Сьогодні в Студії Вашингтон. Міністри закордонних справ країн НАТО зібрались для узгодження подальшої ролі альянсу в підтримці України. Держсекретар Ентоні Блінкен з американської сторони закликає європейських колег посилювати підтримку Києва на тлі відсутності допомоги від США. Наскільки переконливими є аргументи Вашингтона? Чи шукають у США шукають інших шляхів, як надати підтримку Україні без рішення законодавців? Що б могло вплинути на позицію адміністрації Байдена, коли йдеться про запрошення України до НАТО?

США продовжать скликати та зберігати лідерство в Контактній групі з оборони України, відомій як група у форматі “Рамштайн”, заявив радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі на брифінгу 3 квітня.
Про це він сказав, відповідаючи на прохання журналістів прокоментувати інформацію низки ЗМІ щодо того, що США та інші західні країни обговорюють ідею передати роботу Контактної групи з оборони України під контроль НАТО.
“Президент вважає, що Америка та це лідерство залишаються життєво необхідними, залишаються важливими. І він упевнений, що ми зможемо й надалі демонструвати це лідерство у Контактній групі… Я не спекулюватиму щодо гіпотетичних розмов, які можуть вести або не вести деякі члени НАТО. Ми продовжимо очолювати та скликати її”, – сказав Кірбі.
2 квітня видання Politico з посиланням на трьох європейських та одного американського чиновника, писало, що США та інші західні країни обговорюють ідею передати під контроль НАТО роботу Контактної групи з оборони України. Мовляв, це може сприяти збереженню поставок зброї Києву в разі обрання президентом США Дональда Трампа.
Кірбі наголосив, що група у форматі “Рамштайн” за лідерства США є “дуже ефективною”, і що лідерство Вашингтона в цьому питанні “цінується та підтримується” партнерами.
“Ми отримуємо чудові відгуки від усіх країн, які беруть у цьому участь”, – сказав Кірбі.
Він додав, що у США цінують внесок Альянсу, і що НАТО залишається частиною роботи групи від самого початку. При цьому зауважив, що до Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн” входять не лише країни НАТО:
“Вона більша, ніж НАТО. Це понад 50 країн з усього світу, зокрема Індо-Тихоокеанського регіону, і їх об’єднало американське лідерство”, – сказав Кірбі.
Як повідомляв Голос Америки, після зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів альянсу 3 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що союзники по НАТО розробляють план щодо міцної довгострокової та “інституціалізованої” підтримки України.
Він зазначив, що допомога альянсу має менше залежати від “добровільних короткотермінових пропозицій”, а більше від довгострокових зобов’язань НАТО.
Дивіться також:

Папа Римський Франциск вшанував пам’ять загиблого в Авдіївці українського військового та ще раз закликав молитися за “мученицьку” Україну під час загальної аудієнції у Ватикані, у середу, 3-го квітня.
Звертаючись до вірних, що зібралися на площі Святого Петра, понтифік сказав, що тримає в руках молитовник та вервицю, які належали 23-річному українському військовому, що загинув в Авдіївці.
“Я хотів би, щоб ми всі в цю хвилину трохи помовчали, подумавши про цього молодого чоловіка та багатьох інших, подібних до нього, які загинули в цій безглуздій війні. Війна завжди руйнує. Думаймо про них і молімося”, – закликав Папа.
Понтифік сказав, що воїн, якого він назвав Олександром, загинув в Авдіївці, місті на сході України, яке росіяни захопили в лютому в результаті багатомісячних боїв.
Як зауважує агентство Associated Press, імовірно, особистий примірник Нового Завіту у кольорах хакі та вервицю передала главі Католицької церкви два тижні тому сестра Люсія Карам, монахиня аргентинського походження, що живе в Іспанії. Упродовж довгого часу вона очолює численні гуманітарні місії із доставки допомоги в Україну та вивезення поранених українських військових.
На іншій аудієнції минулого місяця Папа згадував про те, що деякі речі з України передала йому монахиня, яка кілька разів була з благодійними місіями в Україні.
У своєму пості в Instagram від 13 березня Люсія Карам сказала, що Папа Франциск розчулився під час приватної аудієнції, коли вона подарувала йому вервицю загиблого військового Олександра та Новий Завіт. Вона розповіла, що Франциск поцілував вервицю, яку він сам благословив попереднього разу. Освячені Папою вервиці монахиня роздавала в Україні разом з гуманітарною допомогою.
Як повідомляв Голос Америки, у своєму Великодньому зверненні минулої неділі Папа Франциск закликав до обміну “усіма полоненими” між Україною та Росією.
“Мої думки передусім линуть до жертв численних конфліктів, що тривають у світі, починаючи від війни в Ізраїлі та Палестині, а також в Україні. Нехай же воскреслий Христос відкриє дорогу миру для стражденного населення цих регіонів. Закликаючи до пошани принципів міжнародного права, висловлюю побажання про загальний обмін усіма полоненими між Росією та Україною: всіх на всіх!” – цитує Папу видання Vatican News.

НАТО розуміє загрозу з боку Росії, попри намагання російського президента приховати імперіалістичні агресивні плани, та об’єднується заради допомоги Україні. Так прокоментував останні заяви Північноатлантичного альянсу колишній посол США в НАТО Курт Волкер в інтерв’ю журналістці CNN Крістіан Аманпур.
Напередодні видання Reuters з посиланням на неназваних дипломатів повідомило, що генсек НАТО Єнс Столтенберг ініціює план виділення Україні допомоги від альянсу – 100 мільярдів євро протягом п’яти років.

