Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Обстріл Росією українських кораблів нагадав про війну, яку світ почав майже забувати

Воєнне протистояння Росії з Україною і факт окупації українських територій знову повернувся у заголовки міжнародних засобів масової інформації та до порядку денного зустрічей чільних посадовців.

Цей інцидент є нагадуванням, що в Україні триває війна.

​Президент Путін намагався применшити значення обстрілу українських кораблів 25 листопада біля Керченської протоки, а також поранень і захоплення понад двох десятків українських військових та їхніх суден.
Російський керівник у виступі на фінансовому формі у Москві у середу назвав сутичку провокацією, яку, на його думку, Петро Порошенко влаштував для підвищення підтримки виборців з огляду на початок президентської кампанії в Україні.
Але ще напередодні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ підкреслив: “Цей інцидент є нагадуванням, що в Україні триває війна. Вона йде вже понад 4 роки”.
Повторивши невизнання російської анексії Криму усіма країнами альянсу, Столтенберґ заявив, що “Росія повинна припинити підтримку воєнізованих угруповань і вивести власні сили з української території”.
Починаючи з неділі, коли сталася сутичка, ключові уряди й міжнародні організації, хоч і стримано, але однозначно вказали на відповідальність Москви за умови, що спричинили чергове загострення у конфлікті.
Міністр оборони США Джим Маттіс дійшов висновку, що дії Росії засвідчують неможливість покладатися на її слова.
“Це очевидно було кричуще порушення міжнародного закону. Це було, я вважаю, безцеремонне застосування сили, через що були поранені українські моряки”, – сказав міністр у Пентагоні.

Європейський Союз після кількох негайних окремих заяв від посадовців пізно у середу оприлюднив з Брюсселя узгоджену представниками 28-ми країн декларацію, в якій вказано, що Росія застосувала силу, відкривши вогонь по українських суднах.
“Нелегальна анексія Кримського півострова Росією у 2014 році залишається прямою загрозою міжнародній безпеці з тяжкими наслідками для міжнародного законного порядку, що захищає цілісність і суверенітет усіх держав”, – сказано у заяві ЄС.
Євросоюз також підкреслює, що сам факт побудови Росією мосту через Керченську протоку є “подальшим порушенням суверенітету й територіальної цілісності України”.
Посилаючись на неназваного дипломата в ЄС, британська Telegraph пише, що Британія, Польща й країни Балтії на обговореннях декларації висловилися за нові санкції щодо Росії; Франція й Німеччина – за збереження режиму, а Італія, Болгарія і Греція з Кіпром висловлюють сумніви щодо користі режиму санкцій.
Однією з головних новин 29 листопада став заклик президента Порошенка, щоб НАТО відрядило кораблі до Азовського моря на знак підтримки України і для протидії російських намагань фактично блокувати українські порти в тому регіоні.
В інтерв’ю німецькій газеті Bild Порошенко вказав, що Путін прагне захоплення цілого моря.
Станом на ранок у четвер від НАТО не було офіційної відповіді на заклик у газетному інтерв’ю.
Україна є партнером НАТО, але не член організації, і тому на Україну не поширюється зобов’язання членів альянсу розглядати напад на одну з тих країн як напад на увесь блок.
Дивіться також: Заяв не достатньо для ефективної відповіді на російську агресію в Україні

У штаті Нью-Джерсі згоріла 64-річна українська церква

64-річна католицька церква Св. Марії в місті Картерет в американському штаті Нью-Джерсі повністю згоріла в дуже небезпечній пожежі у вівторок ввечері, повідомляє місцевий інформаційний сайт NJ.com із посиланням на місцевих посадовців.

