Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Ось як можна вийти зі стресу спричиненого виборами – поради американських психологів

На останніх виборах глави держави у 2016 році, згідно з дослідженням Американської психологічної асоціації, стрес відчували 52% американців

За кілька місяців до виборів президента України телеефір і соцмережі перетворились на майданчик для запеклого словесного протистояння прихильників різних політичних таборів.
При цьому, навіть один “день тиші” перед виборами навряд чи допоміг українцям відпочити від інформаційного шуму і менше перейматись політичними питаннями.
Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй фейсбук-сторінці, маючи на увазі також передвиборчий стрес, у день другого туру навіть написала, що нервові клітини, всупереч міфу, відновлюються.

“;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = “Facebook API failed to initialize.”;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = “facebookSnippetProcessed”;
if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”)
window.addEventListener(“load”, render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

Однак, через вибори президента переживають не лише українці. На останніх виборах глави держави у 2016 році, згідно з дослідженням Американської психологічної асоціації, стрес відчували 52% американців.

Не всі можуть правильно ідентифікувати джерело свого стресу

Вейл Райт, одна з авторок дослідження, каже, що рівень стресу не залежить від статі, але більш відчутний у вікових групах людей старшого покоління і молоді.
Відомий психіатр Стівен Стосни пояснює, що відсоток тих, хто потерпає від стресу у зв’язку з виборами, набагато вищий – просто не всі можуть правильно ідентифікувати джерело свого стресу.
Він навіть визначив «стресовий розлад у зв’язку з виборами» та бачить його чимало серед подружжів, з якими він працює: “Люди сперечаються так, ніби вони беруть участь в політичних дебатах. Вони не сприймають точку зору іншого. Ти маєш або підкоритися, або все кінчено”.

Коли ми розлючені, мозок виробляє адреналін. З адреналіном ми відчуваємо вибух енергії та впевненості у собі. А потім ми впадаємо в депресію

Негативні емоції, говорить Стосни, заразні, а людина до них звикає: “Коли ми розлючені, мозок виробляє адреналін. З адреналіном ми відчуваємо вибух енергії та впевненості у собі. А потім ми впадаємо в депресію. Емоційний стан падає до нижчої точки, ніж був до вибуху адреналіну. Отже, щоб уникати депресії, підтримувати енергію та впевненість у собі, люди залишаються трохи розлюченими весь час”.
Найкращий спосіб вийти із цього замкненого кола, радить Американська психологічна асоціація, – це обмежити споживання мас-медіа.
“Читайте лише стільки, скільки необхідно, щоб бути поінформованими. Знайдіть новинне джерело, яке ви вважаєте незаангажованим, яке може дати вам точну інформацію. Прочитайте 1-2 статті. Подивіться півгодинний випуск новин. Не дивіться новини весь час. Не читайте 8-10 статей, тому що ви не дізнаєтеся нічого нового, а лише збільшите свій рівень стресу”, – говорить Райт.
“Я прописую подружжям облишити соціальні мережі щонайменше до кінця виборів, якщо вони хочуть зберегти шлюб”, – каже психіатр Стосни.

Не дивіться новини весь час. Не читайте 8-10 статей, тому що ви не дізнаєтеся нічого нового, а лише збільшите свій рівень стресу

Психологи радять краще спати, добре харчуватися та більше проводити часу з близькими.
“Ми знаємо, що соціальна підтримка дуже важлива у захисті від стресу. Більше спілкуйтеся з людьми в своїй громаді, родині… і, може, не говоріть про вибори, говоріть про щось інше”, – радить Райт.
Утім, доктор Стосни вірить, що медитація та відмова від політичних дискусій має дуже обмежений впив, натомість радить спрямувати свій запал в інше русло: “Це не дуже допомагає, коли є залежність від адреналіну. Необхідно скерувати свою енергію в щось позитивне, те, що є цінним для вас, у ваші відносини, роботу, тому що, коли мозок збуджений, релаксація матиме тимчасовий ефект”.
Психіатр попереджає, що після дня голосування, незалежно від результату, виборці відчують депресію. Аби цього уникнути, він радить менше переживати те, що кажуть політики, а більше дбати про рідних та близьких.
Дивіться також: Спостерігачі зі США прокоментували другий тур виборів. Відео

“Зеленському варто знайти прем’єра-патріота”, – дослідник King’s College

Наголос на патріотизмі не зміг гарантувати Порошенку перемогу з огляду на його інші вади, як кандидата, але ця тема лишається актуальною для виборців

