В середу ввечері, після відвідин хворого Мандели в лікарні, президент ПАР Джейкоб Зума скасував заплановану подорож до Мозамбіку.
Перед лікарнею залишаються натовпи людей, які віддають належне лідеру боротьби проти системи апартеїду, Вони носять транспаранти, співають і моляться.
Багато зібраних висловлюють надію, що Мандела видужає, але також готові на його відхід, якщо це мало б звільнити його від страждання.
Лауреат Нобелівської премії миру, якому 94 роки, був госпіталізований восьмого червня в результаті повторної інфекції легенів.
Програма його візиту у четвер включає зустрічі та офіційну вечерю з президентом Сенегалу Макі Саллем, а також дискусію про верховенство права з регіональними судовими лідерами.
Обама і його дружина Мішель також відвідають острів Іль-де-Ґорі, який входить у список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут в 15-19 століттях знаходився найбільший центр работоргівлі на африканському узбережжі.
Білий дім називає Сенегал молодою демократією і партнером США у створенні громадських інститутів в Африці.
Напередодні візиту президента, торговий представник США Майкл Фроман заявив, що, беручи до уваги послаблення епідемії СНІДу та зменшення корупції, «зірки говорять» про можливість значного скорочення бідності в Африці.
Однак, за словами Фромана, прогрес в Африці все ще крихкий. Він зазначив, що США хочуть бути на боці тих, хто зробив останні досягнення неповоротними.
З Сенегалу Обама планує поїхати в ПАР і відвідати острів Роббен, де розташована в’язниця, в якій колишній президент Південно-Африканської Республіки Нельсон Мандела провів майже двадцять років. Перед тим як повернутися додому, президент США також здійснить візит до Танзанії.
Це лише другий візит Обами до країн Африки південніше Сахари з часу його обрання на посаду президента США. У 2009 році він зробив коротку зупинку в Гані.
Про це повідомила в четвер газета Wall Street Journal.
Посилаючись на анонімні дипломатичні та урядові джерела, газета стверджує, що відправка зброї, відповідне навчання і паралельні зусилля з мобілізації доставок зброї від європейських і арабських союзників робляться з розрахунком на те, щоб до початку серпня повстанці могли почати скоординований наступ проти сил, вірних сирійському президенту Башару аль-Асаду.
Як зазначає газета, ЦРУ буде потрібно до трьох тижнів, щоб доставити легке озброєння і, можливо, протитанкові ракети до Йорданії.
Після цього, фахівці розвідувального управління планують протягом двох тижнів здійснювати перевірку першої групи бійців, щоб переконатися, що вони знають, як поводитися зі зброєю, яку вони отримають, що, зрештою, дозволить першим озброєним США повстанцям вступити в бій.
Газета також повідомляє про переговори, які ведуться з іншими країнами, в тому числі Францією, про завчасне розміщенні європейської зброї в Йорданії.
Газета пише, що Саудівська Аравія передасть переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) невеликій групі (близько 20 осіб для початку) спеціально відібраних бійців.
США спостерігатимуть за цими зусиллями, щоб зменшити ризик потрапляння ПЗРК в руки ісламістів.
Дипломатичні джерела, обізнані з планами ЦРУ, повідомили газеті, що, починаючи з серпня, кілька сотень озброєних бійців будуть щомісяця проникати на територію Сирії в рамках цієї програми.
Газета пише, що за оцінками американських і саудівських чиновників, через чотири-п’ять місяців в Сирії буде достатньо переозброєних і тренованих поміркованих бійців, щоб змінити ситуацію в протистоянні силам Асада та їх союзникам з Гезболли.
Wall Street Journal вказує, що дії США спрямовані на зміцнення бійців, лояльних генералу Саліму Ідрісу – верховному командуючому повстанцями, якого підтримує Захід. Ідея полягає в тому, щоб надати їм більше впливу, ніж ісламським екстремістам, які також присутні в лавах борців з режимом і навіть переважають в деяких районах країни. Передбачається, що, остаточно, це дозволить переламати хід подій на користь повстанців.
Перед поверненням в Україну, голова «Батьківщини» відвідав редакцію «Голосу Америки». Про результати своїх зустрічей з американськими чиновниками у Вашингтоні та про проект резолюції Сенату США він розповів в ексклюзивному інтерв’ю.
