Москва – У столиці Росії в четвер в офіс правозахисної організації «Меморіал» прийшли з перевіркою представники прокуратури та податкової інспекції. Про це у своєму мікроблозі Twitter написала співробітник організації Ганна Каретникова. Перевірки пройшли і в деяких громадських організаціях в російських регіонах. Правозахисники вже кажуть, що нічого подібного в новітній історії Росії ще не було, і вважають, що влада країни намагається чинити такими засобами тиск на організації, чия діяльність спрямована за захист прав людини.
 
Співробітники прокуратури, які з’явилися у «Меморіалі», заявили, що перевірка в правозахисному центрі проводиться «на предмет виконання чинного законодавства», повідомив один із керівників центру «Меморіал» Олег Орлов. За його словами, органи прокуратури зажадали від «Меморіалу» велику кількість документів.

«Вони вимагають статутні документи, установчі документи, відомості про засновників, документи, що розкривають джерела коштів, на які працює організація, відомості, що підтверджують повноту звітності. Нічого особливого в цьому. Але абсолютно чудовий наступний пункт: інші документи, що стосуються діяльності некомерційної організації за період у нас з 11-го по 12-й, в інших з 10-го по 12-й рік. А що таке інші документи – все, що завгодно!» – зазначив Олег Орлов.

​​
 Перевірки в регіонах
 
У «Меморіалі» кажуть, що не збираються закривати свій офіс у Москві, однак будь-які перевірки ускладнюють нормальну роботу організації. Правозахисне товариство «Меморіал» стало не єдиним об’єктом прокурорської перевірки. Відомо, що в даний час перевіряються десятки, якщо не сотні, організацій у всіх регіонах Росії, заявив керівник правозахисної асоціації «Агора» Павло Чиков. Він навів конкретні факти.
 
«У Краснодарському краї взагалі були вилучені комп’ютери. Перевіряють національно-культурні автономії. Перевіряють релігійні організації. У Ростовській області, наприклад, парафію Римсько-католицької церкви перевіряли, а в Новосибірську зараз ось поліція з’явилася в мечеті», – зазначив Чиков.
 
21 листопада в Росії офіційно набув чинності закон, який зобов’язує недержавні організації із закордонним фінансуванням зареєструватися як «іноземні агенти». Про бойкот закону завили всі провідні недержавні неприбуткові організації. Серед них – Московська Гельсінкська група, «Меморіал», «Голос», «Громадське сприяння» і рух «За права людини».
 
На думку одного з керівників правозахисного центру «Меморіал» Олега Орлова, в Міністерстві юстиції Росії добре розуміли абсурдність закону про недержавні організації, і тому не поспішали його виконувати, прокуратура ж дослухалася до слів, сказаних президентом Путіним на колегії ФСБ про те, що нікому не дозволено втручатися у внутрішні справи Росії.
 
«Я думаю, що насправді, побачивши, що на Мін’юст тут особливо сподіватися не варто, була дана «відмашка» прокуратурі, яка «взяла під козиро»к і влаштувала тотальну перевірку, а які результати, будемо дивитися», – сказав Орлов.
 Президентська Рада з прав людини проти
 
Про обшуки вже знають у президентській Раді з прав людини. В інтерв’ю Радіо Свобода голова Ради Михайло Федотов сказав, що в Генпрокурору вже спрямований не тільки запит з проханням пояснити, з чим пов’язані перевірки в некомерційних організаціях, але і доповісти про їхні результати.
 
«Рада з прав людини вже звернулася до Генерального прокурора. Ми закликаємо повідомити, що стало підставою для таких масових перевірок, тому що закон говорить, що для проведення перевірок повинна бути інформація про факти порушення закону, що вимагає вживання таких прокурорських заходів. Але от нам про це нічого не відомо. Рада просить Генерального прокурора прибути на спеціальне засідання Ради для участі в обговоренні підсумків цих перевірок», – зазначив Михайло Федотов.
 
