У Росії повідомляють про атаку дронами на заможні райони Москви. Відповідальність за атаки Москва покладає на Київ. В офісі ж українського президента свою причетність відкидають. Хто б не стояв за атаками дронів на російську столицю, відповідальність за це — на Путіні, — вважають експерти.

У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні – зазнали травм. Українські студенти промотують демократію і розказують про війну. Колишній американський морпіх – про службу в Україні.

Воєнні дії переходять на територію Росії, яка розпочала широкомасштабну агресію проти України, пишуть західні оглядачі. Серія нещодавніх нападів на російську територію, і особливо ті, які здійснили безпілотники в елітних районах Москви, стала «прямим нагадуванням» про те, що і Росія і російська столиця є «вразливими», вважає кореспондент газети New York Times.
Він нагадує, що такі атаки відбувалися епізодично з початку війни, але вони увійшли в нову фазу в грудні, коли безпілотники атакували дві військові авіабази вглибині Росії, а також влучили у нафтовий завод поблизу аеродрому в Курській області Росії. Атаки ставали зухвалішими, коли на початку цього місяця безпілотник завдав удару по Кремлю, коментує NYT, яка посилається на офіційних осіб США, які вважають, що найімовірніше цей напад здійснив «один із спеціальних військових чи розвідувальних підрозділів Києва».
Офіційні особи США все ще збирають інформацію про останній удар, повідомляють у Державному департаменті та Раді національної безпеки США. І, як нагадує NYT, офіційні особи заявили, що Сполучені Штати загалом не підтримують удари всередині Росії, але зазначили, що повітряний напад Росії на українську столицю Київ у вівторок був 17-м цього місяця.
Колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в інтерв’ю Голосу Америки з Києва, де він зараз перебуває з робочою поїздкою, сказав, що позиція Сполучених Штатів полягає у тому, щоб українці не використовували саме американську зброю для ударів по території Росії. «Але ніхто не казав: «Не смійте завдавати удари по території Росії взагалі». У цьому велика різниця», – каже колишній дипломат.
Він нагадав, що умовою надання Україні американської зброї було невикористання її на російській території. Але це не означало, що Україна не може взагалі воювати на території Росії.
«Ви ж знаєте яке пекло росіяни обрушили на українських цивільних з російської території. Тож будь-якій людині на Заході буде важко сказати: «Ні, Україна не може завдавати ударів у відповідь», – пояснює Гербст.
Девід Креймер, Виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, також вважає, що варто пам’ятати, на кому лежить відповідальність за розв’язання цієї війни. «Путін відповідальний за початок неспровокованого і невиправданого вторгнення в Україну, – нагадує експерт із закордонних відносин. – Ми бачимо, як російські війська навмисно завдають ударів по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах в Україні».
Він зауважує, що точно невідомо, хто відповідальний за ці атаки безпілотників у Москві, але він наводить слова мера Києва Віталія Кличка, який спитав з цього приводу, «чому кияни не сплять вночі, переживаючи про бомбардування, у той час, як москвичі можуть спати спокійно».
На думку Креймера, це логічно, що країна, яка розв’язала війну, зрештою відчуває її наслідки на собі – у вигляді дронів, чи нападів озброєних людей, що перейшли кордон.
«Ось що відбувається, коли одного дня ваш тоталітарний лідер прокидається і вирішує розпочати вторгнення проти свого сусіда. Таким чином він наживає собі багато ворогів і робить російських громадян вразливими до таких атак. Чи вони сталися у цілях самозахисту чи ні, ми не знаємо. Ми вже бачили проукраїнські об’єднання росіян, які увійшли у прикордонні частини Росії. Я не знаю, чи можуть вони бути відповідальними, чи це була операція під фальшивим прапором, хто знає, все можливо», – каже Креймер.
