Керівники країн Європейського Союзу кажуть, що дійшли згоди стосовно способів використання надходжень із заморожених санкціями російських активів на фінансування допомоги Україні в обороні від агресії Росії.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що “перший мільярд може бути отриманий вже 1 липня”.
“Отже, це залежить від нас. Це в наших руках. Якщо ми будемо швидкі, то конкретна дія буде влітку”, – сказала вона.
У заяві після нарад на зустрічі глав держав та урядів 27 країн у Брюсселі 21 березня сказано про уповноваження виконавчих органів ЄС виробити механізми втілення тих намірів:
“Європейська рада розглянула поступ щодо подальших конкретних кроків до спрямування надзвичайних доходів зі знерухомлених активів Росії на користь України, включно з можливістю фінансування військової допомоги. Вона просить Раду працювати далі з нещодавніми пропозиціями верховного представника і Комісії”.
Верховний представник ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики Жозеп Борель заявив журналістам, що втілення того плану може дати “€3 мільярди на рік для української оборони”.
Найбільшу частину заморожених західними санкціями російських коштів становлять активи Центрального банку Росії на приблизно 190 мільярдів євро, а також десятки мільярдів, які належать російським компаніям та окремим особам.
Головна ідея цього плану ЄС полягає в тому, щоб приблизно 90% з доходів від тих активів відправляти у спеціальний європейський Фонд підтримки миру і використовувати ті гроші на придбання зброї, а також для допомоги у відбудові України.
Найбільша частка російських державних активів заморожена на рахунках зареєстрованої у Бельгії компанії Euroclear.
Прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо сказав 22 березня, що його уряд згоден з оголошеними в ЄС пропозиціями.
“З бельгійського боку ми і досі вже використовували надходження з податків на доходи, виокремлюючи їх і повністю віддаючи для України. Але стосовно самих доходів важливо, щоб була забезпечена достатня макроекономічна стабільність. Щоб запевнити повний захист з огляду на законність, і щоб це не мало макроекономічних наслідків, яким важко було б дати раду. Я власне досить впевнений щодо опозиції поданої Єврокомісією. А щодо використання тих доходів, то зараз нагальним є постачання боєприпасів. Очевидно, я хотів би інвестицій у відбудову, але відбудова трохи безглузда, якщо ви програєте війну. Отже, це перший пріоритет. І добре, що ми дійшли згоди. Я думаю, що кілька тижнів тому цього ще не очікували. Але це показує, що такі саміти корисні. Ми доходимо згоди і ми досягаємо добрих домовленостей”, – сказав бельгійський прем’єр-міністр.
Александер до Кроо та інші керівники говорили про згоду попри те, що від деяких колах на заході лунають застереження.
“У Брюсселі можуть диктувати що завгодно, а ми залишаємося на стороні миру”, – проголосив дописом у Фейсбуку угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан 22 березня.
Угорщина заявляє, що не хоче брати участі у європейській військовій допомозі призначеній для підтримки оборони України.
Є також повідомлення, що на гуманітарній, а не на збройній допомозі для Україні наголошував також представник Австрії.
Побоювання банкірівАгенція Reuters повідомила 22 березня, що окремі неназвані західні банки виступають проти планів використовувати заморожених російські активи для допомоги Україні.
Посилаючись на анонімних “чільних представників” банківської галузі агенція каже, що вони бояться коштовних судових позовів на тлі намірів Москви відстоювати російські інтереси.Згідно з повідомленням ті банкіри побоюються, що західні уряди зрештою вирішать не лише вилучати доходи від російських заморожених активів, але й піти на повну їх конфіскацію.За таку конфіскацію виступає Україна та деякі голоси на Заході, які кажуть, що російські активи мають бути використані для компенсації шкоди завданої війною, яку розпочала Росія.Деякі фінансисти вважають, що така конфіскація призвели б б до руйнування довіри до західної банківської системи.Санкції ЄС, США та Великої Британії назагал передбачають замороження активів юридичних та фізичних осіб, але не конфіскацію.Хоча англійські закони дозволяють конфіскацію доходів отриманих зі злочинної діяльності.