Американські “роботи” забрали роботу у китайців
Дата публікації 12.03.2013 | 
Уже майже півроку рівень безробіття у Сполучених Штатах не перевищує восьми відсотків. Це, звичайно, далеко від докризових п’яти, однак стабільність, яку демонструє хиткий ринок праці, вселяє економістам оптимізм. Якщо протягом останніх двох десятиліть робочі місця зі Сполучених Штатів перетікали у Китай та інші країни, сьогодні експерти спостерігають протилежну тенденцію – виробництво поволі повертається до Америки. Конкурувати з дешевою іноземною робочою силою американці можуть завдяки покращенню продуктивності праці, якої вдається досягти з допомогою сучасних технологій.
Made in the USA – цей напис все частіше можна побачити на різноманітних товарах. Американські підприємства згортають свої виробничі потужності в Китаї і переносять їх назад на територію США.
Говорить генеральний директор «Альтір Диджітал» Суніт Саксена
«Як і майже всі інші, спочатку ми виготовляли свою продукцію у Китаї. Там була найдешевша робоча сила. Але з часом китайці почали вимагати, щоб ми платили більше».
Саксена керує невеликим підприємством «Альтір Диджитал», що виготовляє цінові дисплеї для магазинів, які можна програмувати з центрального комп’ютера.
На їхньому заводі у Каліфорнії працює майже 60 працівників, які отримують приблизно 10 доларів за годину роботи. В Китаї за цю ж роботу компанія платила набагато менше. Але на заводі у Китаї, який покладався на ручну працю, працювало значно більше людей.
За рахунок автоматизації виробництва у Каліфорнії, «Альтір Диджитал» збільшив показники продуктивності праці кожного працівника і зробив виробництво у США конкурентоздатним навіть у порівнянні з Китаєм.
«Сьогодні ми продовжуємо збільшувати продуктивність нашого заводу. Ми виробляємо більше товарів, на меншій площі з меншою кількістю людей. Такої продуктивності ми не могли досягти на Далекому Сході», – підкреслює Суніт Саксена.
Неподалік заводу «Альтір Диджитал», розташований цех пакування овочів «Ерсбаунд Фарм» – одного з найбільших у США виробників натуральних продуктів. Нещодавно компанія закупила роботизовані лінії пакування. Кожна машина виконує роботу, яку раніше робили 4 працівники. Віце-президент компанії каже, що з появою роботів продуктивність заводу зросла, але ніхто з працівників не втратив праці.
Розповідає віце-президент «Ерсбаунд Фарм» Вил Деніелс:
«Замість того, щоб звільняти людей, ми їх перевчаємо. Якщо раніше вони були на конвеєрі і фізично пакували овочі, сьогодні вони керують роботами, які виконують цю роботу»
Замість того, щоб звільняти людей, ми їх перевчаємо. Якщо раніше вони були на конвеєрі і фізично пакували овочі, сьогодні вони керують роботами, які виконують цю роботу.
Досі автоматизація впроваджувалася у тих сферах, де потрібно було виконувати просте, одноманітне завдання. Але тепер розробники нових технологій, як Трой Страсгайм, працюють над новим поколінням роботів з розширеними можливостями.
Розробник Трой Страсгайм пояснює:
«Роботизовані комплекси на сьогодні здебільшого не передбачають, щоб машина щось думала чи могла бачити. Ми ж намагаємося дати цим системам інтелект та очі».
За допомогою камер та сенсорів, машини, які розробив Страсгайм, можуть визначати та обирати об’єкти за розміром чи кольором. Такі машини можуть стати дуже корисними, наприклад, на пошті чи на складі у магазині.
Автоматизація процесів збільшує продуктивність. Компанії бачать економічну вигоду від перенесення виробництва у США, де є достатньо висококваліфікованих працівників, здатних управляти складними машинами.
Технологічні інновації знову роблять американських виробників конкурентними на світовому ринку.
Власенко хоче повернути депутатський мандат через Європейський суд
Дата публікації 11.03.2013 | 
Сергій Власенко з дня на день очікує арешту. Як заявив опозиціонер, у якого суд відібрав депутатський імунітет, Генпрокуратура готує проти нього три кримінальні справи.