Незабаром можна очікувати, що сюжет про прокурорські перевірки в правозахисному центрі «Меморіал» може з’явитися на телеканалі НТВ. Його кореспонденти прийшли разом зі співробітниками прокуратури. Незважаючи на протести правозахисників, журналісти продовжували зйомку. Щоб їх видалити із приміщення, співробітникам «Меморіалу» довелося викликати поліцію.

Київ – Президент України Віктор Янукович оголосив про початок в Україні нової реформи – місцевого самоврядування. Напередодні на засіданні Ради регіонів обговорювали «основні принципи» її реалізації. Але час втілення цієї реформи чиновники поки що точно не називають. А в опозиції звинувачують владу в балаканині, зі справами ніяк не пов’язаною.
 
Нинішня система місцевого самоврядування в Україні не лише стримує розвиток держави, а й не відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування та є перепоною на шляху інтеграції до європейського співтовариства, тому час для реформування настав, переконував президент Віктор Янукович. Крім того голова держави наголосив, що реформа системи самоврядування стосуватиметься кожної людини, кожного підприємства та кожного регіону. За дорученням президента було підготовлено проект концепції реформи самоврядування.
 
«Сьогодні настав час практичних дій для створення належних умов такої реформи. Необхідно припинити дублювання повноважень, функцій та завдань органів місцевого самоврядування різних рівнів. Реформування місцевого самоврядування має відбуватися на засадах децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад. Я неодноразово наголошував на неприпустимості надмірного зосередження повноважень у центрі. На жаль, знову є тенденція до концентрації влади у міністерствах та відомствах і це створює нові перешкоди для ефективного управління», – наголосив Віктор Янукович.
 Ми говоримо про додаткові стимули для наповнення місцевих бюджетів – Ставнійчук
 
Головним питанням у реформі самоврядування є не лише децентралізація влади, але й децентралізація фінансів, сказав Віктор Янукович. Він розпорядився комплексно задіяти всі можливості для наповнення місцевих бюджетів не коштом державної скарбниці. А для цього всім регіонам, сказав він, треба створити інвестиційні карти своїх територій, бо сьогодні в країні неефективно використовують джерела доходів регіонів, в тому числі землю, туристичну галузь та об’єкти комунального господарства.
 
У реформі не йдеться про додаткові повноваження керівників облдержадміністрацій чи додаткові податки, заспокоює радник президента України – керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації АПУ Марина Ставнійчук. Однак, каже вона, нині більше половини територіальних громад, а їх в Україні близько 12 тисяч, дотуються державною на 70%.
 
«Безумовно, механізм використання коштів державного бюджету залишається. Але ми сьогодні говоримо про додаткові стимули для наповнення, насамперед місцевих бюджетів. Мова йде про запровадження і податків, і зборів місцевого значення. Мова йде про створення і запровадження засад інвестиційних можливостей саме на рівні регіональної влади. На сьогоднішній день ми повинні навчити місцеву владу робити свою територію привабливою для інвестора», – зауважила Марина Ставнійчук.
 
Плюсом є те, додає радник Президента, що на впровадження цієї реформи не треба багато коштів. Хоча – скільки саме треба – пані Ставнійчук не уточнила. Проте наголосила, що Рада Європи підтримує Україну в цьому питанні. А низку заходів на шляху реформування самоврядування, каже вона, Україна має продемонструвати уже до листопада цього року, коли буде саміт Східного партнерств, на якому можуть підписати угоду про асоціацію.
  Хтось каже: залишати гроші на місцях і роблять протилежні речі – Андрієвський
 
Реформа місцевого самоврядування однозначно повинна початися зі зміни законів, але зараз це лише слова, зауважує народний депутат від «Батьківщини», заступник голови профільного парламентського Комітету Дмитро Андрієвський.
 
