Виборці телефонують в офіси законодавців та просять підтримати пакет допомоги для України. Також під стінами Капітолія та біля офісів конгресменів влаштовують акції на підтримку України.

Сотні американських компонентів знайшли в російських дронах, ракетах та боєприпасах вилучених на полі бою. Якщо поставки зупинити, зупиниться і російське військове виробнцтво, вважають аналітики. В цьому вони переконували американських сенаторів на нещодавніх слуханнях у Вашингтоні.

Рада директорів МАГАТЕ ухвалила резолюцію з вимогою до Росії залишити Запорізьку атомну електростанцію. Документ проголосували пізно ввечері 7 березня.
20 країн підтримали резолюцію, дві країни (Росія та Китай) проголосували проти, ще 12 країн утрималися.
“Більшість голосів яскраво демонструють рішучу підтримку України з боку міжнародної спільноти”, – повідомила місія України при МАГАТЕ в мережі Х (раніше Twitter).

У резолюції Міжнародної агенції атомної енергетики мовиться, що Рада директорів закликає РФ “негайно вивести весь несанкціонований військовий та інший несанкціонований персонал з української АЕС і негайно повернути станцію під повний контроль компетентних органів України”.
МАГАТЕ “висловлює серйозну стурбованість тим, що РФ не прислухалася до попередніх закликів … вивести свій військовий та інший персонал із ЗАЕС”.
Місія США при організаціях ООН у Відні заявила: “Ми можемо тільки уявити, що Росія хоче, аби ми нарешті заспокоїлися, щоб рухатися далі. Але цього не станеться. Разом із партнерами та союзниками ми проголосували за 4-ту резолюцію, яка викриває безрозсудні дії Росії на українській ЗАЕС, ми також підтримуємо невпинну роботу МАГАТЕ із запобігання ядерної катастрофи”.

“Різниця між АЕС, незаконно окупованою Росією, та АЕС під українським контролем – це найважливіше, що ми повинні пам’ятати, коли робимо висновки про те, яка з “обох сторін” має застосовувати обмеження, тобто яка сторона становить ризик для ядерної безпеки України та всіх нас. Ця сторона – Росія”, – написала в мережі Х посолка Литви при організаціях ООН у Відні Катріна Кактіна.

Під час зустрічі членів МАГАТЕ 7 березня, як повідомляє видання Reuters, чимало представників різних країн висловили підтримку Україні, маючи на одягові кольори українського прапора – квіти, хустинки, прапорці, ланцюжки та інші аксесуари. До прикладу, польська делегація мала на місці голосування вазу із жовто-синіми квітами.

Це четверта резолюція МАГАТЕ з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну, де Рада директорів засудила дії Росії навколо українських ядерних об’єктів.
Як повідомляв Голос Америки, 6 березня очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі у Сочі провів переговори із президентом Росії Володимиром Путіним на тему безпеки на Запорізькій атомній електростанції.

