Ірак підписав контракт, яким зобов`язується придбати в Росії озброєння на суму в понад 4,2 мільряди доларів.
 
Про це говориться в заяві російського уряду по закінченню зустрічі прем`єр-міністра Росії Дмитра Медведєва з главою уряду Іраку Нурі аль-Малікі.
 
За повідомленнями, серед іншого, до Іраку буде доставлено 30 військових гелікоптерів Мі-28 та 42 зенітно-ракетні системи Панцир-С1.
 
В заяві також говориться, що сторони розпочали обговорення угоди ще в квітні цього року під час візиту іракської делегації до Москви на чолі з міністром оборони Садуном аль-Дулаймі. Також, іракська делегація перебувала в Росії в липні та серпні.

Авторське право в інтернеті буде скасоване, а творчість там стане повністю анонімною. Таку думку в ефірі «Молодь плюс» висловив письменник Любко Дереш. Також він розповів про  брак сюжетності як головну проблему сучасної цивілізації і про те, що зараз читає.

–  Зараз  у мене в сумці є книга Альони Сибірякової «Україна. Точка G» . Я її вже досить довгий час вожу з собою. Це така книга для мандрів, це політичний детектив, де розкриваються особливості українських піар-технологій, написаний жінкою-політтехнологом. Вона дуже цікаві розкриває нюанси, з якими ми стикаємося як споживачі політичної реклами. Напередодні виборів це дуже актуально.

–  На Вашу думку, чи читають молоді українці?

– Загалом, так. При цьому, є кілька груп молодих людей, деякі взагалі не читають, деякі читають банери в інтернеті, і зовсім невелика кількість людей читає справді книги. І тут треба сказати, що сам спосіб читання змінюється. Зараз у грудні має відбутися цікава конференція, присвячена темам читання, і вона безпосередньо пов’язана з тим, що ви питаєте. Чи молодь читає? Вона читає, але по-інакшому, ніж читали наші батьки. Вона знає, як читати Вікіпедію, Вікіпедія – це особлива книжка, її читати треба не послідовно, не в рядочок, не горизонтально, а так наче ти рухаєшся  в колодязь, вертикальне таке читання. Так читає молодь сучасна, вона читає різні енциклопедичні ресурси інтернету, типу Вікепідії, Lurkmore,  Лепрозорій, різні популярні ресурси. Це теж читання, бо це теж спосіб отримування інформації про світ. І зовсім небагато людей читає зараз книги, ще менше серед цих людей читають паперові книги, ще менше читають книги класичні.

–  А яким Ви бачите свого читача, або хотіли б бачити свого читача. Хто читає Любка Дереша?

– Зараз це, як правило, молоді люди, при цьому 70% – це жінки, дівчата. Це дивно, мені досі не зрозуміло, чому. Але також, окрім молодих, трапляються і люди зрілого віку, зовсім зрілі люди. Вони становлять теж якусь вагому частку, не знаю, 20%, може, 30%. Це стабільний відсоток людей старшого віку, які цікавляться літературою, молодіжною зокрема. І так стається в силу того, що всі ми дорослішаємо, і моя література теж покидає рамки молодіжної, і я бачу це так, що рано чи пізно коло почне розширятися в бік дорослішої, зрілішої аудиторії. Читання на Книжковому Арсеналі говорять про те, що так і відбувається: зростає середній вік тих людей, які приходять на читання, зараз він десь 25-35 років становить.

– А про кого Ви пишете, яким загалом бачите нинішнього персонажа?

– Це людина, в якої є багато запитань до цього світу, і ті відповіді, які їй підносяться на тарілочці, вони, як правило, не влаштовують цю людину. І так чи інакше, людина ця береться дошукатися до правди в різний спосіб. Це можуть бути запитання стосовно честі, справедливості, як це в «Поклонінні ящірці», чи стосовно природи пам’яті, природи сприйняття, як це в романі «Намір», чи природи відносин людини з Абсолютом, як це в «Голові Якова». Питання різні, але так чи інакше, це бажання все-таки дізнатися правду, доторкнутися до істини. 

– Як Ви ставитеся до того, що ваші книги качають абсолютно безкоштовно з інтернету?

