Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Україна піднялась на кілька позицій в рейтингу сприйняття корупції від Transparency International. Відео

Україна покращила свій показник порівняно з минулим роком на один бал. Як заявив в інтервʼю Голосу Америки голова українського відділу Трансперенсі Інтернешнл, попри російське вторгнення, Україна показала прогрес в боротьбі з корупцією, яка продовжується навіть у найскладніший період.

Джонсон – за негайне прийняття України в НАТО: що кажуть лідери країн-членів Альянсу? Відео

Напередодні свого візиту до США Борис Джонсон опублікував колонку на сторінках Washington Post, де закликав негайно почати процес залучення Києва в НАТО «заради стабільності і миру». Більше про перспективи приєднання України до НАТО – європейський кореспондент Богдан Цюпин.

До нового пакету допомоги США Україні можуть увійти ракети більшого радіуса дії – ЗМІ

Західні оглядачі вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним, деякі з них вірять, що винищувачі можуть бути потрібними Україні під час нового наступу. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.
Оглядач газети Washington Post Макс Бут вважає, що рішення відправити танки є позитивним кроком, але оглядач не розуміє, чому Захід не надсилає Україні ракети більшої дальності та сучасні літаки, такі як F-16, які будуть потрібні ЗСУ для підтримки весняного наступу.
Після поїздки разом з міністром оборони США Ллойдом Остіном в Німеччину на базу Ramstein, де обговорювалося питання подальшої підтримки України коаліцією з 50 країн, оглядач звертає увагу, що хоча Пентагон намагається допомогти Києву зібрати весь необхідний арсенал для весняного наступу, нинішніх зусиль може бути недостатньо.
«Заходу потрібно докласти всіх зусиль, щоб озброїти Україну зараз, поки не пізно», – твітує Макс Бут.

Як пояснює Бут, міністр оборони США Остін переконаний, що Києву потрібно змінювати тактику – замість того, щоб відповідати росіянам на удари артилерії, в якій Росія має перевагу, потрібно діяти креативніше та «використовувати вогонь для формування простору бою, а потім маневрувати».
Для поліпшення маневрування українського війська Пентагон нещодавно оголосив про передачу 109 бойових машин піхоти Bradley і 90 бронетранспортерів Stryker, німці також надсилають Marders, шведи – CV90.
Як переказує свою розмову з шефом Пентагону Бут, американські військові хочуть зібрати достатньо техніки для вирішального наступу, «щоб дозволити українцям не тільки пробити оборону Росії, але й мати можливість дуже, дуже швидко використовувати можливості».
За словами Остіна, Україна досягне успіху, якщо зуміє пробити російський сухопутний коридор до Криму, в іншому випадку, конфлікт може «заморозитись», а росіяни «засядуть на території, яку вони зараз окупували».
У Пентагоні високопоставлені урядовці «тихо наполягають» на постачанні F-16 – Politico
Часопис Politico пише, що у Пентагоні сформувалася впливова група військових, які «тихо наполягають» на тому, щоб Міністерство оборони США схвалило відправлення винищувачів F-16 в Україну. Посилаючись на свої джерела, обізнані з дискусіями, кореспонденти часопису кажуть, що ці літаки могли б допомогти Україні захиститися від російських ракет і атак безпілотників.
За даними джерел у Пентагоні, пише видання, Київ від самого початку вторгнення просив ці літаки, але тепер, коли було ухвалене постачання танків та систем Patriot для підтримки українського наступу навесні, оптимізм Києва почали поділяти й у Вашингтоні.
У статті, яка вийшла в Politico цими вихідними, тобто ще перед тим, як президент Байден відповів «ні» на запитання про постачання F-16 в Україну, високопоставлений представник міністерства оборони наголосив, що остаточного рішення ще немає.
За його словами, Україна ще не оголосила, що винищувачі є її пріоритетом, тому Пентагон концентрується на «негайних потребах» Києва. На загал, представник Пентагону додав: «не думаю, що ми проти».
На цей момент Україна має більшу потребу в традиційних системах протиповітряної оборони, таких як «Патріоти» та NASAM, які краще пристосовані для боротьби з ракетами та безпілотниками, вважають у Пентагоні, тому черга реактивних літаків може прийти лише через декілька місяців.
Як повідомляє видання, Україна хоче замінити свої старі радянські літаки на сучасні винищувачі – F-16 чи F-15 ВПС США, або їхні європейські еквіваленти – німецькі «Торнадо» чи шведські «Гріпен». Деякі з більш сучасних літаків стануть доступними протягом наступного року, коли такі країни як Фінляндія, Німеччина та Нідерланди перейдуть на американські винищувачі F-35, зауважує видання.
Також оглядачі зауважують, що не обов’язково F-16 можуть надійти саме зі США. У Нідерландах, до прикладу, можуть схвалити рішення відправити свої F-16 до Києва, але для цього буде потрібна згода Вашингтона.
Військові джерела додають, що зараз зростає потреба в літаках, бо в Києва немає достатньо ракет, щоб захистити своє небо, а Захід не виробляє стільки, щоб українські війська мали паритет з російськими. І коли запаси вичерпаються, російські літаки можуть вступити в бій, вважає експерт з Пентагону. Тоді, за його словами, щоб вирівняти сили, будуть потрібні F-16.
За даними Politico, Київ вже визначив групу з 50 досвідчених пілотів, які говорять англійською мовою, проходили спільні навчання з американськими колегами раніше, і які б могли розпочати підготовку вже негайно, а закінчити її протягом трьох місяців.
Але офіційно, як кажуть у Politico, навчання не можуть початися, поки рішення не ухвалить президент Джо Байден, чия Адміністрація поки побоюється, що в Москві цей крок розцінять як ескалацію.
Надання Києву «всього пакету комбінованих повітряних операцій» фактично означало б «зону заборони польотів» – британський маршал авіації
Британський маршал повітряних сил у відставці Едвард Стрингер в інтерв’ю британському телеканалу Sky News пояснює, що Байден завжди був досить обережним і намагався не надсилати зброю, яку можна було б потрактувати як сучасне наступальне озброєння, що дозволило б Путіну стверджувати, що він «протистоїть усьому НАТО».
Але військовий експерт вказує і на іншу причину, яка може турбувати американського президента. За словами британського аналітика, для того, щоб використати максимум можливостей таких літаків, як F-16, «авіація НАТО проводить так звані комбіновані повітряні операції», що передбачає дозаправлення літаків, використання бортових радіолокаційних платформ, засобів радіоелектронної боротьби й багатьох інших елементів, які разом забезпечують панування в повітрі.

«Якщо у вас немає всього пакета, то F-16 самі по собі справді не значно кращі за МІГ-29 або Су-27, якими вже керують українці», – вважає британський експерт. Він каже, що підготувати українських військових пілотів, щоб вони могли користуватися всім пакетом і надати їм весь пакет, «було б дуже складно».
Але найважливіше, каже він, політично питання б повернулося до моменту початку війни, коли українці просили «закрити небо».
«Ми б дійсно повернулися туди, де були на початку цього конфлікту, тому що тепер це виглядатиме так, ніби ми керуємо зоною заборони польотів», – каже Стрингер і нагадує, що ті політичні аргументи, які лунали тоді, є актуальними досі.
На початку вторгнення, коли Київ просив країни НАТО «закрити небо», альянс відмовився це зробити, бо це б означало, що для того, аби не допустити російські літаки у повітряний простір України, їх би довелося збивати. Президент Росії Володимир Путін тоді попередив, що будь-яка країна, яка б взяла участь у забезпеченні цієї зони, забороненої для польотів в Україні, вважалася б Москвою стороною конфлікту.
У Конгресі зріє підтримка постачання F-16 в Україну
Тим часом американські законодавці збільшують тиск на адміністрацію, щоб вона не зволікала з наданням Києву наступальної зброї.
«Рішення Адміністрації Байдена не надавати Україні винищувачі F-16 для забезпечення безпеки їхньої країни є ще одним прикладом невикористання моменту», – вважає сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.
Республіканський законодавець зі штату Південна Кароліна вважає, що «для того, аби Україна могла дати відсіч російським загарбникам і залишитися вільною та незалежною, їй необхідно вдосконалити свій військовий потенціал». Україна має на меті звільнення своєї території, а не захоплення російської, каже Ґрем.
«Метою цих літаків є не вторгнення в Росію, а вигнання російських окупантів з України. F-16 є відповідним літаком для виконання цієї місії. Я сподіваюся, що західний світ дасть Україні те, що їй потрібно, зокрема винищувачі четвертого покоління», – твітує Ґрем.

А конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який є співголовою Української групи Конгресу, сказав у розмові з Politico, що він «не проти» надання Києву F-16, і взагалі виступає за надання Україні «всього, що працює».
«Не можна воювати наполовину. Путін так не воює, – каже конгресмен і додає, що росіяни мають перевагу у зброї та кількості військ, а тому, «все, що працює, все, що їм потрібно, треба їм надіслати».
Конгресмен нагадує, що «все, що ми коли-небудь пропонували, сприймалося як ескалація».
У Білому домі на прохання «Голосу Америки» уточнити коментар президента Байдена щодо винищувачів F-16 для Києва відповіли, що «Сполучені Штати перебувають в постійному контакті з Україною щодо потреб на полі бою і незабаром очікують оголосити більше військової допомоги».
Міністр оборони України Олексій Резников заявив, що вважає слова Байдена відповіддю лише на цьому етапі переговорів. Він нагадав, що країни-союзники спершу відмовлялися передавати озброєння, потім погоджувалися обговорити технічні умови, а в результаті все ж таки постачали потрібну техніку. «Я вірю в наступну літакову коаліцію», – сказав Резников під час прес-конференції у Києві у вівторок 31 січня.

Борис Джонсон у Вашингтоні: Життєво важливо, щоб Україна отримала усю необхідну техніку якнайшвидше. Відео

Показати більше

Show less

Коментуючи слова президента Байдена про те, що США не будуть надавати Україні винищувачі F-16, Джонсон відповів, що захоплюється тим, що робить його адміністрація у допомозі Україні, і сподівається, що вона буде будувати на цих досягненнях. «Продовжуймо обговорення. Але не відкладаймо. Це життєво важливо, щоб Україна отримала техніку, яка їй необхідна, якнайшвидше», – сказав Джонсон під час спільної із посолкою України Оксаною Маркаровою прес-конференції в Українському домі. На події побувала Тетяна Ворожко.

Питання постачань F-16 для Києва ще не зняте – оглядачі та конгресмени

Західні оглядачі вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним, деякі з них вірять, що винищувачі можуть бути потрібними Україні під час нового наступу. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.
Оглядач газети Washington Post Макс Бут вважає, що рішення відправити танки є позитивним кроком, але оглядач не розуміє, чому Захід не надсилає Україні ракети більшої дальності та сучасні літаки, такі як F-16, які будуть потрібні ЗСУ для підтримки весняного наступу.
Після поїздки разом з міністром оборони США Ллойдом Остіном в Німеччину на базу Ramstein, де обговорювалося питання подальшої підтримки України коаліцією з 50 країн, оглядач звертає увагу, що хоча Пентагон намагається допомогти Києву зібрати весь необхідний арсенал для весняного наступу, нинішніх зусиль може бути недостатньо.
«Заходу потрібно докласти всіх зусиль, щоб озброїти Україну зараз, поки не пізно», – твітує Макс Бут.

Як пояснює Бут, міністр оборони США Остін переконаний, що Києву потрібно змінювати тактику – замість того, щоб відповідати росіянам на удари артилерії, в якій Росія має перевагу, потрібно діяти креативніше та «використовувати вогонь для формування простору бою, а потім маневрувати».
Для поліпшення маневрування українського війська Пентагон нещодавно оголосив про передачу 109 бойових машин піхоти Bradley і 90 бронетранспортерів Stryker, німці також надсилають Marders, шведи – CV90.
Як переказує свою розмову з шефом Пентагону Бут, американські військові хочуть зібрати достатньо техніки для вирішального наступу, «щоб дозволити українцям не тільки пробити оборону Росії, але й мати можливість дуже, дуже швидко використовувати можливості».
За словами Остіна, Україна досягне успіху, якщо зуміє пробити російський сухопутний коридор до Криму, в іншому випадку, конфлікт може «заморозитись», а росіяни «засядуть на території, яку вони зараз окупували».
У Пентагоні високопоставлені урядовці «тихо наполягають» на постачанні F-16 – Politico
Часопис Politico пише, що у Пентагоні сформувалася впливова група військових, які «тихо наполягають» на тому, щоб Міністерство оборони США схвалило відправлення винищувачів F-16 в Україну. Посилаючись на свої джерела, обізнані з дискусіями, кореспонденти часопису кажуть, що ці літаки могли б допомогти Україні захиститися від російських ракет і атак безпілотників.
За даними джерел у Пентагоні, пише видання, Київ від самого початку вторгнення просив ці літаки, але тепер, коли було ухвалене постачання танків та систем Patriot для підтримки українського наступу навесні, оптимізм Києва почали поділяти й у Вашингтоні.
У статті, яка вийшла в Politico цими вихідними, тобто ще перед тим, як президент Байден відповів «ні» на запитання про постачання F-16 в Україну, високопоставлений представник міністерства оборони наголосив, що остаточного рішення ще немає.
За його словами, Україна ще не оголосила, що винищувачі є її пріоритетом, тому Пентагон концентрується на «негайних потребах» Києва. На загал, представник Пентагону додав: «не думаю, що ми проти».
На цей момент Україна має більшу потребу в традиційних системах протиповітряної оборони, таких як «Патріоти» та NASAM, які краще пристосовані для боротьби з ракетами та безпілотниками, вважають у Пентагоні, тому черга реактивних літаків може прийти лише через декілька місяців.
Як повідомляє видання, Україна хоче замінити свої старі радянські літаки на сучасні винищувачі – F-16 чи F-15 ВПС США, або їхні європейські еквіваленти – німецькі «Торнадо» чи шведські «Гріпен». Деякі з більш сучасних літаків стануть доступними протягом наступного року, коли такі країни як Фінляндія, Німеччина та Нідерланди перейдуть на американські винищувачі F-35, зауважує видання.
Також оглядачі зауважують, що не обов’язково F-16 можуть надійти саме зі США. У Нідерландах, до прикладу, можуть схвалити рішення відправити свої F-16 до Києва, але для цього буде потрібна згода Вашингтона.
Військові джерела додають, що зараз зростає потреба в літаках, бо в Києва немає достатньо ракет, щоб захистити своє небо, а Захід не виробляє стільки, щоб українські війська мали паритет з російськими. І коли запаси вичерпаються, російські літаки можуть вступити в бій, вважає експерт з Пентагону. Тоді, за його словами, щоб вирівняти сили, будуть потрібні F-16.
За даними Politico, Київ вже визначив групу з 50 досвідчених пілотів, які говорять англійською мовою, проходили спільні навчання з американськими колегами раніше, і які б могли розпочати підготовку вже негайно, а закінчити її протягом трьох місяців.
Але офіційно, як кажуть у Politico, навчання не можуть початися, поки рішення не ухвалить президент Джо Байден, чия Адміністрація поки побоюється, що в Москві цей крок розцінять як ескалацію.
Надання Києву «всього пакету комбінованих повітряних операцій» фактично означало б «зону заборони польотів» – британський маршал авіації
Британський маршал повітряних сил у відставці Едвард Стрингер в інтерв’ю британському телеканалу Sky News пояснює, що Байден завжди був досить обережним і намагався не надсилати зброю, яку можна було б потрактувати як сучасне наступальне озброєння, що дозволило б Путіну стверджувати, що він «протистоїть усьому НАТО».
Але військовий експерт вказує і на іншу причину, яка може турбувати американського президента. За словами британського аналітика, для того, щоб використати максимум можливостей таких літаків, як F-16, «авіація НАТО проводить так звані комбіновані повітряні операції», що передбачає дозаправлення літаків, використання бортових радіолокаційних платформ, засобів радіоелектронної боротьби й багатьох інших елементів, які разом забезпечують панування в повітрі.

«Якщо у вас немає всього пакета, то F-16 самі по собі справді не значно кращі за МІГ-29 або Су-27, якими вже керують українці», – вважає британський експерт. Він каже, що підготувати українських військових пілотів, щоб вони могли користуватися всім пакетом і надати їм весь пакет, «було б дуже складно».
Але найважливіше, каже він, політично питання б повернулося до моменту початку війни, коли українці просили «закрити небо».
«Ми б дійсно повернулися туди, де були на початку цього конфлікту, тому що тепер це виглядатиме так, ніби ми керуємо зоною заборони польотів», – каже Стрингер і нагадує, що ті політичні аргументи, які лунали тоді, є актуальними досі.
На початку вторгнення, коли Київ просив країни НАТО «закрити небо», альянс відмовився це зробити, бо це б означало, що для того, аби не допустити російські літаки у повітряний простір України, їх би довелося збивати. Президент Росії Володимир Путін тоді попередив, що будь-яка країна, яка б взяла участь у забезпеченні цієї зони, забороненої для польотів в Україні, вважалася б Москвою стороною конфлікту.
У Конгресі зріє підтримка постачання F-16 в Україну
Тим часом американські законодавці збільшують тиск на адміністрацію, щоб вона не зволікала з наданням Києву наступальної зброї.
«Рішення Адміністрації Байдена не надавати Україні винищувачі F-16 для забезпечення безпеки їхньої країни є ще одним прикладом невикористання моменту», – вважає сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем.
Республіканський законодавець зі штату Південна Кароліна вважає, що «для того, аби Україна могла дати відсіч російським загарбникам і залишитися вільною та незалежною, їй необхідно вдосконалити свій військовий потенціал». Україна має на меті звільнення своєї території, а не захоплення російської, каже Ґрем.
«Метою цих літаків є не вторгнення в Росію, а вигнання російських окупантів з України. F-16 є відповідним літаком для виконання цієї місії. Я сподіваюся, що західний світ дасть Україні те, що їй потрібно, зокрема винищувачі четвертого покоління», – твітує Ґрем.

А конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який є співголовою Української групи Конгресу, сказав у розмові з Politico, що він «не проти» надання Києву F-16, і взагалі виступає за надання Україні «всього, що працює».
«Не можна воювати наполовину. Путін так не воює, – каже конгресмен і додає, що росіяни мають перевагу у зброї та кількості військ, а тому, «все, що працює, все, що їм потрібно, треба їм надіслати».
Конгресмен нагадує, що «все, що ми коли-небудь пропонували, сприймалося як ескалація».
У Білому домі на прохання «Голосу Америки» уточнити коментар президента Байдена щодо винищувачів F-16 для Києва відповіли, що «Сполучені Штати перебувають в постійному контакті з Україною щодо потреб на полі бою і незабаром очікують оголосити більше військової допомоги».
Міністр оборони України Олексій Резников заявив, що вважає слова Байдена відповіддю лише на цьому етапі переговорів. Він нагадав, що країни-союзники спершу відмовлялися передавати озброєння, потім погоджувалися обговорити технічні умови, а в результаті все ж таки постачали потрібну техніку. «Я вірю в наступну літакову коаліцію», – сказав Резников під час прес-конференції у Києві у вівторок 31 січня.

Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України

Новообраний президент Чехії Петр Павел в неділю поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. На його думку, підтримка України не повинна слабшати, а Росії не можна дозволити виграти війну. “Шлях до гарантій більшої безпеки для всіх – знову набути нормального стану, відновити суверенну Україну”, – заявив Павел в інтерв’ю чеському телеканалу CNN Prima News наступного дня після того, як були оприлюднені результати голосування.
Петр Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). У другому турі президентських виборів він переміг, набравши понад 58 відсотків голосів. Його суперник, великий підприємець і минулого прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш, набрав менше 42 відсотків голосів.
Павел після інавгурації змінить Мілоша Земана, який багато років вважався одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн Євросоюзу. Незважаючи на те, що після початку війни Росії проти України Земан різко погіршив свою оцінку дій Москви, під час нинішніх виборів він підтримав суперника Павела – Андрія Бабіша, який виступав за переговори з Росією та організацію в резиденції президента Чехії, Празькому граді, саміту, на якому б Київ та Москва могли домовитися про мир.
На думку Петра Павела, у майбутньому, коли ситуація в Росії дозволить це зробити, з Москвою необхідно буде встановити нормальні відносини та визначити параметри взаємної безпеки. Нинішню ситуацію в Росії обраний президент Чехії оцінює як нестабільну, звертаючи увагу на економічний стан, що погіршується. У російському суспільстві, як вважає Павел, збільшується розчарування щодо ходу війни та того, до чого вона зараз призвела, а також через те, яким чином режим спілкується зі своїм народом. “Росія згодом зрозуміє, що з цього положення вийти переможцем неможливо”, – вважає Петр Павел. За його словами, російська армія не звикла програвати, а Москва все ще має більше ресурсів для війни, ніж Київ. “Дуже важливо, яким чином до цієї ситуації віднесеться світова спільнота і особливо Китай”, який, на думку обраного президента, має великий вплив на можливе завершення нинішньої кризи. При цьому Павел зазначив, що економічні санкції знижують можливості Росії, у тому числі зменшують обсяги інвестицій у військовий комплекс і витрати на війну, а також унеможливлюють використання високих технологій на полі бою. “Необхідно пояснювати людям, що підтримка України є єдиним можливим шляхом, і що нам необхідно висловити солідарність, – заявив Петр Павел. – Той тип міжнародних відносин, на якому намагається наполягти Росія в Україні, не на користь Чеській Республіці, тому припустити, що не так далеко від чеських кордонів порушуються правила, неможливо”.
Політолог Іван Преображенський розповідає, що зміниться у чеській політиці після перемоги Петра Павела на президентських виборах у Чехії:
– У цьому випадку ця перемога означає велику консолідацію, тому що прихід Андрія Бабіша на пост президента неминуче був би пов’язаний із його спробами гальмувати військову підтримку України. Як на рівні Чехії, так і на рівні Європейського союзу, а можливо, і на рівні НАТО. Ми пам’ятаємо, як свого часу позиції уряду Чехії та президента Мілоша Земана відрізнялися на міжнародній арені та створювали такі складнощі. Андрій Бабіш чітко артикулював, що він виступає проти військової підтримки Чехією України та за переговори з Росією. Петр Павел – людина, яка добре розуміє, як працюють інструменти НАТО, тому що він колишній штабний генерал НАТО. Швидше за все, це людина, яка на міжнародному рівні може брати участь та відіграти досить серйозну роль у координації допомоги Україні.
– Незважаючи на те, що йде війна та відносини Чехії та Росії вкрай холодні, не можу не запитати про те, що можна очікувати від Петра Павела щодо Росії?
– Петро Павло займає щодо Росії жорстку позицію. Неофіційно відомо, що одним із його радників є колишній посол Чехії в Росії Петр Коларж. Відповідно, він має бути досить добре поінформований про все, що пов’язане з Росією. Як колишній генерал НАТО він дуже добре знає про те, яку небезпеку становить Росія, і яку небезпеку вона створює зараз в Україні своєю агресією. Тому я думаю, що Петро Павло займатиме жорстку позицію щодо Кремля доти, доки при владі в Росії перебуває Володимир Путін та його оточення. Для нього, швидше за все, нічого не зміниться. Мало того, я думаю, що жодного покращення чесько-російських відносин у принципі не передбачається. Знову ж таки, доти, доки при владі перебуває Володимир Путін та його оточення. Бо навіть із Мілошем Земаном Кремль повністю розірвав якісь (назвемо їх неофіційними) стосунки після того, як Чехія вислала російських дипломатів у зв’язку з вибухами у Врбетицях, а Мілош Земан не зумів цьому перешкодити. Тобто тут двері зачинені з іншого боку. І навіть якби в Чехії відбулася якась політична революція, а чеський уряд змінився на людей, готових і охочих розмовляти з Москвою, цього не зробила б сама Москва.
