Сімферополь – До Дня пам’яті Героїв Крут у Сімферополі презентували книгу про маловідомі історичні сторінки відносин Криму та Української Народної Республіки часів Директорії. Чи міг автономний Крим увійди до складу незалежної України ще у 1919 році? Відповідь на це запитання шукав автор опублікованого в Сімферополі дослідження, кримський історик і журналіст Андрій Іванець.
​​
Книгу «Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії» її автор Андрій Іванець задумав ще коли на початку 90-х років був активістом студентських організацій. Він розповідає, що реалізувавши свій задум через 20 років, присвятив книгу одноліткам з 1918 року – «хлопцям з Крут», київським студентам і гімназистам, які загинули, відбиваючи напад більшовиків.
​​
Видавець книги також був у «Студентському братстві» тоді ще Сімферопольського державного університету – це Андрій Щекун, який нині очолює Український центр інформації і видавничої справи «Таврія». Він зазначає, що ця книга – своєрідний сюрприз шанувальникам вітчизняної історії, адже досі вони могли прочитати комплексні дослідження про кримську політику УНР часів Центральної Ради та Української Держави гетьмана Скоропадського. А от цікаві і важливі події кінця 1918-20 років висвітлювалися лише фрагментарно, а частина з них були невідомі навіть професійним історикам.

«Долучившись до видання цієї книги, ми прагнули зробити свій внесок у наукове висвітлення білих плям в історії Криму та України загалом, сприяти інтеграційним процесам всередині нашої держави, які мають історичне підґрунтя», – зазначив Андрій Щекун. Він також наголосив на важливості того, що книга написана кримчанином і видана в Криму. Андрій Іванець уточнює – матеріали для неї він збирав у київських, кримських і празьких архівах. За сприяння у доступі до останніх, він, до речі, подякував співробітниці Радіо Свобода Оксані Пеленській.
 
У своїй праці Андрій Іванець проаналізував такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їхні відносини з Кримським урядом, режимом Петра Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим. Окрім того, висвітлює такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-20 роках, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-19 років.
 Історію треба знати, щоб формувати сучасну політику – Іванець

Автор каже, що прагнув не уникати висвітлення гострих моментів у міжетнічних чи міждержавних відносинах, у суперечках щодо статусу Криму. На його переконання, суперництво чи конфлікти минулого, в тому числі етнополітичні, не мають роз’єднувати громадян України різного етнічного походження, оскільки нині їх «єднає завдання на сьогодні і на майбутнє – зробити Кримський регіон, всю країну стабільними і процвітаючими».
 
Андрій Іванець також зазначив, що для сучасної Української держави вкрай важливим є створення ефективної регіональної політики, яка б максимально враховувала як інтереси громадян, котрі живуть в різних регіонах, так і загальнонаціональні пріоритети. Він вважає, що прямі паралелі науково не будуть виправдані, але для побудови ефективних відносин по лінії Київ-Сімферополь слід знати і враховувати історичний досвід 1917-20-х років.
 
За словами автора книги, він продовжує шукати відповідь на запитання: чи міг автономний Крим увійди до складу незалежної України ще у 1919 році. Разом з тим Андрій Іванець каже, що точно знає інше: у 1991 році він, як і більшість кримчан, підтримав незалежність України, і відтоді Кримська автономія є важливим регіоном незалежної Української держави.

Мер казкового міста Тімбукту в Малі Галлі Усман заявив, що ісламські екстремісти підпалили бібліотеку, в якій зберігалися тисячі стародавніх арабських рукописів. Це сталося в час, коли вони залишали місто.

Експерти непевні щодо масштабів знищень в Інституті Ахмеда Баби. Проте вони побоюються, що було знищено багато безцінних документів.

Інститут є однією з кількох бібліотек в Тімбукту. В ньому зберійгалося приблизно 30 тисяч  рукописних документів, багато їз них з приватних родинних бібліотек з усієї країни. Деякі з них дуже делікатні документи в обкладинках з верблюжої шкіри.

