Міліція розкладається і стає соціально небезпечною – генерал міліції
Дата публікації 14.07.2013 | 
Київ – Міліція – це дзеркало влади, вона розкладається і стає соціально небезпечною, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода генерал-лейтенант міліції, колишній заступник міністра внутрішніх справ, депутат від УДАРу Микола Паламарчук. Приводом для цієї розмови стало рішення колегії Міністерства внутрішніх справ за результатами розслідування подій у Врадіївці. За повідомленням прес-служби МВС, із займаних посад звільнили начальника управління Міністерства внутрішніх справ Миколаївської області Валентина Парсенюка, його заступника, начальника кадрового підрозділу обласного управління міліції, трьох співробітників обласного підрозділу внутрішньої безпеки, а також майже весь керівний склад Врадіївського райвідділу.
– Пане Паламарчук, як Ви оцінюєте ефективність рішення про звільнення посадовців Миколаївського обласного управління міліції?
– Це правильно тому, що вони відповідають за оперативну обстановку на території обслуговування.
– Але чи змінять ці звільнення ситуацію, коли міліціонери дають регулярні приводи говорити про їхнє нехтуванням законом та жорстокість?
Нині найпопулярніший вираз серед міліціонерів – це «ліквідний клієнт», з якого можна збити гроші
– І міністр внутрішніх справ, і керівник нашої держави не розуміють, що міліція – це дзеркало влади. А дзеркало влади сьогодні брудне і замацане. Міліція розкладається, міліція стала соціально небезпечною. Нині сьогодні найпопулярніший вираз серед міліціонерів – це «ліквідний клієнт», тобто клієнт, з якого можна збити гроші. Треба перебудувати структуру.
Як зараз потрапляють в міліцію? Якщо ти не будеш симпатизувати тій партії, якій треба, тебе не візьмуть
Іншу мотивацію повинні мати працівники міліції – це особлива категорія. Якщо він не любить людей, якщо він якийсь злобний, він взагалі не повинен працювати. Найстрашніше, що орган, який має бути повністю аполітичним, став політичним. Як зараз потрапляють в міліцію? Якщо тебе перевірятимуть, а ти не будеш симпатизувати тій партії, якій треба, тебе не візьмуть.
– То в міліції накопичуються жорстокі та схильні до протиправних дій люди лише через політизованість системи Міністерства внутрішніх справ, чи є й інші чинники?
– Немає системи наступництва. Я прийшов у систему МВС, за мною закріпили наставника. На території, де я працював, я знав напам’ять приблизно 6 тисяч машин, знав, чиї вони. Це тому, що мене навчив майор Штиков. Він говорив, що я маю бути ввічливим, але водночас повинен пам’ятати, що тут може бути і злочинець, що тут може бути хворий, що я маю бути психологом, повинен бачити людину. Сьогодні приходить молода людина, всіх звільнили по п’ятому колу – немає кому вчити.
– Чому основні вміння, а також розуміння змісту роботи міліціонера не закладаються у профільних навчальних закладах?
У нас заступники міністра трохи старші за 30 років. Заступник міністра – хлопець, який жодного дня не працював у системі МВС
– Раніше які були навчальні заклади? Це була середня школа міліції, другий рівень навчання – вища школа, а також був третій рівень – академія підготовки вищого керівного складу МВС. Нині шкіл міліції немає, є тільки виші. Заплатив – ти лейтенант, а за три роки ти вже підполковник. У нас заступники міністра трохи старші за 30 років. Заступник міністра – хлопець, який жодного дня не працював у системі МВС. Що він знає про цю систему, що він знає про людей, про психологію?
– Як Ви ставитеся до нині часто обговорюваної пропозиції – звільнити весь склад системи МВС і створити її заново, з нуля?
– Про Грузію мало хто говорить, що замінили тільки в ДАІ всіх. Тому що не можна просто замінити оперативника. Чим більше він має агентури, тим краще він розкриває злочини. Для цього йому потрібно мінімум 5 років. Звільнимо всіх, а звідки їх набирати? Підходи треба змінити. Треба зробити так, щоб працівникам міліції було престижно не брати. Причому треба починати, знову ж таки, з верхніх ешелонів міліції.