“;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = “Facebook API failed to initialize.”;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = “facebookSnippetProcessed”;
if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”)
window.addEventListener(“load”, render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

Команди пожежників із кількох міст допомагали місцевим пожежникам загасити пожежу. Причину загоряння розслідують.
Відкрита в 1954 році, церква належить до Українською католицької архієпархії Філадельфії.
На допомогу церкві розпочали збір коштів, інформує NJ.com з посиланням на мера міста Дена Реймена.
Дивіться також: Українські монахині заснували у США коледж

Світовий конґрес українців підтримав рішення про воєнний стан

Світовий конґрес українців підтримує рішення України запровадити воєнний стан. Про це заявив новообраний президент СКУ Павло Ґрод.

Павло Грод, президент СКУ

«Ми, безумовно, підтримуємо це рішення», – сказав Ґрод на прес-конференції в Києві. Як він додав, члени Конґресу підключилися до інформаційної кампанії з роз’яснення цього рішення у своїх країнах.
«Російська пропагандистська машина дуже сильна, – зауважив новий президент СКУ. – І важливо, щоб у наших країнах почули правдиві меседжі. Бо мас-медіа наших країн відразу почали говорити про воєнний стан як про Marshall Law, взялися трактувати як відступ від процесу реформ. Мусимо пояснювати, що це не так. Що Україна готується відбити наступ російського агресора, щоб не було дальшої експансії».
«Ми доносимо також світові чіткий меседж про те, що йдеться про російську агресію, – сказав очільник закордонного українства. – Це не конфлікт. Конфлікт має бути двосторонній. Натомість у Керченській протоці відбувся напад, збройна агресія Росії проти України». Він також заявив, що СКУ вимагає негайно звільнити захоплених Росією українських моряків, за його словами – «військових політв’язнів».
На прес-конференції у Києві новообраний керівник Світового конґресу українців представив стратегію діяльності Конґресу на наступні 4 роки.

головний виклик сьогодні це російська агресія проти України

«Ми готуємося до нових викликів. І головний виклик сьогодні це російська агресія проти України​», – сказав Павло Ґрод.
У цьому сенсі Світовий конґрес зосередить зусилля на тому, щоб усі політв’язні були звільнені, щоб Україні було надано більше зброї для оборони. СКУ добиватиметься значного посилення санкцій проти Російської Федерації, а також відкликання РФ від участі у «Великій двадцятці”.
Водночас СКУ планує підтримати виборчий процес в Україні. «Ми розуміємо, що є велика загроза російського втручання в українські вибори. Ми це бачили в країнах, де проживаємо. Думаємо, що це буде відбуватися і тут в Україні. Тому світова діаспора готується брати активну участь у спостережних місіях під час президентських та парламентських виборів. Ми також працюємо з нашими урядами, щоб вони підтримали Україну в плані захисту від кібератак та різних провокацій, які можливі під час підготовки до виборів та у день голосування», – заявив Ґрод.

далі лобіюватимемо надання Україні допомоги зброєю

Своєю чергою, Андрій Футей, третій віце-президент СКУ і президент Українського конґресового комітету Америки, зазначив: «Наші пріоритети залишаються тими ж самими. Мусимо далі боротися за розширення санкцій проти різних російських інтересів. Далі лобіюватимемо надання Україні допомоги зброєю, у тому числі летальною. Будемо також опікуватись проведенням тренінгів, щоб наші військові радники приїздили в Україну і разом реформували українське військо. У Сполучених Штатах Америки нам вдається успішно переконувати і американську адміністрацію, і Конгрес, щоб ця допомога тривала». Як він додав, «Ми й далі будемо спрямовувати зусилля на те, щоб переконати свої уряди: необхідно сприяти рухові України до членства в Євросоюзі і, найголовніше, до членства в НАТО».
Пріоритетами у своїй майбутній діяльності керівники СКУ назвали також сприяння реформам в Україні, допомогу діаспори у залученні інвестицій, просування в усьому світі бренду «Україна», українських товарів і послуг.
Крім того, Конґрес українців вважає своїм завданням розбудову сильних українських інституцій у тих країнах, де проживають українці. «Ми будуємо дружну й свідому діаспору, спроможну обороняти інтереси України», – сказав Павло Ґрод.
XI Світовий конгрес українців відбувся 24-27 листопада у Києві. У форумі взяли участь близько 300 делегатів з 26 країн. СКУ об’єднує українські громади в 61 країні світу та представляє інтереси понад 20-мільйонної української діаспори.

