Голос Америки | NLight DC++
Голос Америки | NLight DC++

Голос Америки

Луценко міг би стати посередником між опозицією та владою – експерт



У Національному фонді Підтримки демократії у Вашингтоні вважають, що відсторонення Януковича від влади у результаті масових протесів малоймовірне, а отримати владу демократичні сили можуть у результаті домовленості. Проте для цього опозиція має стати поміркованішою, відмовитись від найрадикальніших гасел та дати Партії Регіонів чіткий сигнал – у разі зміни влади, вона залишиться у політичному житті країни.

Ідеальною фігурою у цьому процесі може стати Юрій Луценко. Так вважає, політолог, професор університету Бейлор, Сергій Куделя.

“Я думаю, що Луценко може зробити опозицію поміркованішою, він однозначно не допустить її радикалізації, адже відомий як палкий прихильник ненасильницького протесту. Він мабуть є одним з небагатьох лідерів опозиції, який має певний моральний авторитет – його він заробляв протягом 2 років у в’язниці. Луценко також може вступати у переговори з Януковичем без ризику заплямувати репутацію, викликати підозри щодо себе, адже його вірність принципам доведена і саме через Януковича його довелося пережити чимало горя”, – вважає Сергій Куделя.

Між тим президент «Дому Свободи», Девід Креймер переконаний – діалог однаково потрібен і владі і опозиції. Виключивиши меншість з парламентського процесу, більшість примушує її радикалізуватись.
 
“Опозиція почувається, що її виключено з політичного процесу, її ігнорують, доводять до відчаю. Це правда, що опозиція у меншості. Як і у багатьох інших парламентах в українському заправляє більшість. Але специфіка України у тому, що тут опозиційним партіям взагалі не лишили механізмів участі у прийнятті державних рішень”, – заявив Креймер в інтерв’ю “Голосу Америки”.


Теракти у Бостоні: дві людини загинули, понад 100 поранені

Вибухи у Бостоні


У понеділок в Бостоні о 14:45 за місцевим часом пролунали два вибухи поблизу від фінішної лінії Бостонського марафону в районі Коплі-Скверу. Це сталося приблизно через годину після того, як перший бігун з 27 тисяч учасників марафону перетнув фінішну лінію.

За різними даними, загинуло 2-є і отримали поранення до 100 осіб. 6-ро перебувають у критичному стані.

​Як розповіла кореспонденту «Голосу Америки» очевидець подій Інеса, яка працювала на фінішній лінії Бостонського марафону волонтером, більшість людей, що знаходилися в двох-трьох кварталах від місця вибухів, не усвідомили всієї серйозності події.



«Деякі стали йти в бік вибухів, які пролунали з інтервалом в 15-30 секунд. І тільки коли назустріч їм побігла жінка з криками “Всім евакуюватися!”, люди в поспіху почали йти», – каже свідок.

За словами Інеси, поліція відреагувала дуже швидко.


Повідомляється, що поліція в Нью-Йорку і Вашингтоні посилила заходи безпеки у зв’язку з вибухами в Бостоні.

У Бостонському марафоні брали участь люди з різних країн світу. Марафон почався з хвилини мовчання в пам’ять жертв розстрілу в школі в Коннектикуті.


Представниця Масачуссетської лікарні повідомила CNN про чотирьох постраждалих, що відправлено в їх лікарню.

​Президент Обама вже отримав інформацію про вибухи.

Поки що неясно, що стало їх причиною.

Газета Boston Globe повідомила про евакуацію готелю «Ленокс».

«Голос Америки» стежить за розвитком подій.


Кожен 5-й вважає, що Тимошенко помилують – результати опитування



21 відсоток з тих, хто проголосував на нашій веб сторінці вірять, що Янукович звільнить Тимошенко. Переважна більшість, 68 відсотків респондентів, у такий сценарій не вірять. 11 відсотків – не визначились з відповіддю




Юрій Луценко продовжує наполягати, що не має амбіцій очолювати опозиційних рух. Він обіцяє підтримувати теперішніх лідерів опозиції, при цьому уникає називати конретні прізвища.

