Голос Америки: Україна | NLight DC++
Голос Америки: Україна | NLight DC++

Голос Америки: Україна

Дипломати: адміністрація Байдена імовірно зробить санкції проти Росії “більш відчутними”

Західні дипломати очікують, що прогнозований переможець виборів президента США Джо Байден здійснить перегляд ефективності чинних санкцій проти Росії.
Метою такого перегляду може бути корегування санкцій, щоб посилити їхній безпосередній вплив. Західний дипломат у Вашингтоні анонімно заявив “Голосу Америки”, що “вони захочуть зробити санкції більш відчутними”.
Інші західні дипломати кажуть, що після розмов із радниками Байдена з питань зовнішньої політики та вивчення коментарів, зроблених у ході виборчої кампанії, у них склалося враження, що адміністрація Байдена намагатиметься запропонувати більш цілісну і послідовну стратегію щодо Росії для Заходу – таку, що узгоджує заходи у сферах військової, економічної, енергетичної, дипломатичної та комунікаційної політики.
Санкції можуть стати однією із перших ініціатив демократичної адміністрації після очікуваної передачі влади президентом Дональдом Трампом у січні. Дипломати прагнуть більшої уваги до широких зусиль для протидії спонсорованим Кремлем дезінформаційним кампаніям та політичним кампаніям впливу. Такі дії, ймовірно, буде схвалено союзниками Америки.
Також очікується більший акцент на донесенні інформації до російського народу й подоланні контролю за інформацією всередині країни з боку Кремля. Очікується, що адміністрація США може пропонувати субсидовані програми навчання за кордоном російській молоді.
Європейські дипломати кажуть, що адміністрація Байдена, напевно, закликатиме уряди союзників уникати змішаних сигналів, які надсилаються намаганнями розширити економічні зв’язки з Росією. Такі дії призведять до зниження економічного впливу та політичного символізму санкцій.
Адміністрація Байдена, ймовірно, буде настільки ж критичною, як і Білий дім Трампа, стосовно російського багатомільярдного газопроводу “Північний потік-2″, який повинен пов’язати Росію з Німеччиною. Критики заявляють, що трубопровід зробить Європу більш залежною від Кремля з точки зору енергетичних потреб, і побоюються, що трубопровід може бути використаний як інструмент політичного шантажу.
Експерти із зовнішньої політики, які можуть отримати посади у новій адміністрації, вже виклали своє бачення у статтях та на заходах, організованих аналітичними центрами.
Майкл Карпентер, радник Байдена з питань зовнішньої політики, а також колишній заступник помічника секретаря міністерства оборони США з питань Росії, України та Євразії, у журналі National Interest у 2018 році написав, що санкції не змогли переконати Кремль змінити свою зовнішню політику.
“Росія продовжує вести жорстоку війну на сході України. Вона продовжує свою військову кампанію з ліквідації опозиції до режиму Асада в Сирії. І вона продовжує підривати західні демократії за допомогою кібератак, дезінформації та темних грошей (dark money – англ.). На жодному з цих фронтів Кремль не прагне зменшити свої амбіції або пом’якшити свою поведінку”, – заявив Карпентер.
“Щоб санкції проти Росії спрацювали, Сполученим Штатам та їхнім союзникам потрібно відмовитися від символічних жестів і запровадити сильніші санкції, які матимуть негайний економічний вплив”, – написав він. Карпентер заявив, що він виступає за санкції проти російських банків та запровадження фінансових санкцій, які можна масштабувати, переходячи від менших банків до більших, щоб тиснути на Кремль.
Вказуючи на агресію в Україні та втручання Кремля у західні вибори, він говорить, що санкції не слід застосовувати як відповідь на кожне порушення міжнародних норм з боку Росії. Натомість Карпентер пропонує більш цільові санкції та чіткий механізм пом’якшення санкцій у разі, якщо поведінка Росії зміниться. “Санкції також повинні бути оборотними, якщо вони мають послужити стимулом для змін поведінки”, – написав він.
Кремлівські чиновники применшили вплив хвилі західних санкцій, які були запроваджені у відповідь за анексію Криму Росією у 2014 році. Таким чином Росія, мабуть, сподівається переконати західні уряди відмовитись від санкцій на тій підставі, що вони неефективні. Частиною московської лінії поведінки було те, що санкції завдають шкоди західним країнам набагато більше, ніж самій Росії – позиція, яка часто перегукується з діловими інтересами на Заході.
Хоча Кремль применшив значення санкцій, він також виступає проти них і наполягає на тому, що їх слід скасувати.
Серед представників зовнішньополітичних установ США та Європи немає єдиної думки щодо ефективності санкцій у стримуванні Кремля, якого прагнуть західні уряди, та того, наскільки санкції насправді дієві щодо Росії.
Міжнародний валютний фонд підрахував, що санкції, можливо, зменшили економічну продукцію Росії у межах від 1% до 1,5%. У доповіді Служби досліджень Конгресу США, зазначається, що санкції могли б завдати більшого удару, але як адміністрація Обами, так і адміністрація Трампа не хотіли зашкодити звичайним громадянам Росії або надто негативно вплинути на бізнес США та Європи.
З 2014 року було запроваджено безліч західних санкцій у відповідь на підтриманий Москвою сепаратизм на Донбасі та те, що західні уряди називають зловмисною діяльністю у кіберпросторі. Також були запроваджені санкції за звинуваченнями у порушеннях прав людини та за отруєння нервово-паралітичними речовинами у березні 2018 року в Англії колишнього офіцера російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки.
Російські чиновники заперечують свою причетність до спроби вбивства Скрипаля і відкидають звинувачення у зловмисній кібернетичній діяльності як західну фантазію.
“Якщо ви подивитесь на всі зусилля, час і енергію, які Кремль витратив на намагання скасувати санкції, то це можна дійти висновку, що росіяни відчувають, що вони мали вплив”, – говорить Девід Креймер, колишній помічник держсекретаря в адміністрації Джорджа Буша. Він вважає, що без санкцій Росія, можливо, мала би спокусу спробувати піти в Україні далі, ніж Донбас. Карпентер додав, що ширші санкції можуть бути ефективнішими.
Інші колишні чиновники та аналітики погоджуються. “Щоб змінити поведінку Путіна, вам потрібно посилити санкції проти компаній в енергетичному, оборонному та фінансовому секторах – це, швидше за все, змусить Кремль змінити свій розрахунок”, – говорить Едвард Фішман, аналітик “Атлантичної ради”.
Кілька радників Байдена мають однакову думку і особливо критичні щодо санкцій спрямованих на відомих осіб – від олігархів до російських урядовців. Вони стверджували, що санкціоновані особи отримують компенсацію від Кремля і не збираються лобіювати президента Росії Володимира Путіна, щоб змінити політику, оскільки їхній статус і багатство залежать від лояльності до нього.
Інша експертка із зовнішньої політики, яка, як вважається, може отримати посаду в адміністрації Байдена, Вікторія Нуланд, також каже, що санкції потрібно переглянути. “Американські санкції та санкції союзників, хоча спочатку були болючими, стали надмірними або неспроможними через надмірне використання, і більше не справляють враження на Кремль”, – написала вона у липні в журналі Foreign Affairs.
Колишня помічниця державного секретаря з питань Європи та Євразії в адміністрації Обами Нуланд заявила, що США “повинні очолити кампанію щодо зміцнення демократичного суспільства проти зусиль Росії втручатися у вільні вибори, розповсюджувати дезінформацію, розпалювати суспільну напругу та проводити кампанії політичного впливу.”.
Вона додала: “Якщо Росія продовжуватиме свою поведінку без змін, слід посилити санкції та інші форми політичного, економічного та військового тиску”.
Дивіться також: Президент Трамп звільнив з посади директора Агентства з кібербезпеки і безпеки інфраструктури США Крістофера Кребса

