У пакистанській в’язниці вбили засудженого індійського шпигуна
Дата публікації 02.05.2013 | 
Засуджений індійський шпигун, який у пакистанській в’язниці очікував виконання смертного вироку, помер від ран у голову після того, як у нього вдарили цеглою два інші в’язні.
Сарабджита Сінга було госпіталізовано у п’ятницю минулого тижня після атаки у в’язниці в Лахорі.
Його було заарештовано у 1990 році і опісля засуджено за шпигунство і підкладення кількох бомб у Пакистані, від вибухів яких загинуло 14 людей.
Прем’єр-міністр Індії Манмоган Сінг заявив, що особи, відповідальні за «варварський і вбивчий акт повинні бути притягнуті до судової відповідальності».
Міністерство внутрішніх справ Індії висунуло вимогу щодо проведення слідства і повернення тіла Сінга для влаштування похорону в Індії.
Міністерство також заявило, що цей «жахливий акт» підкреслює потребу «координованих дій» з боку Пакистану для охорони індійців у пакистанських в’язницях.
У 2008 році колишній військовий керівник Пакистану Первез Мушарраф відкинув прохання Сінга по помилування.
Україна пообіцяла ще краще захищати інтелектуальну власність
Дата публікації 02.05.2013 | 
Віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко заявив сьогодні, що Україна залишається на позиції необхідності забезпечити ефективний захист прав інтелектуальної власності і продовжить роботу в цьому напрямку.
У коментарі з приводу ухваленого вчора у США рішення визначити Україну найгіршим у світі порушником прав інтелектуальної власності і єдиною «пріоритетною» з цього огляду державою Грищенко заявив, що Україна, за його словами, лише цього року досягла цілої низки результатів у цьому напрямку.
За його словами, зокрема, уряд почав легалізовувати програмове забезпечення на комп’ютерах органів виконавчої влади, правоохоронці конфіскували вп’ятеро більше контрафактних оптичних дисків із неліцензійним вмістом, ніж за весь попередній рік, закрили два великі інтернет-ресурси, на яких поширювали неліцензійні матеріали, а також ведеться робота з депутатами, щоб ухвалити нові закони про посилення захисту авторських прав, і з молоддю, щоб сформувати в неї повагу до прав інтелектуальної власності і нетерпимість до інтернет-піратства.
За цих умов, заявив віце-прем’єр, в Україні з жалем сприйняли рішення Управління Торговельного представника США визначити Україну як «одного з основних порушників прав інтелектуальної власності у світі» (насправді не «одного з», а єдиного найгіршого – ред.). «Такий статус не відображає реального стану справ у цій сфері та не враховує зусилля української влади, спрямовані на вдосконалення законодавчої бази та практики правозастосування в питаннях інтелектуальної власності», – вважає він.
Рішення, ухвалене у США, «не сприяє» співпраці уряду України з американськими й іншими іноземними партнерами щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності, додав віце-прем’єр.
Учора Управління Торговельного представника США після тривалої перерви знову визначило Україну як єдину у світі «пріоритетну» країну, в якій найбільше порушуються права інтелектуальної власності. Управління визначило три головні галузі порушень інтелектуальних прав в Україні: несправедливе і непрозоре адміністрування в системі товариств, які збирають відрахування за використання інтелектуальної власності і передають їх правовласникам у США й деінде; широко розповсюджене (і визнане) використання нелегального програмного забезпечення урядовими установами в Україні; відсутність використання дієвих заходів для боротьби з розповсюдженим порушенням авторських і суміжних прав в інтернеті.
Тепер протягом 30 днів Управління Торговельного представника США почне спеціальне розслідування за так званою частиною 301 Акту про торгівлю, яка дає право президентові США вжити заходів проти порушника. Серед таких заходів, яких Україна вже зазнавала у 2001–2006 роках, – виключення з Загальної системи торговельних преференцій США і економічні санкції на суму в 75 мільйонів доларів щороку.
У КНДР засудили американця на 15 років виправних робіт
Дата публікації 02.05.2013 | 
Влада Північної Кореї повідомила, що громадянина США, якого затримано на півночі країни, було засуджено до 15 років позбавлення волі у трудовому таборі.
У четвер офіційне агентство новин КНДР повідомило, що Пе Джун Хо (відомий у США як Кеннет Бей) був засуджений у вівторок Верховним судом країни за «ворожі дії» проти комуністичного режиму Північної Кореї.
Раніше Пхеньян заявив, що Бей зізнався у скоєнні злочинів з метою повалити уряд КНДР. Детальнішої інформації про ці ймовірні злочини не подано.