«Згоден, що там, де це можливо, треба більше давати самостійності регіонам з точки зору заробітку грошей, наприклад,частину податку на прибуток підприємства. Такі законопроекти, до речі, є. Але я впевнений, що централізована влада сьогодні в цьому не зацікавлена. Я впевнений, що це тільки розмови, на превеликий жаль, поки що. 20 березня я був на засіданні бюджетного комітету, де Партія регіонів відхилила мій законопроект щодо повернення місту Києву 50% податку на доходи фізичних осіб. Це ті податки, які сплачують кияни, які зареєстровані в місті. Ми запропонували чіткий порядок. Нам не треба ніяких дотацій, поверніть гроші, які кияни заробили. Партія регіонів заблокувала це питання. Хтось каже про децентралізацію, щоб можна було залишати гроші на місцях, де їх заробляють і буквально в цей же день роблять діаметрально протилежні речі», – сказав Дмитро Андрієвський.
 Можна запровадити сплату податків за місцем проживання – Лібанова
 
Ініціатори реформи самоврядування наголошують, що втілення її в життя може бути лише за підтримки суспільства, тому змушувати нікого не збираються. А підтримка населення місцевої влади невелика, констатує директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
 
«На вибори Президента явка – 70%, на вибори Верховної Ради – 60%, на вибори місцевої влади залежно від регіону від 30% до 50% – це ставлення населення до потенціалу місцевої влади», – каже Елла Лібанова.
 
При цьому соціолог запропонувала, щоб громадяни сплачували податки за місцем проживання людини, а не роботи. «Податки – це головне джерело місцевих бюджетів з доходів населення. Але вони сплачуються за місцем роботи, а люди мають отримувати послуги за місцем проживання. То якщо ми зможемо налагодити облік місця проживання за реєстрацією, йдеться не про повернення прописки, йдеться про те, щоб ми налагодили облік. Тоді можна було б запровадити сплату податків за місцем проживання, як це робиться в більшості розвинених країн, де є потужне місцеве самоврядування. Бо тоді гроші будуть надходити туди, де людина живе. Зараз Київ задихається від того, що в ньому живе більше людей, ніж ми рахуємо, а переважна більшість малих і навіть середніх міст реально обслуговує не ту чисельність населення, на яку, до речі, розраховані міжбюджетні відносини, які орієнтуються на чисельність і склад населення», – сказала Елла Лібанова.   
 
До обговорення реформи самоврядування Президент запросив усіх охочих. Водночас пообіцяв узгодити реформу самоврядування з іншими реформами: зокрема, охорони здоров’я, податковою, муніципальною. Ці реформи, за словами Віктора Януковича, вже відбуваються.

Поширення організованої злочинності з Росії до інших частин світу викликало і викликає велике занепокоєння як серед урядів європейських країн, так і серед простих громадян, які далі чують про «російськомовних мафіозі». Але тільки невелика частина дослідників можуть заявляти, що вони дійсно знають, що відбувається у злочинному світі Росії та про те, який вплив російська мафія має на навколишній світ. Одним із таких спеціалістів є автор кількох книжок про російську мафію, викладач Нью-Йоркського університету Марк Ґалеотті. Перебуваючи у Празі, він погодився в інтерв’ю Радіо Свобода пояснити, чому радить не називати Росію «мафіозною державою».

– Гадаю, що тут ідеться про високий ступінь взаємопроникнення бізнесу, злочинності та політики. Якщо ми вживаємо термін «мафіозна держава», то це означає, що кримінальний світ керує державою. Це не так. Державний апарат залишається сильнішим. Злочинцям інколи доводиться співпрацювати зі спецслужбами, тобто не вони контролюють процес. Можна говорити, що криміналітет є одним зі складових влади в Росії.
 
Такі країни, як Росія, чи Україна, дуже невдало боролися проти криміналітету, тому кримінальні інституції проникли в державний апарат, що дуже послаблює державу.
 
– Із приходом до влади президента України Віктора Януковича оглядачі більше говорять про криміналізацію української держави, чи Ви погоджуєтеся з цим визначенням для України?