«За моєю інформацією, продовжується швидке фальшування ще трьох кримінальних справ… І в мене є глибоке переконання, що ГПУ найближчим часом готує затримання і арешт», – сказав Власенко у понеділок на прес-конференції в Києві.
Попри ймовірну перспективу арешту, екс-депутат не збирається тікати з України. Він так само не має наміру відмовлятися від своїх обов’язків захисника Юлії Тимошенко.
«Будь-яких формальних підстав відсторонювати мене від справи Тимошенко немає», – наголосив Власенко, відповідаючи на запитання журналістів, чи можуть його тепер не пустити до підзахисної, до якої він раніше мав доступ як народний депутат.
Опозиціонер повідомив також, що оскаржив позбавлення його депутатських повноважень у Європейському суді.
«Сьогодні ми відправили документи до Європейського суду з прав людини, а також доповнили скаргу Юлії Тимошенко в частині вчинення тиску не тільки на неї, а й на її захист, на людей, які забезпечують її спілкування з зовнішнім світом», – сказав Власенко. За його словами, йдеться, окрім нього, про Григорія Немирю та Євгенію Тимошенко.
Власенко сподівається на швидке рішення Стразбурзького суду. Захисник Юлії Тимошенко нагадав про недавні заяви його представників, що «рішення у справі Тимошенко практично готове».
«Точка неповернення», «рубікон, перейдений владою». На думку багатьох аналітиків, справа Власенка відіграла саме таку символічну роль. Відібравши мандат у захисника Тимошенко – через лічені дні після обнадійливого саміту Україна-ЄС – влада продемонструвала своє справжнє ставлення до євроінтеграції. На Банковій не зацікавлені в тому, щоб рухатись до Європи. Ніякого прогресу з подоланням вибіркового судочинства не буде, а отже, не буде й ніякої Угоди про асоціацію з ЄС, – вважає політолог, професор Київського національного університету ім. Шевченка Григорій Перепелиця.
«Це тест, це остання крапля. Такий демарш відносно Європейського Союзу вражає. Адже на саміті Україна – ЄС була вже опрацьована й погоджена дорожня карта заходів, які має здійснити Україна до листопадового саміту «Східного партнерства», де планувалося підписати цю угоду про асоціацію. І раптом – такий демонстративний крок, позбавлення Власенка депутатського мандата. Це не можна оцінити інакше, ніж свідомий зрив євроінтеграційного процесу. Тепер очевидно, що асоціації в листопаді ми не отримаємо. Це матиме й далекосяжні наслідки. Це, очевидно, означатиме закриття всієї євроінтеграційної перспективи для України», – сказав Перепелиця Голосу Америки.
Натомість, як вважає політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, справа Власенка хоч і мінус для євроінтеграції, але ще не рубікон.
«Точкою неповернення» буде все-таки реакція української влади на очікуваний вердикт Європейського суду з прав людини в справі Тимошенко. Оце буде найбільшим і головним критерієм. Бо якщо раптом станеться диво і реакція влади буде схожою на адекватну, то тоді справа Власенка відійде в тінь. І тоді можна буде чекати на якийсь прогрес у переговорах з Європейським Союзом», – сказав Горбач Голосу Америки.
Утім, як додав політолог, сподівань на це небагато. І справа Власенка зробила ці сподівання ще примарнішими, каже Горбач.
Відібравши мандат у захисника Тимошенко – через лічені дні після обнадійливого саміту Україна-ЄС – влада продемонструвала своє справжнє ставлення до євроінтеграції. На Банковій не зацікавлені в тому, щоб рухатись до Європи.
«Картина вимальовується така, що Янукович свідомо не хоче Угоди про асоціацію з ЄС. Дуже сумніваюся, що він хоче і якоїсь євразійської форми інтеграції на кшталт Митного союзу. Скидається на те, що йому до вподоби «рівнонатягнуті відносини» як із Заходом, так і з Росією. Бо вже й тепер наша «багатовекторність» перетворилася на «багатоконфронтаційність». А наше «поліпартнерство» – на «поліворожнечу». Здається, на оцих силових лініях конфронтації президент збирається балансувати й далі, аж до закінчення своїх повноважень», – зазначив політолог.