Новообраний президент СКУ Павло Грод

Серед ключових тем, які обговорювали делегати, були міжнародна підтримка України в питаннях економічного розвитку, оборони, просування реформ та гуманітарної сфери; роль діаспори у створенні позитивного іміджу України та українців у світі; сприяння консолідації світового українства.
На Конгресі відбулося також переобрання президента і управи на наступні 4 роки.
За результатами голосування, новим президентом Світового конгресу українців обрано Павла Ґрода. Досі він обіймав посаду віце-президента СКУ, останні 10 років очолює Конгрес українців Канади. Павло має низку державних нагород від урядів України і Канади. А в результаті своїх активних зусиль із підтримки України став одним із 13 канадців, що опинилися у санкційному переліку російського президента Путіна.
Дивіться також: ​Що експерти в Україні кажуть про запровадження воєнного стану

Трамп пригрозив скасуванням зустрічі в Аргентині з Путіним, але її готують

Президент Дональд Трамп припустив можливість скасування планованої наприкінці тижня зустрічі з президентом Росії, але у Вашингтоні повідомляють, що Білий дім далі працює над її проведенням.

Можливо я не буду проводити зустріч… Мені не подобається та агресія.

​Припущення пролунало у розмові Трампа з газетою Washington Post у понеділок після того, як російські кораблі в неділю відкрили вогонь і захопили три українські військові судна з екіпажами біля Керченської протоки.
Після публікації газетного інтерв’ю у вівторок агентство новин Assosiated Press процитувало кількох чільних представників адміністрації, жоден з яких не говорив про скасування зустрічі з Путіним цими вихідними на саміті країн “Двадцятки” в Аргентині.
“Я отримаю звіт про це увечері і це визначить, що буде на тій зустрічі”, – цитує Washington Post президента, – “Це буде дуже визначальним. Можливо я не буду проводити зустріч”.
“Мені не подобається та агресія. Я взагалі не хочу тої агресії. Абсолютно. І, до речі, Німеччині повинна не подобатися та агресія”, – додав Трамп.
Assosiated Press називає це “найжорсткішим до цього часу осудом нещодавніх дій Росії в Україні”, проте потім зауважує: “Але помічники Білого дому після коментарів Трампа далі планують зустріч з Путіним”.

Президент України Петро Порошенко сказав американській медіакомпанії NBC News, що бажає, аби президент Трамп при зустрічі в Аргентині порадив Путіну “забратися з України”.
Washington Post переповідає, що президент США в інтерв’ю знову критикував Німеччину за те, що вона як член НАТО недостатньо виділяє грошей на оборону, а також докоряв Берліну за побудову з Росією нового газопроводу.
Переговори з російським президентом стали б лише одними з низки планованих цими вихідними важливих зустрічей зокрема з президентом Китаю, а також з керівниками Німеччини, Японії, Аргентини, Південної Кореї, Туреччини та Індії.
Дивіться також: Що експерти у США кажуть про запровадження воєнного стану в Україні

Українські експерти про запровадження воєнного стану

Чому воєнний стан запроваджений саме зараз, а не тоді, коли Росія анексувала Крим, влаштувала Іловайський котел? І чи існує зв’язок між цим рішенням і президентськими виборами, до яких залишилися лічені місяці? Президент України зняв підозри у намірі відтермінувати вибори. Запевнив: голосування відбудеться за розкладом. Проте запитання залишаються. По відповіді «Голос Америки» звернувся до експертів.
Олексій Гарань: «Не реагувати на таке не можна»

Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії

Інцидент у Керченській протоці не випадковий. Росія постійно намагалася обмежити прохід кораблів, навіть мирних. І це повністю суперечить як свободі судноплавства, так і чинному договору між Україною і Росією, що передбачає вільний прохід усіх кораблів включно з військовими.
Абсолютно зрозуміло, що три маленьких українських катери не могли становити загрози. Росія діяла нецивілізовано, варварськи. І це була пряма атака військових Росії, прямий акт агресії. Не реагувати на таке не можна.

