Фільм “20 днів у Маріуполі” визнали найкращою повнометражною документальною стрічкою. Режисер, лауреат Пулітцерівської премії, Мстислав Чернов став першим українським автором, який отримав таку нагороду.

Візит президента Еммануеля Макрона в Україну мав відбутися найближчими тижнями, але Макрон уже втретє відкладає поїздку “через напруженість із союзниками щодо його більш агресивних коментарів у бік Росії”, про це пише видання Politico.
“Спочатку Макрон планував поїхати в лютому, щоб підписати з президентом Володимиром Зеленським двосторонню безпекову угоду”, – йдеться у Reuters. – “Це було відкладено, оскільки Зеленський приїхав до Парижа для укладення угоди”.
Зокрема, як зазначає Politico, “Єлисейський палац заперечує занепокоєння безпеки щодо візиту після того, як минулого тижня російська ракета впала поблизу кортежу прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса, коли він відвідував Україну”.
“Немає жодних хвилювань щодо безпеки”, – сказав помічник французького президента.
У заяві президентського палацу Франції зазначено, що візит відбудеться “протягом наступних кількох тижнів”.
Останніми тижнями, як звернули увагу аналітики, Еммануель Макрон посилив антиросійську риторику, що викликало роздратування серед союзників, особливо в Німеччині.
Минулого тижня Макрон зазначив, що Європа не повинна бути “боягузом” перед обличчям агресії Росії проти України. У лютому він оголосив, що західні сухопутні війська в Україні не можуть “виключатися”.
Politico з посиланням на французького дипломата, пише, що “замість того, щоб поспішати до Києва, Макрон хоче “виділити достатньо часу” для обговорень із союзниками, щоб він міг відвідати Україну “з відчутними результатами”.
“Потрібно трохи часу, щоб [укласти] різні коаліції та їхні оперативні зобов’язання з нашими партнерами”, – розповів дипломат.
Зокрема, президент Франції активно підтримує ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України в неєвропейських партнерів і налагоджує підтримку коаліції з ракет великої дальності для України.

Заявивши днями, що Україна повинна мати мужність “білого прапора” і домовитися про припинення війни з Росією, Папа Римський Франциск не мав на увазі капітуляцію України, а радше закликав до діалогу і примирення.
Про це в інтерв’ю кореспондентці Голосу Америки Ірині Соломко 10 березня заявили Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук та Архиєпископ Нью-Йорка Тімоті Долан, пославшись на роз’яснення слів Папи, надані Святим Престолом після його висловлювань.
“Я був шокований, мабуть, як і весь український народ, але ми теж просили пояснення. І Богу дякувати, що ці пояснення були, що справді Папа мав на увазі готовність до перемовин”, – зазначив Блаженніший Святослав Шевчук.
“А Україна з самого початку була готовою з усіма розмовляти. Але проблема була та, що російська агресивна влада не має нас за співрозмовника. Ми для них не є суб’єктом перемовин. Україна для них не має сенсу, рації до існування. Тому з самого початку було видно, що єдиний спосіб, як нам лишитися живими – це є оборонятися. І це є той меседж який ми сьогодні доносимо до цілого світу, в тому числі до святішого отця”, – додав він у розмові з Голосом Америки.
Своєю чергою Архієпископ Тімоті Долан так прокоментував слова Папи: “Завжди важко, поки не прочитаєш весь текст. Тому що, коли Папа щось говорить, це має свої нюанси. А Святий Престол потім пояснив: ні, він знову просив діалогу, примирення. І це те, що українці робили, і це те, чого вони кажуть, що хочуть. Тож у жодному разі, я маю на увазі, я не читав заяви, але я не бачу, щоб це відбувалося. Тож український народе – зберігайте мужність, бо за це вами захоплюється світ”.

