Чиновники самі визнають свої помилки. Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських зізнається, що серед причин, які зумовили транспортний колапс у столиці є «несвоєчасне прийняття рішення про обмеження в’їзду до міста великогабаритних транзитних транспортних засобів, недостатня кількість снігоприбиральної техніки». Але до об’єктивних факторів він таки відносить велику кількість снігу, велику кількість особистого транспорту киян та значну кількість транзитного транспорту.

Екс-заступник голови Київської міської держадміністрації Олександр Мазурчак, якого позбавили посади через сніг, також визнає свою провину. Втім, чиновник звернув увагу, що реагування влади на такі надзвичайні ситуації – системна проблема, і все, що можливо, у Києві було зроблено.

«У нас в країні немає системи оповіщення. У повідомленнях від Гідрометцентру повинно бути зазначено рівень загрози, що йде серйозний циклон, буде така-то ситуація, випаде снігу в межах місячної чи півмісячної норми. Тоді б ми не просто просили водіїв не виїжджати, а керівники МНС вийшли б в ефір, сказали б, що їхати в місто не треба», – говорить Олександр Мазурчак. Також він додає, що місцева влада не має необхідної координації із службою ДАЇ, що відсутня спеціальна техніка, яка б витягувала великогабаритний транспорт, а також немає відповідного фінансування житлово-комунального комплексу.

Сніг вчергове показав неспроможність державного апарату в Україні виконувати ті функції, які він повинен виконувати. Таку думку висловили українські політологи.

«Наш державний апарат не заточений на виконання державних функцій, він заточений на бізнес, до того ж на свій особистий, приватний. Люди йдуть до влади не для того, щоб увійти в процес, систему виробництва суспільних послуг. Люди йдуть для того, щоб заробляти гроші», – говорить директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

«Це свідчить про те, що в Україні проект створення сильної держави, з яким прийшла сьогоднішня влада, демонструє свою неспроможність», – додає він.

«Владний механізм не функціонує. Цей приклад чітко це показав. Але він не функціонує не тільки у форс-мажорних ситуаціях, але й у стандартному режимі. Просто про це мало пишуть, про це маловідомо, але так є», – погоджується із Карасьовим директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський.

Крім того, сніг показав, як важливо, аби містом керувала та людина, яку обрали люди, а не хтось призначив, – висловив таку думку Михайло Погребинський.

«Ця ситуація показала, що надто важливо, аби головою міста була людина, яку обрали, щоб вона брала на себе відповідальність. В сьогоднішній ситуації Попов – це людина призначена, і його знімає не населення, а той, хто його призначив», – сказав політолог.

Наразі Держслужба з надзвичайних ситуацій попередила українців, що з 30 березня очікується підвищення рівня води в ряді річок України. Зокрема, попереджують, що вода підніметься найвище у річках в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській областях. Повний перелік розміщений на сайті.

Коментуючи відмову, Власенко заявив, що іншого й не чекав. За його словами, це черговий доказ того, що влада переслідує його з політичних мотивів – як захисника лідера опозиції Юлії Тимошенко.

«Це рішення було цілком очікуване для мене, оскільки ВАСУ постійно демонструє свою рабську суть по відношенню до Януковича та його забаганок. Для опозиційних політиків в Україні немає правосуддя», – наголосив політик, слова якого цитує прес-служба партії «Батьківщина».

Перегляду рішення ВАСУ Власенко вимагав на тій підставі, що воно прямо суперечить рішенню цього ж суду стосовно іншого народного депутата Владислава Каськіва. Останньому Вищий адмінсуд дозволив суміщати депутатство з посадою голови Держагентства з інвестицій. Причому серед суддів, які приймали це рішення, були й ті, що забрали у Власенка мандат за сумісництво.

Тепер захисник Тимошенко сподівається знайти правду в Європейському суді з прав людини. Як він розповів, у Страсбурзі його скаргу вже прийняли до розгляду.

«За моєю скаргою до Європейського суду з прав людини я вже отримав номер і пропозицію до 7 травня надати всі необхідні документи та всі необхідні пояснення. І з 7 травня почнеться процедура комунікацій з урядом України», – повідомив Власенко агентству «Інтерфакс-Україна». Екс-депутат порадів оперативності, з якою в ЄСПЛ взялися розглядати його справу, та сказав, що сподівається на швидке рішення.

Натомість у Партії регіонів переконані: шансів повернути мандат у Власенка немає. Про це заявляв, зокрема, лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. На його думку, будь-який сенс скаржитись втрачений, оскільки місце Власенка у Верховній раді вже зайняв інший депутат від «Батьківщини» – Роман Стаднійчук.

У перспективах відсудити мандат сумніваються також незалежні експерти. На думку джерел «Голосу Америки», Власенко навряд чи зможе знову стати депутатом нинішнього VII скликання.

«Якби ще він був від округу, то ще можна було б сподіватися на отримання пріоритетного розгляду в Європейському суді. Але ж Власенко йшов за партійним списком, і зараз інший депутат за партійним списком уже склав присягу. Тобто пріоритетності розгляду не буде, а без пріоритетності суд дуже довго це розглядатиме», – сказало джерело.

