Канабіс — задля України. Такий фестиваль нещодавно пройшов в Колорадо. Це перший американський штат, де дозволити вирощувати, продавати та вживати марихуану не лише в медичних цілях.

Сьогодні в Студії Вашингтон. Зеленський окреслив пропозиції щодо реформи ООН на основі української формули миру під час виступу в Генасамблеї. Що це означає — пояснює Ірина Соломко.

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 21-го вересня, зустрінеться із законодавцями у Конгресі США.
Це буде його другий візит до Капітолія за час широкомасштабної російської агресії. І якщо перший його виступ перед двома палатами американських законодавців оглядачі називали історичним через безпрецедентну підтримку України, то нинішній візит на Капітолійський пагорб обіцяє бути набагато складнішим – думки багатьох законодавців розділилися щодо збільшення допомоги, їх також турбує, чи Україна зможе перемогти, чи використовує допомогу відповідально. Також дається взнаки початок президентських перегонів.
На думку оглядачів, загострення політичної боротьби може загальмувати ухвалення рішень щодо збільшення військової допомоги Україні, про яке просить адміністрація президента Джо Байдена.
Український лідер прибув у Вашингтон в середу ввечері, щоб провести низку зустрічей з американськими законодавцями на Капітолійському пагорбі вже у четвер вранці.
Згідно з розкладом, о 9:00 ранку Зеленський матиме зустріч із законодавцями Палати представників, перемовини триватимуть годину та відбуватимуться у закритому форматі. Після цього, орієнтовно о 10:00, Зеленський відправиться на закриті перемовини із сенаторами. Вже після зустрічей у Конгресі український лідер матиме перемовини із президентом США Джо Байденом у Білому домі.
Адміністрація просить додаткової допомоги для України, у Конгресу сумніви щодо вже наданої
Візит Зеленського відбувається на тлі запеклих дискусій у Конгресі США щодо погодження бюджету. Законодавці мають проголосувати 12 законопроєктів про видатки, до початку нового фінансового року, який настає 1-го жовтня.
Серед них зокрема, оборонний бюджет США, в якому прописано 300 мільйонів доларів на допомогу Україні, та запит президента Байдена про додаткове фінансування, яке включає в середньому 24 мільярди доларів для України. Якщо політикам не вдасться подолати суперечки до крайнього терміну, то уряд опиниться в ситуації “шатдауну”, коли всі державні кошти буде заблоковано.
Нинішній законопроєкт про тимчасове фінансування уряду в Палаті представників не включає додаткове фінансування для Києва, про яке просить Білий дім.

Який план перемоги? Я думаю, це те, що американська громадськість хоче знати

А спікер Кевін Маккарті напередодні візиту Зеленського заявив, що його більше цікавить, куди пішла вже виділена допомога, і жодних обіцянок про наступну допомогу він не робив.
“Зеленський обраний до Конгресу? Він наш президент? Я не думаю, що я маю бути відданий будь-чому. У мене є питання щодо того, де звітність про гроші, які ми вже витратили? Який план перемоги? Я думаю, це те, що американська громадськість хоче знати. Те, що зробила Росія, вторгшись, це неправильно, ці звірства, ми хочемо переконатися, що це закінчиться. Але я також завжди казав із самого початку, незалежно від того, про яке питання йдеться, я хочу відповідальності за усе, на що наші працьовиті платники податків витрачають свої гроші”, – заявив спікер Маккарті американським журналістам у Конгресі.

Конгресмен-республіканець Річ Маккормік, проходить повз ЗМІ під час відкриття 118-ї сесії Конгресу, Капітолій США. Вашингтон, вівторок, 3 січня 2023 р. (AP Photo/Carolyn Kaster)

Конгресова кореспондентка української служби Голосу Америки, Катерина Лісунова ексклюзивно поспілкувалась із американськими законодавцями Палати представників щодо їхніх очікувань від прийдешньої зустрічі із Володимиром Зеленським.