Затримання, допити, побиття і вбивства – з ними працівники окупованої Росією Запорізької атомної станції стикнулися з початку російського вторгнення, вже у березні 2022 року, пише журнал Atlantic.Так, заарештованого у кінці зміни працівника, “звинуватили у спілкуванні з українською владою, а слідчі били його та намагалися змусити дати неправдиві показання”.
Інші співробітники ЗАЕС розповіли, що в камерах, призначених для 4-6 осіб, утримували до 20 ув’язнених без будь-якої їжі, за винятком того, що могли передати родичі.
Одна з форм тортур включала так званий “телефонний дзвінок Леніну”: “притискали один кабель до мочки вуха, а інший – до пальця, а потім допитували, повертаючи вмикач модифікованого польового телефону, який створює струм”.
Слідчі повторювали процедуру знову і знову, вимагаючи повідомити нібито наявний “контакт” працівника в Україні.
Деяких ув’язнених змушували давати інтерв’ю для російських телевізійників, декламуючи заздалегідь написані сценарії, які були компліментарними на адресу Росії.
Кімната тортур була закривавлена, а в’язнів змушували її прибирати.
Андрія Гончарука, водолаза резервуарів станції у липні 2022 року допитали і побили, після чого він чоловік помер.
Журналісти свідчать – бачили синці на обличчі та руках працівниці станції, котра втекла на територію Росії. Її втеча тривала кілька днів.
30-річна жінка розповідає, що росіяни зав’язали їй очі ганчіркою, били і запитували, де перебуває її партнер, який також працював на ЗАЕС.
Працівники ЗАЕС, яким вдалося втекти, підтверджують факти знущання та катування.
Чинні та колишні працівники ЗАЕС заявили і про те, що Росія тортурами і жорстоким поводженням окупаційна влада також намагалася утримати їх на робочому місці, пише часопис Atlantic.
Незважаючи на це, на станції критично бракує персоналу – замість 11 тисяч співробітників залишилося лише близько 3 тисяч.Публікація журналу Atlantic базується на інтерв’ю та дослідження Reckoning Project – міжнаціональної групи фахівців, які збирають докази воєнних злочинів в Україні.
Учасники проєкту стверджують, що російські солдати не лише знущались з українських співробітників, але вони становлять також “зростаючу загрозу катастрофи”.Працівники ЗАЕС у 2022 році стверджують, що їхня станція стала “ядерним щитом” для російських окупаційних військ.
Вони повідомили журналу Atlantic, що чули, на їхню думку, російські мінометні снаряди, випущені з території ЗАЕС або поблизу неї, а також бачили російську військову техніку у важливих місцях станції, зокрема в турбінних залах біля реакторів.Йшлося про бронетранспортери та вантажівки, танки, зенітні комплекси та реактивні установки. Джерела, з якими спілкувалася авторка повідомлення, відома українська журналістка, яка спеціалізується на висвітленні воєн і конфліктів Наталія Гуменюк, також заявили, що російські солдати — можливо, сотні — були направлені на завод і мають повний доступ до місць, призначених для евакуації та укриття.
Стаття з’явилася на фоні зустрічі очільника Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Гроссі із президентом Росії Володимиром Путіним. Для цього Гроссі, як повідомляв Голос Америки, 6-го березня прибув до Сочі – зокрема говорити про безпеку на Запорізькій АЕС.
“Але агентство досі не спромоглося змусити Росію співпрацювати, і його повноваження не поширюються на заяви про порушення прав людини, навіть якщо вони стосуються працівників”, – пише Atlantic про МАГАТЕ.

Безпрецедентна криза в історії ядерної енергетики

Результатом, йдеться у статті, стала безпрецедентна криза в історії ядерної енергетики.
“Катастрофа на станції безпосередньо завдасть шкоди людям, які живуть поблизу неї. Але ЗАЕС розташована у вододілі річки Дніпро, яка протікає півднем України і впадає в Чорне море. Якщо на ЗАЕС станеться радіаційне забруднення, що вплине на водні шляхи, експерти вказують на те, що весь регіон може бути під загрозою”, – мовиться у публікації.
ЗАЕС, нагадує Atlantic, є найбільшою атомною станцією Європи, яку Росія та компанія “Росатом” вкрали в України. До війни вона десятиліттями постачала електроенергію мільйонам домогосподарств не лише в Україні, а й в Угорщині, Польщі, Білорусі, Молдові, Словаччині та Румунії.
Видання також нагадує, що, захоплюючи станцію 3 березня 2022 року, росіяни стріляли по натовпу місцевих мешканців.
А унаслідок бою з Нацгвардією України та через обстріл із російських танків тоді на станції виникла пожежа. Російські війська блокували пожежникам доступ до периметра заводу.
Утім з подальшим припиненням боїв небезпека не минула.
Працівники станції також наголошують, що Росія порушує міжнародне право, використовуючи завод як військовий плацдарм, що ще більше збільшує ризики для об’єкта. Цю тезу підтверджують і супутникові дані.