44-річного Бея заарештували у листопаді, коли він прибув до північно-східного портового міста Расон, яке розташоване в спеціальній економічній зоні біля кордону з Росією і Китаєм.
За інформацією, одержаною «Голосом Америки», Бей – американський екскурсовод корейського походження, якого, можливо, взяли під арешт після того, як знайшли у нього комп’ютер з конфіденційними, або спірними даними.
Державний департамент США закликав Північну Корею звільнити Бея із гуманітарних міркувань.
У Сирії процвітає кустарне виробництво пального
Дата публікації 01.05.2013 |
Європейський Союз зняв ембарго на імпорт нафти, що походить з регіонів Сирії, які контролюються повстанцями. Втім експерти сумніваються що опозиційні до Башара аль-Асада сили зможуть налагодити стабільний видобуток нафти, перебуваючи під постійним пресингом з боку урядової армії Сирії.
Тим часом місцеві мешканці у цих районах відкривають кустарні переробні заводи, де переганяють сиру нафту на дизель, щоб хоч прогодувати свої родини.
Ахмед Абу Талеб виготовляє дизельне пальне прямо на власному подвір’ї у північному сирійському місті Ідліб.
Кілька металевих бочок, вогнище і дистилятор – так виглядає його власний нафтопереробний заводик. Ахмед найняв кількох людей в допомогу. Вони розуміють ризик, який становить робота з горючими матеріалами в таких умовах, але не зважають на небезпеку.
За добу вони можуть виготовити 9 бочок дизельного пального – а це, каже Ахмед, живі гроші для їхніх родин:
«Ми беремо нафту з навколишніх родовищ чи свердловин у районах, які звільнили від Асада повстанці. Це наша нафта і ми її тут використовуємо, щоб задовольнити наші ж потреби у пальному».
Вироблений дизель Ахмед продає місцевим мешканцям, які використовують його для обігріву будинків та роботи електро-генераторів.
Експерти підрахували, що за останні 2 роки, відколи у Сирії почалася війна, об’єми видобутку нафти в країні скоротилися вдвічі. Частково це сталося, каже аналітик лондонського центру «Чаттам гаус» Дейвід Баттлер, через накладені Євросоюзом санкції:
«Санкції вплинули на видобуток нафти. Західні компанії згорнули свою діяльність у Сирії. Також сирійський уряд більше не має кому продавати нафту. У них обмежені потужності для переробки нафти, а сховища переповнені готовими нафтопродуктами».
Зараз ЄС дозволив імпорт нафти з районів Сирії, що контролюють повстанці. Кетрін Ештон пояснює таке рішення Євросоюзу бажанням підтримати місцеве населення:
«Ми дозволили три можливі типи трансакцій з сирійською опозицією: імпорт нафти та нафтопродуктів, експорт необхідного обладнання для переробки нафти та газу, а також інвестиції в енергетичний сектор».
Але Дейвід Баттлер з лондонського «Чаттам гаус» каже, що Європа ще не скоро побачить нафту, видобуту повстанцями у Сирії:
Ми беремо нафту з навколишніх родовищ чи свердловин у районах, які звільнили від Асада повстанці. Це наша нафта і ми її тут використовуємо, щоб задовольнити наші ж потреби у пальному.
«Більшість нафтових родовищ перебуває під контролем розрізнених груп. Серед них є і бойовики угруповання Джабат аль-Нусра, які мають зв’язки з аль-Кайдою. Тобто, ця галузь не має єдиного контролю з боку якогось одного опозиційного центру, з яким ЄС міг би налагодити співпрацю».
Уряд Сирії засудив рішення ЄС співпрацювати з повстанцями, яких Дамаск називає терористами. Перед заворушенням, за розрахунками МВФ, експорт нафти становив чверть доходу державної скарбниці Сирії. Сьогодні цей грошовий потік уряд втратив.
Голова Центральноно банку Сирії Абід Маялех здивований рішенням ЄС:
«Я не розумію, як Європейський Союз може давати озброєним терористичним групам право експортувати нафту з Сирії у Європу. Це ж відмивання грошей. Це вкрадені гроші і вони торгують вкраденою нафтою».
Тим часом, поки сирійська економіка продовжує занепадати, кустарні нафтопереробні заводи працюють, підтримуючи потреби місцевого населення . Але щодо перспектив експорту його продукції в Європу Ахмед Абу Талеб відверто сміється.
