Як воно: бути україномовним блогером у США? Голос Америки розпочинає підбірку історій українських блогерів, які живуть за океаном. Блогер Олег Балюк розповів, як заробляє на блозі й що вважає найбільшим недоліком цієї роботи. Дізнавалася Іванна Підборська.

“Я не бачу ризиків у запрошенні України в НАТО”, – заявив Зеленський. “Ті ризики, які за лаштунками офіційної політики звучить, чи звучатимуть, вони всі [пов’язані] з членством України в НАТО і, мені здається, з ризиками, пов’язаними з неадекватністю реакції Путіна”.

Напередодні другої річниці російського повномасштабного вторгнення Велика Британія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні, включно із протитанковою зброєю, зокрема, мова йде про нову партію з 200 протитанкових ракет “Брімстоун”, а також додаткове навчання українських військових.
В цілому на 2024-2025 роки Велика Британія виділила $3,2 млрд на військову допомогу України. З них $ 255 млн терміново підуть на закупівлю сотень тисяч дронів для Збройних сил України. Також впродовж 2024 року Велика Британія планує виділити $310 млн на закупівлю та виробництво артилерійських снарядів для потреб України.
Велика Британія відстоює інтереси України й на дипломатичному фронті. 23 лютого під час засідання Ради Безпеки ООН, присвяченого річниці вторгнення, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що російський президент Владімір Путін вірить у те, що він може захопити території, перекроїти кордони, застосувати силу для побудови своєї імперії. “І ми не повинні допустити цього”, – додав політик.
Кореспондентка “Голосу Америки” Ірина Соломко поспілкувалася з Девідом Камероном на полях штаб-квартири ООН. В інтерв’ю він пояснив, чому свій перший візит на посаді він здійснив в Україну та чи тисне захід на Україну, змушуючи її до перемовин з Росією.

23 лютого головний британський дипломат Девід Камерон особисто взяв участь у засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченого річниці вторгнення

Ірина Соломко, кореспондентка “Голосу Америки”: Пане міністре, як ви дізналися про російське повномасштабне вторгнення та якими були ваші думки у той момент?
Девід Камерон, міністр закордонних справ Великої Британії: Я пам’ятаю, як читав напередодні, що це має статися, адже було величезне нарощування російських військ на кордоні з Україною. Але я просто не міг повірити, що Путін буде таким агресивним і настільки дурним, щоб спробувати вдертися на територію всієї країни. Але це те, що він зробив. І я пам’ятаю, як був глибоко шокований тим, що зараз, у цю, нібито сучасну епоху, така країна, як Росія, може спробувати вдертися та завоювати суверенну, незалежну державу-члена Організації Об’єднаних Націй.
Це справді приголомшувало. Тоді я не був членом уряду, але британський уряд відіграв важливу роль у мобілізації світової громадської думки, щоб заявити наскільки це – неправильно.
І.С.: Ці події довкола України та виклики, які вони принесли, вплинули на ваше рішення повернутися до великої політики та стати головним британським дипломатом?
Д.К.: Так, мені було дуже приємно, коли прем’єр-міністр Ріші Сунак запросив мене повернутися. І я не вагався, перш ніж відповісти “так”. І це була одна з причин, чому у 2008-му я поїхав до Тбілісі в Грузію, коли я був в опозиції, а не в уряді. Бо так я міг бачити, що робить Путін. Не думаю, що тоді світ діяв достатньо рішуче.
Я був прем’єр-міністром у 2014 році, коли він захопив Крим. І тоді було багато розчарування, бо занадто багато людей казали: а чи справді це вторгнення? Чи це непорозуміння через Майдан? Що відбувається? Для мене все було очевидно: це – вторгнення, тому ми повинні ефективно накласти санкції на Путіна. Вже тоді ми почали підготовку українських військ, і зараз очевидно – дуже важливо, що ми це зробили.
І те, що цього разу те, що зробила Росія, було настільки нахабним. І в Раді Безпеки, окрім, звичайно. Росії, решта країн чітко говорить про неймовірно зухвале порушення статуту Організації Об’єднаних Націй.
І.С.: Свій перший візит на посаді міністра ви здійснили до України. Чому?
Д.К.: Бо я вважаю, що це виклик нашого покоління. Я вважаю, що це найважливіше питання, яке стоїть перед нами. Я пам’ятаю, як покоління мого дідуся в 1930-х роках розв’язували проблему агресивного диктатора