Нездатність МАГАТЕ запобігти ризикам на ЗАЕС викриває слабкість міжнародного права під час війни

Очільник МАГАТЕ Гроссі, нагадує Гуменюк, також заявляв про “безпрецедентний психологічний тиск” на персонал, а “нездатність МАГАТЕ запобігти ризикам на ЗАЕС викриває слабкість міжнародного права під час війни”, вважає журналістка.

Ніколи в історії ядерні об’єкти не були зайняті збройними силами

Історик Сергій Плохій, автор книги “Атоми та попіл: глобальна історія ядерної катастрофи” також наголошує, що ситуація на ЗАЕС “висвітлює необхідність реформування міжнародних договорів, щоб зробити атаки на атомну енергетику глобальною червоною лінією”.
“Ніколи в історії ядерні об’єкти не були зайняті збройними силами”, – додав історик.
Гроссі натомість визнає, що ЗАЕС є єдиним найбільш вразливим ядерним об’єктом у світі сьогодні.
Раніше про тортури на ЗАЕС писала і газета The New York Times. Зокрема, повідомляючи, як російські солдати накинули мішок від картоплі на голову колишньому гендиректору станції. У статті йшлося, що його змусили записати неправдиве відео.
Канал NPR також публікував свідчення про арешти і тортури робітників ЗАЕС, яким вдалося втекти із окупованої Росією станцію, котру війська РФ, за їхніми словами, перетворили станцію на військову базу.
Reckoning Project – це ініціатива, яка об’єднала українських та міжнародних репортерів й дослідників війни для документування російської агресії в Україні. Команда проєкту збирає свідчення потерпілих та зберігає їх у формі, придатній для використання у судових процесах. Курують проєкт американська воєнна репортерка Джанін ді Джованні, британський журналіст Пітер Померанцев, документалістка Наталія Гуменюк та представники Лабораторії журналістики суспільного інтересу.

Оглядачі зауважують, що через війну в Україні та на Близькому Сході зовнішня політика може бути вище на порядку денному звернення Байдена. Про очікування від промови, головні меседжи та настрої на Капітолійському пагорбі, розповідають Юля Ярмоленко та Катерина Лісунова.

Президентка Молдови Мая Санду попередила, що Москва не зупиниться, якщо переможе в Україні, і погрожуватиме решті Європи.Про це лідерка сусідньої з Україною держави заявила після підписання ключового двостороннього договору про оборону та співпрацю з Францією 7-го березня.
«Якщо агресора не зупинити, він продовжуватиме йти, а лінія фронту буде наближатися. Ближче до нас. Ближче до вас», — сказала Санду в Парижі, виступаючи поруч зі своїм французьким колегою, президентом Еммануелем Макроном.
Санду попередила, що Росія відновлює зусилля з дестабілізації її країни, і якщо її не зупинити в Україні, вона загрожуватиме й іншим країнам, пише Reuters.

Москва не має можливості дістатися до Молдови, по-перше, тому що Україна є нашим щитом

