Внаслідок збройної сутички з бойовиками Талібану у провінції Герат на заході Афганістану загинули 10 службовців афганських сил безпеки.
 
За повідомленням представника місцевої поліції, внаслідок перестрілки, яка спалахнула в понеділок, загинули п’ять поліцейських і п’ять військовослужбовців.
 
Начальник районного відділу сил безпеки був серед убитих в бою, який почався, коли таліби напали на поліцейську автоколону.

Тим часом, представник НАТО сказав, що, можливо, Альянс був відповідальним за “ненавмисну, але, тим не менш трагічну” загибель трьох афганських цивільних у ході операції в неділю в провінції Логар.

За твердженням коаліції під час рейду було вбито бойовиків.

Президент Афганістану Гамід Карзай засудив операцію НАТО, заявивши, що вона призвела до загибелі чотирьох дітей, які пасли худобу в той час.

Втрати серед цивільного населення стали джерелом напруженості у відносинах між афганським урядом та очоленими США силами НАТО в країні.

Тим часом, за повідомленням НАТО, внаслідок нападу бойовиків на сході Афганістану загинув американський військовослужбовець.

Дебати президента США Барака Обами і його суперника-республіканця Мітта Ромні вже в минулому, і тепер кандидати повертаються до передвиборчих заходів у намаганні залучити на свій бік виборців, які ще не визначилися за кого голосуватимуть.

До виборів, які відбудуться 6 листопада, залишилося два тижні.

Обидва кандидати відвідають низку штатів, на які припадає значна частка з 270 голосів колегії вибірників, необхідних для перемоги.

У вівторок, Обама проведе мітинг у Флориді, після чого він полетить в Огайо, де виступить разом з віце-президентом Джозефом Байденом.

Ромні відправиться на захід – до Невади і Колорадо, де проведе передвиборні заходи зі своїм кандидатом у віце-президенти, конгресменом Полом Раяном.

В ході третіх і останніх дебатів у Флориді чинний президент і колишній губернатор Массачусетсу обмінялися поглядами на зовнішню політику.

До виборів залишилося два тижні, і за даними ряду опитувань, обох кандидатів підтримує приблизно рівне число виборців.

Згідно з опитуванням, проведеним NBC News і Wall Street Journal, за кожного з них готові проголосувати по 47 відсотків респондентів.

Угода про спільне дослідження космосу,  домовленість про обмін мігрантами – і жодних поступок у ціні на газ. Таким, у сухому підсумку, є результат робочого візиту президента України Віктора Януковича в Москву.

На переговорах двох президентів, що відбулися у понеділок у підмосковній резиденції в Ново-Огарьово, лунали традиційні для таких зустрічей  багатозначні заяви. Янукович, зокрема, висловився за поглиблення стосунків з Митним союзом, вступати в який Росія вже давно і наполегливо запрошує Україну.

«Ми вважаємо, що співпраця з Митним союзом буде приносити користь нашим товаровиробникам. Ми повинні глибину цих відносин збільшувати», – заявив президент України.

Ці слова президент Російської Федерації зустрів прихильно. Як  зауважив Путін, вступ до тієї або іншої міжнародної організації є внутрішньою справою країни.

Що означає у вустах Януковича «поглиблення відносин» і чи може йтися, власне, про вступ? Політологи радять не шукати у словах президента України того, чого там нема. Заяви про «поглиблення» всього лиш елемент політичної гри, – вважає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Це був натяк про можливість зближення з Митним союзом. І це сигнал Брюсселю. Мовляв, якщо не буде підписана Угода про зону вільної торгівлі з ЄС, тоді Україна може повернути в бік Росії. Але ніяких прямих заяв про можливість вступу у Митний союз не зроблено. Тобто Янукович продовжує стару політичну гру: він намагається шантажувати Євросоюз», – сказав Фесенко «Голосу Америки».

Елементом політичної гри, на думку експерта, був і сам візит як такий. Поїздка до Москви зумовлена передусім  внутрішньополітичними причинами, – вважає Фесенко.