В інтерв’ю українським медіа, Луценко заявив, що не вірить у те, що Юлія Тимошенко найближчим часом вийде з в’язниці. За його словами, реальною є лише процедура помилування, але щоб президент на неї пішов, потрібен тиск як ззовні так і з середини.

У нашій рубриці Тема Тижня, Голос Америки запитав про це глядачів, Чи помилує Віктор Янукович Юлію Тимошенко?

21 відсоток з тих, хто проголосував на нашій веб сторінці вірять, що Янукович звільнить Тимошенко. Переважна більшість, 68 відсотків респондентів, у такий сценарій не вірять. 11 відсотків – не визначились з відповіддю.

Процитую декілька коментарів наших глядачів, які вони залишили на веб сторінці Час-Тайму та у мережі Фейсбук з цього приводу.

- “Янукович звільнив Луценка бо запахло санкціями. Він випустив пар напруги і тепер невідомо коли знову запахне санкціями проти великої сім’ї диктатора”, – коментує ситуацію Олександр з Сіверодонецька.

- “Пора політикам нести відповідальність за свої злочини та прорахунки, за які розплачується народ, а ні – то випустіть з в’язниць всіх злодюг та хабарників”, – пише нам Ігор зі Льова.

- “Він її посадив тому, що він слабак і невпевнений у собі. І випустить також з цієї ж причини, бо боїться наслідків”, – важає наша глядачка Ірина Скобельська.



Запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску програми Час-Time.


Що скажуть українські урядовці співдоповідачам ПАРЄ?



Київ – Співдоповідачі ПАРЄ Марієтта де Пурбе-Лундін і Майліс Репс прибули в Україну з триденним візитом, що триватиме з 14 по 16 квітня. За цей час вони повинні оцінити хід конституційної реформи, реформи Кримінального кодексу та прокуратури, а також перевірити ситуацію з ув’язненими екс-урядовцями. Такий візит є рутинним, вважають експерти. Тим паче, що окрім «демонстративного звільнення Юрія Луценка», українській стороні поки що немає чим похвалитися. А от через те, що візит мав відбутися на десять днів раніше, чиновники Ради Європи не встигнуть підготувати проміжний звіт про стан демократії в Україні, вважають фахівці.
 
Співдоповідачі ПАРЄ Марієтта де Пурбе-Лундін зі Швеції і Майліс Репс з Естонії у рамках свого візиту в Україну запланували зустрічі з президентом Віктором Януковичем, головою Верховної Ради Володимиром Рибаком, міністрами юстиції та закордонних справ, а також генеральним прокурором і членами української делегації в ПАРЄ. Проте спершу їм вдалось зустрітись з захисниками Юрія Луценка. Адвокат Юрія Луценка Ігор Фомін розповідати про деталі розмови відмовився. У коментарі Радіо Свобода він зазначив: головне, що така зустріч відбулася.
 
«Зрозумійте, є певна специфіка таких зустрічей і, наскільки мені відомо, вони не коментуються. Це було просто спілкування», – пояснив Фомін.
 Поступу немає?
 
Остання резолюція щодо України була у січні, пригадує заступник голови української парламентської делегації в ПАРЄ Сергій Соболєв. Проте з того часу нічого не змінилося, окрім того, що «показово звільнили Юрія Луценка». Чимось іншим перед співдоповідачами ПАРЄ українська сторона похвалитись не зможе, каже він.
 
«Ми хочемо взяти питання, що були на січневій сесії, де розглядалося питання України, виконання зобов’язань, і кожне питання проаналізувати. Перше питання – звільнення Тимошенко і Луценка – не виконано, друге питання – реформування судової системи – не виконано, третє питання – реформування прокуратури – не виконано. А далі проаналізувати, які з цих питань були внесені урядом в парламент, які були вирішені президентом. Виявиться, що вирішено одне і то, не в повній мірі, питання. Це звільнення Луценка, позбавивши його усіх політичних прав», – розповідає Соболєв.
 Повного звіту не буде?
 