Все ж, напади на Росію непокоять деяких партнерів України. Газета Wall Street Journal (WSJ )цитує високопоставленого німецького чиновника, який сказав, що атаки безпілотників можуть перешкодити потенційним поставкам в Україну зброї, такої як ракети Taurus. Доставка ракетної системи до Києва зараз обговорюється, і чиновник сказав, що такий крок технічно дозволить українським силам вразити Москву, а Німеччина не хоче сприяти цьому.
Газета зауважує, що у такі напади можуть змінити розрахунки, наприклад Китаю, який досі не надавав великих обсягів летальної допомоги і намагався триматися нейтралітету.
Російські соцмережі у вівторок заполонили фотографії та відео москвичів, які знімали дрони в небі над Москвою, а також фото частин безпілотників уже на землі.
Президент Володимир Путін назвав атаку дронів на Москву «відповіддю на удар російських військ по штабу військової розвідки України».
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу намагається покласти хоча б частково відповідальність на Захід за напади, які він назвав «терактами проти мирних громадян Росії», каже WSJ.
Шойгу заявив, що певна відповідальність за удари по Москві в кінцевому підсумку лежить на Заході, бо він озброює Україну все більш передовою зброєю і розглядає можливість передачі Києву винищувачів F-16.
“Влада в Києві використовує зброю НАТО для ударів по цивільних об’єктах і терактів проти мирних громадян Росії”, – сказав він в ефірі російського державного телебачення.
При цьому WSJ наголошує, що Україна не використовувала жодної зброї, отриманої від союзників по Північноатлантичному договору, для ударів безпосередньо по території Росії.
Газета Financial Times вважає, що напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповані території, «такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших «формуючих операцій», які Україна розпочала цього місяця».
І символічні удари і більш стратегічно важливі атаки, є частиною стандартної військової практики, пояснюють експерти, з якими говорила газета. Їхня мета полягає в тому, щоб «обдурити ворога», «сформувати» поле бою перед великим наступом як на рівні моральної, так і на рівні технічної готовності ворога.
Ці операції вимагають від Росії витрат ресурсів, військових, чи інформаційних, пояснює на сторінках газети Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює дослідження міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті.
Російський політолог, який живе за кордоном, Іван Преображенський, в колонці для Deutsche Welle наголошує, що ті, хто очікували, що атака на російські території призведе до згуртування росіян, помилились: «Ці люди, очевидно, ніколи не бачили вкрай атомізованого російського суспільства».
Після першого страху майже відразу в соцмережах почалося пробиватися злорадство. Від росіян з інших регіонів, особливо з прифронтових областей щодо “ситих москвичів”, з боку жителів Московської області, над чиїми будинками збили більшість дронів – до жителів столиці. І тих і інших – до жителів Рубльовки, представників російського правлячого класу, власників найдорожчих резиденцій у Підмосков’ї.
«Місце солідарності переляканих займає зловтіха обділених. Таке суспільство схильне захищати самих себе та своїх близьких – але не більше», – вважає російський оглядач. На його думку, одиниці згуртуються навколо Путіна і підуть на фронт, незрівнянно більше втікатиме з країни.
До роботи над статтею долучились Наталка Чурікова, Катерина Лісунова, Юлія Ярмоленко