– Україна розвивається за російським зразком. Тут є розвинена організована злочинність, політична структура, пов’язана з нею, але кримінальний світ не контролює політиків. Різниця в тому, що крім, власне української організованої злочинності, тут ще є високий ступінь проникнення російського криміналітету, зі своїми філіями, бандами. Ми були свідками цього в газовій індустрії, де можна спостерігати найбільшу корупцію та зв’язок із організованою злочинністю. Тобто українським правоохоронцям доводиться боротися не лише з внутрішніми злочинцями, але і з російськими.
 – Багато оглядачів говорять про те, що російська організована злочинність вийшла за межі колишнього СРСР і корумпує європейську політику та інші інституції. Наскільки це є велика проблема для європейських країн?
 
– Гадаю, що це є серйозна проблема. Бо з одного боку, ми все ще спостерігаємо велике бажання європейських банків залучати досить сумнівні російські гроші просто тому, що вони відчайдушно намагаються знайти новий бізнес. І з другого боку, на заході намагаються не ображати Росію, бути дружніми до російських політиків та інвесторів. Тож виходить, що на рівні дрібних злодюжок в Європі активно боротимуться проти російських злочинців, але вже не будуть звертати велику увагу на злочинців вищого рівня.
 – Коли організована злочинність так сильно проникає до всіх сфер життя та функціонування держави, як можна боротися з нею? Який є досвід щодо цього в інших країнах, зокрема в Італії, яку Ви згадували під час лекції у Празі?

– Боротьба з організованою злочинністю стає ефективною, коли є збіг кількох чинників: коли є відповідні закони, політична еліта, яка серйозно до цього ставиться та врешті-решт, найголовніше, коли народ вимагає і змушує своїх політиків зайнятися приборканням злочинців.
 
В Італії дуже довго люди не звертали на це уваги. Лише після того, як загинули два дуже відомих і популярних слідчих, Фальконе та Борселіно у 1992 році, люди обурилися і змусили своїх політиків діяти проти власних корумпованих інтересів. Лише тоді почалася серйозна боротьба зі злочинністю. Це був тільки початок, процес є дуже довгий, Італія ще далека від його закінчення.
 
Так само і в Україні, потрібні будуть закони, серйозні політики, але найголовніше, вимога народу. Для України це буде ще складніше завдання, бо їй доведеться боротися з власною злочинністю, з імпортованою злочинністю з Росії, вирішувати питання з політиками, пов’язаними зі злочинністю. Італійцям було потрібно багато часу навіть для того, щоб визнати цю проблему, а українці, думаю, до неї ще навіть не підступилися.

Державний обвинувач Юлії Тимошенко пішла на підвищення. Лілія Фролова, відома своєю активною участю в «газовій» справі та справі про вбивство Щербаня, призначена заступницею генерального прокурора. Про це повідомила у п’ятницю прес-служба ГПУ. Представляючи свою нову заступницю, Віктор Пшонка удався до лірики. «Прокуратура і Феміда – жіночого роду, а тепер і жінка – заступник генерального прокурора. Я думаю, це рішення, по-перше, дещо символічне, а по-друге, дійсно виправдане фаховістю та професійністю новопризначеного заступника», – заявив Пшонка, слова якого цитує прес-служба ГПУ.

Емоційно відреагували на новину і в партії «Батьківщина». Отриману посаду тут порівняли з тридцятьма срібняками, а Фролову та Кузьміна – з Бонні і Клайдом.

Як сказано в заяві, Лілія Фролова та перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін складуть взаємодоповнюючу пару.

«У розпорядженні генерального прокурора тепер будуть свої Бонні і Клайд, які із задоволенням продовжуватимуть виконувати будь-які забаганки АП по знищенню опозиції», – заявили в «Батьківщині».

Невипадковим вважають це призначення і аналітики. Як вони нагадують, нещодавно підвищення отримав «найвідоміший в Україні суддя» Родіон Кіреєв, який засудив Тимошенко на 7 років. Для Генпрокуратури справа Тимошенко стала основною; саме на справі Тимошенко тепер роблять карколомні кар’єри, – сказав «Голосу Америки» політолог Сергій Таран.