Американські ВУЗи зацікавлені у тих, хто знає мову і буде корисний Україні – коментар
Дата публікації 13.07.2013 |
Американські ВУЗи зацікавлені у тих студентах, які продемонстрували свою відданість інтересам громади та активність
Кращі шанси вступити до американських вузів мають українські студенти з хорошим знанням англійської мови, які беруть активну участь у житті громади – вважає Юрій Дідула, випускник Українського Католицього університету, який цього року здобув диплом університету Ла Саль у Філадельфії.
На думку Дідули, американські ВУЗи зацікавлені у тих студентах, які продемонстрували свою відданість інтересам громади та активність, і зможуть застосувати отримані у США знання, після повернення в Україну.
В Україні триває вступна кампанія у вузи. Здобути освіту в Україні виявили бажання понад триста тисяч абітурієнтів. Проте, на відміну від попередніх років, коли в перший день тисячі абітурієнтів штурмували виші, цього року наплив студентів значно менший. Причин цьому багато і одна з них – бажання української молоді отримати освіту за кордоном. Деякі вже після здобуття вищої освіти в Україні здобувають другу вищу поза межами країни.
Республіканці відкидають імміграційну реформу, пропонують посилити кордони
Дата публікації 13.07.2013 |
Республіканці, які контролюють нижню палату Конгресу США, відкидають запропоновану президентом й прийняту Сенатом загальну імміграційну реформу. Натомість пропонують запровадити ряд законів, які б допомогли вирішити проблему 11 мільйонів людей, що перебувають в країні без відповідних документів.
Прихильники реформи попереджають, що така позиція може коштувати Республіканській партії чергових програних виборів
Під стінами Конгресу відбувається церемонія складення присяги на громадянство США. Щоправда, це лише інсценізація, покликана спонукати республіканців прийняти імміграційну реформу. Участь у цій акції взяло кількасот молодих нелегалів, що опинились у США не зі своєї волі, але виросли та прижились в країні.
Одна з них – народжена в Бразилії Рената Теодора:
«Важливо принаймні розповісти про себе, пояснити людям, що ти не злочинець, не живеш з податків громадян, не займаєш чиєсь місце у школі. Пояснити, що ти проста американка, така як всі».
Завдяки адміністрації президента, такі люди як Рената отримали можливість працювати та навчатися у США, однак їх імміграційний статус залишається невизначеним.
Аби продемонструвати недоліки існуючої системи, нелегальна іммігрантка Рената нещодавно відвідала Аризону разом з активістами боротьби за легалізацію незаконних іммігрантів. Там, на кордоні з Мексикою, через залізний паркан, Рената вперше за шість років зустріла свою матір, яку депортували разом з іншими членами родини.
«Не думала, що колись у житті доведеться зустріти маму і не мати змоги обійняти її, що я буду стояти за іржавим парканом, що відділяє мене від найближчої мені людини».
Щоправда, республіканців у Конгресі не розчулила історія Ренати та інших дітей нелегалів, що зібрались під стінами Конгресу. Вони вкотре відкинули пропозицію провести загальну реформу.
Говорить лідер республіканської більшості Палати представників Джон Бейнер:
«Більшість з нас усвідомлює, що потрібно вирішити цю проблему. Але ми вважаємо, що робити це потрібно крок за кроком, зі здоровим глуздом».
Якщо помилувати цих молодих людей, то, отримавши громадянство США, вони зможуть легалізувати своїх батьків, які привезли їх сюди незаконним шляхом. Тож така амністія матиме серйозні наслідки у майбутньому.
Опоненти реформи, яка б відкривала шлях до громадянства, вважають її амністією, яка сприятиме посиленню потоку нелегалів.
Їх позицію висловлює директор спеціальних проектів Федерації за імміграційну реформу Джек Мартін:
«Якщо помилувати цих молодих людей, то, отримавши громадянство США, вони зможуть легалізувати своїх батьків, які привезли їх сюди незаконним шляхом. Тож така амністія матиме серйозні наслідки у майбутньому».
Прихильники реформи нагадують республіканцям про останні президентські вибори. За оцінкою експертів, голоси легальних вихідців з Латинської Америки сприяли перемозі демократа Барака Обами.