Оголошення Україною воєнного стану – підстава вимагати серйозної реакції і від світу.

Я думаю, що запровадження воєнного стану було доцільним не тільки як відповідь на пряму агресію. Ми не знаємо, які подальші плани Росії. Вона займається нагнітанням, ескалацією конфлікту. До агресії в Криму, до агресії на Донбасі додається спроба повністю блокувати Азовське море для українських кораблів, у тому числі мирних. А що буде далі? Росія готова завдати удар. Тому я думаю, що воєнний стан – це також важливий превентивний захід. Це демонстрація серйозності ситуації для наших зарубіжних партнерів. Оголошення Україною воєнного стану – підстава вимагати серйозної реакції і від світу.
Такий режим в історії України запроваджується вперше. І тому він має своєрідний тестовий характер. Ми зараз не знаємо, як конкретно це буде функціонувати. Але ми знаємо, що перелік обмежень, які будуть застосовуватись, не стосуються обмеження прав громадян. Ідеться більше про координацію між армією, Нацгвардією, МЗС, СБУ. Питання полягає у тому, щоб забезпечити максимальну взаємодію силових структур з органами влади на час «Ч». Тобто якщо почнеться широкомасштабна агресія проти України. І в цьому я бачу сенс.
Що ж до закидів, буцімто воєнний стан запроваджений заради відтермінування виборів, то зараз цей режим вводиться на 30 днів. Він жодним чином не перетинається хронологічно з початком передвиборчої кампанії.
Олександр Палій: «У президента просто не було вибору»

Олександр Палій, політолог

Чому воєнний стан запроваджують саме зараз, а не в 2014 році? Тому що в 2014 році в Україні не було що приводити до підвищеної воєнної готовності. А зараз – є.
По-друге, у 2014 році, під час Іловайська, у нас діяв парламент, який голосував за «розстрільні закони» Януковича. Якби тоді скасували вибори, зараз ми мали б парламент ще гірший, ніж нинішній.
По-третє, у нас тоді не було програми співпраці з МВФ. Ми були у переддефолтному стані, з ампутованою економікою. А зараз у нас економіка росте. І МВФ зараз сам виступив з ініціативою, що не бачить перешкод для фінансування України при запровадженому воєнному стані.

Мусимо бути готовими до оборони

Крім того, я думаю, що у президента просто не було вибору. Після того як знищили наш загін, три кораблі – як можна було реагувати? Це відбулося на українській території. Більше того – на території, яка вільна для проходу, відповідно до чинної угоди 2003 року з Росією. І от Росія, порушивши цю угоду, розстріляла наші катери. Тому в президента не було іншого виходу.
Окрім того, є інформація про накопичення величезної маси російських військ і техніки, сконцентрованої для наступу, на близьких до території України землях. Мусимо бути готовими до оборони.
Микола Сунгуровський: «Я впевнений, що варіант воєнного стану Путін теж прорахував»

Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова

Я теж прихильник того, що воєнний стан треба було запроваджувати давно. Тоді була необхідність реагувати на агресію. В даному ж випадку це реагування не так на агресію, як на можливу ескалацію загроз. Воєнний стан запроваджується не тільки у випадку агресії, але й тоді, коли треба попередити агресію. І коли (постпред України при ООН Володимир) Єльченко виступає на Раді безпеки ООН і каже, що має дані про підготовку якоїсь «заварушки» у Миколаївській і Херсонській областях, то я думаю, в нього є підстави таке говорити.
Усе це засекречено, ми як експерти лише можемо про це здогадуватись, судити з непрямих ознак, але я думаю, що це справді так. Бо надто вже настійливо нам намагаються – Росія намагається – нав’язати цей порядок дня: «воєнний стан і вибори». Мовляв, тільки у цьому справа. Це, я сказав би, така російська «замануха». В них, як завжди, дезінформація дуже добре працює.

