Уряд США оголосив санкції щодо грецького постачальника шпигунського програмного забезпечення Intellexa через ймовірну причетність до стеження за урядовцями, дипломатами, журналістами, дисидентами та політичними експертами.
Міністерство фінансів США оголосило санкції щодо двох фізичних та п’ятьох юридичних осіб, пов’язаних з консорціумом Intellexa, за їхню роль у “розробці, експлуатації та розповсюдженні технології комерційного шпигунського програмного забезпечення”.
“Сьогоднішні дії є відчутним кроком вперед у боротьбі з неправомірним використанням комерційних інструментів стеження, які становлять все більшу загрозу безпеці для США і наших громадян”, — заявив заступник міністра фінансів США з питань тероризму та фінансової розвідки Браян Нельсон.
За даними Міністерства фінансів, компанія Intellexa з моменту заснування у 2019 році діяла як маркетинговий лейбл для кіберкомпаній, які пропонують комерційне шпигунське програмне забезпечення та інструменти спостереження для проведення цілеспрямованих і масових кампаній стеження.
Їхня програмна платформа Predator дозволяє стежити за мобільними телефонами та в Інтернеті.
“Якщо пристрій заражено шпигунським програмним забезпеченням Predator, це програмне забезпечення може бути використане для крадіжки інформації та стеження, включаючи несанкціоноване вилучення даних, відстеження геолокації та доступ до різноманітних програм та особистої інформації на зараженому пристрої”, – мовиться у повідомленні Міністерства фінансів.
Як повідомляє Reuters, Predator в останні роки виявляли на пристроях жертв стеження на Близькому Сході, в Африці, Європі та у США.
Це вперше, коли уряд США запроваджує санкції щодо компанії, яка займається комерційним шпигунським програмним забезпеченням, пише видання.
Санкції Мінфіну фактично заморожують будь-які американські активи підсанкційних осіб, забороняють американцям мати з ними справу. Ті, хто веде з ними певні операції, також ризикують потрапити під санкції.
Засновник компанії – Талл Ділліан, як повідомляє Reuters, є колишнім офіцером ізраїльської розвідки. Він заснував компанію Intellexa в Ізраїлі, але потім переїхав за кордон, зареєструвавши бізнес на Кіпрі та в Греції, де експортні обмеження щодо технологій стеження менш жорсткі. Аналітики у сфері безпеки та деякі ЗМІ писали, що ця компанія, як вважалось, в останні роки обслуговувала уряди Єгипту та В’єтнаму.
За даними Washington Post, у 2023 році журналістські розслідування виявили, що в’єтнамський уряд намагався встановити шпигунське програмне забезпечення на телефонах членів Конгресу за допомогою інструментів Intellexa. Інцидент трапився, коли американські та в’єтнамські дипломати обговорювали угоду про співпрацю, спрямовану на протидію китайському впливу в Південно-Східній Азії.
Intellexa, крім виробництва власної платформи, також володіє, інвестує та співпрацює з іншими фірмами, які займаються шпигунським програмним забезпеченням, повідомляють оглядачі.
У липні 2023 року Міністерство торгівлі США оголосило торговельні обмеження, пов’язані з цією компанією.

Низка висловлювань французького президента Еммануеля Макрона викликала відповіді з Німеччини, які свідчать про тертя між Парижем і Берліном на тлі зауважень, що міжнародна спільнота неспроможна забезпечити належний рівень допомоги Україні в протистоянні російській агресії.

Глибока дружба насамперед полягає в тому, що ви дієте злагоджено і ви не розділені попри розбіжності у поглядах.

