Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Іспанський суд покарав каталонських сепаратистських лідерів багаторічними ув’язненнями

Верховний суд Іспанії покарав дев’ятьох каталонських лідерів ув’язненнями на терміни від дев’яти до тринадцяти років, визнавши їх винними у підбурюваннях до заколоту та нецільовому використанні коштів, за їхню роль у домаганнях незалежності Каталонії.
Звинувачення стосуються референдуму про відокремлення регіону, що відбувся 1 жовтня 2017 року.
Іспанський уряд оголосив референдум незаконним і притягнув до судової відповідальності каталонських лідерів, які на підставі того референдуму проголосили незалежність регіону.
Ще троє обвинувачених були засуджені за непокору владі і були оштрафовані, але уникли в’язниці. Усі 12 політиків та активістів не визнали себе винними.
До найтривалішого ув’язнення, 13 років за підбурювання до заколоту і за нецільове використання державних коштів, засудили Оріолу Жункераса, колишнього заступника керівника Каталонії та лідера пронезалежницької партії Esquerra Republicana.
Колишній президент Каталонії Карлес Пучдемонт уник суду, врятувавшись від арешту втечею 2017 року з Іспанії до Бельгії.
Ситуація в Каталонії
За даними Reuters у липні 44.0% опитаних каталонців висловлювалися за незалежність, а 48.3% були проти.
У зв’язку з оголошенням вироків каталонським лідерам прихильники відокремлення регіону планували масові протести.
Напередодні уряд і сепаратисти оприлюднили у соціальних медіа відео, в яких сепаратисти наполягають, що суд був політичним, а уряд підкреслює, що судовий процес відбувався відповідно до законів країни.
“Настав час реагувати так, як ніколи досі. За майбутнє наших синів і дочок. За демократію. За Європу. За Каталонію”, – написав у Twitter Карлес Пучдемонт.
Досі протести в Каталонії були переважно мирними, але іспанська поліція каже, що готується до можливого насильства.
Уряд у Мадриді заявив, що готовий запровадити в Каталонії пряме правління, як це було зроблено на короткий період 2017 року.
Чому значна частина каталонців хоче незалежності?
Каталонські прихильники незалежності стверджують, що коріння державності їхнього краю сягають у давнину на 1000 років.
Упродовж останнього десятиліття ідея самостійності набрала популярності, почавшись з руху за відродження каталонської мови та культури і зміцнення автономних прав регіону.
Але прихильники єдності Іспанії вказують, що історія Каталонії нерозривно пов’язана з творенням іспанської держави.
Зараз Каталонія з населенням 7,45 мільйона є одним з найбагатших із низки самобутніх регіонів Іспанії з широкими автономними правами.
Багато каталонців вважають, що регіон платить у центральний бюджет більше, ніж отримує і суперечка загострилася на тлі міжнародної фінансово-економічної кризи 2008 року, що дуже болісно вдарила по Іспанії.
До 1975 року в Іспанії панував військовий режим генерала Франко, який жорстоко придушував культуру і мову меншин, включно з каталонською.
Після вступу Іспанії у Європейський Союз 1986 року країну часто називали прикладом успішного демократичного та економічного розвитку за сприяння ЄС.
Частиною внутрішніх демократичних процесів було надання Каталонії широких прав на самоврядування.
Дивіться також: Собака, який колись врятував президентську родину, нагороджений орденом за заслуги

Рейтинг Джо Байдена падає. Відео

У штатах, які перші голосуватимуть на демократичних праймеріз, рейтинг Джо Байдена падає. Чи пов’язано це із звинуваченнями з боку Трампа і що думають про Байдена виборці Нью-Гемпшира, де у лютому пройдуть внутрішньопартійні вибори демократів