Кардинал Тімоті Долан, Архієпископ Нью-Йорка

У неділю, 10 березня, кардинал Тімоті Долан, Архиєпископ Нью-Йорка разом з главою УКГЦ Святославом Шевчуком провели спільну службу у Соборі Святого Патріка в Нью-Йорку, трансляцію наживо якої, за повідомленнями, дивилися 6 мільйонів людей у США.
“Ми зустрічалися [з Папою], зустрічаємося і ще будемо зустрічатися, тому що справді наша церква сьогодні має особливу місію. Ми є голосом не лише греко-католицької церкви, але всього українського народу. Голосом не тільки перед апостольською столицею, але перед світовою громадськістю. Тому ми дальше будем це невтомно робити в імені нашого зболеного, але нескореного народу”, – додав Блаженніший Святослав Шевчук в розмові з Іриною Соломко.
Як повідомив раніше Голос Америки, в інтерв’ю, яке в суботу транслював швейцарський громадський мовник РТС, але яке, за словами Ватикану, було зроблено в лютому, понтифік закликав сторони війни в Україні “набратися сміливості для переговорів” і зробити це, “поки ситуація не погіршиться”.
“Я вважаю, що найсильніші ті, хто бачить ситуацію, думає про людей і має сміливість підняти білий прапор і вести переговори”, — сказав папа. “Слова вести переговори – сміливі слова. Коли ти бачиш, що зазнаєш поразки, що справи не йдуть, мати мужність вести переговори”.
Франциск сказав, що українці не повинні боятися вести переговори про мирну угоду, поки ситуація не погіршиться. “Сьогодні, наприклад, коли війна в Україні, є багато тих, хто хоче виступати посередником. Туреччина наприклад. Не соромтеся вести переговори, поки не сталося гірше”.
Директор із комунікацій Ватикану Маттео Бруні опублікував заяву, в якій намагався роз’яснити слова Папи. Він сказав, що Франциск використав термін “білий прапор”, “щоб позначити припинення бойових дій, перемир’я, досягнуте за допомогою сміливості переговорів”. Він повторив заклик Понтифіка до “дипломатичного вирішення в пошуках справедливого і тривалого миру” в Україні, яку Франциск назвав “мученицькою”.
Деякі політики та коментатори в Європі різко розкритикували заяву понтифіка.
Наш прапор жовто-блакитний, це прапор, під яким ми живемо, вмираємо і перемагаємо, – написав у мережі X міністр закордоннх справ України Дмитро Кулеба.

З 15 березня учасники програми утилізації, яку фінансує мер Лондона Садік Хан, матимуть можливість отримати грант на утилізацію та пожертвувати свій автомобіль, який не відповідає вимогам ULEZ (вимоги зони низьких викидів), для підтримки гуманітарних та медичних потреб в Україні, ніж утилізувати чи модернізувати своє авто. Про це повідомляють в офісі мера Лондона.
Наприкінці січня міністр транспорту Марк Харпер підтвердив, що уряд не бачить жодних правових перешкод, щоб дозволити передати невідповідні стандартам викидів транспортні засоби в Україну. Офіс транспорту Лондона повідомив, що зареєстрована у Великобританії благодійна організація British-Ukrainian Aid (BUA) є відповідним посередником для впровадження нової схеми. BUA сприятиме передачі транспортних засобів в Україну, надасть клієнтам відповідну документацію для отримання гранту на утилізацію та звітуватиме про кількість транспортних засобів, переданих таким чином. Лондонська служба швидкої допомоги також планує долучитися до цих зусиль, передавши Україні 50 списаних автомобілів швидкої допомоги.
Інфраструктура України була значно пошкоджена під час конфлікту, а доступ до медичної допомоги в багатьох регіонах серйозно погіршився, зазначають в офісі мера Лондона. Пожертвування низки різних транспортних засобів українській владі та її партнерам забезпечить гуманітарну та матеріально-технічну допомогу, оскільки незаконне вторгнення Росії триває.
BUA працює безпосередньо з організаціями на місцях в Україні та протягом 2023 року закупила та доставила понад 300 медичних та евакуаційних автомобілів туди, де вони найбільше потрібні.
“Оскільки руйнівні наслідки незаконного вторгнення Росії в Україну тривають, інфраструктура країни значно постраждала. Я швидко працював над тим, щоб внести зміни в нашу схему утилізації, щоб з наступного тижня невідповідні транспортні засоби можна було дарувати Україні, допомагаючи задовольняти медичні та гуманітарні потреби, а також прибирати старі, забруднюючі транспортні засоби з доріг Лондона”, заявив Мер Лондона Садік Хан.
“Кожен подарований автомобіль матиме величезну різницю між життям і смертю для тих, хто потребує гуманітарної чи медичної допомоги в Україні. Ці транспортні засоби дозволять нам евакуювати та транспортувати поранених, зокрема дітей, жінок і людей похилого віку, а також допомагатимуть медичному персоналу та допомагатимуть діставатися до критичних місць. Дякуємо лондонцям за те, що вони є маяком надії під час кризи та за те, що ви вирішили призначити своєму транспортному засобу нове призначення, щоб допомогти врятувати більше життів в Україні”, – каже Райнер-Ельк Андерс, представник British-Ukrainian Aid.

