Угода про спільне дослідження космосу,  домовленість про обмін мігрантами – і жодних поступок у ціні на газ. Таким, у сухому підсумку, є результат робочого візиту президента України Віктора Януковича в Москву.

На переговорах двох президентів, що відбулися у понеділок у підмосковній резиденції в Ново-Огарьово, лунали традиційні для таких зустрічей  багатозначні заяви. Янукович, зокрема, висловився за поглиблення стосунків з Митним союзом, вступати в який Росія вже давно і наполегливо запрошує Україну.

«Ми вважаємо, що співпраця з Митним союзом буде приносити користь нашим товаровиробникам. Ми повинні глибину цих відносин збільшувати», – заявив президент України.

Ці слова президент Російської Федерації зустрів прихильно. Як  зауважив Путін, вступ до тієї або іншої міжнародної організації є внутрішньою справою країни.

Що означає у вустах Януковича «поглиблення відносин» і чи може йтися, власне, про вступ? Політологи радять не шукати у словах президента України того, чого там нема. Заяви про «поглиблення» всього лиш елемент політичної гри, – вважає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Це був натяк про можливість зближення з Митним союзом. І це сигнал Брюсселю. Мовляв, якщо не буде підписана Угода про зону вільної торгівлі з ЄС, тоді Україна може повернути в бік Росії. Але ніяких прямих заяв про можливість вступу у Митний союз не зроблено. Тобто Янукович продовжує стару політичну гру: він намагається шантажувати Євросоюз», – сказав Фесенко «Голосу Америки».

Елементом політичної гри, на думку експерта, був і сам візит як такий. Поїздка до Москви зумовлена передусім  внутрішньополітичними причинами, – вважає Фесенко.

«За тиждень – голосування на парламентських виборах. І для Януковича, для Партії регіонів дуже важливо було продемонструвати, що відносини з Росією розвиваються активно, динамічно і дружньо. Оця демонстрація дружби і є головним сенсом нинішнього візиту в Москву. Це потрібно було для російськомовних виборців, які традиційно підтримують союз з Росією. Телекартинка з Ново-Огарьово мала передвиборну мотивацію», – зауважив політолог.

Висновок про суто ритуальне значення візиту можна зробити і з самих слів президента України.

«Я приїхав, щоб перерва була не надто великою», – сказав Янукович своєму російському колезі Путіну, з яким востаннє бачився у липні в Криму.

Як нагадує політолог Фесенко, за часів Кучми існував негласний показник нормальної ефективності російсько-українського діалогу: 10 зустрічей президентів на рік. У 2010-му році Янукович з тодішнім президентом Медведєвим «перевиконали план» ще у першому півріччі. Однак потім, особливо в 2011-му році, відбулося суттєве охолодження стосунків і зменшення кількості зустрічей. Тим більше зараз, перед  парламентськими виборами, для Януковича було вкрай важливо продемонструвати близькі дружні стосунки, – каже Фесенко. На його думку, підписані документи – про співпрацю в авіакосмічній галузі, про реадмісію мігрантів – також підпорядковані цій меті: показати, що стосунки розвиваються і дають практичні результати.

Утім, головне питання, на вирішення якого сподівалася Україна, вкотре повисло в повітрі.

«Ну й про газову сферу поговоримо?» – запитав Янукович Путіна в Ново-Огарьово. На що російський президент ствердно кивнув головою.

А за підсумками переговорів про ціну на газ Янукович повідомив журналістам, що… переговори тривають.

«І ми розраховуємо вийти на економічно обґрунтовану та справедливу формулу встановлення ціни на газ для нашої країни», – заявив Янукович.

Вочевидь, що нову спробу вийти з «газового клінчу» президент здійснить уже під час свого наступного  візиту в Москву. За даними ЗМІ, цей візит запланований як повноцінний державний, і він відбудеться ще до кінця року – ймовірно, у листопаді.