Деякі із цих доментів походять з XIII століття, тобто з часів, коли Тімбукту було важливим торговельним центром і осередком ісламської науки.

В інтерв’ю Голосу Америки голова Малійської фундації рукописів Майкл Ковітт сказав, що ці документи стосувалися широкого кола питань. У результаті підпалу, додав він, можливо, загинув «досвід століть».

Український уряд розраховує домовитися із Фондом про виділення нового кредиту у понад 15 мільярдів доларів. Опозиція застерігає від нових запозичень.

Гучні пікети біля урядових будівель, скандування антиамериканських гасел – так ліві традиційно зустрічають у Києві місію Міжнародного валютного фонду. Комуністи заявляють, що Україні не потрібні нові кредити. Мовляв, гроші розкрадуть урядовці, а простим українцям залишаться борги.

Говорить представник Комуністичної партії України Володимир Пустовойтов:

«Все робиться для того, щоб наше виробництво було знищене, і просто давати Україні кредити. Потім забирати ці кредити тим, що цікаво для цієї організації. Ми не виключаємо можливості, що за ці кредити нам доведеться розраховуватися українською землею. Ми цього не будемо допускати і не допустимо».

Натомість український уряд після тривалої паузи розраховує відновити співпрацю з МВФ. Київ планує домовитися із Фондом про виділення нового кредиту у понад 15 мільярдів доларів. Уряд вже демонструє готовність виконати вимоги МВФ – зокрема підвищити тарифи на енергоносії для населення. Втім, експерти сумніваються, що кредитну програму вдасться розблокувати швидко.

Такої думки, між іншим, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин:

«Те, що результатом цієї місії буде виділення коштів для України, виглядає дуже малоймовірно. Ця місія буде присвячена узгодженню позицій і досягненню взаєморозуміння. Після цього будуть відбуватися додаткові контакти. І в мене є оптимістичне бачення, що в першому півріччі Україна отримає перший транш кредиту».

Юрчишин каже, що без кредиту Міжнародного валютного фонду економіку України чекають складні часи. Адже цього року уряду треба повертати запозичення минулих років. Значний відтік валюти тиснутиме на курс гривні і збільшуватиме дефіцит бюджету.

«Я не можу сказати, що буде крах, але маю велике переконання в тому, що якщо не відбудеться повноцінної співпраці, Україні буде вельми складно в цьому році сподіватися на позитивну динаміку».

Літак, що здійснював рейс № 760 Кокчетав-Алмати, при заході на посадку в складних погодних умовах у момент відходу на друге коло зіткнувся із землею. Всі люди, що знаходилися на борту, за попередніми даними, загинули. Трагедія сталася в передмісті Алмати. Про це повідомляють ЗМІ Казахстану з посиланням на прес-службу авіакомпанії Scat Airlines («Скат»), якій належав пасажирський літак.
 
Надходять суперечливі повідомлення про кількість людей на борту літака. За одними даними, мова йде про 15 пасажирів і 5 членів екіпажу. За уточненою інформацією, на яку посилаються «РІА Новини», на борту було 22 людини.
 
Як повідомляють ЗМІ, катастрофу потерпів літак Bombardier CRJ200, який належав авіакомпанії, що здійснює регіональні авіаперевезення в різних містах країни. Причини катастрофи поки що невідомі. Порушено кримінальну справу.
 
Ця авіакатастрофа вже друга в Казахстані за трохи більше місяця. 25 грудня минулого року військовий літак Ан-72 впав на землю і загорівся на півдні Казахстану. Загинули всі 27 людей, що знаходилися на борту, в тому числі – виконуючий обов’язки глави республіканської прикордонної служби Турганбек Стамбеков.

Найбільш бажаний подарунок для чиновника – це бойовий пістолет, інша частина суспільства, яка має зброю – це представники кримінального світу, для усіх інших – це складно, говорять експерти.