США готові вивести американські війська, які залишились на півночі Сирії

США готові вивести близько тисячі американських військовослужбовців з північних районів Сирії. Про це повідомив у неділю міністр оборони США Марк Еспер, виступаючи в програмі «Обличчям до країни» на каналі CBS. Міністр назвав ситуацію в регіоні «неприйнятною» для американських військових.
Цьому кроку передувало виведення частини американських військ, які підтримували курдських бійців в боротьбі з «Ісламським державою». Це рішення, яке гостро розкритикували як демократи і республіканці, так і американські союзники, відкрило Туреччини шлях до розгортання наступу проти курдських сил, які є частиною Сирійських демократичних сил (СДС).
«За останні 24 години ми дізналися, що [Туреччина], ймовірно, хоче розширити свою атаку далі на південь на відміну від того, що планувалося раніше, а також на захід», – заявив Еспер в записаному раніше інтерв’ю CBS.
«За останні 24 години ми також дізналися, що СДС хочуть укласти угоду з сирійцями і росіянами, щоб контратакувати Туреччину на півночі», – додав він.
Він заявив, що напередодні інтерв’ю розмовляв з Трампом і що президент доручив збройним силам «почати продумане виведення військ з північних районів Сирії».
Президент Трамп також у неділю повідомив, що паралельно працює з конгресменами щодо запровадження санкцій проти Туреччини.

«Працюю з Ліндзі Ґремом та багатьма членами конгресу, у тому числі демократами щодо введення санкції проти Туреччини. Мінфін США готовий діяти, можливо, буде побрібен додатковий закон. У цьому питанні великий консенсус. Туреччина просить, щоь цього не робили. Слідкуйте за подіями», – написав президент у своєму Твіттері.

Президент Трамп пригрозив подати в суд на демократів Пелосі та Шиффа

Президент Дональд Трамп пригрозив у суботу ввечері подати в суд на найвищих демократів Конгресу: Адама Шиффа та спікерки Палати представників Ненсі Пелосі на тлі процедури імпічменту президента, яку розпочала Палата представників.
“Ми розглянемо це питання. Ми переслідуватиме цих людей. Це погані, погані люди», – сказав Президент на щорічній конференції консерваторів “Цінності виборців” у Вашингтоні.
Трамп заявив, що говорив зі своїми адвокатами про Шиффа і сказав їм: “Подавайте на нього в суд все одно, навіть якщо ми програємо, американська громадськість зрозуміє”. Голова комітету з питань розвідки Палати Шифф очолює розслідування щодо імпічменту в Палаті представників.
“І подайте в суд на Ненсі Пелосі”, – продовжив Трамп. “Або, можливо, ми повинні просто піддати їх імпічменту, бо вони брешуть, а те, що вони роблять – страшна річ для нашої країни”.
Відповідно Конституції США, членів Конгресу не можна піддати імпічменту. Також стаття 1, частини 6 Конституції США захищає членів Конгресу від судових позовів за їх заяви в пленарній залі Конгресу, ця стаття також розповсюджується і на комітети.
Офіси Ненсі Пелосі та Адама Шиффа поки що заяви Президента не прокоментували.

Скільки заробляють коти-інфлуенсери на Інстаграмі? Відео

Сучасні технології створили безліч способів швидко розбагатіти. Для цього не обов’язково потрібні складні алгоритми, штучний інтелект та мільйонні інвестиції. У деяких випадках, достатньо мати… кота і вчасно знайти нішу у соціальних мережах. Уляна Телюк розповість про фантастичний успіх незвичних бізнес-партнерів, які завдяки порозумінню, кмітливості і вдачі стали мільйонерами.

Гантер Байден оголосив про вихід з ради директорів китайської компанії BHR (Shanghai)