Утім, якщо повернути депутатство Власенку вдасться навряд, моральна перемога, в разі позитивного рішення Європейського суду, буде однозначно на його боці, – сказав «Голосу Америки» директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.

«Рішення по Власенку ляже ще однією сторінкою у «негативне досьє» української влади. Є таке європейське «досьє України», в якому складуються всі порушення демократичних принципів нинішньою владою. Власенко, звичайно ж, цікавий Європі передусім як захисник Юлії Тимошенко. І якщо позбавлення його депутатської недоторканності потягне різке погіршення ситуації із захистом Тимошенко, для Європи це буде сильний аргумент», – вважає Небоженко.

Нагадаємо: 6 березня Вищий адмінсуд України позбавив Сергій Власенка мандата народного депутата за сумісництво депутатської діяльності з адвокатською. Натомість у партії «Батьківщина» стверджують, що сумісником Власенко не був, оскільки на процесах Юлії Тимошенко виступав у статусі захисника, а не платного адвоката. Опозиція заявляє також, що рішення регламентного комітету ВР, яке стало підставою позову проти Власенка, було сфабриковане. 13 березня екс-нардеп оскаржив рішення ВАСУ у Верховному суді, однак у розгляді скарги йому відмовили.

«Триває створення віртуального світу. Дедалі більша частина українців розуміє, що Інтернет може бути інструментом організації дозвілля, зароблянні грошей, творчої реалізації. Нині 44% зрозуміли, що це дуже зручно. Зараз – це соцмережі, скайп, далі – зростатиме частка Інтернет-банкінгу, в дедалі більшої кількості людей з’являться картки саме для цього. Люди розуміють, що це безпечніше. Українці використовують Інтернет всіма тими способами, що й розвинені держави. Різниця – лише у відсотках. Повірте, за 5 років ми Україну не впізнаємо», – очікує експерт.
 Інтернет стимулює політичну активність?
 
Зростання Інтернет-активності відзначає і координатор руху «Спільна справа», один із організаторів «Податкового Майдану» Олександр Данилюк. Однак на його думку, можливість впливу користувачів мережі на зміну чинної влади, так звана «Інтернет-революція» – в Україні наразі малореальна.
 

«Кажуть, що зміни режиму в інших країнах, так звана «Арабська весна», були Інтернет-революціями. Направду – більшість учасників тих подій не користувалися мережами. Те ж саме ми бачили під час «Податкового Майдану» в Україні. Хоча, з іншого боку, учасники масових виступів проти влади в Україні використовують Інтернет, щоб бачити ситуацію в інших регіонах і координувати свої дії. Саме завдяки Інтернету вдалося зібрати багатотисячні мітинги в Дніпропетровську та інших містах під час «Дня гніву» у 2011 році. Не думаю, що популяризація Інтернету відбувається через зростання політичної активності населення. Однак є протилежний процес: люди, які приходять у мережу, отримують свіжу й різнопланову інформацію про ситуацію в Україні, й стають більш політично активними», – констатує Олександр Данилюк.

На думку фахівців, нині зростає громадянська активність не лише користувачів мереж «Фейсбук» і «Твіттер», які традиційно більше цікавляться політикою й суспільним життям. Політичні теми проникають і в інші соцмережі. Й таке зростання політичної активності, викликане популяризацією інтернету в Україні, ставатиме дедалі відчутнішим, вважають фахівці.

За повідомленням базованої у Великобританії сирійської правозахисної організації Syrian Observatory for Human Rights, після кривавих боїв, які тривали цілу добу, повстанці витіснили більшість урядових військовослужбовців з південного міста Даел у провінції Дараа. У результаті збройних сутичок загинуло щонайменше 16 повстанців.

Цей район, де поновилися сутички, розташований на важливому шляху, який веде до столиці Дамаска. У повідомленнях правозахисників зазначається, що бої також спалахнули в п’ятницю на околицях столиці, включно з Кабооном та Ярмуком.

У четвер, внаслідок мінометного обстрілу Університету Дамаска загинуло щонайменше 15 студентів. Державні ЗМІ звинувачують опозицію в скоєнні атаки. Опозиціонери також повідомили про обстріл, проте не сказали хто відповідальний за неї.

Згідно з даними, у результаті мирного повстання проти режиму Башара Асада, яке переросло у громадянську війну, що триває вже два роки, загинуло щонайменше 70 тисяч людей.

Наказ надійшов о 4 ранку за московським часом. В цей час президент повертався з саміту країн BRICS, що проходив у Південно-Африканській Республіці.

За словами Пєскова, в навчаннях будуть задіяні 36 бойових кораблів і ще невизначене число літаків.

Прес-секретар Кремля зазначив, що Москва не зобов’язана заздалегідь повідомляти сусідів про військові навчання, якщо кількість військовослужбовців, які беруть у них участь, не перевищує 7000 тисяч чоловік.

Експерти вважають, що рішення про проведення маневрів може призвести до зростання напруженості у відносинах Росії з її сусідами, наприклад, Україною і Грузією.