Наголоси державної політики на підтримці впровадження української мови, розвитку збройних сил та церковній автокефалії, які відстоював президент Порошенко, не допомогли йому перемогти на виборах президента, але підтримуються відчутною частиною населення. Володимиру Зеленському, щоб дати позитивний сигнал українському суспільству щодо своїх намірів у цих галузях, варто звернути увагу на кадрові рішення. Це, коментуючи перебіг виборів в Україні, відзначив дослідник Королівського коледжу у Лондоні, доктор Александр Кларксон, який спеціалізується не питаннях України.
Володимир Зеленський лідирує у другому турі виборів президента за результатами полів
“Порошенко побудував свою репутацію на них (армія, віра та мова), а інших принад у нього не лишилось, щойно ситуація стабілізувалась”, – відзначив Кларксон.

“Якщо Зеленський зможе знайти прем’єр-міністра, або міністрів, які зможуть задовольнити запит на (вирішення проблем на) безпекову та патріотичну тематику, він може у майбутньому уникнути електоральних пасток”, – пише Кларксон.
Політолог відзначив, що наголос на патріотизмі не зміг гарантувати Порошенку перемогу з огляду на його інші вади, як кандидата, але дана тема лишається актуальною для виборців.
“В інших країнах дані теми виявилу свою ефективність в умовах економічної стагнації”, – відзначив експерт.

Дивіться також: Українці у Сан-Франциско: “прийшли проголосувати тому, що не хочемо загубити нашу країну”

Українці у Сан-Франциско: “прийшли проголосувати тому, що не хочемо загубити нашу країну”. Відео

Багатьом українцям потрібно було подолати довгий шлях, щоб дістатися до Сан-Франциско, на одну із чотирьох виборчих дільниць у США. Дехто каже, що “прийшли проголосувати тому, що не хочемо загубити нашу країну”.

Головне, щоб не зробив гірше. Перші реакції виборців у Вашингтоні на прорив Зеленського. Відео

Явка виборців в Україні станом на 20 годину годину склала трохи більше 61 го відостка. Спостерігачі від ОБСЄ, Парламентської Асамблеї Ради Європи та Європейського Парламенту позитивно оцінили організацію виборчого процесу та не зафіксували значних порушень під час голосування.

Рейтинг Трампа знизився після публікації доповіді Мюллера

Рейтинги президента США Дональда Трампа знизились на три відсоткових пункти з моменту опублікування доповіді спецпрокурора Роберта Мюллера й досягли мінімуму за 2019 рік, пише The Hill.
Іще кілька днів тому роботу глави держави схвалювали 40 відсотків дорослих громадян, у п’ятницю цей показник досяг 37 відсотків.
Повну доповідь з купюрами оприлюднили у четвер, 18 квітня. Сам президент, який спершу хвалив у Твіттері текст скороченої версії, змінив свої оцінки, пише CNN.
ABC також відзначає розчарування президента. У Твіттері він назвав розслідування “незаконно розпочатим обманом”, “великим, жирним марнуванням часу, сил і грошей”, а заяви, зроблені про Трампа його колишніми підлеглими – “маячнею”.

Останній коментар містив відео, де зібрані такі тези: “Розслідування Мюллера у цифрах. Витрачено понад 30 мільйонів доларів. 18 розлючених демократів. 675 днів. Понад 2 800 повісток до суду. Понад 500 свідків. Нуль – змови. Нуль – перешкоджання правосуддю”.

Сенаторка-демократка Елізабет Уоррен стала першою кандидаткою в президенти США яка закликала почати процедуру імпічменту президента Трампа. У Твіттері вона назвала причиною цього “серйозність його порушень”.
Водночас, представники республіканців заявляють, що факт втручання росіян у вибори 2016 року, засвідчений у доповіді Мюллера, свідчить про бездіяльність попереднього президента Барака Обами, який дозволив цьому статись.
Дивіться також: Ціна закритя американсько-мексиканського кордону. Відео

За вживання марихуани іммігрантам відмовлятимуть у громадянстві США

Американська влада повідомила, що іммігранти, які споживають марихуану, можуть через це не отримати американське громадянство. Це сталось напередодні неофіційного дня прихильників каннабісу 20 квітня.
Служба у справах громадянства та імміграції США (U.S. Citizenship and Immigration Services, або USCIS) випустила оновлені правила з “натуралізації”, тобто набуття американського громадянства.
“Порушення федерального закону про контрольовані речовини, включаючи марихуану”, свідчить про відсутність “високоморальності” кандидата на отримання громадянства США, що є обов’язковою передумовою, – йдеться на сайті USCIS.