Тому для мене російська агресія в Україні – це виклик. І великий виклик нашого покоління зупинити цю агресію

Гітлера, який захоплював територію іншої країни, ігнорував її кордони, забирав її частини. І це закінчилося катастрофою Другої світової війни. Тому для мене це виклик, великий виклик нашого покоління зупинити цю агресію. І тому мій перший візит був до України. І саме тому це питання, якому я приділяю найбільше уваги. Звичайно, ми повинні мати справу і з ситуацією в Газі, і з Ізраїлем, і всім цим. Але для мене війна в Україні – це найважливіший виклик, який стоїть перед світом.
І.С.: Чи зроблено партнерами все, що можна, щоб відповісти на цей виклик?
Д.К.: Коротка відповідь – ні, ми не зробили достатньо. Так, звичайно, вражає, наскільки захід був єдиним у риториці. Ви бачили, якою реакція Європейського Союзу була у 2014 році. У 2022-му країни були цілком єдиними, і майже повністю згуртовані. Ми бачимо розширення НАТО, до якого приєдналися Швеція та Фінляндія. Подивіться на Німеччину, яка традиційно не є постачальником зброї, почала надавати зброю Україні.
Є багато позитивних змін. Але чи зробили ми достатньо разом? Ні. Україна не має достатньо снарядів. Україна потребує підтримки Сполучених Штатів. Україні потрібно більше фінансування, а також озброєння. Тому ми повинні бути вірними тому, що ми сказали, ми кажемо, що підтримуємо Україну, ми віримо в українців. Тоді ми повинні доводити це за допомогою зброї, грошей, дипломатичної, військової та моральної підтримки.
І.С.: Як ви думаєте, яку роль в цій недостатній підтримці заходу зіграла Росія, її пропаганда та спецслужби?

Чи зробили ми достатньо разом? Ні. Україна не має достатньо снарядів. Україна потребує підтримки Сполучених Штатів. Україні потрібно більше фінансування війни, а також озброєння

Д.К.: Думаю, теорії змови могли переконати деяких людей, але я не думаю, що вони переконали людей у Європі. Я думаю, що єдина невизначеність, яка була, це невизначеність щодо того, якщо ми допоможемо Україні, чи це переведе цю війну на інший рівень? Зараз ми бачимо, що ні, допоки ми постачаємо зброю українським військам, щоб вони захищали свою країну. Це наше абсолютне право здійснювати таку підтримку, і право України взяти цю зброю та використовувати її для захисту своєї країни.
І я вважаю, що трагедія полягає в тому, що ми повинні зробити більше, щоб дозволити Україні виграти цю битву, відштовхнути Росію. Це і так зайняло надто багато часу. Цей шлях, який ми почали з дискусій щодо усієї моралі війни, до того, де ми є зараз з військовою підтримкою. Але навіть те що ми маємо зараз – недостатньо. Є країни, яким потрібно проаналізувати своє озброєння, а також те, що вони надають Україні, і зробити свої ресурси більш доступними для України.

Під час свого візиту до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, де Камерон взяв участь у двох подіях, присвячених війні в Україні, британський міністр зустрівся зі своїм українським колегою

І.С.: Водночас зараз багато інформації про те, що партнери можуть дозволити, щоб конфлікт був заморожений, та відповідно змусити Україну сісти за стіл перемовин, що, по суті, буде поразкою. Це реальний сценарій?
Д.К.: Я вважаю, що наше завдання як союзників та друзів України – підтримати Україну, дати їй гроші, зброю, допомогти у боротьбі. І тоді це вже завдання України, коли вони хочуть обговорити, яким чином покласти край цьому конфлікту. Це українцям вирішувати.
Це буде проблема, якщо в Європі люди казатимуть, мовляв, з одного боку, я хочу підтримати Україну, а з іншого боку, хочу мирних перемовин. Ні! Підтримайте Україну, дайте їй все те, що вона потребує, дозвольте їй повернути свої території та дозвольте їй визначати темп дискусій, щоб покласти кінець конфлікту.
І.С.: Але чи є цей тиск на Україну – зупинитися?
Д.К.: Точно немає тиску з боку Великої Британії. Я не вірю, що існує тиск з боку Сполучених Штатів чи ключових європейських союзників. Думаю, є розуміння, що ми забезпечуємо Україну інструментами, щоб завершити роботу, і даємо Україні можливість самій вирішити, коли вона хоче обговорити, як це закінчиться.

