Київ – Цими днями Комуністична партія України урочисто відзначає 20 років з часу відновлення своєї діяльності. Заборонена після проголошення Україною незалежності у 1991 році, КПУ доволі швидко оговталась, оголосила про свою модернізацію і перереєструвалася. Донині її члени працюють у Верховній Раді, в органах місцевого самоврядування. Як зазначають експерти, це сталося тому, що, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, в Україні комуністичну ідеологію не засудили і не заборонили. Тож і пропозиції провести люстрацію мають декларативний, теоретичний характер, вважають історики і політологи.
 
Серед пересічних українців щодо необхідності проведення люстрації побутують різні думки, про що засвідчило коротке опитування на вулиці у Києві. На запитання, чи потрібна люстрація, перехожі відповідали: «В Україні важко провести таке рішення на відповідному рівні»; «Можливо, потрібна»; «Люстрація була потрібна раніше, років з 15 тому. А зараз це питання не на часі».
 
Ставлення до комунізму і ленінізму українці висловлюють по-різному: хтось ходить на мітинги лівих із портретами Леніна і Сталіна, а дехто ламає або пошкоджує пам’ятники вождям, проводять антикомуністичні марші тощо.
 
Низький рівень патріотизму і критично низький рівень довіри українців до влади – один з результатів втраченого шансу на очищення влади й оновлення суспільства, вважає історик Юрій Шаповал.
 
«Люстрація Україні потрібна, – каже він. – На початку 1990-х років, на хвилі негативного ставлення до попереднього владного режиму, це виглядало би більш переконливо. Але нині ми впадаємо, як на мене, в історичну помилку, коли говоримо, що вже не на часі люстрація, що все минулось і не потрібно. Це не так! Люстрація – не якась каральна операція чи порушення прав людини. Той, хто добре знає, що таке люстрація, знає, що це засіб прощання з минулим. Тобто, це означає, що люди, які були задіяні у керівних структурах за попереднього режиму, просто не мають права працювати у нинішніх керівних структурах».
 
Досі в Україні живуть і отримують державні пенсії особи, які причетні до репресій проти українців, а чимало репресованих радянським режимом громадян України опинилося поза увагою держави, зазначає Шаповал.
 Суспільство має озвучити запит на люстрацію – експерти
 
У громадській організації «Люстрація» упевнені, що за більш як 20 років формування української держави її суспільство не приділяло належної уваги ані виробленню національної ідеї, ані подоланню наслідків тоталітаризму. Пересічні українці буквально боролися за виживання, а вчорашні комуністи стали бізнесменами і разом з колишніми кримінальними ватажками тепер грабують країну.
 
У розмові з Радіо Свобода засновник організації Олег Осуховський зазначив, що розбудова демократичної України неможлива без люстрації, а її рушієм має стати громадянське суспільство. Це той шлях, які пройшли держави Центрально-Східної Європи. каже він.
 

«Суспільство має зробити найбільший поштовх для того, щоб в Україні змінилася система влади, щоб в Україні відбулась люстрація. Маємо позбутися старих комуністичних кадрів, тих людей, які працювали – а то й ще працюють – на іноземні спецслужби. Є наявний приклад країн Балтики і Польщі», – зауважує Осуховський.
 
Посол Естонії в Україні Сулее Канніке у розмові з Радіо Свобода зазначив: люстрація була запитом естонської громади, політики лише здійснили потребу суспільства в очищенні. Закони про люстрацію ухвалені завдяки потужній підтримці більшості населення, пригадує дипломат початок 1990-х років.
 

«Справді, ми провели своєрідну терапію проти ідеології тоталітаризму. Естонія ухвалила закон щодо покарання винних у масових репресіях після Другої світової війни, також ми провели люстрацію серед чиновників і державних службовців. Але питання люстрації носить і політичний, і суспільний характер. Тож чи варто сучасній Україні копіювати наш досвід, я не впевнений», – каже Канніке.
 Якою би була Україна уразі проведення люстрації?
 
Наразі проводити люстрації пізно, зазначає київський політолог Володимир Чемерис. На його думку, Україна, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, згаяла час, коли проведення люстрації було можливим.
 

«Люди, які мали би бути піддані люстрації, якби ми її провели у 1990-х роках, зараз знаходяться при дуже великих штурвалах влади. Вони просто не дозволять це зробити. Загалом, якби в Україні була проведена люстрація, то ми би побачили зовсім іншу країну. Я дуже сумніваюся, що багато діячів могли би нині бути при владі».
 
Професор Юрій Шаповал теж визнає: у разі, якби люстрація в Україні мала місце, нині її громадяни проживали би в іншій державі.
 

«Насамперед, ми би побачили Україну, на чолі якої стояли б абсолютно інші керівні кадри. І я дуже сподіваюсь і вірю, що ми могли би бачити Україну з абсолютно іншим рівнем ухвалення важливих політичних рішень. Бо ж те, що ми спостерігаємо у країні тепер, нагадує ті «добрі» комуністичні часи, – каже Шаповал. – Мені здається, що нова генерація політиків могла би по багатьох питаннях орієнтуватись і діяти більш рішуче і компетентно».
 