“Європа очевидно постала перед моментом, в якому буде дуже важливо не бути боягузами”, – заявив Еммануель Макрон у Празі 5 березня.
Французький керівник дав зрозуміти, що вважає дуже загрозливим становище, яке склалося після двох років відкритої російської війни проти України, і натякав на загрозу для Європи “трагедій, які насуваються”.
За словами Макрона вже наданої Україні допомоги, чи загалом дій міжнародної спільноти щодо Москви виявилося не досить, щоб покласти край агресивним амбіціям Росії.
“А тому я закликаю до стратегічного прориву і повністю його підтримую”, – заявив президент Франції, повторивши потребу говорити про речі, які зараз лякають деяких союзників, зокрема про можливість використання західних військових на території України.
Особливо помітну реакцію ті твердження французького лідера викликали в Німеччині, де тривають запеклі суперечки довкола можливості надання Україні крилатих ракет Taurus.
Французи, а також британці віддавна дають зрозуміти, що вважають невиправданим рішення німецького канцлера Олафа Шольца не надавати Taurus Україні в той час, як українці вже певний час використовують британсько-французькі крилаті ракети Storm Shadow/SCALP.
“Таурус як Мерседес”
Шольц та його соратники доводять, що німецькі ракети більш потужні і мають більший радіус дії, а тому, мовляв, в руках українців вони означали б ескалацію – розростання війни.
“Таурус – це як Мерседес-Бенц в сім’ї крилатих ракет”, – доводив німецький посол у Лондоні Міґель Берґер в інтерв’ю британському радіо 6 березня.

…без цієї зброї Україна може бути не в змозі протистояти наступу…

Німецький дипломат також наголошував, що “зараз треба зосереджуватися на боєприпасах і на протиповітряній обороні” для України та нагадав, що Німеччина надає українцям найбільшу допомогу у порівнянні з іншими країнами Європи.
Але і в самій Німеччині не всі політики погоджуються з рішенням Олафа Шольца.
Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер, відвідуючи 5 березня завод, де виробляють Taurus, вказав, що Німеччина вже є партнером України, допомагаючи їй оборонятися, а крилаті ракети можуть бути потрібні українцям саме зараз.
“Чи має Німеччина надати Taurus, чи ні? Я вважаю, що є дуже вагомі думки за. Також в цьому є потреба, бо без цієї зброї Україна може бути не в змозі протистояти наступу до того часу, поки отримає боєприпаси”, – зауважив Маркус Зедер.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, яка представляє партію Зелених в уряді соціал-демократа Олафа Шольца, лунає більш відкритою до можливого надання Україні німецьких крилатих ракет.
Зараз вона вимушена наголошувати на міцності німецько-французького партнерства попри очевидні розбіжності.
“Глибока дружба і прив’язаність не означає згоду в усьому і завжди… Глибока дружба насамперед полягає в тому, що ви дієте злагоджено і ви не розділені попри розбіжності у поглядах. В цьому полягає глибока дружба між Німеччиною і Францією”, – заявила Анналена Бербок 5 березня.

Міністерство оборони Британії заявило, що використання наданих Україні ракет великої дальності є “справою ЗСУ”. Заява пролунала після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц, пояснюючи свою відмову надавати Києву ракети TAURUS, сказав, що Берлін не може наслідувати Британію та Францію в надсиланні зброї великого радіуса дії в Україну.
“Це зброя дуже великої дальності. І те, що роблять британці та французи щодо підказування цілей чи підтримки цього, не може бути зроблено в Німеччині”, — заяву Шольца цитує видання The Guardian.
“На мій погляд, було б невиправдано, якби ми так само брали участь в обранні цілей”, — зазначив Шольц 26 лютого.
Після цих заяв речник британського Міноборони в коментарі виданню AFP, що був опублікований 28 лютого, сказав: “Використання Україною Storm Shadow та процесів щодо обрання ними цілей є справою збройних сил України”.
У відомстві також додали, що використання Україною озброєння великої дальності стало “фундаментальним для захисту її території” і “змінило стратегічну картину та успішно тисне на російські сили, їх матеріально-технічне забезпечення та маршрути постачання”.
Велика Британія була першою країною, яка надала Україні ракети великої дальності Storm Shadow. Пізніше це озброєння Україна отримала від Франції та деяких інших країн, зокрема, від США.
Як повідомляв Голос Америки, радник Білого дому з питань комунікацій в сфері національної безпеки Джон Кірбі заявив напередодні, що США не відкидають надання Україні ракет великої дальності ATACMS.
“Як відомо, Україні були надані APAMs, і вона їх використала з користю. Ми ніколи не знімали ATACMS з порядку денного. Вони все ще є невіддільною частиною дискусій, які ми ведемо з Україною”, – сказав Кірбі.
Він зауважив, що наразі США не можуть надати Україні навіть боєприпаси, оскільки Конгрес досі не затвердив додаткової допомоги Україні, “коли українські сили вичерпують свої кулі та артилерійські снаряди, та коли їм доводиться приймати важкі рішення на полі бою, щоб просто утриматися на ключових теренах”.
Дивіться також:

