За повідомленням російських ЗМІ, колишній співробітник Агентства національної безпеки Едвард Сноуден, що ховається від влади США після розголошення відомостей про державні програми збору інформації, попросив політичного притулку в Росії.

Агентство «Інтерфакс» з посиланням на чергового консула МЗС РФ в аеропорту «Шереметьєво», повідомило, що Сноуден подав прохання в неділю ввечері через громадянку Великобританії Сару Гаррісон – представницю WikiLeaks, яка представилася адвокатом і довіреною особою Сноудена.

Раніше президент РФ Володимир Путін заявив на прес-конференції за підсумками саміту Форуму країн-експортерів газу, що, «якщо (Сноуден) захоче залишитися тут – є одна умова: він повинен припинити свою роботу, спрямовану на те, щоб завдавати шкоди нашим американським партнерам, як це не дивно звучить з моїх вуст».

Офіційний представник Держдепартаменту США Патрик Вентрелл заявив, що позиція американської влади по відношенню до Сноуденом не змінилася.

«У мене немає коментарів з приводу прохань про надання політичного притулку, – сказав Вентрелл. – Але наша позиція все та ж – вони повинні вислати його, щоб він повернувся до США і постав перед судом. Він все ще залишається громадянином США, з усіма правами і обов’язками – включаючи право на справедливий суд, захищений Конституцією».

Вентрелл повторив також, що адміністрація США погоджується з оцінкою ситуації президента Росії – що інцидент не повинен вплинути на відносини між двома країнами.

Київ – Від сьогодні, 1 липня, громадяни Хорватії з повним правом гордо кажуть: «Ми – європейці!». Членство в Євросоюзі принесе їм новий рівень захисту громадянських прав і свобод, забезпечить соціальний добробут. Так вважають понад 60 відсотків хорватів, повідомляють журналісти агентства EuroNews.

В Україні ж майже половина населення не вважають себе європейцями. І пояснюють це відсутністю тут критеріїв європейськості, до яких належать певний рівень матеріального добробуту, необхідність поважати цінності демократії і права людини. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи».
 
Якщо відійти від критеріїв соціології, то ситуація доволі проста: Хорватія виконала вимоги Євросоюзу, а в Україні ж вони, так би мовити, «пробуксовують». Хорватія провела потужну інформаційну кампанію, яка ознайомила її громадян із життям ЄС. В Україні ж ніхто не переймається «європросвітою» суспільства, каже координатор громадської ініціативи «Ми – європейці» Дмитро Крикун.
 

«Українці недостатньо сильно прагнуть європейської інтеграції, тому що їм ніхто не пояснює, що євроінтеграція – це реальні дуже значущі для них переваги. Ніхто з політиків не пояснює, що Євросоюз – це не лише засіб для збагачення або до підняття рівня добробуту, – зауважив Крикун у розмові з Радіо Свобода. – Українські політики не розповідають українцям, що ЄС – це, насамперед, безпека, захист їхніх прав і свобод. Це можливість для кожного українця почуватися впевнено».
 
За словами Дмитра Крикуна, серед українців побутує думка, що євроінтеграція – це політична гра, в якій немає місця розв’язанню проблем пересічних громадян держави. Українці нарікають, що євроінтеграція країни не змінила на краще систему правосуддя і не зменшила рівень корупції.
 Українські реформи не мають європейських стандартів – експерти
 
Саме реформа судів та МВС життєво необхідні не лише для виконання Києвом вимог ЄС, а насамперед для забезпечення прав і свобод громадян України і подолання вибіркового судочинства. У цьому контексті ЄС розглядає і питання звільнення Тимошенко, зазначає керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.
 

«Євроінтеграція – не дипломатичний процес, а модернізація держави і реформи… Нині ж, за даними правозахисних організацій, доки влада звітує про реформи правоохоронних органів, пересічні українці стикаються з корупцією і насильством міліції і судів», – каже Когут.
 
Під гаслом євроінтеграції більшість у Верховній Раді ухвалила закон «Про всеукраїнський референдум», який у нинішній редакції суперечить критеріям ЄС і Конституції України. На цьому наголошують експерти Венеціанської комісії й українські правозахисники.
 