Мая Санду сказала, що у військовому плані Молдову від можливого нападу Росії захищає її східний сусід Україна, яка бореться з агресією Росії протягом останніх двох років.
“Москва не має можливості дістатися до Молдови, по-перше, тому що Україна є нашим щитом, вона протистоїть російській агресії і буде протистояти. По-друге, Молдова має могутніх друзів і вирішила бути на боці вільного світу”, – сказала Санду.
У вересні 2023 року Франція та Молдова досягли попередньої домовленості щодо навчання військового персоналу, регулярних консультацій з питань оборони та обміну розвідданими.
Як повідомили у міністерстві оборони Франції, до літа в Кишиневі розпочне роботу французька оборонна місія, яка має допомогти оцінити потреби Молдови. Крім того, країни почали переговори щодо можливих контрактів на постачання зброї.
Санду заявила, що Москва планує підірвати стабільність Молдови і скинути південно-східну європейську націю зі свого шляху до європейської інтеграції напередодні президентських виборів і референдуму про членство в Європейському Союзі.”Режим у Москві прагне контролювати мою країну за допомогою енергетичного шантажу, спонсорування протестів, проведення дезінформаційних кампаній, здійснення кібератак, втручання в наші вибори, вливання брудних грошей і навіть спроби державного перевороту”, – сказала Санду.
Виступаючи перед поїздкою до Парижа, Санду сказала, що “Москва хоче дестабілізувати ситуацію в Молдові, залякати наших громадян”. Вона пов’язала ці наміри Росії з імовірним проведенням референдуму щодо вступу Молдови до ЄС, який запропонувала Санду, але його ще не схвалив парламент Молдови.
Мая Санду також готується до президентських виборів, на яких вона обстоюватиме прозахідний курс своєї держави, який вона взяла після того, як у 2020 році Санду завдала поразки тодішньому президенту Ігорю Додону, якого підтримувала Москва.
Раніше Санду зазначала, що воліла б, щоб президентські вибори та референдум про членство в ЄС проходили разом. Молдова отримала запрошення розпочати переговори про вступ із 27 членами блоку ще у 2022 році.
Загрози безпеці Молдови
Молдова – західний сусід України з крихітним оборонним бюджетом, має довгі напружені відносини з Москвою, і підтримує Україну під час війни.
Для Молдови загрозою є російські війська, що базуються в Придністров’ї, сепаратистському регіоні Молдови, який протягом трьох десятиліть зберігає свою автономію від Кишинева за підтримки Кремля.Придністров’я, яке підтримує Москва, оголосило незалежність від Молдови в 1990 році та вело війну з Кишиневом за допомогою російських військ, які продовжують дислокуватися в регіоні. Нещодавно Тирасполь “звернувся” до Москви за підтримкою, щоб компенсувати, як вона назвала, “нестерпний тиск” прозахідної Молдови.
Звернення, яке здебільшого здавалося організованим самим Кремлем, викликало тривогу в західних столицях як прелюдія до можливого “об’єднання” сепаратистського регіону з Москвою.
“Молдова стикається з дедалі більш агресивними спробами дестабілізації”, – заявив 29 лютого офіційний представник МЗС Франції Крістоф Лемуан.
Щодо Франції, то Макрон пообіцяв «непохитну підтримку» своєї країни Молдові, одній з найбідніших країн Європи, яка опинилася перед загрозою Москви.
Президент Еммануель Макрон заявив, що угода ознаменувала рішучість Франції захищати і допомагати Молдові.
За матеріалами Reuters і AFP.

В ефірі Час-Time. Очікування від звернення президента Байдена до Конгресу на тлі війни в Україні. Серед гостей буде поранений український ветеран. Не з пральних машин. Звідки Росія отримує мікрочипи для зброї? Діти з Маріуполя, визволені з депортації, розповіли свої історії у США. Жителька Запорізької області 96-річна Стефанія Капровська вдруге залишилась без дому через російський терор.

Оцінки аналітиків та ЗМІ свідчать, що Росія схильна до активного використання військових літаків поблизу лінії фронту, щоб потужними керованими бомбами нищити українські позиції, розчищаючи шлях для своєї піхоти. Зокрема, це допомогло захопити Авдіївку.
Агресивна тактика усупереч ризикам
Очевидно, така тактика посилює і ризики, адже Україна успішно збила вже низку російських літаків, втрати серед російських пілотів оцінюють у щонайменше 160 осіб, але Росію не зупиняють людські втрати, пише газета The New York Times.
Російську підтримку фронту з повітря оглядач з газети називає більш агресивною, хоча це, пише він, водночас допомогло Україні збивати ворожі літаки упродовж останніх двох тижнів.
Після таких втрат активність російської авіації на сході України дещо знизилася, свідчить американський Інститут вивчення війни (ISW). “Хоча неясно, як довго триватиме це зниження активності”, – додають аналітики Інституту.
За інформацією видання Newsweek, лише з початку 2024 року втрати російської авіації сягають сумарно близько мільярда доларів.
Утім російське командування може і надалі брати на себе ризик продовження авіаційних втрат у прагненні до подальших тактичних здобутків, припускає ISW.
Ймовірно, досвід захоплення Авдіївки свідчить на користь такої версії. Адже там, розповідають очевидці, Росія застосувала вражаючу кількість авіаударів.
“Одна авіабомба перетворює споруду на яму. А нам за день скидали 60-80 штук”
“Таке відчуття, що це найбільша кількість авіабомб на такій ділянці землі за весь час існування людства. Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію. Усі будівлі та споруди після прибуття лише одного КАБ просто перетворюються на яму. А нам за день скидали 60-80 штук”, – цитує NYT твіт українського воїна Єгора Сугара. Це визнають і українські офіційні особи та військові аналітики, які заявили, що російська авіація зіграла важливу роль у захопленні Авдіївки.