«В українській правоохоронній системі основний професійний капітал – це відданість начальству. Саме готовність виконувати будь-які вказівки начальства, незважаючи на закони, тут є основною запорукою для професійного просування. Особливо це важливо тоді, коли доручення торкаються політичних справ. Адже від того, наскільки активно підлеглі виконуватимуть накази свого начальства, залежить політична кар’єра цього начальства. Тому призначення заступником генпрокурора тієї людини, яка безпосередньо брала участь у політичних репресіях, є промовистим сигналом для всієї правоохоронної системи України. Щоб усім правоохоронцям було зрозуміло, що потрібно робити, аби отримати підвищення по службі», – зазначив Таран.

Лілія Фролова у судовому процесі над Юлією Тимошенко запам’яталась як активний і публічний прокурор, який дає коментарі і навіть у деяких випадках відіграє роль такої собі майже симетричної відповіді публічній активності Юлії Тимошенко. За принципом «одна активна жінка проти іншої активної жінки». Було б дивно, якби влада цього не оцінила, – сказав «Голосу Америки» керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

«Це призначення говорить про те, що людей, які активно беруть участь у ризикованих з політичної точки зору судових процесах, заохочують. Дають певні кар’єрні призи. Зрозуміло, що якщо не буде таких призначень, то не буде службового натхнення в справах, які мають неоднозначний політичний, публічний, громадянський, зовнішньополітичний резонанс. Ну, що ж, по заслугах!», – іронізує Карасьов.

Як додає політолог, «Адже це дороговказ для інших! Якщо не будуть призначати таких людей на більш високі посади, то чи будуть тоді інші прокурори демонструвати службове натхнення в інших судових процесах, які ще не скінчилися?»

Опозиція зібрала 174 підписи під резолюцією про недовіру Кабміну і одразу ж її зареєструвала, повідомив лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк. Це питання буде розглядатися вже на наступному тижні роботи парламенту за присутності міністрів. Аналітики говорять, опозиція активна, але це – не дуже ефективно.

«Вас треба гнати у відставку. Але є хороша новина: ви не падайте духом, якщо ми вас у відставку відправимо. Ми вам призначимо мінімальну заплату 1147 гривень і мінімальну пенсію 894, і ні в чому собі не відмовляйте», – сказав Яценюк.

Лідер іншої опозиційної фракції УДАР Віталій Кличко заявив, що потрібно нарешті прийняти закон про імпічмент президента, адже незалежно від того, хто є президентом – в демократичній країні повинен бути визначений порядок імпічменту очільника держави.

«Ми [три опозиційні фракції] спільно подали до парламенту законопроект про порядок імпічменту президента… Ми вимагаємо терміново поставити його у порядок денний сесії і ухвалити на наступному засіданні 2 квітня», – сказав Кличко.

У п’ятницю в парламенті була так звана година запитань до уряду, коли депутати мали змогу поспілкуватися з міністрами та послухати звіти про їх роботу. На ранковому пленарному засіданні спікер Володимир Рибак повідомив, що на запитання прем’єр-міністру Миколі Азарову буде 15 хвилин, а інший час присвятять виступам міністра праці та соцполітики Наталії Королевської, міністра охорони здоров’я Раїсb Богатирьової та першого заступника міністра фінансів Володимира Рибака. Представники опозиційних сил нагадали, що депутатам вже давно бракує спілкування з міністрами та президентом. Останній ще до кінця березня повинен був виступити зі щорічним посланням у парламенті.

«В парламенті депутати майже не впливають на прийняття тих чи інших законів. Ситуація гірша, ніж за попередніх президентів. Незважаючи на те, що депутати почали ходити на роботу та частково особисто голосувати, якість їх роботи та впливовість на політичну ситуацію в Україні зменшилася», – сказала у коментарі Голосу Америки координатор виборчих та парламентських програм ОПОРи Ольга Айвазовська. «Парламент деградує та втрачає серйозну долю впливу на рівні балансу влад, а страждає від цього суспільство».

Експерти аналізують роботу парламенту сьомого скликання і в контексті того, що він тільки перейшов рубіж у перші сто днів своєї роботи. За підрахунками ОПОРи, за цей час парламентарі відпочивали 53 дні, а працювали – 10, ще 10 днів блокували трибуну.