«За тиждень – голосування на парламентських виборах. І для Януковича, для Партії регіонів дуже важливо було продемонструвати, що відносини з Росією розвиваються активно, динамічно і дружньо. Оця демонстрація дружби і є головним сенсом нинішнього візиту в Москву. Це потрібно було для російськомовних виборців, які традиційно підтримують союз з Росією. Телекартинка з Ново-Огарьово мала передвиборну мотивацію», – зауважив політолог.

Висновок про суто ритуальне значення візиту можна зробити і з самих слів президента України.

«Я приїхав, щоб перерва була не надто великою», – сказав Янукович своєму російському колезі Путіну, з яким востаннє бачився у липні в Криму.

Як нагадує політолог Фесенко, за часів Кучми існував негласний показник нормальної ефективності російсько-українського діалогу: 10 зустрічей президентів на рік. У 2010-му році Янукович з тодішнім президентом Медведєвим «перевиконали план» ще у першому півріччі. Однак потім, особливо в 2011-му році, відбулося суттєве охолодження стосунків і зменшення кількості зустрічей. Тим більше зараз, перед  парламентськими виборами, для Януковича було вкрай важливо продемонструвати близькі дружні стосунки, – каже Фесенко. На його думку, підписані документи – про співпрацю в авіакосмічній галузі, про реадмісію мігрантів – також підпорядковані цій меті: показати, що стосунки розвиваються і дають практичні результати.

Утім, головне питання, на вирішення якого сподівалася Україна, вкотре повисло в повітрі.

«Ну й про газову сферу поговоримо?» – запитав Янукович Путіна в Ново-Огарьово. На що російський президент ствердно кивнув головою.

А за підсумками переговорів про ціну на газ Янукович повідомив журналістам, що… переговори тривають.

«І ми розраховуємо вийти на економічно обґрунтовану та справедливу формулу встановлення ціни на газ для нашої країни», – заявив Янукович.

Вочевидь, що нову спробу вийти з «газового клінчу» президент здійснить уже під час свого наступного  візиту в Москву. За даними ЗМІ, цей візит запланований як повноцінний державний, і він відбудеться ще до кінця року – ймовірно, у листопаді.

«Е нергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.

Щороку Україна видобуває дедалі менше власного газу: родовища вичерпуються швидше, ніж іде пошук нових. Однак це не стосується Чорноморського регіону: видобуток газу тут почав збільшуватися, і нині сягнув 1,6 мільярда кубометрів на рік. Нещодавно відкриті родовища блакитного палива, зокрема Одеське – найбільше в Чорноморському басейні, дають змогу подвоїти видобуток. Так вважають на державному підприємстві «Чорноморнафтогаз», яке розробляє родовища українського шельфу.
 
На обсяг три мільярди кубометрів газу на рік підприємство планує вийти за три роки, і тоді шельфовий газ повністю забезпечить потреби Криму і двох-трьох сусідніх областей, прогнозує начальник департаменту геологорозвідувальних робіт підприємства «Чорноморнафтогаз» Петро Дякович.
 
Утім, точні запаси газу на українському шельфі невідомі, оскільки геологи дослідили менше десятої його частини, наголошує Петро Дякович.
 

«Незважаючи на те, що шельф Чорного і Азовського морів мало освоєний, його підтверджених запасів достатньо для того, щоб значно збільшити видобуток газу упродовж найближчих 3-4 років. Обсяг вже освоєних родовищ становить 70 мільярдів кубометрів газу і ще 20 мільйонів – газового конденсату. А це більше, ніж мають решта причорноморських країн разом. Є можливість швидко збільшувати видобуток, бо родовища є доступними, знаходяться недалеко від берега, поруч із інфраструктурою з переробки і транспортування газу», – зазначає представник газовидобувного підприємства.
 
Сусідня Румунія, маючи менші поклади шельфового газу, ніж Україна, видобуває його в кілька разів більше.
 «Вишки Бойка» – газова революція чи корупційний скандал?
 