Показовий випадок вибіркового судочинства, плювок в обличчя Європи. Так називає справу Власенка політолог Олександр Палій. За його прогнозом, українська влада буде випробовувати терпіння європейської спільноти і власного народу доти, доки не наразиться на серйозний спротив.
«Влада поки на щось серйозне не нарветься, не заспокоїться. А коли нарветься, то вже буде пізно. Отримає санкції з боку Заходу, або «санкції» іншого роду – з боку українського суспільства», – наголосив Палій.
Нагадаємо: шостого березня Вищий адмінсуд за позовом спікера парламенту Володимира Рибака позбавив Сергія Власенка депутатського мандата. Підставою послужило нібито сумісництво депутатської діяльності з адвокатською. Натомість Власенко в останні роки адвокатської діяльності не вів, а у справі Юлії Тимошенко виступав у статусі захисника, а не платного адвоката. Представники Євросоюзу висловили занепокоєння достроковим позбавленням опозиціонера депутатських повноважень. Європарламент вирішив обговорити українське питання на пленарному засіданні у середу 13 березня.
Бенедикт XVI виявився плідним автором
Дата публікації 11.03.2013 |
В історію Бенедикт XVI напевно увійде завдяки своїй добровільній відставці, що сталося вперше за понад 500 років. Чим запам’ятається цей Папа віруючим, спробував розібратися кореспондент Голосу Америки Джером Соколовський, який цими днями працює в Римі.
Церква Святої Марії ді Колемаджіо, прикрашає італійське містечко Лаквіла. Церква була заснована Целестином V, який став Папою Римським у 1294 році і подав у відставку шість місяців пізніше. У цьому містечку його досі згадують теплим словом.
Говорить мешканка Лаквіли Джуліана Маші:
«Для нас він був великим Папою. Адже тоді церква була корумпованою, а у нього було достатньо мужності сказати «ні».
Це мальовниче містечко досі не оговталось від землетрусу 2009 року, який серйозно пошкодив храм. Бенедикт XVI відвідав цю церкву відразу після трагедії. Місцеві прихожани пам’ятатимуть Бенедикта в першу чергу, як великого теолога.
А таку думку висловив мешканець Лаквіли Андреа Мікеле Луса:
«Він має глибокі теологічні знання церкви. Це великий мудрець, який одночасно дуже скромний і ніколи не поводиться зверхньо».
Залишки Целестина зараз аналізуються у науковій лабораторії. Його спадщину переосмислюють історики. Адже великий Данте змалював його зрадником через відставку. У випадку Бенедикта, відставка, навпаки, сприймається, як мужній вчинок великого Папи.
Кореспондент газети «Національний католицький репортер» Джон Ален вважає Бенедикта одним з найкращих теологів в історії церкви:
«Його енцикліки, промови під час закордонних подорожей, три книги, які він опублікував за час папства. Я думаю, ці речі будуть темою семінарів та дискусій в Католицькій церкві протягом сторіч».
Його енцикліки, промови під час закордонних подорожей, три книги, які він опублікував за час папства. Я думаю, ці речі будуть темою семінарів та дискусій в Католицькій церкві протягом сторіч».
Бенедикту XVI не рідко закидали нездатність налагодити зв’язок з віруючими, як це вдалося його попереднику Івану Павлу Другому. Таку думку висловив кореспондент католицької газети Джон Ален:
«Але я думаю його відставка, його покірна передача влади, певним чином мужнє рішення поступитися престолом, відкрили для людей можливість розмежувати поняття папство та Папа. Звичайно, у людей будуть залишатися певні застереження щодо його папства, але тепер, мені здається, вони більш прихильно дивляться на нього, як на людину».
Поки відбувається процес переходу влади, Бенедикт XVI перебуває у своїй літній резиденції неподалік Ватикану. У ці дні у місцевих кав’ярнях більше ніж завжди людей, які приходять сюди, аби певним чином долучитися до історичної події.