Організація «Дім Свободи» оприлюднила звіт про стан свободи преси у світі
Дата публікації 01.05.2013 |
Україна цього року втрималась на рівні частково вільних держав. Про це та про загальні тенденції зі свободою слова в Україні Мирослава Ґонґадзе розмовляла з – директором проекту оцінки свободи преси у світі «Дому Свободи» Керен Карлакер.
За словами Керен Карлакер, останніми роками Україна балансує на межі частково вільної і невільної держави:
«Останні декілька років ми бачимо погіршення ситуації зі свободою слова в Україні. Це однозначно тенденція, яка нас турбує. У цьому році негативні тенденції продовжились. Ми бачили юридичне та податкове переслідування телекомпанії ТВі, спостерігали збільшення кількості фізичних нападів на журналістів напередодні виборів, як також використання державних медіа на користь партії при владі. Тому рейтинг України погіршився, і вона опинилась на межі між частково вільною і невільною державою».
За словами експерта, у 2012 році втримало Україну у категорії частково вільних держав існування великої кількості різноманітних медіа та критичних голосів. Але вже у 2013 році відбулись деякі негативні явища, які особливо тривожать експертів від медіа. Керен Карлакер звернула зокрема увагу на останні події навколо телеканалу ТВі, який ще донедавна користувався особливою довірою у глядачів:
Зрештою, за оцінкою «Дому Свободи», Україна при усіх негативних тенденціях залишається, як сказала експерт, світлою плямою щодо свободи преси на мапі пострадянського регіону.
«Факт зміни менеджменту та звільнення журналістів і протест проти цього не обов’язково можна пов’язувати з політичним тиском. Але дуже часто це саме і є причиною звільнення журналістів – якщо журналісти відчувають зміну редакційної політики, чи відчувають тиск з боку нових власників. Ми справді стурбовані останніми подіями навколо телеканалу і ми б хотіли знати більше про причини останніх подій. Ми уважно стежимо за ситуацією».
Керен Карлакер каже, що подібні ситуації, коли журналісти відстоюють свої професійні права, відбуваються і в інших країнах. Тому в останніх подіях навколо ТВі є і позитивні моменти:
«Сам факт того, що журналісти воюють за свої права, є позитивним. Це один з факторів, який ми оцінюємо у нашому індексі свободи преси, – здатність журналістських профспілок чи інших місцевих журналістських організацій захищати свободу слова та права журналістів. Ми фіксуємо як позитивний момент здатність журналістів об’єднуватись і боротись за свої права».
Зрештою, за оцінкою «Дому Свободи», Україна при усіх негативних тенденціях залишається, як сказала експерт, світлою плямою щодо свободи преси на мапі пострадянського регіону.
Першотравень: страйки і протести
Дата публікації 01.05.2013 |
Робітники в багатьох країнах світу 1-го травня вийшли на вулиці, щоби відзначити День міжнародної солідарності трудящих. А провели вони його у протестах, вимагаючи підвищення зарплатні і покращення умов праці.
Першотравневий страйк робітничої профспілки у Греції паралізував роботу громадського транспорту в Афінах, як також роботу поромів, які сполучають грецькі острови. Демонстранти виступають проти політики жорсткої економії, запровадженої в державі.
А у турецькому Стамбулі демонстранти, йдучи до площі Таксім на відзначення першого травня, вступили у сутички із поліцією. Еркан Каракас з турецької опозиційної партії критикує реакцію прем’єр-міністра країни на протести:
Колись перше травня тисячі людей відзначали мирно, без сутичок. Чому? Тому що колись влада не забороняла святкувати цей день.
«Колись перше травня тисячі людей відзначали мирно, без сутичок. Чому? Тому що колись влада не забороняла святкувати цей день. Тож ми збиралися на площі Таксім з друзями і профспілками. Ми завжди говорили, що заборона на такі зібрання приведе до сутичок».
На Філіппінах демонстранти вийшли на вулиці Маніли, вимагаючи, щоб уряд захистив їх робочі місця. Вони закликають законодавців прийняти закон, який би обмежував кількість прийнятих на роботу контрактників. Адже останні не мають таких же прав як ті, хто працює у штаті на повну ставку, – каже лідер протестуючих на Філіппінах Валден Белло:
«Нам дійсно потрібне сучасне законодавство, яке б гарантувало робочі місця. Адже чимало робітників зараз переводять чи наймають на контрактну основу. Тож всі вони зараз виступають проти цього.
У Камбоджі працівники фабрики з пошиття одягу вийшли на вулиці столиці Пномпень, вимагаючи підвищення зарплатні і кращих умов праці. А у Франції правоцентристська опозиційна партія Національний фронт вивела своїх членів на вулиці, щоби підкреслити, як вони це називають, недолуге правління французького соціалістичного уряду.
