Радник з питань Європейської енергетичної безпеки з Міжнародного центру імені Вудро Вільсона у Вашингтоні Александрос Пітерсен дав інтерв’ю Голосу Америки, в якому порушив питання, що стосуються України та українсько-російських відносин в галузі енергетики.

ГА: Україна дуже серйозно розглядає питання про збільшення своєї продукції газу. Голова компанії Shell в Україні заявив в українському додатку видання Forbs, що Україна може бути самодостатньою щодо виробництва газу протягом наступних 10-15 років. Чи це можливо і який це матиме вплив на відносини між Україною і Росією?

Пітерсен: Багато цих оцінок основані на передбаченнях щодо виробництва сланцевого газу, яке є новою продукцією газу, що революціонізувало продукцію газу в Північній Америці й у світі. Отже це є великий проект, і Україна повинна бути оптимістичною щодо цього. Кажучи це, не слід ставити все на одну карту, тому що й далі є дуже неясно в європейському, східноєвропейському і чорноморському контексті, чи сланцевий газ буде прибутковим, чи це в бюрократичному і геополітичному контексті є можливим до здійснення. Отже я б сказав так, слід подумати про майбутнє, слід вкласти кошти у це, але не виключати поки що інших можливостей.

ГА: Що ви думаєте про можливість здати в оренду український трубопровід Росії і створення спільного підприємства для транспорту газу? Чи це принесе користь Україні і як це змінить баланс сил у регіоні?

Пітерсен: Україна завжди буде сусідкою Росії, вона завжди матиме справу з Росією якщо йдеться про енергію. Проте я б сказав, що будь-яка угода, чи то безпосередьо з Кремлем, чи з російськими великими компаніями, які назагал мають зв’язки з Кремлем – ніколи не є доброю ідеєю дозволити на вплив з їхнього боку на українську інфраструктуру. Тому я не був би великим оптимістом щодо оренди російському підприємству трубопроводу, який є на українській території.

ГА: Якщо б це сталося, чи це було б фінансово корисним?

Пітерсен: Це могло б бути, це залежить від того, як це полагодити, проте я б сказав, що кожна угода на папері, майже напевно, не є угодою, яка спрацює на практиці. Іншими словами, будь обережним, коли входиш у ділові відносини зі своїми північним сусідом.

ГА: Україна взяла на себе обов’язок збільшити свою участь у використанні альтернативних джерел енергії до 11%, тоді як теперішній рівень становить лише 0.45%. Чи ви вірите, що розвиток альтернативних джерел енергії може бути надійною розв’язкою для України?

Пітерсен: І знову, я думаю, що це довготермінова можливість, я думаю, що це надзвичайно важлива справа для такої країни як Україна інвестувати в довготермінові альтернативні джерела, але Україна завжди буде, принаймні на можливе до передбачення майбутнє, покладатися на природний газ як правдоподібно головний ресурс, від якого залежатими її економіка, а також вугілля, очевидно. Отже знову, альтернативами є дивитися в майбутнє, до чого треба ставитись серйозно, на відміну від кількості попередніх інвестицій, але це не щось, що змінить енергетичну картину України протягом наступних 10 років. Вона може зміниться за наступних 25 років.