Путін повинен отримати сигнал, що він ніколи не виграє

Сам генсек НАТО, коментуючи ці повідомлення, сказав 3 квітня, що країни-члени ще не схвалили фінального рішення щодо підтримки України альянсом, але погодились “ініціювати планування”.
Надання фінансової допомоги з боку НАТО для оборонних закупівель на користь України, за словами Волкера, надсилає потужний сигнал президенту Росії Володимиру Путіну, “що йому буде дуже важко йти в ногу з таким рівнем аргументів”.
Це важливо, каже Волкер, оскільки Путін “повинен отримати сигнал, що він ніколи не виграє”. Натомість кожна затримка з фінансуванням на Заході може бути сприйнята в Кремлі як ознака браку рішучості, вважає Волкер, який у 2017-2019 роках був спеціальним представником Держдепу з питань України.
Волкер переконаний: якщо рішення буде ухвалене, кошти США будуть суттєвою частиною спільного фонду НАТО обсягом 100 мільярдів євро, адже США є найбільшим донором НАТО.
Він нагадав, що Володимир Путін публічно озвучив намір сформувати численну армію, яка очевидно “призначена не лише для України, а й для більш масштабних цілей”, а також сформулював бачення відбудови Російської імперії та усунення незалежних урядів.
Обмеження, які Захід ймовірно ставить перед Україною щодо атак на Росію, Волкер називає способом “воювати, коли одна рука зв’язана за спиною”.
“Це чесна гра – завдавати ударів по території Росії, це повністю відповідає дотриманню правил бойових дій”, – вважає Волкер.
Коментуючи запевнення Путіна, що Росія не має планів атакувати Польщу та Балтію, Волкер каже: “Він це говорить, бо не хоче, щоб країни НАТО витрачали більше на оборону”.
Насправді ж більшість інших заяв російського лідера свідчать про протилежне – він очевидно планує рухатися далі після України.
“Це добре, що НАТО прокидається, бо ми дійсно повинні серйозно ставитися до цього, більш систематично, і не боятися робити все можливе, щоб Росія зазнала поразки в Україні”, – сказав Волкер в інтерв’ю CNN.
Ключ до НАТО лежить у Вашингтоні – Ніко Ланге

Гарантії безпеки для України – це запрошення України до НАТО і початок переговорів про вступ

Разом з тим експерти не поспішають озвучувати оптимістичні прогнози щодо потенційних рішень НАТО про наступне розширення.
Так, Ніко Ланге, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA), колишній високопосадовець Міноборони Німеччини (2019-2022) заявив:
“Я не хочу робити прогнози. Думаю, багато речей будуть вирішуватися незадовго до саміту, або навіть і на саміті. Я знаю, що є спосіб покласти край цій війні. І це – перемога над Росією на території України, і водночас – гарантії безпеки для України, запрошення України до НАТО і початок переговорів про вступ. Деякі країни в НАТО схиляються до цього”.
За словами Ланге, “на жаль, США та Німеччина є основними країнами, які ще не поділяють таку позицію”. Хоча до липня “ще є час”, каже експерт.
“Я вважаю, що НАТО не можна дозволити повторити те, що було у Вільнюсі. Має бути щось більше. Має бути чітка позиція та запрошення України розпочати переговори про вступ, а потім вести ці переговори про вступ у Раді НАТО-Україна, яку створили після Вільнюса. Я думаю, що це може бути хорошим шляхом просуватися вперед”, – каже Ланге.
На його думку, Франція “і, можливо, інші” продовжуватимуть на цьому наполягати. Україна також впливатиме на ситуацію, залежно від ситуації на полі бою. Але разом з тим важко передбачити, якою буде ситуація через три місяці.
Щодо того, хто міг би переконати США та Німеччину припинити блокувати шлях до НАТО для України, експерт каже:
“Думаю, що ключовим гравцем тут є Сполучені Штати. Тому що Німеччина вирішила діяти в тандемі із адміністрацією США. Отже, ключ до цього знаходиться у Вашингтоні, округ Колумбія, і “святковий” саміт можна провести, лише якщо насправді буде що святкувати”.
НАТО існує не лише як військовий альянс, а і для стабільності та безпеки, для миру на європейському континенті, наголошує експерт. А оскільки наразі немає миру, то НАТО має відіграти свою роль, “і вже потім святкувати [75-річчя створення альянсу]”.
Щодо того, чому європейці зволікають із військовою допомогою Україні, Ланге каже:

На додачу до військової допомоги, ми підтримуємо вас на шляху до ЄС та НАТО.

“Європейці вже звикли, що питання безпеки вирішують за них інші, і гарантують безпеку інші. Перш за все, США. І коли йдеться про Україну, я думаю, що багато європейців мали хибні уявлення про те, скільки триватиме ця війна. І вони не ухвалювали необхідних рішень з погляду виробництва. Але ніхто не прийде і не зробить це за нас. Я думаю, що ми, європейці, маємо активізуватися, підтримати Україну та вирішити ці питання. Це – в спільних інтересах”.
“Не варто боятися великих рішень”
“Настав час переглянути підходи і не боятися великих рішень”, – підсумував експерт Ніко Ланге в інтерв’ю журналістці Голосу Америки Юлії Ярмоленко.
Три місяці лишається до саміту НАТО. 3 квітня про підтримку членства України в альянсі заявила Естонія.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас після зустрічі із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у Талліні 3 квітня написала в мережі Х:
“На додачу до військової допомоги, ми підтримуємо вас на шляху до ЄС та НАТО”.
“Ми також взяли на себе довгострокові зобов’язання допомагати у відбудові України та надавати їй гуманітарну допомогу”, – додала естонська прем’єрка.
3 квітня у Брюсселі міністри закордонних справ НАТО обговорили, серед іншого, підготовку до саміту та підтримку України. Як повідомив генеральний секретар альянсу, союзники розробляють план щодо міцної довгострокової та “інституціалізованої” підтримки України.
Дивіться також:

Спускання агресивних собак, аби вони кусали беззахисних полонених, заборона сну, побиття та ґвалтування – це лише деякі види тортур над цивільними і військовими заручниками в Росії, про які рідні полонених українців разом із представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України розповіли y Вашингтоні. Протягом трьох днів, 27-29 березня, делегація з України зустрічалася з американськими громадськими організаціями, фундаціями та ЗМІ, а також із представниками Конгресу і Державного департаменту США, наголошуючи на необхідності міжнародної підтримки в питанні звільнення полонених, а також просили покарання та санкцій не лише щодо посадовців РФ, а й щодо працівників російських тюрем, які щоденно знущаються над полоненими.
“Їх можуть вишикувати в лінію, випустити агресивних собак, і не дозволяють захищатися”
Ольга Пилипей із міста Рівне протягом трьох днів у різних установах у Вашингтоні розповідала історію свого брата. Юлій Пилипей – професійний військовий, із 2016 року він служив у Маріуполі. Під час повномасштабної війни як командир мінометної батареї першого окремого батальйону 36-ї бригади морської піхоти ВМС України став до оборони міста у складі групи морських піхотинців, що перебували на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча.
“Більша частина морської піхоти тримала завод Ілліча, і це місце, яке допомагало тим, хто на “Азовсталі”, бути досить сильними, грубо кажучи. Це два великі місця, дві точки, які тримали оборону Маріуполя, просто “Азовсталь” була більш медійною… Зрештою “Азовсталь” теж втратила з часом свої сили, після того як впав завод Ілліча”, – розповіла сестра військового.
12 квітня 2022 року Юлій Пилипей, якому зараз 29 років, разом із багатьма іншими українцями, що перебували на заводі імені Ілліча, потрапив у російський полон.
“Склалася така ситуація, наскільки ми зрозуміли з розмов із братом та його коротких повідомлень, адже він не міг усім ділитися як військовий… але у них не було вже достатньо зброї. Я так розумію, що було ухвалене рішення морпіхам іти на прорив до “Азовсталі”, щоб об’єднувати свої сили з полком “Азов”. І його частина просто не пройшла цей прорив, їх оточили російські війська і взяли в полон. Дуже велика кількість воїнів тоді потрапила в полон, більше тисячі”, – розповіла Ольга.

Юлій Пилипей незадовго до взяття в полон у період нестачі зброї та провізії на металургійному комбінаті імені Ілліча

Про те, що Юлій у полоні, родина дізналася, коли після кількаденного мовчання з його номера надійшло повідомлення рідним, пригадує Ольга:
“Мені прийшов скріншот від його дружини, на якому видно, що з телеграму мого брата, в його чаті з дружиною від його імені російською мовою написано: “он у нас, не переживайте, скоро будет дома.”
Згодом на Youtube-каналі псевдореспубліки “ДНР” оприлюднили відео з Юлієм, у якому він закликає до мирних перемовин, і каже, що не повернеться в армію.
“Він там говорить російською, а востаннє ми спілкувалися російською, коли ще були дітьми, поки тато навчався в Донецьку, і ми всі там жили, і це останній наш досвід. І тоді вже я зрозуміла, що він був примушений до цього. Я побачила відразу, що він дуже виснажений. На відео видно, як він важко кліпає, а зазвичай він так робить, коли не спав дуже довго,” – розповіла Ольга.

Невдовзі після взяття в полон на Youtube-каналі псевдореспубліки “ДНР” з’явилося відео з Юлієм. Рідні переконані, воно записане під примусом

Протягом двох років родина отримує новини про Юлія від військових, яким вдалося повернутися завдяки обмінам. Згідно з останніми звістками, каже Ольга, її брат перебуває в тюрмі у Курську:
“Дехто був з ним в одному місці утримання… говорили про те, наскільки він виснажений, про його зовнішній вигляд…”
Військові, які поверталися з обміну, розповідали родині Юлія, що до полонених українців ставлення значно гірше, ніж до ув’язнених за злочини росіян.
“Їх можуть вишикувати в лінію, випустити агресивних собак, і не дозволяють захищатися. І передусім страждає стегнова частина ноги, б’ють дуже часто теж по ногах. Хлопці кажуть, що важко відновлювати саме ноги. Більшість із них втратили зуби, а також мають дуже великі проблеми зі здоров’ям по всіх напрямках, бо відсутність сну, харчування, побиття, тортури, холод, незабезпечення медициною – це все має свій вплив, і про це треба пам’ятати.

Дуже багато хто з них зґвалтований. Це страшно говорити на камеру. Але це реальність, у якій вони існують.

