Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Трамп: закупівлі російського газу роблять Німеччину заручницею РФ

Президент Трамп розкритикував Німеччину за закупівлі російського газу і заявив, що розглядає можливість запровадження санкцій США проти кремлівського газового проекту “Північний потік 2″. На цьому він наголосив під час спільної прес-конференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
“Ми захищаємо Німеччину від Росії, і Росія отримує мільярди і мільярди доларів з Німеччини” за газ, – наголосив Трамп.
Багато європейських країн, включаючи Польщу, хочуть отримати зріджений газ зі США, наголосив президент США Дональд Трамп, звертаючись до преси. “Надзвичайні обсяги продаються”.
Саме Німеччина має силу заблокувати цей процес, переставши купувати російський газ, переконаний президент США.
“Німеччина має можливість заблокувати трубопровід, – сказав він про кремлівський проект. – Знаєте як? Не купувати російське. Німеччина вирішила купити величезний відсоток своїх енергоносіїв у Росії”.
Він поділився міркуваннями про те, що німецький народ не задоволений рішенням купувати російський газ, адже це робить “Німеччину заручницею Росії”.

Трамп також підтвердив плани провести зустріч з президентом Росії Путіним під час зборів Великої 20-ки в Японії наприкінці червня.
Адміністрація Трампа послідовно виступає проти проекту “Північний потік 2″. Про ініціативи Конгресу з запровадження санкцій проти проекту говорив і міністр енергетики США Рік Перрі під час свого візиту до Києва на інавгурацію Володимира Зеленського в травні.
“Протистояння “Північному потоку-2″ все ще дуже живе й активне у Сполучених Штатах”, – сказав Перрі на брифінгу у Києві.
“Сенат Сполучених Штатів має намір ухвалити законопроект, Палата представників затвердить його, і він потрапить до президента (Трампа, – ред.), який планує підписати його, що накладе санкції на “Північний потік-2″.
Дивіться також: ​Що в МВФ кажуть про Приватбанк? Інтерв’ю з першою заступницею голови НБУ

Трамп заявив про придбання Польщею винищувачів F-35, президент обмірковує відправку до Польщі 2000 військових

Польща замовила від 32 до 35 новеньких F-35 на найвищому рівні. Найостаннішу модель

Президент США Дональд Трамп у спілкуванні з пресою у Вашингтоні заявив, що Вашингтон розглядає можливість відправки до Польщі 2000 американських військових, але жодного рішення з цього приводу не ухвалено. Президент США також відзначив, що Америка не планує відправляти до Європи додаткових військових, а можлива відправка військових до Польщі відбулась би за рахунок переміщення їх із Німеччини, чи іншої країни Європи, де зараз перебувають військові США.

Заява президента США пролунала у ході спільної прес-конференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
Повідомляється, що під час візиту Дуди над Білим домом відбудеться обліт найсучаснішого американського винищувача F-35. Раніше Польща висловила зацікавленість у придбанні цих військових літаків.

У ході прес-конференції Трамп заявив, США відзначають придбання винищувачів F-35 Польщею.
“Польща замовила від 32 до 35 новеньких F-35 на найвищому рівні. Найостаннішу модель”, – завив президент США.

“Вітаю вас з цим, це означає, що у вас прекрасний смак”, – відзначив Трамп, звертаючись до президента Польщі.

Дивіться також: Чи є в України потенціал для створення ядерної зброї? Інтерв’ю з експерткою Мар’яною Буджерин

Росіяни втомлюються від покривання правоохоронцями здирництва, цензури у ЗМІ, – екс-чиновник Адміністраціі Обами

Росія не може уникнути протестів, бо люди зрештою вмтомлюються від підтримки правоохоронцями здирництва та цензури ЗМІ. Про це, коментуючи протести у Москві на підтримку журналіста Голунова, заявив Майкл Карпентер, колишній посадовець Міноборони США, старший директор аналітичного Центру Байдена (Penn Biden Center Fol Global Engagement).
Раніше у Росії було затримано, а пізніше звільнено, журналіста-розслідувача Івана Голунова, якому правоохоронці закидали збут наркотиків. На тлі протестів та акцій підтримки журналіста, у МВС Росії заявили про припинення його переслідування. Про справу Голунова висловилися навіть журналісти та ведучі федеральних телеканалів.

Між тим, протести, пов’язані із Голуновим, продовжились. Люди вимагають уваги і до політичних в’язнів, які перебувають за решіткою в Росії. Як повідомляє правозахисна організація “ОВД-Инфо”, на непогодженій з владою акції на підтримку Голунова, де мітингарі вимагали покарання винних у переслідуванні журналіста, було затримано сотні осіб.

Протести прокоментував Майкл Карпентер, колишній посадовець Міноборони США, старший директор аналітичного Центру Байдена (Penn Biden Center Fol Global Engagement).

“Підтверджується, що кількість мирних протестувальників затриманих у Москві, вимірюється сотнями. Режим, побудований на беззаконні, не може уникнути подібних демонстрацій, бо зрештою люди втомлюються від підтримки поліцією кримінального здирництва та цензури ЗМІ”, – твітує Карпенетер.

Оглядач-міжнародник Максим Еріставі висловив думку, що затримання протестувальників у Росії вказують на те, що звільнення Голунова не було виявлом слабкості режиму Путіна.

Не забувайте про багатьох інших, кого у Росії переслідують за надуманими звинуваченнями

“Наївно святкувати вчорашнє звільнення популярного російського журналіста з хорошими зв’язками як прояв “слабкості режиму Путіна” – лише подивіться, як десятки людей сьогодні затримують у Москві на мітингу на підтримку численних інших політв’язнів”, – твітує Еріставі.
“Чудові новини про закриття справи проти Івана Голунова, але не забувайте про багатьох інших, кого у Росії переслідують за надуманими звинуваченнями”, – твітує журналіст видання The Times of London Том Парфітт.

