Що треба змінити, щоб покращити якість життя в Україні? Таке питання поставили всім небайдужим в Інтернеті на Всеукраїнській краудсорсінговій платформі. Цей майданчик створила Програма розвитку ООН в Україні, щоб сформувати пріоритети роботи організації, та отримала понад 13 тисяч відповідей.

«Ми вирішили спитати людей, що їх турбує найбільше», – говорить програмний менеджер Програми розвитку ООН в Україні Катерина Рибальченко. В результаті, платформа перетворилася на «національний діалог» із конкретними порадами.

Крім звичайних, небайдужих українців до діалогу долучилися експерти – представники бізнесу, медіа, урядовці, лікарі тощо. Представник компанії «In Mind», яка допомогала проводити так званий «краудсорсінг», Юлія Масієнко говорить, що коментарі від звичайних людей та від експертів різнилися.

«Основне протиріччя у відповідях полягало у тому, що практично усі експерти починали коментарі із необхідності зміни ставлення, менталітету. Вони стверджували, що покращення полягає у самих людях. Натомість українці на перше місце ставили зміни у сфері державного управління», – коментує Юлія Масієнко.

Зокрема, найбільше українців – 46% – згадали державне управління як сферу, в якій необхідні зміни, щоб якість життя покращилася. 34% українців назвали покращення добробуту взагалі – як запоруку кращого життя, 29% бачать покращення за допомогою сфери бізнесу та виробництва. 14% назвали охорону здоров’я, здебільшого, щоб вона була насправді безкоштовною. Інші згадали про науку і культуру, освіту, природні ресурси, енергетику, і навіть про покращення якості продуктів.

Розрив між думками експертів та звичайних українців щодо того, що треба змінювати – показовий, вважає голова правління української мережі енергетичних іновацій «Greencubator», учасник команди TEDxKyiv Роман Зінченко.

«Якщо ми подивимося на результати опитування, то ми побачимо чіткий та симптоматичний розрив. Що говорять експерти? Експерти говорять про те, щоб громадяни ставали насправді громадянами, вибиралися з цього кріпосницького-феодального минулого. З іншого боку ми маємо абсолютно патерналістичну модель. Це не та модель, яка засновує Америки, Нову Англію і місто Бостон. Це модель людей, яка так і не вибралася із ментального кріпацтва, які очікують, що держава і всі-всі-всі, не важливо хто, нам винні», – говорить Роман Зінченко.

Поки українці очікують змін від влади, активні громадяни пропонують розпочати творити зміни самостійно. Один із прикладів показав Дмитро Васильєв, який створив під час Євро-2012 проект «Friendly Ukraine», надаючи іноземцям безкоштовне житло, допомогу з мовою на вулиці тощо.

«Люди, небайдужі до України, вирішили: а чого ми будемо чекати від нашої держави правильної інформаційної політики, ми самі зможемо щось зробити для того, щоб покращити наш імідж. Ми дбаємо про себе, зрештою, це і наш особистий імідж, персональний, український», – розказує Дмитро Васильєв.