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловилась за те, щоб ЄС використав доходи від заморожених російських активів для того, щоб придбати військову допомогу для України.
“Час почати обговорення про використання доходів із заморожених російських активів, щоб спільно придбати військове устаткування для України”, – заявила фон дер Ляєн, звертаючись до європарламентарів.
Вона також закликала Європу усвідомити “нагальну необхідність відбудувати, поповнити запаси та модернізувати збройні сили країн-членів”.
За те, щоб використати доходи, які приносять заморожені російські активи, на допомогу Україні висловився і міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер на засіданні очільників фінансових відомств країн “Групи 20″ в Бразилії.
“Європейський Союз напрацьовує шлях використання доходів від російських активів для України. Це реалістичний крок, безпечний з правового погляду. Його можна зробити швидко, і ми на цьому зосереджені”, – сказав Лінднер.
США закликали союзників України невідкладно знайти можливість використати заморожені російські активи для допомоги Україні. Такі дії стануть “рішучою відповіддю на безпрецедентну загрозу з боку Росії для світової стабільності”, а також спонукають Росію сісти за стіл перемовин, заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен на пресконференції перед засіданням “Групи двадцяти” в Бразилії.
“Необхідно і нагально для нашої коаліції знайти шлях, як використати цінність цих знерухомлених активів на підтримку опору України, а також для довгострокової відбудови. Хоча ми маємо діяти спільно і продумано, я переконана, що є потужні аргументи міжнародного права, економіки та моралі, щоб рухатись вперед”, – заявила глава Мінфіну США в Сан-Паулу у вівторок.
Єллен наголосила: такий крок “чітко покаже, що Росія не може виграти, затягуючи війну, і стимулюватиме її сісти за стіл перемовин щодо справедливого миру в Україні”.
Практично одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні на Заході заблокували майже 285 мільярдів доларів активів російського Центробанку. Країни “Групи семи” також погодились, що Росія має заплатити за шкоду, завдану Україні своєю агресією.
Однак союзники поки не узгодили конкретний механізм використання російських державних коштів на допомогу Україні. Більша частина державних російських активів заморожені в Бельгії та Франції. Країни Європи погодились резервувати на окремому рахунку доходи від активів, щоб спрямувати їх на допомогу Україні.
В статті використано матеріали АР, Reuters.

В Держдепі очікують більше справ проти російських воєнних злочинців як в американських судах, так і в Міжнародному кримінальному суді. Про це посолка з кримінального правосуддя Держдепу США Бет ван Скаак розповіла в інтервʼю журналісту Української служби Голосу Америки Олексію Коваленку. ⁣