Дивіться також: Чи є в України потенціал для створення ядерної зброї? Інтерв’ю з експерткою Мар’яною Буджерин

Росія: кримінальну справу щодо журналіста Івана Голунова припинили – голова МВС

Ухвалене рішення про припинення кримінального переслідування російського журналіста Івана Голунова через недоведеність його участі у скоєнні злочину, повідомив журналістам 11 червня голова Міністертвавнутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев.
«За результатами проведення біологічних, криміналістичних, дактилоскопічних і генетичних експертих ухвалене рішення про припинення кримінального переслідування громадянина Івана Голунова у зв’язку з недоведеністю його участі у скоєнні злочину. Сьогодні він буде звільнений з-під домашнього арешту, а звинувачення зніти», – цитують Колокольцева російські інформаційні агенції.
10 червня три провідні ділові газети Росії – «Ведомости», «Коммерсант» і РБК – вийшли з однаковою першою шпальтою на підтримку журналіста-розслідувача видання «Медуза» Івана Голунова. На обкладинках написано «Я/Ми Іван Голунов».
Іван Голунов – автор резонансних текстів про закупівлі в московському уряді, похоронному і сміттєвому бізнесі. Завдяки його розслідуванням стали відомі плани мерії Москви вивозити сміття в регіони Росії, його публікації дозволили скасувати тендери на держзакупівлі на мільярди російських рублів.
6 червня Голунова затримали в Москві за звинуваченням у «замаху на збут наркотиків у великому розмірі». Стаття Кримінального кодексу Росії про це передбачає в разі визнання винним від 10 до 20 років позбавлення волі.

8 червня на тлі протестів журналістів та інших активних громадян суд у столиці Росії Москви обрав журналістові інтернет-видання «Медуза» Іванові Голунову як запобіжний захід домашній арешт на термін до 7 серпня. Суд також заборонив журналістові користуватися засобами зв’язку і спілкуватися з іншими фігурантами справи.
Прокурор просив суд узяти Голунова під арешт на два місяці.

Дивіться також: ​Як фільми в форматі 360 можуть допомогти студентам опанувати навчальну програму.

В Конгресі вивчають документи, заслуховують юристів щодо можливого перешкоджання правосуддю президентом США

Міністерство юстиції США погодилось передати до Конгресу США документи звіту з російського втручання до американських виборів, де йдеться про з можливе перешкоджання правосуддю з боку адміністрації Трампа. Про відповідну домовленість з Міністерством юстиції США повідомив голова юридичного комітету Палати представників Джеррі Недлер в понеділок.

Недлер заявив, що досягнута угода дозволяє Конгресу поки не звертатись до суду за примусовим виконанням відповідної повістки з запитом про документи, яку раніше Конгрес спрямував до Міністерства юстиції США. Рішення про таке звернення Палата представників планувала розглянути у вівторок.
Документи, з якими представники республіканців та демократів почали працювати вже в понеділок, мають надати конгресменам більше інформації стосовно десяти випадків можливого перешкоджання правосуддю з боку адміністрації Трампа, наведені спецпрокурором США Робертом Мюллером у звіті за результатами слідства з російського втручання до виборів США 2016 року. В своєму звіті Мюллер утримався від висновку про наявність, чи відсутність перешкоджання правосуддю з боку Трампа.

Після оголошення про домовленість стосовно додаткових документів в понеділок, Юридичний комітет Палати представників США заслухав експертів в рамках слухань присвячених “Урокам слідства Мюллера”.
“Факти, наведені у звіті були б достатні для висунення звинувачень у перешкоджанні правосуддю у низці випадків”, – заявив колишній прокурор штату Алабама Джойс Венс у своїх свідченнях в Конгресі в понеділок.
Інший свідок – колишній юрист Білого дому Джон Дін, який був основним свідком у справі, зо призвела до відставки президента США Ніксона в 1960-х, виступаючи на слуханнях провів паралель звіту Мюллера з Уотрегейтським скандалом і заявив, що звіт Мюллера є “дороговказом” для комітету Конгресу стосовно Трампа.
Конгресмен від Республіканської партії Мет Гец, однак, розкритикував запрошення Джона Діна на слухання, адже той не має безпосередньої інформації стосовно фактів, що лягли в основу слідства Мюллера.
Президент Трамп також різко відреагував на проведення слухань Комітету і критично відгукнувся на запрошення Джона Діна в якості свідка.

“… Палата представників, контрольована демократами намагається зруйнувати президентство Трампа (яке є дуже успішним) і можу вас запевнити – ми закінчили з розслідуванням звіту Мюллера в Сенаті. Вони можуть досхочу розмовляти з Джоном Діном, ми не будемо нічого робити в Сенаті стосовно звіту Мюллера”, – написав Трамп у Twitter.

Дивіться також: Що в МВФ кажуть про Приватбанк? Інтерв’ю з першою заступницею голови НБУ

Гаага: судовий фронт російсько-української війни

Намагання України захиститися від російської агресії у міжнародних судах виходять на активну стадію, але у низці ключових справ перебувають лише на початкових етапах, на яких вирішують, чи будуть вони розглянуті по суті.
З 10 червня у Міжнародному арбітражі (Постійна палата третейського суду) в Гаазі у Нідерландах триває попереднє слухання звинувачень України про порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і, зокрема, в Керченській протоці.