Візит співдоповідачів ПАРЄ свідчить про послідовне виконання рутинного моніторингу виконань України своїх зобов’язань, вважає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, і особливої ролі він для України не відіграє.
 
«Якраз візит Жан-Клода Міньйона місяць тому був більшою мірою політичним візитом, а візит доповідачів – це візит рутинний, що цілковито продовжує той зумовлений режимом моніторингу алгоритм», – каже Сушко.
 
Візит співдоповідачів ПАРЄ повинен був відбутися ще 4-5 квітня. Проте українська сторона запропонувала перенести його на 15-16 квітня, бо не змогла забезпечити проведення усіх потрібних зустрічей. У результаті перенесення візиту місія ПАРЄ не встигне підготувати до квітневої сесії повноцінний звіт про ситуацію з демократією в Україні.
 
Одна з співдоповідачів, депутат естонського парламенту Майліс Репс припустила, що через брак часу замість повноцінного нового звіту вдасться оновити колишній звіт, але приблизно на дві сторінки. Сергій Соболєв вважає, що, в кращому випадку, результатом візиту співдоповідачів в Україну буде проміжна доповідь на моніторинговому комітеті. Проте підготувати звіт, каже чиновник, реально на найближчу сесію Ради Європи, що відбудеться аж в червні.































Понад 23 тисячі людей було поневолено в ЄС у 2013 році – єврокомісар



Брюссель – У Європейській комісії занепокоєні збільшенням кількості жертв торгівлі людьми на теренах Євросоюзу. За декілька останніх років до примусової праці – проституції та жебракування – було залучено на 20 відсотків більше людей, ніж у минулому. Водночас, експерти виявили ще одну тривожну тенденцію: кількість засуджених за торгівлю людьми істотно зменшується. З огляду на це, Брюссель має сумніви у бажанні європейських держав виконувати свої зобов’язання та боротися з рабством 21-го століття.
 
За останні роки в ЄС офіційно зареєстрували понад 23 з половиною тисячі жертв торгівлі людьми. Більша частина з них – жінки та дівчата, яких примушували до проституції. Решта людей були вимушені працювати, займатися жебрацтвом, скоювати злочини чи віддавати свої органи.
 
І це, вочевидь, тільки видима частина айсберга, нарікає єврокомісар із внутрішніх справ, шведка Сесилія Мальмстрем.
 
«Важко повірити, але нині, у 2013 році, у вільному та демократичному Європейському союзі 23600 людських істот були поневолені, експлуатовані, виторгувані задля вигоди, як товар, або продані як раби», – зазначає вона.
 
Як стверджують експерти з Єврокомісії, переважна частина цих жертв – вихідці з держав ЄС, зокрема, з Болгарії та Румунії. Однак, нерідко трапляються випадки торгівлі людьми з азійських чи африканських держав, або ж країн, що розташовані на східних кордонах Євросоюзу.
 
Минулого року за вивезення до німецьких будинків розпусти понад двох десятків українок були засуджені громадянин Німеччини та його посередниця в Україні.
 Чимало торговців людьми в’язниць уникають
 
При цьому, єврокомісар Сесилія Мальмстрем застерігає німецьку владу та ще 20 країн ЄС, які зволікають із ухваленням директиви, спрямованої на боротьбу з експлуатацією й торгівлею людьми. Адже, чи то через бюрократичні перепони, чи через безсилля судочинних органів довести провину, кількість засуджених за сучасне рабство істотно скорочується.
 


Від жертв складно отримати свідчення, бо вони дуже налякані. Наша директива покликана далі посилювати захист цих людей



«Нам також відомо, що від жертв складно отримати свідчення, бо вони дуже налякані, – пояснює Сесилія Мальмстрем. – Наша директива покликана далі посилювати захист цих людей. Але очевидно, що зменшення засуджень торговців людьми викликане багатьма причинами. Ми рекомендуємо проводити спеціальні навчання для поліції та судочинців, які допоможуть їм визначати цей феномен та владнати його».
 
Представниця Єврокомісії додає: кожна країна повинна негайно ухвалити закони проти торгівлі людьми та першочергово займатися розслідуваннями цих справ.
 