Збройні сили США, Франції та Британії збили десятки безпілотників у районі Червоного моря протягом ночі та в суботу після того, як підтримувані Іраном єменські хусити здійснили напад на вантажне судно Propel Fortune та американські есмінці в регіоні, повідомляє Reuters.
Військовий речник угруповання Ях’я Сареа заявив у телевізійній промові в суботу, що вони поцілили по вантажному судну та “кількох військових есмінцях США в Червоному морі та Аденській затоці за допомогою 37 безпілотників”.
Центральне командування США (CENTCOM) повідомило, що американські військові та коаліційні сили збили щонайменше 28 БПЛА над Червоним морем рано в суботу.
“Жодне судно ВМС США чи коаліційних сил не було пошкоджено під час нападу, а також не було жодних повідомлень про збитки від комерційних кораблів”, — йдеться в заяві CENTCOM.
Раніше в суботу CENTCOM заявив, що військові реагували на широкомасштабну атаку на кораблі в Червоному морі та Аденській затоці.
“БПЛА мали на меті створити “безпосередню загрозу для торговельних суден, ВМС США та кораблів коаліції в регіоні”, – йдеться в дописі на платформі X.

Французький військовий корабель і винищувачі також збили чотири бойові безпілотники, які просувалися до військово-морських суден, що належали місії European Aspides у регіоні, йдеться у заяві французької армії.
“Ця оборонна акція безпосередньо сприяла захисту вантажного судна True Confidence під прапором Барбадосу, яке було вражене 6 березня і буксирується, а також інших комерційних суден, що проходять транзитом у цьому районі”, — цитує французьких військових Reuters.
Міністерство оборони Великої Британії заявило, що його військовий корабель HMS Richmond приєднався до союзників у відбитті атаки хуситського безпілотника, заявивши, що ніхто не постраждав або не отримав збитків.
“Минулої ночі HMS Richmond використав свої ракети Sea Ceptor, щоб збити два ударні безпілотники, успішно відбивши ще одну незаконну атаку підтримуваних Іраном хуситів”, — заявив міністр оборони Грант Шаппс в мережі X.

“Сполучене Королівство та наші союзники продовжуватимуть вживати заходів, необхідних для порятунку життів і захисту свободи судноплавства”, – додав міністр.
У середу троє моряків були вбиті під час ракетного удару хуситів по судну True Confidence. Це були перші жертви серед цивільного населення відтоді, як угруповання почало атакувати судноплавний шлях.
Саріа сказав, що хусити продовжуватимуть свої напади, “доки агресія не припиниться і не буде знято облогу палестинського народу в секторі Газа”.