Іншу позицію висловлює активістка кампанії за іммграційну реформу Лорела Прелі:
«Вибір за вами. Або ж ваша партія крокує в ногу з Америкою, або ж ви заведете її у минуле».
Однак, принаймні поки що республіканці, схоже, не вивчили уроки минулих виборів. На цьому етапі вони пропонують лише посилити охорону кордонів і відкидають будь-які ідеї легалізації мільйонів незаконних іммігрантів.
Підліткову злочинність “лікують” освітою
Дата публікації 13.07.2013 |
У 2010 році, за який існують останні статистичні дані, майже п’ять зі ста тисяч американських підлітків, потрапили у халепу, порушивши закон. Це на сорок три відсотки менше, ніж у пік арештів неповнолітніх у середині дев’яностих років. Зменшити сумну статистику допомогли чисельні освітні програми, де працюють з підлітками, що вчинили різні злочини. Одна з таких, «Новий початок», діє у Вашингтоні. Протягом одинадцяти місяців її учасники здобувають освіту, оволодівають навичками та знаннями, необхідними у повсякденному житті.
Кожен молодий чоловік у групі свого часу допустився помилок. Говорить учасник програми Теренс Сінклер:
«Я побував у кількох бійках і таке інше, закінчилося все арештом».
Теренс Сінклер на момент арешту був неповнолітнім, всього 17 років, лише тому його не посадили до в’язниці. Натомість його змусили відвідувати програму «Новий початок», у рамках якої він отримав можливість здобувати середню освіту і шукати своє покликання у житті.
«Ти повинен зробити це для себе», – підкреслює Теренс.
Наставник з теслярства Кеннет Толі каже, що чимало його підопічних не усвідомлюють, що їм необхідно, в першу чергу, працювати над собою:
«Часто вони приходять і не дуже охоче беруться за роботу… Але відтак проявляють креативність і починають щось робити власноруч. Тоді у них з’являється зацікавлення».
Працюючи з деревиною і металом, ці підлітки навчаються багатьом корисним життєвим навичкам. Кеннет продовжує:
«Це навчає їх терпінню. Вчить виконувати вказівки, складати план того, що вони конструюють, це врешті-решт дає їм задоволення від зробленої робити».
Директорка програми «Новий початок» Тоні Лемонс помітила, що як тільки підлітків вдається зацікавити, вони готові поглинати знання.
У класі молодих людей навчають правильно писати резюме і готують до інтерв’ю з потенційним працедавцем, каже вона:
«Вони опановують базові речі: як відповідати на запитання під час інтерв’ю, мову жестів, поведінки і як це може вплинути на результати інтерв’ю».
Молоді люди також засвоюють важливі монетарні уроки. Вони вчаться складати бюджет і розпоряджатися своїми фінансами.
Програма триває 11 місяців, по її закінченню, випускникам, як Тейрону Джеральду, допомагають знайти роботу. Говорить директорка програми Тоні Лемонс:
«Він важко працював. Дуже наполегливий. Тепер він виконує секретарську роботу».
Часто вони приходять і не дуже охоче беруться за роботу… Але відтак проявляють креативність і починають щось робити власноруч. Тоді у них з’являється зацікавлення.
Учасник програми Тейрон Джеральд роповідає про свої життєві плани:
«Я все ще хочу стати інженером. Мені подобається, що до мене ставляться як до дорослого, цікавляться моєю думкою».
Тейрон вважає програму «Новий початок» успішною, частково тому, що тут розуміють проблемних молодих чоловіків і спонукають знайти новий шлях у житті:
«Цим молодим людям потрібна освіта, це по-перше. По друге, присутність у їх житті старшого або ближчого за віком чоловіка. Їм необхідна дисципліна. Якщо її немає, вони почуваються вільними робити, що заманеться».
А ще їм треба розвивати почуття впевненості у собі, додає Тоні Лемонс, і одного дня стати прикладом іншим:
«Наша робота допомогти їм влитися в громаду».
Саме тому, уроки на природі важливіші, аніж у закритому приміщенні. Як, наприклад, турнір з риболовлі. Організатори програми роблять усе для того, аби молоді люди відчули себе частиною громади і усвідомили, що у них є реальний шанс почати все заново.
