Поліція підтвердила, що жертвою став солдат, але – на прохання родини – не подала інформації про нього.

Засоби масової інформації повідомили, що запідозрені в нападі два чоловіки, як вважається, це британські громадяни африканського походження. Вони виростали в родинах християнських іммігрантів з Африки, але пізніше перейшли на іслам. Офіційні представники відмовились підтвердити цю інформацію, але сказали, що один з нападників вигукував «Аллаху акбар» у час, коли неподалік вмирав поранений ними солдат.

Прем’єр-міністр Камерон назвав вбивство «обурливим», кажучи, що є достатні ознаки того, що це була терористична атака. Він сказав, що Великобританія сповнена рішучості виступати проти насильницького екстремізму та тероризму. Для участі в екстреному засіданні радників з питань безпеки він скоротив свій візит до Франції.

Слідство в справі атаки веде підрозділ Скотленд-Ярду до справ боротьби з тероризмом.

Поліція поранила нападників під час їх арешту, і тепер вони перебувають у лікарні під охороною.

Використання безпілотників для знищення американських громадян, які співпрацюють з аль-Каїдою або пов’язаними з нею групами, викликає гострі дискусії. Ці дискусії розгорнулися під час першого президентського терміну Обами і тривають донині.

Після завершенні проведеного за його розпорядженням всебічного аналізу проблеми президент виступить з промовою, щоб ґрунтовно з’ясувати методи боротьби з тероризмом.

У своєму зверненні до Конгресу Обама заявив, що Сполучені Штати будуть продовжувати використовувати «всі можливі засоби» у боротьбі з терористами – з тим, щоб не довелося направляти десятки тисяч військовослужбовців воювати з аль-Каїдою і пов’язаними з нею угрупованнями.

Напередодні виступу, прес-секретар Білого дому Джей Карні не входив у подробиці промови, підкресливши лише, що президент Обама прагне діяти відповідно до тих високих стандартів прозорості, якими він керується у своїй діяльності.

Інші високопоставлені представники адміністрації вже висловлювалися з приводу проблем, яким буде присвячений виступ президента Обами.

У 2012 році, виступаючи в Північно-Західному університеті, міністр юстиції Ерік Голдер заявив, що у США є чіткі передбачені законом повноваження щодо застосування заходів проти осіб, які представляють пряму загрозу для національної безпеки, в тому числі і до американців, що воюють проти Сполучених Штатів зі зброєю в руках.

Що стосується позиції адміністрації щодо осіб, підозрюваних у причетності до тероризму, які перебувають під вартою, то президент Обама, ймовірно, знову пообіцяє закрити військову в’язницю в Ґуантанамо.

Раніше президент висловив жаль у зв’язку з тим, що протягом його першого терміну зробити цього не вдалося – головним чином, сказав він, через протидію з боку законодавців-республіканців.

Сполучені Штати і Росія намагаються влаштувати таку конференцію наступного місяця в Женеві. Вони планують участь обох сторін для переговорів про умови створення в Сирії перехідного уряду.

Представник Сирійської національної коаліції заявив у четвер, що угруповання ще має сумніви щодо таких переговорів, але виступає проти участі президента Башара аль-Асада у майбутньому сирійському уряді.

Наради опозиційної коаліції в Туреччині відбуваються після заяви підтримки з боку високопоставлених дипломатів неформального угруповання «Друзі Сирії», яке в середу мало наради в столиці Йорданії Аммані для обміркування мирного плану.

У спільній заяві 11 країн підкреслено потребу політичної розв’язки в Сирії з перехідним урядом, до складу якого не ввійдуть аль-Асад, члени його уряду чи співробітники, у яких «руки в крові».

Дводенна зупинка в рамках турне Керрі почалася в четвер в Ізраїлі, де він зустрівся з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, президентом Шимоном Пересом і міністром юстиції Ципі Лівні.

Відтак він відправився на Західний берег річки Йордан, де в Рамаллі проводить переговори з палестинськими представниками.

Одним з каменів спотикання у відносинах між ізраїльтянами і палестинцями є питання про будівництво поселень на Західному березі і в Східному Єрусалимі.

Палестинці вважають ці території частиною своєї майбутньої держави і відмовляються вести переговори з Ізраїлем, поки він не припинить будівництво.

У свою чергу, Ізраїль вважає недоречним висунення передумов для початку переговорів.

Переговори були перервані наприкінці 2008 року і після цього не поновлювалися, за винятком коротких дискусій у вересні 2010 року.

Це вже четвертий візит Керрі до цього регіону з часу вступу на посаду державного секретаря в лютому.

Президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, який добуває свій термін усупереч бажанням нинішньої влади, охарактеризував арешти його соратників подібними до ув’язнення Юлії Тимошенко в Україні: «Ви знаєте, що в Україні колишнього прем’єр-міністра арештували за значно серйознішими обвинуваченнями, ніж висунені Мерабішвілі. І в якій ситуації опинилася Україна відтоді? Інтеграційний процес України з Європейським Союзом заморожений. Уже два роки країна не бачить практично ніякого поступу з Європейським Союзом чи НАТО. Вона має проблеми у двосторонніх відносинах практично з усіма провідними європейськими країнами і зі Сполученими Штатами».
 
Повторюючи інших членів президентської партії Грузії «Єдиний національний рух», Міхеїл Саакашвілі назвав останні арешти політично мотивованими.
 
Відомо, що ув’язнення українською владою колишнього прем’єра Юлії Тимошенко на 7 років з мотивуванням цього судом в Києві зловживанням службовим становищем з боку лідера опозиції на Заході називають політично мотивованим з ініціативи президента Віктора Януковича.
 Влада Іванішвілі вважає арешти торжеством справедливості
 
Із часу приходу до влади уряду грузинського мільярдера Бідзіни Іванішвілі з перемогою його політичної сили на парламентських виборах у жовтні минулого року, заарештовано вже чимало колишніх офіційних осіб Грузії, включно з колишнім міністром внутрішніх справ. Політична партія Саакашвілі з поразкою у жовтні 2012 року опинилася в опозиції.
 

Генеральний прокурор Грузії Шота Ткешелашвілі сказав журналістам у Кутаїсі у вівторок, що два заарештованих цього дня колишніх чільників уряду були звинувачені у привласненні суспільних коштів: «Колишній прем’єр-міністр Іване Мерабішвілі разом із колишнім міністром праці, охорони здоров’я і соціальної справедливості Зурабом Чіаберашвілі, та деякі інші особи – планували і штовхали до незаконних дій з метою підкупу виборців на користь «Єдиного національного руху» на парламентських виборах 1 жовтня 2012 року. Вони також таємно фінансували названу партію за рахунок державних коштів».
 
Суд тепер має вирішити, чи дозволити вийти Мерабішвілі та Чіаберашвілі з-під арешту під заставу, чи ж тримати їх під вартою.
 
Термін обраного президентом Грузії на другий термін, Міхеїла Саакашвілі, завершується, і вибори наступного глави держави мають відбутися восени. Вано Мерабішвілі – як генерального секретаря «Єдиного національного руху» і соратника Саакашвілі – вважають вірогідним кандидатом від опозиції на цих виборах.

«Прем’єр-міністр доручив позбавити акредитації учасників акції, які своєю поведінкою порушили порядок висвітлення роботи засідання Кабінету міністрів. Це законна вимога. Відповідно до закону Департамент інформації та громадських комунікацій Секретаріату КМУ, що відповідає за акредитацію, виконуватиме це доручення», – йдеться в коментарі Лук’яненка.

Засоби масової інформації, які представляють журналісти-учасники акції, зможуть акредитувати для роботи в уряді інших журналістів, повідомив прес-секретар прем’єра.

Сьогодні, 22 травня, прем’єр-міністр Микола Азаров на засіданні Кабміну виступив із вимогою позбавити акредитації журналістів, які взяли участь в акції мовчання на підтримку колег, побитих 18 травня в Києві. На початку виступу прем’єра декілька журналістів обернулися до нього спинами, на яких були прикріплені плакати з написом: «Сьогодні журналістка – завтра ваша дочка, дружина, дитина. Дійте!».

«Уряд Сполучених Штатів високо ставить цінність прав на свободу слова, свободу преси та свободу зібрань. Тому ми вітаємо більшість учасників одночасних, в основному мирних за характером мітингів опозиції і Партії регіонів 18 травня, із тим, що ці права, гарантовані в Конституції України, ними дотримувалися», – зазначається у прес-релізі посольства.

«Проте нас непокоїть, що ці демонстрації затьмарив помітний акт насильства, коли нападники накинулися на представників українських ЗМІ, які документували ізольоване зіткнення між двома супротивними групами.  Ми засуджуємо напад на двох українських журналістів, які 18 травня знімали опозиційний мітинг в Києві. Такі насильницькі дії не повинні мати місця там, де люди здійснюють своє право на мирне зібрання. Напад на працюючих журналістів робить справу ще серйознішою, бо крім особистих прав репортерів порушено і фундаментальне право української громадськості бути поінформованою. Ми закликаємо українську владу провести ретельне розслідування і вжити належних дій для притягнення винних до відповідальності. Ми також закликаємо владу розслідувати позірну бездіяльність міліції під час інциденту», – підкреслили у посольстві США у Києві і зазначили, що «посольство продовжуватиме стежити за розвитком подій у цій справі».