Командувач військами Нідерландів Онно Ейхелшейм заявив, що поки не на часі говорити про можливість того, щоб Нідерланди надсилали військових до України, однак вказав, що всі варіанти мають залишатись відкритими.
“Гадаю, ми маємо тримати всі варіанти відкритими, щоб подивитись як найкраще підтримувати Україну”, – цитує Ейхелшейма голландське видання NL Times.
26 лютого президент Франції Еммануель Макрон припустив можливість спрямування французьких військ до України. “Зараз нема згоди щодо офіційного, санкціонованого відрядження сухопутних військ. Але в перспективі нічого не треба виключати. Ми зробимо все, що треба, аби Росія у цій війні не перемогла”, – сказав Макрон журналістам після саміту європейських лідерів у Парижі. У французькому міністерстві закордонних справ роз’яснили у вівторок, що французькі військові не братимуть участь в бойових діях, але могли б допомогти в розмінуванні, кіберзахисті, виробництві зброї.
Ейшелхейм припустив, що військові Нідерландів могли б прибути до України в рамках НАТО, або союзу з 10-15 країн. Однак зараз є інші шляхи допомоги Україні, включаючи надання збройної допомоги, каже посадовець.
“Є інші варіанти, крім того, щоб вже думати про захід туди військових в формах країн НАТО”, – каже він.
НАТО та низка інших країн заперечили можливість застосування їхніх військ на території України. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив в коментарі АР, що альянс не планує надсилати війська в Україну.
“Союзники по НАТО надають Україні безпрецедентну підтримку. Ми робили це з 2014 року й активізувалися після повномасштабного вторгнення. Але немає жодних планів щодо розміщення військ НАТО на території України”, – сказав Столтенберг.
Про відсутність будь-яких планів надсилати війська в Україну також заявили офіційні особи Німеччини, Швеції, Польщі, Угорщини та Чехії.
Ульф Крістерссон, прем’єр-міністр Швеції, яка днями може офіційно приєднатися до НАТО, заявив вранці 27 лютого у розмові зі шведським мовником SVT, що не надсилатиме війська в Україну, назвавши це питання “не актуальним” на цей час.
Крістерссон зауважив: “Зараз ми повністю зайняті надсиланням передового обладнання зі Швеції в Україну багатьма різними способами, як і багато інших країн. Тож це зовсім інша річ… Жодних запитів з боку України щодо цього теж немає. Це питання не актуальне”.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц відповідаючи на питання преси сказав, що в Україні не буде солдатів НАТО чи європейських держав.
“Знову в дуже гарній дискусії було обговорено, що те, про що ми домовилися з самого початку між нами та один з одним, також стосується майбутнього, а саме те, що на українській землі не буде жодних сухопутних військ, жодних солдатів, яких туди надсилатимуть європейські країни чи держави НАТО”, – заявив посадовець.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала зазначив у вівторок, 27 лютого, що не розглядає можливість відправлення військ в Україну, тим часом як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив подібну думку стосовно Польщі.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто також вказав на “тверду як скеля” позицію щодо небажання країни надсилати зброю чи війська в Україну.
“Ми чуємо і бачимо новини про вчорашню зустріч у Парижі. Позиція Угорщини чітка і тверда: ми не хочемо посилати ні зброю, ні війська в Україну”, – йдеться в заяві Сіярто.
Тим часом прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь заявив у вівторок, що захід розглядає усі способи запобігти перемозі Росії в Україні.
У розмові з мовником RTL Атталь сказав, що “ви не можете нічого виключати під час війни”, цитує France 24.
Хоча, за його словами, зараз немає “консенсусу” щодо будь-якого “офіційного” розгортання західних військ в Україні, він також зазначив: “Але жодної динаміки не можна виключати. Ми зробимо все можливе, щоб Росія не виграла цю війну”.
Атталь відмовився коментувати позицію Франції більш детально, пославшись на необхідність “стратегічної двозначності”, однак додав: “Ми переконані, що поразка Росії є необхідною для безпеки та стабільності в Європі”.
В Кремлі різко відреагували на ідею того, щоб західні союзники надсилали війська до України.
“Це абсолютно не в інтересах цих країн, вони повинні це знати”, – зазначив речник Кремля Дмитро Пєсков , відповідаючи на запитання щодо заяв Макрона, й додав, що дискусія навколо спрямування військ в Україну є “дуже важливим новим елементом”.

Брифінг Голосу Америки. Палата представників відновлює роботу. Чи переконав президент Джо Байден cпікера Майка Джонсона винести законопроєкт про допомогу Україні на голосування? Яку роль може відіграти Туреччина у перемозі України? Говоримо про це та більше. Дивіться Брифінг Голосу Америки наживо о 18:00 за Києвом з понеділка по п’ятницю.