Онкохворі взялись за весла, щоб дати бій стереотипам
Дата публікації 13.07.2013 |
Веслування на човнах-драконах – древній китайський спорт, якому понад дві тисячі років. У 1996 році в Канаді була розроблена програма, покликана за допомогою цього спорту розвіяти упередження, що жінкам, які мають або мали рак грудей, небезпечно переносити великі фізичні навантаження. Програма виявилася настільки успішною, що з часом поширилась по всьому світу. Команду жінок-веслувальниць маємо також у Вашингтоні.
Суботній ранок. Двадцять жінок під команду тренера синхронно веслують по річці Анакостія у столичному Вашингтоні. Вони належать до команди «Вперед, рожеві!», і плавають не в простому човні, а в човні-драконі.
Лідія Колінз прийшла в команду п’ять років тому, коли їй поставили діагноз: рак грудей. Вона каже:
«Я дуже люблю командний дух. Мене все в цьому захоплює. Це як плаваюча по воді команда підтримки».
Члени команди – хворі на рак грудей та ті, хто їх підтримує. Анет Ротмель дослідниця Національного Інституту здоров’я. Вона також пережила рак. Зі своєю колегою у 2006 році вона і заснувала команду «Вперед, рожеві!»
Співзасновницею команди «Вперед, рожеві!» є Анет Ротмель про пристуність цього виду спорту для всіх:
«Це доволі легкий вид спорту для новачків. Тут в одному човні всі ми з різним досвідом та навичками».
Щоправда, каже Ротмель, тренування може стати фізично виснажливим, особливо для тих, хто досі проходить курс лікування. Так, Ронда Гарцель ходить на хіміотерапію раз на три тижні. Але спорт підтримує її на дусі:
«Це важко, але мені здається, ти повинен з гідністю відповідати на виклики життя. Цей спорт мене тримає на плаву. Мені пощастило, що я можу робити одну справу зі своїми сестрами та тими, хто нас підтримує, мотивує та розуміє, через що я проходжу. Я від того стаю сильнішою і почуваюсь краще».
Традиція човнів-драконів народилась у Китаї понад дві тисячі років тому, але змагання між ними в сучасному вигляді почались лише у сімдесятих роках минулого століття. З того часу перегони стали популярним міжнародним видом спорту.
По всьому світу виникли і команди, члени яких пережили чи досі борються з раком грудей, розповідає Анет Ротмель:
«Я певна, що таких, як ми, вже тисячі. По всьому світу вже триста-чотириста команд».
Лідія Колінз, яка пережила рак грудей, вказує на користь для здоров’я, яку приносить веслування:
Традиція човнів-драконів народилась у Китаї понад дві тисячі років тому, але змагання між ними в сучасному вигляді почались лише у сімдесятих роках минулого століття. З того часу перегони стали популярним міжнародним видом спорту.
«Коли я гребу, у мене зменшується запалення лімфатичної системи. Коли жінка проходить мастектомію, іноді у неї виникає таке ускладнення. Багато наших гребців носять компресорні рукави».
У додаток до щотижневого тренування, «Вперед, рожеві!» змагаються з іншими командами під час фестивалів човнів-драконів. Кожного разу під час змагань влаштовується Церемонія Рожевої гвоздики – у пам’ять тих, хто не поборов цієї хвороби.
«На жаль, це сумна частина специфіки нашої команди. Одна з нас померла кілька років тому, інша – лише минулого січня. Вона веслувала з нам цілий рік» – каже Анет Ротмель.
На минулому фестивалі човнів-драконів у Вашингтоні команда «Вперед, рожеві!» завоювала і медалі, підкреслює Анет:
«Ми взяли дві срібні нагороди. Одну за 250 метрів, іншу – за півкілометрову дистанцію».
Ротмель каже, що, веслуючи разом, жінки, які борються з хворобою, відчувають сестринський дух та разом отримують чимало задоволення. Підтримка та розваги цінуються однаково високо.
Джанет Наполітано йде у відставку
Дата публікації 12.07.2013 | 
Міністр внутрішньої безпеки США Джанет Наполітано оголосила про рішення залишити адміністрацію Обами, щоб очолити систему Університету штату Каліфорнія. У заяві, оприлюдненій у п’ятницю, вона повідомила, що була номінована на посаду президента університету.
