Президент Росії Володимир Путін заперечує, що він прагне витіснити вплив Заходу в Африці, в той час, як новий аналіз свідчить, що військова розвідка Кремля перебрала на себе діяльність розформованого російського воєнізованого угруповання “Група Вагнера” на континенті.
У телевізійному інтерв’ю, яке транслювали в Росії 13 березня, Путін відкинув заяви про те, що Москва прагне витіснити Францію як основного партнера таких країн, як Малі, Нігер і Буркіна-Фасо.
“Ми нікого не видавлювали. Просто африканські лідери певних країн домовлялись з російськими економічними операторами, хотіли з ними працювати і не хотіли працювати з французами в окремих сферах. Це навіть не наша ініціатива, це була ініціатива з боку наших африканських друзів”, — сказав Путін.
“Ми нікого не підбурюємо і не прагнемо нікого налаштувати проти Франції. Чесно кажучи, таких в цілому державних, загальнонаціональних завдань на рівні російської держави у нас немає. Ми з ними просто дружимо, і все”, — додав російський президент.
“Пакет виживання режиму”
За останнє десятиліття аналітики кажуть, що Москва прагнула розширити свій вплив в Африці розгортаючи російські війська — часто під виглядом воєнізованих бойовиків — і домовляючись з африканськими урядами щодо постачання зброї в обмін на доступ до ресурсів.
Нещодавній аналіз британського Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) показує, що Росія перейменувала колишню воєнізовану “Групу Вагнера” в експедиційний корпус, який зараз знаходиться під контролем московської військової розвідки — відомої як ГРУ — і пропонує те, що вона називає “пакетом виживання режиму” автократичним урядам в Африці.
“У той час, коли багато західних держав намагалися економічно ізолювати Росію після повномасштабного вторгнення в Україну, Путін бачив розвиток економічних зв’язків з Африкою та Близьким Сходом як засіб для захисту Росії від санкцій, і у нього була пропозиція для лідерів цих держав”, — йдеться у повідомленні.
“Це було зосереджено на припущенні про те, що “міжнародний порядок, заснований на правилах”, за який виступає Захід, структурно підтримує західні інтереси, тоді як акцент Росії на суверенітеті запропонує взаємовигідне партнерство. Реальність — як визнали російські чиновники всередині країни — була оновленим російським колоніалізмом”, — йдеться у звіті RUSI.
Ребрендинг “Групи Вагнера”
Бойовики “Групи Вагнера” були розміщені в декількох африканських країнах, включаючи Лівію, Судан, Центральноафриканську Республіку, Нігер, Буркіна-Фасо та Малі. Їх часто звинувачували у скоєнні масових порушень прав людини.

На цій недатованій фотографії, наданій французькими військовими, зображено трьох російських найманців на півночі Малі. (French Army via AP)