«Я думаю, його запам’ятають завдяки відмові від влади. Це має величезне значення», – говорить віруюча Джоржія Компаріні.
Чи хотів би Бенедикт XVI увійти в історію, як Папа який вперше за 500 років пішов у відставку, чи ні, схоже, саме таким чином він закарбується у свідомості віруючих.
Де межа? Позбавлення мандату захисника Тимошенко спантеличило Україну та Європу
Дата публікації 11.03.2013 | 
Сергій Власенко з дня на день очікує арешту. Як заявив опозиціонер, у якого суд відібрав депутатський імунітет, Генпрокуратура готує проти нього три кримінальні справи. Попри ймовірну перспективу арешту, екс-депутат не збирається тікати з України. Він так само не має наміру відмовлятися від своїх обов’язків захисника Юлії Тимошенко.
Європарламент вирішив обговорити українське питання на пленарному засіданні у середу 13 березня
Опозиціонер повідомив також, що оскаржив позбавлення його депутатських повноважень у Європейському суді. Власенко сподівається на швидке рішення Стразбурзького суду. Захисник Юлії Тимошенко нагадав про недавні заяви його представників, що «рішення у справі Тимошенко практично готове».
Як відомо, 6-го березня Вищий адмінсуд за позовом спікера парламенту Володимира Рибака позбавив Сергія Власенка депутатського мандата. Підставою послужило нібито сумісництво депутатської діяльності з адвокатською.
Чи стане справа Власенка рубіконом для української влади?
Натомість Власенко в останні роки адвокатської діяльності не вів, а у справі Юлії Тимошенко виступав у статусі захисника, а не платного адвоката. Представники Євросоюзу висловили занепокоєння достроковим позбавленням опозиціонера депутатських повноважень.
Європарламент вирішив обговорити українське питання на пленарному засіданні у середу 13 березня. У зв’язку зі справою Власенка у нашій рубриці тема тижня ми хочемо поцікавитися вашою думкою, Чи стане справа Власенка рубіконом для української влади?
Запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску програми Час-Time.
У Римі пройшли “оглядини” претендентів на Папство
Дата публікації 11.03.2013 |
Вже у вівторок конклав католицьких кардиналів розпочне вибори Понтифіка. Раніше кардинали урочисто склали обіцянку мовчанки. Між тим, в неділю у Римі відбувся «папський кастинг» – саме так можна умовно назвати одночасні Богослужіння претендентів на папський престол, які відбулись у різних храмах міста. Кандидатів з різних частин світу зустрічали як голлівудських зірок, а деякі з них продемонстрували завдатки справжніх ноуменів від релігії.
У неділю вранці кардинали, яких називають головними претендентами на папський престол, відслужили у так званих «титульних храмах», постійно приписаних до них католицьких церквах. Цього дня громадськість мала можливість порівняти кандидатів у їх природній стихії – за кліросом.
Кардинал Тімоті Долан з Нью-Йорка розігрівав паству перед церквою Нуестра Сеньйора де Гваделупе, так ніби він збирається балотуватись у мери Ватикану.
Кардинал Тімоті Долан сказав:
«Тут я почуваюсь як вдома».
І одразу ж звернувся за пожертвами.
Тімоті Долан продовжував:
«Тут прекрасні люди. Збираймо пожертви двічі на день, як у Нью-Йорку».
Манера бразильського кардинала Одильйо Шерера у церкві святого Андрія була значно стриманішою. У його архієпархії у Бразилії більше католиків, ніж у Нью-Йорку жителів. У неділю у нього був аншлаг».
Подейкують, що саме його підтримує офіційний Ватикан. У разі успіху, Шерер стане першим Папою Римським з країни третього світу.
А у церкві 12 святих апостолів відслужив кардинал Анджело Скола з Мілана. Він тримається дещо осторонь від офіційного Ватикану.
Анджело – син простого водія вантажівки. За повідомленнями італійських газет, на конклаві йому вже забезпечено 40 голосів із 77 необхідних.