Українська ГТС – це передовсім політичне питання – екс-посол Німеччини
Дата публікації 01.05.2013 | 
На 3 травня у Брюсселі заплановано міжнародний круглий стіл, на якому будуть обговорювати майбутнє української газотранспортної системи, передовсім, створення консорціуму. Попри відмову Москви брати участь у нараді, це обговорення має важливе значення. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив колишній посол Німеччини в Україні (2000-2006 роки) Дітмар Штюдеманн. На початку розмови колишній дипломат, а нині німецький експерт оцінив законодавчу ініціативу українського уряду про можливість приватизації головної газової компанії України та її інфраструктури.
– На мою думку, ця пропозиція у жодному разі не є негативною. МВФ давно просить Україну розділити різні функції «Нафтогазу», передовсім транспортування і реалізацію. Як це зробити – залежить від України. На мою думку, приватизація – це один з методів. Вимога МВФ пов’язана з тим, що «Нафтогаз» є дуже непрозорою установою. Оскільки енергетична галузь є ключовою для України, то вона має подбати про прозорість і цього легше досягти, коли різні функції «Нафтогазу» розділені. Звичайно, є питання, хто буде власником, хто це контролюватиме. І тут, я думаю, починаються проблеми. Ніхто не може виключити, що під час тендеру Москва не отримає контролю над газотранспортною системою України. Це те, в чому Москва давно зацікавлена. Тому, якщо підсумувати, то законопроект про приватизацію є нейтральним, проблеми починаються, коли приватизація здійснюється. І тут треба зачекати, щоб побачити, що відбудеться.
– Німеччина була коло витоків ідеї створення газового консорціуму Євросоюзу з Росією і Україною, але тоді нічого не вийшло. Через 10 років тепер це питання знову на порядку денному. Третього травня в Брюсселі має відбутися круглий стіл на цю тему, але Росія вже відмовилася брати в ньому участь. А посол Росії у Києві Михайло Зурабов заявляє, що європейці не можуть гарантувати обсягів транзиту через українську ГТС. Які, на Вашу думку, сьогодні шанси для тристороннього консорціуму?
Москва не готова йти на тристоронній консорціум. Москва хоче мати контроль
– Це давня історія, якою я мав займатися, коли був послом у Києві. Тоді вже було багато сумнівів, чи тодішнє українське керівництво, чи Україна готова не йти на двосторонній консорціум з Росією. Під час моєї дипломатичної місії ми знали, що Київ і Москва мали такі наміри, а вже потім питали німців, чи вони готові у цьому брати участь як гості, а не як партнери. Я побоююся, що тепер це може повторитися. Москва не готова йти на тристоронній консорціум. Москва була би не проти, щоб європейці фінансували модернізацію, але насправді хоче мати контроль. А Захід опинився у складному становищі. З одного боку, в нас дуже напружені відносини з Україною, як ви знаєте, з принципових причин. Змінити становище в Україні, подолати її ізоляцію і наблизити до європейських цінностей, що було би передумовою для підписання Угоди про асоціацію, – це дуже складна справа. Через це я думаю, що круглий стіл у Брюсселі важливий. Негайні результати навряд чи будуть, але він має бути спрямований на результат. Я сподіваюся, що навіть якщо росіяни не братимуть участі, то принаймні Брюссель і Київ зможуть сформувати чітку думку, що можливо зробити, щоб створити ліпшу і стабільнішу базу для відносин Україна-ЄС. Це, безперечно, матиме вплив і на такі питання, як обсяги поставок газу для Європи. З іншого боку, Росія постійно намагається обійти Україну, послабити українську газотранспортну систему і її майбутнє.
– З огляду на всі ці обхідні проекти, чи Росія готова знову розглядати українську ГТС як пріоритет?
– Так, я думаю, що це можливо. Це залежить від відносин Росії з Україною, і зараз відчувається сильний тиск, так буде й надалі, щоб створити нову газотранспортну структуру. Але питання, яким буде загальне міжнародне становище з газом, є відкритим. Існує сланцевий газ, можливості для зрідженого газу у Європі, є Америка з її можливостями експортувати великі обсяги газу за зовсім іншу ціну. Думаю, що з одного боку Росія на світовій арені демонструє рішучість. А всередині має реагувати, і наскільки я знаю, Росія вже почала реагувати на ці виклики, обдумуючи майбутнє російської системи газопостачання.
– Україна не задоволена тим, як її підтримує Європа, зокрема через Європейське енергетичне співтовариство. Чи ЄС тут має рацію, чи має змінити ставлення до Києва?
