Після того, як парламент Кіпру відхилив план порятунку своєї економіки, який передбачав накладення податку на депозити,  Європа тисне на Кіпр, щоб той якнайшвидше запропонував альтернативний шлях подолання національної боргової кризи. Якщо уряду цієї маленької острівної держави не вдасться знайти додаткових 20 мільярдів доларів, він може збанкрутувати і втратити членство у єврозоні. 

Мальовничий острів Кіпр зовні виглядає безтурботно: лагідне море, щасливі туристи. Але економіка країни – у глибокій кризі.

Тисячі мешканців острова кілька днів поспіль виходили на протести, щоб не дати власному уряду зняти з їхніх приватних банківських рахунків частину грошей, аби підтримати хвору економіку.

Я гордий за наш народ, заявив один з учасників протестів Ніколас Панайотіс.

«Я бачу, як всі кіпріоти сьогодні виступили разом. Ми – сила. І пані Меркель повинна зрозуміти, що у кіпріотів є гордість», – наголосив Ніколас.

За розрахунками економістів, Кіпру необхідно близько 20 мільярдів доларів, аби підтримати банківський сектор. Європейці пообіцяли дати половину цієї суми, якщо іншу частину Кіпр збере сам, знявши їх у вигляді податків з рахунків фізичних та юридичних осіб. Більшість депозитів на Кіпрі належать закордонним вкладникам, які тривалий час отримували вигоду з місцевої системи оподаткування. Сьогодні настав час іноземцям розділити тягар фінансової кризи з мешканцями Кіпру і всією Європою, кажуть прихильники цієї ідеї.

Але під тиском демонстрантів та закордонних вкладників, у вівторок парламент Кіпру переважною більшістю голосів відхилив пропозицію ЄС та МВФ.

Спікер парламенту Кіпру Янакіс Оміроу пояснив рішення відмовитися від грошей МВФ бажанням захистити права не лише власного народу, але й мешканців інших країн Євросоюзу, уряди яких також можуть спробувати за їх рахунок вирішити проблеми в економіці:

«Парламент Кіпру більшістю голосів відхилив рішення єврогрупи, яка хотіла підстригти депозити у національних та міжнародних банках, що працюють у нашій країні. Ми сподіваємося, що наші партнери в Європі нас підтримають.

Відхиливши пропозицію Євросоюзу влада Кіпру поки що не запропонувала альтернативи. Кіпр сподівається на допомогу Росії. Експерти кажуть, що близько третини усіх депозитів на Кіпрі належать саме російським громадянам. У середу глава Мінфіну Кіпру Міхаліс Сарріс провів у Москві переговори щодо надання Росією нового кредиту.

У 2011 році Росія вже позичила Кіпру 2,5 мільярди євро. Але про новий кредит сторонам поки що домовитися не вдалося.
Кіпр – найменша з країн єврозони, якій потрібна сьогодні фінансова допомога. Але якщо його банківська система впаде, ефект відчує на собі вся Європа і навіть світ.

Голова відділу економічної політики Центру вивчення Європи Сінціа Алсіді пояснює:

«Ця маленька країна може наробити багато клопоту. Висновок тут досить простий. Якщо подібна проблема станеться у більшій країні, це може мати величезні наслідки. Це може спричинити відтік капіталу, з яким ніхто не зможе впоратися. Тому цю проблему треба вирішувати».

Щоб завадити відтоку капіталу, банки на Кіпрі залишаються закритими. Люди можуть зняти гроші у банкоматах, але усі великі трансфери заморожені.

Тим часом Кіпр веде переговори і з Росією, і з Євросоюзом, щоб отримати кредит на більш вигідних умовах і уникнути банкрутства.