Схвалений у Лондоні закон радше символічний, бо одностатеві чи гомосексуальні пари у Великій Британії вже кілька років мають право офіційно реєструвати партнерства, які юридично майже не відрізнялися від традиційних подружжів.

Такі партнерства визнають офіційні державні органи, сторони таких партнерств мають майнові права, навіть права та обов’язки щодо догляду за дітьми.

Єдине, чого не мали одностатеві пари, так це права називатися подружжями і називати свою церемонію союзу офіційним шлюбом.

Наголос на рівних правах

На зміні закону наполягали ті, хто стверджує про необхідність дотримання принципу рівноправності.

На думку прибічників цього кроку, окремі люди чи пари не повинні мати інші права тільки тому, що вони іншої сексуальної орієнтації.

Такої думки дотримується і прем’єр-міністр Дейвід Камерон.

«Я виступаю за одностатеві одруження тому, що я підтримую інституцію шлюбу і я не хочу, щоб гомосексуали були відрізані від цієї інституції», – сказав пан Камерон під час національних дебатів з цього питання. Він наголосив на тому, що жодні церкви чи релігії, які не визнають одностатевих шлюбів, не будуть змушені освячувати такі подружжя.

Попри те, що, згідно з опитуваннями, більшість британців підтримує право одруження для гомосексуальних пар, в цій країні є чимало й гучних опонентів закону. Серед них – Англіканська церква, що дуже вагомо, бо вона є офіційною церквою в державі і, наприклад, зареєстровані нею шлюби мають юридичну силу.

Важливим фактом є те, що главою церкви в Англії є королева, яка також є главою держави, а єпископи Англіканської церкви мають гарантовані місця у Палаті лордів британського Парламенту.

Проте вплив церкви у британському суспільстві зараз не вирішальний. Та й інші противники одностатевих шлюбів опинилися у меншості.