато російськомовних громадян інших держав ототожнюють себе саме з ними, а не з Росією, і тому не повинні ставати жертвами окупації в ім’я їхньої позірної спільності, заснованої лише на мові. Москва не має прав на російськомовних у Білорусі, на півночі Казахстану або в Україні, але Путін думає, що має таке право, а Трамп таким своїм зауваженням підбадьорює та стверджує його в цій думці», – каже аналітик.
«Із іншого боку, тут не береться до уваги можливість того, що сама Росія може розпастися на численні російськомовні держави, такі, як Сибір, Урал або Інгрія. Всі вони можуть говорити російською, але це не буде й не повинно бути підставою для реваншистської політики Кремля проти них у майбутньому. Словом, якби Трамп погодився з результатами фальшивого референдуму в Криму, вже це було б невірно й трагічно, але його згода з путінським принципом набагато гірша й небезпечніша, незалежно від офіційної політики США», ‒ додав американський політолог.
При цьому Пол Ґобл зазначає, що одних тільки слів Дональда Трампа недостатньо для того, щоб Путін зважився на нову агресію, бо втрати від такого кроку були б занадто високі для Кремля.

Якби Трамп погодився з результатами фальшивого референдуму в Криму, вже це було б невірно й трагічно, але його згода з путінським принципом набагато гірша й небезпечніша

«Кремлівський лідер і надалі шукатиме слабкі ланки й будуватиме свої розрахунки на основі втрат. Зараз мене турбують два можливі сценарії: морська атака з Азовського моря та рух проти Молдови. Завдання Заходу в цьому випадку ‒ збільшити потенційну ціну агресії, і робити це швидко та різко, а не повільно та поступово. Однією з причин, через які Путін зміг продовжувати свої дії в Україні, є те, що Захід не наклав санкції відразу, а робив це повільно. Це дало Путіну можливість адаптуватися, звинувачуючи Захід у всіх внутрішніх труднощах», ‒ вважає експерт.
Іще однією тривожною тенденцією Пол Ґобл назвав пропозицію голови підконтрольної Москві грецької громади окупованого півострова перейменувати Крим, повернувши йому «історичну назву Таврида, яку він мав до створення СРСР».

Крим ‒ це єдина батьківщина кримських татар. Окупація Москви була найбільш жорстоко спрямована саме проти цього народу

«З одного боку, це різко підірвало б становище кримських татар, для яких Крим є їхньою унікальною національною батьківщиною, бо таку пропозицію можна використовувати для заперечення права кримських татар на національне самовизначення. Крим ‒ це єдина батьківщина кримських татар. Окупація Москви була найбільш жорстоко спрямована саме проти цього народу як найбільш послідовного супротивника анексії. Нова ідея особливо небезпечна для кримських татар, бо вона відкидає той народ як ключову національність на півострові й використовуватиметься Москвою, щоб спробувати відвернути увагу від того, що російські окупаційні сили в Криму зараз є, можливо, найбільш етнічно репресивним режимом у світі», – наголошує аналітик.
«Із іншого боку, цей крок також відкриває шлях для більшої російської агресії. Ті, хто готовий прийняти ідею про повернення до «Тавриди» як до назви півострова, можуть не знати, що в царські часи до складу Тавриди входили не тільки Крим, але й велика частина півдня тієї території, яку путінський режим назвав Новоросією. Таким чином, це крок не до компромісу, а, радше, перехід до подальшої агресії: «гібридної» або якоїсь іншої», ‒ застерігає Ґобл.
При цьому американський аналітик висловлює сумніви в тому, що така ідея справді зародилася в невеликій грецькій громаді Криму.
«Не варто забувати, що це саме російська держава, а не греки, першою посилалася на те, що зараз є південно-східна Україна та Крим, як на Тавриду. Ця ідея небезпечна й тим, що вона випадає привабливим способом «вийти» з проблеми Криму, просто перейменувавши його», ‒ додає він.
Дивіться також: Що робить українська сторона, щоб заблокувати “Північний потік-2″? Інтерв’ю з Наталією Кацер-Бучковською

Напишіть відгук