Кораблі російського Чорноморського флоту, що базуються в Севастополі, брали активну участь в операціях проти Грузії в ході війни 2008 року.

Грузія, тим часом, завершує військові навчання, які вона проводить спільно з США на своїй території.

Ці навчання під назвою Agile Spirit 2013 проходять на грузинській військовій базі Вазіані. Їхня офіційна мета – підготовка грузинських солдатів до розміщення в Афганістані та покращення координації в ході миротворчих операцій.

У навчаннях взяли участь близько 350 військовослужбовців корпусу морської піхоти США і солдати двадцять третього батальйону 2-ї піхотної бригади Грузії.

Такі навчання проводяться щорічно з 2011 року і організовуються відповідно до завдань, які належить виконувати учасникам в ході місії в Афганістані.

Цього тижня опозиція проведе свої мітинги ще у двох містах Західної України – Тернополі і Чернівцях. Вже наступного тижня опоненти президента закликають своїх прихильників підтримати вимогу до Верховної ради оголосити вибори міського голови Києва. Цю ініціативу підтримала і низка громадських організацій, незадоволених діями призначеного президентом столичного очільника Олександра Попова.
 
Оглядачі відзначають, що попри низьку популярність правлячої партії, лідерам опозиції поки не вдається організувати дійсно потужні протестні акції. Політолог Володимир Цибулько вважає, що опонентам влади досі не вдалося показати суспільству альтернативу нинішній політиці правлячої верхівки. “Всі пропозиції з боку опозиції зводяться фактично до того, щоб замінити собою політиків, які знаходяться при владі. Майдан в 2004-ому виник з потреби змінити державну систему. Опозиція досі не змогла донести до людей своє бачення того, яку державу вона хоче побудувати. Тому громадяни інтуїтивно відчувають, що опозиція просто розраховує відсторонити від влади президента Януковича, але не відмовитися від практик діючої влади. Через це й виникає така глобальна недовіра до опозиції. Люди просто не хочуть бути чиїмось інструментом”, – вважає Цибулько.

Одна із причин недосягнення поставленої мети – відсутність готовності довести справу до кінця на початку мітингу. «Зазвичай, влада йде на поступки, коли стикається із активним та системним опором громади», – зазначає голова «Союзу молодих політологів України» Андрій Єременко. Тому для початку потрібно визначити 3-10 людей, які стануть серцевиною протесту та будуть готові на тривалу роботу. «Тобто 3-10 людей, які домовляться між собою та візьмуться за роботу, можуть здолати практично будь-яку проблему», – переконаний він. Інша особливість – знати, чого більш за все боїться той чи інший орган влади, на який треба «натиснути». Так, одні бояться інформаційного розголошення, інші – перевірок, – зауважує голова «Союзу молодих політологів України».

Втім, одними мітингами вирішити проблему неможливо. Правозахисник, голова ВГО «Інститут Республіка» Володимир Чемерис наводить у приклад серію протестів проти законопроекту «Про порядок організації і проведення мирних заходів», що може значно обмежити право на мирні зібрання.

«Кампанія за дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні є тривалою. Вона включає не лише протестну, а й просвітницьку, аналітичну, законотворчу, лобістську, інформаційну діяльність», – говорить Володимир Чемерис. За його словами, завдяки такій роботі скандальний законопроект знімали з розгляду в парламенті, вносили поправки, а наразі на розгляді у профільному комітеті знаходиться законопроект, розроблений Всеукраїнською ініціативою «За мирний протест!».

Щоб показати українцям, як досягти своєї мети за допомогою існуючих можливостей, був створений проект «10 успішних історій протестів в Україні». Про кожний такий протест були відзняті відеоролики, які будуть доступні онлайн.

«Ми об’єднали локальні проекти, які робили чотири людини, і всеукраїнські», – пояснює автор проекту Андрій Єременко. До успішної десятки увійшла акція, яка спричинила закриття сміттєзвалища у Василькові Київської області, захист парку «Знесіння» у Львові, харківського кінотеатру «Боммер», акція за збільшення об’ємів державного фінансування для лікування онкохворих дітей, зрив прийняття Трудового кодексу, протести проти законопроекту про проведення мирних заходів та введення платних послуг у вищих навчальних закладах та інші.

Організатори проекту сподіваються, що за допомогою таких прикладів українці зрозуміють необхідний алгоритм для досягнення успіху.

Інше дослідження Оксани Дутчак з Центру дослідження суспільства показує, що найчастіше досягає успіху боротьба проти локальної конкретної проблеми.

«Особливо, якщо її учасники вдаються до конфронтаційної тактики, такої як страйк чи перекриття дороги, а також якщо вони не зупиняються на одному протесті, а проводять тривалі протестні кампанії», – вважає дослідниця Оксана Дутчак.

Дані ж дослідження, які свідчать, що тільки п’ять із 100 протестів досягають своєї мети, не лякають правозахисника Володимира Чемериса.

«П’ять успішних протестів із 100 – це дуже немаленький результат. Хоч це і 5%, але ці 5% доводять, що громадянське суспільство існує і не дасть себе знищити», – каже він.