Саудівська Аравія заявила, що світовій спільноті не слід дозволити Ірану та войовничому угрупованню Гезболла надавати підтримку уряду президента Сирії Башара аль-Асада.

Міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Сауд аль-Фейсал назвав втручання Тегерана у тривалу кризу в Сирії небезпечним, і заявив, що його країна мовчати більше не може.

З такою заявою принц Сауд виступив у вівторок під час спільної прес-конференції у Джидді з державним секретерм США Джоном Керрі. Принц закликав до міжнародної заборони на постачання зброї сирійському уряду, водночас закликаючи до збільшення військової допомоги сирійським повстанцям.

Саудівська Аравія вже деякий час озброює опозиційних бійців у Сирії. Проте, Сполучені Штати зовсім недавно оголосили про намір надіслати повстанцям зброю в додаток до нелетальної допомоги, яку вони досі постачали.

Керрі заявив, що переговори є найкращим шляхом для розв’язання конфлікту в Сирії, який триває понад два роки і внаслідок якого загинуло близько 90 000 людей.

Громадяни Південно-Африканської Республіки сповнені надії, але й свідомі того, що нічого не можуть зробити, щоб помогти своєму колишньому президенту Нельсону Манделі, який перебуває у лікарні. Згідно з офіційними повідомленнями, у вівторок стан здоров’я Мандели залишався без змін, і лікарі робили все можливе, щоб запевнити його видужання і якнайкращі умови.

Лідер боротьби проти системи апартеїду перебуває в лікарні у Преторії вже понад два тижні з приводу інфекції легенів.

Минулого тижня офіційні особи і члени родини казали, що стан здоров’я Мендели, за всіма ознаками, дещо кращий, але в суботу надійшло більше поганих вісток, коли уряд заявив, що його стан критичний.

У понеділок президент ПАР Джейкоб Зума заявив, що лікарі роблять усе, щоб допомогти колишньому президенту. Він назвав 94-річного лідера «батьком демократії» і просив своїх земляків, щоб вони молилися за видужання свого лідера.

СТРАСБУРГ – Доповідач Парламентської асамблеї Ради Європи, швейцарський парламентарій Андреас Ґросс не вимагає в підготовленому ним документі про загибель Сергія Магнітського введення загальноєвропейського «чорного списку» російських чиновників.

Це випливає з тексту проекту резолюції щодо доповіді, поширеної на засіданні Комісії ПАРЄ з юридичних питань та прав людини.

Останній пункт резолюції, що закликає притягнути до відповідальності тих, хто допустив смерть російського юриста у в’язниці, зазначається: «Що стосується введення санкцій проти конкретних осіб (заборона на видачу віз і заморожування рахунків), Асамблея вважає це крайнім заходом».

У цьому пункті резолюції також зазначено, що будь-яке введення санкцій повинно здійснюватися «в рамках справедливої та прозорої процедури».

Разом з тим, Андреас Ґросс, який готував доповідь про загибель Сергія Магнітського за дорученням Асамблеї, пропонує дати можливість країнам Ради Європи самим вирішувати питання щодо заходів проти вбивць Сергія Магнітського.

«Асамблея пропонує всім іншим державам-членам Ради Європи розглянути можливі шляхи і способи спонукати російську владу притягнути до відповідальності осіб, винних у смерті Магнітського, і провести повне розслідування викритого ним злочину в інтересах Росії і всіх російських громадян, які платять податки», – йдеться в документі.

У проекті резолюції щодо доповіді під назвою «Не допустити безкарності вбивць Сергія Магнітського» стверджується, що Магнітський розкрив схему великого шахрайства з боку російських податкових органів. Його інформація, як сказано в проекті, була передана співучасникам залучених до шахрайство чиновників, після чого Магнітський опинився в ув’язненні. У в’язниці хворому панкреатитом юристу не чинили належного лікування, а перед смертю побили.

Асамблея вражена тим фактом, вказується в проекті документа, що за смерть Сергія Магнітського не був притягнутий до відповідальності жоден винний. У резолюції запропоновано ряд заходів, які Росії рекомендується здійснити для боротьби з корупцією.

Російська делегація в ПАРЄ вже висловила своє невдоволення формулюваннями проекту доповіді.

Емір Катару шейх Хамад бін Халіфа аль-Тані офіційно оголосив про передачу влади своєму синові – кронпринцу Таміму бін Хамаду аль-Тані.