В України є схильність весь час когось звинувачувати, а не дивитися на власні помилки
– Це дуже складне запитання. Дивлячись збоку, я не виключаю, що європейці могли би робити більше. Але треба враховувати, що в України є схильність весь час когось звинувачувати, а не дивитися на власні помилки. Росія не є членом Європейського енергетичного співтовариства, лише частково підтримала Європейську енергетичну хартію, тому дуже важко чинити тиск на Росію. Що треба робити, так це переконувати Росію шукати оптимальний баланс інтересів між трьома партнерами, які займаються виробництвом, постачанням і споживанням газу. У цьому контексті політика, звичайно, відіграє величезну роль.
– Майбутнє української ГТС – це і комерційне, і геополітичне питання. А чого тут, на Вашу думку, тут все-таки більше?
– Неможливо відділити одне від іншого, але я думаю, що на цій стадії це дуже політичне питання.
В Іраку від атак екстремістів загинуло щонайменше 11 людей
Дата публікації 01.05.2013 | 
Від вибухів у центральному районі Іраку загинуло щонайменше 11 людей, у цьому числі сунітські бойовики, що виступають проти терористичної мережі аль-Кайда. Це сталося неподалік колишнього опорного пункту повстанців Фалуджа.
Службовці проурядового формування зібралися в середу біля військового поста в місті, що на захід від столиці, щоб отримати зарплату, коли нападник-смертник з прикріпленою вибухівкою підірвав себе неподалік зібраних, вбиваючи щонайменше трьох службовців і цивільну особу. За повідомленням поліції, від вибуху було поранено щонайменше 15 людей.
Угруповання Сахва складається з арабів-сунітів, які під час повстання в Іраку приєдналися до очолених США сил для боротьби з аль-Кайдою. З того часу проти них борються сунітські повстанці, які вважають їх зрадниками.
В окремій атаці в Багдаді від вибуху замінованого автомобіля, що стався у східному районі аль-Гуссейнія, загинуло четверо цивільних і поранення отримало 10 людей.
Від ще одного вибуху замінованого автомобіля, що на північ від Рамаді – яке, як і Фалуджа, розташоване в неспокійній провінції Анбар – загинуло щонайменше двоє і поранення отримало десятеро поліцейських.
Число загиблих внаслідок обвалу будівлі в Бангладеш перевищило 400
Дата публікації 01.05.2013 | 
Згідно з повідомленням, кількість загиблих у результаті обвалу будинку, в якому містилися фабрики з пошиття одягу, перевищила 400 осіб. Тим часом, у столиці країни, місті Дака, пройшли велелюдні першотравневі демонстрації, учасники яких вимагали смертної кари для власника будинку і безпечних умов праці на фабриках.
У вівторок, суд звернувся до влади Бангладеш із запитом про замороження майна власника будівлі Мохаммеда Сохеля Рани, як також власників швейних фабрик, які були там розміщені. За повідомленням поліції, вони зігнорували офіційні попередження евакуювати з фабрик людей після того, як за день до обвалення інспектори виявили в стіні будівлі тріщини.
Правоохоронці тримають під вартою вісьмох людей, у тому числі інженерів-будівельників.
В очищувальних роботах рятувальники застосовують важку техніку. Влада передбачає, що кількість жертв зростатиме, оскільки список людей, які пропали безвісти, нараховує кількасот осіб. На момент обвалу в будинку перебувало понад 3 000 людей.
На півдні Афганістану вбито члена урядової Ради миру
Дата публікації 01.05.2013 | 
Офіційні особи у південному районі Афганістану повідомили, що в результаті повстанської атаки загинув член урядової Ради миру.
Представник органів влади в провінції Гельманд повідомив, що Малім Шавалі загинув у середу, коли повстанці напали його машину й відкрили вогонь.
Раду миру створено для пошуків шляхів розпочати переговори про закінчення майже 12-річної війни з угрупованням Талібан.
Атака сталася наступного дня після того, як у результаті вибуху закладеної на дорозі міни у провінції Гельманд загинуло троє британських солдатів.
Деякі експерти висловлюють занепокоєння, що після виведення більшості військ НАТО до кінця наступного року Афганістан можуть охопити заворушення.
Країни НАТО та їх партнери навчають афганські сили безпеки, проте залишається питання, чи афганці будуть здатні блокувати діяльність повстанців.
NLight Project DC++ ©, 2008-2021. Всі права захищено.
Виконано 51 запитів за 0.356 секунди.
Виконано 51 запитів за 0.356 секунди.