За сто днів роботи, тематично депутати найбільше опікувалися економікою та грошима, саме тому підготували найбільше – 261 ініціативу – з цього блоку питань. На другому місці – політика та державне управління – 256 ініціатив, соціальна сфера опинилася на третьому місці серед пріоритетів – 186.

Айвазовська говорить, що хоча опозиція активна, але законодавчої ефективності від цього небагато. Однією з причин цього є і те, що президент не готовий іти на поступки та працювати разом з парламентом.

«Реакція влади на все, що відбувається у парламенті прогнозована, вона з розряду ігнорування. Все, що зараз робить президент – це тактика ігнорування, вона призводить до виснаження ресурсу. Замість того, щоб сісти за стіл переговорів, влада чекає поки опозиція блокує Раду, виводить людей на вулицю і так, сама себе виснажує», – сказала Айвазовська.

Утім, серед досягнень цього скликання директор Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов відзначає позитивні кроки у сторону євроінтеграції. Серед останніх прикладів цього, є те, що у п’ятницю депутати нарешті ратифікували угоду з ЄС про спрощення візового режиму. Вона розширює перелік осіб, які можуть претендувати на візи за спрощеною процедурою.

«З одного боку, досягненнями депутатів цього скликання є особисте голосування. В останні місяці роботи попереднього парламенту депутати за порожнього залу голосували – просто грали на піаніно. Раніше простіше було приймати закони лобістського характеру, зараз – складніше», – сказав Жданов.

Серед показових моментів роботи парламенту сьомого скликання експерти виділяють рішення суду припинити повноваження чотирьох депутатів-сумісників, загрозу нардепів перед розпуском парламенту, а також тиск Заходу на рішення українських високопосадовців.

Фінансова криза на Кіпрі загрожує стабільній роботі економіки України. Про це в ексклюзивних коментарях Російській службі «Голосу Америки» говорять провідні українські експерти.

За словами економіста, колишнього міністра економіки Віктора Суслова, на 1 січня 2013 Кіпр залишався основним інвестором в економіку України.

«Протягом 2012 року з Кіпру було проведено прямих іноземних інвестицій в акціонерний капітал України на суму понад трьох мільярдів дев’ятсот мільйонів доларів. За роки незалежності України з Кіпру в національну економіку було інвестовано сімнадцять мільярдів доларів або 32% від обсягу всіх іноземних інвестицій. Звичайно, це були гроші не кіпрських бізнесменів, а українських олігархів і великих фінансово-промислових груп, які виводилися з України, а потім поверталися назад у вигляді інвестицій», – говорить Віктор Суслов.

Улюблений острів олігархів

Острів Кіпр Віктор Суслов називає «тихою і улюбленої офшорної гаванню» російських і українських олігархів. Однак сьогодні кіпрський уряд, за словами українського економіста, в боротьбі за виживання, робить, часом, непослідовні кроки, які можут остаточно підірвати довіру інвесторів до банківської системи острова.

«У кіпрського уряду з’явилося бажання скористатися частиною депозитів вкладників. Банківська система будується на довірі – і зачепити ці депозити, значить, зруйнувати цю довіру, яка створювалася Кіпром протягом десятків років бездоганної роботи фінансових механізмів країни. Фактично, приректи економіку Кіпру на дефолт і важку кризу. І, незважаючи на те, що закон не прийнятий, довіра підірвана, операції, згідно із заявою Центробанку Кіпру, заморожені, розрахунки не проводяться до 26 березня», – зазначає Віктор Суслов.

Нагадаємо, що минулого тижня політичне керівництво Кіпру заявило про бажання обкласти одноразовим податком вклади в місцевих банках. З депозити до 100 тисяч євро планувалося списати 6,75%, від 100 тисяч і більше євро – 9,9%.