Чи контактує українська влада із демократами та республіканцями, та чи є відповідь від Дональда Трампа на запрошення Володимира Зеленського відвідати Київ – розпитувала Ірина Соломко.

Ситуація на фронті в Україні зараз виглядає похмуріше, ніж будь-коли за 10 років війни. Так вважає президент американського аналітичного фонду “Потомак”, військовий експерт та ексрадник Маргарет Тетчер Філіп Карбер. З 2014 року він десятки разів був на лінії фронту в Україні і доповідав про війну посадовцям НАТО.
В інтервʼю журналістці Української служби Голосу Америки Марії Ульяновській Карбер розповів, як падіння Авдіївки вплине на загальну ситуацію на фронті, куди росіяни хочуть відтіснити ЗСУ до кінця весни, якими можуть бути втрати українських військових, чому загальну мобілізацію можна і треба проводити якнайшвидше та що допоможе Україні виграти цю війну.

У найближчі пів року фронт може дестабілізуватися
Росія перейшла у наступ, кажуть оглядачі. Дослідники Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що росіяни захопили Авдіївку, щоб забезпечити собі шляхи потенційних атак у майбутньому.
Філіп Карбер погоджується з таким висновком. На думку експерта, після окупації Авдіївки, росіяни намагатимуться витиснути ЗСУ із підготовлених оборонних позицій на південь від Полтави та на схід від Дніпра. Небезпека полягає у тому, міркує експерт, що історично ця місцевість — ідеальна для танкових боїв та наступу і щойно земля затвердіє, росіяни перейдуть до більш активних наступальних дій.

Навесні чи на початку літа є велика ймовірність, що фронт дестабілізується.

“Це відкрита місцевість, там немає великих міст. Вона більш сприятлива для наступу, ніж оборони. Тому що той, в кого більше сил і зброї, має більше простору для маневрів. На жаль, в українців не було 2-3 лінії оборони, як в росіян на півдні, що ускладнило наступ там. Так само в українців немає достатньо ресурсів, щоб замінувати території від Харкова до Мар’їнки, як це робили росіяни на півдні, коли відступали. Це означає що навесні чи на початку літа є велика ймовірність, що фронт дестабілізується”, — пояснює Карбер.
Потенційний перелом ходу війни навесні передбачає і видання АВС. Посилаючись на розмови із американськими посадовцями, журналісти пишуть, що до весни Україна зіткнеться з потенційно катастрофічною нестачею боєприпасів і протиповітряної оборони, що може дати значну перевагу президенту Путіну. Джерела називають “кінець березня” особливо критичним часом для українських військ, якщо Конгрес не ухвалить новий законопроєкт про допомогу.
Чому ЗСУ втратили перевагу на фронті
Як і більшість західних експертів, Карбер вважає, що саме нестача артилерійських боєприпасів — головна причина відходу українських військових з Авдіївки.
Експерт пояснює: якщо влітку 2023, коли партнери стабільно постачали боєприпаси, українці могли вбивати з розрахунку 10 росіян на 1 українця, то у жовтні, коли Сполучені Штати частково перекинули боєприпаси на Близький Схід, українцям довелося зменшити використання артилерії у половину. В грудні, коли американський Конгрес почав затримувати голосування про нову допомогу для Києва, українці знову зменшили використання боєприпасів.
“Тепер за кожного українця вони вбивають не 10, не пʼять, а двох росіян. Це нежиттєздатно, — підсумовує колишній військовий. І продовжує — Божевілля у тому, що українці мають 400 західних артилерійських систем, які зараз використовуються лише на 20%, бо недостатньо боєприпасів. Ми надіслали їм обладнання вартістю мільярди доларів, а воно просто простоює. Це неймовірно”, — говорить Карбер.
Водночас, міркує експерт, росіяни переважають українців чисельно, і щоб компенсувати цю перевагу, українці повинні мати сучасні технології та боєприпаси. На думку Карбера, чергова хвиля мобілізації в РФ і нестача артилерійських боєприпасів у українців призвели до того, що Москва отримала перевагу на полі бою.
“Звісно, ці солдати не так добре треновані, як попередні, але вони можуть тримати рушниці, виконувати накази і помирати на полі бою”, — каже він і додає, що без можливості завдавати артилерійських ударів, українці втратили перевагу у спробах утримати підготовлені позиції
Ще однією причиною втрати Авдіївки за даними Інституту вивчення війни стала перевага росіян у повітрі. На думку аналітиків, росіяни змогли підтримати свій наступ з повітря і застосовували керовані бомби для прикриття піхоти.
Філіп Карбер вважає російські ВПС одними з найгірших у світі. Але пояснює: якими б неспроможними вони не були, якщо в українців ВПС немає, то нерівність буде не на їхню користь.