– Що змінилося у чеському суспільстві? Адже ще нещодавно на посаді президента перебував схожий на Андрія Бабіша політик, Мілош Земан, погляди якого можна було назвати проросійськими. До цього президентом був Вацлав Клаус, який теж мав тісні відносини з Росією, видання його книги фінансував російський “Лукойл”. Чому зараз виборці втекли від того порядку, який уособлювали Клаус, Земан, Бабіш?
– Тут слід зазначити, що Вацлав Клаус був останнім президентом, якого обирав парламент. Поки він був президентом, Клаус не вирізнявся проросійськими поглядами. Яскравішими і явнішими вони стали після того, як він пішов з посади президента. Щодо Мілоша Земана, то це перший всенародно обраний президент Чехії. І це, власне, і створило серйозну проблему та диспропорцію у політичній системі країни. Чехи не відразу це усвідомили, радісно використали можливість прямих виборів президента. У результаті Мілош Земан двічі вигравав на президентських виборах і довгий час був найпопулярнішим політиком країни. Але він використав свою популярність не на благо. Оскільки пост президента йому не давав жодних повноважень, він почав ламати конституційну систему Чехії. Персонально під себе. Це завдало великої політичної травми і конституційній системі Чехії, і чеському суспільству. За час президентства Мілоша Земана чеське суспільство поступово, на мою думку, усвідомило цю травму, усвідомило проблему і зрозуміло, що глава держави не повинен бути політиком, який працює виключно у своїх власних інтересах. Саме це спричинило серйозну зміну політичних настроїв у Чехії в рамках президентських виборів і визначило перемогу Петра Павела, який очевидно, як його звинувачував у цьому Андрій Бабіш, є президентом чинного уряду. Але він є ним у тому сенсі, що на відміну від Бабіша він готовий з ним тісно співпрацювати. Він не готовий перебільшувати свої повноваження, не готовий боротися з парламентом за владу. Тобто нинішнє голосування – це якесь одужання чеського суспільства, яке зробило помилку і тепер намагається її на політичному рівні виправити та повернути посаді президента ту роль, яка мала до цього, – вважає Іван Преображенський.
Петр Павел вже оголосив про те, що навесні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, вирушить у робочу поїздку до України разом із президентом Словаччини Зузаною Чепутовою. Чепутова особисто привітала Павела з перемогою, приїхавши для цього до Праги.
Оглядач празького видання Ондржей Соукуп розповідає про суперників у другому турі президентських виборів у Чехії та про те, що визначило перемогу Петра Павела:
– Петр Павел – перший президентський кандидат за останні роки, який спирався на міський праволіберальний електорат і голоси цих виборців нарешті здобули перемогу. До цього перемагали кандидати-популісти. Павел зумів перемогти не лише завдяки своїм ліберальним поглядам, увазі до прав людини, завдяки всьому цьому гавелівському етосу, а й завдяки військовому бекґраунду. Крім цього, певну роль зіграв його імідж – він справляє враження спокійної, впевненої в собі людини. І це допомогло завоювати частину голосів тих виборців, котрі раніше голосували за Мілоша Земана. Крім цього, Андрію Бабішу не вдалося зробити ставку на негативну кампанію, на залякування війною.
– Мені здається, що війна відіграла певну роль. PR-стратеги Андрія Бабіша якраз думали, що це буде слабке місце Петра Павела, бо вони запустили перед другим туром виборів кампанію, сенс якої зводився до того, що ось він же військовий, він нас втягне у війну, якщо ти голосуєш за Павела, то готуйся до мобілізації, і так далі. Але це не спрацювало. Люди розуміють, що часи справді складні, але краще, якщо на чолі держави стоятиме людина, яка бодай розуміє, що таке війна, що таке армія, і може адекватно оцінювати ризики.
– Що зміниться у чеській політиці після того, як на посаду президента прийде Петр Павел?
– Загалом пост президента в Чехії – це, звичайно, не зовсім позиція монарха у Великій Британії, але все ж таки реальних виконавчих повноважень у президента відносно небагато. При цьому вже історично склалося, що президент задає тон, створює атмосферу, якщо хочете, у політичному житті країни. У цьому сенсі Петр Павел буде заспокійливим чинником, який просуватиме свою політику, своє бачення майбутнього.
– Не можу не спитати про суперника Петра Павела Андрія Бабіша. Він досить популярний політик на сході країни, де його сільськогосподарському концерну належить кілька фабрик, проте і там у багатьох моравських регіонах, наприклад, Бабіш програв Павелу, хоча перевага була дуже невеликою, голоси розділилися майже 50 на 50.
– Андрій Бабіш – політик такого типу, як, наприклад, італійський політик Сільвіо Берлусконі або навіть угорський політик Віктор Орбан. Тобто це людина, лояльне ядро виборців якої дорівнює приблизно 30 відсоткам. Проблема цього ядра виборців у тому, що вони є досить ізольованими. Потенціал отримати інші голоси є обмежений. Власне вже з осені минулого року соцопитування показували, що якщо Бабіш вийде у другий тур, то він програє практично будь-якому кандидатові з умовного ліберального табору. Так і вийшло. Він міг отримати голоси лише тих виборців, які раніше голосували за кандидатів-комуністів або ж за украй правих, націоналістів. Петр Павел міг отримати та отримав ті голоси, які були віддані за інших ліберальних кандидатів. Звідси й різниця в результаті, – каже Ондржей Соукуп.