Коли Зеленський розмовлятиме з Конгресом, він повинен розуміти, що є спротив допомозі, що багатьох людей турбують питання підзвітністю їхніх грошей, куди вони використовуються

Так, за словами конгресмена-республіканця від штату Джорджія, Річа Маккорміка, український лідер має розуміти, що він зустрінеться із Конгресом в якому зараз активно лунають голоси проти продовження допомоги Україні, і саме Зеленський має переконати їх, що гроші витрачені на допомогу Києву не марні.
“Коли Зеленський розмовлятиме з Конгресом, він повинен розуміти, що є спротив допомозі, що багатьох людей у Республіканській партії, ймовірно також в Демократичній партії турбують питання підзвітністю їхніх грошей, куди вони використовуються. Він повинен надати вагомі аргументи щодо такої підзвітності. Зараз ведеться багато розмов, щодо цінності наших грошей. Я особисто дуже підтримував наші зусилля в Україні. Я наполягав, що ми маємо допомагати більше. Ми все іще маємо танки Abrams, готові до застосування”, – заявив республіканець Маккормік, українській службі Голосу Америки.
Сам Маккормік вважає, що США мають продовжити допомогу Україні та довести справу до кінця.
“Навіть будучи наймогутнішою країною у світі, США не досягли успіху у війнах у В’єтнамі, Іраку та Афганістані, тому що у нас не було достатньо потужностей. Ми повинні дати українцям такий потенціал потужностей, якщо вони збираються виграти, якщо вони збираються досягти успіху”, – сказав конгресмен.
Він додав, що українці “вже зробили чудову роботу зупинивши наступ”, але їм ще потрібно довести, що вони можуть перемогти.
“Ми хочемо, щоб вони перемогли. Це означає, що він (Зеленський, – ред.) має навести таку аргументацію, яка пояснить людям, чому його країна потребує підтримки. Так само як і будь-які американські військові, вони (українці ред.) не зможуть досягти успіху, пройшовши лише половину шляху. Нам потрібні запевнення, щоб переконатися, що ми завершимо почату роботу”, – додає Маккормік.

Конгресмен-демократ Пет Раяан, штат Нью-Йорк, розмовляє з журналістами в Національному музеї Пурпурного серця в Нью-Віндзорі, штат Нью-Йорк. 2 листопада 2022 року. (AP Photo/Hans Pennink)

Ми маємо показати потужну двопартійну підтримку, що ми їх підтримуємо, що ми продовжимо підтримувати їх необхідними ресурсами, що вони повинні виграти цю війну і що ми пишаємося ними

Тим часом конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк, Пет Раян сподівається, що візит президента України стане приводом для конгресменів та сенаторів продемонструвати підтримку США.
“У Сполучених Штатах Америки ми виступаємо за свободу та демократію та проти авторитаризму. Отже, я буду радий почути президента Зеленського. Ми маємо показати потужну двопартійну підтримку, що ми їх підтримуємо, що ми продовжимо підтримувати їх необхідними ресурсами, що вони повинні виграти цю війну і що ми пишаємося ними”, – сказав конгресмен-демократ.
Він також наголосив, що дуже розраховує на те, що Зеленському вдасться донести голоси бійців з поля бою, “голоси тих, хто хоробро воює на передовій та їхніх сімей”, щоб американські законодавці “не втрачали людяності при ухваленні будь-яких рішень”.
“Щоб ми не втратили людяність, ухвалюючи тут рішення. Дехто з моїх колег, мені здається, вже втратив це відчуття. Тож важливо, щоб він (Зеленський, – ред.) нагадав нам про це, і я думаю, що він так і зробить”, – сказав Пет Раян у розмові з Голосом Америки.

Конгресмен-республіканець Нік Лалота, штат Нью-Йорк, виступає під час пресконференції в Палаті представників. 14 липня 2023 року.(AP Photo/Patrick Semansky, файл)

Натомість інший законодавець, також від штату Нью-Йорк, конгресмен-республіканець Нік Лалота, вважає що США роблять більше ніж країни Європи, коли справа заходить за допомогу Україні.
“Я думаю, що мої виборці хотіли б почути, що європейці повинні робити більше в питаннях, які стосуються Європи. Тягар відповідальності має бути міжнародним, він не повинен лягати в першу чергу на платників податків Сполучених Штатів. І я сподіваюся, що президент Зеленський озвучить цю проблему”, – сказав Лалота.