У червні 2023 року, коли Росія намагалася досягти прогресу в Україні, керівник “Групи Вагнера” Євген Пригожин очолив невдалий заколот проти Москви, звинувативши Міністерство оборони у позбавленні його бійців боєприпасів. Незабаром після цього “Групу Вагнер” розформували. Через два місяці Пригожин загинув у підозрілій авіакатастрофі.
Це залишило дилему для Кремля: що робити з операціями “Групи Вагнера” в Африці?
Аналіз показує, що Москва перейменувала “Групу Вагнера” в експедиційний корпус ГРУ, російського військового розвідувального управління, з метою залучення ще 40 тисяч військовослужбовців для служби в армії. Мета корпусу – захист російських інтересів за кордоном, включаючи доступ до таких ресурсів, як нафта, газ і корисні копалини, а також зменшення вразливості Москви до західних санкцій.
Російський колоніалізм
“Те, що вони роблять, це просто розширення колоніалізму в країнах глобального Півдня. І зараз вони дуже зосереджені на африканських країнах, але у них є плани також щодо Латинської Америки, деяких азійських країн. У них також будуть політтехнологи, медіаексперти, розвідники, які спеціалізуються на політичній війні, економічних операціях. Таким чином, практично все для того, щоб мати можливість не лише проникнути в ті країни Глобального Півдня, а й встановити там проросійські режими”, — сказав Данилюк Голосу Америки.
У звіті RUSI йдеться, що Росія допомогла спровокувати військові перевороти в деяких частинах Африки і тепер прагне витіснити вплив Заходу.
Малі
Франція та інші європейські країни відправили війська в Малі у 2013 році, щоб допомогти боротися з ісламістським повстанням. Війська відкликали у 2022 році після послідовних військових переворотів і розриву відносин між Парижем і Бамако. 12 тисяч осіб миротворчих сил ООН також вийшли минулого року на прохання уряду хунти.
Кілька сотень підтримуваних Росією бойовиків зараз перебувають у Малі, підтримуючи військову хунту під керівництвом тимчасового президента-полковника Ассімі Гоїта. Москва також підтримала військові уряди в Нігері та Буркіна-Фасо, а також підтримує генерала Халіфу Хафтара в Лівії проти уряду єдності під керівництвом прем’єр-міністра Абдула-Гаміда Дбейбеха.
“Правдоподібне заперечення”
Твердження, що “Група Вагнера” була окремою від Кремля приватною армією, дозволило Росії заперечувати участь у операціях в Африці. “Багато операцій проводилися або на шкоду іншим державам, або вони порушували резолюції Ради Безпеки ООН”, — йдеться у доповіді RUSI.
“Проблема Експедиційного корпусу полягає в тому, що він ризикує усунути це правдоподібне заперечення… Схоже, що Росія нарешті вирішила явно кинути виклик міжнародній системі, а не удавати, що дотримується її”.
Виклик для Заходу
Автори доповіді попереджають, що розширення Росією операцій в Африці може мати серйозні наслідки для Європи та Заходу.
“Через постійну нестабільність Росія може підштовхнути міграцію до Європи, створюючи умови для політичної дестабілізації, — попереджають автори. — Збільшується також вплив на природні ресурси. Можливо, найбільш проблематичним є те, як апелювання до цінностей відкриває Росії доступ до спільнот, які взаємодіють з низкою екстремістських переконань”.

Результат війни Росії в Україні буде “вирішений цієї весни або літа”, заявив глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель.
Закликаючи до збереження підтримки України на тлі затримок із подальшою військовою допомогою з боку США, Боррель сказав, що Україна не може чекати результатів президентських виборів у США в листопаді.
Високий представник ЄС із закордонних справ здійснив візит у Вашингтон, де зустрівся зокрема із державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Вони обговорили шляхи подальшого зміцнення партнерства між ЄС і США у “вирішальний момент для глобальної дипломатії”.
У заяві Держдепу йдеться, що Блінкен і Боррель “підкреслили непохитну трансатлантичну єдність для підтримки України” в її захисті від російської агресії.
“Україна є найбільшою турботою для нас, європейців, і для вас також. Для нашої спільної безпеки. І російський агресор не зупиниться. Ми повинні це зупинити. Ви багато робите; ми багато робимо. Разом, думаю, ми можемо зробити ще більше, щоб підтримати українців у цей складний час”, – сказав Боррель.

7 березня Швеція офіційно стала членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО).
Фінляндія, як і Швеція, подала заявку на членство в НАТО у травні 2022 року, але її прийняли до альянсу у квітні 2023 року, майже на рік раніше за Швецію.
Процес вступу, який потребує одностайного схвалення членами, виявив розбіжності в альянсі. Туреччина та Угорщина зволікали з ухваленням членства Швеції та Фінляндії. Більша частина напруги в альянсі була викликана скоординованими російськими кампаніями дезінформації та ілюструє, як Кремль намагався підірвати та розділити НАТО.
Росія нібито фінансувала спалення Корану в Швеції перед посольством Туреччини в Стокгольмі, щоб приховано загострити напруженість між Туреччиною та Швецією через політику щодо Робітничої партії Курдистану (РПК).
Розслідування, проведене брюссельським сайтом Euroactiv, викрило цю схему.
Чанг Фрік, колишній співавтор російського державного ЗМІ RT, попросив шведський націоналістичний сайт Exakt24 “зв’язати його з кимось, хто міг би спалити Коран”, повідомляє Euroactiv. Потім Фрік заплатив за дозвіл ультраправому політику Расмусу Палудану провести акцію протесту біля посольства Туреччини в Стокгольмі, під час якої Палудан спалив Коран.
Росія офіційно засудила спалення Корану, одночасно посиливши антишведські настрої.