Наполітано подякувала президенту США Бараку Обамі за можливість бути третім главою Міністерства внутрішньої безпеки, утвореного 10 років тому. Вона назвала роботу на цій посаді дуже важливим періодом у своїй кар’єрї.
Міністерство було створено після терактів 11 вересня 2011 року. До його складу входять агентства з охорони державних кордонів і боротьби з тероризмом.
У своїй заяві Барак Обама сказав, що Наполітано працювала «цілодобово», щоб мати можливість протистояти «найсерйознішим викликам», які стоять перед країною. Він зазначив, що життя американців сьогодні «безпечніше і надійніше» завдяки зусиллям Джанет Наполітано.
Сноуден просить політичного притулку в Росії
Дата публікації 12.07.2013 | 
У п’ятницю колишній контрактник Агентства національної безпеки США (АНБ) Едвард Сноуден звернувся до представників правозахисних організацій та адвокатів із закликом про допомогу: він хоче отримати політичний притулок в Росії, поки не з’явиться можливість вилетіти в одну з країн Латинської Америки. При цьому, Сноуден готовий виконати умову президента Росії Володимира Путіна і припинити завдавати шкоди США.
Одначе, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що російська влада поки не отримували звернення від Сноудена з приводу притулку в Росії.
Раніше Сноуден вже виявляв бажання залишитися в Росії, проте, відмовився від нього після того, як президент РФ Володимир Путін висунув дві умови. Перша: повністю відмовитися від діяльності, що наносить збитків «американським партнерам і російсько-американським відносинам», і друга – Сноуден повинен сам попросити про притулок.
У другій половині дня в п’ятницю Сноуден провів зустріч з правозахисниками та адвокатами в аеропорту «Шереметьєво».
Подальші його (Сноудена) дії незрозумілі. Сноуден не виключає свого переїзду в одну з латиноамериканських країн. Але, щоб вийти з аеропорту «Шереметьєво», йому потрібен документ
«Хоче тут залишитися, поки не зможе летіти до Латинської Америки», – заявила агентству Interfax одна з учасниць зустрічі, заступник голови московського бюро Вахти прав людини Тетяна Локшина. За її словами, на зустрічі Сноуден попросив у правозахисників допомоги в отриманні в Росії притулку. «Так, про притулок у РФ», – відповіла Локшина на питання про те, чого саме просив Сноуден.
Допомагати в отриманні притулку Снуодену в Росії має намір член Громадської палати Анатолій Кучерена. Він сказав журналістам, що Сноуден вже написав заяву про надання притулку і може навіть розраховувати на отримання російського громадянства. «Російське законодавство дозволяє це зробити», – сказав Кучерена.
За його словами, Сноуден може розраховувати на отримання громадянства Росії, в тому випадку, якщо залишиться на території країни після надання притулку.
«Ми домовилися, що я буду надавати йому юридичну допомогу у частині написання документів. Він у цьому не дуже добре орієнтується», – сказав Кучерена.
У свою чергу керівник московського відділення Міжнародної амністії Сергій Нікітін заявив, що подальша доля Сноудена невідома. «Подальші його дії незрозумілі. Сноуден не виключає свого переїзду в одну з латиноамериканських країн. Але, щоб вийти з аеропорту «Шереметьєво», йому потрібен документ», – сказав Нікітін.
Він зазначив, що сам Сноуден не уточнював, який саме притулок він хоче отримати в Росії: тимчасовий чи постійний. «Він просив про політичний притулок. Можливо, він був не надто добре юридично ознайомлений в тонкощах тимчасового або постійного політичного притулку, але він просив про притулок», – зазначив Нікітін.
Газпром може спіткати доля старого ковбоя – російський експерт
Дата публікації 12.07.2013 | 
Київ – Питання закачування газу в українські підземні сховища обговорюватимуть у п’ятницю український прем’єр-міністр Микола Азаров та російський – Дмитро Медведєв. Зустріч відбудеться у Сочі. Російська сторона наполягає на збільшенні обсягів палива, які українська планує закачати у свої підземки і не планує більше авансувати транзит газу. Український міністр енергетики Едуард Ставицький натомість заявив, що має стати результатом переговорів.