Конгресвумен-республіканка Джен Кігганс, виступає під час пресконференції після того, як Палата представників ухвалила щорічний законопроект про оборону. П’ятниця, 14 липня 2023 р., Вашингтон. (AP Photo/Patrick Semansky)

Ми хотіли б почути лише який поступ і які справи станом на зараз

Його однопартійка, конгресвумен-республіканка від штату Вірджинія, Джен Кігганс вважає, що окрім підзвітності наданих коштів, найважливішими зараз є поточні новини з поля бою.
“Я б хотіла почути, яка ситуація зараз, де саме ведеться бій. А також куди, і це особливо важливо для Сполучених Штатів, витрачаються ресурси. І тільки це, ми хотіли б почути лише який поступ і які справи станом на зараз. Ми хотіли б почути останні повідомлення”, – заявила Кігганс.

Конгресмен-республіканець Майк Галлахер, висуває кандидатуру Кевіна Маккарті на посаду спікера Палати представників. 4 січня, 2023 р., Вашингтон. (Фото AP/Алекс Брендон)

Погоджується із нею й інший республіканець Майк Галлахер, від штату Вісконсин. За його словами, підзвітність коштів та прогрес на полі бою будуть двома найважливішими темами для погодження майбутньої додаткової допомоги Україні.
“Багатьом законодавцям буде цікаво почути про контрнаступ, про поступ на місцях, перспективи перемоги, а також про те, якими є найнагальніші потреби щодо зброї. Ми також повинні мати гарантії того, що зброя, яку ми надаємо, гроші, які ми надаємо, витрачаються належним чином і відповідально, щоб ми мали підтримку для майбутнього пакету фінансування. Отже, я думаю, що ці два пункти будуть ключовими”, – вважає Галлахер.

Конгресмен-демократ Скотт Пітерс, виступає під час обговорення Палатою представників статей про імпічмент президента Дональда Трампа. Середа, 18 грудня 2019 р., Вашингтон. (Трансляція засідання Палати представників через AP)

Президент (Зеленський, – ред.) має запевнити людей, що цю війну можна виграти і що ми допомагаємо йому перемогти, а не просто підтримуємо існування конфлікту

Демократ від штату Каліфорнія Скотт Пітерс наголошує, що під час зустрічей у Конгресі Зеленський має переконати законодавців, що цю війну дійсно можливо виграти, якщо продовжити підтримку Києва.
“Я вважаю, що американська підтримка України є надзвичайно важливою. Президент (Зеленський, – ред.) має запевнити людей, що цю війну можна виграти і що ми допомагаємо йому перемогти, а не просто підтримуємо існування конфлікту. А також він повинен запевнити нас, що гроші, які ми вкладаємо, як американські платники податків, насправді йдуть на фронт та на пов’язані із цим цілі”, – ділиться з Голосом Америки конгресмен Скотт Пітерс.
А от республіканець від штату Канзас Рон Естес вважає, що така зустріч буде корисною представникам обох сторін, як України, так і США. Він вважає, що це буде можливістю особисто порушити питання критичні для партнерів.

Конгресмен-республіканець Рон Естес виступає в Комітеті Палати представників з регламенту, щодо збільшення боргового ліміту США. Вівторок, 30 травня 2023 р., Вашингтон. (AP Photo/J. Scott Applewhite)

“Я думаю, що для нього (Зеленського, – ред.) корисно мати можливість поспілкуватися щодо різних питань, які виникають. Загалом, це добре для обох сторін мати можливість зібратися разом і поговорити про поточні проблеми кожної країни”, – підсумував конгресмен, Рон Естес.
Нагадаємо, 21-го грудня 2022-го року український президент виступив з окремою промовою у Конгресі США. Тоді його виступ називали історичним та порівнювали із промовою Вінстона Черчилля.
Дивіться також: Зустріч Маска з Сенаторами США: що було сказано про Україну?

Президент Володимир Зеленський у своєму виступі у Радбезі, 20 вересня, окреслив пропозиції щодо реформи ООН на основі україської Формули миру. Що він запропонував? Про це та підсумки друго дня візиту президента України до Нью-Йорка – розповідає Ірина Соломко.