В міру того, як війна між Ізраїлем та ХАМАСом продовжує вирувати у Газі, напередодні священного мусульманського місяця Рамадан, який починається у понеділок, 11 березня, західні країни прискорюють доправлення гуманітарної допомоги цивільному населенню Гази, включно морським шляхом.
Центральне командування США оголосило про відрядження військового корабля США до Гази з метою будівництва там тимчасового морського порту, який слугуватиме воротами для гуманітарних вантажів, що надходять до смуги.
“9 березня 2024 року корабель армії США (USAV) “Генерал Френк С. Бессон” (LSV-1) із 7-ї транспортної бригади (експедиційної) 3-го командування експедиційного забезпечення XVIII повітряно-десантного корпусу відправився з об’єднаної бази Ленглі-Юстіс в подорож до Східного Середземномор’я, менш ніж через 36 годин після того, як президент Байден оголосив, що США нададуть гуманітарну допомогу Газі морем”, – йдеться в повідомленні Центрального командування США в мережі Х.

Центральне командування схарактеризувало “Бессон” як судно матеріально-технічного забезпечення. Його мета – доправити у Газу “перше обладнання для встановлення тимчасового пірса для доставлення життєво важливих гуманітарних товарів”.
Під час своєї щорічної промови про становище в країні у четвер, 7 березня, президент Джо Байден оголосив, що доручив військовим США очолити будівництво порту на середземноморському узбережжі Гази.
Як повідомляє видання The Hill з посиланням на американське військове відомство, будівництво тимчасового порту для надання допомоги Газі займе два місяці, й потребуватиме залучення 1000 військовослужбовців.
За словами прессекретаря Міністерства оборони США генерал-майора Пета Райдера, заяву якого наводить видання The Hill, в Газі не планують розміщати американських військових.
Раніше США також розпочали доставляти гуманітарну допомогу населенню Гази, скидаючи її з військово-транспортних літаків на парашутах. Як повідомило Центральне командування США, у неділю, 10 березня, США та Йорданія здійснили чергову таку операцію, скинувши на парашуті понад 11 500 харчових пайків, а також рис, борошно, макарони та консерви, над північною частиною Гази.
Тим часом, як повідомляє видання The Guardian, аварійно-рятувальне судно Open Arms, яке перевозить 200 тонн продовольства, у неділю, 10 березня, залишалося у кіпрському порту на тлі підготовки до запуску раніше не випробуваного морського маршруту доправлення допомоги в Газу. Відправлення судна частково залежало від створення імпровізованого причалу в Газі, адже смуга не має портової інфраструктури.
Агентство Reuters, з посиланням на джерела в Єгипті, також повідомило 10 березня, що Єгипет проводить консультації з високопоставленими посадовцями ХАМАСу та Ізраїлю, а також з посередниками, з метою відновлення переговорів щодо перемир’я в Газі під час Рамадану.
Як повідомляв раніше Голос Америки, Катар, Єгипет і Сполучені Штати виступають посередниками у перемовинах між Ізраїлем та ХАМАСом щодо припинення вогню під час Рамадану в обмін на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня, який спричинив теперішню війну в Газі, а також частини палестинських в’язнів, утримуваних в Ізраїлі.
Останній раунд переговорів в Каїрі зірвався минулими вихідними. Моссад заявив у суботу, 9 березня, що зусилля щодо досягнення угоди тривають попри слабкі надії на перемир’я до початку Рамадану.

Заява президента Франції Еммануеля Макрона про те, що у майбутньому не можна виключати відрядження військових західних країн до України, викликала серію спростувань з боку багатьох посадовців НАТО, Європи та Америки.
Більшість політиків, зокрема президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц, відмежувались від його слів. Проти відрядження західних військових до України, навіть із тренувальними місіями, 10 березня висловився також міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон.