Президент України Володимир Зеленський не бачить ризиків у факті запрошення України до членства в НАТО. Натомість, на його думку, всі ризики можуть бути пов’язані власне з самим подальшим членством України в альянсі та з “неадекватністю” реакції президента Росії Володимира Путіна.
Про це президент заявив у неділю, 25 лютого, на форумі “Україна. Рік 2024”, відповідаючи на питання журналістки Голосу Америки Мирослави Гонгадзе.
“Я не бачу ризиків у запрошенні України в НАТО”, – заявив Зеленський. “Ті ризики, які за лаштунками офіційної політики звучить, чи звучатимуть, вони всі [пов’язані] з членством України в НАТО і, мені здається, з ризиками, пов’язаними з неадекватністю реакції Путіна”.
“Я вважаю, в цьому кроці – в запрошенні – ніяких ризиків нема”, – додав президент.
Тим часом Зеленський визнав, що як таке, запрошення України до НАТО залежить наразі від позиції США та Німеччини.
“Я так розумію, що всі партнери підтримують Україну у наданні нам запрошення. І всі вважають, що у майбутньому Україна буде в НАТО. Але ви праві – в принципі, я не хочу зараз бавитися словами. На сьогодні від Сполучених Штатів Америки й від Німеччини залежить це рішення. Це факт”.
Що стосується ризиків, які можуть виникнути для самого НАТО та системи міжнародної безпеки, якщо Україну не запросять в НАТО на Вашингтонському саміті у липні 2024 року, то президент не відповів прямо на це питання Голосу Америки.
“Якщо нас не запросять, то нас не запросять”, – сказав президент Зеленський.
Протягом заходу Зеленський відповів на низку запитань від ЗМІ та озвучив кілька ключових тез. Так президент сказав, що під час війни загинула 31 тисяча українських військових, однак, не назвав кількість поранених з міркувань оперативної безпеки.
Він також заявив, що не бачить можливості вести мирні переговори з Путіним, і зазначив, що Путіну буде запропоновано “майданчик, на якому він може погодитися з тим, що він програв цю війну”.
На думку президента, наразі перебіг війни залежить від підтримки заходу, а надання достатньої кількості зброї України могло б змінити хід війни на користь України.
Також Зеленський вважає, що в України немає можливості “не перемогти, немає можливості програти”.

Конгресмен-республіканець Брайан Фіцпатрік і конгресмен-демократ Джаред Голден у неділю закликали своїх колег у Палаті представників підтримати їх пропозицію щодо допомоги Україні та безпеки кордону.
Двопартійний законопроєкт Сенату, який передбачав значні реформи безпеки кордону та допомогу для України, Ізраїлю та Тайваню, застряг у Палаті представників на кілька тижнів, а демократи зараз намагаються подати петицію, щоб провести голосування без винесення законопроєкту на голосування спікером Майком Джонсоном.
Голден сказав, що ці зусилля навряд чи увінчаються успіхом, однак натомість представив власний законопроєкт, підкресливши, що допомога Україні потрібна негайно.
“Питання часу критичне. Це екзистенціальне питання”, — сказав він в інтерв’ю CBS “Обличчам до нації” у неділю. “Наш законопроект поєднує безпеку кордону з іноземною допомогою, обидва життєво важливі питання, і ми змушуємо розглядати цей законопроект, щоб переконатися, що всі діють”.
“Тому що, як сказав президент Зеленський, у них є тижні, а не місяці, щоб отримати підкріплення на передовій”, – додав він.
Як раніше повідомляв Голос Америки, йдеться про двопартійний законопроєкт щодо допомоги партнерам та посилення безпеки на кордоні. На відміну від пакета допомоги, погодженого в Сенаті, цей законопроєкт передбачає понад 66 мільярдів доларів винятково на оборонну допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню без гуманітарної складової. Для Києва із цієї суми закладено $47,69 мільярда доларів на підтримку оборони, із них $13,7 мільярда – на Ініціативу сприяння безпеці України. Також у документі прописані заходи для посилення безпеки на південному кордоні США.
“Вирішить спікер Джонсон. Винести цей законопроєкт на голосування чи ні – залежить від нього. Але якщо він вирішить цього не робити, тоді це вже буде наша відповідальність. Ми зробимо все можливе, щоб винести цей законопроєкт на розгляд. Це може бути через рішення більшості (петиція із підписами двопартійної більшості ред.) або завдяки низці інших методів. Ми маємо кілька варіантів”, – сказав Фіцпатрік під час онлайн дискусії, влаштованої американською політичною організацією No Labels.
В неділю конгресмен Джаред Голден сказав, що зміни необхідні для того, щоб щось було прийнято, і що вони готові вносити велику кількість поправок, щоб усі сторони були задоволені.
“Сенат почав із законопроекту. Їм довелося звести все до того, що могло отримати 60 голосів. Палата має пройти через дуже схожий процес”, – сказав Голден. “Нам потрібно знайти спосіб укласти угоду, яка дасть нам 218 [голосів]”.
Конгресмен Фіцпатрік сказав, що їх законопроєкт, ймовірно, отримає підтримку “переважної більшості” в Палаті представників, якщо вона дійде до голосування та може пройти через Сенат.
“Залишилися тижні до того, коли Україна може поступитися своєю позицією, і ми не можемо дозволити Росії перемогти”, — сказав Фіцпатрік. “Тож те, що ми робимо, — це додаємо додаткову точку тиску, щоб винести на розгляд законопроєкт, який матиме підтримку обох партій у Палаті”.
“Мої розмови з моїми колегами по Сенату, будь-який законопроект, який вийде з Палати представників за підтримки обох партій, швидше за все, буде підтриманий в Сенаті”, – додав він.
13-го лютого Сенат США погодив пакет допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню, а також фінансування на гуманітарні потреби у смузі Гази. Документ підтримали без урахування законодавства щодо кордону США, адже щодо цього питання так і не вдалося дійти згоди. “За” проголосувало 70 сенаторів зі 100, до демократів приєднались 22 республіканці. Цей документ передбачає 60 мільярдів доларів на допомогу Україні.
Із Сенату законопроєкт одразу надійшов до Палати представників, втім конгресмени пішли у двотижневу відпустку, так і не розпочавши розгляд документа. Законодавці повернуться до роботи 28 лютого.