– Я беру тут приклад із різних музичних колективів, які стикаються з такою ж проблемою. Музичне піратство процвітає, і основні доходи людей, які виконують якусь музику,  йдуть не від продажу диску, а від концертних поїздок. Доволі близька ситуація з літературою, є певна ставка гонорару, яку ви отримуєте за книгу, і є певна ставка гонорару, яку ви отримаєте від ваших читань. Це також робота, є певна ставка, і це те, що приносить основний дохід. А та частка, яка пропадає безвісти в інтернеті, це неминуче, інтернет приведе то того, що рано чи пізно вся творчість там стане анонімною. Все авторське право буде там скасоване, незважаючи на всі спроби цього уникнути.

– Тобто ситуація, яка зараз в Україні, дуже непевна з авторським правом,  буде все поглиблюватися?

– Це просто прояви особливості інтернету, це така система, яка не дозволить себе контролювати жодним чином.

– З’являються Ваші книжки в платній електронній версії в інтернеті, щоб люди могли купувати їх чесно в цифровому вигляді?

– Вони вже з’являються, є такий український сайт Обрій, який займається просуванням саме електронної книги. Єдине, що можна сказати, що цей ринок не дуже розвинутий в Україні, можливо, це пов’язано з тим, що є цей момент електронної оплати, можливо, він відлякує людей. З іншого боку, людина має придбати сам носій, IPad чи електронну книжку.

– Скільки на цьому сайті коштують Ваші книжки?

– Десь 5-7-9гривень.

– А чого, на Вашу думку, зараз не вистачає українській літературі? Кажуть, що мало сюжетних творів?

–  Київський філософ Сергій Дацюк взагалі зауважує, що відсутність сюжетності є типовою ознакою нашого часу, в принципі,сюжетність пропадає не лише з книжок українських авторів, вона пропадає в цілому світі. Це є ознакою того, що сам світ, цивілізація перебуває в дуже нестійкому стані, у стані пошуку нових ідей, які могли б її підживлювати. Напевне, тому в світі і в Україні бракує книг, де б формулювалися ці нові, пробивні ідеї. У принципі, раніше ці ідеї просувалися через наукову фантастику – коли був культ науки, культ наукового прогресу. Можливо, зараз якась ця література модифікується, але має бути територія, де мають озвучуватися нові, яскраві, цікаві ідеї, небанальні інтерпретації, які не зводяться до гоблінів, драконів, чаклунів. А це має бути якийсь таки футуристичний погляд. Ну, як мінімум, цього бракує.

Але взагалі в українській літературі ще чимало ніш незайнятих. Це і драматургія провисає, сучасні театри цього просять. І кіносценарії теж усі просять.Історичний роман починає буксувати.

–  А Ви могли б назвати молодих українських письменників, які можуть ці ніші зайняти або посунути з «топу» вже відомих письменників, які встигли прославитися?

– Поки що ні. На даний момент я не володію такими іменами. Але я цей Львівський книжковий форум витратив на те, щоб максимально заглибитися у сучасну молодіжну літературу, дізнатися, хто і що зараз виписує, які зараз тенденції. Плоди цього аналізу з’являться за місяців 2-3. Насправді, коли відбувається якась яскрава тенденція, вона виплигує. Зараз бачимо Люко Дашвар продемонструвала яскравий пік. Проблеми там знову – психологізм, людська драма, конфлікт, проблема села.

Це раз, з другого боку, є така маловідома інтелектуальному читачеві, але, як виявляється, широковідома українському читачеві авторка Сімона Вілар. Вона видає книги мільйонними накладами,  вона пише на різну любовно-історичну тематику, пише історичну фентезі. І це література з того класу, де обкладинки завжди з тисненим золотом, де якісь пишні красуні, мужні лицарі. Але це теж має місце.Український читач і таке вибирає.

Під час виборчих кампаній важливуроль у визначенні рейтингів кандидатів та партій відіграють соціологічні опитування. Так у США соцопитування з точністю до десятих відсотка прогнозують результати виборів.