Гантер Байден, син колишнього віце-президента США Джо Байдена, вперше відповів на критику з боку президента Трампа щодо його роботи в Україні та Китаї.
Гантер Байден в опублікованій в неділю заяві сказав, що має намір 31 жовтня вийди з ради директорів китайської компанії, яка була об’єктом критики. Він не працюватиме в жодній іноземній компанії, як також не входитиме в правління іноземних компаній, допоки його батька не буде обрано президентом, йдеться у заяві. Син Байдена не отримав прибутку, працюючи в правлінні компанії BHR (Shanghai).
Адвокат Гантера Байдена відкинув, що його клієнт вчинив щось неправомірне. За його словами, поки Гантер Байден працював в енергетичній компанії в «Burisma», проти нього не висувались звинувачення у вчиненні неправомірних дій.
“Гантер займався цією бізнес діяльністю самостійно”, – повідомив у заяві його адвокат Джордж Месірес. «Він не вважав за доцільне обговорювати свою діяльність з батьком, і він цього не робив. Гантер завжди розумів, що його батько цілком і однозначно керуватиметься лише американською політикою, незалежно від її впливу на професійні інтереси Гантера».

Олександр Усик переміг американця Візерспуна в сьомому раунді

Український боксер із Криму Олександр Усик виграв перший бій у суперважкій вазі проти американця Чазза Візерспуна.
Український боксер майже рік не виходив на ринг. Його дебют у суперважкій вазі завершився перемогою.
Перші два раунди спортсмен придивлявся до свого суперника, а потім почав активно атакувати.
Перші раунди пройшли у традиційній розвідці, обидва боксери не форсували події. Бій тривав у невисокому темпі, Усик перевірив американця лівим боковим і працював більше на техніку, все частіше використовуючи ліву руку.
Починаючи з 4-го раунду Усик почав вкладатися і зміг затиснути Візерспуна в кут, видавши серію з чотирьох потужних ударів по корпусу і голові.
У п’ятому раунді український боксер повністю домінував. Усик захопив центр рингу і змушував американця постійно відступати до канатів.
У сьомому раунді суддя зупинив раунд, а команда суперника вирішила припинити бій достроково, побоюючись за здоров’я Візерспуна.
13 жовтня Усик мав боксувати з Тайроном Спонґом із Нідерландів, але потенційний суперник провалив допінг-тест, а команда Усика за чотири дні до бою знайшла заміну в особі Візерспуна.
У 2018 році Усик переміг у всіх своїх трьох поєдинках: у січні він об’єднав чемпіонські пояси WBO і WBC у бою з латвійцем Майрісом Брієдесом, у липні Усик став абсолютним чемпіоном світу у ваговій категорії до 90,7 кілограма і переможцем Всесвітньої боксерської суперсерії в поєдинку з росіянином Муратом Гассієвим, а в листопаді захистив свої титули, коли нокаутував британця Тоні Белью.
Після цього він вирішив перейти у суперважку вагу і офіційно позбувся звання абсолютного чемпіона світу в першій важкій вазі.

Час-Тайм. Марі Йованович свідчить у Конгресі

В ефірі Час-Тайм. Йованович, яку раптово звільнили у травні попередила конгресменів, що вплив та інтереси приватних осіб узурпували американську дипломатію, і це підриває національні інтереси країни. Про кого ішлося у цих словах. Вступне слово колишньої посолки США в Україні Марі Йованович на слуханнях у межах розлідування щодо імпічменту презиеднта. Огляд чинний стан американської дипломатії. Що Конституція США говорить про імпічмент президенту і які думки в експертів?

Керівника посольства США в Україні Вільяма Тейлора викликали для дачі свідчень в Конгресі