До початку опалювального сезону Україна планує закачати у підземні сховища 14-16 мільярдів кубів газу. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького, цього досить для технічного та технологічного забезпечення безперебійних поставок палива до Європи. У «Газпромі» ж заявили, що для виконання зобов’язань «Нафтогазом», в українських підземках має бути не менше 19 мільярдів кубів газу.
Наприкінці червня «Газпром» вирішив надати «Нафтогазу» аванс за транзит палива на півтора року вперед – це близько мільярда доларів. Після чого керівник російського монополіста Олексій Міллер заявив, що українська сторона авансів більше не отримає. Міллер наголосив також, що «Газпром» ніколи не зберігатиме газ в українських ПСГ.
Газ для забезпечення транзиту до ЄС проблема «Газпрому»?
Закачування газу, необхідного для внутрішніх потреб, – це проблеми «Нафтогазу» і уряду, каже Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах. І об’ємів, про які говорив Ставицький, для цього достатньо. Що ж до палива, необхідного для забезпечення транзиту до ЄС, то це проблеми не лише України, а й «Газпрому», наголошує Кінах.
Ми вже використали кредити «Газпрому» до кінця 2014 року як плату за транзит природного газу. Ще далі поглиблювати нашу залежність від Росії дуже ризиковано
«Це буде предметом переговорів, бо Україна і так дуже далеко пішла, – зазначає Кінах. – Ми вже використали кредити «Газпрому» до кінця 2014 року як плату за транзит природного газу. Ще далі поглиблювати нашу залежність від Росії за рахунок нових кредитів дуже ризиковано. Тому питання однозначно має складатися з двох складових: природний газ, який потрібен для споживання в Україні, і та частка, яка повинна бути закачана з метою надійного постачання до Європи».
Закачування достатніх обсягів газу в українські ПСГ потрібно насамперед «Газпрому», наголошує Радіо Свобода аналітик російської дослідницької компанії RusEnergy Михайло Крутихін. Оскільки без українських підземок російський монополіст не зможе виконати своїх зобов’язань перед європейськими споживачами.
Коли пан Міллер погрожує позбавити ці сховища закачування газу, це означає, що «Газпром», як старий американський ковбой, виймаючи пістолет, стріляє собі у ногу
«Коли пан Міллер погрожує позбавити ці сховища закачування газу, це означає, що «Газпром», як старий американський ковбой, виймаючи пістолет, стріляє собі у ногу. Він сам шкодить своїй компанії, попереджаючи європейців, що можливі перебої з постачанням газу через те, що він не хотів зробити запас на зиму. Це призводить до того, що «Газпром» втрачає свої ринкові ніші у Європі», – вважає російський експерт.
Переговори завершаться засмагою Азарова – експерт
Зважаючи на фінансовий стан «Нафтогазу» та ситуацію в українській економіці загалом, від нинішнього візиту прем’єра Азарова до Росії не варто очікувати нині яких домовленостей, переконаний український експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут.
Навряд чи можна очікувати від нинішнього візиту чогось більшого, ніж свіжа засмага нашого прем’єр-міністра
«Навряд чи можна очікувати від нинішнього візиту чогось більшого, ніж свіжа засмага нашого прем’єр-міністра та можливості для нього перевести подих між привітаннями президента, виїзним засіданням Кабміну та аналогічним засіданням у Києві», – коментує Олександр Нарбут.
Якщо ж Києву та Москві не вдасться знайти компроміс у питанні закачування газу, це, на переконання російського експерта Михайла Крутихіна, зіграє на руку українській стороні.
«Газпром» грає підривну роль для планів Москви щодо залучення України на свій бік
«Я не виключаю, що Україна зможе укласти контракти з якимись європейськими компаніями на використання цих сховищ для зберігання запасного газу європейцями. Це збільшить українські шанси на інтеграцію у європейський економічний простір і ще більше віддалить Україну від Митного Союзу. Тут «Газпром» грає підривну роль для планів Москви щодо залучення України на свій бік», – відзначає Михайло Крутихін в інтерв’ю Радіо Свобода.