“Із 1996 року деякі штати та Округ Колумбія ухвалили закони із декриміналізації виробництва, зберігання, розповсюдження та використання з медичною та немедичною (рекреаційною) метою”, але федеральний закон вважає це незаконним, а отже може призвести до негативних наслідків у процесі імміграції.
Тим часом, більшість кандидатів у президенти на виборах 2020 року від демократів підтримують легалізацію марихуани. Деякі представники Конгресу намагались досягти легалізації наркотику на федеральному рівні, однак республіканці опирались законодавчим змінам.
Рекреаційний або медичний каннабіс легалізований у 33 американських штатах та Окрузі Колумбія. 65% американців підтримують узаконення, адже вважають марихуану менш шкідливою, ніж алкоголь, і менш небезпечною за інші наркотики.
Інший аргумент прихильників легалізації – збільшення податкових надходжень від узаконеної індустрії. А от критики вважають, що це призведе до збільшення доступності наркотику, а отже сприятиме ще ширшому вживанню.
Дивіться також: «Названі» дідусі та бабусі: як працює американська програма для літніх людей. Відео

США суворіше каратиме візових порушників

Білий дім обговорює можливість посилити візову політику стосовно держав, чиї громадяни найчастіше незаконно залишаються в США.Газета The Wall Street Journal пише, що обмеження можуть стосуватись держав, чиї громадяни, отримавши бізнес- і туристичні візи в США (категорії B1/B2), особливо часто порушують терміни перебування на американській території.Для громадян цих держав розглядається можливість скоротити терміни перебування в США, підвищити мита, а також ускладнити процес отримання американських віз.Видання Politico, з посиланням на Міністерство внутрішньої безпеки США, повідомило, що нові правила можуть ввести президентським указом без узгодження із Конгресом.За статистикою Міністерства внутрішньої безпеки США за 2017 рік, терміни перебування порушили 0,35% громадян країн, з якими у Сполучених Штатів існує безвізовий режим.Для громадян держав, яким потрібна віза для відвідування США, цей показник становить 1,86%.Для студентів або іноземців, які прибули в США за програмами обміну, – 3,73%.Більшість порушників візового режиму прибуло в США з країн Африки та Близького Сходу. Зокрема, для Джибуті цей показник становить майже 44%, для Ємену – 28%, для Сирії – 17%.Візові порушення скоїли 2,4% туристів з України, 1,72% – громадян Росії, 4,01% – Білорусі, 2,92% – Молдови, 7,62% – Азербайджану, 4,6% – Вірменії, 10,72% – Грузії, 3,27% – Казахстану, 3,20% – Киргизстану, 9,10% – Туркменістану і 6,68% громадян Узбекистану.
Дивіться також: Міжнародні спостерігачі у Києві про хід перегонів. Відео

Російській шпигунці Бутіній загрожує 1,5 роки в’язниці

Прокурори США висловили клопотання про ув’язнення російської громадянки Марії Бутіної на 18 місяців. Торік вона визнала себе винною у змові, щоб діяти як незареєстрований іноземний агент.
«Діяльність, що розглядається в цьому випадку, є частиною більш широкої схеми Росії для отримання інформації та встановлення зв’язків і каналів зв’язку, які можуть бути використані на користь Російської Федерації»,– заявили прокурори 19 квітня.
Суд має винести рішення щодо Бутіної у Вашингтоні 26 квітня.
Бутіна – засновниця російського руху «Право на зброю». Росіянку затримали в США 15 липня 2018 року. Її звинувачують у спробах налагодити контакт між президентами Росії і США в обхід офіційних каналів.
У грудні 2018 року Бутіна визнала себе винною в змові проти США і погодилася співпрацювати зі слідством. На слуханнях вона заявила, що діяла під керівництвом офіційної особи з Росії та хотіла встановити контакти з республіканцями і Національною стрілецькою асоціацією США. Звинувачення в діяльності як іноземного агента і конспіративній діяльності на користь Росії Бутіна відкинула.
Сторона обвинувачення говорила про зв’язок Бутіної з колишнім російським законодавцем і членом керівництва російського Центрального банку Олександром Торшиним. За три місяці до арешту Бутіної Міністерство фінансів США запровадило проти Торшина фінансові санкції.
У Кремлі звинувачення проти Бутіної назвали «безпідставними».
Дивіться також: «Названі» дідусі та бабусі: як працює американська програма для літніх людей. Відео