У Неаполі тест на коронавірус можна зробити у церкві. Відео

У Неаполі започаткували проект в рамках якого той, у кого є можливість, може заплатити за тест на коронавірус для того, хто не має можливості за нього заплатити.

Компанія Пфайзер оприлюднила додаткові дані, які свідчать про ще більшу ефективність та безпечність їхньої вакцини від COVID-19. Відео

Під час третьої фази клінічних випробувань, тисячі людей отримали плацебо, і стільки ж – вакцину. У групі, якій дали плацебо 162 захворіли на COVID-19. А у групі, яка отримала вакцину було лише 8 випадків захворювань.

У сховище відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС завантажили першу партію матеріалів для тривалого зберігання. Відео

У сховище відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС завантажили першу партію матеріалів для тривалого зберігання. Туди помістили близько 20-ти тон відпрацьованого палива з другого та третього енергоблоків ЧАЕС, які до цього тимчасово зберігалися у сховищі «мокрого» типу.

Комітет з прав людини Генасамблеї ООН затвердив нову посилену резолюцію щодо порушення прав людини у Криму

У середу Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини в Криму. За резолюцію висловилося 63 країни, в тому числі Сполучені Штати та більшість країн ЄС. Проти – голосувало 22 країни, на чолі з Росією. Більшість країн, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах, та принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення в окремих державах. Також через КОВІД багато представників країн-членів були відсутні на засіданні.
Одразу після голосування міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму Твітері подякував країнам-членам за підтримку проекту посиленої резолюції. «Коли Асамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права», – значиться у повідомленні. Також він закликав ОБСЄ та Моніторингову місію ООН з прав людини посилити моніторинг у Криму «задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант».

