Державний секретар США Джон Керрі проводить зустріч зі чільними представниками Саудівської Аравії, на якій обговорюється низка питань, включно зі ситуацією в Сирії.

У суботу представники США і Саудівської Аравії взяли участь у засіданні групи «Друзі Сирії», на якому пообіцяли надати додаткову допомогу повстанцям, які борються проти сил президента Башара аль-Асада.

Саудівська Аравія вже деякий час доставляє зброю сирійським повстанцям. США нещодавно повідомили, що крім нелетальної допомоги, яку Вашингтон надає опозиційним бійцям, вони також мають намір постачати їм зброю.

У суботу Керрі знову заявив, що переговори це найкращий спосіб для розв’язання конфлікту в Сирії, який триває вже понад два роки.

Втім, у вівторок у Женеві представники США, Росії та ООН обговорюють плани щодо проведення конференції на тему досягнення миру в Сирії, у якій мали б взяти участь як повстанці, так і представники уряду президента Асада.

Росія заперечує, що колишній контрактник американської розвідки будь-коли прибув на її територію. Це додатково ускладнює справу щодо того, де перебуває Едвард Сноуден, якого розшукують американські органи влади, звинувачуючи його у шпигунстві.

Дотепер вважалося, що Сноуден у неділю прибув до Москви з Гонконгу, де він перебував після того, як виявив дві таємні програми прослуховування телефонних розмов, комп’ютерних зв’язків та інші розвідувальні дані.

У вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сноуден ніколи не пересікав російського кордону. Він заперечив будь-яку причетність російської сторони до подорожніх планів Сноудена і різко відкинув американську критику на адресу Москви з приводу інциденту як «безпідставну і неприйнятну».

У понеділок державний секретар США Джон Керрі висунув вимогу, щоб Росія видала Сноудена і попередив про негативні наслідки, якщо цього не буде зроблено.

Білий дім також піддав нищівній критиці Пекін з приводу «навмисного» дозволу 30-річному Сновдену залишити Гонконг, який є автономною територією Китаю, незважаючи на ордер про його арешт. Як сказано, цей крок, без сумніву, завдав шкоди американсько-китайським відносинам.

Представниця Міністерства закордонних справ КНР заявила у вівторок, що звинувачення «безпідставні і неприйнятні». Вона сказала, що нерозсудливо, щоб Вашингтон піддавав під сумнів поведінку уряду Гонконгу, який вів справу «відповідно до законів».

За повідомленням влади Афганістану, силам безпеки вдалося відбити напад бойовиків у вівторок вранці на низку ключових будівель у районі президентського палацу у Кабулі. Внаслідок атаки загинуло тоє охоронців і всі нападники.

Угруповання Талібан взяло на себе відповідальність за атаку під час якої пролунали вибухи та постріли у важко уріпленому кварталі столиці, де також розташовані Міністерство оборони Афганістану та посольство США.

У повідомленні зазначається, що саме в момент нападу журналісти збиралися на прес-конференцію з президентом Гамідом Карзаєм. Місцезнаходження президента поки що невідоме. Представник палацу, одначе, повідомив, що глава держави перебуває в безпечному місці.

Тим часом, спеціальний посланець США Джеймс Доббінс, який намагається створити умови для проведення мирних переговорів за участю представників афганського уряду і Талібану, відбув з Кабула до Пакистану.

Київ – Цими днями Комуністична партія України урочисто відзначає 20 років з часу відновлення своєї діяльності. Заборонена після проголошення Україною незалежності у 1991 році, КПУ доволі швидко оговталась, оголосила про свою модернізацію і перереєструвалася. Донині її члени працюють у Верховній Раді, в органах місцевого самоврядування. Як зазначають експерти, це сталося тому, що, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, в Україні комуністичну ідеологію не засудили і не заборонили. Тож і пропозиції провести люстрацію мають декларативний, теоретичний характер, вважають історики і політологи.
 