Щоб збільшити видобуток на шельфі, український уряд закупив дві плавучі самопідйомні бурові установки, перша з яких у вересні почала видобувати газ на Одеському родовищі – в її пуску брав участь Президент України Віктор Янукович. Друга бурова платформа, яку назвали «Незалежність» – запрацює на цьому ж родовищі до кінця року.
 
Загалом українські геологи розвідали 18 газових родовищ на дні моря. Міністр палива та енергетики Юрій Бойко планує закупити для їхньої розробки ще три бурові платформи. Днями він заявив, що збільшення видобутку газу на українському шельфі, разом зі спорудженням терміналу для скрапленого газу та економним споживанням блакитного палива, зменшить залежність України від імпорту російських енергоносіїв.
 
Між тим, бурові платформи, які встигли охрестити «вишками Бойка», стали предметом корупційного скандалу. За інформацією видання «Дзеркало Тижня», український уряд купив їх по 400 мільйонів доларів, хоча у виробника вони коштують по 220 мільйонів. Переможцем тендеру стала латвійська компанія, тож Генпрокуратура Латвії за цим фактом порушила кримінальну справу.
 Геологи радять видобувати на шельфі всі ресурси паралельно
 
Розробка родовищ Чорного моря потребує зовсім інших технологій, аніж на суші. Газ знаходиться під водою, часто на ділянках, де глибина моря – кількасот метрів, іноді – в сейсмонебезпечних зонах. Чорноморські родовища поєднують поклади природного газу, сланцевого газу, газоконденсату і нафти на одній території, тому видобуток має відбуватися одразу за кількома напрямками, наголошує один із провідних дослідників геології українських газових родовищ, академік НАН України Олександр Лукін.
 
«Треба передовсім розробляти газ сланцевих товщ одночасно з розробкою традиційних родовищ, які знаходяться на тому ж місці, – радить науковець. – У південному регіоні це нещодавно довели геологорозвідники на Прикерченському шельфі, коли відкрили Суботінське родовище. Є традиційні поклади газу та нафти. Але водночас там залягає чорносланцева товща, яка за цілою низкою ознак є газоносною».
 
Олександр Лукін бачить і серйозну проблему з видобутком газу на шельфі – захист довкілля. На думку науковця, Україна є бідною державою, де на екологічних витратах часто економлять, тоді як ліквідація екологічної катастрофи – по кишені лише багатим країнам.
 
Частка нафти і газу становить половину українського енергетичного балансу, тоді як більша частина їхнього обсягу імпортується – такі розрахунки наводить Начальник інформаційно-аналітичного відділу «Нафтогазбудінформатика» Олександр Лактіонов. За його словами, в таких умовах інші держави збільшують кількість постачальників та активніше видобувають власний газ.
 

«Маємо збільшення постачання скрапленого природного газу на світовий ринок, збільшення споживання екологічно чистих палив. Міжнародна енергетична агенція передбачає, що до 2030 року природний газ посідатиме друге місце у структурі споживання, після нафти. Отже, більшість тенденцій пов’язані з диверсифікацією: чи то ресурсної бази, чи то енергетичного балансу, чи то постачання… Недостатній рівень диверсифікації зумовлює енергетичну залежність України. Щодо внутрішньої диверсифікації, то це збільшення власного видобутку, за рахунок шельфу Чорного моря», – вважає фахівець.
 
Дослідники чорноморських газових родовищ, серед яких і керівник геологічного відділу державного підприємства «Укргеофізика» Андрій Толкунов, вважають, що видобувати газ шельфу буде дорожче через складні геологічні умови. Тому стрімкого зростання видобутку очікувати не варто: необхідні комплексні геологорозвідувальні роботи, аж до моделювання родовища у форматі «3D», а крім того, технології видобутку з глибин до 5 тисяч метрів, зауважує Андрій Толкунов.
 
Керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що розробляти такі родовища і брати на себе всі ризики мають іноземні компанії, які мають такий досвід.
 Замість «Газпрому» західні компанії
 
Право на розробку Скіфської нафтогазоносної ділянки на українському шельфі отримав консорціум у складі американської компанії ExxonMobil, британської Shell, австрійської OMV і НАК «Надра України». Очікують, що угоду про розподіл продукції з українським урядом консорціум підпише до кінця року.
 
