Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Чи побачить Україна гроші, вкрадені Януковичем? Слухання Гельсінської комісії США за участі екс-слідчих ФБР

“Погана новина в тому, що ми не змогли повернути жодного долара Україні”, – заявила колишній спецагент ФБР Керен Грінвей виступаючи на слуханнях Гельсінської комісії США, що відбулись в одній з будівель Конгресу США 13 лютого.
Якщо українці і зможуть повернути гроші вкрадені режимом Януковича, це не буде дев’ять мільярдів доларів, на які, можливо, раніше сподівались, вважає колишній агент.

Можу сказати, що я робила все, що можливо намагаючись допомогти народу України повернути їх гроші

“Моє серце розбивається”, – сказала Грінвей відповідаючи на питання журналістки української служби “Голосу Америки” Оксани Бедратенко стосовно того, чи побачать українці повернення грошей вкрадених Януковичем.
“Можу сказати, що я робила все, що можливо намагаючись допомогти народу України повернути їх гроші, – наголосила Грінвей, відповідаючи на питання. – Я все ще сподіваюсь, що можна буде отримати якісь гроші, і не можу сказати, що питання зняте. Ще тривають дії, які я не буду коментувати, бо не беру в них участі, тому що я пішла у відставку. Я не кажу, що питання не стоїть, однак 9 мільярдів доларів ми не знайдемо. Моє серце розбивається, бо багато людей працювали дуже і дуже тяжко, щоб це зробити”.
Грінвей, яка у час своєї роботи в ФБР здійснювала керівництво командою слідчих та аналітиків і допомагала в поверненні грошей режиму Януковича, навела декілька причин, чому ці зусилля досі не принесли результату.
Перше – зловмисники врахували досвід колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, який перебуває під вартою у США за відмивання коштів в Америці. Гроші режиму Януковича не переміщувались саме до США.
“Завдяки Лазаренку, не так багато грошей пішли саме до США, – говорить Грінвей. – Їх переміщували в доларах США, через кореспондентські рахунки. Це дозволяє нам бачити ці транзакції, але не завжди дає нам поняття про кінцеве призначення. Це також нам не дає інформації про походження цих грошей і не обов’язкового говорить про те хто поклав їх на рахунок”, – наголосила Грінвей.

Керен Грінвей, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США

​​Зловмисникам також вдалось швидко подрібнити суми готівки, щоб приховати їх і ускладнити замороження коштів. Також, відсутність відповідної інституційної спроможності в Україні не дозволяла швидко заморозити ці кошти, говорить Грінвей.
“Сотні мільйонів доларів рухались дуже швидко і часто розпорошувались, інколи повертались назад до України, – заявила колишній агент. – Це було частиною нашого розчарування – навіть, коли ми отримували повідомлення про переказ і могли показати, що гроші повернулись до України, то від українців ми не бачили видання навіть вказівки про цивільний арешт коштів. Однак, вони змінили ці закони завдяки громадянському суспільству, яке працює з урядом і говорить: “Дивіться, ми потребуємо власної програми з повернення активів”.
Грінвей, зокрема, навела такий приклад розпорошення коштів: “У випадку з Україною ми досліджували 400 мільйонів доларів. На час, коли я пішла, ми не знайшли велику частину цих 400 мільйонів доларів, тому що з ними провели десять тисяч, чи більше, транзакцій. Деякі транзакції розмили суми з десяти мільйонів доларів до 1500 доларів, витрачених на меблі в Іспанії. Це не можна повернути”.
Також, інформація про кошти режиму Януковича часто була недостатньою та застарілою.
“Коли чули спочатку в Україні про чотири мільйони доларів, п’ять, дев’ять мільйонів то у співпраці з представниками країни було дуже важко визначитись про що саме йдеться в плані активів, які ми можемо виявити і заблокувати”, – наголосила Грінвей.
Вона навела такі основні висновки від роботи в Україні:
Існують структури, які дозволяють легко і дуже швидко розпорошити великі суми. І коли йдеться про велику кількість часу – два, три, чотири роки – чим далі, тим більше можливостей для них переводити гроші з одного рахунку до іншого. Це значно ускладнює роботу і можливість отримати те, що треба.
Система отримання цих документів через міжнародну систему взаємної допомоги є болюче повільною.

