Бенедикт XVI увійде в історію Католицької церкви як один із лише двох Пап Римських, які залишили престол за життя. Бенедикт залишає по собі неоднозначну cпадщину. Йому закидають бездіяльність у чисельних справах сексуальної наруги священиків над дітьми. Хоча, як Папа Римський, Бенедикт не раз осуджував ці випадки, у ранзі кардинала Ратцінґер не надавав розголосу цим справам, кажуть критики.

Цю тему досліджував кореспондент Голосу Америки з релігійних питань Джером Соколовський.

Розповідає жертва сексуальних зловживань Бекі Аяні:

«Це моя фотографія, якраз перед тим, як це почалося. Мені було десь вісім-дев’ять років».

Бекі Аяні пам’ятає себе, як нормальну, щасливу дитину поки не почалась наруга. Вона продовжує:

«А це я, коли почалася наруга наді мною. Він садив мене собі на коліна і ґвалтував руками. Якось у ризниці, він став за мною та обмацав мене руками. Я пам’ятаю, що з того часу почала завжди вдягати товстий светр, який був моїм захистом».

Тоді Бекі не усвідомлювала, що відбувається.

«Мені було неприємно, я почувалася розпутною. Але я ніколи не звинувачувала його. Я завжди покладала усю вину на себе. Я думала, Господь карає мене, оскільки я напевно розпутна дівчинка».

«Мій насильник був молодим священиком, і це була його перша церква».

Вільям Райнеке, який, за словами Бекі, її ґвалтував, служив у містечку Александрія. Він покінчив життя самогубством у 1992 році після того, як чоловік, який, будучи хлопчиком прислуговував у церкві, звинуватив священика у сексуальній нарузі.

Зараз Бекі активістка групи, що об’єднує жертв сексуальної наруги у церквах. Ці люди вимагають судити Бенедикта XVI за його бездіяльність у цьому питанні. Однак, деякі експерти кажуть, що Бенедикт зробив набагато більше, ніж його попередник Іван Павло Другий:

Говорить папський біограф Марко Політі:

«Кардинал Рацінґер, на папському престолі перегорнув нову сторінку та запровадив суворіші закони. Він розпочав політику нульової толерантності. Однак, одночасно, ще багато імен жертв наруги священиків залишаються невідомими, архіви не відкривають».

Більшість з відомих випадків насильства у католицьких церквах, сталися у США. Тут, з 1950 року понад 15 тисяч людей звинуватили священиків у сексуальній нарузі. Подібні звинувачення лунають у Європі та Австралії. Однак, сьогодні важко навіть приблизно встановити, наскільки це явище було і залишається поширеним. У багатьох культурах не прийнято виносити подібні речі на осуд громадськості.

Опитування показують, що кожен третій американський католик, вважає цю проблему найсерйознішою для Церкви. Схоже, у самій церкві розуміють, наскільки серйозний удар було завдано її репутації.

Таку думку висловлює архієпископ Чикаго кардинал Френсіс Джордж:

«Рани, завдані цим людям, залишаються в їх серцях і нерідко в їх свідомості. Поки вони не загояться, це будуть і наші рани, і це буде довгий процес».

Бекі Аяні добилася фінансової компенсації від Католицької церкви. Вона сподівається, що новий Папа Римський займе сувору позицію щодо випадків сексуальної наруги. Однак, каже, що дотепер Церква реагувала лише під тиском громадськості.