Не Росії вказувати нам, як ми маємо допомогти Україні в найближчі місяці чи роки

Натомість інші європейські лідери та міжнародні експерти набагато прихильніше поставилися до цієї ідеї, а деякі вважають безпосередню присутність в Україні та участь західних спецпризначенців у підтримці та координації операцій українських військових для протистояння російському вторгненню логічним наступним кроком на шляху дедалі більшого залучення Заходу у відповідь на російську агресію.
“Блискучим ходом” назвали заяви Макрона автори статті для видання The Hill Джонатан Світ та Марк Тот, як передавав раніше Голос Америки, цитуючи цих та інших коментаторів і посадовців Заходу.
Розвиваючи ідею відсутності “червоних ліній” у підтримці України, Франція наразі працює над створенням своєрідного альянсу країн, відкритих до потенційного вирядження західних військ в Україну, й найбільш відверті прихильники цього походять з країн Балтії, зауважує видання Politico.
Перебуваючи у Литві 8 березня, міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зауважив, що іноземні війська можуть зрештою допомагати Україні в таких сферах, як розмінування, адже це передбачає “наявність певного персоналу, [але] не воювати”, цитує Politico.
“Не Росії вказувати нам, як ми маємо допомогти Україні в найближчі місяці чи роки”, – заявив французький міністр, й додав пізніше: “Ми нічого не виключаємо на найближчі місяці”.
Посадовці балтійських країн похвалили Францію за “нестандартне мислення”.
“Ніяких “але” бути не може. Ми повинні провести червоні лінії для Росії, а не для себе. Жодна форма підтримки України не може бути виключена. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну там, де це найбільше потрібно”, – повторив французьку ідею міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою. Я ціную ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона, тому що йдеться про те, щоб (президент Росії Володимир) Путін боявся, а не про те, щоб ми боялися Путіна

Тим часом Польща також поступово змінює свою позицію щодо можливості відрядження західних військових до України. Як повідомив Голос Америки, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив 8 березня:
“Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою. Я ціную ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона, тому що йдеться про те, щоб (президент Росії Володимир) Путін боявся, а не про те, щоб ми боялися Путіна”.
Своєю чергою експерти вже давно застерігали від умиротворення Росії у спробах запобігти ескалації війни в Україні. Наприклад, Роберт Зубрін у своїй статті для видання National Review під назвою “Чи намагається Байден програти війну в Україні?” від 12 січня 2024 року зауважує, що “тривале умиротворення [Росії] загрожує катастрофою”.
Але тим часом, як більшість досі була зосереджена на варіантах надання фінансової та збройної допомоги, на думку полковника армії США у відставці Браяна Петіта, обмеження дискусії про підтримку України питаннями наданих боєприпасів та зброї являє собою редукційний підхід, вигідний Росії.
“Дякщо використати мистецькі терміни замість промислових термінів, існує гармонійний збіг спроможностей, можливостей і ризику, який присутній зараз”, – пише Петіт у своїй статті для видання War on the Rocks від 7 березня.
На його думку, настав час відкрито надіслати в Україну загони американських зелених беретів – команди або групи А – відомі формально як команди Альфа Оперативного загону Сил спеціальних операцій армії США.
Петіт пояснює, що групи А є компактними підрозділами, чий стратегічний і тактичний дизайн, а також форма, функції та оперативне застосування “ідеально відповідають” складному політично-військовому середовищу в Україні.

Замість того, щоб пропонувати виснаженій російській армії шлях до перемоги, зараз саме час підвищити витрати та ускладнити [досягнення] амбіцій