Серед пересічних українців щодо необхідності проведення люстрації побутують різні думки, про що засвідчило коротке опитування на вулиці у Києві. На запитання, чи потрібна люстрація, перехожі відповідали: «В Україні важко провести таке рішення на відповідному рівні»; «Можливо, потрібна»; «Люстрація була потрібна раніше, років з 15 тому. А зараз це питання не на часі».
 
Ставлення до комунізму і ленінізму українці висловлюють по-різному: хтось ходить на мітинги лівих із портретами Леніна і Сталіна, а дехто ламає або пошкоджує пам’ятники вождям, проводять антикомуністичні марші тощо.
 
Низький рівень патріотизму і критично низький рівень довіри українців до влади – один з результатів втраченого шансу на очищення влади й оновлення суспільства, вважає історик Юрій Шаповал.
 
«Люстрація Україні потрібна, – каже він. – На початку 1990-х років, на хвилі негативного ставлення до попереднього владного режиму, це виглядало би більш переконливо. Але нині ми впадаємо, як на мене, в історичну помилку, коли говоримо, що вже не на часі люстрація, що все минулось і не потрібно. Це не так! Люстрація – не якась каральна операція чи порушення прав людини. Той, хто добре знає, що таке люстрація, знає, що це засіб прощання з минулим. Тобто, це означає, що люди, які були задіяні у керівних структурах за попереднього режиму, просто не мають права працювати у нинішніх керівних структурах».
 
Досі в Україні живуть і отримують державні пенсії особи, які причетні до репресій проти українців, а чимало репресованих радянським режимом громадян України опинилося поза увагою держави, зазначає Шаповал.
 Суспільство має озвучити запит на люстрацію – експерти
 
У громадській організації «Люстрація» упевнені, що за більш як 20 років формування української держави її суспільство не приділяло належної уваги ані виробленню національної ідеї, ані подоланню наслідків тоталітаризму. Пересічні українці буквально боролися за виживання, а вчорашні комуністи стали бізнесменами і разом з колишніми кримінальними ватажками тепер грабують країну.
 
У розмові з Радіо Свобода засновник організації Олег Осуховський зазначив, що розбудова демократичної України неможлива без люстрації, а її рушієм має стати громадянське суспільство. Це той шлях, які пройшли держави Центрально-Східної Європи. каже він.
 

«Суспільство має зробити найбільший поштовх для того, щоб в Україні змінилася система влади, щоб в Україні відбулась люстрація. Маємо позбутися старих комуністичних кадрів, тих людей, які працювали – а то й ще працюють – на іноземні спецслужби. Є наявний приклад країн Балтики і Польщі», – зауважує Осуховський.
 
Посол Естонії в Україні Сулее Канніке у розмові з Радіо Свобода зазначив: люстрація була запитом естонської громади, політики лише здійснили потребу суспільства в очищенні. Закони про люстрацію ухвалені завдяки потужній підтримці більшості населення, пригадує дипломат початок 1990-х років.
 

«Справді, ми провели своєрідну терапію проти ідеології тоталітаризму. Естонія ухвалила закон щодо покарання винних у масових репресіях після Другої світової війни, також ми провели люстрацію серед чиновників і державних службовців. Але питання люстрації носить і політичний, і суспільний характер. Тож чи варто сучасній Україні копіювати наш досвід, я не впевнений», – каже Канніке.
 Якою би була Україна уразі проведення люстрації?
 
Наразі проводити люстрації пізно, зазначає київський політолог Володимир Чемерис. На його думку, Україна, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, згаяла час, коли проведення люстрації було можливим.
 

«Люди, які мали би бути піддані люстрації, якби ми її провели у 1990-х роках, зараз знаходяться при дуже великих штурвалах влади. Вони просто не дозволять це зробити. Загалом, якби в Україні була проведена люстрація, то ми би побачили зовсім іншу країну. Я дуже сумніваюся, що багато діячів могли би нині бути при владі».
 
Професор Юрій Шаповал теж визнає: у разі, якби люстрація в Україні мала місце, нині її громадяни проживали би в іншій державі.
 