Дії вчинені Лазаренком відбулись в 90-х, а повернення активів все ще сталось. Це складно і інколи неможливо

Україні не вдалось повернути і гроші Лазаренка, хоча злочини про які йдеться відбулись більше двадцяти років тому. На цьому наголосив Інший учасник слухань, колишній спецагент ФБР, який займався справою, що призвела до переслідування та винесення вироку колишньому прем’єр-міністру України Павлу Лазаренку у США.

Браян Ерл, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США

“Дії вчинені Лазаренком відбулись в 90-х, а повернення активів все ще не сталось. Це складно і інколи неможливо”, – зауважив він у відповідь на питання журналістки Української служби “Голосу Америки”.
Фінансові системи налаштовані на те, щоб допомагати їх клієнтам, а не тим, хто хоче повернути вкрадені кошти, вважають експерти.
“Це не створюється випадково. Ці системи створюються юристами, бухгалтерами, експертами з міжнародного оподаткування, щоб зробити їх привабливими для незаконно здобутого капіталу”, переконаний професор криміналістики Ульстерського університету Крістіан Ласслет.

Крістіан Ласслетт, професор криміналістики Ульстерського університету, Великобританія

Все ж, відмивати гроші через фінансові центри за кордоном стає все складніше завдяки роботи неурядових організацій, говорить він.
Відмивати гроші “стає складніше, бо збільшилась поінформованість про роль західних юрисдикцій та відмиванні коштів організованої злочинності Центральної Азії та Східної Європи”.
А от уряди недостатньо приділяють увагу боротьбі з відмиванням коштів, переконаний науковець і наводить приклад Британії. “Уряди рухаються в зворотньому напрямку- наголошує Ласслет. – В Великобританії ми бачили спробу припинити потік незаконних коштів, створюючи реєстри осіб значного контролю. Однак, – поскаржився експерт, – це не втілюється належним чином”, – заявив він.
Його прогнози на майбутнє також невтішні.
“Що станеться після Брекзиту, коли грошовий потік почне висихати і буде економічний спад? Чи є бажання перетворити Британію на податковий рай, як це було історично для російських грошей? Якщо інших варіантів небагато, це видається привабливим інструментом для політиків в скрутному становищі”.
Злочинний світ також вдосконалює свої технології, реагуючи на дії правоохоронців, наголошує Браян Ерл.

Є новітні шляхи відмивання коштів, які не існували 20 років тому. Отже, всі інновації, які ви бачите в законній економіці, також присутні і в незаконній економіці. Вони (злочинці) відповідають власним інноваціям і тому відмивання коштів триває незважаючи на всі зусилля

“Юридично це (відмивати кошти через фінансові центри – ГА) стає все більш складно, – говорить Ерл, – бо ми накладаємо все більше зобов’язань на фінансові установи, як і потрібно в сфері відмивання коштів. Проблема в тому, що їм байдуже до законів. Вони не дотримуються законів. Тому, на практиці вони просто ігнорують і схеми стають більш складними – йдеться про криптовалюти і інші валюти світу, різні платіжні системи, які використовуються для руху грошей. Є новітні шляхи відмивання коштів, які не існували 20 років тому. Отже, всі інновації, які ви бачите в законній економіці, вони присутні і в незаконній економіці. Вони (злочинці) відповідають власним інноваціям і тому відмивання коштів триває незважаючи на всі зусилля”, – наголошує Ерл.
Дивіться також: Президент Трамп неохоче, але все ж готовий прийняти бюджетний компроміс, досягнутий у Сенаті

Аеробус зупинить виробництво найбільших пасажирських авіалайнерів А380

Європейська авіабудівна компанія Аеробус повідомила, що через брак замовлень з 2021 року припинить виробництво найбільших у світі пасажирських реактивних літаків А380.