Показати більше

Show less

Акція розпочалась о 14:00 навпроти меморіалу 16-му президенту США Аврааму Лінкольну. Ближче до 17:00 активісти вже традиційно рушили маршем до резиденції де проживають члени посольства РФ у США. Серед присутніх були представники, як українських громад, так і американці, а також офіційні посадовці як від України, так і від США, разом із духовенством різних конфесій. Зокрема були присутні посолка України в США Оксана Маркарова, помічниця адміністратора USAID Ерін МакКі, Посолка ЄС у США Йовіта Нелюпшєне, отці Української Православної й Української Греко-Католицької Церков, та інші. Долучились до мітингу й українські військові, які отримали поранення на фронті та приїхали на реабілітацію у США. А також американські ветерани, які пішли воювати з російською агресією, як добровольці. Деталі з місця події, розповідає журналістка української служби Голосу Америки, Катерина Лісунова.

До заходу також долучилися постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, представники української громади, а також ті українці та українки, які працюють у мерії та правоохоронних органах міста.

Президент США Джо Байден разом з іншими лідерами G7 та президентом України Володимиром Зеленським обговорили підтримку України та подальші кроки для притягнення Росії до відповідальності за війну в Україні.
Розмова відбулася у суботу, 24-го лютого, у другу річницю російського широкомасштабного вторгнення, у форматі відеоконференції, повідомили в Білому домі.
“Ми, лідери G7, зустрілися сьогодні з президентом України Володимиром Зеленським, щоб підтвердити нашу непохитну підтримку України та ще раз привітати хоробрість і стійкість українського народу, який невтомно бореться за свободу та демократичне майбутнє України”, – йдеться у спільній заяві G7, опублікованій на сайті Білого дому.
У заяві наголошено, що країни G7 будуть продовжувати підтримувати Україну у впроваджені формули миру Володимира Зеленського.
“Оскільки Україна вступає в третій рік цієї невпинної війни, її уряд і народ можуть розраховувати на підтримку Групи семи стільки, скільки потрібно”, – наголосили в заяві, зазначивши, що лідери G7 залишаються переконаними, що зможуть забезпечити “перемогу народу України у боротьбі за його майбутнє”.

