“В 70-ту річницю заснування НАТО пора визначити чіткі кроки подальшої інтеграції”, каже колишній генеральний секретар | NLight DC++
“В 70-ту річницю заснування НАТО пора визначити чіткі кроки подальшої інтеграції”, каже колишній генеральний секретар | NLight DC++

“В 70-ту річницю заснування НАТО пора визначити чіткі кроки подальшої інтеграції”, каже колишній генеральний секретар

Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, каже, що 70 річниця створення альянсу нагадує про обов’язок оборонного союзу втілювати свій принцип “відкритих дверей” для нових країн.
“Члени НАТО повинні перейти від теплих слів про демократичну волю народів Грузії та України і визнати підривну роль, яку відіграє кремлівська параноя у процесі приєднання”, – пише Расмуссен у виданні New Europe.
Расмуссен підкреслює потребу готовності “простягнути руку миру Росії Путіна, якщо вона змінить поведінку”, але зауважує, що “ми не повинні прирікати країни, які бажають приєднатися, до “замороженого стану”, лише для того, аби заспокоїти стратегічного супротивника”.

Що довше ми дозволяємо вторгненням Путіна приносити результати, то більше він намагатиметься підривати суверенітет демократичних держав

До його роботи на посаді генерального секретаря НАТО Андерс Фоґ Расмуссен був прем’єр-міністром Данії, а тепер серед іншого є позаштатним радником українського президента Петра Порошенка з питань міжнародної політики.
Він називає помилкою рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, коли “за наполяганням Німеччини та Франції ми вирішили відкласти рішення (про започаткування плану набуття членства Грузії та України) до кінця того року”.
“Лише кількома місяцями після нашого саміту російський президент Володимир Путін віддав наказ про вторгнення в Грузії, і з того часі Росія окуповує Абхазію та Південну Осетію”, – нагадує Расмуссен.
Використання російських військ спеціального призначення для нелегальної анексії Криму, а потім – російське втручання на сході України він називає ще одним “прикладом цієї цинічної стратегії”.
“Я нещодавно переглянув свої нотатки із зустрічі НАТО – Росія в Бухаресті 2008 року, і побачив, що там Путін зробив заяви, які він згодом повторив після анексії Криму. Наприклад, що населення України на одну третину російське, або, що вона існує у теперішньому вигляді лише завдяки рішенням Радянського Союзу. Більше того, тодішній польський президент Лех Качинський застерігав у час вторгнення в Грузію, що наступною буде Україна. Але на ці ранні попередження не звернули уваги”, – визнає колишній політик.

Андерс Фоґ Расмуссен вказує, що критерії для нових членів НАТО роблять “майже неможливим” вступ країн, які мають нерозв’язані територіальні суперечки.
“Кремль це розуміє і тому регулярно розпалював “заморожені конфлікти” – суперечки щодо суверенітету, які починалися з насильства, а тоді переходили у безвихідні протистояння, щоб фактично накладати вето на подальше розширення НАТО”, – пише він.
Щоб позбавити Росію права нав’язувати свою волю іншим країнам, Расмуссен проголошує, що “в 70-ту річницю заснування для НАТО пора визначити чіткі кроки подальшої інтеграції”.
“Почати можна, запропонувавши Україні Партнерство посилених можливостей, що вже мають такі країни як Швеція, Фінляндія і навіть Грузія”.
“Водночас члени НАТО повинні збільшити тиск (санкції) на Росію, щоб вона припинила конфлікт на Донбасі, як це накреслено в Мінському протоколі 2014 року, і щоб вийшла з Абхазії та Південної Осетії. Альянс має дати чітко зрозуміти, що загарбання територій Росією більше не вважатимуть перешкодою для того, щоб пропонувати шлях до вступу країнам, які прагнуть членства”, – доводить Андерс Фоґ Расмуссен.
На його думку НАТО може скористатися прикладом вступу розділеного острова Кіпр в Європейський Союз: “Кіпр є повноправним членом ЄС і єврозони, але дія законів ЄС призупинена на територіях, які кіпрський уряд не контролює. Так само НАТО може надати гарантії безпеки тим територіям, які контролюють уряди Грузії та України”.
“Розширення НАТО з включенням України і, зрештою, Грузії ніколи не обіцяло бути легким рішенням. Але це рішення для теперішніх членів і тих, які хочуть ними стати, а не Росії. Що довше ми дозволяємо вторгненням Путіна приносити результати, то більше він намагатиметься підривати суверенітет демократичних держав”, – завершує Андерс Фоґ Расмуссен.
Дивіться також: Комітет Палати представників провів слухання щодо найбільших загроз для НАТО

Напишіть відгук