Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Повернення українських суден не можна вважати поступкою Росії напередодні зустрічі у Парижі – американські експерти

Захоплені Росією 25-го листопада 2018 року в Керченській протоці українські кораблі Нікополь, Бердянськ і Яни-Капу повертаються в Україну, повідомили у прес-службі Військово-морських сил.
Рішення про повернення кораблів та звільнення захоплених моряків було винесено Міжнародним трибуналом ООН 25 травня, а 7 вересня 2019 року 22 українські моряки і працівники СБУ повернулися в Україну в межах обміну утримуваних осіб.

Незважаючи на всі поступки та кроки до миру з боку Зеленського, не було поступок з боку Росії. Навпаки, тиск зростає

«Повернення Росією нелегально захоплених нею кораблів, яке вона довго відкладала, не може розглядатися як поступка. Насправді це фальшива інтерпретація, на яку не мають піддатися Захід та Україна», – говорить керівниця групи з вивчення Росії “Інституту дослідження війни” Наталія Бугайова.
На думку Бугайової, Росія не зробила будь-яких змістовних поступок напередодні саміту. До того ж «саміт ставить Росію в ситуацію модератора, коли вони є воюючою стороною». Бугайова попереджає, що Україна може опинитися в ситуації, коли вона «буде змушена йти на компроміс щодо свого суверенітету чи ризикувати бути зображеною як сторона, яка не хоче миру, що Росії вдається успішно робити до зустрічі».
Бугайова, натомість, вказує на ознаки посилення контролю Росії над своїми ставлениками, включаючи кроки з інтеграції залізниць, заходи спрямовані на інтеграцію банківської системи з Росією, демонстрацію сили під час військових навчань на українському кордоні.

Повернення українських кораблів мало давно статися.Ми побачимо, чи це передує більш щирому підходу з боку Росії щодо закінчення конфлікту, який вона підтримує на Донбасі

«Незважаючи на всі поступки та кроки до миру з боку Зеленського, не було поступок з боку Росії. Навпаки, тиск зростає. І я думаю, що Росія насправді у своїй інформаційній кампанії використовує та поширює точку зору про те, що Україні потрібні негайні результати у досягненні миру в середині країни, а також те, що Європа та США махнули рукою на Зеленського та Україну».
«Повернення українських кораблів мало давно статися (їх не мали взагалі захоплювати)», – прокоментував на прохання «Голосу Америки» колишній посол США в Україні, а нині експерт “Інституту Брукінгса” Стівен Пайфер. – Ми побачимо, чи це передує більш щирому підходу з боку Росії щодо закінчення конфлікту, який вона підтримує на Донбасі».
Посол Пайфер скептично ставиться до перспективи результату від зустрічі у Нормандському форматі, яка запланована на 9 грудня, але, говорить він, хотів би помилятися.
«Понад 5 років Кремль використовував триваючий конфлікт на Донбасі, щоб тиснути на Київ. Велике питання, чи готовий Путін зараз змінити курс і шукати угоду, яка влаштувала би усі сторони конфлікту, який Росія спричинила в Україні, домовленість, яка б вела до відновлення українського суверенітету».
Дивіться також: Що американці кажуть про процес імпічменту

Час-Тайм. Чи може Україна скористатись політичною кризою у США?

В ефірі Час-Тайм. Процес імпічменту президента Трампа вплинув на громадську думку у США. Цього тижня восьмеро посадовців відповідатимуть на запитання законодавців на відкритих слуханнях у Конгресі. Чи могла б Україна скористатись політичною кризою у США? Гість студії: Ірина Прокоф’єва, голова програмного відділу Українського Інституту. Гонконг: сотні мітингарів залишаються в облозі поліції у будівлі університету.