На сьогодні, стверджують науковці, відсутність політичного оновлення залишає країну обабіч світових процесів розвитку. І це при тому, що історично Україна – частина європейського простору.

Верховний суд Сполучених Штатів відмовився винести дуже важливе рішення про те, наскільки вищі школи можуть брати до уваги справу раси учнів, які хочуть поступити у вищі навчальні заклади.

Замість того, Верховний суд вирішив передати справу до суду нижчої інстанції. Спава стосувалася білої кандидатки, якої не прийнято до Техаського університету. Колегія суддів заявила, що відкинення кандидатки вимагало «уважного вивчення» і що суд нижчої інстанції недостатньою мірою перевірив рішення університету.

Расове походження кандидатів до вищих шкіл у США – як виявляється –є дуже спірним питанням останніми роками.

Престижні виші часто намагаються диверсифікували склад студентів, приймаючи кандидатів з різних расових та етнічних груп. Інколи це веде до юридичних суперечок. Відкинуті кандидати, дуже часто білої раси, твердять, що до шкіл приймають випускників середніх шкіл з расових меншин з нижчою підготовкою.

Згідно з минулим рішенням Верховного суду, вищі школи могли брати до уваги расу кандидатів як один з «додаткових факторів» у рішенні, чи прийняти тих, чи інших кандидатів.

Підрозділи ліванської армії оточили прихильників консервативного сунітського духівника у південному місті Сайда. За всіма ознаками, ці події пов’язані з поширенням конфлікту із Сирії на сусідню країну.

Ліванські солдати, ховаючись за танками та бронетранспортерами, у понеділок вели перестрілку з прихильниками шейха Ахмеда аль-Асіра.

Асір, який є сунітом, став відомим прихильником сирійських повстанців, що намагаються усунути від влади президента Башара аль-Асада. В уряді Лівану переважає шиїтське угруповання Гезболла та його союзники. Екстремісти Гезболли часто подорожують до Сирії, щоб помогти урядові президента аль-Асада.

Сутички спалахнули в неділю, коли ліванські солдати затримали одного з прихильників Асіра. Його бойовики вдалися до відплатних заходів, атакуючи армійський контрольно-прохідний пункт і вбиваючи щонайменше 12 солдатів. Офіційні особи кажуть, що загинуло кілька прихильників Асира і десятки отримали поранення.

Державний секретар США Джон Керрі мав у Делі зустріч з індійським колегою Салманом Хуршидом. За повідомленням Міністерства закордонних справ Індії, їх розмови зосереджувались на «трьох стовпах» відносин між обома країнами. Це питання регіональної безпеки, економіки і технології.

У заяві після розмов Керрі привітав лідерство Індії на глобальній арені і підтвердив спільний погляд на на питання миру і стабільності в Азіі.

Керрі також сказав, що обидві країни підтримують «об’єднаний, стабільний» Афганістан, додаючи, що Сполучені Штати підтримують двосторонню економічну допомогу тій знищеній війною країні.

У неділю Керрі сказав, що як найбільша у світі демократична країна, Індія може відігравати критичну роль у підтримці запланованих на наступний рік в Афганістані виборів шляхом допомоги урядові покращити виборчу систему і створенням рамок для врегулювання суперечок.

Думки американців щодо вчинку Едварда Сноудена розділилися практично порівну.
Одні вважають його героєм, який викрив факти тотального стеження уряду США в телефонних та комп’ютерних мережах.
Інші ж називають його зрадником, який поставив під загрозу національну безпеку країни. У рамках нашої традиційної рубрики тема тижня ми хочемо запитати про це вас, наших глядачів. А от що думаєте ви, Ким є Едвард Сноуден – героєм чи зрадником?

Запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску.

Київ – Під час свого візиту до США один із лідерів української опозиції Арсеній Яценюк донесе позицію опонентів Віктора Януковича американській стороні. Про це заявляють депутати від «Батьківщини».  Натомість провладні депутати стверджують, що Яценюк полетів до США, щоб, повернувшись додому, похвалитися зустрічами із впливовими співбесідниками в Америці. А експерти припускають, що таким чином він хоче завоювати прихильність Заходу, який практично остаточно поставив на Віталія Кличка як кандидата в президенти України від опозиції.
 
У рамках кількаденного візиту Арсенія Яценюка до Вашингтона він зустрічатиметься з офіційними особами адміністрації президента, Сенату та Конгресу США. 24 червня Арсеній Яценюк виступить з публічною лекцією в Інституті Брукінгза (Brookings Institute) на тему «Інвестиції у майбутнє України: визначення політичних та економічних можливостей». Поспілкується один із лідерів опозиції і з представниками громадських організацій, експертами, українською діаспорою, йдеться у повідомленні прес-служби всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», лідером фракції якої у Верховній Раді є Яценюк.
 