Ймовірність конфлікту США з Китаєм через Тайваня дуже висока – конгресмен Маккол

Новообраний президент Чехії Петр Павел в неділю поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. На його думку, підтримка України не повинна слабшати, а Росії не можна дозволити виграти війну. “Шлях до гарантій більшої безпеки для всіх – знову набути нормального стану, відновити суверенну Україну”, – заявив Павел в інтерв’ю чеському телеканалу CNN Prima News наступного дня після того, як були оприлюднені результати голосування.
Петр Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). У другому турі президентських виборів він переміг, набравши понад 58 відсотків голосів. Його суперник, великий підприємець і минулого прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш, набрав менше 42 відсотків голосів.
Павел після інавгурації змінить Мілоша Земана, який багато років вважався одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн Євросоюзу. Незважаючи на те, що після початку війни Росії проти України Земан різко погіршив свою оцінку дій Москви, під час нинішніх виборів він підтримав суперника Павела – Андрія Бабіша, який виступав за переговори з Росією та організацію в резиденції президента Чехії, Празькому граді, саміту, на якому б Київ та Москва могли домовитися про мир.
На думку Петра Павела, у майбутньому, коли ситуація в Росії дозволить це зробити, з Москвою необхідно буде встановити нормальні відносини та визначити параметри взаємної безпеки. Нинішню ситуацію в Росії обраний президент Чехії оцінює як нестабільну, звертаючи увагу на економічний стан, що погіршується. У російському суспільстві, як вважає Павел, збільшується розчарування щодо ходу війни та того, до чого вона зараз призвела, а також через те, яким чином режим спілкується зі своїм народом. “Росія згодом зрозуміє, що з цього положення вийти переможцем неможливо”, – вважає Петр Павел. За його словами, російська армія не звикла програвати, а Москва все ще має більше ресурсів для війни, ніж Київ. “Дуже важливо, яким чином до цієї ситуації віднесеться світова спільнота і особливо Китай”, який, на думку обраного президента, має великий вплив на можливе завершення нинішньої кризи. При цьому Павел зазначив, що економічні санкції знижують можливості Росії, у тому числі зменшують обсяги інвестицій у військовий комплекс і витрати на війну, а також унеможливлюють використання високих технологій на полі бою. “Необхідно пояснювати людям, що підтримка України є єдиним можливим шляхом, і що нам необхідно висловити солідарність, – заявив Петр Павел. – Той тип міжнародних відносин, на якому намагається наполягти Росія в Україні, не на користь Чеській Республіці, тому припустити, що не так далеко від чеських кордонів порушуються правила, неможливо”.
Політолог Іван Преображенський розповідає, що зміниться у чеській політиці після перемоги Петра Павела на президентських виборах у Чехії:
– У цьому випадку ця перемога означає велику консолідацію, тому що прихід Андрія Бабіша на пост президента неминуче був би пов’язаний із його спробами гальмувати військову підтримку України. Як на рівні Чехії, так і на рівні Європейського союзу, а можливо, і на рівні НАТО. Ми пам’ятаємо, як свого часу позиції уряду Чехії та президента Мілоша Земана відрізнялися на міжнародній арені та створювали такі складнощі. Андрій Бабіш чітко артикулював, що він виступає проти військової підтримки Чехією України та за переговори з Росією. Петр Павел – людина, яка добре розуміє, як працюють інструменти НАТО, тому що він колишній штабний генерал НАТО. Швидше за все, це людина, яка на міжнародному рівні може брати участь та відіграти досить серйозну роль у координації допомоги Україні.
– Незважаючи на те, що йде війна та відносини Чехії та Росії вкрай холодні, не можу не запитати про те, що можна очікувати від Петра Павела щодо Росії?
– Петро Павло займає щодо Росії жорстку позицію. Неофіційно відомо, що одним із його радників є колишній посол Чехії в Росії Петр Коларж. Відповідно, він має бути досить добре поінформований про все, що пов’язане з Росією. Як колишній генерал НАТО він дуже добре знає про те, яку небезпеку становить Росія, і яку небезпеку вона створює зараз в Україні своєю агресією. Тому я думаю, що Петро Павло займатиме жорстку позицію щодо Кремля доти, доки при владі в Росії перебуває Володимир Путін та його оточення. Для нього, швидше за все, нічого не зміниться. Мало того, я думаю, що жодного покращення чесько-російських відносин у принципі не передбачається. Знову ж таки, доти, доки при владі перебуває Володимир Путін та його оточення. Бо навіть із Мілошем Земаном Кремль повністю розірвав якісь (назвемо їх неофіційними) стосунки після того, як Чехія вислала російських дипломатів у зв’язку з вибухами у Врбетицях, а Мілош Земан не зумів цьому перешкодити. Тобто тут двері зачинені з іншого боку. І навіть якби в Чехії відбулася якась політична революція, а чеський уряд змінився на людей, готових і охочих розмовляти з Москвою, цього не зробила б сама Москва.
– Що змінилося у чеському суспільстві? Адже ще нещодавно на посаді президента перебував схожий на Андрія Бабіша політик, Мілош Земан, погляди якого можна було назвати проросійськими. До цього президентом був Вацлав Клаус, який теж мав тісні відносини з Росією, видання його книги фінансував російський “Лукойл”. Чому зараз виборці втекли від того порядку, який уособлювали Клаус, Земан, Бабіш?
– Тут слід зазначити, що Вацлав Клаус був останнім президентом, якого обирав парламент. Поки він був президентом, Клаус не вирізнявся проросійськими поглядами. Яскравішими і явнішими вони стали після того, як він пішов з посади президента. Щодо Мілоша Земана, то це перший всенародно обраний президент Чехії. І це, власне, і створило серйозну проблему та диспропорцію у політичній системі країни. Чехи не відразу це усвідомили, радісно використали можливість прямих виборів президента. У результаті Мілош Земан двічі вигравав на президентських виборах і довгий час був найпопулярнішим політиком країни. Але він використав свою популярність не на благо. Оскільки пост президента йому не давав жодних повноважень, він почав ламати конституційну систему Чехії. Персонально під себе. Це завдало великої політичної травми і конституційній системі Чехії, і чеському суспільству. За час президентства Мілоша Земана чеське суспільство поступово, на мою думку, усвідомило цю травму, усвідомило проблему і зрозуміло, що глава держави не повинен бути політиком, який працює виключно у своїх власних інтересах. Саме це спричинило серйозну зміну політичних настроїв у Чехії в рамках президентських виборів і визначило перемогу Петра Павела, який очевидно, як його звинувачував у цьому Андрій Бабіш, є президентом чинного уряду. Але він є ним у тому сенсі, що на відміну від Бабіша він готовий з ним тісно співпрацювати. Він не готовий перебільшувати свої повноваження, не готовий боротися з парламентом за владу. Тобто нинішнє голосування – це якесь одужання чеського суспільства, яке зробило помилку і тепер намагається її на політичному рівні виправити та повернути посаді президента ту роль, яка мала до цього, – вважає Іван Преображенський.
Петр Павел вже оголосив про те, що навесні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, вирушить у робочу поїздку до України разом із президентом Словаччини Зузаною Чепутовою. Чепутова особисто привітала Павела з перемогою, приїхавши для цього до Праги.
Оглядач празького видання Ондржей Соукуп розповідає про суперників у другому турі президентських виборів у Чехії та про те, що визначило перемогу Петра Павела:
– Петр Павел – перший президентський кандидат за останні роки, який спирався на міський праволіберальний електорат і голоси цих виборців нарешті здобули перемогу. До цього перемагали кандидати-популісти. Павел зумів перемогти не лише завдяки своїм ліберальним поглядам, увазі до прав людини, завдяки всьому цьому гавелівському етосу, а й завдяки військовому бекґраунду. Крім цього, певну роль зіграв його імідж – він справляє враження спокійної, впевненої в собі людини. І це допомогло завоювати частину голосів тих виборців, котрі раніше голосували за Мілоша Земана. Крім цього, Андрію Бабішу не вдалося зробити ставку на негативну кампанію, на залякування війною.
– Мені здається, що війна відіграла певну роль. PR-стратеги Андрія Бабіша якраз думали, що це буде слабке місце Петра Павела, бо вони запустили перед другим туром виборів кампанію, сенс якої зводився до того, що ось він же військовий, він нас втягне у війну, якщо ти голосуєш за Павела, то готуйся до мобілізації, і так далі. Але це не спрацювало. Люди розуміють, що часи справді складні, але краще, якщо на чолі держави стоятиме людина, яка бодай розуміє, що таке війна, що таке армія, і може адекватно оцінювати ризики.
– Що зміниться у чеській політиці після того, як на посаду президента прийде Петр Павел?
– Загалом пост президента в Чехії – це, звичайно, не зовсім позиція монарха у Великій Британії, але все ж таки реальних виконавчих повноважень у президента відносно небагато. При цьому вже історично склалося, що президент задає тон, створює атмосферу, якщо хочете, у політичному житті країни. У цьому сенсі Петр Павел буде заспокійливим чинником, який просуватиме свою політику, своє бачення майбутнього.
– Не можу не спитати про суперника Петра Павела Андрія Бабіша. Він досить популярний політик на сході країни, де його сільськогосподарському концерну належить кілька фабрик, проте і там у багатьох моравських регіонах, наприклад, Бабіш програв Павелу, хоча перевага була дуже невеликою, голоси розділилися майже 50 на 50.
– Андрій Бабіш – політик такого типу, як, наприклад, італійський політик Сільвіо Берлусконі або навіть угорський політик Віктор Орбан. Тобто це людина, лояльне ядро виборців якої дорівнює приблизно 30 відсоткам. Проблема цього ядра виборців у тому, що вони є досить ізольованими. Потенціал отримати інші голоси є обмежений. Власне вже з осені минулого року соцопитування показували, що якщо Бабіш вийде у другий тур, то він програє практично будь-якому кандидатові з умовного ліберального табору. Так і вийшло. Він міг отримати голоси лише тих виборців, які раніше голосували за кандидатів-комуністів або ж за украй правих, націоналістів. Петр Павел міг отримати та отримав ті голоси, які були віддані за інших ліберальних кандидатів. Звідси й різниця в результаті, – каже Ондржей Соукуп.