Наталія Леонова: Дуже Вам дякую, що знайшли для нас час. Я знаю, що у Вас дуже щільний графік перебування у Вашингтоні. Розкажіть, будь-ласка, з ким Ви зустрічались, якими є результати цих зустрічей і чого очікувати по поверненню додому?
Арсеній Яценюк: Вітаю. Вже є результати, і це була дуже важлива поїздка до наших американських партнерів. Ця поїздка дала доволі плідні результати. В першу чергу було завдання приїхати до Сполучених Штатів і залучитися підтримкою Сполучених Штатів Америки у тому, що Україна повинна підписати Угоду про політичну асоціацію та економічну інтеграцію з нашими європейськими друзями. І те, що ми відчуваємо підтримку і Конгресу США, і Білого будинку і Державного департаменту у тому питанні, що Україна повинна бути якомога ближча до західного світу, і, в першу чергу, повинна стати членом великої європейської сім’ї – це є важливо. Але на цьому шляху є і залишається одне з ключових завдань, яке повинно бути вирішено. Це завдання стосується Юлії Тимошенко. І після проведених зустрічей, після проведених консультацій з нашими американськими партнерами буквально сьогодні Комітет Сенату США у закордонних справах прийняв проект резолюції по Україні.
НЛ: Що це за проект резолюції?
АЯ: Даний проект резолюції вимагає від уряду України вирішити питання Юлії Тимошенко, звільнити її, зупинити політичні переслідування. І тут дуже важливо зазначити, що вчора під час зустрічі моєї з сенатором Маккейном ми обговорювали проект цієї резолюції, і було домовлено про те, що в тому випадку, якщо Україна виконає всі вимоги, які стосуються звільнення Юлії Тимошенко і підписання Угоди про асоціацію, то ця резолюція може мати зовсім інший зміст. В тому випадку, якщо Україна не виконає ці вимоги, і Юлія Тимошенко залишиться за ґратами, то ця резолюція буде не просто посилена, а буде мати жорсткі фрази, в тому числі і те, що стосується введення персональних санкцій проти вищих посадових осіб України, які не виконують домовленості, які не виконують обіцянок.
НЛ: Тобто, щось на зразок Закону Магнітського?
АЯ: Саме така фраза була сказана сенатором Маккейном, і я би хотів дуже чітко зазначити нашу позицію. Ми хочемо, щоб Україна підписала Угоду про політичну асоціацію з Європейським Союзом. Це важливо для сорока п’яти мільйонів українців. І для цього треба всього-на-всього, щоб чинний президент Віктор Янукович проявив політичну волю. Ми мали з ним публічну зустріч декілька днів тому і обговорювали питання підписання угоди, і обговорювали питання звільнення Юлії Тимошенко. У тому випадку, якщо Юлія Тимошенко отримає справедливе право на медичну допомогу за межами України, а саме у Німеччині і отримає можливість негайно провести необхідні медичні операції для того, щоб підтримати її стан здоров’я, то я переконаний, що Україна отримає право і можливість підписати Угоду про політичну асоціацію з Європейським Союзом.
НЛ: На своєму виступі в Інституті Брукінґса Ви сказали, що президент Янукович пообіцяв зробити певні кроки для того, щоб принаймні Юлії Тимошенко дали можливість полікуватись в Німеччині, і Ви маєте підстави говорити про те, що її таки буде звільнено до підписання Угоди про асоціацію. Які підстави Ви маєте, щоб робити такі твердження? Що конкретно сказав президент?
АЯ: Звичайно, у нас була розмова, непроста розмова. Але я вважаю, що це була розмова для країни в цілому, тому що це була перша зустріч між президентом та опозицією з того моменту, коли він переміг і з того моменту, коли він зайшов в офіс президента України. Тоді, коли піднялось питання про долю Юлії Тимошенко, я йому сказав відверто: «це у Ваших силах, і це Ваше рішення. Якщо Ви президент і якщо Ви хочете, щоб Україна підписала Угоду про політичну асоціацію, то Ви повинні зробити крок і виправити ту злочинну помилку, яка була зроблена кілька років тому так званими українськими незалежними судами». Вони незалежні саме тому, що від них нічого не залежить. Його відповідь була наступна: «Ми розглядаємо цю можливість. Ніхто не сказав «ні». І ми передали пакет пропозицій нашим західним партнерам, європейським партнерам» – я так розумію, що мова йде про місію Кокса-Кваснєвського, і вони зараз, до речі, знаходяться в Києві – «і ми очікуємо відповіді від них».