Те, що американська сторона хоче вкотре почути Ярсенія Яценюка ще раз підтверджує – позиція офіційного Києва її давно вже не задовольняє, – переконує член ВО «Батьківщина» Леонід Ємець.

«Це буде достатньо комплексна зустріч. В тому числі і питання звільнення Юлії Володимирівни, перш за все, як символ тих політв’язнів, які сьогодні є в Україні», – конкретизує Ємець.
 
Поки Віталій Кличко «хизується» зустрічами з євродепутатами, Арсеній Яценюк їде до своїх «американських спонсорів», – стверджує регіонал Вадим Колесніченко. І неважливо, з чим Яценюк з Вашингтона приїде, головне, що він зможе потім похвалитися, що пив каву з важливими американцями, додає він.
 

«Це намагання отримати підтримку, продемонструвати українському суспільству, партнерам по опозиції, що він прийнятна особа для Америки. Тому що Америку всі сприймають набагато вище, ніж Європу», – пояснює Колесніченко.
 Боротьба Яценюка з Кличком за Захід
 
Арсеній Яценюк бореться із Віталієм Кличком за Захід, поки той остаточно не поставив на останнього, припускає політолог, експерт Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. Але при цьому Яценюк, на думку політолога, бореться аж ніяк не за підтримку Америки для України. У цьому чи подібних візитах головне, аби Яценюка не списали раніше, ніж він очікує, стверджує експерт. Адже, якщо у владі вирішать, що основним конкурентом Віктора Януковича на президентських виборах буде Кличко, то почнеться більший тиск і на Тимошенко, а через неї і на Яценюка, і на всіх інших, щоб вони не протистояли Кличку, або, взагалі, познімали свої кандидатури на користь головного «ударівця» ще до виборів. Водночас Америка і так робить все можливе для України.
 

«На такому рівні вони можуть і далі й без Яценюка цим займатись. Вони чудово розуміють, чим загрожує подальша узурпація влади в Україні, якщо вона буде відбуватися. Тому, звичайно, він може закликати, просити, але на Заході самі чудово все розуміють. Тут мова йде винятково про психологічне. У Яценюка ще не все загублено з точки зору його участі у другому турі (президентських виборів у 2015 році – ред.), тому йому й потрібно починати серйозну роботу у західному напрямку, щоб його раніше не списали і не почали, грубо кажучи, тиснути», – говорить політолог.
 
Тим часом  Віталій Кличко заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що об’єднання його партії з «Батьківщиною» не буде, і рішення про це ухвалили ще до парламентських виборів.
 
«Опозиціонерам варто об’єднувати зусилля у парламенті. Але в позапарламентській роботі у нас – різні платформи, різний виборець і не завжди один плюс один буде два», – наголосив Кличко.

Візит Арсенія Яценюка до Сполучених Штатів триватиме до 26 червня.

Президент Південно-Африканської Республіки Джейкоб Зума заявив, що стан здоров’я Нельсона Мандели – критичний. Два тижні тому Манделу госпіталізовано з приводу інфекції легенів.

На прес-конференції в понеділок президент назвав Манделу «батьком демократії» і сказав, що країна повинна погодитись з тим, що у зв’язку з процесом старіння в Мандели будуть проблеми із здоров’ям.

В неділю пополудні Зума відвідав Манделу в лікарні у Преторії. Зума сказав, що, за словами лікарів, вони роблять усе можливе для лікування 94-річного лауреата Нобелівської премії миру, і щоб він почував себе вигідно.

Президент сказав, що він не може дати більше інформації про стан здоров’я хворого і попросив земляків, щоб вони молилися за хворого лідера.

Він також сказав репортерам у понеділок, що стан здоров’я хворого не матиме впливу на недалекий уже візит до ПАР президента Барака Обами.

Службовці Білого дому кажуть, що вони розраховують на те, що Росія «візьме до уваги» всі доступні можливості, щоб видворити колишнього контрактника американської розвідки до Сполучених Штатів, де йому загрожує звинувачення у шпигунстві.

Едвард Сноуден прибув у неділю до Москви з Гонконгу. Він намагається уникнути видворення у зв’язку з його виявленням таємниць уряду США про широке прослуховування телефонних розмов і контактів по Інтернету в країні і за кордоном.

Представниця Ради національної безпеки Кейтлін Гейден заявила, що Білий дім невдоволений з приводу того, що Сноудену було дозволено відбути з Гонконгу, не зважаючи на «законне» прохання щодо його арешту. В оприлюдненій у понеділок заяві сказано, що Сполучені Штати передали «рішучі застереження органам влади Гонконгу і уряду Китайської Народної Республіки.

Тимчасом уряд Еквадору повідомив, що отримав і розглядає прохання Сноудена щодо політичного притулку.