Важливим показником настроїв населення стають і соціологічні опитування напередодні парламентських виборів в Україні. Але окрім соціологічних служб з багаторічною репутацією під час цьогорічної виборчої кампанії в Україні, як гриби після дощу, почали з’являтись нові соціологічні служби , які прогнозують перемогу тим чи іншим кандидатам та партіям.

У нашому щотижневому опитуванні хочемо поціавтитись: чи довіряєте Ви результатам соціологічних досліджень під час парламентської виборчої кампанії 2012?
 
Беріть участь у голосуванні та діліться з нами своїми міркуваннями. Також запрошуємо до дискусії на сторінці «Голосу Америки» у мережі Facebook. Результати опитування та найцікавіші коментарі будуть оголошені у недільному випуску програми Час-Time.

У понеділок республіканський кандидат у президенти США Мітт Ромні виступив у Військовому інституті штату Вірджинія із закликом серйозно переглянути близькосхідну політику Сполучених Штатів. Він звинуватив президента Барака Обаму в «пасивному» підході до вирішення проблем регіону.

Республіканський кандидат відкинув твердження Білого дому та інших представників адміністрації Обами про те, що недавній напад на консульство США в Бенгазі і вбивство посла США Кристофера Стівенса стало наслідком антимусульманського відео, поширеного через Інтернет.

«Ні, цей напад був справою рук терористів, які використовують насильство длятого, щоб нав’язати іншим свою ідеологію, які прагнуть встановити свій контроль над Близьким Сходом, і які хочуть вести безперервну війну проти Заходу», – зазначив Ромні.

Він запропонував жорсткий підхід, згідно з яким США повинні притягнути організаторів та учасників цього нападу до відповідальності.

Ромні виступить також із закликом про постачання зброї представникам сирійської опозиції, аби вона нарешті змогла завдати поразки Башару Асаду.

Республіканський кандидат також відзначить, що в разі його обрання він сприятиме накладенню нових санкцій на Іран і посилить вже існуючі.

«Я відновлю постійну присутність авіаносних груп як в Східному Середземномор’ї, так і в Перській затоці, і буду працювати з Ізраїлем з метою розширення нашої військової допомоги і координації дій», – підсумував Ромні.

Однак представник передвиборчого комітету Барака Обами Дженніфер Псакі вже відкинула критику з боку Ромні. Виступаючи перед журналістами на борту президентського літака, що прямував до Лос-Анжелеса, Псакі зазначила, що президент Обама «не приймає лекцій з боку тих, чиї спроби ступити на грунт зовнішньої політики незмінно закінчувалися повним провалом».

Створена приватною компанією «SpaceX» капсула здійснює свій перший офіційний політ до Міжнародної космічної станції. Каліфорнійська компанія запустила свій космічний апарат «Dragon» в неділю ввечері з мису Канаверал у штаті Флорида в рамках контракту на суму у 1,6 мільярда доларів з американським аерокосмічним агентством NASA.

«Dragon», який має доставити спорядження на МКС, повинен зістикуватися з орбітальною станцією в середу вранці.

У травні капсула вже здійснила пробну доставку вантажу на МКС. Президент компанії «SpaceX» Гвінн Шотвелл заявила, що з кожним успішним запуском, у них зростає оптимізм, однак це завдання, як і раніше, вимагає серйозних зусиль.

«Ми будемо вчитися на досвіді наших польотів і продовжувати вдосконалювати наші апарати. Враховуючи, що ми готуємося доставляти на наших апаратах членів екіпажу, ми бажаємо врахувати всі питання і вивчити наш апарат, щоб ще більше підвищити його надійність», – підкреслила Гвінн.

На борту «Dragon» перевозить 455 кілограмів вантажу для МКС. Очікується, що він поверне майже вдвічі більше вантажу на Землю, в тому числі – зібрані біологічні зразки. В очікуванні доставки на Землю для аналізу, ці зразки зберігалися в морозильних камерах орбітальної станції.

Нинішня місія стане першим з 12 вантажних польотів апаратів компанії «SpaceX» до МКС згідно з умовами контракту з NASA. Наступний запуск запланований на січень 2013-го року.

Капсула «Dragon» повинна повернутися на Землю 28-го жовтня.