Польща може надати Україні винищувачі F-16 за погодження з НАТО – Моравецький

Новообраний президент Чехії Петр Павел в неділю поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. На його думку, підтримка України не повинна слабшати, а Росії не можна дозволити виграти війну. “Шлях до гарантій більшої безпеки для всіх – знову набути нормального стану, відновити суверенну Україну”, – заявив Павел в інтерв’ю чеському телеканалу CNN Prima News наступного дня після того, як були оприлюднені результати голосування.
Петр Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). У другому турі президентських виборів він переміг, набравши понад 58 відсотків голосів. Його суперник, великий підприємець і минулого прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш, набрав менше 42 відсотків голосів.
Павел після інавгурації змінить Мілоша Земана, який багато років вважався одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн Євросоюзу. Незважаючи на те, що після початку війни Росії проти України Земан різко погіршив свою оцінку дій Москви, під час нинішніх виборів він підтримав суперника Павела – Андрія Бабіша, який виступав за переговори з Росією та організацію в резиденції президента Чехії, Празькому граді, саміту, на якому б Київ та Москва могли домовитися про мир.
На думку Петра Павела, у майбутньому, коли ситуація в Росії дозволить це зробити, з Москвою необхідно буде встановити нормальні відносини та визначити параметри взаємної безпеки. Нинішню ситуацію в Росії обраний президент Чехії оцінює як нестабільну, звертаючи увагу на економічний стан, що погіршується. У російському суспільстві, як вважає Павел, збільшується розчарування щодо ходу війни та того, до чого вона зараз призвела, а також через те, яким чином режим спілкується зі своїм народом. “Росія згодом зрозуміє, що з цього положення вийти переможцем неможливо”, – вважає Петр Павел. За його словами, російська армія не звикла програвати, а Москва все ще має більше ресурсів для війни, ніж Київ. “Дуже важливо, яким чином до цієї ситуації віднесеться світова спільнота і особливо Китай”, який, на думку обраного президента, має великий вплив на можливе завершення нинішньої кризи. При цьому Павел зазначив, що економічні санкції знижують можливості Росії, у тому числі зменшують обсяги інвестицій у військовий комплекс і витрати на війну, а також унеможливлюють використання високих технологій на полі бою. “Необхідно пояснювати людям, що підтримка України є єдиним можливим шляхом, і що нам необхідно висловити солідарність, – заявив Петр Павел. – Той тип міжнародних відносин, на якому намагається наполягти Росія в Україні, не на користь Чеській Республіці, тому припустити, що не так далеко від чеських кордонів порушуються правила, неможливо”.
Політолог Іван Преображенський розповідає, що зміниться у чеській політиці після перемоги Петра Павела на президентських виборах у Чехії:
– У цьому випадку ця перемога означає велику консолідацію, тому що прихід Андрія Бабіша на пост президента неминуче був би пов’язаний із його спробами гальмувати військову підтримку України. Як на рівні Чехії, так і на рівні Європейського союзу, а можливо, і на рівні НАТО. Ми пам’ятаємо, як свого часу позиції уряду Чехії та президента Мілоша Земана відрізнялися на міжнародній арені та створювали такі складнощі. Андрій Бабіш чітко артикулював, що він виступає проти військової підтримки Чехією України та за переговори з Росією. Петр Павел – людина, яка добре розуміє, як працюють інструменти НАТО, тому що він колишній штабний генерал НАТО. Швидше за все, це людина, яка на міжнародному рівні може брати участь та відіграти досить серйозну роль у координації допомоги Україні.
– Незважаючи на те, що йде війна та відносини Чехії та Росії вкрай холодні, не можу не запитати про те, що можна очікувати від Петра Павела щодо Росії?
– Петро Павло займає щодо Росії жорстку позицію. Неофіційно відомо, що одним із його радників є колишній посол Чехії в Росії Петр Коларж. Відповідно, він має бути досить добре поінформований про все, що пов’язане з Росією. Як колишній генерал НАТО він дуже добре знає про те, яку небезпеку становить Росія, і яку небезпеку вона створює зараз в Україні своєю агресією. Тому я думаю, що Петро Павло займатиме жорстку позицію щодо Кремля доти, доки при владі в Росії перебуває Володимир Путін та його оточення. Для нього, швидше за все, нічого не зміниться. Мало того, я думаю, що жодного покращення чесько-російських відносин у принципі не передбачається. Знову ж таки, доти, доки при владі перебуває Володимир Путін та його оточення. Бо навіть із Мілошем Земаном Кремль повністю розірвав якісь (назвемо їх неофіційними) стосунки після того, як Чехія вислала російських дипломатів у зв’язку з вибухами у Врбетицях, а Мілош Земан не зумів цьому перешкодити. Тобто тут двері зачинені з іншого боку. І навіть якби в Чехії відбулася якась політична революція, а чеський уряд змінився на людей, готових і охочих розмовляти з Москвою, цього не зробила б сама Москва.
– Що змінилося у чеському суспільстві? Адже ще нещодавно на посаді президента перебував схожий на Андрія Бабіша політик, Мілош Земан, погляди якого можна було назвати проросійськими. До цього президентом був Вацлав Клаус, який теж мав тісні відносини з Росією, видання його книги фінансував російський “Лукойл”. Чому зараз виборці втекли від того порядку, який уособлювали Клаус, Земан, Бабіш?
– Тут слід зазначити, що Вацлав Клаус був останнім президентом, якого обирав парламент. Поки він був президентом, Клаус не вирізнявся проросійськими поглядами. Яскравішими і явнішими вони стали після того, як він пішов з посади президента. Щодо Мілоша Земана, то це перший всенародно обраний президент Чехії. І це, власне, і створило серйозну проблему та диспропорцію у політичній системі країни. Чехи не відразу це усвідомили, радісно використали можливість прямих виборів президента. У результаті Мілош Земан двічі вигравав на президентських виборах і довгий час був найпопулярнішим політиком країни. Але він використав свою популярність не на благо. Оскільки пост президента йому не давав жодних повноважень, він почав ламати конституційну систему Чехії. Персонально під себе. Це завдало великої політичної травми і конституційній системі Чехії, і чеському суспільству. За час президентства Мілоша Земана чеське суспільство поступово, на мою думку, усвідомило цю травму, усвідомило проблему і зрозуміло, що глава держави не повинен бути політиком, який працює виключно у своїх власних інтересах. Саме це спричинило серйозну зміну політичних настроїв у Чехії в рамках президентських виборів і визначило перемогу Петра Павела, який очевидно, як його звинувачував у цьому Андрій Бабіш, є президентом чинного уряду. Але він є ним у тому сенсі, що на відміну від Бабіша він готовий з ним тісно співпрацювати. Він не готовий перебільшувати свої повноваження, не готовий боротися з парламентом за владу. Тобто нинішнє голосування – це якесь одужання чеського суспільства, яке зробило помилку і тепер намагається її на політичному рівні виправити та повернути посаді президента ту роль, яка мала до цього, – вважає Іван Преображенський.
Петр Павел вже оголосив про те, що навесні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, вирушить у робочу поїздку до України разом із президентом Словаччини Зузаною Чепутовою. Чепутова особисто привітала Павела з перемогою, приїхавши для цього до Праги.
Оглядач празького видання Ондржей Соукуп розповідає про суперників у другому турі президентських виборів у Чехії та про те, що визначило перемогу Петра Павела:
– Петр Павел – перший президентський кандидат за останні роки, який спирався на міський праволіберальний електорат і голоси цих виборців нарешті здобули перемогу. До цього перемагали кандидати-популісти. Павел зумів перемогти не лише завдяки своїм ліберальним поглядам, увазі до прав людини, завдяки всьому цьому гавелівському етосу, а й завдяки військовому бекґраунду. Крім цього, певну роль зіграв його імідж – він справляє враження спокійної, впевненої в собі людини. І це допомогло завоювати частину голосів тих виборців, котрі раніше голосували за Мілоша Земана. Крім цього, Андрію Бабішу не вдалося зробити ставку на негативну кампанію, на залякування війною.
– Мені здається, що війна відіграла певну роль. PR-стратеги Андрія Бабіша якраз думали, що це буде слабке місце Петра Павела, бо вони запустили перед другим туром виборів кампанію, сенс якої зводився до того, що ось він же військовий, він нас втягне у війну, якщо ти голосуєш за Павела, то готуйся до мобілізації, і так далі. Але це не спрацювало. Люди розуміють, що часи справді складні, але краще, якщо на чолі держави стоятиме людина, яка бодай розуміє, що таке війна, що таке армія, і може адекватно оцінювати ризики.
– Що зміниться у чеській політиці після того, як на посаду президента прийде Петр Павел?
– Загалом пост президента в Чехії – це, звичайно, не зовсім позиція монарха у Великій Британії, але все ж таки реальних виконавчих повноважень у президента відносно небагато. При цьому вже історично склалося, що президент задає тон, створює атмосферу, якщо хочете, у політичному житті країни. У цьому сенсі Петр Павел буде заспокійливим чинником, який просуватиме свою політику, своє бачення майбутнього.
– Не можу не спитати про суперника Петра Павела Андрія Бабіша. Він досить популярний політик на сході країни, де його сільськогосподарському концерну належить кілька фабрик, проте і там у багатьох моравських регіонах, наприклад, Бабіш програв Павелу, хоча перевага була дуже невеликою, голоси розділилися майже 50 на 50.
– Андрій Бабіш – політик такого типу, як, наприклад, італійський політик Сільвіо Берлусконі або навіть угорський політик Віктор Орбан. Тобто це людина, лояльне ядро виборців якої дорівнює приблизно 30 відсоткам. Проблема цього ядра виборців у тому, що вони є досить ізольованими. Потенціал отримати інші голоси є обмежений. Власне вже з осені минулого року соцопитування показували, що якщо Бабіш вийде у другий тур, то він програє практично будь-якому кандидатові з умовного ліберального табору. Так і вийшло. Він міг отримати голоси лише тих виборців, які раніше голосували за кандидатів-комуністів або ж за украй правих, націоналістів. Петр Павел міг отримати та отримав ті голоси, які були віддані за інших ліберальних кандидатів. Звідси й різниця в результаті, – каже Ондржей Соукуп.