Місто Киїф у Північній Дакоті: як живе поселення, засноване українцями понад 100 років тому

Емігрувати до Північної Америки багатьох укранців спонукало бажання господарювати на власній землі, яку уряди США та Канади свого часу роздавали безкоштовно. Інші шукали за кордоном можливості вільно сповідувати свою релігію. Наприкінці 19 століття кілька родин українських протестантів продали своє майно в Україні і вирушили у далеку подорож, тікаючи від переслідувань у Російській імперії. Дорога привела їх до Північної Дакоти, де вони заснували поселення і назвали його на честь рідного міста Києва – Киїф. Свого часу це було крихітне, але доволі процвітаюче село. Як містечко виглядає зараз і чи справедливо його називають містом-привидом, дізнавалися наші журналісти.
На півночі американського штату Північна Дакота посеред прерій і безкінечних фермерських угідь, видніє позначка із назвою Киїф.
Півстоліття тому тут жила бабуся американця Дівайна Гендріксона. Чоловік згадує, як проводив у містечку літні канікули: «Це було маленьке містечко, де всі знали один одного, і всі всім допомагали. Тут не розмовляли англійською, і я намагався зрозуміти про що вони говорять».
Дівайн розповів, що Киїф був заснований у 1908-му році і отримав свою назву на честь української столиці – Києва, звідки емігрували засновники містечка Антон та Христина Бокові.
Подружжя сповідувало протестантизм, а Київ на початку 20-го століття перебував у складі Російської імперії, де домінувала Російська православна церква і прихильників інших релігій переслідували.
Втікаючи від переслідувань наприкінці 1880-х років киянин Антон Боковий та його соратники шукали місце, де можна вільно молитися і обробляти землю. Такою країною для них стали Сполучені Штати. І Північна Дакота якраз в цей час роздавала землю усім, хто готовий був тут оселитися і створити громаду. Таким чином кілька родин із Києва створили тут свій власний “Київ”. Де вони могли молитися українською мовою і стати вільними фермерами.
Киїф справляє враження доглянутого, але малолюдного містечка. У пошуках живої душі потрапляємо у будинок Одрі Волошенко. Попри українське звучання її прізвища, жінка мало знає про своє походження. «Моя мама німкеня, а тато – росіянин. Чи може українець. Яка різниця?» – каже вона.
Жінка перелічує прізвища сусідів, чиї будинки пустують навколо її дому: Іщенко, Енн Шевченко, Карпенко, Волошенко, Джекі Миколенко. Свого часу тут жило 300 людей, сьогодні населення складає семеро осіб.
Енні та Ричард Гелми вважають себе німцями, хоча дідусь Ричарда емігрував до США з Російської імперії. Чоловік припускає, що його пращури бути німецькими місіонерами, які пропагували лютеранство у Російській імперії.
«Мій дідусь приїхав сюди з Одеси в 1902 році, і отримав землю через закон про homestead act, – каже Ричард Гелм. – У Північній Дакоті ще лишалась земля, решту уряд вже роздав. Вони прожили тут 5 років і отримали право власності».
Ні Гелми, ні пані Волошенко особливо не дотримуються традицій своїх предків.
«Я не знаю про якісь особливі традиції тут. Крім Великодня, коли ми збираємось у церкві, накриваємо великий стіл, кожен щось приносить. Не знаю, як це було раніше», – розповідає Енні.
Натомість, місцеві добре пам’ятають як Киїф був процвітаючим містечком, – тут займались фермерством, бізнесом, було кілька церков і дві школи. «Тут було досить багато бізнесів – три продуктових магазини, банк, меблевий магазин, завод з переробки молочних продуктів, заправка, бар, товари «все для дому», пошта, – тут все було», – каже Ричард.
Життєздатність міста підтримувала залізниця. Хоча Киїф розташований далеко він інших населених пунктів, тут зупинялись парові потяги для заправки.
«Тут зупинявся поїзд, який доставляв товар у місто. На цій зупинці парові потяги дозаправлялись водою. Люди поселялись тут, бо звідси можна було подорожувати поїздами. Переважно це були теслярі, будівельники», – пояснює Ричард.
Все змінилось, коли паротягам на заміну прийшли тепловози та електропотяги. Тоді зникла потреба заправлятись водою.
Тривожним сигналом стало і закриття школи, де окрім англійської, викладали російську та німецьку мови. «Коли школа закрилась у 1959 році, з того часу населення почало скорочуватись», – каже Енні.
Молодь переїхала у більші міста, і поступово припинили роботу майже всі підприємства та громадські об’єкти, залишилася лише церква. «Лише церква. Бабтистська. І це все», – каже Одрі.
Місцевим найбільше бракує супермаркетів. Щоб купити хліба чи молока, доводиться їхати понад 80 кілометрів. «Продуктового магазину не вистачає. Ніхто не хоче цим займатись», – пояснює Одрі. «Коли його закрили, тоді ми задумались: де нам купувати харчі?» – каже Ричард.
Нині Киїф нерідко називають містом-привидом, та місцеві з цим не погоджуються.
«Причина, чому вони називають його місто-привид, тому що тут немає ресторану, заправки, бару, немає бізнесу. Та тут досі живуть люди», – каже нам Енні. «А от головна вулиця є привидом, – каже Ричард, бо тут немає бізнесу. Але в місті є люди», – додає Енні.
Одрі Волошенко теж не вважає місто привидом. «Думаю, воно живе, якщо захотіти зробити його живим», – каже вона.
Єдиною згадкою про українських засновників містечка лишається старенька церква, яка відкриває двері раз на тиждень.
Дивіться також: Справжній Архипенко: спогади вдови геніального українського скульптора