Офіційна заява посла з особливих доручень МЗС Росії із засудженням спалення Корану в Стокгольмі. Фото: ТАСС

Приклад кадрів антишведського протесту, поширених Росією. Фото: X

Приклад кадрів антишведського протесту, поширених Росією. Фото: X

У серпні 2023 року Агентство психологічного захисту Швеції, що входить до складу Міністерства оборони, звинуватило Росію в дезінформаційній кампанії з метою підірвати імідж Швеції в арабомовному світі.
У період з червня по серпень 2023 року російські державні ЗМІ – RT, Sputnik та інші – опублікували близько мільйона публікацій арабською та іншими мовами, в яких неправдиво стверджували, що уряд Швеції підтримує спалення Корану, повідомляє агентство.
Крім того, у грудні 2023 року “Центр досьє”, російське опозиційне розслідувальне видання, яке базується у Фінляндії, отримало документи російської розвідки, які детально описують плани підриву вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. У плани російської розвідки входила організація демонстрацій проти президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана у великих містах Європи, поширення записів таких демонстрацій у соціальних мережах і розміщення антиісламських та антиердоганівських графіті у відомих місцях цих міст.

Витяг із документів із пропонованими планами втручання в членство Північної Європи в НАТО та націлювання на напруженість у відносинах з Туреччиною. Фото: Yle MOT

Це не перший випадок, коли Швецію зображують як ісламофобську країну через неправдиві історії в соціальних мережах. У минулому неправдиві заяви про те, що шведські соціальні служби “викрадають мусульманських дітей”, призвели до протестів у країні. Повідомляється, що цей наратив спочатку з арабського сайту, який висловив підтримку Ісламській державі, знову набрав обертів.
У Фінляндії мережа новостворених НУО (неурядових організацій) копіювала назви авторитетних фінських ЗМІ, які протидіють дезінформації, поширюючи прокремлівські наративи, повідомив у лютому 2024 року StratCom COE, передовий центр стратегічних комунікацій НАТО, що базується в Латвії. ​
StratCom виявив, що Йохан Бакман, російськомовний ад’юнкт-професор Гельсінського університету, створив ці підроблені організації.
Стаття Newsweek від 18 лютого 2022 року, лише за шість днів до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, описувала Бакмана як “офіційного представника у Фінляндії” в окупованих Росією Донецької та Луганської народних республік на сході України, та цитувала його слова: “Росія робить усе, щоб припинити будь-яку можливу війну”.​
Фінляндія також повідомила про збільшення атак дезінформації, до прикладу, “відмова в обслуговуванні” з боку Росії. У червні 2023 року офіційні Гельсінкі вислали дев’ятьох російських дипломатів у відповідь на дії Росії.
Проте Росія діяла не сама. Інші держави, включаючи Китай та Іран, посилили зусилля Росії. НАТО виявило роль КНР в облікових записах соціальної мережі Х, пов’язаних із China Daily, англомовною щоденною газетою, що належить Комуністичній партії Китаю (КПК).

НАТО виявило репости China Daily Reporter Чень Вейхуа. Фото: X

НАТО виявило репости China Daily Reporter Чень Вейхуа. Фото: X

Проте роль Ірану була ще нахабнішою.
“Іранські звіти та державні ЗМІ багато в чому повторили висвітлення Кремлем спалення Корану, стверджуючи, що це було зроблено зі “схвалення” шведської влади, і що це була “навмисна” образа для мусульманського світу”, — розповів старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла Брет Шафер у коментарі Polygraph.info.
“Вони також висвітлювали протести в усьому мусульманському світі, розглядаючи цей інцидент як частину схеми використання західними країнами “свободи вираження поглядів” як прикриття для антиісламської риторики. Деякі з цих дописів прямо згадували НАТО, але, звісно, ефект був таким самим”, – сказав Шафер.
Російські офіційні особи та ЗМІ також намагалися зобразити Фінляндію та Швецію як мілітаризовані конфліктні зони для агресії Заходу проти Росії.