Путін  «грайливо» говорив про ракетний удар по Британії, каже Борис Джонсон

Новообраний президент Чехії Петр Павел в неділю поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. На його думку, підтримка України не повинна слабшати, а Росії не можна дозволити виграти війну. “Шлях до гарантій більшої безпеки для всіх – знову набути нормального стану, відновити суверенну Україну”, – заявив Павел в інтерв’ю чеському телеканалу CNN Prima News наступного дня після того, як були оприлюднені результати голосування.
Петр Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). У другому турі президентських виборів він переміг, набравши понад 58 відсотків голосів. Його суперник, великий підприємець і минулого прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш, набрав менше 42 відсотків голосів.
Павел після інавгурації змінить Мілоша Земана, який багато років вважався одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн Євросоюзу. Незважаючи на те, що після початку війни Росії проти України Земан різко погіршив свою оцінку дій Москви, під час нинішніх виборів він підтримав суперника Павела – Андрія Бабіша, який виступав за переговори з Росією та організацію в резиденції президента Чехії, Празькому граді, саміту, на якому б Київ та Москва могли домовитися про мир.
На думку Петра Павела, у майбутньому, коли ситуація в Росії дозволить це зробити, з Москвою необхідно буде встановити нормальні відносини та визначити параметри взаємної безпеки. Нинішню ситуацію в Росії обраний президент Чехії оцінює як нестабільну, звертаючи увагу на економічний стан, що погіршується. У російському суспільстві, як вважає Павел, збільшується розчарування щодо ходу війни та того, до чого вона зараз призвела, а також через те, яким чином режим спілкується зі своїм народом. “Росія згодом зрозуміє, що з цього положення вийти переможцем неможливо”, – вважає Петр Павел. За його словами, російська армія не звикла програвати, а Москва все ще має більше ресурсів для війни, ніж Київ. “Дуже важливо, яким чином до цієї ситуації віднесеться світова спільнота і особливо Китай”, який, на думку обраного президента, має великий вплив на можливе завершення нинішньої кризи. При цьому Павел зазначив, що економічні санкції знижують можливості Росії, у тому числі зменшують обсяги інвестицій у військовий комплекс і витрати на війну, а також унеможливлюють використання високих технологій на полі бою. “Необхідно пояснювати людям, що підтримка України є єдиним можливим шляхом, і що нам необхідно висловити солідарність, – заявив Петр Павел. – Той тип міжнародних відносин, на якому намагається наполягти Росія в Україні, не на користь Чеській Республіці, тому припустити, що не так далеко від чеських кордонів порушуються правила, неможливо”.
Політолог Іван Преображенський розповідає, що зміниться у чеській політиці після перемоги Петра Павела на президентських виборах у Чехії:
– У цьому випадку ця перемога означає велику консолідацію, тому що прихід Андрія Бабіша на пост президента неминуче був би пов’язаний із його спробами гальмувати військову підтримку України. Як на рівні Чехії, так і на рівні Європейського союзу, а можливо, і на рівні НАТО. Ми пам’ятаємо, як свого часу позиції уряду Чехії та президента Мілоша Земана відрізнялися на міжнародній арені та створювали такі складнощі. Андрій Бабіш чітко артикулював, що він виступає проти військової підтримки Чехією України та за переговори з Росією. Петр Павел – людина, яка добре розуміє, як працюють інструменти НАТО, тому що він колишній штабний генерал НАТО. Швидше за все, це людина, яка на міжнародному рівні може брати участь та відіграти досить серйозну роль у координації допомоги Україні.
– Незважаючи на те, що йде війна та відносини Чехії та Росії вкрай холодні, не можу не запитати про те, що можна очікувати від Петра Павела щодо Росії?
– Петро Павло займає щодо Росії жорстку позицію. Неофіційно відомо, що одним із його радників є колишній посол Чехії в Росії Петр Коларж. Відповідно, він має бути досить добре поінформований про все, що пов’язане з Росією. Як колишній генерал НАТО він дуже добре знає про те, яку небезпеку становить Росія, і яку небезпеку вона створює зараз в Україні своєю агресією. Тому я думаю, що Петро Павло займатиме жорстку позицію щодо Кремля доти, доки при владі в Росії перебуває Володимир Путін та його оточення. Для нього, швидше за все, нічого не зміниться. Мало того, я думаю, що жодного покращення чесько-російських відносин у принципі не передбачається. Знову ж таки, доти, доки при владі перебуває Володимир Путін та його оточення. Бо навіть із Мілошем Земаном Кремль повністю розірвав якісь (назвемо їх неофіційними) стосунки після того, як Чехія вислала російських дипломатів у зв’язку з вибухами у Врбетицях, а Мілош Земан не зумів цьому перешкодити. Тобто тут двері зачинені з іншого боку. І навіть якби в Чехії відбулася якась політична революція, а чеський уряд змінився на людей, готових і охочих розмовляти з Москвою, цього не зробила б сама Москва.
– Що змінилося у чеському суспільстві? Адже ще нещодавно на посаді президента перебував схожий на Андрія Бабіша політик, Мілош Земан, погляди якого можна було назвати проросійськими. До цього президентом був Вацлав Клаус, який теж мав тісні відносини з Росією, видання його книги фінансував російський “Лукойл”. Чому зараз виборці втекли від того порядку, який уособлювали Клаус, Земан, Бабіш?
– Тут слід зазначити, що Вацлав Клаус був останнім президентом, якого обирав парламент. Поки він був президентом, Клаус не вирізнявся проросійськими поглядами. Яскравішими і явнішими вони стали після того, як він пішов з посади президента. Щодо Мілоша Земана, то це перший всенародно обраний президент Чехії. І це, власне, і створило серйозну проблему та диспропорцію у політичній системі країни. Чехи не відразу це усвідомили, радісно використали можливість прямих виборів президента. У результаті Мілош Земан двічі вигравав на президентських виборах і довгий час був найпопулярнішим політиком країни. Але він використав свою популярність не на благо. Оскільки пост президента йому не давав жодних повноважень, він почав ламати конституційну систему Чехії. Персонально під себе. Це завдало великої політичної травми і конституційній системі Чехії, і чеському суспільству. За час президентства Мілоша Земана чеське суспільство поступово, на мою думку, усвідомило цю травму, усвідомило проблему і зрозуміло, що глава держави не повинен бути політиком, який працює виключно у своїх власних інтересах. Саме це спричинило серйозну зміну політичних настроїв у Чехії в рамках президентських виборів і визначило перемогу Петра Павела, який очевидно, як його звинувачував у цьому Андрій Бабіш, є президентом чинного уряду. Але він є ним у тому сенсі, що на відміну від Бабіша він готовий з ним тісно співпрацювати. Він не готовий перебільшувати свої повноваження, не готовий боротися з парламентом за владу. Тобто нинішнє голосування – це якесь одужання чеського суспільства, яке зробило помилку і тепер намагається її на політичному рівні виправити та повернути посаді президента ту роль, яка мала до цього, – вважає Іван Преображенський.
Петр Павел вже оголосив про те, що навесні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, вирушить у робочу поїздку до України разом із президентом Словаччини Зузаною Чепутовою. Чепутова особисто привітала Павела з перемогою, приїхавши для цього до Праги.
Оглядач празького видання Ондржей Соукуп розповідає про суперників у другому турі президентських виборів у Чехії та про те, що визначило перемогу Петра Павела:
– Петр Павел – перший президентський кандидат за останні роки, який спирався на міський праволіберальний електорат і голоси цих виборців нарешті здобули перемогу. До цього перемагали кандидати-популісти. Павел зумів перемогти не лише завдяки своїм ліберальним поглядам, увазі до прав людини, завдяки всьому цьому гавелівському етосу, а й завдяки військовому бекґраунду. Крім цього, певну роль зіграв його імідж – він справляє враження спокійної, впевненої в собі людини. І це допомогло завоювати частину голосів тих виборців, котрі раніше голосували за Мілоша Земана. Крім цього, Андрію Бабішу не вдалося зробити ставку на негативну кампанію, на залякування війною.
– Мені здається, що війна відіграла певну роль. PR-стратеги Андрія Бабіша якраз думали, що це буде слабке місце Петра Павела, бо вони запустили перед другим туром виборів кампанію, сенс якої зводився до того, що ось він же військовий, він нас втягне у війну, якщо ти голосуєш за Павела, то готуйся до мобілізації, і так далі. Але це не спрацювало. Люди розуміють, що часи справді складні, але краще, якщо на чолі держави стоятиме людина, яка бодай розуміє, що таке війна, що таке армія, і може адекватно оцінювати ризики.
– Що зміниться у чеській політиці після того, як на посаду президента прийде Петр Павел?
– Загалом пост президента в Чехії – це, звичайно, не зовсім позиція монарха у Великій Британії, але все ж таки реальних виконавчих повноважень у президента відносно небагато. При цьому вже історично склалося, що президент задає тон, створює атмосферу, якщо хочете, у політичному житті країни. У цьому сенсі Петр Павел буде заспокійливим чинником, який просуватиме свою політику, своє бачення майбутнього.
– Не можу не спитати про суперника Петра Павела Андрія Бабіша. Він досить популярний політик на сході країни, де його сільськогосподарському концерну належить кілька фабрик, проте і там у багатьох моравських регіонах, наприклад, Бабіш програв Павелу, хоча перевага була дуже невеликою, голоси розділилися майже 50 на 50.
– Андрій Бабіш – політик такого типу, як, наприклад, італійський політик Сільвіо Берлусконі або навіть угорський політик Віктор Орбан. Тобто це людина, лояльне ядро виборців якої дорівнює приблизно 30 відсоткам. Проблема цього ядра виборців у тому, що вони є досить ізольованими. Потенціал отримати інші голоси є обмежений. Власне вже з осені минулого року соцопитування показували, що якщо Бабіш вийде у другий тур, то він програє практично будь-якому кандидатові з умовного ліберального табору. Так і вийшло. Він міг отримати голоси лише тих виборців, які раніше голосували за кандидатів-комуністів або ж за украй правих, націоналістів. Петр Павел міг отримати та отримав ті голоси, які були віддані за інших ліберальних кандидатів. Звідси й різниця в результаті, – каже Ондржей Соукуп.

“Він добре поінформований, наскільки небезпечною є Росія” – політолог про новообраного президента Чехії