Так само, як і про те, що дуже багато хто з них зґвалтований. Це страшно говорити на камеру. Але це реальність, у якій вони існують. І потім, повертаючись додому в Україну, це той досвід, із яким вони живуть усе життя”, – каже Ольга.
Ольга каже, що приїжджала до Вашингтона, аби донести інформацію про реальність, у якій живе її брат та інші полонені. Після почутих розповідей про поводження з полоненими вона не вірить, що росіян можна змусити дотримуватися Женевських конвенцій, тож закликає надавати Україні озброєння, а також просить цивілізовані країни застосовувати всі можливі засоби, щоб звільнити заручників з російських тюрем:
“Якщо говорити про перший окремий батальйон морської піхоти, то звідти ще не повернули жодного морського піхотинця. Загалом із 36-ї бригади, до якої входить цей батальйон, повернулося кілька хлопців і дівчат, але я не можу сказати, що ця кількість велика чи достатня… хочеться, щоб вони всі вже були вдома”, – ділиться сестра військового Юлія Пилипея.
“Досі не може забути крики наших військовополонених”
Про умови в російському полоні у Вашингтоні розповів і Андрій Кривцов, координатор групи родичів полонених військових медиків, голова ГО “Військові медики України”, який допомагав розшукувати дружину свого брата, військову медикиню Олену Кривцову. Його брат у той час був на передовій.
Олена працювала у військовому шпиталі в Маріуполі, а потім, як і Юлій Пилипей, потрапила в полон до росіян 12 квітня 2022 року на меткомбінаті імені Ілліча.

Російська сторона приховувала, що захопила медиків

“Була повна інформаційна тиша, російська сторона взагалі не говорила про це, вона приховувала той факт, що захопила медиків. Олена зокрема довгий час була не підтвердженою, лише через 4 місяців після дуже великої роботи вони почали їх підтверджувати,” – розповів Андрій.
Він пригадує, як рідні медиків почали спілкуватися та координувати зусилля, шукаючи інформацію про полонених.
“За час полону вона побувала спочатку на окупованій території, це був такий розподільчий пункт Сартана, потім – Оленівка, але в Оленівці вона була недовго. А потім вона була в трьох російських тюрмах. Спочатку це був Таганрог, потім – Бєлгород, потім – Курськ,” – розповів Андрій.
Він, як і інші рідні, зауважив, що кожне переміщення полонених – це чергове випробування, адже росіяни в кожному новому місці утримання влаштовують так звані “інтервʼю”, які передбачають допити і побиття українців.

Військова медикиня Олена Кривцова пробула понад півроку в полоні у росіян.

У полоні Олена пробула понад півроку і повернулася в рамках великого обміну 17 жовтня 2022 р., коли додому приїхало 108 жінок. Тоді вона та інші полонені багато розповіли про умови, в яких їх утримували росіяни.
“Їх катували, били, використовували в ролі боксерських груш, на них тренувалися російські спецназівські, тобто вони просто їх забивали, як м’ясо. Вона втратила дуже багато ваги, коли повернулася додому, її вага була 35 кілограмів… Їжа була погана і її було дуже мало, на перших етапах взагалі могли не годувати, нічого не давали. Були проблеми з гігієною, нічого не видавалося, зокрема й елементи жіночої гігієни,” – розповів Андрій.

“;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = “Facebook API failed to initialize.”;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = “facebookSnippetProcessed”;
thisSnippet.style = “display:flex;justify-content:center;”;
if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”)
window.addEventListener(“load”, render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

За словами Андрія, майже всі медики, які повернулися з полону, так само як і Олена, вже знову працюють за професією і рятують людські життя, хоча морально багато з них досі не відновилися.
“Я спілкувався зі ще однією дівчиною, яка досі не може забути крики наших військовополонених, хлопців, яких катували росіяни, бо те, що вони з ними робили, не можна передати словами, і ці крики досі в голові, вони не можуть їх забути”, – розповів Андрій Кривцов.
Рідні полонених на зустрічах у Вашингтоні вимагали покарання та санкцій не лише щодо керівництва Росії, а й щодо працівників тюрем, адже, як наголошують рідні, побиттям людей у тюрмах займаються не військові, а цивільні росіяни.

Не Путін особисто катує цих людей

“Це звичайні люди, які прокинулися зранку, обійняли дітей, поцілували дружину і пішли на роботу, і там бʼють та катують жінок. На міжнародних майданчиках дуже часто звучить: “Путін і Росія”. Але це не Путін особисто катує цих людей. В кожної цієї людини є прізвище та ім’я… I ці люди мають гроші, які різними способами переправляють до ЄС, США, вони купують собі нерухомість десь у Маямі, у Франції, в Іспанії, і вони нічого не бояться, можуть спокійно поїхати відпочивати до Європи, бо немає жодної санкції та кримінальної справи щодо цього”, – каже Андрій Кривцов.
“Їх годують так, щоб тільки не вмерли, вони дуже хочуть хліба”
Як розповіли родичам врятовані з полону українці, росіяни однаково знущаються як із військових, так із цивільних. Про це на зустрічах у Вашингтоні говорила Тетяна, донька одного з цивільних заручників, ім’я якого вона просить не називати. Її тато, наголошує донька, не мав ні зброї, ні жодних зв’язків із військовими. Росіяни забрали його на початку повномасштабної війни. Уже протягом двох років родина дізнається про нього лише з розповідей людей, які повернулися завдяки обмінам.
“Їх годують так, щоб тільки не вмерли, вони дуже хочуть хліба. Їм не дають сидіти, вони постійно стоять… Їм розповідають, що Україна їх не чекає, що рідні їх не чекають. Наприклад, їм можуть сказати, що везуть на обмін, і потім повернути в той же день назад зі словами: “Ми хотіли вас поміняти, але Україна вас не хоче”, – розповіла Тетяна.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розповіли, що постійно беруть на міжнародні зустрічі представників родин різних категорій військовополонених, аби доносити до світу їхні історії, і сподіваюся, що кожна зустріч, зокрема у США, матиме конкретні результати.
“Допомога може бути найбільш різноманітною – як допомога в тиску на державу-агресора щодо верифікації, підтвердження й умов утримання українських військовополонених, так і безумовного звільнення їх із полону, а також звільнення з полону цивільних заручників, яких там не повинно бути, до притягнення воєнних злочинців до відповідальності. Ну і глобально, звичайно, – продовження і посилення підтримки України, тому що незалежна Україна, яка має сильну армію і захищає свою територію, – означає відсутність цивільних заручників, відсутність закатованих, військовополонених, і надійний партнер вільного світу “, – сказав представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила звіт про злочини росіян щодо полонених українців. У звіті місії йдеться, що в період від 1 грудня 2023 до 29 лютого 2024 року в російському полоні було страчено щонайменше 32 українських військових. А після опитувань звільнених із полону українців місія ООН відзвітувала, що більшість із них, крім побиття, катувань електричним струмом, нестачі їжі та медикаментів, пережили також сексуальне насильство.
Дивіться також:

Міжнародна організація “Світова центральна кухня” (World Central Kitchen) згортає благодійну роботу у Газі після того, як сім її волонтерів загинули внаслідок удару ізраїльських військ.
Напередодні, 2 квітня прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу у відеозверненні визнав, що ізраїльські війська помилково обстріляли “невинних людей у смузі Газа”.
“На жаль, протягом останньої доби сталася трагічна подія, коли наші сили ненавмисне влучили у невинних людей у смузі Газа. Таке трапляється під час війни”, – заявив він.
Нетаньягу повідомив, що уряд розслідує інцидент, перебуває на зв’язку з урядами інших країн. “Ми зробимо все, щоб подібне не повторилося”, наголосив Нетаньягу.
Після цієї заяви міжнародна благодійна організація харчування World Central Kitchen, заснована шеф-кухарем Хосе Андресом, оголосила вранці у вівторок, що призупиняє операції з надання допомоги в Газі.
У заяві організація повідомила, що в момент, коли обстріляли їхніх працівників, вони якраз доставили 100 тонн продовольчої допомоги на склад у Дейр-ель-Балах, і два броньовані автомобілі, які мали логотип благодійної організації, збирались залишити місце доставки.
Серед загиблих – громадяни Австралії, Польщі, Великої Британії, особа з подвійним громадянством США та Канади, та палестинець. Організація повідомила, що вони заздалегідь узгоджували своє переміщення з ізраїльськими військовими.
Товариство Червоного Півмісяця Палестини заявило, що знайшло сім тіл у вівторок під час “складної операції, яка тривала кілька годин”. Тіла доставлені до шпиталів, де їх мають підготувати до евакуації через контрольно-пропускний пункт Рафах на півдні Гази.
Засновник “Світова центральна кухня” Хосе Андрес написав у соцмережах, що він “розбитий серцем і сумує” після втрати “кількох наших сестер і братів під час удару ЦАХАЛ у Газі”.
“Я розбитий серцем і сумую за їхні сім’ї та друзів і всю нашу родину WCK (“Світової центральної кухні”). Це люди… Ангели… Я служив поруч в Україні, Газі, Туреччині, Марокко, Багамах, Індонезії. Вони не безликі… вони не безіменні”, – написав Андрес.
Він закликав уряд Ізраїлю “припинити це безладне вбивство. Потрібно припинити обмежувати гуманітарну допомогу, припинити вбивати мирних жителів і гуманітарних працівників і припинити використовувати їжу як зброю”.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати закликають провести швидке та неупереджене розслідування інциденту.
Представниця Ради національної безпеки Білого дому Едрієнн Вотсон написала в мережі X, що “гуманітарні працівники повинні бути захищені, оскільки вони доставляють допомогу, яка вкрай необхідна, і ми закликаємо Ізраїль швидко розслідувати те, що сталося”.
Глава МЗС Британії висловив “глибокий сум”, а прем’єр-міністр Австралії заявив, що смерть австралійського гуманітарного працівника неприйнятна.
“Правда полягає в тому, що це поза будь-якими розумними обставинами, щоб хтось, хто хоче надавати допомогу та гуманітарну підтримку, може втратити життя”, — сказав глава австралійського уряду Ентоні Альбанезе на пресконференції у вівторок.
Єврокомісія у заяві висловила співчуття родинам та друзям загиблих. “Гуманітарні працівники завжди мають бути захищені відповідно до міжнародного гуманітарного права. Ми закликаємо провести ретельне розслідування цієї трагедії”.
World Central Kitchen працює в воєнних конфліктах по всьому світу. Голос Америки повідомляв про кухню Хосе Андреса в м.Ірпінь після повномасштабного вторгнення в Україні, та про вручення йому нагороди через благодійні заходи в Україні.
Видання Associated Press повідомляє, що палестинський фельдшер Махмуд Табет, який допомагав доставляти в лікарню тіла загиблих працівників World Central Kitchen, розповів, що волонтери їхали в колоні з трьох автомобілів, які доставляли допомогу на північ Гази та прямували назад на південь, коли вдарила ізраїльська ракета.
Війна між Ізраїлем та палестинцями почалась після того, як палестинське угруповання ХАМАС здійснило масовану атаку на Ізраїль, у результаті якої загинуло близько 1200 людей і було взято в полон близько 240 заручників.
Міністерство охорони здоров’я Гази, яке перебуває під контролем ХАМАСу, повідомляє, що за останні майже пів року війни з палестинського боку загинуло понад 32 тисячі людей.
Дивіться також:

Напади на російські переробні потужності за допомогою дронів є ефективніші за західні санкції, вважають західні експерти, які коментують нещодавні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах глибоко на території Росії.
Але вони зауважують, що у Вашингтоні занепокоєні тим, що атаки Києва на російські енергетичні об’єкти можуть викликати зростання світових цін на нафту у рік президентських виборів у США.
Також, на думку оглядачів, Київ може не зупинитися тільки на нафтопереробних заводах, а почати вражати і сховища сирої нафти, які тепер є в межах досяжності українських дронів.
Як зауважує Reuters, останніми місяцями Україна почала атакувати нафтопереробні заводи Росії, другого за величиною експортера нафти в світі, що вплинуло на російські доходи від торгівлі нафтопродуктами.