Активність на українському шельфі вже викликала занепокоєння російського «Газпрому», єдиного імпортера газу до України. Видання «Коммерсант» повідомляє, що «Газпром» запропонував українському «Нафтогазу» відмовитися від самостійної розробки українського шельфу, і створити спільне підприємство, про яке були переговори два роки тому.
 
Експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут вважає, що на морських глибинах Україна має залучати західних партнерів та їхні технології, але в жодному разі не «Газпром». Утім зарано говорити про те, що чорноморський газ дасть змогу Україні зменшити імпорт палива з Росії та змусити її поступитися у ціні, заявив Радіо Свобода Олександр Нарбут.
 

«Газпром», на сьогодні, ані в стратегічних, ані в тактичних цілях не має намірів удосконалювати власний потенціал видобутку газу в Україні. Тобто такого типу партнерство не має жодної перспективи. Якщо ж говорити про темпи, то для того, аби від розвідки перейти до видобутку, необхідно, щонайменше 3-4 роки. Це означає, що в разі підписання в першому півріччі наступного року договору з консорціумом (у складі ExxonMobil та інших компаній – ред.) перспектива вийти на видобуток планується на 16-18 рік. Можливість впливати на ціну російського газу дасть більш швидка інтеграція в Європейську енергетичну інфраструктуру і відповідно до пакетів енергетичних рішень ЄС – запрошення на ринок інших потенційних постачальників, які б змогли скласти серйозну конкуренцію російському «Газпрому», – підсумовує експерт.
 
Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич прогнозує, що у 2015 році Україна видобуватиме на шельфі вже не півтора, як нині, а три мільярди кубометрів. Попри це, на його думку, чорноморський газ не уповільнить подорожчання енергоносіїв для населення та промисловості. Експерти очікують, що в найближчі роки вирішальними для внутрішніх цін на газ в Україні й далі залишатимуться стосунки з Росією.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.

Шотландія має давню історію державності і навіть зараз користується широкими самоврядними повноваженнями. Але передбачити результати майбутнього шотландського референдуму не легко, бо чимало самих шотландців ще не певні, як саме вони голосуватимуть. 

Згодом у складі Сполученого Королівства Шотландія зберегла значні автономні права і, наприклад, свою систему судочинства.
 
1999 року відновив діяльність парламент Шотландії, який призначає свій уряд з місцевими повноваженнями.
 
Чи свідчать теперішні процеси про спалах шотландського націоналізму, який закінчиться відокремленням Шотландії?
 Економічні міркування
 
Один із найавторитетніших у Британії дослідників націоналізму й державотворення професор Антоні Сміт не наважується поспішати з висновками.

«Тривалий час значна частина шотландців, хоч вона досі була меншістю, прагнула до незалежності. Чи так і станеться? Ми наразі не знаємо. Я би не сказав, що це відродження націоналізму. Націоналізм – це хвиля, яка приходить і відходить. Значною мірою саме від майстерності лідерів руху за незалежність залежить те, куди на таких хвилях можна дістатися, чи можна отримати бажаний для них результат – незалежність», – каже професор Лондонської школи економіки Антоні Сміт.
 
Він також зауважує, що головним чинником, який досі стримує шотландців від відокремлення, є економічні міркування. А національної гордості їм не бракувало ніколи.
 
Шотландія – маленька країна з населенням лише понад 5 мільйонів. Чи краще би їй було відокремитися від значно більшої й економічно потужнішої Англії?
 
Шотландська національна партія, яка зараз має найбільшу підтримку серед шотландців, стверджує, що – краще.
 
Але зараз лише близько 30 відсотків шотландців наважилися б підтримати повне відокремлення.
 Самостійність без відокремлення
 
На альтернативу вказують такі політики з шотландським корінням, як парламентарій Рорі Стюарт.
 