Новообраний президент Чехії Петр Павел в неділю поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. На його думку, підтримка України не повинна слабшати, а Росії не можна дозволити виграти війну. “Шлях до гарантій більшої безпеки для всіх – знову набути нормального стану, відновити суверенну Україну”, – заявив Павел в інтерв’ю чеському телеканалу CNN Prima News наступного дня після того, як були оприлюднені результати голосування.
Петр Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). У другому турі президентських виборів він переміг, набравши понад 58 відсотків голосів. Його суперник, великий підприємець і минулого прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш, набрав менше 42 відсотків голосів.
Павел після інавгурації змінить Мілоша Земана, який багато років вважався одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн Євросоюзу. Незважаючи на те, що після початку війни Росії проти України Земан різко погіршив свою оцінку дій Москви, під час нинішніх виборів він підтримав суперника Павела – Андрія Бабіша, який виступав за переговори з Росією та організацію в резиденції президента Чехії, Празькому граді, саміту, на якому б Київ та Москва могли домовитися про мир.
На думку Петра Павела, у майбутньому, коли ситуація в Росії дозволить це зробити, з Москвою необхідно буде встановити нормальні відносини та визначити параметри взаємної безпеки. Нинішню ситуацію в Росії обраний президент Чехії оцінює як нестабільну, звертаючи увагу на економічний стан, що погіршується. У російському суспільстві, як вважає Павел, збільшується розчарування щодо ходу війни та того, до чого вона зараз призвела, а також через те, яким чином режим спілкується зі своїм народом. “Росія згодом зрозуміє, що з цього положення вийти переможцем неможливо”, – вважає Петр Павел. За його словами, російська армія не звикла програвати, а Москва все ще має більше ресурсів для війни, ніж Київ. “Дуже важливо, яким чином до цієї ситуації віднесеться світова спільнота і особливо Китай”, який, на думку обраного президента, має великий вплив на можливе завершення нинішньої кризи. При цьому Павел зазначив, що економічні санкції знижують можливості Росії, у тому числі зменшують обсяги інвестицій у військовий комплекс і витрати на війну, а також унеможливлюють використання високих технологій на полі бою. “Необхідно пояснювати людям, що підтримка України є єдиним можливим шляхом, і що нам необхідно висловити солідарність, – заявив Петр Павел. – Той тип міжнародних відносин, на якому намагається наполягти Росія в Україні, не на користь Чеській Республіці, тому припустити, що не так далеко від чеських кордонів порушуються правила, неможливо”.
Політолог Іван Преображенський розповідає, що зміниться у чеській політиці після перемоги Петра Павела на президентських виборах у Чехії:
– У цьому випадку ця перемога означає велику консолідацію, тому що прихід Андрія Бабіша на пост президента неминуче був би пов’язаний із його спробами гальмувати військову підтримку України. Як на рівні Чехії, так і на рівні Європейського союзу, а можливо, і на рівні НАТО. Ми пам’ятаємо, як свого часу позиції уряду Чехії та президента Мілоша Земана відрізнялися на міжнародній арені та створювали такі складнощі. Андрій Бабіш чітко артикулював, що він виступає проти військової підтримки Чехією України та за переговори з Росією. Петр Павел – людина, яка добре розуміє, як працюють інструменти НАТО, тому що він колишній штабний генерал НАТО. Швидше за все, це людина, яка на міжнародному рівні може брати участь та відіграти досить серйозну роль у координації допомоги Україні.
– Незважаючи на те, що йде війна та відносини Чехії та Росії вкрай холодні, не можу не запитати про те, що можна очікувати від Петра Павела щодо Росії?
– Петро Павло займає щодо Росії жорстку позицію. Неофіційно відомо, що одним із його радників є колишній посол Чехії в Росії Петр Коларж. Відповідно, він має бути досить добре поінформований про все, що пов’язане з Росією. Як колишній генерал НАТО він дуже добре знає про те, яку небезпеку становить Росія, і яку небезпеку вона створює зараз в Україні своєю агресією. Тому я думаю, що Петро Павло займатиме жорстку позицію щодо Кремля доти, доки при владі в Росії перебуває Володимир Путін та його оточення. Для нього, швидше за все, нічого не зміниться. Мало того, я думаю, що жодного покращення чесько-російських відносин у принципі не передбачається. Знову ж таки, доти, доки при владі перебуває Володимир Путін та його оточення. Бо навіть із Мілошем Земаном Кремль повністю розірвав якісь (назвемо їх неофіційними) стосунки після того, як Чехія вислала російських дипломатів у зв’язку з вибухами у Врбетицях, а Мілош Земан не зумів цьому перешкодити. Тобто тут двері зачинені з іншого боку. І навіть якби в Чехії відбулася якась політична революція, а чеський уряд змінився на людей, готових і охочих розмовляти з Москвою, цього не зробила б сама Москва.
– Що змінилося у чеському суспільстві? Адже ще нещодавно на посаді президента перебував схожий на Андрія Бабіша політик, Мілош Земан, погляди якого можна було назвати проросійськими. До цього президентом був Вацлав Клаус, який теж мав тісні відносини з Росією, видання його книги фінансував російський “Лукойл”. Чому зараз виборці втекли від того порядку, який уособлювали Клаус, Земан, Бабіш?
– Тут слід зазначити, що Вацлав Клаус був останнім президентом, якого обирав парламент. Поки він був президентом, Клаус не вирізнявся проросійськими поглядами. Яскравішими і явнішими вони стали після того, як він пішов з посади президента. Щодо Мілоша Земана, то це перший всенародно обраний президент Чехії. І це, власне, і створило серйозну проблему та диспропорцію у політичній системі країни. Чехи не відразу це усвідомили, радісно використали можливість прямих виборів президента. У результаті Мілош Земан двічі вигравав на президентських виборах і довгий час був найпопулярнішим політиком країни. Але він використав свою популярність не на благо. Оскільки пост президента йому не давав жодних повноважень, він почав ламати конституційну систему Чехії. Персонально під себе. Це завдало великої політичної травми і конституційній системі Чехії, і чеському суспільству. За час президентства Мілоша Земана чеське суспільство поступово, на мою думку, усвідомило цю травму, усвідомило проблему і зрозуміло, що глава держави не повинен бути політиком, який працює виключно у своїх власних інтересах. Саме це спричинило серйозну зміну політичних настроїв у Чехії в рамках президентських виборів і визначило перемогу Петра Павела, який очевидно, як його звинувачував у цьому Андрій Бабіш, є президентом чинного уряду. Але він є ним у тому сенсі, що на відміну від Бабіша він готовий з ним тісно співпрацювати. Він не готовий перебільшувати свої повноваження, не готовий боротися з парламентом за владу. Тобто нинішнє голосування – це якесь одужання чеського суспільства, яке зробило помилку і тепер намагається її на політичному рівні виправити та повернути посаді президента ту роль, яка мала до цього, – вважає Іван Преображенський.
Петр Павел вже оголосив про те, що навесні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, вирушить у робочу поїздку до України разом із президентом Словаччини Зузаною Чепутовою. Чепутова особисто привітала Павела з перемогою, приїхавши для цього до Праги.
Оглядач празького видання Ондржей Соукуп розповідає про суперників у другому турі президентських виборів у Чехії та про те, що визначило перемогу Петра Павела:
– Петр Павел – перший президентський кандидат за останні роки, який спирався на міський праволіберальний електорат і голоси цих виборців нарешті здобули перемогу. До цього перемагали кандидати-популісти. Павел зумів перемогти не лише завдяки своїм ліберальним поглядам, увазі до прав людини, завдяки всьому цьому гавелівському етосу, а й завдяки військовому бекґраунду. Крім цього, певну роль зіграв його імідж – він справляє враження спокійної, впевненої в собі людини. І це допомогло завоювати частину голосів тих виборців, котрі раніше голосували за Мілоша Земана. Крім цього, Андрію Бабішу не вдалося зробити ставку на негативну кампанію, на залякування війною.
– Мені здається, що війна відіграла певну роль. PR-стратеги Андрія Бабіша якраз думали, що це буде слабке місце Петра Павела, бо вони запустили перед другим туром виборів кампанію, сенс якої зводився до того, що ось він же військовий, він нас втягне у війну, якщо ти голосуєш за Павела, то готуйся до мобілізації, і так далі. Але це не спрацювало. Люди розуміють, що часи справді складні, але краще, якщо на чолі держави стоятиме людина, яка бодай розуміє, що таке війна, що таке армія, і може адекватно оцінювати ризики.
– Що зміниться у чеській політиці після того, як на посаду президента прийде Петр Павел?
– Загалом пост президента в Чехії – це, звичайно, не зовсім позиція монарха у Великій Британії, але все ж таки реальних виконавчих повноважень у президента відносно небагато. При цьому вже історично склалося, що президент задає тон, створює атмосферу, якщо хочете, у політичному житті країни. У цьому сенсі Петр Павел буде заспокійливим чинником, який просуватиме свою політику, своє бачення майбутнього.
– Не можу не спитати про суперника Петра Павела Андрія Бабіша. Він досить популярний політик на сході країни, де його сільськогосподарському концерну належить кілька фабрик, проте і там у багатьох моравських регіонах, наприклад, Бабіш програв Павелу, хоча перевага була дуже невеликою, голоси розділилися майже 50 на 50.
– Андрій Бабіш – політик такого типу, як, наприклад, італійський політик Сільвіо Берлусконі або навіть угорський політик Віктор Орбан. Тобто це людина, лояльне ядро виборців якої дорівнює приблизно 30 відсоткам. Проблема цього ядра виборців у тому, що вони є досить ізольованими. Потенціал отримати інші голоси є обмежений. Власне вже з осені минулого року соцопитування показували, що якщо Бабіш вийде у другий тур, то він програє практично будь-якому кандидатові з умовного ліберального табору. Так і вийшло. Він міг отримати голоси лише тих виборців, які раніше голосували за кандидатів-комуністів або ж за украй правих, націоналістів. Петр Павел міг отримати та отримав ті голоси, які були віддані за інших ліберальних кандидатів. Звідси й різниця в результаті, – каже Ондржей Соукуп.