Польща викликала до МЗС посла України через критику обмежень для українського зерна президентом України. Як відреагували на заяви Києва та Варшави інші європейські країни — Словаччина та Угорщина? Пояснює кореспондент Голосу Америки у Великій Британії Богдан Цюпин.

Просування інтересів та цінностей США, реформа Радбезу ООН, співпраця з партнерами та посилення глобальної підтримки України – такими будуть основні пріоритети американського президента Джо Байдена в рамках 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, в Нью-Йорку.
Про це під час брифінгу для міжнародної преси заявив координатор зі стратегічної комунікації Ради нацбезпеки США Джон Кірбі в понеділок.
“Зокрема, для мобілізації фінансових ресурсів для Глобального Півдня, для загально розвитку та інфраструктури, посилення співпраці для подолання кліматичної кризи та посилення глобальної підтримки України в захисті свого суверенітету та територіальної цілісності, тому що вони продовжують протистояти загарбницькій війні РФ”.
У вівторок Байден виступить зі щорічним зверненням до Генеральної Асамблеї. “У цій промові він окреслить кроки, які адміністрація зробила для просування американського лідерства, що базується на угодах про співпрацю з іншими державами для вирішення найактуальніших проблем світу”, – анонсував представник Ради нацбезпеки США.
Окрім того, Кірбі наголосив, що багато нинішніх проблем з якими зіштовхнулись світ та зокрема країни Півдня, є наслідками російської війни в Україні.
“Багато викликів, з якими вони стикаються, – авжеж не всі, я цього не кажу, – але багато з них загострила, якщо не спричинила війна Путіна в Україні. Авжеж росіяни хочуть, щоб ви повірили, що це провина Заходу, що вони не винні, – бо ж вони ніколи не винні. Але це їхня провина. Відсутність продовольчої безпеки, економічні проблеми, інфляція, з якою стикаються багато країн, – багато в чому спричинені війною Путіна в Україні, особливо коли йдеться про відсутність продовольчої безпеки. Нещодавно росіяни також вирішили не продовжувати зернову угоду в Чорному морі. Хто розплачуватиметься за це? Очевидно, український народ продовжує платити найвищу ціну в цій ситуації, – але розплачуватись доведеться також країнам Глобального Півдня з доходами нижче середнього”, – наголошує Кірбі.
Своєю чергою журналіст польського видання, запитав Кірбі про необхідність реформувати Раду Безпеки ООН, обмеживши або заблокувавши право вето для РФ. Так, за словами журналіста, американський президент закликає розширити Радбез долучивши туди нових членів, попри те що головним джерелом дисфункції Радбезу є право вето таких членів, як Росія, які відкрито порушують базові засади статуту ООН.
“Головна увага президента зосереджена на створенні більш інклюзивної та розширеної Ради Безпеки, це стосується як постійних, так і непостійних членів. Щодо того, що робить Росія, вони можуть полегшити усім ситуацію, якщо просто виведуть свої війська з України і перестануть порушувати Статут ООН, який вони підписали. А також, якщо вони фактично виконають зобов’язання, під якими вони підписалися в резолюціях Ради Безпеки ООН щодо торгівлі зброєю із КНДР. Все, що вони повинні зробити, це виконати те, за що вони самі ж проголосували. І це те, що ми хочемо бачити від Росії, окрім авжеж, виходу з України”, – вважає Кірбі.
Прокоментував Кірбі також і нещодавній візит лідера КНДР до Росії. За словами Кірбі наразі США не бачать фактів воєнної співпраці між обома підсанкційними державами.
“Ми не бачили жодних ознак того, що КНДР змінила свої розрахунки та вирішила надати Збройним силам РФ летальне озброєння. Ми досі переконані, що робити це не в інтересах КНДР. Тож ми продовжимо спостерігати, але наразі ми не бачимо жодних ознак того, що в цьому відношенні відбулися якісь зміни”, – заявив представник адміністрації Білого Дому.
Кірбі також наголосив, що потенційна військова співпраця між КНДР та РФ стане порушенням багатьох резолюцій Радбезу ООН, а також раніше озвучених публічних заяв лідера Північної Кореї.
“Ми стежимо за розвитком співпраці між Північною Кореєю та Росією протягом тривалого часу. І ми оприлюднили наші занепокоєння щодо їхньої ймовірної кооперації на рівні керівництва. Ми також вже закликали КНДР виконати власні публічні зобов’язання не підтримувати війну Путіна в Україні. Ми звичайно бачили коментарі Кремля після зустрічі з Кім Чен Ином, що, мовляв, жодної угоди не було укладено. Що ж, ми сприймаємо це з певною недовірою, та продовжимо стежити за розвитком подій. Будь-яка угода між цими країнами буде порушенням резолюцій РБ ООН, – резолюцій, які підписали самі ж росіяни. Ми також продовжимо перемовини з нашими партнерами в ООН, про співпрацю щодо притягнення обох сторін до відповідальності, якщо вони продовжать рухатись в цьому напрямку”, – підсумував Кірбі.