У неділю вранці кардинали, яких називають головними претендентами на папський престол, відслужили у так званих «титульних храмах», постійно приписаних до них католицьких церквах.
У храмі діви Перемоги у Римі служить бостонський кардинал Шон О’Маллі. Зазвичай скромно одягнений у монашеську робу та капці сьогодні він просто сяє.
«Давайте помолимося, щоб Дух Святий направив Папу, який укріпить нас у вірі».
Звісно ж, офіційно ніхто не балотується на посаду Папи. Але прихильники певних кардиналів сприймають вибори Папи, як політичне змагання. Фани кардинала Луїса Антоніо Тагле з Маніли зробили музичний кліп про нього.
Молодість та енергетика цього кардинала ой як потрібні церкві.
Кардинал Вілфред Напьє каже:
«Церква надто європейська, надто західна».
Південноафриканський кардинал Вілфред Напьє, сам може стати Папою Римським. Він говорить:
«Я хотів би, щоб церкву очолив той, хто віддзеркалюватиме її живий дух. По кому буде видно, що Церква жива. Люди хочуть того, з ким можуть асоціювати себе.
Майбутнє Католицької церкви в руках 115 кардиналів.
Вже у вівторок вони вперше проголосують. Швидше за все, перше голосування не буде результативним і над Сикстинською капелою підніметься чорний дим.
Обама проводить “індивідуальну роботу” з опонентами
Дата публікації 11.03.2013 |
Цього тижня президента Барак Обама планує провести три особисті зустрічі з законодавцями на Капітолійському пагорбі. Таким чином Обама намагається нарешті досягти міжпартійного компромісу у широкому спектрі питань – від бюджетних скорочень до імміграційної реформи.
Такий персональний підхід щодо вирішення справ не дуже притаманний офіційному Вашингтону, але президент вдався до такої тактики у сподіванні нарешті вивести ситуацію з глухого кута та покласти край політичному протистоянню:
Минулого місяця з наближенням терміну вступу в дію автоматичних скорочень, президент Обама неодноразово піддавав Конгрес гострій критиці:
«Республіканці в Конгресі не погодились на компроміс, вирішивши не просити нічого від найзаможніших американців, а радше дозволити, щоб ці скорочення лягли виключно на плечі середнього класу».
Тепер, коли скорочення вступили в дію, президент вдався до іншої тактики:
«Я все ще вірю, що ми можемо знайти спільну мову та досягти великих результатів».
У рамках тактики, яку в певних колах охрестили «сподіванням на особистий шарм», президент проведе кілька зустрічей з законодавцями від обох партій:
«Я веду діалог і з республіканцями, і з демократами, щоб ми могли вийти з цього глухого кута».
Минулого тижня президент мав дві робочих вечері з законодавцями-республіканцями, у тому числі зі спікером Палати представників Джоном Бейнером. Спікер так окреслив зустріч:
«Після чотирьох років в офісі він нарешті готовий до справжньої розмови з республіканцями. Це, на мою думку, добра ознака. Я дуже сподіваюсь на якійсь конкретний результат».
Якщо президент продовжуватиме наполягати на збільшенні податків, далеко ми не зайдемо. Якщо президент не визнає, що ми занадто витрачаємо, з мертвої точки ми не зрушимося.
Щоправда, між партіями залишається глибока політична прірва, як це підкреслює Бейнер, особливо щодо способів зменшення дефіциту:
«Якщо президент продовжуватиме наполягати на збільшенні податків, далеко ми не зайдемо. Якщо президент не визнає, що ми занадто витрачаємо, з мертвої точки ми не зрушимося».
Очевидно, щоб продовжувати фінансування федерального уряду, збільшити межу на зовнішні позичання та запровадити довготривалі реформи для зменшення дефіциту, необхідна міжпартійна домовленість. Співпраця партій також потрібна і у питанні реформування системи контролю за вогнепальною зброєю та імміграційної системи.
Лідер демократів у Палаті представників Ненсі Пелосі наполягає, що Обама завжди був готовий до компромісу з республіканцями:
«Він завжди прислухався, йшов на поступки та брав до уваги їх позицію».