Так не повинно бути, переконують представники Української асоціації власників зброї, головне – пройти медичний тест, підготовку на уміння користуватися та знання закону. Проте, соціальні психологи вважають, що українське суспільство поки не готове до вільного володіння зброєю.

«Ми отримали шалений сплеск злочинності – людина не може себе захистити… Це право кожного з нас надати допомогу собі самостійно та не чекати навіть двох хвилин поки прибудуть працівники відповідних служб, бо за дві хвилини людину можуть вбити. Від рук злочинців в Україні щороку гине 7-8 тисяч співгромадян», – сказав голова Української асоціації власників зброї Георгій Чайкін.

Головні аргументи того, що українцям повинно бути простіше купувати та володіти зброєю – це самозахист, але також і конституційне право. Чайкін говорить, що стаття третя Конституції це гарантує. Мова іде про те, що людина, її життя та безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

«Давайте подивимося на Молдову, де в 1993 році був шалений сплеск злочинності, і міліція не впоралася з такими обсягами, тоді парламент вирішив, що нарешті потрібно дати можливість людям самим себе захищати. Потім, рівень злочинності став у рази нижчий ніж в Україні», – сказав Чайкін.

Утім, не всі погоджуються, що українське суспільство готове вже зараз мати спрощений доступ до зброї. Останні випадки стрілянини в супермаркеті «Караван» у Києві, а також у нічному клубі в центрі Одеси змушують психологів говорити, якщо зброя буде доступнішою, то подібні випадки вирішення конфліктів можуть стати звичними.

«У володінні зброєю є і свої плюси, але на сьогодні українське суспільство, безумовно, не готове до цього ані психологічно, ані технологічно», – сказав Голосу Америки завідувач лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології Вадим Васютинський.

«Якщо говорити про технологічні умови, то треба подумати про те, що зберігання зброї передбачає її відповідне утримання, спеціальну кімнату, сейф і так далі. Чи багато з наших сімей може собі дозволити на своїй житловій площі виділити місце під утримування зброї, щоб туди не мали доступу сторонні люди?»

Аргумент прихильників «простішої системи продажу зброї» такий – продавати потрібно тільки повнолітнім, які мають медичну довідку, що вони психічно здорові, не мають судимостей та пройшли спеціальні курси з володіння зброєю, вартість яких, на думку Чайкіна, має бути приблизно, як вартість автомобільних курсів.

Проте, Васютинський сумнівається у тому, що такі правила і довідки допоможуть тому, щоб зброю мали тільки ті, хто потребує її для самозахисту.

«Я знаю наші психіатричні служби – я не даю гарантій того, що вони перекриють доступ до зброї неврівноваженим людям. Тому, якщо зараз, зважаючи на стан суспільства, запровадити подібну практику, то через рік-два люди для вирішення своїх простих конфліктів почнуть використовувати вогнепальну зброю», – сказав Васютинський.

Прихильники говорять, що простіший доступ та однакові можливості купити зброю прирівняють у правах «простих» громадян та державних чиновників, які й сьогодні не мають проблем отримати як дозвіл, так і зброю.

Президент Української федерації професіоналів безпеки Сергій Шабовта говорить, що існує багато схем, за якими бажаючі могли отримати дозвіл і зброю. Так з 2002 року в країні функціонував так званий «чорний коридор зброї», коли держава видавала дозволи на володіння зброєю громадським формуванням. Тоді виникло багато штучних формувань, які штампували дозволи своїм членам.

«Тоді за вісімсот доларів можна було отримати посвідчення і зброю, і їх тобі ще додому б принесли», – сказав Шабовта.

Ще одним «коридором» могло бути посвідчення журналіста. За ідеєю, це дозволяло б працівнику ЗМІ, який відчуває, що через професійну діяльність може існувати загроза його життю, мати зброю для самозахисту.