Остання публікація МЗС Росії щодо заявки Швеції на членство в НАТО. Фото: X

Колишній президент Росії Дмитро Медведєв пригрозив, що Фінляндія та Швеція будуть жити з “ядерною зброєю та гіперзвуковими боєголовками”, націленими на них, якщо вони приєднаються до НАТО.

Російський пост про те, що Швеція та Фінляндія готується до подання заявок на членство в НАТО. Фото: X

Міністерства оборони та закордонних справ Росії заявили, що дві країни роблять “небезпечну історичну помилку” і “змушують” Росію вжити “контрзаходів”.
Російське державне інформаційне агентство ТАСС опублікувало статті, які виправдовували можливу російську відплату проти Фінляндії та Швеції. В одній з них угорський експерт посилався на підстави для “контрзаходів”, а в іншій стверджувалось, що західна зброя для України опинилася у Фінляндії та Швеції.

Спонсорована Росією стаття, яка неправдиво стверджує, що Фінляндія дозволила напади на територію Росії. Фото: X

Ще одна спонсорована Росією стаття, в якій неправдиво стверджується, що Фінляндія дозволила напади на територію Росії. Фото: X

Публікації в соціальних мережах також неправдиво пов’язували заяви міністра оборони Фінляндії Антті Хаканена та члена парламенту Юкки Копра як прямі заклики до фінської ескалації або війни з Росією.

Публікація, яка неправдиво характеризує промову міністра оборони Фінляндії Аннті Хаканена, в якій описується історія агресії Росії проти України та інших країн, таких як Грузія, як еквівалент “прямування до війни з Росією”. Фото: X

Публікація, яка хибно прирівнює Фінляндію, яка встановила «без обмежень», як дозвіл Україні використовувати фінську зброю для ударів по території Росії. Фото: X

Крім цих наративів, як російські, так і, здавалося б, неросійські облікові записи соцмереж нещодавно містили пости з критикою шведських військових з використанням тих самих кадрів.

Відео, на якому шведські військовослужбовці беруть участь у Марші рівності, щоб охарактеризувати військових як “слабких”, а не активів НАТО. Фото: X

Відео, на якому шведські військовослужбовці беруть участь у Марші рівності, щоб охарактеризувати військових як “слабких”, а не активів НАТО. Фото: X

Відео, на якому шведські військовослужбовці беруть участь у Марші рівності, щоб охарактеризувати військових як “слабких”, а не активів НАТО. Фото: X

Відео, на якому шведські військовослужбовці беруть участь у Марші рівностіі, щоб охарактеризувати військових як “слабких”, а не активів НАТО. Фото: X

Зокрема, Угорщина затримала ратифікацію членства Швеції в НАТО та була обурена тим, що Фінляндія приєдналася до позову Європейської комісії проти угорського закону про захист дітей ЛГБТК+.
Росія також намагалася схилити вітчизняну аудиторію у Швеції та Фінляндії.
“Деякі неправдиві або оманливі наративи, схоже, спрямовані на внутрішню аудиторію в Швеції, наприклад, пов’язані з полярними темами, такими як імміграція та антиурядові теорії змови, з метою розпалити настрої проти США та НАТО або навіть недовіру до демократії та антиурядові настрої”, – розповіла Polygraph.info старша аналітикиня розвідки Soufan Group Моллі Салтског.

НАТО виявило російську дезінформацію через акаунт, який видавався за громадянина Фінляндії. Фото: X

Euronews розвінчав вірусне відео, яке нібито показує, як Швеція захоплена мігрантами, але насправді було кадром з ринку в Сирії.

Euronews розвінчує вірусне відео, в якому стверджується, що Швецію заполонили мігранти. Фото: Euronews

Стратегії гібридної війни Росії не змогли запобігти вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, але дезінформація Кремля спромоглася створити глухий кут і виявити тріщини в Альянсі.
Дивіться також: Розслідування проекту “Поліграф.Інфо” на тему дезінформації про російське зерно в Африці

Анджей Дуда та Дональд Туск зустрілися з Джо Байденом та лідерами Конгресу на тлі занепокоєння щодо долі підтримки України. Детально про зустріч — у відео.

