Лондон – Велика Британія приймає у себе дводенну зустріч керівників восьми найвпливовіших країн світу. Одним із ключових питань на переговорах «Групи восьми» у розкішному, але віддаленому готелі в Північній Ірландії, постане кривава війна у Сирії.
 
Напередодні підтвердилися розбіжності у поглядах на способи вирішення проблеми між британським прем’єр-міністром Дейвідом Камероном та російським президентом Володимиром Путіним.
 
Путін їхав у Північну Ірландію через Лондон і напередодні на Давнінґ Стріт зустрічався з британським прем’єром. Камерон дав зрозуміти, що намагався схилити Путіна до західної позиції стосовно Сирії.
 

«Майже сто тисяч людей втратили життя в цій війні. Щоденні злочини відштовхують у глибшу яму історії регіону. З кожним місяцем, що минає, гинуть нові люди, і Сирія стає більш небезпечною для регіону й для нас. Ми зобов’язані працювати разом, щоб зробити усе можливе, аби покласти край цьому жахливому конфлікту», – переконував британський лідер свого гостя.
 
Більшість західних держав вважають, що головною умовою припинення громадянської війни в Сирії мав би бути відхід від влади президента Башара Асада. Мова навіть йде про те, щоб надавати зброю повстанцям.
 
Але президент Путін ще раз підтвердив, що у Москві на Сирію дивляться інакше, підтримуючи саме режим у Дамаску.
 

«Я вважаю, що не варто підтримувати людей, які не лише вбивають своїх ворогів, але й розтинають їхні тіла і поїдають їхні нутрощі під поглядами світу й камер. Це ті, кого ви хочете підтримувати? Ви їм хочете постачати зброю?» – запитував російський керівник, наголошуючи, що його країна і далі постачатиме зброю урядові Асада.
 
Одним із важливих чинників на зустрічах «Вісімки» буде позиція президента США Барака Обами, який досі був надзвичайно обережним і не йшов на різкі кроки щодо Сирії. Оптимісти сподіваються, що здатність американського президента до стратегічного планування і переконування зможе принести результат.
 Податки
 
Окрім Сирії іншим ключовим питанням для лідерів «Групи восьми» буде тема податків, чи, радше, ухиляння від податків як транснаціональними компаніями, так і окремими особами, що використовують складні міжнародні схеми, зокрема облаштування банківських рахунків у так званих офшорних зонах.
 
Особлива увага до цих питань виникла не лише через те, що дається взнаки економічна криза й урядам просто бракує грошей у бюджетах.
 
Світова економіка та фінансова система стають щораз більш транснаціональними і вирішувати багато питань треба саме на наднаціональному, навіть на глобальному рівні.