гра Путіна полягає у тому, щоб розхитати ситуацію в Україні

Насправді гра Путіна полягає у тому, щоб розхитати ситуацію в Україні, зіштовхнути лобами українську владу і ту частину громадян, яка цією владою незадоволена. Для цього він використовує будь-який шанс, кожен невірний хід, кожну слабинку. І я впевнений, що варіант запровадження воєнного стану Путін теж прорахував.
Адже при воєнному стані усі протестні виступи вважаються протиправними. І якщо довести до точки кипіння, не дай Боже, до зіткнень Нацгвардії чи поліції з протестувальниками, то наслідки будуть дуже серйозні. Якщо до цього не будуть готові наші спецслужби, то ситуація може скластися не на нашу користь.
Зарано ми списали з рахунків путінський проект «Новоросія». Путін просто так своїх проектів не залишає.

Порошенко заявив американським ЗМІ, що розраховує на Америку

У даній ситуації я розраховую на США

Президент України Петро Порошенко, після кількох зустрічей із президентом США, вважає, що Дональд Трамп підтримує Україну. Про це президент України розповів в інтерв’ю американському каналу MSNBC.
“Я розраховую на США, я розраховую на народ США. Як президент я кілька разів відвідував Сполучені штати і відчуваю величезну підтримку з боку обох партій – і у Палаті представників, і у Сенаті. Я мав кілька зустрічей з президентом США і твердо тримаюся позиції, що він підтримує суверенітет України, територіальну цілісність та нашу боротьбу за свободу та демократію. У цій ситуації я розраховую на США”, – сказав президент України.

У ході інтерв’ю журналіст каналу звернув увагу Порошенка на попередні, буцімто комліментарні, заяви Трампа щодо Путіна, і запитав президента України, чи він вірить, що очолюваний Трампом Білий дім підтримає Україну у скрутний час.
Дональд Трамп раніше звинувачував MSNBC в упередженості щодо себе і називав “фальшивими новинами”.

У понеділок Державний департамент США у офіційній заяві засудив агресивні дії Росії.
“США засуджують ці агресивні дії Росії. Ми закликаємо Росію повернути Україні її судна та затриманих членів екіпажу, та поважати суверенітет та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з її територіальними водами”, – відзначає заява.
Дивіться також: Заява посла США в ООН під час екстреного засідання Ради Безпеки щодо ескалації в Азовському морі

Космічний апарат НАСА приземлився на Марсі після шестимісячної подорожі

Космічний апарат НАСА, розроблений для занурення під поверхню Марса, приземлився на червоній планеті у понеділок. Приземленню передувала шестимісячна подорож, під час якої він подолав 482 мільйони кілометрів, та небезпечний шестихвилинний спуск крізь атмосферу.
InSight – це космічний апарат на трьох «ногах». Це дев’ята спроба НАСА приземлитися на Марсі після досліджень 1976 року. Усі, крім однієї, були успішними.
У рамках цієї експедиції апарат просвердлить поверхню вглиб на 5 метрів, щоб виміряти внутрішнє тепло і відстежити можливі землетруси. Нічого подібного не робили до цього на Марсі.
Досліджуючи внутрішню частину Марса, вчені сподіваються зрозуміти, як скелясті планети нашої сонячної системи сформувалися 4,5 мільярди років тому і чому вони сформувалися настільки різними – Марс холодний і сухий, Венера і Меркурій горять, а Земля гостинна до життя.
Дивіться також: Чи є життя поза Землею – чому так складно дослідити це?

Біля штаб-квартири ООН протестували проти агресії Росії

Під час засідання Радбезу ООН щодо ескалації російської агресії в Україні, на вулицях Нью-Йорка під стінами будівлі проходила акція протесту на підтримку України.
Напередодні, коли стало відомо про агресивне блокування Азовської протоки та захоплення український катерів російською стороною, українська громада Нью-Йорка закликала до протестів на знак солідарності з Україною.
Учасники акцій вимагали від міжнародної спільноти та уряду США проявити підтримку Україні та засудити дії з боку Росії.