Жодна армія країн Заходу не наважилися б оборонятися без прикриття з повітря. Але є межа того, що ви можете зробити в таких умовах.

“Жодна армія країн Заходу не йшла б у контрнаступ без переваги в повітрі та зброї дальнього ураження. Більшість західних армій не наважилися б навіть оборонятися без цього. Тож той факт, що українці це роблять протягом двох років, викликає захоплення та вражає. Але є межа того, що ви можете зробити в таких умовах. І українці зазнають втрат через перевагу супротивника у повітрі”, — міркує він.
На думку експерта, якби Українці мали хоча б кілька F-16 раніше, це могло б допомогти обороні.
Інший відсутній необхідний елемент, вважає Карбер, — це ракети великої дальності. Через те, що Україна за неформальними домовленостями не може обстрілювати території РФ, цей конфлікт є асиметричним, каже він.
Ракетами великої дальності, міркує він, українці могли б не лише атакувати Керченський міст і кораблі у Чорному морі, а й вражати лінії постачання, залізничні маршрути та авіабази росіян, уповільнюючи їхній наступ.
Україна просить про ракети більшого радіуса дії вже давно, однак чіткої відповіді союзників поки немає. Cтало відомо, що Сполучені Штати передали Києву кілька ATACMS середньої дальності. 19 лютого видання NBC News із посиланням на свої джерела повідомило, що Білий дім готується надати Україні сучасні модифікації цих ракет із більшим радіусом дії. А 25 лютого президент Зеленський під час пресконференції заявив, що “позитивно налаштований щодо готовності партнерів надати Україні ATACMS”.
Останній фактор, який впливає на поразки ЗСУ — це нестача засобів протиповітряної оборони, вважає Карбер. Колишній військовий пояснює: засоби ППО великої дальності, такі як Patriot, обороняють великі міста. Водночас, через масовані ракетні обстріли, системи ППО, які працюють на середній і низькій висоті, і могли б потенційно прикривати військових на фронті, також захищають міста, зокрема від БПЛА. Таким чином українські військові не мають достатнього прикриття від ВПС росіян.
Скільки людей насправді втратили ЗСУ та чому необхідна мобілізація
Під час пресконференції 25 лютого президент Зеленський вперше озвучив кількість загиблих за два роки повномасштабного вторгнення українських військових. Він повідомив про 31 тисячу полеглих. Ця цифра викликала обурення і непорозуміння у деяких українських військовослужбовців.

За підрахунками експертів, загальні втрати українців складають близько 250 тисяч.