“Рашагейт-істерія” та “русофобія”: відповідь Росії на доповідь Мюллера

Російське посольство у Вашингтоні відповіло на доповідь спецпрокурора Мюллера про втручання у вибори американського президента доповіддю про “русофобію” в США.На сайті дипломатичного представництва викладено 120-сторінковий документ під назвою “Рашагейт-істерія: Справа про серйозну русофобію”.
Доповідь розділено на теми, кожна з них складається з двох частин: «Приклади істерії» з прикладами безпідставних, на думку посольства, звинувачень проти Росії, і «Реальність», де наведені заяви МЗС Росії і публікації, які підтримують позицію російської сторони.
«Минуло майже три роки з того часу, як в американських ЗМІ з’явилися перші фальшиві новини на тему російського втручання і змови, які були вперше запущені з метою дискредитації кандидатури Дональда Трампа, а потім саботажу його діяльності на посаді, включаючи спроби стабілізувати відносини Росії і США», – йдеться в документі.
Як епіграф до доповіді обрана цитата з книги американського сенатора 1960-1970-х років Вільяма Фулбрайта, який написав, що якщо американська демократія буде зруйнована, то не росіянами чи китайцями, а самими американцями, і фрагмент прес-конференції президента Росії Володимира Путіна.
У доповіді також наголошується, що розслідування Мюллера не виявило, на думку авторів, ніяких реальних доказів на підтримку заяв про кібератаки з Москви і спроб «підірвати демократію».
18 квітня міністр юстиції США Вільям Барр заявив, що розслідування, проведене спеціальним прокурором Робертом Мюллером, виявило докази того, що Росія намагалася втрутитися в президентські вибори у США 2016 року.
Тим не менш, Барр зазначив, що розслідування не виявило доказів того, що президент США Дональд Трамп або ж члени його кампанії вступали з Росією у змову з метою реалізації втручання у вибори.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков відкинув наведені в доповіді Мюллера докази, наголосивши, що в Кремлі не приймають звинувачень у втручанні.
Дивіться також: Що заважає приходу нового покоління лідерів в Україні. Відео

Міжнародні спостерігачі: “Бракувало серйозних дебатів”

Марі Йованович

“Уряд Сполучених Штатів працюватиме з будь-яким президентом, якого обере український народ”. На цьому вкотре наголосила посол США в Україні.
Виступаючи у переддень другого туру перед міжнародними спостерігачами місії ЕNЕМО, Марі Йованович відзначила: ці вибори – найдемократичніші за всю історію країни. А довіра українців до виборчого процесу росте. І це – позитив.
Водночас дипломати висловлюють зауваження: цій кампанії бракувало змістовних дебатів.

Х’ю Мінгареллі

Як заявив посол ЄС в Україні Х’ю Мінгареллі, “Українські виборці заслуговують на повагу. І тому важливо, щоб перед другим туром відбулася справді глибока і змістовна дискусія між двома кандидатами на президентство. Щоб українці були поінформовані щодо позицій претендентів”.
На важливості дебатів наголошують і в спостережній місії Світового конгресу українців. Спостерігачі з діаспори сумніваються у доцільності проводити дебати на стадіоні.
Як сказав спостерігач від Українського конгресового комітету Америки Богдан Футей, “Важливо, щоб ці дебати проходили так, щоб було чути, що говорять учасники. Бо на стадіоні люди, які підтримують одного кандидата або іншого, можуть почати кричати, то не будемо чути, що взагалі відбувається. То буде спектакль, а не дебати”.

Василь Лонхина

Як додав інший спостерігач від УККА Василь Лонхина, “Великий стадіон – це для футболу, для всіляких змагань. Це не місце для професійних, інтелігентних, інтелектуальних дебатів. Дебати мають відбуватися в залі, в студії. І щоб люди могли порядно обговорити свої позиції, а не вигукувати гасла. То є футбол, то цілком непрофесійне”.
Спостерігати за другим туром президентських виборів в Україні буде декілька американських місій. У тому числі від Світового конгресу українців, Міжнародного республіканського і Національного демократичного інститутів США.
Стежити за ходом голосування в Україну будуть майже дві з половиною тисячі міжнародних спостерігачів.
Дивіться також: Нові санкції США: щоб покласти кінець режиму Мадуро і послабити комуністичний режим на Кубі