Скажімо, у Німеччині прокурорів і слідчих критикують вже протягом багатьох років за їхню неспроможність доводити вину таких злочинців. Водночас, для доказу злодіянь торговців людьми в Німеччині жертва повинна давати відкриті свідчення в суді. І саме тут нерідко блокується справа через те, що жертва отримує погрози розправи над нею або членами її родини.
 
За даними Єврокомісії, більшість жертв торгівлі людьми (61 відсоток) припадає на країни ЄС, в основному це люди із Румунії та Болгарії. З держав Африки було зареєстровано 14 відсотків жертв, із Азії – 6 відсотків, із Латинської Америки – 5 відсотків. Європейська комісія при цьому наголошує, що ці цифри не відображають реального стану обсягів сучасного рабства на теренах співдружності. «Це тільки видима частина айсберга», – кажуть представники євроустанови.
 


Клан «друзів Саші Януковича» позбавляє власності старих олігархів (європейська преса)



Прага – Експерти попереджають про «вступ світу у невпевнений і небезпечний період неухильного підвищення цін на харчі та зростання кількості голодуючих у світі». Тут одна з головних причин, як кажуть дослідники, зростання негативного впливу змін клімату на зменшення врожайності в зернових державах, включно з Україною. Європейська преса також попереджає, що в Україні назріває політичний конфлікт між нинішньою владою «сім’ї» президента та частиною старих олігархів, яких клан «друзів Саші Януковича» позбавляє власності та примушує шукати союзників в українській опозиції. Тим часом проведене опитування показало неухильне зниження кількості «читаючих українців».
 
Британська The Guardian опублікувала дані досліджень групи з 60 вчених світу, які підтверджують прогнози Американської національної служби клімату про стійкий негативний вплив змін клімату, потепління, посухи, різких змін погоди, на результати розвитку аграрних секторів США, Канади, Росії, України, Австралії. Френк Ріжсберман, який координує роботу 15 світових дослідницьких центрів із проблем зернового господарства, висловлює серйозні сумніви щодо можливостей світового аграрного сектору наростити виробництво харчів до 2050 року на 60 відсотків, щоб таким чином йти в ногу з глобальним збільшенням населення світу та його зростаючими потребами у харчах. Вчені прогнозують, що під випливом негативних кліматичних змін, наприклад, виноградарі Каліфорнії можуть за цей час скоротити виробництво на 70 відсотків і зазнати збитків у 50 мільярдів доларів. А фермерство США у цілому за цей час зазнає збитків від негативних наслідків клімату в 300 мільярдів доларів. Вчені звертають увагу на проблеми з нещодавніми урожаями зернових в Росії, Україні, Австралії, США, коли у 2010 році негативні наслідки кліматичних змін призвели до втрати понад 30 відсотків урожаю в Росії, майже 20 відсотків урожаю пшениці в Україні та втрат Канадою у цей рік до 14 відсотків свого врожаю пшениці, а США – 9 відсотків. Керівники Продовольчої програми ООН попереджають про вступ світу в період «невпевненості та небезпечного випливу клімату на аграрний сектор, що веде до зростання цін на продовольство та підвищує вразливість бідного населення Землі до голоду».
 