Разом із Канадським генерал-лейтенантом у відставці Тревором Кадьє, Філіп Карбер представив свій звіт для НАТО щодо втрат українців. За підрахунками експертів, загальні втрати українців складають близько 250 тисяч. З них 50 тисяч вбитих та зниклих безвісти, 100 тисяч важко поранених, які вже не повернуться до військової служби та ще 100 тисяч тих, хто одужує від отриманих травм і можуть повернутися до війська. За інформацією Карбера, 80% професійних військових, які пішли на фронт коли РФ розпочала війну у 2014 році більше немає.
Зараз перед Україною постав важкий вибір, вважає Карбер, — чи призивати велику кількість цивільних, які не мають військового досвіду, багато з яких не хочуть йти воювати. Однак, вважає експерт, якщо не почати мобілізувати людей зараз — може бути надто пізно.
“Якщо справді влітку у вас почнеться маневрова війна в степах у районі, який я описую — на схід від Дніпра та на південь від Полтави, можливо, навіть на вулицях Харкова, — якщо це станеться і тоді ви раптом почнете мобілізовувати людей — ви буквально пускатимете тіла на вітер. Тож мобілізацію треба почати до того, як потреба стане критичною. І навіть якщо ви розпочнете зараз, вже буде важко отримати достатньо добре навчених людей своєчасно”, — міркує експерт.
Надія є, але надія не може бути стратегією
Ситуація на українському фронті зараз виглядає похмуріше, ніж будь-коли за 10 років війни, вважає Карбер. Надія на перемогу все ще є, каже він, але надія не може бути стратегією.

Чим смертоноснішою буде українська м’ясорубка, тим швидше ця війна закінчиться.

“Нам потрібно дати українцям усе необхідне, щоб вони могли рішуче знищити супротивника. Настане такий момент, коли Путін не зможе продовжувати закидати своїх солдатів в м’ясорубку. І чим смертоноснішою буде українська м’ясорубка, тим швидше ця війна закінчиться”, — переконує він.
Зустрічаючись із посадовцями НАТО, Карбер їх переконує, що війна Росії це не просто війна проти України, а війна за амбіції Путіна відновити Російську імперію. Якщо Київ не встоїть, то РФ перенаправить усі 14 армій, які зараз задіяні в Україні, проти Фінляндії та країн Балтії, а загроза для НАТО зростатиме в геометричній прогресії, вважає експерт.
“Україна зараз виборює для нас час, щоб країни заходу могли компенсувати останні 20 років бездіяльності і привели до ладу свою обороноздатність”, — говорить колишній військовий.
Однак, міркує він, інші союзники не можуть компенсувати брак американського лідерства і подальший хід війни та доля України, залежать від того, чи нададуть підтримку США.
“Як не прикро мені зараз це визнавати — ключовий крок зараз мають зробити Сполучені Штати. Якщо Україна не зможе встояти, як суверенна держава, відповідальність за це буде на американцях”, — підсумовує він.

Головними пріоритетами для США є захист кордону та забезпечення роботи уряду, заявив спікер Палати представників США Майк Джонсон після зустрічі з президентом США Джо Байденом в Білому домі у вівторок. Лідер демократів в Сенаті Чак Шумер назвав розмову керівників Конгресу з Байденом “однією з найнапруженіших”. Шумер зауважив, що учасники намагались переконати Джонсона у важливості затвердження допомоги Україні. “У цій кімнаті був консенсус: Зеленський і Україна програють війну, якщо ми не надамо їм зброї і не надамо її швидко”, – сказав Шумер пресі після зустрічі.
Байден перед зустріччю наголосив на необхідності допомоги Україні, цю потребу він назвав “нагальною”, а наслідки “бездіяльності” Конгресу – “жахливими”.
Йдеться про те, що Палата представників Конгресу досі не проголосувала вже ухвалений у Сенаті пакет фінансування національної безпеки США загальною сумою 95 мільярдів доларів, який передбачає надання додаткової допомоги Україні, Ізраїлю, а також Індо-Тихоокеанському регіону.
Байден також сказав, що Конгрес зобов’язаний прийняти бюджет країни, щоб фінансувати уряд і що потенційне часткове припинення роботи держустанов (або “шатдаун”) “значно зашкодить економіці” США. Як відомо, з жовтня 2023 року державні установи у США працюють за тимчасовими резолюціями замість постійного річного бюджету на фінансовий рік.