Російська військова машина має вразливі місця, які ми можемо досягти за допомогою нашої зброї

За українськими даними, 12% російських нафтопереробних потужностей зараз не працюють, Reuters вважає, що до 14% російських нафтопереробних потужностей зупинилися. У зв’язку з чим Росія тимчасово заборонила експорт бензину, щоб уникнути зростання внутрішніх цін на пальне.
“Ці тижні продемонстрували багатьом, що російська військова машина має вразливі місця, до яких ми можемо досягти за допомогою нашої зброї”, — заявив президент України Володимир Зеленський після серії атак у березні.
За його словами, українські дрони досягли потрібної далекобійності. “Україна тепер завжди матиме ударну силу в небі”, – вважає Зеленський.
Експерти зауважують, що удар, який у вівторок вранці безпілотник завдав по третьому за величиною нафтопереробному заводу Росії приблизно за понад тисячу кілометрів від лінії фронту, дійсно свідчить про зростання дальності українських дронів та зміну тактики українців, які тепер намагаються позбавити засобів російську військову машину.
Російські офіційні особи підтвердили, що безпілотники атакували виробничі підприємства в Єлабузі та Нижнєкамську в республіці Татарстан у Росії, приблизно за 1500 кілометрів від кордону з Україною, але, за їхніми словами, не завдали знаної шкоди.
Оглядачі зауважують, що за останній рік Київ зміг побудувати повноцінну індустрію дронів з нуля, фінансуючи місцевих розробників і стартапи. Це дозволило Україні збільшити виробництво безпілотників, здатних літати на відстань до 1000 км, заявив німецькому виданню Die Welt міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Більшість безпілотників, які атакували російські НПЗ, мають радіус дії від 700 до 1000 км, але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 км”, — сказав Федоров в інтерв’ю німецькому виданню.Також експерти зазначають, що українські дрони мають вдосконалену технологію, яка збільшує їхню точність та зменшує вразливість.
Джерело, наближене до виробництва дронів повідомило CNN, що в нових розробках використовується технологія штучного інтелекту, яка підвищує точність.
“Кожен літаючий об’єкт має власний комп’ютерний термінал із супутниковими даними та даними про рельєф”, – пояснило CNN джерело, близьке до програми безпілотників.
Завдяки датчикам дрона забезпечується точність, каже джерело, а маршрути і цілі домовлені зі союзниками, стверджує джерело:
“Польоти визначені заздалегідь з нашими союзниками, і літаки дотримуються плану польоту, щоб ми могли вражати цілі з метровою точністю”.
За відсутності американської допомоги Київ змінює тактику
В інтерв’ю CNN Геліма Крофт, керуюча директорка інвестиційного банку RBC Capital Markets каже, що українці змінили тактику, націлившись на російську нафтову індустрію, яка є основним джерелом надходжень для Кремля.
Ці доходи намагалися скоротити західні країни шляхом накладання санкцій на Росію, але вони не змогли позбавити Росію доходів від продажу енергоносіїв у такий спосіб.
“Експорт енергоресурсів, сирої нафти, природного газу, продуктів нафтопереробки дійсно дав Росії економічний порятунок для продовження цієї війни”, – вважає Крофт.

Якщо вони не отримують зброю та гроші, які їм обіцяли, який у них стимул дотримуватися цієї угоди з Вашингтоном

