Хто заповнює економічний і туристичний вакуум на Кубі після погіршення відносин зі США? | NLight DC++
Хто заповнює економічний і туристичний вакуум на Кубі після погіршення відносин зі США? | NLight DC++

Хто заповнює економічний і туристичний вакуум на Кубі після погіршення відносин зі США?

Минулого тижня уряд Куби повідомив, що очікує скорочення кількості тиристів цього року майже на 10%. Це суттєво вплине на економіку країни.
Зменшення кількості туристів пов’язують з політикою адмінстрації Дональда Трампа. Білий Дім посилює тиск на кубинську владу вимагаючи демократичних реформ, а також, щоб змусити Гавану перестати підтримувати уряд Мадуро у Венесуелі.
Минулого місяця США заборонили круїзним лайнерам та приватним яхтам та літакам відвідувати Кубу. І також скасували вийняток для американців, які раніше відвідували острів за студентськими та освітніми візами.
Політику пом’якшення заборон на подорожі на Кубу розпочала адмінстрація Барака Обами. З того часу америкаські туристи склали другу за величиною групою туристів після канадців. Адміністрація Трампа скасувала більшість ініціатив Обами стосовно Куби.
Тепер, коли американська присутність в цій комуністичній країні суттєво зменшується, так званий острів свободи відкрив широке вікно можливостей для європейського та латинського бізнесу.
Розірвати дипломатичні відносини з Кубою було однією з передвиборчих обіцянок Дональда Трампа. На початку цього року Адміністрація президента анонсувала відновлення дії закону, що має назву Пункт Третій. Він дозволяє американським громадянам позиватись до суду, якщо в них ще за часів Холодної війни конфіскували кубинську нерухомість.
Майк Помпео, державний секретар США, заявляв: “Послаблення відносин з режимом зазнало поразки. Загравання з кубинськими диктаторами завжди було чорною плямою на величній історії цієї країни із захисту прав людини. Через це я оголошую, що Адміністрація Трампа більше не призупинятиме Пункт Третій”.
Часто новими власниками цієї конфіскованої нерухомості ставали міжнародні інвестори. Тепер, коли американець кубинського походження вимагає в американському суді компенсації за втрачену нерухомість, його позов стосується європейських чи канадських компаній, які, на думку позивачів, отримали прибуток від конфіскованої власності.
Вільям Рейнш, експерт Центру Стратегічних та міжнародних досліджень, каже: “Він (президент США) слідує думці, що треба примусити інші країни зробити вибір. Або робити бізнес з нами, або вони можуть вести бізнес з Кубою, Іраном, Північною Кореєю”.
У Брюсселі нині шукають способу, як захистити європейський бізнес на Кубі, а самі інвестори переконують: навіть в умовах американських санкцій не залишать Кубу.
Хуліо Фонтека, президент бізнес-асоціації, вважає: “Вони (санкції) дуже на нас впливають останні 4-5 місяців. Це низка дуже конкретних та цілеспрямованих агресивних комерційних кроків США, які запроваджені суто, щоб примусити нас піди звідси, щоб вони могли це забрати собі. Ми не підемо, ми не збираємось лишити Кубу”.
Наразі ЄС є найбільший експортером та другим найбільший торговельним партнером Куби. Найбільше європейських інвестицій вкладаються у туризм, будівництво і сільське господарство.
Третина всіх туристів, що відпочивають на Кубі – європейці, які зупиняються здебільшого у іспанських, італійських та французьких готельних мережах Куби.
Альберто Наварро, посол ЄС на Кубі, розповідає: “У мене таке враження, що це сімейна сварка кубинських американців, які змушені були лишити Кубу після революції і втратили свою законну власність. Я бачу багато ненависті і небажання чути один одного. Чого тут не вистачає, це діалогу”.
У 2016 році Барак Обама частково відновив подорожі американцям на Кубу. Через три роки Дональд Трамп виконав свою передвиборчу обіцянку і минулого місяця заборонив круїзним суднам та групам з освітньою метою подорожувати на так званий острів свободи.
Едді Базульто, менеджер кубинського ресторану Al Pirata, вважає: “Ми втратили наразі близько 60% прибутків, це складно. Зараз ми думаємо, як справитися з цією кризою”.
Туризм лишається відкритим для європейців та країн Латинської Америки.
Для європейських інвесторів наразі привабливою стала зоні вільної торгівлі в місті Меріель, неподалік Гавани, де через європейські інвестиції в готельний бізнес відбувається будівельний бум. У місці, яке ще нещодавно була захаращеною припортовою зоною, з’являються фабрики, склади, офіси.
Мексиканський постачальний фарби “Девокс Карібе” інвестував сюди 8 мільйонів доларів у будівництво фабрики. Будівля, що працює на сонячній енергії, щороку виробляє понад 120 мільйонів літрів фарби, яку сподіваються постачати на Кубу та в Карибський регіон.
Власник компанії Джеймі Мурров-Франклін каже, що що напруга між США та Кубою створює для нього лише короткотермінові проблеми: “Гадаю, є контрбаланси в усьому. Ми переконані, буде запит на Карибах, куди ми хочемо експортувати. Ставка зроблена”.
Білий дім обіцяє ще більше санкцій щодо Куби у майбутньому, то ж перспективи американського бізнесу тут швидко згортаються. Тим часом маленька країна із широкими економічними можливостями відкрила широкі можливості для бізнесу з Європи та Латинської Америки, і чимало компаній бажають цими можливостями скористатися.
Дивіться також: Місяць, Марс: американські астронавти поділилися думками щодо майбутнього космічних подорожей. Відео

Напишіть відгук