Газета додає, що упродовж двох років війни Росії проти України бої в основному велися на землі – в України парк літаків України обмежений, а Росія не спромоглася встановити панування у повітрі, на яке сподівалася, зокрема, завдяки українським зенітним ракетам та повітряному бою.

Повітряна війна призводить до збільшення кількості людських втрат

Джастін Бронк, науковий співробітник з питань авіації та технологій Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні (RUSI), попереджає в коментарі NYT: повітряна війна призводить до збільшення кількості людських втрат.
В коментарі виданню український полковник у відставці Сергій Грабський порівнює стратегію Росії в повітрі з її тактикою на землі, куди вона “посилала хвилю за хвилею військ у кривавих штурмах, щоб захопити міста, незважаючи на людську ціну”.
“Росіянам байдуже. Якщо вони отримають наказ, то використовуватимуть усі наявні можливості, усі доступні системи озброєння для атаки”, – каже Грабський.

Російські ВПС небезпечно близькі до краху

Видання Forbes водночас припускає, що “російські військово-повітряні сили перебувають у дедалі більшому стресі” і на практиці ВПС “небезпечно близькі до краху”.
“Російські ВПС втрачають військові літаки набагато швидше, ніж можуть собі дозволити”, – пише видання.
Проблема для росіян також полягає в тому, зазначає Forbes, що потреба в винищувачах і штурмових вильотах не зменшилася, коли зменшилася їх кількість:
“Тож ті 800 літаків, що залишилися, літають частіше, щоб виконувати завдання, які Кремль раніше ставив перед 900 літаками. А це означає більше зношування, потреби в технічному обслуговуванні зростають і зростає потреба в запчастинах, які дедалі важче знайти”.

Авіапотреби України
Україні потрібні нові винищувачі, здатні протистояти російським винищувачам на рівних умовах якнайшвидше – стверджують аналітики RUSI у звіті “Повітряна війна Росії та України”.

Перевага в повітрі є завданням номер один у налагодженні маневреної війни

На необхідності авіації для перемоги України у війні наголосив і колишній верховний командувач військ НАТО в Європі Філіп Брідлав у дискусії у Вашингтоні 5 березня:
“Перевага в повітрі є завданням номер один у налагодженні маневреної війни. І ми цього не зробили для України. Ми не дали Україні того, що їй потрібно для встановлення переваги в повітрі на полі бою. Ми навіть близько до цього не підійшли.
І тому, коли ми починаємо критично ставитися до того, як Україна веде війну, нам потрібно подивитися на те, чи ми самі достатньо зробили для того, щоб підготувати їх робити те, що ми від них очікуємо, вести війну так, як це робив би Захід”.