Попри те, що Україна завдає ударів по нафтопереробних заводах, де сиру нафту переробляють і на паливо, замість того, щоб вражати сховища палива, удари призвели до зростання світових цін на нафту.
Вартість нафти Brent цього року зросла майже на 13%, що змусило політиків у Сполучених Штатах хвилюватися щодо їхнього потенційного економічного впливу у рік президентських виборів, мовиться у статті CNN.
Ці удари викликають тертя з адміністрацією, кажуть експерти. Цитуючи неназваного чиновника адміністрації, CNN пише, що Вашингтон «не заохочує» атаки усередині Росії.
Крофт припускає, що між Києвом і Вашингтоном діяла мовчазна домовленість – Америка давала гроші, але вимагала від України обіцянки “триматися подалі від російської енергетики”, тому що американці хотіли уникнути масштабної енергетичної кризи.
Коли допомога США майже зупинилася, то Київ відчув, що його не зв’язують більше американські вимоги, вважає вона.
“Якщо вони не отримують зброю та гроші, які їм обіцяли, який у них стимул дотримуватися цієї угоди з Вашингтоном?” – запитує експертка.
Оглядачі побоюються, що Україна не зупиниться на НПЗ, а перейде на враження російських портів. Деякі з найбільших нафтових портів Росії, на які припадає близько двох третин експорту сирої нафти та нафтопродуктів, за даними РБК, тепер є в радіусі дії українських дронів.
Українські офіційні особи визнають стурбованість США, але заявляють, що НПЗ є “військовими об’єктами” і удари триватимуть.
В інтерв’ю Українській службі Голосу Америки, речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що асиметричним ударам по Росії «просто немає альтернативи».
За його словами, Україна Росія використовує НПЗ “у військових цілях для постачання і забезпечення окупаційної армії в Україні”.
“Танки, які стріляють по наших містах, самі по собі не їздять – їх заправляють паливом. І це “паливо смерті” допомагає Путіну нищити нашу цивільну інфраструктуру, наші міста і села. Тому те, що стаються проблеми на цих військових об’єктах, – це закономірно”, – сказав Юсов у розмові з кореспонденткою Української служби Голосу Америки Тетяною Ворожко.
“Вже тисячі ракет випущені по українських об’єктах, в тому числі по паливно-енергетичному комплексу, енергетичних об’єктах, українських НПЗ, останнім часом – об’єктах газової сфери. І два роки – це той постійний терор, який здійснює Путін проти України. Було б дуже дивно, якби ця війна велася тільки на території України”, – сказав Юсов.
“Ми цінуємо і поважаємо думку кожного, але те, що використовується в війні проти України, в геноцидній війні, так чи інакше має бути знешкоджене”, – додав він.
Американські військові експерти також вважають, що для перемоги Київ повинен мати можливість вражати об’єкти на російській території.
Сполучені Штати повинні усунути будь-які існуючі обмеження для України щодо націлювання на законні російські військові та оборонно-промислові потужності в Росії, каже експерт Інституту вивчення війни (ISW) Джордж Баррос.
“Сполучені Штати, схоже, налаштовані на те, щоб дозволити Росії використовувати величезну територію за її 1974-кілометровим кордоном з Україною як укриття, звідки російські війська можуть безкарно скеровувати силу в Україну”, – пише Баррос у мережі Х (колишня Twitter).

НАТО вживає активних заходів, щоб покращити своє становище на території країн Балтії, “щоб бути готовими до всіх можливих непередбачених обставин”. Але наразі не бачить таких індикаторів і попереджень такого рівня, як ті, що надходили, наприклад, щодо небезпеки російської війни напередодні лютого 2022 року. Так відповіла на запитання про загрозу війни Росії з НАТО постійна представниця США в НАТО Джуліанна Сміт.
Сміт спілкувалася з журналістами перед зустріччю міністрів закордонних справ НАТО, що відбудеться цього тижня і включатиме у тому числі сесію Ради НАТО-Україна.
За її словами, серед заходів, яких вживають країни Балтії – збільшення спільних тренувань і військових навчань, збільшення присутності американських військ у Східній Європі. А загалом безпеці для понад мільярда мешканців країн НАТО, за її словами, сприяє і саме розширення альянсу.
Сміт підтвердила, що російську загрозу НАТО вважає головною прямою загрозою, якій слід протистояти. “Ми багато разів бачили в історії: якщо диктатора чи авторитарного лідера не зупинити, вони продовжують йти далі”, – каже Сміт. Тому, за її словами, так важливо витіснити Росію із українських земель та припинити неспровоковану агресію.
“Якщо вони досягнуть успіху, звісно, занепокоєння полягає в тому, що Росія буде продовжувати [атакувати й інші країни]”, – каже Сміт.

Не бачимо безпосередньої загрози території НАТО ні в балтійському регіоні, ні, відверто кажучи, в будь-якому іншому регіоні

Але водночас вона запевнила:
“Хочу сказати нашим друзям у країнах Балтії: ми не бачимо безпосередньої загрози території НАТО ні в балтійському регіоні, ні, відверто кажучи, в будь-якому іншому регіоні”.
“За останні два роки ми зробили багато кроків, щоб посилити стримування та захист, особливо на східному фланзі. Ми дуже серйозно ставимося до проблем безпеки наших друзів у країнах Балтії і вживаємо активних заходів, щоб покращити нашу позицію там”, – додала вона.
За словами Сміт, існують нові регіональні плани, які дозволяють “точно знати, що ми маємо зробити, щоб захистити кожен дюйм території НАТО”.
“Я не хочу, щоб у наших друзів у країнах Балтії склалося враження, що якимось чином війна приходить на територію НАТО миттєво. Ми сприймаємо це серйозно, але не вважаємо це безпосередньою загрозою”, – наголосила Сміт.
Вона також заявила: “Ми нікому не сигналізуємо, що війна неминуча”.
“Зараз ми бачимо, що Росія повністю залучена до своєї неспровокованої агресивної війни всередині України, але у нас немає індикаторів і попереджень про те, що російська війна на території НАТО неминуча, і я справді хочу це чітко уточнити”, – повторила посадовиця.
Сміт нагадала, що США не підтримують ідею відправки військ для війни в Україну, але прагнуть і надалі підтримувати Україну і її захисті від російської агресії.
Щодо перспектив американської допомоги Україні Джуліанна Сміт заявила:
“Вважаємо, що Україні зараз терміново потрібна ця допомога. Наші друзі в Україні стикаються з дефіцитом, і тому важливо, щоб допомога США продовжувала надходити. Ми заохочували членів Конгресу як у Палаті представників, так і в Сенаті … Дуже сподіваємося, що побачимо голосування якомога швидше, щоб ми могли надати цю важливу допомогу нашим друзям в Україні на поле бою”.