Там повинні бути гроші груп компаній Рината Ахметова, Віктора Пінчука, Сергія Тігіпка, і, ймовірно, Ігоря Коломойського. Ці групи компаній можуть серйозно постраждати від кіпрського кризи

«Думаю, що після таких заяв і спроб подібним чином вести боротьбу з кризою, кіпрській стороні не вдасться в повному обсязі відновити довіру до своєї банківської системи, – вважає Віктор Суслов. – Російські і українські олігархи всіма можливими способами спробують повернути свої гроші, оскільки уряд Кіпру показав, що він може, в односторонньому порядку, піднімати питання про конфіскацію власності».

Капітали і їх «національність»

Віктор Суслов не виключає того, що українська економіка незабаром відчує на собі всі наслідки фінансової кризи на Кіпрі.

«Багато українських підприємств не зможуть проводити платежі, оскільки їхні грошові маршрути налагоджені через кіпрські банки і компанії. Це викличе перебої у відвантаженнях товару та експорту, призведе до відпливу капіталу з України, загальмує процеси приватизації, вдарить по курсу гривні», – наголошує Віктор Суслов.

Економіст, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін називає ряд прізвищ українських мільярдерів, підприємства яких, за його словами, ведуть фінансову діяльність, використовуючи пільгове оподаткування Кіпру.

«Там повинні бути гроші груп компаній Рината Ахметова, Віктора Пінчука, Сергія Тігіпка, і, ймовірно, Ігоря Коломойського. Ці групи компаній можуть серйозно постраждати від кіпрського кризи», – говорить Олег Соскін Російській службі «Голосу Америки».

За його підрахунками, в зоні ризику на Кіпрі виявилися капітали на суму близько шістдесяти мільярдів доларів. Більша частина цієї суми, на думку економіста Олега Соскіна, має російське, українське чи білоруське походження.

Про «сполучені посудини»
 
«Ситуація виглядає так, як ніби-то, економіки колишніх республік Радянського Союзу і маленького острова Кіпр – це сполучені посудини. Олігархи, ухиляючись від оподаткування в Росії, Україні чи Білорусі, відкачують гроші з національних економік на Кіпр, а потім повертають їх в країну походження у вигляді західних інвестицій», – підкреслює Олег Соскін.

На питання про те, чи є в кіпрських банках гроші родин, пов’язаних з президентом Віктором Януковичем чи прем’єр-міністром Миколою Азаровим, він говорить негативно: «Гроші цих «сімей» потрібно шукати в інших офшорах. Сьогодні вони потирають руки, оскільки виявилися завбачливими і не робили ставки на Кіпр», – стверджує Олег Соскін.

Втім, Олег Соскін критично оцінює дії керівництва Кіпру, яке 20 березня в пошуках фінансової підтримки звернулося до уряду Росії.

«Кіпрське керівництво виявилося слабким. Воно, не виконавши рекомендації Європейського Союзу, без санкцій, зайнялося самостійними пошуками допомоги. Кіпру потрібно було діяти як Греція, Іспанія або Португалія. Незважаючи на тяжке становище – ці країни не порушили правил Європейського Союзу, не почали кидатися з одного боку в бік, простягаючи руку то до Москви, то до Брюсселя», – говорить Олег Соскін.

Службовці пакистанської розвідки повідомили, що в результаті атаки американського безпілотного літака в племінному районі в північно-західному Пакистані загинуло троє людей.

Органи влади кажуть, що дві ракети з безпілотника вистрелено в автомобіль у селі Датта-Хел, що Північному Вазиристані. Це опорний пункт терористичної мережі аль-Кайда і пов’язаних з Талібаном екстремістів.

Пакистан повторно піддає критиці атаки американських безпілотників як порушення суверенітету країни, але американські о офіційні особи кажуть, що такі удари необхідні в боротьбі з екстремістами.

За повідомленням офіційних осіб, у місті Джафарабад, що в південно-західній провінції Белуджистан, від вибуху загинуло п’ятеро і було поранено щонайменше 20 людей.

В Белуджистані насильницьку діяльність ведуть сепаратисти, які вимагають  більшої участі в розподілі природних ресурсів. В провінції також активне угруповання Талібан.