Оглядач австрійської Die Presse Вінфрід Шнайдер-Детерс попереджає, що глава української держави президент Віктор Янукович готовий до створення «тотальної монополії на владу в Україні», а «олігархи будуть терпіти від цього поразку». Якщо з приходом Віктора Януковича до влади у 2010 році, як пише австрійський експерт, «існував олігархічний баланс в урядовому апараті України», то після парламентських виборів 2012 року Віктор Янукович вибудовує владну систему за принципом «особистої лояльності» і ставить до керма влади в уряді лише людей, котрі йому вірні і близькі особисто, котрі входять також у коло «друзів Саші» (старшого сина президента), якого в оточенні Віктора Януковича називають «молодим реформатором». Таким, як пише газета, є член «сім’ї» Сергій Арбузов, котрий на посаді першого віце-прем’єра контролює уряд Миколи Азарова. Поки-що члени «сім’ї» ділять владу в уряді з людьми Ріната Ахметова. Хоча в уряді все більше людей на кшталт міністра енергетики Едуарда Ставицького, який ще за часів прем’єрства Віктора Януковича (2007 рік) був головним виконавцем сумнівної приватизації «Межигір’я», 140 гектарів землі із забудовою типу «малого Версалю», у володіння нинішнього глави держави через низку підставних офшорних фірм в Україні, Британії та на Кіпрі, зауважує оглядач з віденського видання. Члени «сім’ї» президента Януковича, як наголошує Вінфрід Шнайдер-Детерс, взяли під контроль фінанси держави (Юрій Колобов та Ігор Соркін), МВС (Віталій Захарченко), СБУ (Олександр Якименко), податки, де керує один із «друзів Саші» – Олександр Клименко. Тут експерт з Австрії наводить дані міжнародних аналітиків про наступ «сім’ї» на інтереси українських олігархів, конфіскацію нею підприємств, бізнесів іноземних компаній, на користь «друзів Саші». Тут йдеться про те, що режиму Януковича сьогодні не так страшний гнів «вулиці», повстання своїх громадян. Натомість він має скоріше боятися олігархів, яких поступово витісняють від влади, фінансів, якраз вірні президенту члени його «сім’ї». Вінфрід Шнайдер-Детерс вважає також, що частина українських олігархів, усунутих «сім’єю» Януковича, можуть перешкоджати створенню ним «тотальної монополії на владу» вже перед наступними виборами президента в Україні у 2015 році якраз шляхом пошуку потенційних союзників в українській опозиції.
 
Московська «Независимая газета» зауважує, з посиланнями на дані соціологічних досліджень в Україні, що тут «відбувається відмова більшості українців від складної літератури та довгих роздумів», коли «суспільство втрачає потенціал свого розвитку». Понад 80 відсотків українців або не читає книг взагалі (понад 50 відсотків), або ж читають раз на рік (до 25 відсотків), або ж вряди годи (третина). І лише 17 відсотків українців читають книги практично щодня. Це разючі зміни у суспільстві, яке було нещодавно чи не найбільш читаючим у світі, попереджають соціологи. Видання з Москви наводить також слова письменниці Оксани Забужко, яка вважає, що такі зміни сталися не самі собою, а через волю людей, яким зручніше керувати примітивними спільнотами, які не вміють критично мислити. Україна перетворилася в державу, де неухильно скорочуються масштаби продажу книг та її рейтинг в індексу людського розвитку впав за останні роки з 69-ї сходинки до 79-ї, тоді, як в Росії – 55-а сходинка, в Білорусі – 50-а, Польщі – 39-а, Словаччини – 35-а сходинка світового рейтингу людського розвитку.


SIPRI дає не зовсім коректні дані про армію України – військовий експерт



Прага – У свіжому звіті за понеділок Стокгольмський міжнародний інститут досліджень миру (SIPRI) стверджує, що глобальні витрати на озброєння у світі знизилися у 2012 році на піввідсотка і сягнули майже двох трильйонів доларів США. В Стокгольмі кажуть, що так сталося вперше після 1998 року, відколи витрати на армії і озброєння у світі лише зростали. Україна чомусь займає особливе місце у звіті шведських дослідників зі своїм досить значним зростанням, як стверджують вони, витрат на озброєння у 2012-му. Але військові експерти з Києва вказують на не досить достовірну методику Стокгольмського інституту щодо характеристик української армії та торгівлі зброєю з України.
 
Хоча й світові витрати на військові цілі у 2012-у й трохи впали, та все ж, як стверджують у Стокгольмському міжнародному інституті досліджень миру, вони залишаються над піком витрат часів Холодної війни. Військові витрати, які після закінчення Холодної війни нібито почали поволі спадати, знову пішли вгору після середини 90-х і, особливо, після атак на США 11 вересня 2001 року.
 