Кандидати у депутати не шкодують грошей напередодні виборів. Можливість «пройти» за мажоритарним округом заохочує майбутніх парламентарів використовувати будь-які засоби, щоб отримати заповітне крісло. Експерти зазначають, що загалом на виборчу кампанію витратять приблизно 2,5 – 3 мільярди доларів.

«За різними підрахунками на вибори піде від 2,5 до 3 мільярдів доларів. В принципі, це не є так багато. Третину з цих ресурсів витратять на телебачення, іншу третину на «польову» роботу», – заявив голова Комітету «Рівні можливості» Олександр Чекмишев.

Громадська ініціатива «Звідки?» вирішила для порівняння підрахувати витрати кандидатів у депутати у трьох виборчих округах: 222-му у Києві, 73-му у Закарпатській області та 42-му у Донецькій області. Таким чином, активісти хотіли показати реальну картину фінансування виборів в Україні. В результаті отримали, що претенденти у парламент витрачають набагато більші суми, за доступні в оприлюднених деклараціях.

«Найбільш фінансово спроможними є близькі до партії влади суб’єкти виборчого процесу. Найпопулярнішими інструментами впливу на виборців залишається реклама та медіа, на другому місці – благодійність та подарунки», – підсумовує координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Втім, не тільки провладні кандидати проводять фінансово затратні кампанії. За проведеним дослідженням, витрати кандидата від партії “УДАР” Рени Назарової “як мінімум, в 4 рази перевищують її прибутки за минулий рік”. Так само, найбільш витратним кандидатом серед 3-х округів виявився Іван Балога, який висувається від партії “Єдиний центр”. За його рахунок і виділення коштів 26-ти церквам у Закарпатській області, і встановлення вікон та дверей у школах, і дарування холодильників, газових плит в різних селах області.

«Звичайно, партія може інвестувати у кандидата, якого висунула, але подекуди ці витрати суттєво перевищують його (кандидата) можливості», – каже Ольга Айвазовська. До того ж, саме фінансування партій не є прозорим в Україні, а виборче законодавство передбачає лише вибіркову перевірку надходження, обліку та використання ресурсів виборчих фондів. Тому громадським активістам залишається широке поле для діяльності. Хоча порахувати всі гроші, витрачені на агітацію, неможливо, кажуть в ініціативі «Звідки?».

Активісти можуть рахувати гроші, витрачені на рекламу в ЗМІ, так як існує зафіксована ціна, а також гроші на поліграфію. Крім цього, є ще «джинса» (замовні матеріали), чорний піар, благодійність кандидатів напередодні виборів тощо. Відслідкувати все це – дуже важко, говорять дослідники.

На думку експертів ініціативи «Звідки?», відсутність механізмів перевірки фінансових операцій в партіях, у кандидатів призвела до існування підкупу виборців, недобросовісної анонімної агітації, фінансування членів виборчих комісій «в конвертах» та інших методів досягнення своєї мети.

Кампанія «Звідки?» – ініціатива ряду громадських та міжнародних організацій, яка спрямована на інформування громадськості про політичне фінансування в Україні. До складу кампанії входять Громадянська мережа «Опора», Комітет «Рівність можливостей», МГО «Інтерньюз-Україна», Комітет виборців України, Лабораторія законодавчих ініціатив під керівництвом Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).

Об’єднана опозиція і партія “УДАР” визначать спільних кандидатів на парламентських виборах у мажоритарних округах не пізніше 14-го жовтня. Про це повідомив кандидат у народні депутати Анатолій Гриценко, виступаючи на прес-конференції в Івано-Франківську.

За словами Гриценка, зараз соціологічні служби на замовлення Об’єднаної опозиції та партії «УДАР» проводять соціологічні опитування в округах, де рейтинги кандидатів від обох партій майже однакові, передає інформаційне агентство «Укрінформ».

В опозиційному таборі переконані, якщо зняти менш рейтингових кандидатів та поставити представника від обох партій, який має більшу підтримку виборців – це допоможе отримати більшість у парламенті.