НЛ: Тобто Ви думаєте, що там є якісь контр-вимоги?
АЯ: Я переконаний, що там є якісь вимоги, тому що він сказав, що ми передали пакет пропозицій, я не готовий їх розкрити. Таким чином, ми будемо очікувати остаточного рішення. Але ми дуже послідовні, я дуже послідовний в цьому питанні. Україна повинна підписати угоду – так. Для того, щоб Україна підписала угоду, треба вирішити три питання: це звільнення Юлії Тимошенко, це законодавство про суди та прокуратуру, це вибори в Україні. Перше питання, що стосується Юлії Тимошенко, ми мали розмову з президентом, ми мали розмову з міністром закордонних справ Німеччини – декілька днів також я зустрічався з ним в Києві, – який від імені уряду Німеччини заявив, що німецький уряд готовий прийняти Юлію Тимошенко. Ми мали не просто тут розмови у Сполучених Штатах, але маємо і чіткий результат. Є проект резолюції. Поки що це проект. І залежить від Віктора Януковича, чи ця резолюція буде прийнята як жорсткий інструмент тиску на конкретних високопосадовців України, чи навпаки: будуть прийняті відповідні рішення українською владою, українським президентом, і, можливо, ця резолюція взагалі не буде прийматися Сенатом США, а прийметься інший текст, де буде сказано, що ми підтримуємо рішення України, що це правильно, що зроблено перший крок для неї, а саме можливість отримання медичної допомоги, і що Україна повинна підписати Угоду про політичну асоціацію.
НЛ: Тобто, американські законодавці налаштовані дуже серйозно, Ви хочете сказати?
АЯ: Я можу сказати Вам чітко, що після всіх зустрічей в Державному департаменті, в Білому будинку, в Конгресі, в Сенаті зі значною кількістю сенаторів та конгресменів, переконаний у тому, що наші американські партнери підтримують підписання угоди і вважають за необхідне виконання ключової вимоги. Вони настроєні дужу і дуже чітко і жорстко
Клімас, який також займається кар’єрою бронзового призера Олімпійських ігор у Пекіні, українця В’ячеслава Глазкова, розповів, що у США Ломаченко та Усик отримали конкретні пропозиції від компаній “Main Event”, “Golden Boy” та “Top Rank”.
За словами Клімаса, амбіції Ломаченка та його вмотивованість вражали промоутерів.
«Василь хоче увійти в історію. Хоче битись із найкращими», – розповів Клімас.
Найбільше і Василя Ломаченка, і Олександра Усика приваблює пропозиція компанії «Top Rank», яка вже запропонувала Василю Ломаченку бій восени у рамках боксерського шоу головною подією якого стане поєдинок між мексиканцем Хуаном Маркесом, який в останньому поєдинку нокаутував Менні Пакьяо та чемпіоном світу, американцем Тімоті Бредлі.
«Якщо Василь піде тим шляхом, який йому пропонували, за рік він може заробити 4 мільйони доларів. Але, зрозумійте, що ці поєдинки ще треба виграти, і легкими вони не будуть», – зазначив Клімас.
Менеджер боксерів-професіоналів додає, що фінансовий бік справи не був пріоритетом для Ломаченка під час переговорів.
«Василь хоче стати чемпіоном вже у першому двобої своєї професійної кар’єри», – сказав Клімас.
Вимога одразу організувати чемпіонський бій була основною у спілкуванні з усіма промоутерами.
Прецедентів такого старту професійний бокс не знає. Тим не менш, щось подібне колись (без успіху) пропонувалось легендарному кубинському боксеру-олімпійцю Теофіліо Стівенсону, який тричі вигравав олімпійське золото та чемпіонати світу. Після завоювання ним другої золотої медалі на Олімпіаді у Монреалі, промоутер Дон Кінґ пропонував йому 5 мільйонів доларів за перехід у «профі» та бій із Мухаммедом Алі. Стівенсон відмовився, оскільки професійний бокс заборонений на Кубі.