Росія незаконно видобуває наші природні копалини, наші рибалки позбавлені можливості вести традиційні промисли в Чорному та Азовському морях, Росія порушує принципи свободи навігації…

Російська сторона на цих слухання доводить, що Україна домагається розгляду суперечки про приналежність Кримського півострова, і що це не стосується міжнародних законів, якими керується дана судова установа.
Представники України наголошують, що Крим не є предметом суперечок, оскільки попри спроби російської анексії півострів залишається міжнародно визнаною українською територією.
“Наш спір про те, що наші права в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці порушені, що Росія незаконно видобуває наші природні копалини, що наші рибалки позбавлені можливості вести традиційні промисли в Чорному та Азовському морях, що Росія порушує принципи свободи навігації і що вона незаконно побудувала Керченський міст”, – заперечила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, яка очолює українську сторону.
Представник Москви на слуханнях, Дмитро Лобач, втілює головну стратегію російської протидії Україні у цьому та інших міжнародних судах, доводячи, що вони не мають юридичних повноважень розглядати українські позови.
“Усі претензії України безпідставні, перебувають поза юрисдикцією цього трибуналу. Я закликаю суд їх повністю відхилити”, – заявив Лобач у понеділок.
Україна проти Росії в інших міжнародних судах
Окрім Міжнародного арбітражу українські позови проти Росії подані в усі провідні міжнародні судові інстанції: Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд, Трибунал ООН з морського права, а також Європейський суд з прав людини.

Минулого тижня (3-7 червня) відбулися слухання у Міжнародному суді ООН в Гаазі, де Україна звинуватила Росію у порушенні Конвенції ООН про недопущення фінансування тероризму та Конвенції про заборону дискримінації за расовою ознакою.
Минулого місяця (25 травня) рішення щодо тимчасових заходів оголосив Трибунал ООН з морського права у Гамбурзі, який постановив, що Росія має звільнити 24 українських моряків і три судна, захоплені в районі Керченської протоки понад 6 місяців тому.
В деяких випадках Росія бойкотує судові провадження, наприклад, не надіславши своїх представників на слухання Трибуналу ООН з морського права.
Москва також неодноразово проголошувала, що не буде виконувати ті рішення міжнародних судів, які Росія вважає неправомірними.
Москва досі не подала ознак готовності виконати попередні тимчасові рішення Міжнародного суду ООН у квітні 2017 року про пошанування політичних прав, зокрема відновлення самоврядного органу Меджлісу кримських татар у Криму, а також рішення Трибуналу ООН з морського права минулого місяця про звільнення українських моряків і суден.
Дивіться також: Україна не зможе самотужки відновити об’єкти, зруйновані на Донбасі

Студія Вашингтон. Що у Вашингтоні думають про «двовладдя» в Молдові

Сьогодні в «Студії Вашингтон». У Державному департаменті відреагували на ситуацію в Молдові. Як відреагує МВФ, якщо буде скасована націоналізація «Приватбанку» – інтерв’ю з першою заступницею голови НБУ Катериною Рожковою.

Оплата не сильно заохочує художників до праці – дослідження

Нещодавнє дослідження, проведене німецькими вченими, показало, що художників не дуже заохочує до праці матеріальна компенсація. За даними дослідників, дофамінова система винагороди творчих людей не сильно реагує на гроші. Про це пише видання Artnet News.
У дослідженні взяли участь 24 особи, половина з яких – представники творчих професій. Піддослідним дали завдання, під час виконання якого робилися знімки мозку з допомогою МРТ. Проаналізувавши знімки, вчені виявили, що художники менше радіють, якщо отримують гроші, і більше, якщо не можуть їх мати, йдеться в матеріалі.
«У сукупності наші результати вказують на існування чітких нейронних ознак у системі дофамінергічної системи винагород художників, які менш схильні реагувати на прийняття грошових винагород», – пишуть дослідники, передає видання.
Дивіться також: Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям

Україна сама не відбудує Донбас, каже міністр інфраструктури Омелян і розраховує на російські репарації та допомогу ЄС

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян сказав, що Україна не зможе самотужки відновити об’єкти, зруйновані в Донецькій та Луганській областях унаслідок п’яти років російської війни і заявив про необхідність відшкодувань з боку Москви.
Він також повідомив, що Європейська Комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, вже виявила готовність сприяти відбудові інфраструктури на сході України.
“Ми вважаємо, що Росія повинна заплатити за кожну краплину крові українців і за кожний грам металу, який був порізаний і вивезений з наших заводів”, – сказав міністр в інтерв’ю “Голосу Америки”, перебуваючи у Лондоні.

Якщо ця трансформація Зеленського буде дуже швидкою, ми переможемо, ми не втратимо час

Серед прикладів Володимир Омелян назвав завод Луганськтепловоз, що за його словами, був пограбований і вивезений росіянами.
Коментуючи нові дискусії в Україні про можливість економічних зв’язків з де-факто контрольованими Росією окремими регіонами Донецької та Луганської областей, міністр сказав, що сподівається на швидке розуміння новим президентом Володимиром Зеленським, що співпраця з країною – агресором неможлива.
“Я дуже сподіваюся, що трансформація з такого президента, який готовий шукати компроміс з Росією, в президента, який відстоює національні інтереси і розуміє, що Росія ніколи не буде другом України, а буде ворогом, з яким максимально, що можливо – це вести діалог з окремих питань, поставити на цьому крапку і вести Україну в ЄС і НАТО; якщо ця трансформація Зеленського буде дуже швидкою, ми переможемо, ми не втратимо час”, – сказав Омелян.
На думку урядовця “кожен новий президент України розпочинав свою каденцію з переконання, що він саме той, який зможе проводити конструктивний діалог з Москвою, і що саме йому дарована роль такого миротворця, який буде гарно займатися бізнесом, розвивати стосунки, і що не буде жодної загрози анексії, чи окупації купатися з боку Росії. І кожен президент України завершував тим, що фактично ставав “бандерівцем”, борючись з Російською Федерацією”.
“Цим шляхом пройшов Кравчук. Ми всі пам’ятаємо севастопольські кризи і здачу ядерної зброї. Цим шляхом пройшов Кучма. Ми всі пам’ятаємо братерство, обійми з Російською Федерацією і кризи в Тузлі. Цим шляхом пройшов і Янукович, і Ющенко і зараз цей шлях уготований Зеленському”, – вважає міністр.
Володимир Омелян сказав, що зараз Київ зосереджений на першій фазі – поверненню окупованих Росією територій Криму та східної частини Донбасу, але вже обговорюються плани з Єврокомісією про інвестиції у такі проекти як спорудження автомагістралей та швидкісного залізничного сполучення на сході України.