«Насамперед, ми би побачили Україну, на чолі якої стояли б абсолютно інші керівні кадри. І я дуже сподіваюсь і вірю, що ми могли би бачити Україну з абсолютно іншим рівнем ухвалення важливих політичних рішень. Бо ж те, що ми спостерігаємо у країні тепер, нагадує ті «добрі» комуністичні часи, – каже Шаповал. – Мені здається, що нова генерація політиків могла би по багатьох питаннях орієнтуватись і діяти більш рішуче і компетентно».
 
На сьогодні, стверджують науковці, відсутність політичного оновлення залишає країну обабіч світових процесів розвитку. І це при тому, що історично Україна – частина європейського простору.

Верховний суд Сполучених Штатів відмовився винести дуже важливе рішення про те, наскільки вищі школи можуть брати до уваги справу раси учнів, які хочуть поступити у вищі навчальні заклади.

Замість того, Верховний суд вирішив передати справу до суду нижчої інстанції. Спава стосувалася білої кандидатки, якої не прийнято до Техаського університету. Колегія суддів заявила, що відкинення кандидатки вимагало «уважного вивчення» і що суд нижчої інстанції недостатньою мірою перевірив рішення університету.

Расове походження кандидатів до вищих шкіл у США – як виявляється –є дуже спірним питанням останніми роками.

Престижні виші часто намагаються диверсифікували склад студентів, приймаючи кандидатів з різних расових та етнічних груп. Інколи це веде до юридичних суперечок. Відкинуті кандидати, дуже часто білої раси, твердять, що до шкіл приймають випускників середніх шкіл з расових меншин з нижчою підготовкою.

Згідно з минулим рішенням Верховного суду, вищі школи могли брати до уваги расу кандидатів як один з «додаткових факторів» у рішенні, чи прийняти тих, чи інших кандидатів.

Підрозділи ліванської армії оточили прихильників консервативного сунітського духівника у південному місті Сайда. За всіма ознаками, ці події пов’язані з поширенням конфлікту із Сирії на сусідню країну.

Ліванські солдати, ховаючись за танками та бронетранспортерами, у понеділок вели перестрілку з прихильниками шейха Ахмеда аль-Асіра.

Асір, який є сунітом, став відомим прихильником сирійських повстанців, що намагаються усунути від влади президента Башара аль-Асада. В уряді Лівану переважає шиїтське угруповання Гезболла та його союзники. Екстремісти Гезболли часто подорожують до Сирії, щоб помогти урядові президента аль-Асада.

Сутички спалахнули в неділю, коли ліванські солдати затримали одного з прихильників Асіра. Його бойовики вдалися до відплатних заходів, атакуючи армійський контрольно-прохідний пункт і вбиваючи щонайменше 12 солдатів. Офіційні особи кажуть, що загинуло кілька прихильників Асира і десятки отримали поранення.

Державний секретар США Джон Керрі мав у Делі зустріч з індійським колегою Салманом Хуршидом. За повідомленням Міністерства закордонних справ Індії, їх розмови зосереджувались на «трьох стовпах» відносин між обома країнами. Це питання регіональної безпеки, економіки і технології.

У заяві після розмов Керрі привітав лідерство Індії на глобальній арені і підтвердив спільний погляд на на питання миру і стабільності в Азіі.

Керрі також сказав, що обидві країни підтримують «об’єднаний, стабільний» Афганістан, додаючи, що Сполучені Штати підтримують двосторонню економічну допомогу тій знищеній війною країні.

У неділю Керрі сказав, що як найбільша у світі демократична країна, Індія може відігравати критичну роль у підтримці запланованих на наступний рік в Афганістані виборів шляхом допомоги урядові покращити виборчу систему і створенням рамок для врегулювання суперечок.

Думки американців щодо вчинку Едварда Сноудена розділилися практично порівну.
Одні вважають його героєм, який викрив факти тотального стеження уряду США в телефонних та комп’ютерних мережах.
Інші ж називають його зрадником, який поставив під загрозу національну безпеку країни. У рамках нашої традиційної рубрики тема тижня ми хочемо запитати про це вас, наших глядачів. А от що думаєте ви, Ким є Едвард Сноуден – героєм чи зрадником?

Запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску.

Київ – Під час свого візиту до США один із лідерів української опозиції Арсеній Яценюк донесе позицію опонентів Віктора Януковича американській стороні. Про це заявляють депутати від «Батьківщини».  Натомість провладні депутати стверджують, що Яценюк полетів до США, щоб, повернувшись додому, похвалитися зустрічами із впливовими співбесідниками в Америці. А експерти припускають, що таким чином він хоче завоювати прихильність Заходу, який практично остаточно поставив на Віталія Кличка як кандидата в президенти України від опозиції.
 
У рамках кількаденного візиту Арсенія Яценюка до Вашингтона він зустрічатиметься з офіційними особами адміністрації президента, Сенату та Конгресу США. 24 червня Арсеній Яценюк виступить з публічною лекцією в Інституті Брукінгза (Brookings Institute) на тему «Інвестиції у майбутнє України: визначення політичних та економічних можливостей». Поспілкується один із лідерів опозиції і з представниками громадських організацій, експертами, українською діаспорою, йдеться у повідомленні прес-служби всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», лідером фракції якої у Верховній Раді є Яценюк.
 
Те, що американська сторона хоче вкотре почути Ярсенія Яценюка ще раз підтверджує – позиція офіційного Києва її давно вже не задовольняє, – переконує член ВО «Батьківщина» Леонід Ємець.

«Це буде достатньо комплексна зустріч. В тому числі і питання звільнення Юлії Володимирівни, перш за все, як символ тих політв’язнів, які сьогодні є в Україні», – конкретизує Ємець.
 
Поки Віталій Кличко «хизується» зустрічами з євродепутатами, Арсеній Яценюк їде до своїх «американських спонсорів», – стверджує регіонал Вадим Колесніченко. І неважливо, з чим Яценюк з Вашингтона приїде, головне, що він зможе потім похвалитися, що пив каву з важливими американцями, додає він.
 

«Це намагання отримати підтримку, продемонструвати українському суспільству, партнерам по опозиції, що він прийнятна особа для Америки. Тому що Америку всі сприймають набагато вище, ніж Європу», – пояснює Колесніченко.
 Боротьба Яценюка з Кличком за Захід
 
Арсеній Яценюк бореться із Віталієм Кличком за Захід, поки той остаточно не поставив на останнього, припускає політолог, експерт Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. Але при цьому Яценюк, на думку політолога, бореться аж ніяк не за підтримку Америки для України. У цьому чи подібних візитах головне, аби Яценюка не списали раніше, ніж він очікує, стверджує експерт. Адже, якщо у владі вирішать, що основним конкурентом Віктора Януковича на президентських виборах буде Кличко, то почнеться більший тиск і на Тимошенко, а через неї і на Яценюка, і на всіх інших, щоб вони не протистояли Кличку, або, взагалі, познімали свої кандидатури на користь головного «ударівця» ще до виборів. Водночас Америка і так робить все можливе для України.
 

«На такому рівні вони можуть і далі й без Яценюка цим займатись. Вони чудово розуміють, чим загрожує подальша узурпація влади в Україні, якщо вона буде відбуватися. Тому, звичайно, він може закликати, просити, але на Заході самі чудово все розуміють. Тут мова йде винятково про психологічне. У Яценюка ще не все загублено з точки зору його участі у другому турі (президентських виборів у 2015 році – ред.), тому йому й потрібно починати серйозну роботу у західному напрямку, щоб його раніше не списали і не почали, грубо кажучи, тиснути», – говорить політолог.
 
Тим часом  Віталій Кличко заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що об’єднання його партії з «Батьківщиною» не буде, і рішення про це ухвалили ще до парламентських виборів.
 
«Опозиціонерам варто об’єднувати зусилля у парламенті. Але в позапарламентській роботі у нас – різні платформи, різний виборець і не завжди один плюс один буде два», – наголосив Кличко.

Візит Арсенія Яценюка до Сполучених Штатів триватиме до 26 червня.