Він вважає, що класик шотландської літератури Вальтер Скотт, який у 19-му сторіччі долучився до творення сучасної національної тотожності шотландців, мав би що запропонувати і тепер.

«Скотт радив би, що альтернативою незалежності Шотландії не повинна бути якась невиразна британська тотожність. Альтернативою до шотландської незалежності є дуже, дуже глибоко пишатися тим, що ми шотландці. Англійцям можна й далі грубіянити, і змагатися з Англією, але при цьому залишатися частиною Сполученого Королівства», – каже Рорі Стюарт.
 
Через два роки шотландці робитимуть вибір, який може радикально змінити їхнє становище за понад 300 років.
 
Хоча вже можна стверджувати, що за будь-яких результатів референдуму, чи майбутніх форм державності, вони залишатимуться гордими шотландцями.

Цієї неділі українці оберуть новий склад Верховної Ради. Кандидати усіх партій та кольорів, в обмін на депутатський мандат, навипередки  обіцяють зробити життя людей кращим. Але заповнюючи бюлетень, кожен зможе для себе оцінити, а чи стало його життя кращим за теперішньої влади і чи варто довіряти наступні п’ять років тим же політикам.

У рамках нашого щотижневого опитування хочемо запитати: Чи живеться Вам сьогодні краще, ніж 5 років тому?
 
Беріть участь в опитуванні та діліться з нами своїми міркуваннями. Також запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати міні-опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску програми Час-Time.

Головні сфери, які цікавлять американських інвесторів – це ІТ, сільське господарство, товари широкого вжитку та туризм, розповів в інтерв’ю «Голосу Америки» президент Американсько-Української бізнес-ради Морґан Вільямс. Зараз, всі чекають завершення виборчих перегонів та встановлення звичного ритму роботи. Поки ж, потенційні американські інвестори спостерігають за подіями в Україні і чекатимуть на певні кроки від нового уряду, які вони зможуть трактувати, як сигнал, що можна вкладати гроші у ринок країни.

«Перше – новий уряд повинен домовитися з Міжнародним валютним фондом, якнайшвидше після виборів. США – найбільший донор цієї організації. Домовленість змогла б допомогти економіці країни через впровадження різних програм Фонду», – сказав Вільямс.

Не менше уваги міжнародної бізнес-спільноти зосереджено на підписанні угоди про розподіл продукції з розробки Чорноморського шельфу та видобутку сланцевого газу з такими світовими гігантами, як «Shell», «Chevron» та «ExxonMobile». Оскільки Україна не має грошей, щоб самостійно цим займатися, влада вирішила залучити інвесторів. Їх визначили у результаті конкурсу, в якому перемогли вищезазначені компанії. Спочатку, угоди повинні були бути підписані у вересні-жовтні 2012-го року, проте всередині вересня Кабінет міністрів продовжив на 40 днів термін укладання угод.

«Увесь світ спостерігає за цим процесом, адже це компанії світового рівня, а подібні угоди не укладалися останні 20 років», – сказав Вільямс.

Інше питання за яким слідкують потенційні інвестори – можливість брати у тривалу оренду землі сільськогосподарського призначення. На думку Вільямса, це б зацікавило іноземних фермерів вкладати гроші у сільське господарство та тримати ринок відкритим. Зараз в Україні діє мораторій на продаж сільгосп земель, термін якого витікає 1 січня 2013-го року. На початку жовтня у парламенті не назбиралося достатньо голосів, щоб підтримати продовження мораторію ще на рік, натомість у першому читанні було прийнято закон про ринок землі. Однак після шквалу критики, депутати повернулися до питання про мораторій, він буде діяти до набуття чинності закону про обіг сільгосп земель.

За словами Вільямса, основний сектор у якому України може продемонструвати себе – це агропромисловість, яка б могла стати рушієм національної економіки. Натомість, сьогодні, маючи високоякісну продукцію, Україна реалізовує тільки частину свого аграрного потенціалу.

Ще одним фактором, що стримує інвесторів є недосконале законодавство щодо захисту інтелектуальної власності – особливо це стосується інвесторів зацікавлених в ІТ секторі.