Кожен українець помітив реформу авіації, коли за квитки платять майже в 10 разів менше

​Оцінюючи результати роботи свого відомства та уряду загалом, міністр інфраструктури назвав швидке зростання української авіаційного галузі, як приклад успішності реформ.
“Ми побили усі європейські рекорди росту авіасполучення. Аеропорти ростуть з темпами 30-50% і вище. Завдяки тій реформі, через встановлення нормального прозорого конкурентного ринку, яку ми провели, авіаперевезення подвоїлися”, – розповів Володимир Омелян.
Також, за словами урядовця, Україна вперше з 80-х років почала капітальне будівництво автошляхів, створивши прозорі умови для роботи близько 40 компаній в галузі, де, як він стверджує, “раніше працювали одна-дві фірми наближені до прем’єр-міністра, чи одного з міністрів”.
Володимир Омелян сказав, що наступним великим завданням у галузі інфраструктури є реформування Укрзалізниці.
“Мене сильно непокоїть Укрзалізниця, бо її потенціал перевезення вантажів і пасажирів величезний. Укрзалізниця довго була державою в державі зі своїми правилами, з диким впливом політичних груп та олігархів. Я б дуже хотів, щоб ця реформа вдалася. Як кожен українець помітив реформу авіації, коли за квитки платять майже в 10 разів менше, так успішну реформу Укрзалізниці помітить кожен українець”, – сказав міністр інфраструктури.
Дивіться також: Як торговельна війна США-Китай негативно віддзеркалюється на туризмі

Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків

Едуард Андрющенко, Дмитро Трещанін
«Якою є ціна брехні?» – із цього питання починається серіал HBO «Чорнобиль». Через 33 роки після аварії світ знає, що сталося на Чорнобильській АЕС, але до сих пір повністю не розкрито те, як партійне керівництво і спецслужби намагалися приховати правду про події.
У Києві 6 червня відбулася презентація збірника документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період», підготовленого архівом СБУ та Українським інститутом національної пам’яті. До нього увійшли понад 200 розсекречених документів, більшість із них публікується вперше. Ці матеріали – з розсекреченого архіву українського КДБ. Багато документів, що зберігаються в Москві, як і раніше залишаються таємними.
Із тисячі сторінок збірника журналісти «Настоящего времени» – проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» – обрали кілька цитат, які доповнюють картину Чорнобильської катастрофи.
Увага, спойлери: у статті переповідають деякі сцени з серіалу «Чорнобиль».

РАДІОАКТИВНІ КОСТЮМИ І ПРИМУС ДО ЕКСКУРСІЇ
Один із найстрашніших епізодів Чорнобильської аварії був у початковій версії сценарію, але не увійшов до серіалу. Продюсер шоу Крейґ Мейзін у спеціальному подкасті розповідав про виробництво серіалу – в тому числі і про незняті сцени. В одній із них планувалося розповісти про першотравневу демонстрацію, яка пройшла в Києві й інших містах СРСР, отруєних радіоактивними викидами з ЧАЕС. У документах КДБ демонстрації в Києві присвячений такий фрагмент:
«На період підготовки демонстрації 1 Травня учням шкіл були видані тренувальні костюми, в яких вони репетирували програму 27, 28, 29 [квітня]. З 5 по 8 травня ці костюми були здані в школи. Одяг має доволівисокий рівень фону. Школи мають намір здати костюми до палацу піонерів. Необхідна дезактивація».
З довідки 6 відділу УКДБ по Києву та Київській області про оперативну ситуацію в столиці України і в місцях розміщення евакуйованих осіб 8 травня 1986 р.
Але подібне ставлення до людей – нічого не говорити, робити вигляд, що все нормально, не здіймати паніки – поширювалося не тільки на радянських громадян. Випадковими жертвами ЧАЕС стали не тільки жителі Києва, а й туристи зі США.
«Туристи групи СШA (31 особа), повідомлення І-4812, які проживають в готелі «Русь», вранці 29.04.86 р. намагалися придбати авіаквитки в Ленінград для дострокового виїзду з м. Києва, чинили тиск на адміністрацію готелю. Вжитими заходами через ОДР [офіцер діючого резерву] і агентуру обстановка нормалізована, група виїхала на екскурсію».
З довідки 2 відділу УКДБ УРСР по Києву та Київській області про обстановку серед іноземців, які перебувають в Києві, 29 квітня 1986 р.
У звітах КДБ наводяться ще десятки випадків, коли іноземці намагалися терміново залишити Київ. В основному мова йде про студентів з Іраку, Сьєрра-Леоне, Кенії, Того і Гвінеї-Бісау – вони чекали допомоги від дипломатів своїх країн, а агентура КДБ намагалася переконати їх залишитися в місті.