У промові, яка транслювалася державним телебаченням у вівторок, 61-річний емір заявив, що настав час покласти відповідальність за країну і її майбутнє на нове покоління.

Не очікується жодних значних перестановок в уряді, оскільки шейх Тамім вже відіграє роль у керівництві країною.

Емір Хамад бін Халіфа аль-Тані прийшов до влади у 1995 році внаслідок безкровного перевороту, відібравши її у свого батька. Останніми роками, Катар посилив свій вплив у регіоні, надаючи підтримку повстанцям, які повалили керівника Лівії Муаммара Каддафі і сирійським бійцям, які тепер борються проти сил президента Башара аль-Асада.

Тамім бін Хамад аль-Тані отримав освіту у Великобританії і став престолонаслідником у 2003 році після зречення престолу його старшим братом. Відтоді, новий емір готувався до керівництва Катаром.

Люксембург – Поле можливостей для підписання угоди з Євросоюзом про асоціацію звужується, а плану «Б» у разі невиконання Україною умов немає. Так вважає єврокомісар із питань розширення та сусідства ЄС Штефан Фюле. Тим часом, маючи у понеділок у Люксембурзі чи не останню нагоду переконати європейських високопосадовців у рішучості Києва щодо асоціації, голова українського уряду Микола Азаров сказав, що до Вільнюського саміту Україна все ж буде готова.
 
«Ми беремо на себе зобов’язання для того, щоб їх виконувати», – зазначив український прем’єр-міністр Микола Азаров, переконуючи ЄС, що саміт у Вільнюсі має завершитися підписанням угоди про асоціацію.
 
Тим часом, коли офіційний Київ висловлює впевненість, що, докладаючи зусиль для виконання трьох умов, він «рухається правильним шляхом», такої впевненості серед європейців стає чимраз менше.
 
«Деякий прогрес в Україні є, але ще багато треба зробити», – вважає єврокомісар Штефан Фюле. Зокрема, він знову нагадує, що запасного плану в наближенні України до ЄС не існує. Водночас і проведення реформи судової системи, і ухвалення виборчого закону, і унеможливлення вибіркового правосуддя – всі три головні умови для підписання угоди про асоціацію залишаються однаково важливими та обов’язковими для виконання, каже він. «Часу залишається обмаль», – наголосив єврокомісар, звертаючись і до представників уряду, і до української опозиції.
 
Намагаючись розвіяти сумніви присутніх, прем’єр-міністр Азаров дещо двозначно додав: «Все, що ми робимо, – це в наших інтересах, в інтересах України. Я б не підписався під жодним пунктом, якби він не відповідав національним інтересам. Ось і все».
 Асоціація під загрозою – польський дипломат
 
Тим часом виглядає на те, що чимало держав, зокрема, Польща, яка завжди підтримувала українські євроінтеграційні прагнення, починають втрачати надію на успіх України на Вільнюському саміті.
 

«Підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною в листопаді у Вільнюсі опинилося під загрозою», – заявив у понеділок зранку міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Після дня дискусій із колегами у Євросоюзі його думка не змінилася.
 

«Нас непокоїть те, що Україна може не виконати тих трьох умов, від яких залежить підписання угоди про асоціацію. Тож ми закликаємо українську владу поспішати», – заявив польский дипломат.
 
Голова МЗС Польщі нагадує, що донині вже відбулося багато зустрічей, а Євросоюз докладав багато зусиль, щоб вплинути на Київ для прискорення процесу реформ. Однак тепер часу залишилося зовсім мало, каже Радослав Сікорський.
 
«Процес приготувань, прогрес України нам треба буде оцінити, а ця оцінка потребує тижнів, – заявив він. – Тому сьогодні ми звертаємося до української влади і наголошуємо особливо: Україна має час до кінця літа, якщо хоче мати підпис у Вільнюсі. Якщо ж вона з цим не впорається, то нам важко буде знайти «план Б». Насамперед маю на увазі реформу законів про прокуратуру та щодо виборів. Інакше це буде втраченою можливістю».
 