Але у 2012 році вперше за довгий період, наприклад, США зменшили свої військові витрати на 6 відсотків, хоча залишаються світовим рекордсменом з понад 40 відсотками світових витрат на армію та озброєння. НАТО скоротило у 2012-у свої витрати на 10 відсотків.
 
Всупереч нинішньому світовому трендові, Росія і Китай, як свідчать дослідження SIPRI, збільшують свої військові витрати, Москва у 2012 році – на 16 відсотків, Пекін – на 8 відсотків.
 Україна у звіті SIPRI – рекордсмен, але експерти це заперечують
 
У звіті SIPRI, зокрема, відзначено, що Україна збільшила у 2012 році свої військові витрати на 24 відсотки. На це керівник дослідницьких програм київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець сказав Радіо Свобода: «Насправді, це не зовсім так. Тому що, коли ми ведемо мову про витрати на оборону України упродовж двох-трьох останніх років, то, насправді, вони суттєво не збільшувалися. Фактично, Україна витрачає на оборону у межах 1,2 мільярда доларів. Тобто не можна вести мову про те, що Україна суттєво збільшила витрати на оборону».
 
Сергій Згурець також зазначає, що остання доповідь Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI) викликає не одне заперечення.
 
«Остання доповідь SIPRI викликає декілька запитань. Одне – що пов’язано зі збільшенням витрат на оборону в Україні, що не відповідає дійсності. А другий параметр – те, що SIPRI чомусь відніс Україну на четверте місце у світі за продажем озброєнь минулого року. Це так само не є правильним. Тому, що де-факто Україна, якщо порахувати всі інші країни, десь перебуває у другій десятці країн-експортерів зброї, а не на четвертому місці, як чомусь порахували в SIPRI», – наголошує експерт.
 


SIPRI використовує свої індекси оцінок і часом вони дуже різняться щодо реальних фактичних даних



Сергій Згурець також вважає, що справа тут у досить своєрідній методиці підрахунків у SIPRI. «Тобто, фактично, йдеться про те, що SIPRI використовує свої індекси оцінок і часом вони дуже різняться щодо реальних фактичних даних витрат на оборону або ж щодо витрат на експорт озброєнь», – каже він.
 
Цей київський експерт також зауважив, що він і його колеги неодноразово вказували на ці розбіжності між SIPRI і, навіть, НАТО в сучасних оцінках методик витрат на озброєння і витрат на експорт зброї різними країнами.
 


У Венесуелі йде підготовка до президентських виборів



Навіть після своєї смерті неймовірно популярний в народі Уґо Чавес відіграє ключову роль під час нинішніх перегонів за президентське крісло. Наступник Чавеса Ніколас Мадуро називає себе його сином та закликає виборців голосувати за нього заради продовження справи Чавеса. І хоча, на думку багатьох експертів, його головний суперник, кандидат від опозиції Енріке Капрілес пропонує реальні шляхи покращення економіки, скоріш за все виборці голосуватимуть серцем, а не розумом.

При вході у Національний Пантеон, де покоїться тіло Уґо Чавеса – вічний вогонь. Щодня сотні його найвірніших прихильників, як то Мілаґрос Родріґес, приходять сюди, щоб віддати шану своєму герою:

«Чавес – це моє серце та моє життя. Він моя людина, він назавжди залишиться у кожному з нас».

Відтак, зображення Чавеса заполонили Каракас. Від настінних малюнків, старих передвиборчих плакатів до маленького меморіалу у бідному районі міста. І колишній віце-президент Венесуели, а нині кандидат у президенти Ніколас Мадуро, відверто використовує імідж покійного президента у своїй кампанії. Його виборчі плакати зображують Чавеса, який дивиться на Мадуро з небес як на свого обраного послідовника. І для багатьох венесуельців ці вибори в першу чергу – вшанування пам’яті Чавеса.

Такої думки школярка Вільмайра Флорес:

«Чавес був не просто людиною. Він уособлював цілий політичний напрямок, і молоді люди це розуміють. Ми знаємо, через що пройшла країна, що пережили наші батьки. Завдяки йому ми маємо ті блага, які тепер маємо захищати».