Панель управління четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС

СЕКРЕТНА РАДІАЦІЯ, ТАЄМНА ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА
«Настоящее время» вже публікувало документ із 26 пунктів, де були перераховані всі відомості, які підлягають засекречуванню. Ось як виглядав документ КДБ від 10 травня з реальними показниками радіації – і в тому ж звіті для довідки наводилися дані, оприлюднені на прес-конференції:
Один мілірентген на годину – це тисяча мікрорентген на годину. Тобто реальні показники зараження в Києві 9-10 травня в 3-6 разів перевищували офіційні позначки, «заміряні» в 30 кілометрах від ЧАЕС одним-двома днями раніше.
Із перших днів після аварії в КДБ регулярно констатували: частина людей не вірить офіційним повідомленням. Спочатку влада взагалі замовчувала катастрофу, а наступні заяви були неконкретними і часто суперечили одна одній. Більш надійними джерелами інформації багато хто вважав західні радіостанції або чутки. Особливо якщо мова йшла про масштаби лиха і наслідки для здоров’я жителів країни.
У довідці УКДБ 3 липня 1986 року наводилася цитата киянки, яка проходила у справі оперативної розробки. Вона саркастично зауважувала: «…в місті рівень радіації в нормі, хоча ніхто конкретно ще жодного разу не назвав цієї норми. Згодом звикнуть і ніякі атомні бомби тоді не будуть страшні».
Лікарі ставили постраждалим від радіації помилкові діагнози – і в той же час інші медики заперечували проти цієї практики, вказуючи на майбутні проблеми:
«За даними Шевченківського РВ УКДБ адміністрація Київської обласної та 25-ї лікарень, посилаючись на вказівку МОЗ УРСР (нібито Наказ № 24с від 11.05.86 р.), в історіях хвороби хворих з ознаками «променева хвороба» вказує діагноз «вегето-судинна дистонія». На думку головного лікаря обласної лікарні Клименка А.М., подібна постановка питання може в подальшому призвести до плутанини при призначенні лікування, діагностики, а також вирішенні питання про інвалідність та встановлення пенсії».
З довідки 6 відділу УКДБ УРСР по Києву та Київській області, 11 травня 1986 року
Ліквідатори часто не знали про рівень радіації. У тому числі через погані дозиметри.
«За повідомленням агента «Моквічев», дозиметричні прилади, які використовують штаби цивільної оборони, невивірені, що призводить до різниці в показниках. Мають місце акти видачі для роботи несправних приладів».
Із довідки 6 відділу УКДБ УРСР по Києву та Київській області, 11 травня 1986 року

Кришки стрижнів керування реактора першого енергоблоку Чорнобильської АЕС

ЯК ПРАВИЛЬНО РОЗПОВІДАТИ ПРО АВАРІЮ НА ЧАЕС
До Києва з Москви надійшла методичка для КДБ – як потрібно говорити про аварію в «приватних бесідах» із іноземцями і які аргументи використовувати.
Наприклад, слід було говорити, що «сумарні аварії в таких країнах, як США і Англія, перевершують те, що трапилося в Чорнобилі», – і посилатися на аварії на АЕС «Три-Майл-Айленд» і на ядерному комплексі Великої Британії в Селлафілді (остання трапилася в 1957 році через два тижні після Киштимської аварії в СРСР і довгий час вважалася найсерйознішим інцидентом із викидом радіації, оскільки витік під Челябінськом був засекречений – ред.).
«Причиною аварії на Чорнобильській АЕС є людський фактор, а не технологічні погрішності», – йдеться в методичці, а «пропагандистський галас Заходу» навколо аварії «має відверто антирадянське спрямування».
Стверджуючи, що в аварії винен людський фактор, співрозмовник із спецслужб у той же час повинен був наголосити, що СРСР «провів величезну роботу» після аварії – як у Чорнобилі, так і на інших станціях, щоб «на порядок вище гарантувати безпеку своїх АЕС».
При цьому в СРСР мали бути готовими до можливого витоку на Захід «невигідних відомостей»:
«Поширені серед персоналу ЧАЕС та інших організацій відомості про забрудненість міста Славутич та його околиць цезієм-137 можуть стати надбанням спецслужб противника, в зв’язку з чим вважали б за доцільне інформувати Інстанції (так у документі – ред.) про ймовірні акції з боку антирадянських зарубіжних організацій для завчасної підготовки контрпропагандистських заходів з даного питання».
З повідомлення начальника відділу з питань ЧАЕС УКДБ УРСР по Києву та Київській області О. Миргородського начальнику УКДБ УРСР по Києву та Київській області Ю. Шрамку, 5 січня 1988 р.
Усі ці заходи, як стверджували в КДБ, принесли результат: з 1987 року публікації в західних виданнях про Чорнобильську катастрофу стали куди більш «прорадянськими».