Зустріч в Овальному кабінеті Білого дому, 27 лютого 2024 р. AP Photo/Evan Vucci

Свою позицію Байден озвучив під час виступу в Овальному кабінеті після зустрічі із конгресменами.
Він прагне розблокувати мільярди доларів асигнування допомоги Україні. Крім того, в центрі уваги Білого дому – зусилля, покликані запобігти частковому зупиненню роботи урядових відомств.

Конгресмени після зустрічі у Білому домі. Фото: Юлія Ярмоленко

Конгресмени після зустрічі також поділилися враженнями із журналістами. Напередодні лідери республіканців і демократів у Конгресі, як повідомляв Голос Америки, обмінялися взаємними звинуваченнями.
“У нас багато роботи, — сказав Байден, коли учасники зустрічі 27 лютого зібралися в Овальному кабінеті, цитує президента видання ABC News. — Ми повинні зрозуміти, як ми збираємося продовжувати фінансувати уряд, що є важливою проблемою, рішенням, яке ми повинні знайти, і я думаю, що ми це зробимо”.
“Щодо України, потреби – нагальні. Я сподіваюся, що ми трохи поговоримо про це. Я вважаю, що наслідки щоденної бездіяльності в Україні жахливі. Я розмовляв з деякими нашими партнерами в G-7…, вони були дуже стурбовані”, — продовжив Байден.
Спікер Палати представників, республіканець Майк Джонсон, пише ABC, наполягав на тому, що припинення роботи уряду не буде.

Спікер Палати представників Майк Джонсон розмовляє з журналістами після зустрічі з президентом США Джо Байденом у Білому домі, 27 лютого 2024 р. Jim WATSON/AFP

“Нам потрібно більше відвертих та чесних розмов на Капітолійському пагорбі”
“У нас було кілька зустрічей тут, – сказав Майк Джонсон журналістам, вийшовши з Білого дому. – Відвертих та чесних. І я думаю, що нам потрібно більше відвертих та чесних розмов на Капітолійському пагорбі. Тому я був радий брати в цьому участь. Ми спілкувались в групі, а потім у мене була зустріч сам на сам з президентом”.
Джонсон пояснив свою позицію: “Я вважав за мету висловити те, що я вважаю очевидною правдою, а саме те, що ми повинні дбати про потреби Америки насамперед. Якщо говорити про потреби Америки, треба говорити в першу чергу про наш відкритий кордон. Я був, можливо, у 20 штатах протягом останніх кількох тижнів, подорожуючи по країні зі своїми колегами, і ми чуємо від американського народу всіх партій, усіх переконань і всіх міст держави, які відчувають це гостро, вони розуміють, що катастрофа на кордоні торкається кожного, і тому це є головною проблемою для всіх американських людей”.
“Тож я неодноразово ставив це питання в тій кімнаті, і знову сам на сам з президентом. Я думаю, що наш обов’язок порушувати це питання. Іншим великим пріоритетом для нашої країни, звичайно, є фінансування нашого уряду. І ми добросовісно працювали цілодобово щодня протягом місяців і тижнів”, – запевнив Джонсон.
Одна з найнапруженіших зустрічей у Овальному кабінеті
“Зустріч щодо України була однією з найнапруженіших, з якими я коли-небудь зустрічався під час багатьох зустрічей в Овальному кабінеті”, – сказав журналістам лідер більшості в Сенаті, демократ Чак Шумер.
За словами Шумера, це питання настільки важливе для США, що “ми не могли дозволити собі чекати місяць, два чи три місяці”, тому що “ймовірно, програли б війну.
“У кращому випадку”, каже політик, може створити розбіжності в НАТО – якщо союзники відвернуться від Сполучених Штатів.
“Якщо ви не зробите правильні речі, незалежно від поточної політики – ви пошкодуєте про це”, – зацитував Шумер власні слова, які він сказав Майку Джонсону.
“Бо справді це в його руках. Це в його руках. Ми сказали йому, наскільки це важливо. Це було пристрасно”, – наголосив Шумер.
Він також розповів учасникам зустрічі про свою поїздку в Україну, де зустрів солдатів, які стикаються з браком чи відсутністю боєприпасів.