Професор політології Ґабріель Реєс каже, що тактика використання образу Чавеса була обрана Мадуро з самого початку кампанії:

«Це було заплановано заздалегідь. Вони намагаються примусити виборців не враховувати реалії в країні. Їм би було дуже важко перемогти, якщо б виборці керувалися логікою та враховували реальні фактори нинішнього стану країни».

А реалії невтішні. Жорсткий контроль за обігом іноземної валюти посилює в країні інфляцію, що в свою чергу спричиняє дефіцит товарів першого вжитку – від харчів до засобів гігієни. Власник крамниці Ротзен Віллабон каже, що голосуватиме за Капрілеса, який пообіцяв відкрити національні ринки для іноземних інвестицій та створити у Венесуелі кращий інвестиційний клімат:

«Я думаю, якщо Капрілес переможе, настануть зміни. Звичайно не за один день, тому що ситуація нині досить складна. У нас нема ліквідного капіталу в країні, і тому, хто стане наступним президентом, доведеться нелегко».


Жорсткий контроль за обігом іноземної валюти посилює в країні інфляцію, що в свою чергу спричиняє дефіцит товарів першого вжитку – від харчів до засобів гігієни.


Прихильники Мадуро натомість кажуть, що голосуватимуть у першу чергу за збереження започаткованих Чавесом соціальних програм, таких як безкоштовне житло, медична опіка та освіта.

Говорить прихильник Ніколаса Мадуро Хосе Антоніо:

«Якщо Мадуро, дай Боже, переможе на виборах, всі ці програми продовжуватимуть діяти, тому що цей проект президент Чавес створив для народу».

Тим часом деякі найактивніші виборці вийшли на вулиці з протестом. Так, група студентів у Каракасі оголосила голодний страйк, виступаючи проти того, що правляча Соціалістична партія має несправедливі переваги над опозиційною Партією єдності. Студенти кажуть, що на відміну від опозиції, Мадуро має необмежений доступ до ЗМІ та використовує адміністративний ресурс.

Деякі міжнародні спостережні групи, як то Центр Картера, також висловили занепокоєння щодо нерівного доступу кандидатів до медіа. Разом з тим, вони віддають належне Центральній виборчій комісії за запровадження в цілому прозорої та справедливої системи голосування.


Жоден ВУЗ не готує сурдоперекладачів для 100 000 глухих українців



“Українське суспільство не готове до адаптації глухих”, – таку думку в інтерв’ю “Голосу Америки” висловив Ігор Кобель, доцент Українського Католицього університету, який зараз працює в університеті імені Томаса Ґаллодета у Вашингтоні, єдиному у світі ВУЗ-і для глухонімих.

За словами Ігора Кобеля, жоден український коледж, чи вуз не займається підготовкою сурдоперекладачів.


Саме спеціалізована школа сформує у глухої дитини свідомість, культуру та мову, без яких у масовій школі дитина просто зачахне



“Невелику кількість спеціалістів готує лише Українське товариство глухих. Якби не їхній навчальний центр, то я собі просто не уявляю, як глухі давали би собі раду зі щоденними проблемами”, – зазначив Ігор Кобель.

Ігор Кобель також зазначив, що українські школи не готові технічно та кадрово до запровадження інклюзивної освіти глухих дітей, яка передбачає їх навчання у звичайних класах.

“Українським батькам буває не зручно возити дітей до шкіл для глухих за 100 кілометрів. Проте варто зрозуміти, що саме спеціалізована школа сформує у глухої дитини свідомість, культуру та мову, без яких у масовій школі дитина просто зачахне”, – зауважив доцент Католицького університету.

В Україні, за різними даними, нараховується 120 тисяч глухих. Більшість з них отримують середню освіту у спеціалізованих школах- інтернатах. Далі в доросле життя їм асимілюватись дуже складно, адже роками людей з вадами слуху чи мови вважали майже неповносправними.

Останніми роками за допомогою західних грантів в Україні почали відновлювати навчання української жестової мови. Один з ініціаторів цього процесу – доцент Українського Католицього університету Ігор Кобель.