Реакторний зал першого енергоблоку Чорнобильської АЕС

«СТВОРЕННЯ ВИДИМОСТІ СВОБОДИ»
Аварія на радянській атомній електростанції швидко стала світовою топ-новиною. Журналісти, дипломати, вчені і прості туристи з різних країн, що перебували в СРСР, намагалися дізнатися більше про те, що сталося. Але місцева влада обмежувалася лише скупими офіційними коментарями, які, як потім з’ясувалося, часто були далекі від істини. У будь-якому прояві зацікавленості з боку іноземців КДБ був схильний бачити підступи західних спецслужб.
Розуміючи, що іноземні кореспонденти і посадові особи все одно захочуть роздобути неофіційну інформацію про катастрофу, в КДБ вирішили підсувати їм «правильні» відомості.
Цей фрагмент про спецоперацію спецслужб був розсекречений раніше, але він чудово ілюструє принципи роботи КДБ після аварії в Чорнобилі:
«У м. Києві перебувають 16 іноземних кореспондентів. Попереджені спроби кореспондентів із Англії, Франції та Швеції зібрати тенденційну інформацію на залізничному вокзалі м. Києва, шляхом підведення членів спецдружини УКДБ з нейтральних позицій, які замкнули іноземців на собі».
Агенти і співробітники спецслужби грали роль «простих киян» або працівників станції, які радо погоджувались відповідати на запитання зарубіжних гостей.
«У зв’язку з тим, що відразу після аварії на ЧАЕС у іноземних кореспондентів проявлялася певна недовіра до офіційних повідомлень, в 1987 році під час відвідування ними зони акцент був зроблений на створенні видимості свободи пересувань, дій, контактів, обстановки повної довіри».
З повідомлення начальника УКДБ УРСР по Києву та Київській області Ю. Шрамка першому секретареві Київського обкому КПУ Г. Ревенку про результати роботи з надання позитивного впливу на іноземців, які відвідують зону ЧАЕС 18 лютого 1988 р.
Серед хитрощів, до яких вдавалися чекісти, – підміна проб:
«У жовтні 1987 р. кореспондент французької газети «Юманіте» Жан П’єр Водон завдяки хитрощам узяв проби ґрунту і води в районі об’єкта«Укриття» і в м. Прип’яті, а також під час перевезення в районі с. Прибірськ (50 км від ЧАЕС). В ході проведення заходу «Д» (негласний обшук – ред.) зразки проб, узяті іноземцем, виявлені і негласно замінені на радіоактивно чисті».
З орієнтування заступника Голови КДБ УРСР Ю. Петрова начальнику 6 відділу УКДБ УРСР по Києву та Київській області С. Нагибі про виявлену зацікавленість противника проблемою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 8 липня 1988 р.
Примітно, що Жан-П’єр Водон був активним французьким комуністом, а газета L’Humanité, офіційний друкований орган Компартії Франції, в ті роки отримувала фінансову допомогу від СРСР.

Реакторний зал першого енергоблоку Чорнобильської АЕС

​МАШИНА З ГОРІЛКОЮ
Критики серіалу HBO називають типовим зразком західної «клюкви» сцену з ящиками горілки, яку привезли солдатам-ліквідаторам. Один із головних аргументів: дія відбувається за часів горбачовського «сухого закону», коли спиртного було не дістати.
Проте в документах чекістів є згадки про масовий продаж горілки – але не солдатам, а евакуйованим і жителям Поліського району, який входить дозони лиха.
«Мають місце прояви невдоволення в зв’язку з тим, що евакуйовані забезпечуються краще, ніж місцеві.
Співробітники КДБ перешкодили передумовам негативних проявів, 8.05 о 19.00 на центральну площу міста прибула вантажна машина з горілкою і почався її розпродаж. Утворився натовп із близько 1000 осіб, тиснява, скандали. Машина була відправлена за межі міста (5 км), що дозволило розсіяти натовп і нормалізувати становище. У місті та районі накопичилося багато незалучених до праці осіб, хуліганських елементів, які беруть по 10-15 пляшок горілки, необхідне посилення роботи міліції».
Із довідки 6 відділу УКДБ УРСР по Києву та Київській області, травень 1986 року.
А ось в Іванківському районі (він сусідній із Чорнобильським, пізніше до нього долучили і Прип’ять, і Чорнобиль) заборона продажу горілки викликала кілька інцидентів – і серед незадоволених були в тому числі солдати:
«9 травня заст. голови облвиконкому т. Фурсов заборонив продаж горілки, в зв’язку з чим 10 і 11 [травня] групи військових, співробітників міліції, евакуйованих (по 2-3 особи) влаштовували скандали в райспоживспілці. На базі райспоживспілки виставлений пост міліції».
Із довідки 6 відділу УКДБ УРСР по Києву та Київській області, травень 1986 року.

Панель управління четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС

РЕДЬКА І «СКОРИНКИ»
Не обходилося після аварії і без корупції: одні за гроші ставали «ліквідаторами», інші отримували дозвіл на торгівлю зараженими овочами.
У січні 1988 року КДБ отримало повідомлення, що командири одного з військових підрозділів видають посвідчення ліквідаторів. Це коштувало всього 40 рублів. В іншому повідомленні говорилося, що за хабар можна було уникнути радіаційного контролю при продажу овочів.
«[Агент] уважає, що з боку окремих посадових осіб, які здійснюють контроль за вступниками сільськогосподарськими продуктами, що надходять на Центральний ринок, має місце злочинне ставлення до своїх службових обов’язків. Зокрема, джерело було свідком розмови між двома продавцями овочів, які реалізовували на цьому ринку редьку з підвищеним рівнем радіоактивної зараженості, пройшовши дозиметричний контроль за хабар».
Із довідки УКДБ УРСР по Києву та Київській області, 8 липня 1986 р.
В архіві зберігається і, перехоплений чекістами, лист ліквідатора на ім’я Сергій, написаний восени 1987 року. Він стверджував, що на той час, коли найнебезпечніші моменти були вже позаду, робота на ЧАЕС стала приваблювати любителів легкої наживи:
«Бюрократичний апарат доволі чисельний (кількість, власне тих, хто працює, зменшується, а кількість керівників і працівників будь-яких служб не падає). Природно всім – і маленьким начальникам, і великим, і особам, яких до них прирівнюють із тих чи інших причин – зарплату оформляють так, ніби вони постійно працюють на станції. Справа в тому, що тут введено зоновий коефіцієнт, на який множиться зарплата: на самій станції 5-7, у Чорнобилі 2. Насправді мало хто з них узагалі буває на станції, а хто буває, то звичайно не 6 годин на день. Цим хлопцям, на мою думку, дуже не хочеться, щоб ця благодать закінчувалася. Тим більше, що халтурити і байдикувати під дахом «особливого режиму» (як це не парадоксально) принаймні, зараз, дуже зручно».
У той же час, як зауважує автор листа, в Чорнобилі саме по собі відмерло інше характерне для радянського часу явище – крадіжка продуктів працівниками громадського харчування:
«Годують тут дуже добре. Безкоштовно, практично без обмежень у кількості і досить якісно. Шлунок мій, принаймні, приймає місцеву їжу люб’язно. Пояснюється це, як на мене, тим, що красти тут продукти (я говорю про працівників їдалень) абсолютно безглуздо. У зоні не продаси, оскільки нікому не потрібно, а за межі зони не вивезеш. Як би так організувати громадське харчування в звичайних умовах?»
Із листа ліквідатора наслідків аварії, 10 жовтня 1987 року.