Утім, деякі працівники ЗМІ говорять, що у більшості випадків не захочуть скористатися зброєю навіть, якщо будуть її мати. Серед усього і тому, що українська судова система має дуже розмите визначення, що таке самозахист і коли для цього доцільно використовувати зброю. Чайкін погоджується з цим додаючи, що в ідеалі вирішувати це повинен суд присяжних, а не за схемою: прокурор попросив – суддя погодився.

За даними Шабовти, сьогодні в Україні близько одного мільйона легальної мисливської і 250-300 тисяч одиниць легальної травматичної зброї.

У світлі недавнього розширення санкцій Ради Безпеки ООН проти Пхеньяна, КНДР висунула нові погрози на адресу Південної Кореї та її союзників.

У вівторок офіційне північнокорейське інформаційне агентство виступило з типовою підбурливою риторикою, пообіцявши завдати «безжалісних відплатних ударів» і «розгорнути велику і справедливу війну за національне возз’єднання» у відповідь на санкції, назвавши їх «актом війни».

Втім, у заяві Північної Кореї цього разу нічого не говорилося про ядерні випробування, якими Пхеньян погрожував ще минулого тижня, відразу після рішення Ради Безпеки ООН. Нові санкції були відповіддю на запуск в космос північнокорейської ракети в грудні.

Міністерство закордонних справ Південної Кореї у вівторок знову засудило загрозу ядерних випробувань з боку свого північного сусіда. У заяві офіційного Сеула йдеться про те, що Північній Кореї слід «звернути увагу на попередження міжнародного співтовариства і припинити подальші провокації».

Європейський чи Митний союз? Поки українська влада намагається балансувати між двома сторонами, бізнес-спільнота очікує конкретної відповіді. Натомість європейські дипломати, зважаючи на останній розвиток стосунків України з Росією, не сумніваються, що Україні з Європою буде краще.

Європа для України – пріорітет номер один. Про це у вівторок під час зустрічі Європейської бізнес-асоціації заявив міністр закордонних справ України Леонід Кожара. Дипломат запевнив українських та європейських бізнесменів, що європейські орієнтири для України незмінні.

«Всі ми надзвичайно заряджені на виконання того порядку денного, аби угода про асоціацію була підписана. Зрозуміло, що навколо цієї угоди існує багато політичних думок, але я хотів би чітко відзначити, що домашню роботу, яка стосується України, ми будемо виконувати, щоб угода була підписана», – заявив Леонід Кожара.

Тим не менш, голова українського МЗС не відмовляється від того, що Митний союз для української влади не менш пріоритетний. Але про умови союзу ще треба домовлятися.

«Ми шукаємо модальності взаємодії із Митним союзом. На сьогоднішній день це не так просто, оскільки засадничі статутні документи Митного союзу скомпоновані таким чином, що Росія може приєднатися до цілого пакету статутних документів і не може приєднуватися частинами. Я думаю, що це питання переговорів на цей рік», – зазначив Леонід Кожара.

Виставлений рахунок за невикористаний газ від «Газпрому», за словами дипломата, ніяк не вплине на пріоритети України, а свідчить тільки про те, що, на думку російської сторони, не виконуються умови контракту.

Європейська солідарність, а також можливість використати європейські цінності, щоб реалізувати український потенціал, повинні спонукати Україну рухатися у напрямку до ЄС. Голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський вважає, що рахунки виставляти просто, а допомагати один одному у важкі часи – це відмінність Європейського Союзу.

«Величезні гроші спрямовуються сьогодні на те, щоб інші країни пережили кризу. Ось, що є європейська солідарність. Це не просто рахунки виставляти. Концепція присутності в ЄС – це не приналежність до якогось окремого клубу, це гарантія миру, стабільності, розвитку для своїх громадян. І я не бачу іншої кращої пропозиції для України, ніж європейська», – заявив Ян Томбінський.

