Західні союзники повинні цього року продовжувати надавати допомогу Україні у її війні проти Росії, інакше вони ризикують зробити помилку «історичного масштабу», вважає директор ЦРУ Вільям Бернс.

Для Сполучених Штатів піти з конфлікту в цей вирішальний момент і припинити підтримку України було б помилкою історичного масштабу

У колонці, опублікованій у вівторок у часописі Foreign Affairs, Бернс зауважив, що «ключем до успіху є збереження західної допомоги Україні».
«Збереження потоку зброї поставить Україну у сильнішу позицію, якщо з’явиться можливість для серйозних переговорів. Це – шанс забезпечити довгострокову перемогу для України та стратегічний програш для Росії, – вважає шеф американської розвідки. – Україна могла б захистити свій суверенітет і відбудуватися, тоді як Росія залишилася б мати справу з довготривалими втратами через дурість Путіна».
«Для Сполучених Штатів піти з конфлікту в цей вирішальний момент і припинити підтримку України було б помилкою («голом у власні ворота», – ред.) історичного масштабу», – вважає Бернс.
Голова ЦРУ наголошує, що витративши менше ніж 5% оборонного бюджету на підтримку України, США зробили «відносно скромну інвестицію», яка може обернутися «значним геополітичним прибутком» для країни та для американської промисловості.
Завдання України, на думку Бернса, полягає в тому, щоб «подолати зарозумілість Путіна та продемонструвати високу ціну для Росії продовження конфлікту».
Україна має не лише досягнути прогресу на лінії фронту, але й завдати ударів вглиб Росії та досягнути стабільних успіхів у Чорному морі, каже Бернс.
Звертаючись до головного побоювання Заходу щодо ескалації конфлікту, він пише, що «у такому середовищі Путін може знову почати брязкати ядерною зброєю». Але, при тому, що «було б нерозумно повністю відкидати ризик ескалації», нерозумно було б і дати себе залякати нею, каже Бернс.
Допомагаючи Україні, США допомагають Тайваню
За словами директора ЦРУ, за розвитком російської війни проти України, а найважливіше, за діями США щодо підтримки Києва, уважно стежить Китай та його лідер Сі Цзіньпін.
«Для Сі, людини, яка схильна розглядати Сполучені Штати як силу, що згасає, американське лідерство щодо України, безсумнівно, стало несподіванкою. Готовність Сполучених Штатів заподіяти та поглинути економічний біль, щоб протистояти агресії Путіна — і їхня здатність згуртувати своїх союзників, щоб зробити те саме — рішуче суперечила переконанням Пекіна, що Америка перебуває в остаточному занепаді», – вважає Бернс.
Дії Вашингтона та стійкість його союзників в Індійсько-Тихоокеанському регіоні «справила витверезвлюючий вплив на мислення Пекіна». Але якщо США відкинуть підтримку України, Пекін може переконатися, що його попередня думка про США була правильною.
«Одним із найнадійніших способів відновити сприйняття Китаєм американців як безпорадних та розпалити китайську агресивність було б відмовитися від підтримки України», – вважає Бернс.
У своїй колонці він також відповідає скептикам, які вважають, що, якщо головна загроза безпеці США походить від Пекіна, то і підтримувати Вашингтон має свого союзника – Тайвань, не відриваючи ресурси для України. Бернс каже, що цей вибір є неправильний, бо допомагаючи Україні, США допомагають Тайваню.
«Постійна матеріальна підтримка України відбувається не за рахунок Тайваню; вона надсилає важливе повідомлення про рішучість США, що допомагає Тайваню», – вважає Бернс.
Як зауважує часопис Politico, який переповідає тези Бернса, він є останнім високопосадовцем США, який публічно закликає надати допомогу Україні, поки це питання застрягло у внутрішньополітичній суперечці республіканців та демократів навколо південного кордону.
Республіканці вимагають від демократичної адміністрації президента Джо Байдена розв’язання проблеми нелегальної міграції через кордон США з Мексикою. Через це вони затримують допомогу Україні на понад 60 мільярдів доларів, яку просить ухвалити адміністрація.