«По суті, це закон, який у багатьох своїх положеннях суперечить Конституції України. Цей закон не можна вважати таким, що забезпечує волевиявлення народу, оскільки механізми, закладені у ньому, побудовані так, що народ, якщо він буде виносити проти влади на референдум якісь речі, ідеї, які владі не сподобаються, то українці ніколи не зможуть ініціювати і провести референдум», – сказав журналістам координатор громадського руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.
 
А директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко зауважив: «З боку влади є намагання виконати певні стандарти і критерії, що виявляється у законотворчості і у певних діях уряду й парламенту. Але з іншого боку, ми спостерігаємо намагання виконати цілі найменшими зусиллями. Тобто здійснити якісь формальні кроки, які могли би бути зараховані за виконання програми чи низки єврокритеріїв».
 ЄС Україні: потрібні реформи за європейськими стандартами
 
В Євросоюзі також доволі стримано оцінюють прогрес у реформах, що їх здійснює Україна.
 
Так, президент Європарламенту Мартін Шульц заявив агентству BNS, що справа Тимошенко «ганебна», але це не єдина проблема» на шляху до підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

«Я оптиміст, і ми раніше чи пізніше знайдемо вирішення справи Тимошенко. Але ми маємо ставити інше питання. І тут я цитую Тимошенко: «Моя справа не повинна блокувати шлях України в напрямку Європи», – сказав Мартін Шульц.
 
«Навіть найкращі реформи залишаться порожнім звуком, якщо Україна не позбудеться вибіркового судочинства, якщо Юлія Тимошенко залишиться в ув’язненні, якщо не буде подолана корупція, якщо українська влада і суспільство не поважатимуть європейські цінності», – наголосив на конференції в Києві європарламентар, співголова групи друзів України Павел Коваль.
 У Києві влада звинувачує опозицію, а опозиція – владу
 
У Києві ж можновладці запевняють, що роблять усе від них залежне, щоб угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана у листопаді. При цьому влада й опозиція звинувачують одне одного у «пробуксовці» реформ.
 

Прем’єр-міністр України Микола Азаров каже, що опозиційні фракції заважають працювати парламентській більшості, блокуючи роботу Верховної Ради. Наприкінці червня Азаров звернувся до Верховної Ради зі словами: «Я дуже хочу, щоб кожен народний депутат зрозумів це: час, втрачений на блокування роботи парламенту, віддаляє нас від визначеної нашим суспільством мети – стати частиною об’єднаної Європи».
 
Тим часом опозиція звинувачує владу в небажанні проводити реформи за європейськими стандартами і звільняти ув’язненого екс-прем’єр-міністра України.
 
Сама Юлія Тимошенко закликала скликати Національну асамблею (або Національний круглий стіл), щоб контролювати виконання вимог ЄС, тобто – здійснення реформ, необхідних для підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом. У своїй статті для видання «Українська правда» Тимошенко пропонує ввести до складу асамблеї керівників влади, опозиції, інтелектуалів, лідерів громадськості.
 
Як зауважує Тимошенко, підписанню угоди можуть завадити, і тоді це буде «провалом, який зупинить історичний розвиток України». Інтеграція України з Євросоюзом дозволить змінити життя українців на краще, вважає Тимошенко.
 
Таку ж думку напередодні вступу Хорватії до ЄС висловлено у редакційній статті британського тижневика The Economist. Євросоюз не має зупиняти своє розширення після прийому до свого складу балканських країн, об’єднанню не варто відкидати й інтеграцію України.

На думку авторів журналу The Economist, «Європі краще мати за сусідів країни, що мають надію на вступ і прагнуть дотримуватися її стандартів, ніж такі, які відчувають, що їхні прагнення були відхилені».

Свого часу перспектива членства в ЄС позитивно вплинула на розвиток демократії у Греції, Португалії та Іспанії, а згодом – на країни Східної Європи, зазначає The Economist.

Речниця Єврокомісії Піа Аренкільде Гансен прокоментувала у понеділок в Брюсселі ситуацію з можливим прослуховуванням європейських чиновників.
 