«Залишився тиждень, коли можна, відчуваючи свою відповідальність, все ж домовитися і підтримати найбільш сильних кандидатів. Це може, навіть, бути третій кандидат, готовий протистояти цій владі, готовий не зрадити. Я сподіваюся, що все ж відповідальності вистачить, і ми зможемо у багатьох округах залишити одного кандидата, який буде представляти усі альтернативні владі сили», – сказав Керівник центрального виборчого штабу об’єднаної опозиції «Батьківщина» Олександр Турчинов в інтерв’ю 5-му каналу.

Проте політтехлоги говорять, що такий крок може зіграти і проти кандидатів від опозиційних сил. Частина виборців, яка буде визначатися з мажоритарними кандидатами вже у день виборів, спотворює внутрішню соціологію, на яку спирають представники обох партій, коли вирішують кого з кандидатів зняти. Тому є ризик, що будуть зняті потенційно прохідні політики.

«Вони починають знімати певну кількість кандидатів, спираючись на внутрішню соціологію, немає гарантій того, що це не виявиться на користь Партії Регіонів. Найскладніше буде переконати кандидатів, які вклали багато власних коштів самовідкликатися», – сказав «Голосу Америки» директор розвитку Інституту політичних технологій PolitPR Дмитро Раімов.

У той же час, лідер партії «УДАР» Віталій Кличко вже заявив, що партія не буде відшкодовувати фінансові витрати тих кандидатів, яких попросять самовідкликатися. Тому, політологи прогнозують, що для цього будуть використовуватися політичні обіцянки та дивіденди.

«Будуть пропонувати політичні речі, просування у партійній кар’єрі. Можливо, призначення когось на посади, можливо налагодження контактів з представниками інших партій», – сказав у коментарі «Голосу Америки» політолог Сергій Таран.

Ще одна потенційна небезпека спільного списку, про яку говорять експерти – це втрата політиків. Тобто, зняття кандидата може стати ударом по його іміджу, як результат, такі політики під час наступних виборів до обласних рад 2015-го року можуть не підтримувати жодну з опозиційних партій і балотуватися, як незалежні мажоритарні кандидати, або навіть, як представники ПР.

Представники опозиційних сил переконані, що спільний список мажоритарних кандидатів не просто підвищить шанси заручитися більшою підтримкою, ніж провладні кандидати, але й продемонструвати виборцям, що зараз опозиційні сили вже змінилися і можуть іти на поступки та домовлятися.

«Таке об’єднання може привести до збільшення голосів опозиційного кандидата, так, що жодні фальсифікації не допоможуть владі. Зараз немає колосальної переваги у жодного з кандидатів, потрібно дійсно об’єднуватися та домовлятися. Я думаю, що це можливо, але  якщо домовляться партії, питання буде в тому, як домовляться кандидати, які вели кампанію особисто. Їх потрібно буде умовляти», – сказав «Голосу Америки» мажоритарний кандидат від партії «УДАР» Віктор Чумак.

Небезпека об’єднаного списку також і в тому, скільки часу займе його формування, і чи встигнуть партії взагалі зняти деяких кандидатів, ухвалити рішення та донести свою позицію до виборців.

Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун попередив про небезпеку загострення конфлікту на сирійсько-турецькому кордоні, а також про наслідки сирійської кризи для сусіднього Лівану.

Упродовж п’яти днів Туреччина продовжує мінометні удари по території Сирії після того, як в результаті обстрілу з сирійської сторони у прикордонному селі Акчакале на південному сході країни загинули п’ятеро громадян Туреччини.

Пан Ґі Мун у понеділок заявив, що ситуація на кордоні може мати вкрай небезпечні наслідки для Лівану. Він також висловив серйозне занепокоєння тим, що сирійський уряд та опозиційні сили збільшують свій збройний арсенал. Генсек ООН ще раз закликав до пошуку політичного вирішення конфлікту, який триває з березня минулого року криза.

Тим часом упонеділок в країні продовжилось кровопрлиття. Сирійське державне інформаційне агентство САНА повідомило про те, що в Алеппо урядові сили знищили «безліч терористів». Сирійський уряд називає «терористами» повстанців, які домагаються повалення режиму сирійського президента Башара аль Ассада.