A380 є не лише видатним інженерним та промисловим досягненням. Пасажири по всьому світу люблять літати цими чудовими літаками. Тому сьогоднішнє оголошення для нас болісне…

Авіалайнери А380, які можуть перевозити понад 500 пасажирів, почали польоти майже 10 років тому, але їх купували небагато авіакомпаній, і найбільшим клієнтом був перевізник Емірати – Emirates.
Але Емірати тепер вирішили зменшити замовлення А380 зі 162 до 123 одиниць, а інші особливо менші перевізники і раніше не поспішали купувати порівняно дорогі велетенські літаки.
Компанія Емірати каже, що пасажирам дуже подобаються літаки А380, особливо подорожувальникам першого класу, які можуть використовувати просторі салони з кріслами – ліжками.
Деякі такі авіалайнери облаштовані барами, крамницями та душовими кабінами.
Рішення називають поразкою для компанії Аеробус, зі штаб-квартирою у французькому місті Тулуза, і можливою перемогою для стратегії головного конкурента – американської фірми Боїнґ – Boeing.

В Аеробус сподівалися, що марка А380 замінить на ринку дещо менший Боїнґ – 747, пасажирську версію якого припинили виробляти два роки тому, але далі випускають як вантажний літак.
Попри загрозу втрати понад трьох тисяч робочих місць на заводах європейського авіавиробника і можливих збитків на понад 500 мільйонів доларів, літаки Аеробуса користуються попитом, і минулий рік компанія закінчила з чистим прибутком – 3,1 мільярда євро.
Представники галузі вважають, що авіаперевізники зараз віддають перевагу не найбільшим, а більш економним містким пасажирським літакам з широким корпусом.

Дивіться також: Росія мусить вивести війська зі сходу України та Криму – це єдиний прийнятний результат, – США в ООН

Що чекає на економіку України? Розповідає економіст Михайло Кухар. Відео

ВВП України за минулий рік зріс на понад 3% – заявляють в уряді Гройсмана і додають: в умовах агресії – це дуже добрий результат. Економіка може бути набагато кращою, кажуть численні кандидати у президенти, і обіцяють зарплати по тисячі доларів чи газ у четверо дешевше. Де тут правда?

У Сенаті США представили проект санкцій проти Росії за Керченську протоку

Група сенаторів від Демократичної та Республіканської партій представили до Сенату США законопроект, який передбачає збільшення “економічного, політичного та дипломатичного тиску на Росію у відповідь на її втручання у демократичні процеси за кордоном, шкідливий вплив у Сирії та агресію проти України, включно з Керченською протокою”. Про це повідомляє заява розміщена на сайті сенатора-демократа Роберта Менендеса.
Законопроект під абревіатурою DASKA (Defending American Security from Kremlin Aggression Act – Акт про захист безпеки Америки від агресії Кремля) пропонує створити державний центр координації заходів спрямованих на захист у кіберпросторі, та центр координації санкцій. Законопроект також передбачає позбавлення президента США повноважень щодо виходу із НАТО без відповідного голосування у Сенаті. Ним також передбачається посилення санкційного тиску на Москву за її втручання у демократичні процеси за кордоном та продовження Росією агресії проти України.
Зокрема пропонуються такі заходи у відповідь на агресію Кремля проти України:
– Санкції проти 24 агентів ФСБ, які вважаються причетними до нападу у Керченській протоці – у відповідь на утримання Росією 24 українських моряків- Санкції проти суднобудівного сектору Росії, якщо Росія порушить свободу навігації у Керченській протоці, або будь-де у світі- Санкції щодо підтримки розробки сирої нафти на нафтових ресурсів у Росії- Санкції щодо державних енергетичних проектів за межами Росії
Доповнюється…
Дивіться також: Президент Трамп неохоче, але все ж готовий прийняти бюджетний компроміс, досягнутий у Сенаті

Чи знайдуть “жовті жилети” у Франції компроміс із владою? Відео

З листопада так звані “жовті жилети” систематично виходять на французькі вулиці, вимагаючи підвищення зарплат, рівноправ’я та більшої участі в ухваленні рішень у країні