«Це неприємна новина, якщо вона має підстави, то потребує чіткого роз’яснення. Відразу ж після цих повідомлень про прослуховування приміщень ЄС і ймовірне шпигунство, Єврокомісія попросила, щоб європейський офіс зовнішніх дій негайно поставив питання перед американської владою у Вашингтоні та в Брюсселі про правдивість цих повідомлень», – зазначила речниця Єврокомісії.
У понеділок британська Guardian процитувала інформацію від американського втікача, колишнього аналітика спецслужб США Едварда Сноудена, який заявив, що Вашингтон шпигував за 38 посольствами і представництвами його європейських та інших союзників, включно з Францією, Італією, Грецією, Японією і Туреччиною.
 
Ще раніше німецький часопис Der Spiegel повідомив, що офіси ЄС у Вашингтоні, Нью-Йорку і Брюсселі були під електронним контролем і прослуховуванням з боку США, про що довідалися в Німеччині. Цей часопис також уточнив, що деякі країни, включно з Великою Британією і Канадою, були у спеціальному списку США і були виключені зі згаданих шпигунських програм.
 Стеження є звичайним для більшості держав – Керрі
 
Державний секретар США Джон Керрі, котрий тепер перебуває у подорожі країнами Південно-Східної Азії, прокоментував під час зустрічі з міністрами закордонних справ Асоціації країн цього регіону (ACEAN) повідомлення про шпигування з боку США.
 
«Я скажу, що кожна країна у світі, котра дбає у своїх міжнародних справах про національну безпеку, хоче гарантувати у своїй діяльності захист цієї безпеки і всі види зібраної інформації служать для цього. Це все щодо цього, і наскільки мені відомо, це є досить звичайною практикою для більшості держав. Окрім того, я не збираюся коментувати щось детально, бо поки що я не маю всіх даних та точних відомостей про ситуацію».
 
Представник президента Франції також заявив журналістам у понеділок, що ними «зібрано достатньо багато, щоб запитати про пояснення» і додав, що Франція «вимагає негайно припинити стеження».
 
Генсекретар ООН Пан Ґі Мун заявив у Женеві, що керівництво ООН проти таких дій американських спецслужб щодо країн-учасниць організації.
 
У заяві Національної розвідки США мовиться, що Вашингтон планує дати відповідь щодо побоювань його партнерів через конкретні канали зв’язку з кожною країною. У цій заяві також наголошено: «Хоча ми не маємо намірів публічно коментувати конкретно вірогідну розвідувальну роботу, ми з принципових міркувань завжди без недомовок заявляли, що США збирають за кордоном розвідувальну інформацію такого ж характеру, як і всі країни».
 
Едвард Сноуден, довкола котрого продовжуються скандальні інформаційні шлейфи, звинувачений у Сполучених Штатах у шпигунстві. Востаннє його бачили 23 червня в транзитному залі московського міжнародного летовища «Шереметьєво-2». Москва відмовилася видати Сноудена на вимогу Вашингтона. Еквадор – як можливе місце притулку Сноудена – вже заявив, що може вирішувати це питання лише у разі перебування Сноудена на території цієї країни.

Європейські експерти розмірковують над фактом вступу до Євросоюзу Хорватії та самим майбутнім об’єднаної Європи, яка зазнає кризи разом із системною кризою ліберального капіталізму. Тут також йдеться про долю посткомуністичних країн Східної Європи, включно з Україною, яка стала центром наростаючого антагонізму між ЄС та Росією. Хоча Україна, як зауважують оглядачі, у роздумах на межі двох світів. Тимчасом у Києві, як пишуть європейські газети, вирішили повернути Німеччині дещо з так званого «трофейного мистецтва» та домовляються про подальшу співпрацю.
 