На думуку Петіта, теперішня тупикова наземна війна являє собою гарну можливість для застосування груп А, адже паралельно існує стабілізований, упорядкований український тил. Що стосується розрахунку ризиків, то вони полягають в горизонтальній ескалації не як провокації, а як нормалізації та зміни порогів підтримки США.
“У сукупності це зважений військовий шлях, який дозрів для політичних дій”, – підсумовує Петіт. “Залучення груп А на територію України для навчання, консультування та допомоги українським силам, розташованим далеко позаду активних зон бойових дій, вимагає небагато уяви, адаптації та кількох модифікацій. Це вимагає політичної волі та нового розрахунку ризику”.
За його словами, такий наступний крок відображає поступове розширення підтримки України з боку США та союзників. Він також допоможе усунути обмеження моделі віддаленого консультування та програм навчання в третіх країнах, яка, за умов поступового вичерпання західних запасів боєприпасів, може бути недостатньою, щоб схилити терези на користь України.
Саме з огляду на цю модель, каже автор, російські лідери вважають, що зможуть перемогти Україну “шляхом масових і тривалих заходів”, навіть за підтримки союзників. Тож Петіт вважає, що “настав момент збентежити російську впевненість нечіткою математичною проблемою”.
Що стосується ризиків ескалації та поглиблення участі США у війні в Україні, пов’язаних з цим кроком, Петіт зауважує, що значні ризики присутні за будь-якого сценарію, включно зі сценарієм бездіяльності.
“За нинішньої траєкторії Росія переможе, Сполучені Штати та НАТО у кризовому режимі управлятимуть непривабливими та дорогими варіантами стримування, а російське керівництво підтвердить, що у НАТО немає ні мужності, ні витривалості, щоб запобігти незаконній російській окупації демократичної країни. Замість того, щоб пропонувати виснаженій російській армії шлях до перемоги, зараз саме час підвищити витрати та ускладнити [досягнення] амбіцій”, – каже автор.

Таке коригування політики, фізично продемонстроване командами А всередині України, забезпечує наземні дії, які відповідають різким словам Вашингтона про його відданість українській перемозі

Таким чином тактичне застосування груп А в Україні сприяло б просуванню ширшої стратегії, водночас дозволяючи управляти ризиками, адже ескалація, пов’язана з цим, є обмеженою, одночасно показуючи підвищену відданість захисту України з боку США, але й не дотягуючи до конфронтаційного потенціалу, пов’язаного з розгортанням, наприклад, американської бронетанкової бригади.
Водночас присутність груп А в Україні не повинна бути секретною операцією, натомість це має бути задекларована присутність американських військових в Україні.
“Таке коригування політики, фізично продемонстроване командами А всередині України, забезпечує наземні дії, які відповідають різким словам Вашингтона про його відданість українській перемозі. Це враховуватиметься в російських розрахунках у військовому плануванні та за столом переговорів — там, де закінчується більшість воєн”, – каже Петіт.

Міністр закордонних справ Польщі заявив, що присутність сил НАТО в Україні «не є немислимою». Про це Радослав Сікорський заявив 8-го березня під час дискусії в польському парламенті.
Пізніше МЗС країни опублікувало його коментар англійською мовою у соцмережі X.
«Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою. Я ціную ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона, тому що йдеться про те, щоб (президент Росії Володимир) Путін боявся, а не про те, щоб ми боялися Путіна», – цитує словам Сікорського МЗС Польщі.
Минулого місяця президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не можна виключати можливість направлення західних військ в Україну. Більшість політиків, зокрема президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц, відмежувались від його слів.Але Макрон отримав підтримку від прем’єрки Естонії Каї Каллас, яка заявила, що “все має братись до уваги, щоб допомогти Україні перемогти Путіна”. Також на його бік став президент Чехії Петр Павел, який заявив, що “не повинно бути обмежень щодо можливостей у підтримці України”.Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.

У Кремлі попередили, що якщо НАТО відправить війська, прямий конфлікт між альянсом і Росією буде неминучим.Пізніше офіційні особи Франції спробували роз’яснити слова Макрона і пом’якшити реакцію на них. Водночас вони наполягали на необхідності надіслати Росії чіткий сигнал про те, що вона не може перемогти у війні в Україні. У відповідь на слова Макрона Путін у своєму посланні в лютому пригрозив ядерною зброєю у разі залучення західних військових у його війну в Україні.