Чого саме намагається досягнути Путін в Україні, і в чому суть нинішньої війни для нього, у директорів розвідувальних агенцій США розпитали конгресмени під час слухань у Палаті представників США 12 березня.
Конгресмен-республіканець Майк Тернер, обраний від штату Огайо, попросив очільників ЦРУ та Національної розвідки пояснити, наскільки правдивими є заяви президента РФ Путіна, що росіяни, мовляв, воюють з НАТО на території України.
Директор ЦРУ Вільям Бернс розповів, як спростувати тезу про те, що Росія воює з НАТО в Україні. А директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс поділилась аналізом, чи змінив би Путін хід війни, якби НАТО гарантувало не брати Україну до свого складу.
Голос Америки пропонує повний діалог на цю тему між конгресменом Майком Тернером та очільниками розвідувальних агенцій США.
Майк Тернер, конгресмен: Директоре Бернс, досі є люди, які вважають, що ця війна, ця агресія Росії, їхнє вторгнення в Україну – це сталося, тому що Росія хотіла перешкодити Україні вступити в НАТО. Чи можливо тому, що Росія намагається протистояти НАТО в Україні. Але ж цей збройний конфлікт – це значно більше, ніж це. Чи не так?
Допоможіть нам зрозуміти цей конфлікт, ви були послом США в Росії, ви добре знаєте Путіна, ви маєте доступ до розвідувальної інформації, ви активно працюєте з Україною та Адміністрацією президента США в цьому питанні. Про що ця війна? Чого Путін шукає в Україні?
Вільям Бернс, директор ЦРУ: Чого Володимир Путін прагнув і що спонукало його розпочати своє жорстоке та неспровоковане вторгнення близько 2 років тому – це його фіксація на тому, щоб підпорядкувати собі Україну та контролювати її вибір. Це значно ширше, ніж питання НАТО.
Я думаю, що Путін вважає (і я чув, як він говорив це багато разів в минулому), що Україна не є справжньою країною, вона слабка та розділена. А що зробили українці, вони продемонстрували, що вони – реальна країна, яка дає реальну відсіч.
І тому, я думаю, сьогодні дуже багато поставлено на карту. У додатковій допомозі, яку розглядає Конгрес, на карту поставлено багато не лише для українців і європейської безпеки, але й для наших довгострокових інтересів у всьому світі, включно з Індо-Тихоокеанським регіоном.
Майк Тернер, конгресмен: Директор Бернс, чи хочуть українці бути частиною Росії?
Вільям Бернс, директор ЦРУ: Переважна більшість українців, особливо під впливом жорстокого вторгнення Путіна, хочуть бути частиною суверенної незалежної України. Ось чому вони воюють з такою хоробрістю та доблестю за нашої підтримки, яка залишається неймовірно важливою для їхнього успіху.
Майк Тернер, конгресмен: Якби в Україні була підтримка Росії, хіба ми б не побачили під час цього конфлікту якісь повстання, невдоволення людей, які виступають за справу Росії? Але ми такого в Україні не бачимо. Чи не так?
Вільям Бернс, директор ЦРУ: Ні. Те, що ви бачите — це неймовірна хоробрість і відвага, як я вже казав раніше. Українці продемонстрували свою відданість суверенній, незалежній демократичній Україні.
Майк Тернер, конгресмен: А на тих територіях, які Росія захопила в України, чи там є мир? Чи там безпечно людям жити? Як Росія ставиться до українців після присвоєння собі території?
Вільям Бернс, директор ЦРУ: Вони ставляться до них як до громадян другого сорту, піддаючи значним репресіям. Дозвольте додати, це так само, як вони ставляться до власних громадян.
Майк Тернер, конгресмен: Директоре Бернс, розкажіть нам про воєнні злочини, які вчинялися проти українського народу.
Вільям Бернс, директор ЦРУ: Я вважаю, що одним із найжорстокіших злочинів було незаконне перевезення та викрадення українських дітей. Думаю, це те, що вражає серця кожного з нас.