Палата Представників Конгресу США викликала для дачі свідчень Вільяма Тейлора, тимчасово повіреного у справах США в Україні. Конгресмени хочуть заслухати його свідчення в рамках розслідувань щодо імпічменту Дональда Трампа. Втім конкретної дати свідчень поки не призначили, – повідомляє CNN з посиланням на декілька власних джерел.
Втім дипломати, які працювали з послом, припускають: якби Тейлору довелось обирати між тим, свідчити перед Конгресом, чи залишитись на посаді топ-дипломата США в Україні, він би вибрав останнє.
Про те, що Вільям Тейлор має інформацію про затримку надання Україні зброї й політику Білого дому щодо цього стало відомо після свідчень колишнього спецпредставника США з питань України Курта Волкера. Палата представників оприлюднила листування американських дипломатів та радника Володимира Зеленського Андрія Єрмака.
В розмові брав участь і Вільям Тейлор. Тоді він написав послу США в Євросоюзі Ґордону Сондленду: “Як я вже говорив по телефону, я вважаю це божевіллям — відмовляти у військовій допомозі задля допомоги у політичній кампанії”.
В той самий період, коли велось листування дипломатів, посол Тейлор дав інтерв’ю українській службі Голосу Америки. Тоді на запитання про перегляд військової допомоги США він відповів так:
“Статус американсько-української співпраці у військовій сфері дуже високий. Ще ніколи ця співпраця не була такою потужною. Нинішня адміністрація забезпечила більше допомоги для безпеки України, включно з летальною зброєю, ніж будь-яка інша адміністрація будь-коли раніше. Минула адміністрація не надавала Україні летальної зброї, ця адміністрація надала. Є міцна підтримка в навчанні, у наданні обладнання, зброї. Це наша поточна політика”.
Дивіться також: Головні заяви Зеленського під час прес-марафону та перші реакції на них у США. Відео

Сказали “наступним рейсом” повертатись з Києва до США – ЗМІ цитують вступне слово Йованович у Конгресі

Колишній посол США в Україні Марі Йованович, яка свідчить за закритими дверима перед трьома комітетами Палати представників Конгресу США в рамках розслідування щодо імпічменту, розповіла конгресменам, що президент Трамп кілька місяців намагався усунути її з посади. Про це стало відомо з її вступного слова, текст якого, зокрема, має редакція The New York Times.
Менш ніж через два місяці після того, як Державний департамент продовжив термін її перебування в Києві до 2020-го року, їй неочікувано сказали, що вона має повернутися в США «наступним рейсом».
Заступник Державного секретаря Джон Салліван пояснив їй, що вона нічого поганого не зробила, просто президент Трамп «втратив довіру до мене і більше не хотів, щоб я служила послом». Він сказав, що починаючи з літа 2018-го року Державний департамент перебував під тиском Білого дому, щоб її усунути.

Вона сказала, що їй було важко повірити у те, що її усунули з посади посла США на основі «безпідставних та хибних звинувачень людей із очевидно сумнівними мотивами».
Вона назвала фікцією звинувачення на її адресу в тому, що вона була нелояльною до президента Трампа, які поширювали союзники Руді Джуліані. Каже, що не знає, чому Джуліані її атакував і припускає, що це тому, що його партнери вірили, що її зусилля із викоренення корупції в Україні перешкоджали їхнім фінансовим інтересам.

У тексті вступної промови йдеться, повідомляє газета, що Йованович попереджала, що вплив та інтереси приватних осіб узурпували дипломатію у впровадженні зовнішньої політики США, що підриває національні інтереси країни. Вона вказала, що така політика лише заохочує поганих гравців та слугує інтересам противників США, які бачать, наскільки легко маніпулювати нашою системою, таким як Росія.
У вступній промові не міститься інформації про тиск на Україну з метою розпочати розслідування. Йованович сказала, що не брала участь у дискусіях щодо військової допомоги Україні цього літа.
Колишня посол США в Україні Марі Йованович з’явилася перед конгресменами, незважаючи на відмову Білого дому співпрацювати у розслідуванні, що може коштувати їй роботи у Державному департаменті, пише The New York Times.

Як повідомляв “Голос Америки”, Комітети Палати представників США розпочали розслідування в рамках процедури імпічменту. Конгресменів США зацікавила роль Державного департаменту у справі про можливий тиск на українську владу. Центральним об’єктом розслідування Конгресу є скарга, подана представником американської розвідки в рамках програми захисту для викривачів корупції. Автор скарги звинувачує президента США Дональда Трампа у тому, що той, буцімто, тиснув на владу в Україні, щоб отримати негативну інформацію на свого політичного суперника Джо Байдена. Скаржник також припускає, що звільнивши посла Йованович, президент зловживав владою.
Дивіться також: ​Невивірені дії української влади зараз можуть призвести до втрати підтримки однієї з партій у Конгресі США – Гербст