Очевидно, що бізнес-спільноті в Україні ближчі європейські цінності та потрібна визначеність. Про це у коментарі Голосу Америки зазначила виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.

«Бізнес повинен розуміти, куди саме рухатиметься Україна. Нам приємно, що європейський вектор таки закріплений у законодавстві України, але все ж таки хочеться закріпитися в думці, що Україна дійсно рухається до Європейського Союзу. Саме такий вектор забезпечить Україні багатомільйонні та мільярдні інвестиції», – говорить Анна Дерев’янко.

За словами виконавчого директора Європейської бізнес-асоціації, політика хоч і важлива, але для бізнесу важливіше, що коїться всередині країни, і європейські цінності допоможуть ці проблеми вирішити.

«На бізнес більше впливає те, наскільки досконально працюють інституції в державі, наскільки досконально працює судова система у державі, яким чином відбувається бюрократія. Оце більше впливає на щоденну діяльність бізнесу. Політичні речі, які лунають зараз від представників влади, вони важливі, але те, що коїться всередині країни – набагато важливіше як для бізнесу, так і для закордонних партнерів, які думають – приходити сюди чи не приходити», – коментує вона.

Голова Українсько-американської бізнес-ради Морґан Вільямс також зазначає, щоб ділова спільнота очікує рішучих змін всередині країни та чекає на підписання Угоди з Європейським Союзом. Про це він сказав у коментарі Голосу Америки.

«Для того, щоб відбулися суттєві зміни у бізнес-кліматі України і надійшли необхідні для цього інвестиції, потрібно впроваджувати сміливі реформи упродовж 2013 року», – говорить Морґан Вільямс.

«Транснаціональні компанії, а також міжнародні  інвестори, з надією дивляться у 2013 рік, оскільки парламентські вибори позаду і новий парламент приступив до роботи. Ділова спільнота підтримує нову угоду України з МВФ, підписання угоди про асоціацію з ЄС і пришвидшення необхідних для розвитку бізнесу перетворень», – додає голова Українсько-американської бізнес-ради.

Конгрес США прийняв законопроект про виділення екстреної допомоги обсягом 50,5 млрд доларів постраждалим від урагану «Сенді», який обрушився на узбережжя штатів Нью-Йорк і Нью-Джерсі три місяці тому.
 
Сенат схвалив законодавство в понеділок 62 голосами «за» при 36 голосах «проти». Палата представників вже проголосувала за документ раніше в цьому місяці, а президент Барак Обама пообіцяв підписати його, як тільки він з’явиться на його столі.
 
Важка економічна ситуація в країні серйозно ускладнила дискусію про виділення допомоги потерпілим від одного з найсильніших буревіїв на північному сході США. Законопроект був підготовлений до розгляду в Палаті представників ще на початку січня, але конгресмени так і не проголосували за нього через суперечки про відповідні витрати. Коли через кілька днів був приведений до присяги новий склад Конгресу, переговори про виділення допомоги довелося починати заново.
 
Зволікання з прийняттям закону в Палаті представників, яку контролюють республіканці, викликало критику з боку губернаторів штату Нью-Йорк Ендрю Куомо (демократа) і Нью-Джерсі Кріса Крісті (республіканця). Обидва губернатори заявили, що їх виборцям, багато з яких втратили свої будинки, і без того довелося чекати допомоги дуже довго.
 
Ситуація з виділенням допомоги жертвам «Сенді» різко контрастує з розвитком подій після урагану «Катріна», що обрушився на узбережжя Мексиканської затоки в 2005 році. Критики відзначають, що тоді закон про допомогу постраждалим був прийнятий через 11 днів після удару стихії, в той час як у випадку «Сенді» Конгресу було потрібно більше 90 днів.

Адвокат вдови журналіста Ґонґадзе Валетина Теличенко назвала засудження колишнього високопосадовця МВС Олексія Пукача до довічного ув’язнення справедливим, але недостатнім кроком. Як вона сказала в інтерв’ю Голосу Америки, слідство має встановити замовників вбивства журналіста.