Президент США Джо Байден під час телефонної розмови із президентом Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном висловив занепокоєння щодо ролі Китаю в підтримці оборонної галузі Росії, повідомляє Білий дім.
Останній раз лідери спілкувались під час зустрічі у Вудсайді, штат Каліфорнія, у листопаді 2023 року.
“Обидва лідери провели відверту та конструктивну дискусію щодо низки двосторонніх, регіональних і глобальних питань, включаючи сфери співпраці та розбіжності. Вони розглянули та заохочували прогрес у ключових питаннях, які обговорювалися на вудсайдському саміті, включаючи співпрацю у боротьбі з наркотиками, постійне спілкування між військовими, переговори щодо усунення ризиків, пов’язаних зі штучним інтелектом, і продовження зусиль щодо зміни клімату та обміну між країнами”, – йдеться в повідомленні Білого дому.
“Він висловив занепокоєння щодо підтримки КНР оборонно-промислової бази Росії та її впливу на європейську та трансатлантичну безпеку, а також наголосив на непохитній прихильності Сполучених Штатів повній денуклеаризації Корейського півострова”, – наголосили в Білому домі.
Окремо президент Байден наголосив на важливості підтримки миру та стабільності в Тайванській протоці та верховенства права та свободи судноплавства в Південнокитайському морі, кажуть в Білому домі.
Президент Байден також висловив стурбованість щодо “несправедливої торговельної політики КНР і неринкової економічної практики, які завдають шкоди американським робітникам і сім’ям”. Він підкреслив, що Сполучені Штати продовжуватимуть вживати необхідних заходів для запобігання використанню передових технологій США для підриву нашої національної безпеки, не обмежуючи надмірно торгівлю та інвестиції.
Обидва лідери привітали поточні зусилля щодо підтримки відкритих каналів зв’язку та відповідального управління відносинами за допомогою дипломатії високого рівня та консультацій на робочому рівні впродовж наступних тижнів і місяців, у тому числі під час майбутніх візитів держсекретаря Єллен і міністра Блінкена.
Раніше у спілкуванні з пресою напередодні телефонної розмови старший співробітник Білого дому поділився очікуваннями, що Байден, ймовірно, висловить занепокоєння щодо підтримки КНР війни Росії проти України та її зусиль допомогти Росії відновити свою оборонно-промислову базу.
“Нас все більше турбує, що ці дії вплинуть на довгострокову європейську безпеку. І я думаю, ви чули багато з тих самих занепокоєнь, висловлених міністром закордонних справ Франції в Пекіні минулих вихідних”, – сказав представник Білого дому.
Посадовець зазначив, що дипломати США з початку повномасштабної війни Росії проти України висловлювали застерігали Китай не надавати летальну допомогу Україні та попереджали щодо загрози використання Росією тактичної ядерної зброї в Україні.

КНР почала допомагати відновлювати оборонно-промислову базу Росії, “по суті заміщуючи торгівлю з європейськими партнерами”

“З обох цих питань, я думаю, частково завдяки дипломатії не лише Сполучених Штатів з Китаєм, але і європейських партнерів, ми побачили більше позитивних дій з боку Китаю”, – додав посадовець.
Водночас він зауважив, що КНР почала допомагати відновлювати оборонно-промислову базу Росії, “по суті заміщуючи торгівлю з європейськими партнерами, допомагаючи забезпечити компоненти, які повільно ведуть нас до збільшення можливостей Росії в Україні”. І це викликає чимало занепокоєнь, додав представник Білого дому.
Як повідомляв раніше Голос Америки, Китай в понеділок відвідав французький міністр закордонних справ Стефан Сежурне з метою закликати Пекін чинити тиск на Росію щодо війни в Україні.
Згадавши про обговорювані ключові міжнародні питання, Стефан Сежурне на спільній пресконференції з китайським міністром закордонних справ Ваном Ї закликав Китай долучитися до вимог, аби Росія припинила агресію проти України.

Пенні Пріцкер, спеціальна представниця з питань економічного відновлення України в Державному департаменті США під час візиту до Львова підтвердила відданість США допомозі України.
“Львів як і багато інших міст по всій Україні, показує запеклу рішучість в економіці та відданість інноваціям, навіть перед лицем нещодавніх жорстоких авіаударів Росії. Цей дух дає мені впевненість в економічному майбутньому України”, – твітує Пріцкер.
Пріцкер прибула до Львова 2 квітня та поспілкувалась з представниками українського бізнесу та ІТ-сектору, щоб “працювати над шляхами розвитку інновацій та підприємництва таким чином, який зміцнює наші економічні зв’язки”, йдеться в повідомленні Держдепу США про візит.
Посадовиця також провела зустріч з мером Львова Андрієм Садовим. “Міста стануть двигуном української витривалості, відновлення та повернення”, – твітує посадовиця.

До Львова Пріцкер прибула після візиту до Молдови, де вона говорила з керівництвом країни про співпрацю в сфері відбудови України, роль Молдови у відновленні України.
У Львові Пріцкер частувалась “смачними версіями традиційних українських страв” від шеф-кухаря Клопотенка, повідомила посолка США в Україні Бріджит Брінк. Брінк нагадала про роль Клопотенка в тому, щоб внести рецепт борщу до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Після Львова, повідомили в Держдепі, Пріцкер планує відвідати Бухарест і зустрітись з прем’єр-міністром Румунії, урядовцями та представниками бізнесу, щоб обговорити про регіональну співпрацю та допомогу українській енергетиці, а також довгострокові переваги інвестицій в інфраструктуру в Румунії та Україні.
Вона також планує зустрітись з українськими біженцями в Румунії, щоб обговорити з ними роль, яку вони можуть зіграти у відбудові України.