«Бізнес-спільнота – це люди, які не люблять непостійності, багато змін, яких вони не можуть передбачити. Тут їм також важливі демократичні стандарти та верховенство права», – сказав Вільямс.

Для тих компаній, які збираються виходити на український ринок в Американсько-Українській бізнес-раді дають кілька порад. Український ринок швидко змінюється та розвивається, і до цього потрібно бути готовими та мати свою довготривалу стратегію розвитку. Окрім того, потрібно бути готовим постійно працювати на місці, тому, що схема «прилітати контролювати» – не працює. А також, потрібно одразу знайти собі хорошу юридичну фірму.

«На ринку працюють багато американських компаній, тому новачки зможуть зрозуміти, що тут працює, а що – ні. Зараз в Україні багато хороших юридичних кампаній, які навчилися уникати помилок, які робилися у минулому», – сказав Вільямс.

Порівнюючи з тим, яким був бізнес-клімат в країні 15 років тому, Вільямс відзначає покращення. Однією з причин цього він називає те, що інвестори навчилися та звикли до особливостей ведення бізнесу в Україні. Якщо раніше компанії робили помилку, виходивши на ринок без тривалих стратегій роботи, то зараз міжнародні гравці ретельно розробляють стратегії, вивчаючи особливості роботи на місці та уникають небажаних партнерств.

У столиці Косова Приштині поліція застосувала сльозогінний газ і газові балончики, щоб розігнати протест націоналістів, які, жбурляючи каміння, протестували проти переговорів із Сербією за посередництвом Європейського Союзу.

Органи влади повідомили, що в результаті сутички, яка сталася в понеділок перед будинком уряду, порання отримало щонайменше 18 поліцейських і кілька протестувальників. Поліція на короткий час затримала кількох законодавців крайнє націоналістичної Партії самовизначення, які приєдналися до протесту.

Націоналістичних поглядів демонстранти осуджували прем’єр-міністра Гашима Тачі за те, що він зустрівся з прем’єр-міністром Сербії Івіцею Дачичем. Зустріч відбулася в п’ятницю в Брюсселі. Посередником на ній була високий представник ЄС з питань спільної закордонної політики Кетрін Ештон. Це була зустріч на найвищому дотепер рівні між обома сторонами з часу відокремлення Косова від Сербії у 2008 році.

Представники Партії самовизначення заявили, що це ганебна і кримінальна поведінка, що Тачі веде переговори із Сербією, яка  відмовилася вибачитись за дворічну війну проти етнічних албанців-сепаратистів у Косові у 1990 роках. Щойно рейди натовської авіації змусили Сербію припинити наступальну операцію проти албанських сепаратистів у 1999 році.

Белград не визнає незалежності Косова і твердить, що воно й далі є сербським краєм.

Згідно з новою доповіддю про боротьбу з піратством, число суден, які стали мішенню для сомалійських піратів, впало до найнижчого з 2009 року рівня, а кількість захоплень і викрадань у водах Гвінейської затоки – збільшилась.

У доповіді, оприлюдненій у понеділок Міжнародним морським бюро (IMB), яке базоване в Малайзії і відстежує ситуацію з безпекою на морях, зазначається, що сомалійські пірати здійснили 70 атак за перші 9 місяців цього року, порівняно з 199 за аналогічний період минулого року.

Згідно з даними, тільки одне судно повідомило про спробу сомалійських піратів скоїти напад у період з липня по вересень, порівняно з 36 повідомленнями в тих же трьох місяцях 2011 року.

Бюро зазначило, що активність сомалійських піратів дещо знизилася завдяки міжнародним військово-морським флотам, які патрулюють води поблизу Африканського Рогу, і використанням суден з озброєними охоронцями і застосуванням інших бортових заходів безпеки.

За даними авторів доповіді, піратство в Гвінейській затоці стає “все більш небезпечним” – у перші дев’ять місяців цього року зафіксовано 34 інциденти, порівняно з 30 у відповідному періоді минулого року.