Дивіться також: Генасамблея ООН. Які події — найочікуваніші для України?

Україна закликала партнерів у Європейському Союзі дотримуватися правил торгівлі передбачених домовленостями й міжнародними угодами і заявила про готовність оскаржувати заборони на імпорт української агропродукції в Світовій організації торгівлі.
У Києві невдоволені рішеннями урядів Польщі, Словаччини та Угорщини обмежувати імпорт сільськогосподарської продукції з України, хоча Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, 15 вересня оголосила скасування запроваджених у травні заборон на імпорт українського збіжжя до п’яти сусідніх з Україною країн Європейського Союзу.

…У випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ.

В той час як Болгарія і Румунія погодилися з рішенням Єврокомісії, Словаччина заявила про продовження заборони, а польський та угорський уряди навіть розширили обмеження, заявивши, що захищають інтереси своїх фермерів від того, що вони називають спотвореннями на їхніх ринках внаслідок напливу української продукції.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав посадовців у Брюсселі бюрократами і заявив, що вони «знову ігнорують проблеми європейських фермерів».
Питання експорту українського збіжжя, що є важливим джерелом доходів України, загострені, бо Росія перешкоджає транспортуванню через Чорне море, погрожуючи суднам і бомбардуючи українські порти й склади.
Польща та інші країни ЄС, які межують з Україною, скаржаться, що внаслідок російської війни українське збіжжя опиняється в на їхніх ринках у надмірній кількості і що їхні аграрії зазнають збитків.
Але Україна прирівнює обмеження імпорту її збіжжя в ЄС до російських бомбардувань.
Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що наполягає на правилах, які обумовлюють торгівлю України з ЄС відповідно до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка чинна з 2017 року, та інших домовленостей.
Прем’єр-міністр зауважив, що Україна дуже цінує допомогу поляків у час російської війни і натякнув, що рішення уряду у Варшаві продиктоване міркуваннями внутрішньої політики на тлі наближення польських парламентських виборів 15 жовтня.
«Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», – застеріг Денис Шмигаль у дописі в мережі Х 12 вересня.
18 вересня видання Politico.eu надрукувало інтерв’ю з заступником міністра економіки і торговим представником України Тарасом Качкою, в якому урядовець висловив готовність Києва подати судові позови проти рішень, які Україна називає незаконними.
Тарас Качка виокремив Варшаву і Будапешт, підкресливши, що уряди тих країн діють всупереч правилам ЄС і рішенням Європейської комісії.
«Саме Європейська комісія є установою, яка визначає питання торгівлю цілого ЄС. Системний підхід Будапешта і Варшави, які ігнорують позицію установ ЄС в питаннях торгівлі, на мою думку, будуть проблемою для ЄС загалом, бо там нема єдності», – цитує українського урядовця Politico.eu.
За словами Тараса Качки Київ збирається оскаржувати торговельні обмеження не в ЄС, а у Світовій організації торгівлі, щоб, як він висловився, «цілий світ бачив, як країни-члени ЄС поводяться з торговими партнерами і зі своїм союзом, бо це стосується також інших країн».
У Варшаві гучно наголошують, що не хочуть чинити перешкоди транзиту українського збіжжя до інших країн Європи, чи на світові ринки, а лише прагнуть захистити своїх виробників.
Але українці наполягають, що йдеться не лише про питання солідарності з Україною в час війни, а про гарантування справедливого доступу українських виробників на ринок ЄС.
У Києві стверджують, що обмеження для українського збіжжя в ЄС продиктовані насамперед політичними міркуваннями і що вони суперечать європейським принципам та домовленостям Брюсселя з Києвом.
«Наше зерно стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи, які переробляють нашу агропродукцію та заробляють на логістиці. Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегмента європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору», – доводив президент Зеленський партнерам з східних держав ЄС на зустрічі 6 вересня.
Україна – кандидат на членство у Європейському Союзі і сподівається цього року почати переговори про процес вступу в ЄС, що означатиме повну свободу пересування товарів, послуг тощо на спільному європейському ринку.