Воєнні дії переходять на територію Росії, яка розпочала широкомасштабну агресію проти України, пишуть західні оглядачі. Серія нещодавніх нападів на російську територію, і особливо ті, які здійснили безпілотники в елітних районах Москви, стала «прямим нагадуванням» про те, що і Росія і російська столиця є «вразливими», вважає кореспондент газети New York Times.
Він нагадує, що такі атаки відбувалися епізодично з початку війни, але вони увійшли в нову фазу в грудні, коли безпілотники атакували дві військові авіабази вглибині Росії, а також влучили у нафтовий завод поблизу аеродрому в Курській області Росії. Атаки ставали зухвалішими, коли на початку цього місяця безпілотник завдав удару по Кремлю, коментує NYT, яка посилається на офіційних осіб США, які вважають, що найімовірніше цей напад здійснив «один із спеціальних військових чи розвідувальних підрозділів Києва».
Офіційні особи США все ще збирають інформацію про останній удар, повідомляють у Державному департаменті та Раді національної безпеки США. І, як нагадує NYT, офіційні особи заявили, що Сполучені Штати загалом не підтримують удари всередині Росії, але зазначили, що повітряний напад Росії на українську столицю Київ у вівторок був 17-м цього місяця.
Колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в інтерв’ю Голосу Америки з Києва, де він зараз перебуває з робочою поїздкою, сказав, що позиція Сполучених Штатів полягає у тому, щоб українці не використовували саме американську зброю для ударів по території Росії. «Але ніхто не казав: «Не смійте завдавати удари по території Росії взагалі». У цьому велика різниця», – каже колишній дипломат.
Він нагадав, що умовою надання Україні американської зброї було невикористання її на російській території. Але це не означало, що Україна не може взагалі воювати на території Росії.
«Ви ж знаєте яке пекло росіяни обрушили на українських цивільних з російської території. Тож будь-якій людині на Заході буде важко сказати: «Ні, Україна не може завдавати ударів у відповідь», – пояснює Гербст.
Девід Креймер, Виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, також вважає, що варто пам’ятати, на кому лежить відповідальність за розв’язання цієї війни. «Путін відповідальний за початок неспровокованого і невиправданого вторгнення в Україну, – нагадує експерт із закордонних відносин. – Ми бачимо, як російські війська навмисно завдають ударів по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах в Україні».
Він зауважує, що точно невідомо, хто відповідальний за ці атаки безпілотників у Москві, але він наводить слова мера Києва Віталія Кличка, який спитав з цього приводу, «чому кияни не сплять вночі, переживаючи про бомбардування, у той час, як москвичі можуть спати спокійно».
На думку Креймера, це логічно, що країна, яка розв’язала війну, зрештою відчуває її наслідки на собі – у вигляді дронів, чи нападів озброєних людей, що перейшли кордон.
«Ось що відбувається, коли одного дня ваш тоталітарний лідер прокидається і вирішує розпочати вторгнення проти свого сусіда. Таким чином він наживає собі багато ворогів і робить російських громадян вразливими до таких атак. Чи вони сталися у цілях самозахисту чи ні, ми не знаємо. Ми вже бачили проукраїнські об’єднання росіян, які увійшли у прикордонні частини Росії. Я не знаю, чи можуть вони бути відповідальними, чи це була операція під фальшивим прапором, хто знає, все можливо», – каже Креймер.
Все ж, напади на Росію непокоять деяких партнерів України. Газета Wall Street Journal (WSJ )цитує високопоставленого німецького чиновника, який сказав, що атаки безпілотників можуть перешкодити потенційним поставкам в Україну зброї, такої як ракети Taurus. Доставка ракетної системи до Києва зараз обговорюється, і чиновник сказав, що такий крок технічно дозволить українським силам вразити Москву, а Німеччина не хоче сприяти цьому.
Газета зауважує, що у такі напади можуть змінити розрахунки, наприклад Китаю, який досі не надавав великих обсягів летальної допомоги і намагався триматися нейтралітету.
Російські соцмережі у вівторок заполонили фотографії та відео москвичів, які знімали дрони в небі над Москвою, а також фото частин безпілотників уже на землі.
Президент Володимир Путін назвав атаку дронів на Москву «відповіддю на удар російських військ по штабу військової розвідки України».
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу намагається покласти хоча б частково відповідальність на Захід за напади, які він назвав «терактами проти мирних громадян Росії», каже WSJ.
Шойгу заявив, що певна відповідальність за удари по Москві в кінцевому підсумку лежить на Заході, бо він озброює Україну все більш передовою зброєю і розглядає можливість передачі Києву винищувачів F-16.
“Влада в Києві використовує зброю НАТО для ударів по цивільних об’єктах і терактів проти мирних громадян Росії”, – сказав він в ефірі російського державного телебачення.
При цьому WSJ наголошує, що Україна не використовувала жодної зброї, отриманої від союзників по Північноатлантичному договору, для ударів безпосередньо по території Росії.
Газета Financial Times вважає, що напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповані території, «такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших «формуючих операцій», які Україна розпочала цього місяця».
І символічні удари і більш стратегічно важливі атаки, є частиною стандартної військової практики, пояснюють експерти, з якими говорила газета. Їхня мета полягає в тому, щоб «обдурити ворога», «сформувати» поле бою перед великим наступом як на рівні моральної, так і на рівні технічної готовності ворога.
Ці операції вимагають від Росії витрат ресурсів, військових, чи інформаційних, пояснює на сторінках газети Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює дослідження міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті.
Російський політолог, який живе за кордоном, Іван Преображенський, в колонці для Deutsche Welle наголошує, що ті, хто очікували, що атака на російські території призведе до згуртування росіян, помилились: «Ці люди, очевидно, ніколи не бачили вкрай атомізованого російського суспільства».
Після першого страху майже відразу в соцмережах почалося пробиватися злорадство. Від росіян з інших регіонів, особливо з прифронтових областей щодо “ситих москвичів”, з боку жителів Московської області, над чиїми будинками збили більшість дронів – до жителів столиці. І тих і інших – до жителів Рубльовки, представників російського правлячого класу, власників найдорожчих резиденцій у Підмосков’ї.
«Місце солідарності переляканих займає зловтіха обділених. Таке суспільство схильне захищати самих себе та своїх близьких – але не більше», – вважає російський оглядач. На його думку, одиниці згуртуються навколо Путіна і підуть на фронт, незрівнянно більше втікатиме з країни.
До роботи над статтею долучились Наталка Чурікова, Катерина Лісунова, Юлія Ярмоленко