Відома хорватська письменниця Славенка Дракуліч, яку в Загребі свого часу охрестили «відьмою» за її європеїзм і звинуватили у наведенні «порчі» на хорватський народ, розмірковує на сторінках швейцарської Neue Zurcher Zeitung про долю Хорватії, яка відкрила двері Євросоюзу цього понеділка. Дракуліч вважає, що сьогодні в Загребі вже й не знають, як їм про цей факт вступу до Європи, про який колись дуже мріяли, думати. Радості вже не так й багато. Бо навіть в опитуваннях громадської думки брали участь останнім часом менше половини хорватів. Щоправда, понад 60 відсотків із них – за вступ до ЄС. Супротивники вступу до ЄС лякають хорватів швидким крахом Євросоюзу, втратою національного суверенітету, економічної уніфікацією та «підкоренням чужому глобальному капіталізмові». Славенка Дракуліч пише про досить дивне враження від цього вступу Хорватії до ЄС: «Ми вели 20 років тому війну, щоб звільнитися один від одного на Балканах, а тепер збираємося знову разом у іншій але вже не тій спільноті». Дракуліч вважає, що ЄС, через реальну нерівність його членів, виглядає сьогодні як поїзд, де Хорватія опинилася на дерев’яній лавиці вагону третього класу, але «єдиною втіхою стало те, що все ж трясеться вона у тому ж самому поїзді, що й інші», та має шанс поліпшити своє становище, адже попереду ще перспектива – вагони другого, першого і навіть класу «люкс». Бо це, на думку письменниці, може й краще, аніж «безнадія тих, хто далеко позаду, поза межами цього поїзда, і навіть не сподіваються, що потраплять коли-небудь хоча б куди-небудь. Хіба що зі зміною стратегічних обставин, як для України чи Білорусі». Дракуліч резюмує, що тепер для Хорватії, коли вона вже бере пряму участь у проекті «спільної Європи», варто замислитися над активною участю у його покращенні, не зважаючи на «слабкості демократії в умовах кризи капіталізму».
 
Йонас Ґретц із Центру з дослідження проблем безпеки в Цюріху (Center for Security Studies ETH Zürich) оприлюднив великий аналіз із проблеми відносин Європи з Росією, де попереджає про стратегічну небезпеку захоплення економічною співпрацею з Москвою, забуваючи про політичні наміри наростаючого авторитаризму в Росії. Автор вважає, що «наростаюче напруження у стосунках Росії із Заходом також виходить на перший план, коли мова йде про спільні сусідні країни, де конкуренція між Росією та Євросоюзом посилилась». Ґретц наголошує також, що «цей антагонізм у даний момент зосереджений на Україні», коли ЄС пропонує Україні альтернативу членству в ЄС – договір про асоціацію і зону вільної торгівлі, а Кремль «не вважає Україну повністю незалежною державою» і хоче втягнути її у свій Євразійський економічний союз. Проблема є ще й у тому, як зауважує швейцарський експерт, що навіть у цій ситуації «українська еліта намагається відкласти ухвалення складного рішення стосовно вибору між Росією та Євросоюзом». Кажучи про співпрацю Швейцарії з Росією, Йонас Ґретц попереджає: «У той же час, зважуючи свої інтереси, Берн не повинен випускати з поля зору стратегічні інтереси Росії та йому варто подбати про те, щоб не втратити на боці своїх європейських сусідів та інших партнерів того, що набувається у відносинах із Москвою».
 
Німецька Berliner Zeitung інформує, що «Україна повертає Німеччині радянські воєнні трофеї». Мається на увазі, зокрема, факт повернення цими днями Берліну понад 700 цінних книг, які радянські вояки вивезли наприкінці Другої світової війни з берлінського музею цукру, що є частиною Музею технологій Берліна. У Києві цінні книги німецькою, французькою, італійською та англійською мовами, видані у період із 1832 по 1944 роки, передав німецькому послу в Україні Крістофу Вайлю заступник українського міністра культури Броніслав Стичинський. Як зазначено, обидві сторони продовжать взаємний пошук і повернення культурних цінностей, які зникли під час Другої світової війни.

Брюссель – Литва стала першою країною колишнього Радянського Союзу, яка розпочала піврічне керівництво Європейським союзом. І хоча литовців налічується тільки три мільйони, плани на час головування у співдружності у цієї держави доволі амбіційні. Одна з таких непростих цілей – підписати з Україною угоду про асоціацію та наблизити до ЄС інші держави-сусіди на східних кордонах.
 