Між тим Кабінет Міністрів звернувся до Верховної Ради із пропозицією внести зміни у закон про бюджет на цей рік щодо надання державних гарантій на позики «Нафтогазу». У кінці червня закінчився термін, коли українська компанія мала погасити борг у 2 мільярди доларів «Газпромбанку». Він погодився перенести термін погашення, але натомість хоче, щоб українська держава виступила поручителем. Експерти ж не виключають, що під час нинішніх переговорів російська сторона пропонуватиме українській нові кредити для закачування газу. Якщо ж українська сторона обере цей шлях, боргова яма «Нафтогазу» глибшатиме.
ЗМІ: Сноуден попросить притулку в Росії
Дата публікації 12.07.2013 | 
В аеропорту «Шереметьєво» відбулася зустріч Едварда Сноудена з правозахисниками та російськими адвокатами, на якій, як повідомляють ЗМІ, колишній контрактник Агентства національної безпеки США висловив бажання попросити політичний притулок в Росії. Як повідомляє «РІА Новини» з посиланням на одну з учасниць зустрічі, «він (Сноуден) зробив заяву, проситиме притулку в Росії».
Раніше екс-співробітник ЦРУ вже звертався з проханням про те, щоб залишитися в Росії, але пізніше він відкликав його, дізнавшись про умови президента Росії Володимира Путіна перестати завдавати шкоди американським партнерам, повідомляє «РІА Новини».
Напередодні Сноуден розіслав лист правозахисним організаціям, представництву ООН в Москві і відомим російським адвокатам.
Текст листа опублікувала у Facebook представницяк правозахисної організації Вахта прав людини у Москві Тетяна Локшина. Вона зазначає, що прийшов він з адреси edsnowden@lavabit.com.
Волинська трагедія не була геноцидом – Сейм (доповнено)
Дата публікації 12.07.2013 | 
В ухваленій Сеймом резолюції події на Волині названо не геноцидом, а «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, голосування у польському Сеймі щодо резолюції, присвяченої 70-річчю Волинської трагедії, було винятково напруженим і тривалим.
Після бурхливої дискусії депутати Сейму більшістю голосів ухвалили помірковану версію «волинської» резолюції. Із 442 депутатів, які голосували, «за» цей текст проголосували 263 депутати, «проти» 33, а 146 депутатів «утрималися» від голосування. Сейм також не підтримав пропозиції правих сил встановити 11 липня день пам’яті поляків, убитих УПА.
За перебігом голосування стежили члени кабінету міністрів Польщі, включно з прем’єр-міністром Дональдом Туском. Майже дві години, з перервами на наради у фракціях, польські депутати сперечалися про остаточний текст цього документа. Політики правих та лівих фракцій наполягали на ухваленні резолюції зі словом «геноцид», яке начебто найточніше передає суть подій на Волині в 1943 році. Натомість найбільша парламентська правоцентристська фракція «Громадянська платформа» відстоювала версію документа з описовим терміном «етнічна чистка з ознаками геноциду».
З парламентської трибуни до депутатів звернувся польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Він закликав політиків подолати емоції й не принижувати українців словом «геноцид». Сікорський говорив, що сьогоднішнє голосування в Сеймі матиме великий вплив на майбуття польсько-українських відносин, а також на європейські перспективи молодої української держави.
«Євроінтеграція України – це справа, яка має епохальне значення для нашої держави», – сказав Сікорський. Він нагадав польським депутатам, що в минулому ворожнеча між двома сусідніми народами вже неодноразово спричиняла занепад польської державності. Крім цього, наголошував польський міністр, є зовнішні сили, які дуже зацікавлені у тому, щоб Україна не стала частиною європейської спільноти.
Польські праві й ліві сперечалися з Сікорським, говорили, що його позиція принижує поляків. Екс-міністр закордонних справ Польщі Беата Кемпа сказала: «Українці, росіяни, люди Сходу поважають тільки сильних. І якщо тут покажемо свою силу, тоді вони нас поважатимуть, і тоді їх поважатиме Євросоюз».
NLight Project DC++ ©, 2008-2021. Всі права захищено.
Виконано 51 запитів за 0.406 секунди.
Виконано 51 запитів за 0.406 секунди.