Початок великого суду в Іспанії нагадує, що питання Каталонії залишається

Іспанський верховний суд у Мадриді розпочав у вівторок 12 лютого розгляд справи дванадцяти лідерів руху за відокремлення Каталонії, історичного регіону на північному сході Іспанії.
Їх звинувачують зокрема у заколоті, підбурюванні до насильства та незаконному використанні коштів, що може загрожувати в’язничними термінами до 25 років.
​Частина обвинувачених перебувають в ув’язненні вже близько року, після того як каталонський парламент проголосив самостійну республіку за результатами референдуму, в якому взяли участь менше половини місцевих виборців.
Більшість учасників каталонського референдуму 1 жовтня 2017 року проголосували за самостійність, але іспанський конституційний суд постановив, що референдум незаконний.
Тогочасний президент автономного уряду Каталонії Карлес Пучдемон утік і попросив притулку в Бельгії.
Прихильники підзахисних стверджують, що насильницького заколоту не було, і що каталонські лідери стали політичними в’язнями.
Іспанський уряд наполягає, що жодного політичного впливу на процес немає, і що судді діятимуть відповідно до законів країни.
Чому значна частина каталонців хоче незалежності?
Каталонські прихильники незалежності стверджують, що коріння державності їхнього краю сягають у давнину на 1000 років.
Упродовж останнього десятиліття ідея самостійності набрала популярності, почавшись з руху за відродження каталонської мови та культури і зміцнення автономних прав регіону.
Але прихильники єдності Іспанії вказують, що історія Каталонії нерозривно пов’язана з творенням іспанської держави.
Зараз Каталонія з населенням 7,45 мільйона є одним з найбагатших із низки самобутніх регіонів Іспанії з широкими автономними правами.
Барселона – один з найвідоміших у світі центрів міжнародного туризму.Багато каталонців вважають, що регіон платить у центральний бюджет більше, ніж отримує і суперечка загострилася на тлі міжнародної фінансово-економічної кризи 2008 року, що дуже болісно вдарила по Іспанії.
До 1975 року в Іспанії панував військовий режим генерала Франко, який жорстоко придушував культуру і мову меншин, включно з каталонською.
Після вступу Іспанії у Європейський Союз 1986 року країну часто називали прикладом успішного демократичного та економічного розвитку за сприяння ЄС.
Частиною внутрішніх демократичних процесів було надання Каталонії значних права самоврядування.
Дивіться також: Коли за чотири роки Мінських угод “недосягнуті базові умови із забезпечення безпеки, важко почати виконувати політичні”

50 тон гумунітарної допомоги USAID заблокували на кордоні Венесуели. Відео

У прикордонному з Венесуелою місті в Колумбії залишаються заблокованими понад 50 тон американської допомоги, яку США відправили для населення Венесуели, що потерпає від браку харчів, медикаментів та предметів першої необхідності.

Які шанси, що президент оголосить режим надзвичайного стану на кордоні з Мексикою. Відео

Показати більше

Show less

Такими були умови повернення уряду до повноцінної роботи після найдовшого в історії США шатдауну. За іншим сценарієм, якщо домовитися не вдасться, президент може оголосити надзвичайний стан, що дозволить перевести гроші на стіну з інших проектів. Які шанси, що президент вирішить обійти Конгрес і оголосить режим надзвичайного стану?

Коли за чотири роки Мінських угод “недосягнуті базові умови із забезпечення безпеки, важко почати виконувати політичні”. Відео

Показати більше

Show less

…проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей, відновлення повного контролю з боку України над державним контролем, тощо. Прокоментувати, чого було досягнуто у виконанні угоди за чотири роки після її підписання, Голос Америки попросив колишнього посла США в Україні, а нині дослідника Стенфордського університету Стівена Пайфера.

Сенатор Клобучар увійшла в президентські перегони 2020

Сенатор Емі Клобучар увійшла у президентську гонку 2020 року, оголосивши про своє рішення на зустрічі виборців у Міннесоті.
58-річна Клобучар, яка вже тричі обиралась на шестирічний термін у Сенаті від штату Міннесота, має намір позиціонувати себе у якості протилежності Трампу, який, як очікується, стане кандидатом республіканців на виборах у листопаді 2020 року. Очікується, що Клобучар у своїй кампанії зосередиться не лише на політичних відмінностях з діючим президентом, але також на стилі управління.
“Я стою перед вами як онука шахтаря, дочка вчителя і журналіста, перша жінка, обрана в Сенат США від штату Міннесота, щоб оголосити про свою кандидатуру на посаду президента Сполучених Штатів” – сказав Клобучар.
Великий натовп виборців прийшов підтримати Клобучар на мітингу на острові посеред річки Міссісіпі, незважаючи на сильний снігопад і температуру -10°C.