Панель управління четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС

СТУКАЧІ В РАДІОАКТИВНІЙ ЗОНІ
У липні 1987 року почався процес над колишніми працівниками станції, яких слідство визнало винуватцями аварії. Засідання суду проводили в Будинку культури в евакуйованому Чорнобилі. Детально про процес писала «Медіазона».
Обвинувачуваних, згідно з документами, тримали в слідчому ізоляторі Іванківського РВВС – тобто в районному центрі. Зараз в Іванкові немає СІЗО – місто занадто мале для такого закладу. За КПК обвинувачуваних в одній справі не могли тримати в одній камері.
Судячи з розсекречених документів, в камерах кожного з основних обвинувачуваних – колишнього директора станції Віктора Брюханова, головного інженера Миколи Фоміна та його заступника Анатолія Дятлова – була «квочка», тобто агент КДБ, який запам’ятовував усе, що говорили фігуранти, і схиляв підсудних до правильної, з точки зору радянської влади, поведінки під час процесу. Імена агентів в архівах, судячи з усього, не збереглися.
«Брюханов В.П., повернувшись в ізолятор, заявив, що найбільше він переживає через зустріч із потерпілими. Свідків він не боїться, а ці зустрічі будуть для нього найважчими. Вважає, що в аварії винен головний інженер. Йому буде важче за всіх, т. я. першим допитуватимуть його. Побоюється захворіти і тим самим затягнути терміни суду. На амністію не сподівається. Самопочуття нормальне.
Фомін М.М. почуває себе нормально. Вважає, що провина Брюханова невелика і він усю її буде валити на нього. Не згоден із Дятловим з приводу того, що той не визнав себе винним. Не спав до 4 години ранку. На його думку, суд поставлений дуже серйозно.
Дятлов A.C. заявив, що своєї провини в аварії не бачить. Винне застаріле обладнання. Якщо йому дадуть можливість висловитися, то він доведе свою невинуватість. Будівельники в аварії не винні».
Із повідомлення УКДБ УРСР по Києву та Київській області начальнику 6 Управління КДБ УРСР В. Слободенюку про гарантування безпеки судового процесу в Чорнобилі, 8 липня 1987 р.
Тривав контроль за поведінкою і була внутрішньо-камерна розробка підсудних, які перебувають в СІЗО Іванківського РВ.
«Брюханов В.П. у бесіді з агентом заявив, що на суді ставлять тільки провокаційні питання. Покази свідків, які можуть бути витлумачені на користь обвинувачених, перебивають, що не дослуховують до кінця. В якості свідків викликані особи, з якими йому – як керівнику станції – практично не доводилося спілкуватися.
Фомін М.М. уважає, що виправдовуватися на суді марно. Все вже розписано – кому скільки. Розігрується вистава. Експерти з «мухи зробили слона», а сам висновок написаний некваліфіковано. Продовжує цікавитися питаннями життя в таборах.
Дятлов A.C. вважає, що до відповідальності повинен бути притягнутий заст. головного інженера з науки. Його провина найбільша, в т. ч. в тому, що співробітники вчасно не евакуювалися зі станції і багато з них опромінились».
Із повідомлення УКДБ УРСР по Києву та Київській області начальнику 6 Управління КДБ УРСР В. Слободенюку про гарантування безпеки судового процесу в Чорнобилі, 14 липня 1987 р.
«Брюханов В.П. уважає, що експертиза некомпетентна, тому вона не зможе зробити правильних висновків про причини аварії, хоча заперечувати її висновків не збирається. Розраховує на покарання, терміном у 7-8 років, сподівається потрапити під амністію.
Фомін М.М. висловив думку про те, що причиною аварії став експеримент, програма якого була підготовлена слабо, крім того, Дятлов порушив і цю програму. Дивується з приводу поведінки Дятлова, який намагається звалити провину на недосконалість реактора.
Дятлов A.C. незадоволений тим, що нібито суд ігнорує його запитання до експертів. Наполягає на тому, що навіть судом визнане, що реактор не відповідає основним вимогам безпеки. Має намір в останньому слові висловити все, що думає про суд, експертів, аварії і т. п., мотивуючи це тим, що 10 років, які йому дадуть, він не проживе, але його хвилює його репутація, єдине, що він повинен врятувати. Вважає, що громадська думка на його боці. Знову висловив думку про те, що висновки про істинні причини можна опублікувати тільки за кордоном».
З повідомлення УКДБ УРСР по Києву та Київській області начальнику 6 Управління КДБ УРСР В. Слободенюку про гарантування безпеки судового процесу в Чорнобилі, 20 липня 1987 р.
«Брюханов В.П. заявив, що яким би не був вирок, оскаржувати його не збирається, т. я. це ні до чого доброго не приведе. Останнє слово хоче використовувати для того, щоб «сподобатися» суду, говорити має намір не більше 3 хвилин. Побоюється, що Дятлов своїм виступом може зашкодити йому і Фоміну. Негативно ставиться до можливої присутності на останньому засіданні радянських і іноземних кореспондентів.
Фомін М.М. задоволений тим, що суд скоро закінчиться. Вважає, що цейсудовий розгляд не вплине на терміни покарання, які вже визначені заздалегідь. […] Дятлов A.C. висловив думку про те, що йому дуже потрібна воля, добре інженерне ім’я. В очах свідків він себе вже реабілітував. В останньому слові старатиметься виступити так, щоб не нашкодити своїй родині. Продовжує активну підготовку до виступу, в якому має намір відстояти свою думку про те, що основною причиною аварії була недосконалість реактора. Має намір по закінченні процесу подати заяву про перегляд справи. Вирішувати це питання буде через свої зв’язки в міністерстві».
Цього разу і тюремний агент за завданням куратора повинен був подбати про те, щоб Дятлов у суді не сказав зайвого:
«Нами через агента «Вова» вживаються заходи щодо схиляння Дятлова до відмови використовувати в своєму виступі дані, що паплюжать атомну енергетичну програму нашої країни».
З повідомлення УКДБ УРСР по Києву та Київській області начальнику 6 Управління КДБ УРСР В. Слободенюку про гарантування безпеки судового процесу в Чорнобилі, 21 липня 1987 р.