Українські повії – найулюбленіші у світі (європейська преса)



Прага – Посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що угода ЄС з Україною про асоціацію не направлена проти Росії. А українська кінозірка світового рівня Ольга Куриленко розповідає журналістам про своє дитинство в українському Бердянську, про щасливий третій шлюб із американським актором Дені Хастоном та про «вічну дружбу» з Томом Крузом, ще перед фільмом Oblivion («Забуття»). Європейська преса вже віднесла Україну до «найулюбленіших маршрутів сексуальних туристів».
 
Польська Gazeta Wyborcza публікує запевнення посла ЄС в Україні поляка Яна Томбінського, який заявив, що угода про асоціацію між ЄС та Україною не скерована проти Росії. Вона, як наголошує європейський дипломат, може навіть призвести до покращення стосунків між Україною та Росією. «Умови угоди про асоціацію не є негативним інструментом, скерованим проти Росії, чи якоїсь іншої країни. ЄС зацікавлений у добрих стосунках між Україною та Росією, а ця угода з ЄС може покращити такі стосунки. Адаптація України до європейських стандартів товарів і послуг забезпечить свій ефект і на російському ринку», – наголосив Ян Томбінський у Києві. Він також додав, що «приєднання України до Митного союзу (Росії, Казахстану й Білорусі) такого ефекту не принесе».
 
Лондонська Daily Telegraph публікує розлоге інтерв’ю зі знаменитою українською кінозіркою Ольгою Куриленко, яка вже прославилася «неочікуваною дівчиною Джеймса Бонда», а сьогодні грає разом із американцем Томом Крузом у новому фантастичному американському бойовику режисера Джозефа Косинського Oblivion («Забуття»). Робі Коллін, що розмовляв з Ольгою для лондонського видання саме у зв’язку з прем’єрою Oblivion, каже, що «безупинна кіно-кар’єра Ольги Куриленко почалася ще з Москви, коли вона, юна 15-річна моделька, отримала свій перший 30-доларовий гонорар». Сама Ольга згадує, що вона купила на свій перший заробіток тепле пальто на вуличному ринку, бо, як уродженка теплого українського півдня (Бердянськ на Азові), не могла звикнути до лютих російських холодів. Ольга розповідає про свою зустріч в Голлівуді з Томом Крузом, незадовго до початку зйомок Oblivion, як він видався їй відразу ж «милим, привітним та настільки відкритим», що сказав українці: «Тобі подобається, якщо я стану твоїм другом назавжди». Газета також інформує про те, що 33-річна українська кінозірка народилася в українському портовому місті Бердянську, що їх із мамою, коли Ользі було 3 роки, покинув батько, як вони бідували відразу ж після розвалу Радянського Союзу у величезних чергах за хлібом. Тут також зауважено, що Куриленко живе нині, вже в третьому шлюбі, з американським 50-річним актором Дені Хастоном. Тут знаменита українська кінозірка зізнається, що премудростям життя слабкої статі у цьому складному світі вчила її мама. Робі Коллін не приховує захоплення красою Ольги Куриленко, її жіночою «досконалістю», яка яскраво сяє на тлі сонячного світла, на тлі великого вікна лондонського готелю.
 
Чеська IDNES інформує про «найулюбленіші маршрути секс туризму у світі» і виділяє трійку найпривабливіших у цьому плані країн – Філіппіни, Україну та Бразилію. Газета, серед іншого, зауважує, що в Україні «проституцію підживлює бідність». Тут також відзначено, що для когось може й не очікувано, що Україна стала такою привабливою для сексуальних туристів. Але немає нічого дивного, як наголошує видання, бо, мабуть, чималу роль відіграло тут скасування Києвом у 2005 році віз для чужинців (із ЄС). Хоча проституція в Україні нелегальна і за офіційними даними тут нараховується менше ніж дві тисячі проституток та все ж, на думку газети з Праги, таких українок значно більше. «Причинами проституції є дуже часто невтішні фінансові справи українських жінок. Між проститутками є молоді працівниці, студентки, котрі таким чином покращують свій бюджет», – констатує IDNES.