Угода передбачає певні поступки з обох сторін. Водночас деякі законодавці вважають, що вона може негативно вплинути на майбутню допомогу Україні. Деталі – від Катерини Лісунової.

США вітають успішну роботу українських сил протиповітряної оборони і обіцяють працювати над їхнім підсиленням. Про це заявив голова місії США в ОБСЄ Майкл Карпентер – на тлі чергових атак Росії ракетами та дронами на українські міста.

Українська “Мавка” збирає повні зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США. Роботу над стрічкою команді українців вдалося завершити, попри повномасштабну війну. Зараз “Мавка”, за словами продюсерів, найкасовіший український фільм.
24 травня відбулася прем’єра української стрічки “Мавка” у Вашингтоні. Подивитися фільм чимало глядачів прийшли у вишиванках. Українську сорочку вдягнув американець Аланте, який прийшов на український фільм вперше в житті. Перед прем’єрою він коротко ознайомився зі сценарієм “Лісової пісні” Лесі Українки, проте вимовити ім’я Мавки йому не вдається з кількох спроб, голову героїню він називає Маквою: “Мені сказали, що в літературній версії вона не повертається з… Ой, я спойлерю. Анімація, кохання, двоє героїв, вони закохуються.”
У традиційному українському вбранні на екрані постають і герої фільму – Мавка та її коханий Лукаш. Анімаційна стрічка за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки вийшла у прокаті у США двома мовами: українською та англійською. Проте в англійській версії звучать українські пісні, серед яких – “Веснянка” від гурту “Дахабраха.”
Чимало глядачів в американській столиці – українці. Софія Вілліс, глядачка “Мавки”, після перегляду розповіла, що з радістю побачила у фільмі багато українських елементів: “Я завжди захоплювалася костюмами, чудовим намистом, всім автентичним, не у стилі Голлівуду, а справжнім українським, геніальним українським, це нам сподобалося.”
Через високу конкуренцію на кіноринку українські виробники на прокат в Америці не розраховували взагалі. Втім, фільм про Мавку придбали для показу у США. Крім Вашингтона, її вже показали у Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Дієго, квитки на прем’єру в деяких містах розбирали за кілька годин після початку продажу.
В посольстві України у США радіють, що завдяки анімації американці дізнаються, зокрема, більше про творчість Лесі Українки: “Леся Українка менш перекладена, менш знана, але вона є справжньою європейкою в кращому значенні цього слова: людина, яка володіла вісьмома іноземними мовами, яка досконало знала європейську культуру. Тому, коли ми тут цим прекрасним мультфільмом сьогодні нагадуємо американцям, що ми є частиною європейської культури, коли ми знайомимо їх із нашою творчістю, то ми ще раз підкреслюємо, що Україна жива і буде вічно жити, бо вона має в серці те, що не вмирає,” – розповіла радниця посольства України у США Катерина Смаглій.
Представниця компанії Ukrainian Films USA, що придбала права на дистрибуцію україномовної версії стрічки у США, Маріанна Агекян розповідає, що фільм був би успішним у світі навіть без підвищеної цікавості до України через повномасштабне вторгнення: “Усі, хто бачив якість цього фільму, тут неважливо, що він з України, – це просто дуже гарний анімаційний фільм, який можна показувати будь-де. Зараз “Мавку” представили в понад 90 країнах. Вона говорить різними мовами, її показали в Німеччині, Франції, навіть у Латинській Америці, Мексиці. Якщо подивитися, скількома мовами Мавка зараз розмовляє, це вражає.”
На черзі – покази “Мавки” в Сіетлі, Філадельфії та ще низці міст США, а також фільм покажуть у Канаді. “Мавка” пройшла нелегкий шлях до великих екранів. Завершувати виробництво фільму українській команді довелося під час повномасштабної війни. Продюсерка анімаційного фільму Ірина Костюк розповіла, що деякі члени її команди перебували в окупації.
“Наш артдиректор був в окупації під Києвом, а багато наших аніматорів пішли в ЗСУ.

Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп’ютерами

Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп’ютерами та дистанційно, для того, щоб ми завершили. Як не дивно, ми завершили виробництво в заплановані терміни.”
На створення фільму загалом пішло 8 років. Сюжет про кохання, проблеми навколишнього середовища та зникнення рідкісних видів тварин із повномасштабною війною набув нового значення. “Та сцена, де Мавка, будучи такою ніжною, закоханою, коли постає загроза її світу, стає на захист цього світу, будь-якою ціною жертвуючи своїм власним життям, – це такий новий сенс, я зараз заплачу… Новий сенс – це захист своєї території, коли чужинці заходять на твою територію, і якою б ніжною і гармонійною душею ти не була, ти всеодно береш ту іскру праведної люті й захищаєш свою територію будь-якою ціною,”- каже Костюк.
“Мавка” стала найкасовішим українським фільмом і найкасовішим анімаційним релізом, розповідають продюсери. Лише за перший тиждень показу в Україні вона зібрала 24,9 млн грн. “Щодо інших країн, у Франції ми були взагалі на другому місці серед новачків вікенду, десь ми займали навіть перше місце у прокаті… В кожній країні, де виходив фільм, якісь такі гучні здобутки “Мавки” є у кожній країні”, – розповіла продюсерка.
Однак найбільшою несподіванкою для команди “Мавки” стало те, скільки країн її показують саме українською мовою, аби підтримати переселенців з України, які, дивлячись фільм, часто не стримують сліз: “Через повномасштабне вторгнення і через те, що велика аудиторія виїхала за кордон, наші партнери побачили цю можливість, і використали цю можливість в хорошому сенсі – показати українцям за закордоном “Мавку.” І скільки ми отримали фідбеку від українців, це настільки зворушливо. В нас настільки вийшла важлива місія, якій ми дуже тішимося, радіємо. Вони пишуть, що на півтори години ніби опинилися вдома… Ти чуєш, як весь зал схлипує. І саме в цьому моменті, з тієї тиші, з тієї кімнати лунає цитата Лесі Українки: Ні, я жива, Я буду вічно жити, тому що в серці маю те, що не вмирає. Це взагалі, ефект не передати,” – розповіла Ірина Костюк.
Дивіться також: “Путін не лише фашист, а ще й невіглас”. Інтервʼю з філософом, режисером-документалістом Бернаром-Анрі Леві

В Туреччині президента Реджепа Таїпа Ердогана переобрали на ще один пʼятирічний термін. Ердоган перебуває при владі з 2003 року, спочатку як прем’єр-міністр, потім – як президент. Про наслідки цих виборів для України та Європи розкаже наш європейський кореспондент Богдан Цюпин.

Байден і Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту: в чому полягає компроміс, та чи може це якось вплинути на майбутню допомогу Україні? Як F-16 можуть допомогти ЗСУ змінити ситуацію на фронті: оцінки американських та британських пілотів, а також льотчика ЗСУ. В Туреччині переобрали Ердогана: якими можуть бути наслідки цих виборів для України та Європи. Нинішня війна змінила роль України у світі, і це може допомогти українцям вийти із циклу насильства, яке в різні історичні часи повторюється на українській території – інтерв’ю з професором Гарвардського університету Сергієм Плохієм.

Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів “найсмертоносніший пілот F-16″ американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.