Трамп може надати свідчення комітетам Конгресу, що розглядають справу про імпічмент

Президент США “уважно розгляне” можливість надання свідчень перед комітетами Палати представників Конгресу США, які проводять слухання в рамках процедури імпічменту.
“Вона сказала, що я можу це зробити письмово, – написав президент США у Twitter, у відповідь на коментар спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі про можливість таких свідчень. – Хоча я нічого поганого не зробив, і я не хочу підвищувати довіру до цього шахрайства без відповідного процесу, мені подобається ідея і я, для того, щоб Конгрес знову міг зосередитись, уважно це розгляну!” – написав Трамп серед іншого.

Спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі в інтерв’ю на каналі CBS заперечила закиди, що президент Трамп не мав доступу до відповідного процесу в розслідуванні в рамках імпічменту і заявила, що президент “має всі нагоди представити справу”.
“Президент може вийти перед комітетом і поговорити, розповісти всю правду, яку захоче, якщо він цього захоче”, – заявила Пелосі.
Пелосі також нагадала, що президент Річард Ніксон пішов у відставку перед тим, як Палата представників США проголосувала за імпічмент.
Під час розслідування спецпрокурора США Роберта Мюллера про можливе втручання Росії до виборів у США 2016 року, Дональд Трамп надав письмові свідчення, відповівши на питання спецпрокурора. В своєму остаточному звіті Мюллер висловився проти письмового формату, бо слідство не мало можливості задати додаткові питання.
Дивіться також: ​На тижні, що минає, Конгрес провів низку відкритих слухань щодо імпічменту.

Американський бізнес святкує День Подяки в Україні

Скуштувати традиційну індичку і подякувати усім, хто робить Україну більш сприятливою для ведення бізнесу. Такою була програма вечірки до Дня Подяки, яку провела Американська торговельна палата в Україні.
Цього року святкові нагороди «Вибір бізнес-спільноти 2019» отримали Національний банк України та газета Kyiv Post – за внесок у розвиток сприятливого ділового клімату в Україні.

Вільям Тейлор

З побажаннями до українців звернувся тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор.
“Напередодні цього американського свята я хочу побажати українському народові, щоб до наступного Дня Подяки в цій країні був мир. Щоб нинішній уряд зміг розв’язати конфлікт на Сході у спосіб, який задовольнив би усіх українців, і щоб це принесло мир на цю землю. Я хочу побажати також процвітання”, – сказав дипломат “Голосу Америки”.

Андрій Гундер

Американський бізнес в Україні налаштований оптимістично, – констатує президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.
“Свято Дня Подяки – це прекрасне американське свято. І тут у Києві ми вже стали острівцем цього американського свята. Ми дякуємо тим, хто створив можливість вести бізнес в Україні легше. Зараз є позитивні настрої; компанії бачать, що їхній бізнес зростає, і загалом є оптимізм, що ріст далі триватиме”, – зазначив Гундер.