Україна закликала партнерів у Європейському Союзі дотримуватися правил торгівлі передбачених домовленостями й міжнародними угодами і заявила про готовність оскаржувати заборони на імпорт української агропродукції в Світовій організації торгівлі.
У Києві невдоволені рішеннями урядів Польщі, Словаччини та Угорщини обмежувати імпорт сільськогосподарської продукції з України, хоча Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, 15 вересня оголосила скасування запроваджених у травні заборон на імпорт українського збіжжя до п’яти сусідніх з Україною країн Європейського Союзу.

…У випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ.

В той час як Болгарія і Румунія погодилися з рішенням Єврокомісії, Словаччина заявила про продовження заборони, а польський та угорський уряди навіть розширили обмеження, заявивши, що захищають інтереси своїх фермерів від того, що вони називають спотвореннями на їхніх ринках внаслідок напливу української продукції.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав посадовців у Брюсселі бюрократами і заявив, що вони «знову ігнорують проблеми європейських фермерів».
Питання експорту українського збіжжя, що є важливим джерелом доходів України, загострені, бо Росія перешкоджає транспортуванню через Чорне море, погрожуючи суднам і бомбардуючи українські порти й склади.
Польща та інші країни ЄС, які межують з Україною, скаржаться, що внаслідок російської війни українське збіжжя опиняється в на їхніх ринках у надмірній кількості і що їхні аграрії зазнають збитків.
Але Україна прирівнює обмеження імпорту її збіжжя в ЄС до російських бомбардувань.
Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що наполягає на правилах, які обумовлюють торгівлю України з ЄС відповідно до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка чинна з 2017 року, та інших домовленостей.
Прем’єр-міністр зауважив, що Україна дуже цінує допомогу поляків у час російської війни і натякнув, що рішення уряду у Варшаві продиктоване міркуваннями внутрішньої політики на тлі наближення польських парламентських виборів 15 жовтня.
«Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», – застеріг Денис Шмигаль у дописі в мережі Х 12 вересня.
18 вересня видання Politico.eu надрукувало інтерв’ю з заступником міністра економіки і торговим представником України Тарасом Качкою, в якому урядовець висловив готовність Києва подати судові позови проти рішень, які Україна називає незаконними.
Тарас Качка виокремив Варшаву і Будапешт, підкресливши, що уряди тих країн діють всупереч правилам ЄС і рішенням Європейської комісії.
«Саме Європейська комісія є установою, яка визначає питання торгівлю цілого ЄС. Системний підхід Будапешта і Варшави, які ігнорують позицію установ ЄС в питаннях торгівлі, на мою думку, будуть проблемою для ЄС загалом, бо там нема єдності», – цитує українського урядовця Politico.eu.
За словами Тараса Качки Київ збирається оскаржувати торговельні обмеження не в ЄС, а у Світовій організації торгівлі, щоб, як він висловився, «цілий світ бачив, як країни-члени ЄС поводяться з торговими партнерами і зі своїм союзом, бо це стосується також інших країн».
У Варшаві гучно наголошують, що не хочуть чинити перешкоди транзиту українського збіжжя до інших країн Європи, чи на світові ринки, а лише прагнуть захистити своїх виробників.
Але українці наполягають, що йдеться не лише про питання солідарності з Україною в час війни, а про гарантування справедливого доступу українських виробників на ринок ЄС.
У Києві стверджують, що обмеження для українського збіжжя в ЄС продиктовані насамперед політичними міркуваннями і що вони суперечать європейським принципам та домовленостям Брюсселя з Києвом.
«Наше зерно стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи, які переробляють нашу агропродукцію та заробляють на логістиці. Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегмента європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору», – доводив президент Зеленський партнерам з східних держав ЄС на зустрічі 6 вересня.
Україна – кандидат на членство у Європейському Союзі і сподівається цього року почати переговори про процес вступу в ЄС, що означатиме повну свободу пересування товарів, послуг тощо на спільному європейському ринку.