Фото надано Постійним представництвом України при ООН

Під час виступу на засіданні комітету Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця процитував рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в України, які містяться в останній доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини. Вони закликають уряд Російської Федерації покласти край переслідуванням та іншим репресіям, припинити кримінальне та адміністративне переслідування мешканців Криму за мирне сповідування своїх релігійних переконань. А також утриматися від депортації затриманих до Російської Федерації для відбуття там покарання у вигляді позбавлення волі, так повернути всіх уже депортованих.
Як пояснив «Голосу Америки» Сергій Кислиця, нова резолюція значно розширює перелік прав людини, які мають місце у Криму по відношенню до кримських татар, українців, правозахисників, активістів та журналістів. Зокрема, у резолюції мова йде про порушення прав власності, а також релігійних прав, причому не лише кримських татар, але і вірян Православної церкви України.
Проект резолюції наголошує на тому, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуться з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами та тортурами.
Близько 100 громадян України продовжують незаконно утримуватися за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали шокуючі терміни – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів, – додає Кислиця.

Проект резолюції наголошує на тому, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуться з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами та тортурами

«Саме тому мета цієї резолюції також в тому, щоб дозволити Організації Об’єднаних Націй мати широкий мандат під Генеральною асамблеєю працювати над темою окупованого Криму», – додав він.
Дональд Джейсен, директор Російської програми Інституту миру Сполучених штатів, переконаний, позиція міжнародної спільноти, включаючи Організацію Об`єднаних Націй, щодо анексії Криму – непорушна, дії Росії – незаконні. Саме тому, незважаючи на намагання Росії заблокувати або нівелювати значення подібних резолюції, це важливий інструмент нагадування світові про те, що відбулося в Україні та Криму, а також про ті порушення прав людини, які зараз мають місце на анексованому півострові. «Таким чином, навіть, якщо ця резолюція навіть просто вчергове демонструє світову громадську думку – це все одно важливо, оскільки вона тримає увагу та не дозволяє забути, що відбувається в Криму зараз», – додає він.
Після вирішального голосування у Третьому комітеті, нова посилена резолюція щодо порушення прав людини на Кримському півострові готова до того, аби у грудні дипломати винесли її на голосування вже Генеральною асамблею. Кислиця переконаний: і в залі Генасамблеї документ отримає значну підтримку країн-членів.
Дивіться також: Які нові положення містить проект резолюції ООН щодо Криму?

Які нові положення містить проект резолюції ООН щодо Криму? Відео

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму Твітері заявив, що Моніторингова місія ООН з прав людини та місія ОБСЄ мають посилити спостереження в Криму, аби захистити права українців та кримських татар на окупованому півострові.

Kоли я доплив до неї вона не дихала: Інтерв’ю з героєм-дипломатом Великої Британії. Відео

“Kоли я доплив до неї вона не дихала, і я справді боявся найгіршого”. 61-річний герой-дипломат із Великої Британії врятував життя китайської студентки, що тонула у річці.

Верховна Рада відмовилася скасувати карантин вихідного дня

В українському парламенті забракло голосів, щоб рекомендувати Урядові скасувати так званий «карантин вихідного дня». За проект відповідної постанови проголосувало лише 149 народних депутатів, тоді як для ухвалення рішення необхідно щонайменше 226 голосів.
При цьому під час обговорення представники більшості фракцій жорстко критикували запроваджений Урядом «локдаун у вихідні», називаючи рішення непродуманим та неефективним.
Голосуванню передував звіт у парламенті прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Очільник Уряду наполягав, що додаткові карантинні обмеження у вихідні дні необхідні, аби зменшити кількість соціальних контактів і в такий спосіб перервати ланцюг зараження на COVID-19. Інакше, заявив прем’єр, «позначку в 20 тисяч захворілих щодня ми можемо перетнути вже за 3 тижні».
Шмигаль також наголосив: альтернативою «карантину вихідного дня» є лише повна зупинка економіки. «Якщо не вживати заходів, то вже за місяць у нас можуть закінчитись ліжко-місця, і тоді шлях буде тільки один: це жорсткий карантин аж до повного локдауну», – застеріг прем’єр з трибуни Верховної Ради.
Словесні баталії під куполом парламенту проходили на тлі гучних протестів під його стінами. Від самого ранку урядовий квартал заблокували мітингувальники. На велелюдний мітинг зійшлися представники малого та середнього бізнесу, які вимагали скасувати запроваджений Урядом «карантин вихідного дня». Адже як твердять дрібні підприємці, саме на вікенд припадає левова частка заробітків, тож рішення Кабміну – вважають вони – знищить їхній бізнес.
А тим часом за минулу добу в Україні сталося майже 12 тисяч заражень COVID-19. Антирекорд – 12,5 тисячі випадків – був зафіксований минулої п’ятниці.