Схоже, що сторони ніяк не знайдуть спільний ґрунт, навіть у час коли країна потребує рішучих дій своїх лідерів.
Україна: Хто готовий до бунту – опозиція чи народ? (Європейська преса)
Дата публікації 11.03.2013 | 
Прага – Оглядачі у світі звертають увагу на нові спроби різношерстої української опозиції пробудити свій народ до повстання. Газети також запитують, чи дійсно правдива інформація деяких журналістських джерел у Києві про нібито вже практичну домовленість Президента Януковича з главою Кремля Володимиром Путіним щодо нової газової угоди між Росією та Україною? Тимчасом, аналітики на Заході не сумніваються у послідовному насаджуванні владою в Києві «вибіркового правосуддя» в державі.
Московська «Независимая газета» інформує про те, що «українська опозиція готова до повстання», але наводить думки багатьох експертів, котрі «сумніваються, що на даному етапі повстання чи революція в Україні можливі». Експерти також діляться тут думками про «відсутність в української опозиції єдиного лідера, зрозумілої програми дій та якихось чітких пропозицій стосовно майбутніх змін». Хоча з іншого боку, як свідчать опитування, до 80 відсотків українських громадян обурюються діями влади хоча б стосовно позбавлення Сергія Власенка мандата депутата Верховної Ради. Видання з Москви також наводить думки, як представників влади, так і опозиції, які не виключають дострокових виборів до парламенту України. Хоча міркування експертів щодо їхніх можливих наслідків не є однозначними.
Чи дійсно найближчими днями може бути оголошено про досягнення умов нової газової угоди між Росією та Україною? – запитує варшавська Gazeta Wyborcza. До цього її спонукають повідомлення в київській пресі, з нібито конфіденційних джерел, про нібито вже практичну домовленість з приводу цього між Президентом Януковичем та главою Кремля Володимиром Путіним. Тут, серед іншого, ідеться про створення двостороннього газового консорціуму з метою передачі під контроль російського «Газпрому» газотранспортної системи України і «Нафтогазу України». За це нібито Москва готова знизити ціну на російський газ для Києва до 260 доларів за тисячу кубічних метрів, замість нинішніх обтяжливих понад 400 доларів за тисячу кубів російського блакитного палива. Таке порозуміння, на думку газети з Варшави, «означало б великий успіх Москви, яка категорично відкидала створення тристороннього газового консорціуму для ГТС України з Європейським Союзом, як це пропонував Київ. Такий консорціум із Європою, як пише газета з Варшави, зобов’язав би Україну до виконання умов так званого третього енергетичного пакету, що його Москва категорично відкидає, бо він вимагає розподілу виробництва газу, його продажу та доставки в Європі між різними незалежними структурами. Це й б’є по монополізму російського «Газпрому». Gazeta Wyborcza також зауважує, з посиланням на українське агентство УНІАН, що, нібито, згідно з цими газовими домовленостями Москви і Києва, питання вступу України до Митного союзу під егідою Росії виділене окремо і не пов’язується безпосередньо з новою газовою угодою сторін.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung констатує, що «Україна неухильно рухається шляхом зміцнення вибіркового правосуддя», про що свідчить рішення київського суду позбавити громадського захисника Юлії Тимошенко – Сергія Власенка – депутатського мандата в парламенті. Отже, на думку швейцарського видання, «всі попередні запевнення Президента Януковича на саміті в Брюсселі 25 лютого про врахування Києвом вимог ЄС щодо виправлення попередніх хиб «вибіркового правосуддя» є марними». Нагадування з Брюсселя Києву про новий прояв «вибіркового правосуддя» і продовження переслідування владою Януковича української опозиції, якраз у випадку з Сергієм Власенком, не знайшли, як зауважує газета з Цюріха, розуміння в української влади, бо нота МЗС України з обуренням реагує на ці протести Заходу, як нібито спроби втручання ззовні в діяльність українського судочинства.