Олена Кошарна

Цю думку поділяє президент інвесткомпанії Horizon Capital Олена Кошарна.
“Ми всі чекаємо процвітання. За ці останні 5 років ми пройшли дуже важкий макроекономічний шлях. І те, що ми зараз бачимо – що бізнес-спільнота оптимістично налаштована. Ми отримали відгуки від наших членів, і 62% оптимістичні, а понад 80% планують вкладати в Україну більше інвестицій, більше грошей”, – зауважила Кошарна.

Брайан Боннер

Передсвятковими побажаннями поділився володар цьогорічної нагороди від бізнес-спільноти, головний редактор газети Kyiv Post Брайан Боннер.
“Це таке чудове американське свято. Це родинне свято, але нам приємно відзначати його тут в Україні, бо наша бізнес-спільнота це велика родина. Чого я хотів би побажати Україні – це закінчення війни, кінця олігархії, перемоги верховенства права, процвітання і миру”, – сказав Боннер “Голосу Америки”.
Дивіться також: Чому навчають представників індіанських племен в Інституті сучасного мистецтва корінного населення Америки

У Білорусі відбуваються парламентські вибори

У Білорусі 17 листопада проходять вибори в Палату представників – нижню палату Національних зборів.
Виборчі дільниці в країні відкрилися о 8:00 за місцевим часом і працюватимуть до 20:00. Всього відкрито близько шести тисяч дільниць для голосування, в тому числі 46 іноземних.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, вибори 110 депутатів Палати представників проводяться лише по одномандатних виборчих округах, жодних партійних списків на виборах у Білорусі ніколи не було. Цього разу для участі у виборах було зареєстровано 560 кандидатів, у тому числі від трудових колективів, як у часи СРСР, а також політичних партій.
Обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів. Вибори визнаються такими, що відбулися, якщо в голосуванні взяли участь більше половини виборців округу, внесених у списки.
На нинішніх виборах зможуть проголосувати понад 6,5 мільйонів громадян Білорусі. Близько 36% виборців проголосували достроково в період з 12 по 16 листопада.
ЦВК не фіксував істотних порушень на достроковому голосуванні. Однак спостерігачі стверджували, що офіційні дані про явку, опубліковані Центрвиборчкомом за підсумками чотирьох днів дострокового голосування, завищені більш ніж удвічі. Всього спостерігачі зафіксували 461 порушення виборчого законодавства.
На дільницях для голосування працюють тисячі спостерігачів. Європейський союз раніше висловив надію, що вибори пройдуть чесно і прозоро.
Організація з безпеки і співпраці в Європі заявила, що оприлюднить попередній звіт своєї спостережної місії 18 листопада.
Вибори до парламенту Білорусі повинні були відбутися в наступному році. Однак раніше президент країни Олександр Лукашенко оголосив, що вони пройдуть восени, а в наступному році відбудуться вибори глави держави.
Палата представників Національних зборів у складі 110 депутатів обирається на чотири роки. В історії суверенної Білорусі парламентські вибори проводилися в 1995, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016 роках. Після 1995 року жодні вибори не були визнані ОБСЄ як вільні та демократичні.

Захоплені українські кораблі вивели з акваторії Керчі – фоторепортаж

Захоплені українські військові катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу» в супроводі російської берегової охорони 17 листопада вивели з акваторії «Генмола» в Керчі, в анексованому Росією Криму. Як це було, дивіться у фоторепортажі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Чому навчають представників індіанських племен в Інституті сучасного мистецтва корінного населення Америки. Відео

Там навчаються представники понад ста племен. Вони вчаться не просто зберігати свою культуру, а закарбовувати сучасну історію та події з перспективи корінного населення, яке має відмінний від західного філософський погляд на суспільні процеси.

Справжній Архипенко: спогади вдови геніального українського скульптора. Відео

У штаті Нью-Йорк була його літня школа. У будинку, зведеному Архипенком власноруч, тепер – Фундація його імені. Нею керує вдова митця – Френсис Архипенко-Ґрей. Цього серпня вона зустрілася із нашими журналістами і поділилася спогадами про життя із Архипенком і захопливу особистість скульптора.

Конкурс XPRIZE: знайти корисне для людства використання вуглекислого газу. Відео

Організатори конкурсу XPRIZE пропонують 20 мільйонів доларів авторам ефективної технології, яка знайде корисне для людства використання вуглекислого газу.