Майк Тернер, конгресмен: Якби ця війна була проти НАТО, директоре Бернс, чи викрадав би Путін дітей в Україні?
Вільям Бернс, директор ЦРУ: Ні, як я вже сказав, я не думаю, що це стосується лише НАТО. Йдеться про ширшу фіксацію Путіна щодо підкорення України.
Майк Тернер, конгресмен: Директорко Гейнс, як ви оцінюєте дані розвідки, у чому полягає цей конфлікт?
Евріл Гейнс, директорка Національної розвідки США: Я думаю, що директор ЦРУ Бернс добре сказав. … Однією з дуже послідовних речей, про які говорить і у що вірить Путін, є те, що найбільшою трагедією ХХ століття є розпад Радянського Союзу. Він вважає, що вони зазнали великих втрат у цьому контексті. Я думаю, він не хоче бути лідером, який ще більше втрачає вплив на ті держави, які були частиною Радянського Союзу, і фактично хоче повернути його колишню славу.
Іншим аспектом цього, який стоїть за важливістю нашої подальшої підтримки України в її надзвичайно сміливих діях у протистоянні Росії, є те, що Китай також спостерігає за тим, що тут відбувається.
Я думаю, що це один із тих сценаріїв, коли Китай дивиться, на що ми здатні (а ми вже перевищили їхні очікування щодо об’єднання з Європою та фактичної протидії Росії в цьому сценарії), але якщо вони побачать, що рішучість послаблена і нашу нездатність підтримувати допомогу, то це стане уроком, який вони засвоять на майбутнє для своїх власних наполегливих зусиль у своєму регіоні.
Майк Тернер, конгресмен: Якби завтра Україна, НАТО чи Сполучені Штати сказали “ні НАТО для України”, чи війна б закінчилася?
Евріл Гейнс, директорка Національної розвідки США: Ні.
Як повідомляв Голос Америки, під час цих слухань у Палаті представників США директор ЦРУ Вільям Бернс окреслив потенційні сценарії розвитку війни в Україні до кінця цього року. За його словами, якщо Україна не отримає допомоги від США, вже через рік в Путін диктуватиме їй умови щодо припинення війни.
Президент РФ “не зацікавлений у компромісах, його цікавлять переговори, де він може диктувати умови. Без додаткової допомоги, я думаю, це майбутнє, з яким українці можуть зіткнутися через рік”, – сказав Бернс.
Якщо Конгрес зможе ухвалити допомогу Україні, каже директор ЦРУ, до кінця року ЗСУ на полі бою зможуть підготувати Київ до переговорів з Росією на українських умовах, з позиції сили.
“З допомогою додаткової допомоги можна підірвати зарозумілість Путіна і його впевненість, що час ніби на його боці, і поставити Україну в таке положення, де вона могла б вести переговори про результат з позиції відносної сили, результат, де Путін буде переможений, Україна залишиться суверенною незалежною державою, яку підтримують західні інституції, яка матиме час та безпеку на відновлення. Тоді як Росія повинна буде жити з довгостроковими наслідками безглуздого та жорстокого вторгнення Путіна в Україну”, – додав директор ЦРУ Вільям Бернс.
Законопроєкт, що передбачає допомогу Україні, Ізраїлю та партнерам Тихоокеанського регіону був підтриманий у Сенаті США 13 лютого цього року. Пакет включає загальне фінансування обсягом 95,34 млрд доларів. Приблизно 60$ млрд з цієї допомоги передбачено для України. Далі цю пропозицію має затвердити Палата представників. Як заявляють у Білому домі, спікер більшості республіканців у палаті представників Майк Джонсон відмовляється виносити цей законопроект на розгляд.
Сам Джонсон в інтерв’ю Голосу Америки заявляв, що він не поставить на голосування це питання раніше, ніж конгресмени домовляться про бюджет, тобто, згідно з очікуваннями, це станеться після 22-го березня.