“;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = “Facebook API failed to initialize.”;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = “facebookSnippetProcessed”;
if (d.readyState === “uninitialized” || d.readyState === “loading”)
window.addEventListener(“load”, render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

Дивіться також: Завдяки вакцинам вже в недалекому майбутньому COVID-19 перестане бути пандемією, – Фаучі. Відео

Генсек НАТО застеріг проти «дочасного і некоординованого» виведення військ США з Афганістану

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив у вівторок, що зменшення контингенту США в Афганістані може призвести до серйозних наслідків для НАТО.
«Перед нами складне рішення. Ми перебуваємо в Афганістані майже 20 років і жодна з країн НАТО не хоче перебувати більше ніж потрібно, – йдеться в заяві Столтенберґа, яку наводить АР. – Водночас, ціна дочасного або некоординованого виходу можу виявитись дуже високою».
Столтенберґ зауважив, що Афганістан знову може стати платформою для «планів міжнародних терористів, щоб організувати атаки» на інші країни.
Він заявив, що навіть, якщо США зменшать присутність, НАТО продовжить «тренувати, навчати і допомагати силам безпеки Афганістану. Ми плануємо фінансувати їх до 2024 року».
«Сотні тисяч військових з Європи та з-поза її меж стояли пліч-о-пліч з американськими військами в Афганістані і більше 1000 з них заплатили найвищу ціну», – сказав генсек НАТО.
Війська США наразі складають половину від майже 12 000 військових країн НАТО в Афганістані, пише АР.
Виконуючий обов‘язки Міністра оборони США Крістофер Міллер, якого президент США Дональд Трамп призначив на посаду минулого тижня, звернувся до питання виведення військ з Афганістану в своєму листі до американських збройних сил у п‘ятницю.
«Всі війни мають закінчитись», – зокрема йдеться в його зверненні, оприлюдненому на сайті Пентагону.
Стосовно війни в Афганістані, Міллер зауважив: «Цю війну не завершено. Ми майже на порозі перемоги над Аль-Каїдою та її соратниками, але ми маємо уникати нашої минулої стратегічної помилки не доводити битву до кінця».
«Щоб закінчити війни, потрібні компроміс та партнерство. Ми прийняли виклик. Ми повністю себе присвятили цьому. Тепер час повертатись…», – додав він.
Багато американських військових експертів висловлювали занепокоєння, через час, обраний для призначення Міллера, і застерігали, що таке призначення може створити уявлення про нестабільність і призвести до поспішних кроків, пише Карла Бабб в статті для «Голосу Америки».
9 листопада Трамп повідомив у Twitter, що звільнив міністра оборони Марка Еспера й призначив виконувати обов’язки міністра Крістофера Міллера.
“Я радий повідомити, що Крістофер К. Міллер, високоповажний директор Національного центру боротьби з тероризмом (одноголосно затверджений Сенатом), буде відтепер виконувачем обов’язків міністра оборони. Кріс виконає чудову роботу! Марка Еспера звільнено. Я хочу подякувати йому за роботу”, – написав Трамп.
Міллер, як повідомляє Fox News, очолював урядовий Національний Антитерористичний Центр, а у 2018-2019 був спеціальним помічником президента із боротьби проти тероризму й загроз у Національній раді з безпеки Білого дому, служив в війську з 1983 по 2014, зокрема, брав участь у місіях в Афганістані та Іраку.
Дивіться також: Влада Білорусі залишає за ґратами десятки журналістів, затриманих під час протестів цієї неділі. Відео

Ілон Маск може стати третьою найбагатшою людиною світу на тлі включення Tesla до S&P

Індексний комітет Standard & Poors та Dow Jones в понеділок оголосив про включення компанії Ілона Маска Tesla до одного з провідних американських фондових індексів S&P 500.
На тлі цієї новини, акції Tesla понеділок зросли на 13%, адже фондові компанії, які в своїй інвестиційній стратегії наслідують індекси, тепер мають придбати і акції Tesla.
В результаті статки Маска збільшились на 15 мільярдів доларів до 117,5 мільярда доларів, підрахував Індекс мільярдерів Bloomberg. Маск може обійти за статками Марка Цукерберга, засновника соцмережевої компанії Facebook і стати третьою найбагатшою людиною планети.
Автовиробник Tesla увійде до індексу з 21 грудня і потрапить до десятки найбільш дорогих компаній індексу, на основі цін на акції на час закриття торгів в понеділок, зауважують ЗМІ.
Ці декілька днів стали багатими на події для Маска, який повідомив у соцмережах, що, ймовірно, має помірний випадок COVID-19. Також цього тижня ракета, розроблена його компанією, доставила астронавтів на Міжнародну космічну станцію.
Дивіться також: У SpaceX готові до історичного польоту на МКС. Відео