Характеризуючи історію своєї держави, президент Литви Даля Грібаускайте емоційно зазначила: «Це країна, що протягом століть потерпала через своє перебування на периферії Європи. Це держава, що завжди жила з відчуттям небезпеки, яка може надійти або зі сходу, або зі заходу… Для нас жити в мирі у Європі й навіть мати відповідальність нею керувати протягом 6 місяців – це майже диво».
 
Водночас, Вільнюс усвідомлює те, що залишати на периферії європейської геополітики такі держави, як Україна, Молдова, Білорусь, Грузія чи інші, було б помилкою. Тому, Литва поставила за мету в листопаді у Вільнюсі домогтися зближення з цими сусідами, що входять до так званої програми «Східного партнерства».
 
У понеділок, 1 липня, презентуючи пріоритети головування у Раді ЄС, голова постійного представництва Литви при євроустановах Раймондас Каробліс нагадав про важливість саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі 28 листопада.
 

«Ні для кого не є секретом, що саміт у листопаді буде головною подією нашого головування. Ми намагаємося сконцентруватися на результатах щодо України, Молдови, Грузії та Вірменії», – каже литовський дипломат.
 Ще є трохи часу
 
У той час, як Європейський союз планує парафувати угоди про асоціацію з представниками Кишинева, Тбілісі та Єревана, то з українським керівництвом Литва хотіла б підписати такий, вже понад рік тому парафований документ.
 

«Для підписання угоди про асоціацію та поглиблену й всеосяжну ЗВТ Україна все ще повинна зробити істотний прогрес. Гадаємо, що час для цього ще є», – сказав на запитання Радіо Свобода щодо стислих термінів, що залишилися у Києва до саміту, Раймондас Каробліс.
 

Втім, литовський дипломат зауважив: «Якщо Україна не поспішатиме, то і Євросоюз теж цього не робитиме. Насамперед, нам потрібні об’єктивні результати, якщо їх не буде, то є ризик, що угода підписана не буде. Але повторюю: ми віримо, що ще є можливість просунутися до результатів та виконання всіх умов для підписання цієї угоди».
 Чи буде амбіційною стратегія відносин ЄС і «Східного партнерства»?
 
Втім, зацікавленість в успіху Вільнюського саміту висловлюють не лише представники головування Литви в ЄС. На думку низки брюссельських політичних аналітиків, провал цього заходу може стати істотним програшем всієї Європейської політики сусідства. Саме тому в дипломатичних колах співдружності дедалі частіше йдеться про необхідність створення дорожньої карти для ініціативи «Східного партнерства» вже на післявільнюський період. Саме це останніми днями підтвердила й голова європейського дипломатичного корпусу Катрін Аштон.
 
«Рада (міністрів закордонних справ) чітко заявила, що нам треба також думати, що робити далі, після Вільнюса. Необхідно приготуватися до стратегічного обговорення та бути амбіційними у розробці післявільнюського плану дій», – заявила вона на засіданні комісії із закордонних справ Європейського парламенту.
 
Водночас, верховний представник ЄС із закордонної політики додає, що прорив у європейсько-українських відносинах у Вільнюсі є можливим, «але Євросоюз все ще занепокоєний проблемами з верховенством права та селективним судочинством».

В штаті Аризоні, на південному заході США, в боротьбі з пожежами загинули 19 пожежників. Цю інформацію підтвердили в Асоціації працівників пожежної служби США на їх сторінці в Facebook. Представник адміністрації штату розповів телеканалу CNN, що загиблі входили до складу елітної бригади пожежників. За його словами, вони виявилися у вогневому кільці, і до того моменту, коли до них змогла добратися допомога, пожежники були вже мертві.

Пожежа спалахнула у п’ятницю біля містечка Ярнелл, що за приблизно 130 кілометрів на північний захід від Фінікса. З того часу вогоньохопив територію площею в 800 гектарів, знищивши кілька будівель. У боротьбі з вогняною стихією беруть участь понад 200 пожежників.