Україна закликала партнерів у Європейському Союзі дотримуватися правил торгівлі передбачених домовленостями й міжнародними угодами і заявила про готовність оскаржувати заборони на імпорт української агропродукції в Світовій організації торгівлі.
У Києві невдоволені рішеннями урядів Польщі, Словаччини та Угорщини обмежувати імпорт сільськогосподарської продукції з України, хоча Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, 15 вересня оголосила скасування запроваджених у травні заборон на імпорт українського збіжжя до п’яти сусідніх з Україною країн Європейського Союзу.

…У випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ.

В той час як Болгарія і Румунія погодилися з рішенням Єврокомісії, Словаччина заявила про продовження заборони, а польський та угорський уряди навіть розширили обмеження, заявивши, що захищають інтереси своїх фермерів від того, що вони називають спотвореннями на їхніх ринках внаслідок напливу української продукції.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав посадовців у Брюсселі бюрократами і заявив, що вони «знову ігнорують проблеми європейських фермерів».
Питання експорту українського збіжжя, що є важливим джерелом доходів України, загострені, бо Росія перешкоджає транспортуванню через Чорне море, погрожуючи суднам і бомбардуючи українські порти й склади.
Польща та інші країни ЄС, які межують з Україною, скаржаться, що внаслідок російської війни українське збіжжя опиняється в на їхніх ринках у надмірній кількості і що їхні аграрії зазнають збитків.
Але Україна прирівнює обмеження імпорту її збіжжя в ЄС до російських бомбардувань.
Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що наполягає на правилах, які обумовлюють торгівлю України з ЄС відповідно до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка чинна з 2017 року, та інших домовленостей.
Прем’єр-міністр зауважив, що Україна дуже цінує допомогу поляків у час російської війни і натякнув, що рішення уряду у Варшаві продиктоване міркуваннями внутрішньої політики на тлі наближення польських парламентських виборів 15 жовтня.
«Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», – застеріг Денис Шмигаль у дописі в мережі Х 12 вересня.
18 вересня видання Politico.eu надрукувало інтерв’ю з заступником міністра економіки і торговим представником України Тарасом Качкою, в якому урядовець висловив готовність Києва подати судові позови проти рішень, які Україна називає незаконними.
Тарас Качка виокремив Варшаву і Будапешт, підкресливши, що уряди тих країн діють всупереч правилам ЄС і рішенням Європейської комісії.
«Саме Європейська комісія є установою, яка визначає питання торгівлю цілого ЄС. Системний підхід Будапешта і Варшави, які ігнорують позицію установ ЄС в питаннях торгівлі, на мою думку, будуть проблемою для ЄС загалом, бо там нема єдності», – цитує українського урядовця Politico.eu.
За словами Тараса Качки Київ збирається оскаржувати торговельні обмеження не в ЄС, а у Світовій організації торгівлі, щоб, як він висловився, «цілий світ бачив, як країни-члени ЄС поводяться з торговими партнерами і зі своїм союзом, бо це стосується також інших країн».
У Варшаві гучно наголошують, що не хочуть чинити перешкоди транзиту українського збіжжя до інших країн Європи, чи на світові ринки, а лише прагнуть захистити своїх виробників.
Але українці наполягають, що йдеться не лише про питання солідарності з Україною в час війни, а про гарантування справедливого доступу українських виробників на ринок ЄС.
У Києві стверджують, що обмеження для українського збіжжя в ЄС продиктовані насамперед політичними міркуваннями і що вони суперечать європейським принципам та домовленостям Брюсселя з Києвом.
«Наше зерно стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи, які переробляють нашу агропродукцію та заробляють на логістиці. Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегмента європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору», – доводив президент Зеленський партнерам з східних держав ЄС на зустрічі 6 вересня.
Україна – кандидат на членство у Європейському Союзі і сподівається цього року почати переговори про процес вступу в ЄС, що означатиме повну свободу пересування товарів, послуг тощо на спільному європейському ринку.