У Білому домі відреагували на нові “ядерні натяки” президента Росії Володимира Путіна, які він озвучив 13 березня в інтерв’ю.
“Ми не бачимо жодних реальних причин коригувати нашу власну ядерну позицію”, – заявила прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу на борту президентського літака.
Посадовиця додала, що наразі немає жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні.
Як повідомляв Голос Америки, російський президент Володимир Путін знову заявив про готовність застосувати ядерну зброю, що додалося до низки натяків і відкритих погроз на адресу Заходу і, зокрема, щодо США. Їхня кількість збільшилася на тлі війни Росії з Україною.
Агенція Reuters нарахувала, що за понад два роки з часу відкритого вторгнення в Україну Путін принаймні десять разів виголошував погрози застосування ядерної зброї.
Жан-П’єр підтвердила, що президент Байден ознайомлений зі свіжими “ядерними” заявами Путіна і додала:
“Ядерна риторика Росії була безрозсудною та безвідповідальною протягом усього конфлікту. Це Росія жорстоко вторглася в Україну неспровоковано і невиправдано, тому США продовжуватимуть підтримувати Україну, коли вона захищає свій народ і свою суверенну територію від російської агресії”.

В ефірі Час-Time. Після нічних ракетних атак Росії по Сумах і Кривому Розі загинули вже семеро людей. Допомога Україні від США: чи спрацюють петиції конгресменів. Джо Байден і Дональд Трамп набрали необхідну кількість голосів делегатів на праймеріз, щоб представляти відповідно демократів та республіканців на президентських перегонах восени. Деталі допомоги на 300 мільйонів доларів від США. Ігри героїв у США: Результати українських військових та історія Василя Барилюка, який приніс Україні дві золоті нагороди.

Представники Disney Entertainment пояснили, чому не включили нагородження фільму “20 днів у Маріуполі” в скорочену міжнародну телеверсію церемонії “Оскар”. В компанії послались передовсім часові на обмеження, передбачені для короткої версії шоу. Про це у Disney Entertainment заявили у відповіді на запит української служби Голосу Америки.
У компанії повідомили, що окремі категорії та частини шоу не вдалося включити до 90-хвилинної версії для міжнародної аудиторії через часові обмеження. За словами представників Disney Entertainment, вибір номінацій для скороченої версії визначили заздалегідь — протягом процесу планування декілька тижнів тому.
“Втім, зведений підсумок усіх пропущених переможців, у тому числі “20 днів у Маріуполі”, до скороченої версії включено”, — заявили в Disney Entertainment.
В компанії додали, що ліцензію на показ як повної церемонії наживо, так і альтернативної 90-хвилинної версії шоу в Україні надали Суспільному. Disney Entertainment заявили, що звернулись до Суспільного про те, у якому вигляді церемонію транслювали в Україні.
Раніше у Суспільному повідомили, що у скороченій міжнародній телеверсії нагородження “Оскар” організатори вирізали номінацію “Найкращий повнометражний документальний фільм”, у якій перемогла українська стрічка “20 днів у Маріуполі”.
Команда Суспільного висловила своє обурення організаторам цьогорічної премії The Walt Disney Company Limited, заявив виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін: “Потужна промова Мстислава Чернова підкреслила єдність між Україною й світом — тим прикріше бачити виключення цього повного правди й сили епізоду з версії, розповсюдженої для світових ліцензіатів премії “Оскар”. Нагадаємо, що минулого року для цієї ж номінації, в якій перемогу здобула документальна стрічка про Навального, знайшлося місце у скороченій версії, як і для політичної промови його дружини Юлії Навальної, що приймала цю на позір аполітичну нагороду. Сподіваємось, що організатори премії дослухаються до нашого протесту”.

Насамперед Україна планує передати до міжнародного реєстру базу даних заявок від фізосіб, які втратили житло через російську агресію. Компенсувати завдану шкоду має Росія, каже в інтерв’ю Голосу Америки Генеральний прокурор України Андрій Костін.

Говорити про капітуляцію українців зараз не час. А дати президенту Путіну те, що він хоче — це не лише трагедія для українців, а й велика небезпека для Альянсу — так вважає генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.