«Руйнування пам’ятників Бандері і Шухевичу – спланована акція» – Юрій Шухевич
Дата публікації 11.03.2013 | 
Львів – Справу про пошкодження пам’ятників Бандері і Шухевичу на Львівщині розслідує СБУ та міліція. Новопризначений голова Львівської ОДА Віктор Шемчук називає «війну пам’ятників» вандалізмом. А син головнокомандувача УПА – Юрій Шухевич – вважає це спланованою акцією.
Минулий тиждень в Україні вирізнявся «війною пам’ятників». У Косівському районі, що на Івано-Франківщині, невідомі пошкодили пам’ятник головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу і погруддя Степана Бандери. Акти вандалізму вчинені і на Львівщині, де поглумились із пам’ятника і меморіальної дошки Степанові Бандері і Романові Шухевичу. Одна з громадських молодіжних організацій навіть пообіцяла грошову винагороду за інформацію про людей, які вчинили акти вандалізму.
Справу щодо пошкоджених пам’ятників на Львівщині розслідують працівники СБУ, прокуратури, міліції, запевняє новопризначений голова Львівської ОДА Віктор Шемчук. Він теж розцінює ці випадки, як прояви вандалізму.
Голова Львівської облради Петро Колодій ініціюватиме розгляд питання про акт вандалізму на найближчій сесії облради, на яку запросять керівників силових структур. Він зазначив Радіо Свобода, що не має жодного сумніву, що акції сплановані, бо відбулись в один час і схожі за виконанням, а метою було принизити гідність українців.
Вандалізм – небезпечна річ
Юрій Шухевич, син українського героя, зауважує, що у 90-х пам’ятники підривали спецслужби, але, як тоді, так і сьогодні, це сплановані акції і дуже небезпечна річ, бо може бути зворотна реакція і дуже серйозна.
«Це є продовження політики, яку вже проводить Партія регіонів, комуністи, реабілітації Сталіна, того режиму, всього того, що творилося у ті далекі часи І це є логічне, що вони це робитимуть. Вони не розуміють, регіони, що рубають гілку на якій сидять», – зазначає син головнокомандувача УПА.
Водночас організація «війни пам’ятників», за словами Юрія Шухевича, зумисно робиться, щоб відволікти увагу від економічних і соціальних негараздів у країні, щоб збурити населення на тлі історичної пам’яті.
Із проголошенням незалежності у Західній Україні дуже спокійно і безболісно відбулось знесення всіх пам’ятників радянським вождям. Львівська міськрада тоді ухвалила рішення про демонтаж символів тоталітарного режиму. З цього списку на сьогодні залишився Монумент слави, відкритий у 1970 році на честь бойової слави радянських збройних сил. Цей комплекс безгосподарний, він ніде не перебуває на обліку. Його знесення домагається місцевий осередок Української республіканської партії, але законним шляхом – через суд.
«В Україні – війна ідеологій»
Львівський дослідник Ярослав Сватко вважає, що допоки не буде визначено орієнтири України, доти триватиме в державі інформаційні та ідеологічна війна.
Той замовляв руйнування пам’ятників, хто не хоче української держави
«Альтернативою є одне – або люди визнають, що Україна має право на існування, як держава; або ж не визнають. Між цими двома думками не можна знайти компромісу, а тому може бути тільки війна. Кому муляють очі, той і замовляв руйнування пам’ятників, хто не хоче української держави. Кожен символ Леніну – це символ того, що Україна не має права бути державою», – каже Сватко.
Те, що відбувається нині з руйнуванням пам’ятників, багатьом галичанам нагадало повернення у 90-ті роки. Досі у Старому Угринові, що на Івано-Франківщині, люди пригадують, як у грудні 1990 року невідомі підклали вибухівку і підірвали пам’ятник провідникові ОУН Степанові Бандеру. За розповідями очевидців, це було шестеро осіб у масках і зі зброєю. Схожий злочин було вчинено одразу ж після відкриття пам’ятника Євгенові Коновальцю у селі Зашків на Львівщині: у ніч із 9 на 10 липня 1991 року невідомі висадили постамент у повітря. Чинили акт вандалізму у 90-х і щодо пам’ятника головнокомандувача УПА Романа Шухевича у Білогорщі.