Польський міністр водночас додав: якщо український парламент спроможеться ухвалити ці закони, то Польща зробить все, що в її силах, щоб схилити на бік України інших європейських партнерів.
 Україну треба заохочувати реформуватися – Литва
 
Шведський міністр закордонних справ Карл Більдт також притримується думки, що Україна «дещо просунулася у виконанні вимог ЄС, але цього недостатньо».
 
Водночас голова дипломатичного відомства Литви Лінас Лінкявічус вважає, що зневірюватися в успішному підписанні угоди про асоціацію з Україною ще рано. Представник країни, яка з 1 липня головуватиме у Раді Євросоюзу, вважає, що «необхідно заохочувати Україну продовжувати реформи та досягти результатів у трьох головних сферах, в яких ЄС хотів би бачити з українського боку відчутний прогрес, а саме: у виборчому процесі, реформі судової системи та щодо вибіркового судочинства».
 
Щодо часу, який залишився у Києва для виконання всіх критеріїв, що дадуть можливість підписати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі, то Єврокомісія, закликаючи пришвидшити реформи, вважає, що остаточне рішення буде ухвалене у жовтні Радою міністрів закордонних справ.

Державний секретар США Джон Керрі проводить зустріч зі чільними представниками Саудівської Аравії, на якій обговорюється низка питань, включно зі ситуацією в Сирії.

У суботу представники США і Саудівської Аравії взяли участь у засіданні групи «Друзі Сирії», на якому пообіцяли надати додаткову допомогу повстанцям, які борються проти сил президента Башара аль-Асада.

Саудівська Аравія вже деякий час доставляє зброю сирійським повстанцям. США нещодавно повідомили, що крім нелетальної допомоги, яку Вашингтон надає опозиційним бійцям, вони також мають намір постачати їм зброю.

У суботу Керрі знову заявив, що переговори це найкращий спосіб для розв’язання конфлікту в Сирії, який триває вже понад два роки.

Втім, у вівторок у Женеві представники США, Росії та ООН обговорюють плани щодо проведення конференції на тему досягнення миру в Сирії, у якій мали б взяти участь як повстанці, так і представники уряду президента Асада.

Росія заперечує, що колишній контрактник американської розвідки будь-коли прибув на її територію. Це додатково ускладнює справу щодо того, де перебуває Едвард Сноуден, якого розшукують американські органи влади, звинувачуючи його у шпигунстві.

Дотепер вважалося, що Сноуден у неділю прибув до Москви з Гонконгу, де він перебував після того, як виявив дві таємні програми прослуховування телефонних розмов, комп’ютерних зв’язків та інші розвідувальні дані.

У вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сноуден ніколи не пересікав російського кордону. Він заперечив будь-яку причетність російської сторони до подорожніх планів Сноудена і різко відкинув американську критику на адресу Москви з приводу інциденту як «безпідставну і неприйнятну».

У понеділок державний секретар США Джон Керрі висунув вимогу, щоб Росія видала Сноудена і попередив про негативні наслідки, якщо цього не буде зроблено.

Білий дім також піддав нищівній критиці Пекін з приводу «навмисного» дозволу 30-річному Сновдену залишити Гонконг, який є автономною територією Китаю, незважаючи на ордер про його арешт. Як сказано, цей крок, без сумніву, завдав шкоди американсько-китайським відносинам.

Представниця Міністерства закордонних справ КНР заявила у вівторок, що звинувачення «безпідставні і неприйнятні». Вона сказала, що нерозсудливо, щоб Вашингтон піддавав під сумнів поведінку уряду Гонконгу, який вів справу «відповідно до законів».

За повідомленням влади Афганістану, силам безпеки вдалося відбити напад бойовиків у вівторок вранці на низку ключових будівель у районі президентського палацу у Кабулі. Внаслідок атаки загинуло тоє охоронців і всі нападники.

Угруповання Талібан взяло на себе відповідальність за атаку під час якої пролунали вибухи та постріли у важко уріпленому кварталі столиці, де також розташовані Міністерство оборони Афганістану та посольство США.

У повідомленні зазначається, що саме в момент нападу журналісти збиралися на прес-конференцію з президентом Гамідом Карзаєм. Місцезнаходження президента поки що невідоме. Представник палацу, одначе, повідомив, що глава держави перебуває в безпечному місці.

Тим часом, спеціальний посланець США Джеймс Доббінс, який намагається створити умови для проведення мирних переговорів за участю представників афганського уряду і Талібану, відбув з Кабула до Пакистану.