Під час засідання Радбезу, посол США в ООН Ніккі Гейлі заявила, що її заява із засудженням дій Росії віддзерекалює “занепокоєння Адміністрації США на найвищому рівні”.
Представник США також відзначила, що подальша ескалація з боку Росії погіршить ситуацію.
“Як президент раз багаторазово заявляв, США були би раді нормальним відносинам із Росією, але протизаконні дії подібні цим унеможливлюють це”, – відзначила Гейлі.

Як відомо, зранку 25 листопада декілька прикордонних катерів РФ здійснили напад на кораблі військово-морських сил ЗС України, які у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксиру “Яни Капу” здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря.
Дивіться також: Час-Тайм. Офіційна реакція США на ескалацію в Азовському морі

Державний департамент: США засуджують агресивні дії Росії

США засуджують агресивні дії Росії. Про це йдеться у заяві Державного секретаря США Майка Помпео з приводу нападу на українські військові судна у Керченській протоці.

США засуджують ці агресивні дії Росії

“США висловлюють своє глибоке занепокоєння з приводу інциденту у Чорному морі, який стався 26-го листопада, коли українські судна спробували здійснити прохід через Керченську протоку. Повідомлення про те, що російські кораблі таранили та обстрілювали українські кораблі, поранивши український екіпаж і захопили три судна, є серйозним загостренням та порушенням міжнародних норм”, – йдеться у заяві.
Раніше президент України Петро Порошенко заявив через Twitter, що у розмові із держсекретарем США Майклом Помпео було скоординовано кроки для подальшої протидії російській агресії проти України.

“США засуджують ці агресивні дії Росії. Ми закликаємо Росію повернути Україні її судна та затриманих членів екіпажу, та поважати суверенітет та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з її територіальними водами”, – відзначає заява.

США підтримують суверенітет та територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з територіальними водами, та право її суден здійснювати плавання у міжнародних водах

При цьому Державний департамент закликав обидві сторони виявити стриманість та дотримуватись міжнародних забов’язань та обов’язків.
“Ми закликаємо президентів Порошенка та Путіна до прямого контакту заради вирішення цієї ситуації. Через це ми наголошуємо на підтримці нами Нормандського формату. США підтримують суверенітет та територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з територіальними водами, та право її суден здійснювати плавання у міжнародних водах. Як сказано у нашій Кримській Декларації, США відкидають спробу анексії Криму Росією”, – йдеться у заяві.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що США та Європа працюють над вирішенням конфлікту між Україною та Росією через нещодавні події у Керченській протоці .

Сподіваюсь, що ситуацію буде вирішено. Європа не у захваті і також працює над вирішенням. Ми всі працюємо над цим разом

“Нам не подобається те, що там відбувається у будь-якому разі. Сподіваюсь, що ситуацію буде вирішено. Європа не у захваті і також працює над вирішенням. Ми всі працюємо над цим разом”, – заявив президент США.
Між тим раніше посол США в ООН Ніккі Гейлі заявила, що її заява із засудженням дії Росії віддзерекалює “занепокоєння Адміністрації США на найвищому рівні”.
“Кричуще порушення українського суверенітету у неділю є частиною поведінки Росії, яка включає спробу анексії Криму, порушення прав безлічі українців у Криму та розпалювання конфлікту, який забрав життя понад 10 000 осіб на сході України. Немає ознак, що ця поведінка буде припинена”, – відзначила Гейлі.
Дивіться також: Київ приймає XI Світовий Конґрес Українців

Київ приймає XI Світовий Конґрес Українців. Відео

Київ приймає XI Світовий Конґрес Українців. Його учасники пообіцяли мобілізувати зусилля для досягнення Україною повноправного членства в ЄС та НАТО, що стало б запорукою її захисту.