Індієць, звинувачений у груповому зґвалтуванні студентки, наклав на себе руки
Дата публікації 11.03.2013 | 
В Індії поліція повідомила, що один з чоловіків, звинувачених у груповому зґвалтуванні студентки на автобусі в Делі, наклав на себе руки у в’язниці.
Представник в’язниці Тігар сказав, що Рам Сінг повісився в понеділок, використовуючи для цього свій одяг. Міністр внутрішніх справ Сушіл Кумар Шінде сказав репортерам, що ймовірне самогубство було спричинене великим недоглядом у системі безпеки і що органи влади розслідують обставини інциденту.
Батько Сінга і адвокат наполягають, що Сінга було вбито у в’язниці та що раніше отримане поранення руки зробило його нездатним повісити себе.
Батько ув’язненого заявив, що син сказав йому, що його ґвалтували інші в’язні, які повторно погрожували йому смертю.
Сінг був звинувачений у цьому, що він вів автобус, на борту якого у грудні минулого року зґвалтовано 23-річну студентку і бито металевим прутом протягом понад двох годин. Завдані студентці внутрішні рани були такими серйозними, що два тижні пізніше вона померла.
Індійські органи влади звинуватили Сінга в тому, що він був лідером групи, яка складалася з п’ятьох дорослих чоловіків і підлітка. Судова справа дорослих чоловіків розпочалася минулого місяця перед судом прискореного режиму, тоді як справа підлітка минулого тижня.
Першими від секвестру постраждають контрактники Пентагону
Дата публікації 10.03.2013 |
У березні у США набув чинності закон, який передбачає скорочення витрат державного бюджету на трильйон і 200 мільярдів доларів протягом наступних 10 років. Половина цих скорочень має відбутися за рахунок оборонного бюджету. І найперші, хто від цього постраждає, – контрактники Пентагону, велика частина яких живе та працює у штаті Вірджинія.
«Девіс Інтіріорс» – невелика компанія в місті Норфолк, яка виготовляє спеціалізовані меблі та оздоблення для військових кораблів. Адміністратор Вітні Метцкер говорить, що її фірма вже відчула на собі наслідки бюджетних скорочень:
«Нам довелося обмежити кількість робочих годин для наших співробітників. Майже усі в компанії працюють 4 дні на тиждень. Деякі співробітники змушені працювати лише 3 дні на тиждень. Ми очікуємо звільнень, швидше за все – незабаром».
«Девіс Інтіріорс» – одна з багатьох приватних фірм, які забезпечують роботу найбільшої бази ВМС у Норфолку. База та прилеглі військові об’єкти дають роботу 40 тисячам осіб.
Пентагон планує відправити у неоплачувану відпустку майже 90 тисяч працівників. Поки що наслідків цього кроку місцева економіка на собі особливо не відчула. Однак, скасування контракту на підтримку 11 розташованих у Норфолку кораблів, має негативний ефект для компаній на зразок «Девіс Інтіріорс».
Девід Вільямс працює в цій фірмі вже 25 років. Він каже, що вже вдруге за останні два роки бюджетні скорочення обертаються для них втратою прибутків:
«Я дуже занепокоєний. Я все ще намагаюся оговтатися від останнього разу, коли це сталося. Це важко, коли у тебе з’являються борги, фінансові проблеми».
Контрактники розуміють, що з закінченням війни в Іраку та Афганістані витрати на оборону будуть зменшені. Однак, різкі скорочення у рамках секвестру для багатьох можуть закінчитися банкрутством.
«Ми не знаємо що буде далі. Ми маємо контакти, які ми вже виграли і виконаємо їх. Але через секвестр жодних нових контрактів не з’являється». – говорить Метцкер.
Контрактники Пентагону першими у цьому регіоні відчують наслідки бюджетних скорочень. Однак, як прогнозують експерти, якщо скорочення триватимуть, увесь штат Вірджинія, економіка якого одна з найкращих в країні, може скотитися у рецесію.
NLight Project DC++ ©, 2008-2021. Всі права захищено.
Виконано 51 запитів за 0.377 секунди.
Виконано 51 запитів за 0.377 секунди.