«Брюханов В.П. дуже схвильований виступом прокурора, т. я. не очікував такого терміну покарання (10 років – ред.). Висловив надію, що через деякий час його відправлять на будівництва народного господарства. Мав намір відмовитися від останнього слова, але адвокат його відрадив.
Фомін М.М. задоволений тим, що після виступу прокурора все стало на свої місця. Побоювався, що йому ще буде висунений позов за завдані збитки. На його думку, Рогожкін і Лаушкін (інші підсудні – ред.) невинуваті. В останньому слові має намір визнати свою провину і просити про пом’якшення вироку.
Дятлов A.C. повернувся зі суду в дуже збудженому стані. Розлюченийвиступом прокурора. Вважає, що Рогожкін і Лаушкін винні і вимога прокурора про їхнє покарання справедлива. Побоюється, що в місцях відбування покарання доведеться багато працювати фізично».
З повідомлення УКДБ УРСР по Києву та Київській області начальнику 6 Управління КДБ УРСР В. Слободенюку про грантуванн безпеки судового процесу в Чорнобилі, 24 липня 1987 р.
НАДМІРНИЙ ОПТИМІЗМ ПРОПАГАНДИ
«Не є таємницею, що сучасний американський кінематограф – це засіб доставки якихось ідей і установок просто в розслаблений мозок глобального глядача», – пише співробітник російської «Комсомольскої правди» Дмитро Стешин. Далі він пояснює читачам, що серіал створений в інтересах конкурентів «Росатома»: «Нічого особистого, тільки бізнес».
У спеціально підготовленому для КДБ засекреченому огляді преси укладачі документа – співробітники створеного на атомній електростанції ВО «Комбінат» – скаржаться на те, що і в травні 1986 року журналістів «Комсомольської правди» підводило прагнення писати «красивіше»:
«Цитуємо матеріал «Зробила крок першими» тих же авторів [Н. Долгополов, П. Положевець]: «Прокидалася нерадісна зоря, а з нею – важезні турботи. У міськкомі партії попросили: комсомольці, доведеться засипати реактор. Необхідний пісок. Знайдіть добровольців. Потрібно було багато піску. Височезні гори піску. Необмежне море піску. Умовляти нікого не довелося». У матеріалі не знайшлося місця для того, щоб принаймні пояснити, що в розвал реактора мішки з піском скидалися з вертольотів, і у читачів, природно, склалося враження, ніби комсомольці лопатами скидали пісок прямо в реактор».

Багато газет продовжували писати відверту брехню через місяці після аварії. 2 червня в замітці для вірменського «Комсомольця» – «Здоров’я Чорнобиля покращується» – автор цитував директора Чорнобильської АЕС Михайла Уманця:
«Сказав тихо, зі спокійною посмішкою: «Я купався в Прип’яті. Басейн річки добре дезактивований». Сказав, мабуть, занадто тихо, але я сидів від нього в двох кроках і чув це соромливе (чи повірять?) визнання чітко»».
Не менше роздратування викликали публікації в головній і найбільшофіційній газеті країни – «Правді». В одному випадку автори документа були в цілому задоволені текстом, але назвали заголовок «не тільки таким, що псує його суть, а й завдає душевні травми десяткам тисяч людей». Стаття, яка вийшла від 26 травня – тобто через місяць після катастрофи – називалася «Солов’ї над Прип’яттю».
В іншому випадку оптимізм держпропаганди був настільки сильний, що його наводили як типовий приклад поганої роботи всіх радянських журналістів.
«У травневих публікаціях минулого (1986 – ред.) року є один негативний момент, який притаманний, мабуть, усім газетам. Це зайвий оптимізм в оцінці найближчих перспектив 30-кілометрової зони. Не уникла його навіть «Правда». У згадуваному вже матеріалі «Райком працює цілодобово» звучить, наприклад, таке припущення: «Потім, коли жителі Прип’яті повернуться додому і станція почне нормально працювати, виїзна бригада «Правди» проведе читацьку прес-конференцію».
Оригінал публікації на сайті «Настоящего времени» – проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»
Дивіться також: Диявол криється у дрібницях: Xто допомагав у створенні “Чорнобиль”? Відео