Президент Барак Обама, який перебуває з візитом в Африці, зробив заяву, в якій він назвав загиблих героями. Він також зазначив, що він і перша леді Мішель Обама приєднується до «молитов і думок про сім’ї цих хоробрих людей і всіх тих, чиї життя докорінно змінилися в результаті цієї жахливої трагедії».

Влада евакуює мешканців Ярнелл і ще одного населеного пункту, який знаходиться поблизу. Під загрозою перебувають сотні будинків.

Останніми днями в штатах Аризона, Каліфорнія і Невада зареєстровано рекордно високу температуру.

Батько Едварда Сноудена, колишнього співробітника Агентства національної безпеки, який розкрив ЗМІ інформацію про існування в американських спецслужбах секретних програм стеження, визнав, що його син порушив закон Сполучених Штатів. У той же час він наполягає, що його син – не зрадник і може повернутися в США.

«На даний момент я не відчуваю, що він зрадив батьківщину. Так, він порушив закон в тому сенсі, що він розкрив секретну інформацію, – сказав Лонні Сноуден в розмові з кореспондентом NBC. – Якщо на нього хочуть навісити ярлик зрадника, то тоді він дійсно зрадив свій уряд. Але я не вірю, що він зрадив народ Сполучених Штатів».

Сноуден-старший передав міністру юстиції США Еріку Голдеру, через свого адвоката, що його син, швидше за все, повернеться додому, якщо Міністерство юстиції дасть обіцянку не затримувати його до суду і не винесе на його адресу постанову про нерозголошення інформації. Він також хоче, щоб його син сам вибрав місце, де проходитиме суд.

Минулої неділі Сноуден вилетів рейсом з Гонконгу до Москви на шляху в Еквадор, де, як передбачається, він може отримати притулок. Цими днями Сноуден перебуває у транзитній зоні в одному з аеропортів Москви.

У четвер президент Еквадору Рафаель Корреа назвав ситуацію зі Сноуденом «складною» через те, що для початку розгляду його прохання про надання йому політичного притулку він повинен перебувати або на території Еквадору, або в одному з його посольств.

«Для того, щоб це відбулося, приймаюча країна повинна дозволити йому в’їзд на свою територію, – сказав Корреа. – Ми не знаємо, як вирішиться це питання».

Сноуден, імовірно, отримує допомогу від WikiLeaks, чий засновник Джуліан Ассандж вже протягом року знаходиться на території посольства Еквадору в Лондоні.

Лонні Сноуден не розмовляв зі своїм сином з квітня цього року. Він побоюється, що Едвард може стати жертвою маніпуляцій WikiLeaks, і хотів би з ним зв’язатися.

«Я не хочу піддавати його небезпеці, але я стурбований тим, хто його оточує, – сказав Сноуден-старший. – Мені здається, що WikiLeaks, беручи до уваги їх минуле, не особливо дотримуються Конституції Сполучених Штатів. Їм важливо викласти якомога більше інформації за найкоротший термін».

На західні штати США насувається хвиля небезпечної спеки.

У місті Фінікс, штат Аризона, відкрилися тимчасові центри охолодження для бездомних і літніх людей. У місцевому зоопарку тиграм дають заморожену рибу.

Авіакомпанії стежать за підвищенням температури, щоб встановити, наскільки безпечно здійснювати польоти.

Потужний антициклон, який пануватиме в регіоні в п’ятницю і на вихідних, принесе на південний-захід США екстремальні температури навіть за місцевими мірками.

За прогнозами синоптиків, температура повітря в знаменитій Долині Смерті може досягти 53 градусів за Цельсієм, що лише трохи менше рекордних 56 градусів, зафіксованих рівно 100 років тому.

За даними Національної метеорологічної служби, у неділю в Фініксі очікується 47 градусів, і така ж спека буде в Лас-Вегасі. За всю історію цього міста така висока температура фіксувалася тут лише двічі.

Спекотна погода очікується і далі на північ – у місті Ріно, штат Невада, по всій Юті і в окремих районах штатів Вайомінґ і Айдаго.

Синоптики прогнозують, що в районі міста Бойзі в Айдаго, температура на вихідних буде триматися вище позначки в 35 градусів.