У суботу Сполучені Штати відзначають свій перший День заручників і неправомірно затриманих у пам’ять про американців, яких утримують за кордоном, пише Англомовна служба Голосу Америки.
Цей день, вперше був визначений минулого року двопартійним законодавством Палати представників і Сенату, і відзначає річницю викрадення Роберта Левінсона, колишнього агента ФБР, якого вважали найдовше утримуваним американським заручником в історії.

На плакаті ФБР – колишній агент ФБР Роберт Левінсон (л) і проєкція, як він міг виглядати через 5 років ув’язнення (п). У центрі – кадр з відео його викрадачів. Іран визнав зникнення Левінсона в 2007 році під час несанкціонованої місії ЦРУ в країні, але не надав подробиць. (AP)

За даними Фонду Фолі, наразі 56 американців перебувають у заручниках або незаконно затримані. Некомерційна організація була створена в пам’ять про американського журналіста Джеймса Фолі, якого було викрадено, а потім убито екстремістами в Сирії.
Кампанія “Поверніть наші родини додому” Фонду Фолі та Центру Річардсона за глобальне залучення, а також та члени родини Левінсонів виступали за те, щоб Конгрес ухвалив закон, щоб привернути увагу до проблеми.
«Встановлення цього щорічного дня є важливою символічною віхою, яка не тільки визнає важливість проблеми, але й сприятиме більшій обізнаності та розумінню громадськістю цієї тривалої національної кризи», — сказав Голосу Америки Бенджамін Ґрей з Фонду Фолі.
Сенатор Крістофер Кунс, демократ від штату Делавер, і сенатор Марко Рубіо, республіканець від Флориди, представили закон через кілька днів після звільнення американської баскетболістки Брітані Ґрайнер в березні 2023 року.
Серед утримуваних за кордоном американців двоє американських журналістів.
Репортер Wall Street Journal Еван Гершковіч майже рік перебуває у в’язниці в Росії. Москва звинувачує його в шпигунстві, що репортер і його газета заперечують.
Американо-російська журналістка Алсу Курмашева перебуває під вартою з жовтня. Курмашева, редакторка Татаро-Башкирської служби Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, заперечує висунуті проти неї звинувачення, зокрема те, що вона не зареєструвалася як іноземний агент.
«Ми продовжуємо виступати за звільнення обох журналістів із полону в Росії», — йдеться у заяві Фундації Фолі для Голосу Америки. Ми вважаємо, що обидва несправедливо стали мішенню російського уряду для впливу на Сполучені Штати. У випадку з Алсу ми закликаємо уряд США оголосити її незаконно затриманою».
Суд у російському місті Казань продовжив на два місяці до 5 квітня термін утримання під вартою Алсу Курмашевої, яка перебуває під вартою в Росії з 18 жовтня.
Комітет із захисту журналістів (CPJ) та “Репортери без кордонів” вимагають негайного звільнення Курмашевої. Також вимогу звільнити журналістку висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Президент Джо Байден згадав справу Гершковича під час своєї промови про стан країни в четвер, сказавши, що США «працюватимуть цілодобово», щоб повернути його додому.
Кампанія “Поверніть наші родини додому” висловила розчарування адміністрацією та організувала сидячу демонстрацію в Білому домі в п’ятницю, щоб висвітлити те, що вони назвали «відсутністю істотної підтримки та дій» з боку Байдена.
Як писав Голос Америки, Державний департамент заявляє, що те, що Алсу Курмашевій не надали статусу “неправомірно ув’язненої”, не означає, що зусилля щодо її звільнення не докладаються.
“Те, що ми досі не прийняли офіційного рішення про «неправомірне ув’язнення», це нічого не свідчить про роботу, яку ми насправді виконуємо чи про [наші наміри на] майбутнє”, – сказав речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час брифінгу у Державному департаменті 18-го січня.

Про це сказав спеціальний представник Греції в Україні Спірос Лампрідіс в інтервʼю журналісту Олексію Коваленку під час візиту до Вашингтона. Дивіться повне інтервʼю на YouTube чи сайті Голосу Америки Українською!