Ми нарощуємо нашу безпекову допомогу Україні

“Ми нарощуємо нашу безпекову допомогу Україні та розширюємо наші виробничі та логістичні можливості, щоб допомогти країні”, – йдеться в заяві.
Лідери Групи семи закликали Росію “негайно припинити загарбницьку війну та повністю й беззастережно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України”, а також запевнили, що ніколи не визнають ані так звані “вибори”, минулі та майбутні, проведені Росією на території України, ані їхні результати.
“Заявлений намір Росії провести голосування на президентських виборах в українських регіонах є обурливим порушенням суверенітету України”, – йдеться в заяві.
Ціна війни для Кремля зростатиме
Країни Групи семи пообіцяли продовжувати збільшувати вартість війни для Кремля, запроваджуючи нові санкції, зокрема щодо російської енергетичної галузі.
“Ми будемо продовжувати вживати заходів для посилення відповідності та забезпечення виконання обмеження ціни на нафту… ми реагуватимемо на порушення ліміту цін, зокрема шляхом накладення додаткових санкцій на тих, хто бере участь в оманливих діях під час транспортування російської нафти”, – мовиться у заяві.
Попередження для Північної Кореї, Ірану та КНР
Також лідери G7 звернулися до інших країн із застереженням, щоб вони не сприяли Кремлю. Зокрема, вони засудили експорт балістичних ракет до Росії з Північної Кореї, назвавши їх прямим порушенням відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, і закликали “негайно припинити таку діяльність”.

Ми закликаємо Іран припинити допомогу російській армії та її війні в Україні

“Ми закликаємо Іран припинити допомогу російській армії та її війні в Україні. Висловлюємо стурбованість передачею до Росії від підприємств КНР матеріалів і комплектуючих подвійного призначення для озброєнь і техніки військового виробництва”, – йдеться в заяві.
Пріоритет відбудови України
Водночас лідери G7 зазначили, що “Росія не повинна руйнувати економіку України, щоб компенсувати свої невдачі на полі бою”, і пообіцяли допомогти Києву задовольнити нагальні потреби у фінансуванні та привітали прогрес України у виконанні умов програми розширеного фінансування МВФ.
“Ми рішуче вітаємо схвалення фінансування Україні від ЄС на суму 50 мільярдів євро. Він надаватиме вирішальну фінансову підтримку Україні до 2027 року… Ми закликаємо затвердити додаткову допомогу, щоб закрити дефіцит бюджету України, що залишається, на 2024 рік”, – йдеться в заяві.
Також у заяві лідери G7 наголошують на пріоритетності відбудови України і обіцяють для цього продовжувати працювати з українською владою та міжнародними фінансовими установами через Міжвідомчу координаційну платформу донорів, а також залучаючи приватні інвестиції.
“Росія не має права вирішувати, чи заплатить вона за шкоду, яку вона завдала Україні, і якщо так, то коли. За даними Світового банку, ця шкода зараз перевищує 486 мільярдів доларів США… Ми сповнені рішучості забезпечити повну відповідальність і підтримуємо Україну в отриманні компенсації за втрати, пошкодження та збитки, які виникли внаслідок агресії Росії,” – йдеться в заяві.
G7 привітала створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України

Намір Росії провести голосування на президентських виборах в українських регіонах є обурливим порушенням суверенітету України

Група семи засудила напади Росії на цивільне населення та інфраструктуру України, воєнні злочини, скоєні російськими військами, зокрема сексуальне насилля, а також порушення прав людини Росією на окупованих територіях, та привітала обговорення питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, а також міжнародну коаліцію з повернення українських дітей, започатковану Україною та Канадою:
“Ми закликаємо Росію звільнити всіх осіб, яких вона незаконно затримала, і безпечно повернути всіх цивільних осіб, яких вона незаконно переміщених або депортованих, починаючи з тисяч дітей… Ми також наголошуємо на важливості просування до обміну всіма військовополоненими та вітаємо зусилля щодо цього з боку інших країн-партнерів та учасників”.
Також Кремль застерегли від використання ядерної риторики:
“Погрози Росії застосувати ядерну зброю, а тим більше будь-яке застосування ядерної зброї Росією в контексті її загарбницької війни проти України є неприпустимими”.
Крім того, Росію засудили за підрив продовольчої безпеки у світі, водночас привітавши успіхи Україні в нарощування експорту.
“Завдяки українському морському коридору та шляхам солідарності ЄС Україна наближається до експорту всього зерна зі свого врожаю 2023 року, незважаючи на атаки Росії на українські порти та її вихід із Чорноморської зернової ініціативи.