Перша леді України Олена Зеленська відхилила запрошення взяти участь у зверненні президента США Джо Байдена до Конгресу “Про стан країни”.
Зі щорічною промовою до американських законодавців – State of the Union – глава Білого дому звертатиметься 7 березня.
У коментарі для Politico в офісі Зеленської повідомили, що вона не може взяти участь “у зв’язку з запланованими у розкладі подіями, зокрема візитом дітей із дитячого будинку до Києва, який був запланований заздалегідь”.
Потенційна присутність Навальної
Однак, як пише Washington Post, ймовірна причина відмови полягає у тому, що на промову до Конгресу також запросили вдову російського опозиціонера Олексія Навального, який у лютому помер у в’язниці, – Юлію.
При цьому Джилл Байден, Зеленська і Навальна мали сидіти поряд, пише видання і додає: “Образ обох жінок, кожна з яких є символом опору президенту Росії Владіміру Путіну, став би потужним тлом для виступу президента Байдена на спільній сесії Конгресу”.
У Білому домі заявили, що рішення Зеленської, ймовірно, було пов’язано з “конфліктами в розкладі”, і що схема розсаджування гостей вирішується в останній момент перед промовою.
Напередодні під час брифінгу прессекретарка адміністрації Байдена Карін Жан-П’єр також підтвердила, що Байден запросив Навальну на промову до Конгресу під час їхньої особистої зустрічі.
Навальна також відмовилася бути присутньою через, як сказала її представниця, втому від постійних подорожей після смерті її чоловіка, після яких “їй потрібно хоча б трохи відновитися”.
Відмова Зеленської “від однієї з найдостойніших подій у Вашингтоні” підкреслює “складну політику, з якою стикається її зруйнована війною країна”, пише WP.
“У той час, як на Заході ми завжди думали про нього як про людину, яка хоробро і відважно боролася проти Путіна, в Україні Навальний сприймається як частина російського націоналізму та імперіалізму”, — сказала у коментарі виданню Аліна Полякова, глава Центру аналізу європейської політики. WP зазначає, що українці пам’ятають заяви Навального про те, що незаконно анексований Крим нібито належить Росії.
Пошук двопартійної підтримки для України
Один американський посадовець на умовах анонімності сказав WP, що Білий дім, ймовірно, не повідомив Київ про те, що Навальна вирішила відмовитися від участі. Однак джерело додало, що потенційна присутність вдови російського опозиціонера могла бути не єдиною причиною відмови.
Оглядачі припускають, що з огляду на те, що республіканці у Конгресі блокують 60 мільярдів фінансування для допомоги Україні, офіс Зеленського змушений уникати образу занадто тісної співпраці із президентом-демократом. Також там беруть у розрахунок те, що у найімовірнішого республіканського кандидата Дональда Трампа є шанси перемогти на виборах президента у листопаді.
“Українці дуже чутливі до нашої внутрішньополітичної динаміки”, – каже Полякова. За її словами, під час візиту Зеленського до Вашингтона в грудні, він доклав великих зусиль, щоб представити допомогу Україні як питання, що важливе для обох партій. “У нього було те саме завдання — намагатися йти дуже тонко, щоб не здавалося, що він надто підтримує президента Байдена, хоча він, звичайно, підтримував програму Байдена щодо озброєння та оснащення України”, — сказала експертка для WP.
Очікується, що у своєму виступі в четвер Байден закликатиме республіканців у Палаті представників прийняти фінансування України “якнайшвидше”, сказав представник Білого дому.

Президент Аргентини Хав’єр Мілей у червні відвідає Україну, і в Києві зустрінеться із президентом Володимиром Зеленським.
У вівторок, 5 березня, у своєму особистому акаунті на платформі X президент Мілей підтвердив це, поширивши статтю місцевого видання Infobae.

Це буде перший візит лідера латиноамериканської країни в Україну з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Хав’єр Мілей, економіст-лібертаріанець, був обраний президентом Аргентини у грудні 2023 року. На його інавгурації був присутній серед інших і президент України Володимир Зеленський.
Мілей заявляв, що Аргентина за його правління буде формувати свою міжнародну політику відповідно до політики Сполучених Штатів та Ізраїлю.
Як повідомляло видання Financial Times, пізніше цього року президент Аргентини планує провести саміт держав Латинської Америки на підтримку України. Це ж видання 29 лютого повідомляло, що Україна отримала від Аргентини два вертольоти Мі-171Е російського виробництва.