«В цій судовій справі вину Пукача доведено повністю і його вина є настільки великою, що він справді заслуговує довічного ув’язнення. Пукач вчинив не один злочин проти Георгія Ґонґадзе. Він вчинив цілу низку злочинів, про які йшлося в цій кримінальній справі. Більше того, ці злочини він вчиняв свідомо, впродовж тривалого проміжку часу, готувався до кожного з них, мав можливість обдумати. Нічого спонтанного там не було. І після всього цього Пукач не покаявся. В судовому засіданні він далі намагався довести свою правоту, намагався довести, що він виконував законний наказ, і цей наказ він мав право виконати так, як він його виконав. Водночас він розказував, що вбивство сталося випадково. Само собою так сталося. Тому я вважаю, що він заслуговує довічного ув’язнення, і це є належна міра покарання Пукачу.

Але українське кримінальне законодавство зобов’язує суд встановити мотиви злочину. З мотивами сталася проблема. Вона полягає в тому, що через свою непрофесійність або небажання Генеральна прокуратура не інкримінувала Пукачу вчинення вбивства на замовлення. Але описала це вбивство з такими мотивами, як вбивство на замовлення. Для чого це зробили? Щоб припинити шукати замовників вбивства.

Звичайно, потерпіла Мирослава Ґонґадзе і надалі наполягатиме, щоб замовників вбивства шукали. Не можна сказати, що достатньо покарати Пукача. В ГПУ далі залишається інша кримінальна справа, над якою зараз ніхто не працює. Вже є прецедент – рішення Європейського суду з прав людини, яке зобов’язало Україну завершити це розслідування. Україна ж фактично заблокувала розслідування щодо замовників. Це створює необхідність для Мирослави Ґонґадзе звертатися до Європейського суду знову, якщо ситуація не зміниться на краще».

Як відомо, у вівторок Печерський районний суд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку УВС Олексія Пукача до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе. В останньому слові засуджений дав зрозуміти, що покарання буде повним, коли за вбивство журналіста разом із ним відповідатимуть ті, кого він вважає замовниками – екс-президент України Леонід Кучма і екс-спікер Верховної ради Володимир Литвин.

Суд в Індії відмовив у перенесенні місця слухання справи звинувачених в жорстокому побитті та зґвалтуванні 23-річної студентки. 
 
Верховний Суд Індії відмовив захисникам п`ятьох чоловіків, звинувачених в зґвалтуванні та, як наслідок, смерті 23-річної студентки, у винесенні судового розгляду за межі Делі. Колегія у складі трьох суддів аргументувала своє рішення тим, що адвокат, який подав це прохання, вже не представляє інтересів одного з підзахисних. Захист наполягав на перенесенні слухання на підставі того, що, враховуючи настрої на вулицях індійської столиці, вони не зможуть отримати справедливе судове рішення.
 
Вже в понеділок підозрювані повстали перед судом в справі, яка розглядається за пришвидшеною процедурою. Того ж дня спеціальна комісія винесла рішення, що  до одного з підозрюваних у зґвалтуванні, який є неповнолітнім, буде застосовуватися ювенальна юстиція. Це означає, що йому, в разі визнання винним, загрожує максимум три роки ув`язнення в спеціальній колонії для неповнолітніх злочинців.
  
П`ятеро чоловіків та підліток звинувачуються в зґвалтуванні та жорстокому побитті молодої жінки в автобусі в Делі, після чого вони викинули її та її друга на дорогу. Вони також встромляли в її тіло металеві прути, що призвело до значного пошкодження її внутрішніх органів. Через два тижнів після нападу, дівчина померла у лікарні.
 
Напад спричинив масові протести по всій Індії проти жорстокості по відношенню до жінок та неадекватних дій поліції щодо їх захисту.