2-time #Olympic boxing gold medalist Vasyl Lomachenko eyes pro career, meets with promoters http://t.co/xNmORP8v5M (@gregbeacham)
— AP Sports (@AP_Sports) June 21, 2013
Досягнення Ломаченка співставні з досягненнями Стівенсона. Василь є дворазовим олімпійським чемпіоном та двократним чемпіоном світу серед любителів. Як і Стівенсон, Ломаченко є володарем кубку Вела Баркера, який вручається найбільш технічному боксеру Олімпійських ігор.
«Василь не хоче, щоб його обережно «вели» до титулів, як іноді промоутери ведуть своїх боксерів, організовуючи їм двобої із невідомими суперниками», – говорить Клімас.
Він розповів, що деякі промоутери виявили готовність одразу ж забезпечити Ломаченку бої найвищого рівня.
«Василь вже відомий. Він довів у своїй аматорській кар’єрі, що є найкращим. Звісно ж всі, хто працює у професійному боксі, знають, чого він вартий і хочуть бачити його на ринзі».
Ломаченко планує розпочинати професійну кар’єру у ваговій категорії до 57-ми кілограмів. Тут його суперниками, серед інших, можуть стати, як один з підопічних Клімаса, росіянин Євген Градовіч, так і зірковий американський мексиканець Мігель (Мікі) Ґарсія. Проте про конкретні імена, за словами Клімаса, поки не йшлося.
Олександр Усик також зацікавив промоутерів.
Егіс Клімас розповів, що український чемпіон Олімпіади у Лондоні буквально приковував до себе погляди.
«Олександр – великий, молодий, красивий хлопець. Як він може не зацікавити американців? Думаю, що він зацікавив більше ніж будь-хто. Коли на зустрічі із промоутерами заходив Усик, він одразу ж привертав до себе увагу. Мені здається, що Кеті Дува, голова промоутерської компанії «Main Events» у нього закохалась», – розповів Клімас.
У найближчий час, українські боксери, які на початку тижня повернулись на Батьківщину, будуть розглядати надані їм пропозиції.
«На сьогоднішній день хлопці нічого не підписали. Я пересилаю всі пропозиції їм, вони мають юристів. У мене тут також є юристи», – зазначив Клімас.
За його словами, українці готові перебратись до Америки, щоб саме там готуватись до поєдинків. Якщо це станеться, Ломаченко та Усик мешкатимуть у Лос-Анджелесі.
Тренером Ломаченка залишиться його батько Анатолій. Втім до складу команди боксера можуть додати місцевого тренера, щоб він допоміг розібратись «що до чого» у професійному боксі.
У ході короткого візиту до Гани в 2009 році президент Обама багато говорив про правопорядок, економічні можливості, проблеми у сфері охорони здоров’я і необхідність мирного вирішення конфліктів.
Президент тоді підкреслив, що Африка не може дозволити собі дотримуватися старого стилю державного управління, позначеного корупцією і порушенням громадянських свобод. Обама звернувся з таким закликом до африканської молоді: «Ось що ви повинні знати. Світ буде таким, яким зробите його ви. У вас є право залучити лідерів до відповідальності і побудувати інститути, які працюватимуть на благо народу».
У Білому домі визнають, що багато африканців були розчаровані тим, що президент з тих пір жодного разу не побував в Африці.
Як зазначає Джендаї Фрейзер, який займав посаду заступника державного секретаря у справах Африки в адміністрації Буша, а тепер співпрацює з Радою з закордонних справ, пересічні африканці і багато лідерів регіону вважають, що Обама їх розчарував: «Вони невдоволені тим, що президент не веде з ними більш активну співпрацю, а його адміністрація не приділяє більшої уваги Африці, особливо якщо порівнювати це з активною діяльністю Китаю».
За словами заступника радника з національної безпеки Бена Роудса, президент має намір виправити ситуацію: «Говоримти, що Сполучені Штати є лідером у всьому світі, за винятком цього континенту, було б просто нелогічно».
Президент Обама посилює програми допомоги та проекти в галузі охорони здоров’я. Так, на минулорічному саміті «Великої вісімки» він оголосив нову ініціативу у сфері продовольчої безпеки.
Він також намагається зміцнювати співпрацю з владою африканських країн у галузі безпеки. Як очікується, в ході свого турне президент буде говорити про погрози з боку регіональних екстремістських угруповань.