Україна закликала партнерів у Європейському Союзі дотримуватися правил торгівлі передбачених домовленостями й міжнародними угодами і заявила про готовність оскаржувати заборони на імпорт української агропродукції в Світовій організації торгівлі.
У Києві невдоволені рішеннями урядів Польщі, Словаччини та Угорщини обмежувати імпорт сільськогосподарської продукції з України, хоча Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, 15 вересня оголосила скасування запроваджених у травні заборон на імпорт українського збіжжя до п’яти сусідніх з Україною країн Європейського Союзу.

…У випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ.

В той час як Болгарія і Румунія погодилися з рішенням Єврокомісії, Словаччина заявила про продовження заборони, а польський та угорський уряди навіть розширили обмеження, заявивши, що захищають інтереси своїх фермерів від того, що вони називають спотвореннями на їхніх ринках внаслідок напливу української продукції.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав посадовців у Брюсселі бюрократами і заявив, що вони «знову ігнорують проблеми європейських фермерів».
Питання експорту українського збіжжя, що є важливим джерелом доходів України, загострені, бо Росія перешкоджає транспортуванню через Чорне море, погрожуючи суднам і бомбардуючи українські порти й склади.
Польща та інші країни ЄС, які межують з Україною, скаржаться, що внаслідок російської війни українське збіжжя опиняється в на їхніх ринках у надмірній кількості і що їхні аграрії зазнають збитків.
Але Україна прирівнює обмеження імпорту її збіжжя в ЄС до російських бомбардувань.
Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що наполягає на правилах, які обумовлюють торгівлю України з ЄС відповідно до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка чинна з 2017 року, та інших домовленостей.
Прем’єр-міністр зауважив, що Україна дуже цінує допомогу поляків у час російської війни і натякнув, що рішення уряду у Варшаві продиктоване міркуваннями внутрішньої політики на тлі наближення польських парламентських виборів 15 жовтня.
«Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», – застеріг Денис Шмигаль у дописі в мережі Х 12 вересня.
18 вересня видання Politico.eu надрукувало інтерв’ю з заступником міністра економіки і торговим представником України Тарасом Качкою, в якому урядовець висловив готовність Києва подати судові позови проти рішень, які Україна називає незаконними.
Тарас Качка виокремив Варшаву і Будапешт, підкресливши, що уряди тих країн діють всупереч правилам ЄС і рішенням Європейської комісії.
«Саме Європейська комісія є установою, яка визначає питання торгівлю цілого ЄС. Системний підхід Будапешта і Варшави, які ігнорують позицію установ ЄС в питаннях торгівлі, на мою думку, будуть проблемою для ЄС загалом, бо там нема єдності», – цитує українського урядовця Politico.eu.
За словами Тараса Качки Київ збирається оскаржувати торговельні обмеження не в ЄС, а у Світовій організації торгівлі, щоб, як він висловився, «цілий світ бачив, як країни-члени ЄС поводяться з торговими партнерами і зі своїм союзом, бо це стосується також інших країн».
У Варшаві гучно наголошують, що не хочуть чинити перешкоди транзиту українського збіжжя до інших країн Європи, чи на світові ринки, а лише прагнуть захистити своїх виробників.
Але українці наполягають, що йдеться не лише про питання солідарності з Україною в час війни, а про гарантування справедливого доступу українських виробників на ринок ЄС.
У Києві стверджують, що обмеження для українського збіжжя в ЄС продиктовані насамперед політичними міркуваннями і що вони суперечать європейським принципам та домовленостям Брюсселя з Києвом.
«Наше зерно стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи, які переробляють нашу агропродукцію та заробляють на логістиці. Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегмента європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору», – доводив президент Зеленський партнерам з східних держав ЄС на зустрічі 6 вересня.
Україна – кандидат на членство у Європейському Союзі і сподівається цього року почати переговори про процес вступу в ЄС, що означатиме повну свободу пересування товарів, послуг тощо на спільному європейському ринку.