Ми будемо продовжувати допомагати Україні експортувати її зерно

Ми будемо продовжувати допомагати Україні експортувати її зерно та сільськогосподарську продукцію до найбільш уразливих країн…”
Своєю чергою, президент Володимир Зеленський подякував країнам G7 за підтримку протягом двох років війни й наголосив, що “той страшний день 24 лютого і весь жах, принесений Росією, все ж не позбавив нормального майбутнього Україну”.
За даними Білого дому, участь в зустрічі взяли прем’єр-міністри Італії, Канади, Великої Британії та Японії, канцлер Німеччини Олаф Шольц, а Францію замість президента Еммануеля Макрона представив міністр закордонних справ Стефан Сежурне.
“Ви знаєте, що нам потрібно, ми розраховуємо на вас” – Зеленський
У зверненні, опублікованому на сайті Офісу президента України, до лідерів G7 закликав надати допомогу Україні в боротьбі з агресією РФ вчасно.
“Я дякую кожному з вас за ваше лідерство, небайдужість і за те, що світ справді буде впевнений у вас. Ви дуже добре знаєте все, що нам потрібно, щоб захистити наше небо, зміцнити нашу армію на суші. І ви знаєте все, що нам потрібно для підтримки та продовження нашого успіху в морі. І ви чудово знаєте, що все це нам потрібно вчасно, і ми розраховуємо на вас,” – заявив Зеленський.
Дивіться також:

Ренс каже, що на дитячу психіку руйнівним чином впливає повномасштабна війна, обмеження доступу до шкільної освіти та непевна безпекова ситуація.

Президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться дочекатися відмови західних партнерів від підтримки України, сказала посолка України у Вашингтоні Оксана Маркарова під час зустрічі з журналістами у п’ятницю, 23 лютого.
Відповідаючи на запитання Голосу Америки, Маркарова сказала, що вона вірить, що демократичний світ не припинить підтримки України.«Я вірю, що цього не станеться. І для цього ми працюємо вдень і вночі з нашими партнерами тут, і така ж велика дипломатична команда працює скрізь у світі. І тому ми бачимо, як більше 50-ти країн збираються разом у контактній групі захисту України, яку ми називаємо «Групою Рамштайн», і за особистої участі міністра (оборони США Ллойда) Остіна», – сказала Маркарова, виступаючи у Вашингтоні напередодні другої річниці початку широкомасштабного російського наступу.
Макрарова зауважила, що президент Росії Володимир Путін «дуже чітко говорить про намір не лише знищити нас, але й напасти на будь-кого, хто є вільним і демократичним».
«Він співпрацює разом з ХАМАСом, запрошує їх до Москви, з Іраном, у якого він купує зброю і невідомо, що він їм дає взамін. Співпрацює з Північною Корею. Так ясно, що це нова вісь зла, клуб диктаторів та безжальних режимів, які працюють разом», – сказала Маркарова.
Щоб протистояти диктаторам, демократичний світ має продемонструвати єдність.
«Ми бачимо це як лакмусовий папірець для демократій, чи ми будемо триматися разом, незалежно від наших демократичних циклів, а насправді заради збереження наших демократичних циклів, бо це – те, що відстоюють українці в Україні. Але незважаючи на політичні і демократичні зміни, чи ми зможемо залишатися зосередженими на тому, що важливо для всіх нас, незалежно від партій, національностей і країн, і, об’єднавшись, захищати наші демократичні цінності», – сказала Маркварова на спільній пресконференції у Вашингтоні з адміністраторкою агентства США з міжнародного розвитку, Самантою Пауер.
Як повідомляв Голос Америки, американська посадовиця наголосила, що в обох палатах Конгресу «є велика більшість», яка готова підтримати додаткове фінансування для України, як тільки законопроєкт буде поставлено на голосування в Палаті представників.
«Є велика двопартійна більшість, яка не хоче, щоб ми вимкнули програми, які роблять так багато користі», – сказала Пауер.
У п’ятницю президент США Джо Байден повторив свій заклик до Конгресу надати більше фінансування Україні, щоб вона могла захистити себе від Росії. “Нездатність підтримати Україну в цей критичний момент не буде забута”, – сказав він.
Як повідомляв раніше Голос Америки, 13 лютого Сенат схвалив законопроєкт, що передбачає допомогу союзникам США, зокрема Україні, Ізраїлю та Тайваню обсягом 95,34$ млрд, з яких 60$ млрд передбачено для Києва. Після того документ має розглянути Палата представників, яка повернеться до роботи 28-го лютого.