Директор програми у справах Африки в Раді з національної безпеки Ґрант Гарріс спростовує припущення про те, що Сполучені Штати «мілітаризують» свої відносини з Африканським континентом: «Забезпечення миру і безпеки – одне з ключових завдань політики США, але це лише частина комплексного підходу, який включає також зміцнення демократичних інститутів, стимулювання економічного зростання, розвиток торгівлі та інвестицій, а також пошук нових можливостей для розвитку».
Як зазначає заступник директора вашингтонського відділення правозахисної організації «Вахта прав людини» Сара Марґон, турне Обами проходить в період значних труднощів у галузі захисту прав людини та громадянських свобод: «Ми спостерігали важливі зміни в окремих країнах. Сенегал подає прекрасний приклад розвитку в правильному напрямку, тоді як, наприклад, Уганда рухається в протилежному напрямку, пригнічуючи свободу ЗМІ й посилюючи репресії щодо громадянського суспільства».
У ПАР президент Обама повинен виступити на зустрічі з молоддю з усього континенту в мерії Совето.
А в Університеті Кейптауна він виступить з промовою про політику США в Африці.
Основними темами візиту Обами до Танзанії стануть торгівля та інвестиції. Він також відвідає меморіал в Дар-ес-Саламі, присвячений пам’яті загиблих в ході теракту аль-Кайди в американському посольстві в 1998 році.
Кенія, де народився батько президента Обами, не потрапила в маршрут президентського турне. Президент і віце-президент країни повинні постати перед Міжнародним кримінальним судом за звинуваченнями, пов’язаними зі заворушеннями після виборів 2007 року.
За словами представників Білого дому, зараз «не найкращий час» для візиту Обами до Кенії, однак Сполучені Штати мають намір продовжувати спроби налагодити співпрацю з новим урядом країни.
«За останні декілька років у Росії майже на 10 % збільшилася кількість тих, хто ставиться добре до України. А в Україні ж за останні два роки, навпаки, зменшилася – з майже 90 % десь до 80%», – наголошує він.
За словами соціолога, на електораті Януковича ці зміни найсильніше відбилися, бо у центральному і західному регіонах настрої несуттєво змінилися, а в східному і південному – помітніше.
І в Україні, і в Росії більшість опитаних хотіли б, щоб обидві країни були незалежними, але дружніми державами – з відкритими кордонами, без віз та митниць. Так вважає майже 70 % опитаних українців і майже 60% – росіян. Також впродовж останніх п’яти років в Україні та Росії істотно поменшало тих, хто виступає за створення єдиної держави.
«Зменшення прихильників такого об’єднання значно помітніше в Україні – це 6% з 20, більше чверті. Трошки менше чверті в Росії – 4% з 19% », – зазначає Валерій Хмелько.
Нову проросійську силу не пропустять конкуренти – політолог
Попри такі тенденції, проросійські симпатії значної частини українських громадян залишаються важливим політичним чинником в Україні. Російський фактор на українських виборах, зокрема – президентських, і надалі відіграватиме помітну роль.
«Тому що є стереотипи у виборця, – каже політолог Віталій Кулик. – Справді, зменшується кількість тих, хто реагує на якісь зміни в Російській Федерації чи резонує на заяви російських політиків. Але загалом ставлення до Росії накладає відбиток як на політичних гравців, так і на мотивацію виборців».
За словами Віталія Кулика, зараз проросійський електорат в Україні переважно орієнтується на дві політичні сили – Партію регіонів і Компартію.
«Появи нової проросійської політичної сили я не передбачаю, поки існує єдність у Партії регіонів і поки є комуністи. Появу нової проросійської сили вони будуть максимально торпедувати», – зауважує політолог.
Опитування проводилось наприкінці травня методом інтерв’ю. В Україні опитано 2030 респондентів віком від 18 років в усіх областях, Києві та в Криму. У Росії опитали 1 601 респондента старше 18 років у 127 населених пунктах. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3% в Україні, 3,4% – в Росії.
Рішення суду прийнято п’ятьма голосами проти чотирьох.
Це означає, що одностатеві шлюби в США тепер так само захищені федеральним законодавством, як і традиційні. Одначе, це не зобов’язує окремі штати визнавати одностатеві шлюби, які є законними в інших штатах.
Гомосексуальні союзи легалізовані, або вже невдозві отримають статус законного шлюбу, у 12 американських штатах та у федеральному окрузі Колумбія.
Оглядачі розцінили це рішення Верховного суд США як велику перемогу гей-руху.